Міжнародний соломонів університет icon

Міжнародний соломонів університет




Скачати 305.14 Kb.
НазваМіжнародний соломонів університет
Дата08.09.2012
Розмір305.14 Kb.
ТипДокументи

МІЖНАРОДНИЙ СОЛОМОНІВ УНІВЕРСИТЕТ

Історико-філософський факультет

ПРОГРАМА КУРСУ:




ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН




Укладач: доц. Ровчак Л.В.

Затверджено на засіданні кафедри історії




Протокол № 1 від 9 вересня 2002 р.




Завідувач кафедри Левітас Ф.Л.




Київ – 2002 р.


ВСТУП


У світі існують різні політичні системи – парламентського та президентського типів президентсько-парламентські та інші.

Їх дослідження дає можливість охарактеризувати процес розвитку політичних систем, державний устрій, зокрема, структуру законодавчої та виконавчої влади, судову владу, виборче законодавство, партійну систему.

Необхідність дослідження політичних систем сучасності обумовлена не тільки потребою охарактеризувати їх, але акцентувати увагу на тенденціях розвитку політичних систем різних країн. Наприклад, висвітлити таке питання як трансформація авторитарних та тоталітарних режимів у демократичні. Ця тенденція на сучасному етапі має глобальний характер.

Процес становлення України як незалежної держави тісно пов'язаний з формуванням і розвитком політичної системи. Її характерними рисами є демократичний характер забезпечення свобод громадян, верховенство права. Тому для України питання, пов'язані з розвитком політичної системи є одними з найбільш важливих і актуальних.

Курс «Політичні системи зарубіжних країн» покликаний дати студентам-політологам розуміння проблем, пов'язаних з політичними системами України і світу:

а) показати політичні системи європейського континенту, зокрема парламентську політичну систему Великої Британії, Німеччини, парламентсько-президентську систему Франції.

Проаналізувати структуру законодавчої та виконавчої гілок влади, адміністративно-територіальний устрій, партійні системи. Охарактеризувати процес інтеграції європейських держав.

б) охарактеризувати політичну систему президентського типу, зокрема, на прикладі США. Проаналізувати розвиток політичної системи даного типу, інститути державної влади та інші аспекти.

в) дослідити процес формування надпрезидеитської системи Мексики.

г) охарактеризувати авторитарно-демократичну систему Індії.

д) показати тоталітарно-авторитарні політичні системи на прикладі Китаю, Куби.

е) проаналізувати політичну систему України, акцентуючи увагу на статусі та функціях Президента, структурі та функціях уряду, структурі і функціях парламенту територіальному устрою та місцевому самоврядуванні.


^ ПРОГРАМА КУРСУ

Тема 1. Політичні системи – як об'єкт дослідження

Різноманітність політичних систем сучасності. Тенденції розвитку політичних систем.

Сутність та структура політичних систем. Функції політичної системи. Класифікація функцій.

Типологія політичних систем сучасності. Політичні системи англо-американського та континентально-європейського типу. Тоталітарні системи.

Методологічна основа курсу. Системній підхід та політична система. Системний аналіз Г.Алмонда. Кібернетизація моделі політичної системи Н.Дойчем. Погляди М.Дюверже на політичну систему. Характеристика сучасних західно-європейських політичних систем.

Порівняльна політологія та її розвиток. Компаративний аналіз політичних систем,

^ Тема 2. Еволюція політичних систем країн Європи

Історія виникнення сучасних політичних систем. Доба Відродження та початок формування європейських політичних систем.

Значення доби Просвітництва у формуванні політичних систем. Буржуазні революції та утвердження конституційних монархій.

Соціально-політичні теорії доби просвітництва.

Процес конституційного устрою Європи у XIX ст. Протиборство традицій монархічного абсолютизму та парламентської демократії.

Конституційний розвиток європейських країн. Прийняття конституцій у державах континентальної Європи.


Революції 1848 року в Європі, національне об'єднання європейських країн. Посилення позицій парламентів та кабінетів міністрів у державах регіону наприкінці XIX ст.

Процес переходу до парламентської системи. Демократизація політичних систем на початку XX ст.

Вплив світових війн та революцій XX ст. на суспільно-політичний устрій. Наслідки першої світової війни.

Створення тоталітарних режимів у Німеччині, Італії, Іспанії як приклад відходу від демократичних традицій.

Головні підсумки другої світової війни.

Післявоєнний устрій країн Західної Європи. Зміни радикального характеру державно-конституційного устрою найкрупніших країн. Радикальні політичні зміни у Франції.

Ліквідація військових диктатур в післявоєнній Західній Європі.

Однотипність державно-політичних систем європейських країн на сучасному етапі.

Однотипність конституційного устрою країн Європейського Союзу. Стабільність і легітимність державного устрою – як риса конституційної однотипності.

Спільні риси конституцій держав Європейського Союзу.

Національна специфіка європейських конституцій.

Практика запозичень новітніми конституціями норм та положень апробованих часом конституцій.

Парламент – як одна з головних рис європейської демократії. Однотипність парламентських систем європейських країн. Функції парламентів та поділ на партійні фракції. Структура парламентів та її особливості.

Взаємозв'язок між парламентом і урядом. Формування уряду представниками парламентської більшості.

Роль опозиційних фракцій у парламенті.

Процедура формування уряду. Роль партій та партійних фракцій у цьому процесі.

Міжпартійні домовленості та коаліційні союзи. Коаліційні форми урядів.

Адміністративно-територіальна однотипність країн Європейського Союзу.

Унітаризм – як домінуюча територіальна організація європейських країн. Типологічні групи унітарних держав Європи.

Специфічні риси федеративного устрою європейських країн.

Роль структур самоврядування у системі територіального устрою держав Європейського Союзу.

Система виборів – як приклад однотипності політичних систем регіону. Варіанти виборчої системи. Мажоритарна система виборів. Пропорційна система виборів.

Характерні риси європейських партійних систем.

Соціал-демократія – як найбільш впливова політична сила західної Європи.

Партійні коаліції у партійній системі Європи. Роль суспільних об'єднань та їх в вплив на політичне життя.

Спільна політична культура – як фактор інтеграції країн регіону.

Процес консолідації європейських націй та його особливості. Вплив соціально-політичної стабільності на інтеграційні процеси.

Ступінь полярізованості суспільства в країнах Західної Європи:

регіональна специфіка політичної культури.

Роль європейських засобів масової інформації у формуванні політичної культури.

Етапи формування організаційно-політичної структури Європейського Союзу.Основні політичні інститути ЄС.

Європейський парламент. Рада Міністрів ЄС. Комісія ЄС. Рада голів урядів.

^ Тема 3. Політичні системи Європи

Великобританія – як приклад парламентської політичної системи.

Парламент Великої Британії. Палата громад. Порядок формування. Організація парламентських виборів. Поділ країн на виборчі округи. Висування кандидатів. Процедура голосування та підрахунок голосів. Законодавче регулювання ведення виборчої компанії. Партійний склад палати. Парламентська процедура палати громад та її організація. Посадові особи палати громад. Організація комітетів у палаті громад. Правовий статус членів палати громад.

Законодавчі та контрольні повноваження палати громад. Законодавча діяльність. Порядок внесення та обговорення законопроектів. Контроль над урядом. Форми парламентського контролю. Контроль над фінансами. Парламентський уповноважений з справ адміністрації.

Палата лордів. Порядок створення. Посадові особи палати лордів. Внутрішня організація. Законодавча діяльність. Контроль палати лордів над урядом.

Представницькі функції королеви. Повноваження уряду. Роль прем'єр-міністра. Формування уряду.

Політична система Німеччини.

Законодавча влада країни. Бундестаг та його функції. Бундестаг і його повноваження.

Бундестаг – як ключова структура законодавчої влади Німеччини. Бундестаг і конституційна система країни. Особливості законодавчої діяльності бундестагу. Обговорення законопроектів. Комітети бундестагу.

Пленум бундестагу. Фінансова незалежність депутатів. Партійний склад бундестагу.

Роль канцлера у політичній системі Німеччини. Президент та його повноваження.

Політична система Франції – як приклад парламентсько-президентської моделі.

Значення парламенту. Порядок формування парламенту. Національне зібрання та сенат. Порядок висування кандидатів у депутати французького парламенту. Правовий статус членів парламенту. Організація парламенту. Законодавча база організацій парламенту. Органи палат. Склад бюро. Повноваження голів палат. Функції віце-голів, секретарів, квесторів. Поділ служб у Національному зібранні.

Парламентські функції. Структура фракцій. Механізм створення фракцій. Значення фракцій.

Парламентські комісії. Види комісій. Структура комісій. Функції комісій.

Сесії парламенту. Види сесій. Порядок роботи сесій.

Дисципліна в парламенті. Санкції проти депутатів.

Засоби голосування. Види голосування. Особливості голосування та прийняття рішень.

Законодавча діяльність парламенту. Види законів, які приймає парламент. Порядок внесення змін у діючу Конституцію та внесення поправок у законодавчі акти. Діяльність Конституційної Ради. Делегування повноважень парламентом уряду.

Контрольні повноваження парламенту. Форми контролю. Комісії з контролю та з розслідувань парламенту. Право петицій. Діяльність парламентського посередника.

Повноваження парламенту. Право проголошення війни, введення надзвичайного стану, ратифікації міжнародних угод, судові функції. Дії парламенту в умовах надзвичайних ситуацій.

Повноваження президента. Вибори президента. Вплив президента на внутрішню та зовнішню політику. Відносини президента з парламентом. Відповідальність президента.

^ Тема 4. Політична система США

Етапи розвитку політичної системи США. Діяльність англійських емігрантів. Процес колонізації. Відкриття першої законодавчої асамблеї. Діяльність губернатора та його помічників.

Американська революція. Рішення континентального конгресу. Декларація незалежності та її закінчення. Війна за незалежність. Конституції штатів. Діяльність Конституційного конвенту. Прийняття Конституції США. Принципи організації державної влади. Взаємозв'язок та взаємоконтроль влад. Механізм виконання рішень і законів на федеральному рівні, процес ратифікації конституції. Питання прав людини та їх вирішення. Територіальна експансія США. Внутріполітичний розвиток США наприкінці XVII – першій половині XIX ст. Виникнення політичних партій. Республіканська та Демократична партії.

Діяльність президента А.Лінкольна. Громадянська війна. Соціально-економічні та політичні зміни в США наприкінці XIX на початку XX ст. Демократизація політичної системи.

Наслідки першої світової війни. Економічна криза 1929–1933 років, «новий курс» Ф.Рузвельта та формування сучасної політичної системи президентського типу.

Конституція США. Базові принципи конституції. Верховенство влади народу. Права і свободи людини. «Біль про права». Верховенство закону.


Поділ влад та система стримувань і противаг. Принцип федералізму у Конституції. Права та обов'язки судів у сфері конституціиності законів. Порядок внесення змін у Конституцію.

Конгрес США в структурі федеральних відносин. Конституційна модель та Конгрес США.

Конгрес у системі розподілу влади. Повноваження Конгресу у сфері внутрішньої політики. Законотворча діяльність. Форми законодавчої діяльності – закони, резолюції, накази.

Вплив президента на законодавчу діяльність Конгресу. Діяльність Конгресу у сфері бюджету і фінансів, прийняття бюджету. Фінансові закони.

Формування державних органів. Контроль за діяльністю урядового апарату. Контроль за асигнуваннями. Розслідувальні комітети Конгресу. Законодавче вето. Квазісудові функції. Процедура імпічменту.

Повноваження Конгресу у сфері зовнішньої політики. Питання війни і миру. Процес прийняття рішення про проголошення війни. Взаємодія президента і Конгресу у питанні проголошення війни.

Заключення міжнародних угод. Процес ратифікації угод та внесення змін. Виконавчі домовленості та види домовленостей.

Організаційна структура конгресу. Голови палат. Голова палати представників та його функції. Голова сенату і його повноваження.

Партійна структура Конгресу. Партійна організація палати представників. Лідер більшості. Лідер меншості і його значення. Завдання лідерів більшості та меншості. Роль партійних функціонерів. Політичні комітети Республіканської та Демократичної партії.

Сенат та партійні органи верхньої палати. Політичні комітети та їх функції. Лідер більшості сенату та його положення. Комітети Демократичної партії в сенаті, їхня кількість. Комітети Республіканської партії.

Система комітетів Конгресу. Види комітетів. Постійні комітети палат. Кількість комітетів у палаті представників і у сенаті.

Компетенція комітетів. Чисельний склад комітетів. Найбільш впливові комітети. Роль голови комітетів та допоміжного апарату комітетів. Вплив постійних комітетів.

Діяльність підкомітетів. Створення спеціальних комітетів. Чисельний склад комітетів. Процедура слухання у комітетах. Узгоджувальні комітети. Роль узгоджувальних комітетів.

Процедура діяльності Конгресу. Організаційні форми роботи Конгресу. Засідання палат. Розгляд законопроектів. Правила ведення дебатів. Проходження законопроектів та прийняття рішень. Засоби голосування.

Комітетська форма роботи Конгресу. Регламент роботи Конгресу, регламент роботи комітетів. Розгляд питань у комітеті всієї палати.

Законодавчий процес у комітеті, його регулювання. Свод законів Сполучених Штатів та його структура.

Соціально-політичний портрет членів Конгресу. Правовий статус депутатів. Політико-правові принципи. Принцип незалежності. Принцип неможливості сумісництва посад. Принцип рівноправ'я депутатів.

Обов'язки членів Конгресу. Постійні правила сенату. Матеріальна забезпеченість конгресменів.

Допоміжні органи Конгресу. Генеральне звітне управління. Бюджетне управління Конгресу. Управління технологічних оцінок. Науково-дослідницька служба Конгресу. Законодавча рада та Рада з Законодавчого перегляду. Бібліотека Конгресу і бібліотека права Конгресу.

Президент США та його повноваження. Президентські вибори. Повноваження президента у зовнішніх та внутрішніх справах. Відносини президента з Конгресом. Адміністрація президента.


Партійна система США. Структура Республіканської та Демократичної партій та її особливості.

Актуальні виміри політичної системи США. Лобізм. Етнонаціональний чинник політичної системи. Судова система США.

^ Тема 5. Надпрезидентська політична система Мексики

Процес формування політичної системи Мексики. Мексика у складі віце-королівства Нова Іспанія. Антиколоніальне повстання 1810 року та проголошення незалежності Мексики. Реформи уряду Хуареса. Збройна інтервенція Великої Британії, Франції, Іспанії проти Мексики у 1861–1867 рр. Проголошення імперії. Поразка інтервентів. Диктатура П.Діаса. Мексиканська революція 1910–1917 рр., прийняття конституції 1917 р. Діяльність президента Корденаса. Характерні риси внутрішньополітичного курсу урядів. Політична криза 80-х років. Діяльність урядів Салінаса де Гортар, Седільо де Леона.

Державний устрій. Законодавча влада. Структура конгресу та його повноваження. Законодавча та контрольні функції конгресу. Право створення нових суб'єктів федерації.

Сенат та його функції.

Виконавча влада. Повноваження президента. Особливості повноважень президента в умовах надпрезидентської політичної системи. Взаємозв'язок президента з Інституційно-революційною партією. Значення організацій при адміністрації президента. Вплив президента на профспілки.

Державний устрій. Законодавча влада. Структура конгресу та його повноваження. Законодавча та контрольні функції конгресу. Право створення нових суб'єктів у федерації.

Скорочення влади президента у контексті демократизації політичної системи.

Судова влада та її структура. Вимоги до судів. Процес вибору судів. Рада федеральної системи правосуддя.

Виборче законодавство. Виборчий закон 1996 р. Боротьба з порушеннями виборчого законодавства. Партійна система. Етапи формування партійної системи. Сучасні тенденції розвитку партійної системи. Роль загальнонаціональних політичних об'єднань. Основні політичні партії та коаліції. Інституційно-революційна партія (ІРП). Ідеологічна база партії. Реформування статуту ІРП. Партія національної дії (ПНД). Процес розвитку ПНД. Міжфракційна боротьба в ПНД. Доктрина Партії Національної дії. ПНД як опозиція Інституційно-революційної партії. Структура партії.

Причини кризи політичної системи Мексики. Криза 80-х рр. та її вплив на економічну та соціально-політичну ситуацію в країні. Криза Інституційно-революційної партії.

^ Тема 6. Авторитарно-демократична політична система Індії

Історична ретроспектива політичної системи. Період імперії Великих моголів. Період колоніалізму в політичній історії Індії. Місія англійського колоніалізму. Рух за національне визволення на початку XX ст. Діяльність Махатми Ганді і Джавахарлала Неру. Партія Індійський національний конгрес та її роль у визволенні Індії. Проголошення незалежності Індії у 1947 р. Реалізація програми Неру. Підготовка Конституції. Принципи конституції. Прийняття конституції у 1950 р. Проведення перших загальнонаціональних виборів, реалізації програми модернізації.

Конституційний устрій країни. Характерні риси конституції. Структура конституції. Принципи конституції. Індійська федерація.


Створення сильного центрального уряду. Повноваження влади штатів, розподіл повноважень між центром і штатами. Повноваження федеральних та регіональних структур згідно конституції.

Контрольні функції федерального уряду. Інструменти впливу федерального уряду на штати.

Значення посади губернатора у політичній системі Індії. Повноваження губернатора. Чинники політичної стабільності штатів, уряд штату і його склад. Система місцевого самоврядування. Союзні території.

Державний устрій. Парламент Індії. Склад парламенту: президент Індії, народна палата – загальносоюзне представництво, Рада штатів -представництво інтересів штатів,

Вибори до народної палати. Ради штатів.

Розподіл депутатських мандатів у Народній палаті. Функції народної палати. Питання законодавства та фінансів у роботі Народної палати. Затвердження Ради Міністрів – уряду – Народною палатою. Народна палата як верховний орган парламенту.

Повноваження Ради штатів. Контроль законотворчого процесу радою.

Вибори президента. Колегія з виборів президента. Повноваження президента. Типи повноважень. Суддівські повноваження президента. Надзвичайні повноваження президента. Дії федеральної влади в умовах надзвичайних ситуацій.

Вибори віце-президента. Функції віце-президента. Взаємовідносини президент – прем'єр-міністр.

Рада міністрів – уряд Індії. Склад Ради. Термін дій уряду. Компетенція Ради Міністрів. Роль бюрократичного апарату. Феномен бюрократичної буржуазії.

Судова система Індії. Верховний суд та його склад. Компетенція Верховного суду.


^ Тема 7. Тоталітарно-авторитарні системи Китаю та Куби

Формування політичної системи Китаю. Роль династії Цин у створенні політичної системи. Колоніальні війни у Китаї та їх вплив. Результати нерівноправних домовленостей на суверенітет Китаю. Синхайська революція 1911 р. Створення національної партії Гоміньдан у 1912 р. та Комуністичної партії у 1921 р. Революція 1924–1925 р. та громадянська війна.

Протистояння Гоміньдана і КПК. Окупація Японією Китаю. Боротьба з агресором. Капітуляція Японії. Військові дії Народно-визвольної армії Китаю проти Гоміньдана.

Проголошення Китайської Народної Республіки в 1949 р. Революційна перебудова у 1949–1979 р. та її сутність. Культ Мао Цзедуна та монопольна влада КПК. Метод мобілізаційних компаній. Одностороння орієнтація на Радянський Союз.

Внутрішня боротьба у політичному керівництві. Зміцнення позицій Ден Сяопіна. Прагматичний курс «чотирьох модернізацій».

Прийняття Конституції у 1982 р.

Домінуюче положення КПК у політичній системі Китаю. Організаційно-політичні принципи КПК. Демократичний централізм як головний принцип. Структура КПК. Керівні органи партії – Центральний Комітет, Політбюро, Секретаріат. Критерії висування кадрів у вище партійне керівництво.

Специфічні риси китайського шляху модернізації. КПК – ініціатор модернізації.

Боротьба Ден-Сяо-піна з ідейно-політичним радикалізмом. Процес зміни кадрового складу партії. XIII з'їзд КПК. Встановлення політичної та економічної стабільності. Трансформація характеру і стилю політичного керівництва. Риси нової генерації політиків. XIV з'їзд КПК.

Прийняття документа «Головні завдання реформи Китаю у 90-і рр.» Пріоритетні завдання партії. Основні цілі реформи політичної системи. Заперечення необхідності реформування Комуністичної партії Китаю.

Державний устрій – як продовження партійно-державної системи. Всекитайське зібрання народних представників. Постійний комітет Всекитайського зібрання народних представників (ВЗНП). Вибори депутатів ВЗНП. Повноваження ВЗНП. Постійний комітет ВЗНП. Функції постійного комітету ВЗНП.

Голова Китайської Народної Республіки. Термін повноважень голови. Повноваження голови. Державна рада КНР – вищий орган виконавчої і адміністративної влади. Склад урадУ – Термін повноважень Державної ради. Постійне бюро Держради. Функції Державної ради. Роль Центральної військової ради. Склад військової ради та її функції.

Судова влада в КНР. Верховний народний суд, місцеві народні суди, військові суди. Повноваження Верховного суду.

Місцеві народні уряди. Депутати провінцій, міст. Постійні комітети зібрання народних представників.

Структура місцевого самоврядування. Термін повноважень місцевих народних представництв, єдина система державних адміністративних органів. Комітети місцевого населення. Відносини між комітетами самоврядування і низовими органами державної влади.

Досвід здійснення програми реформ. Помірна політична реформа. Зміни у системі виборів.

Республіка Куба. Формування і розвиток політичної системи. Встановлення військової диктатури Ф.Батисти. Ліквідація демократичних завоювань. Боротьба проти диктатури. Перемога кубинської революції. Проведення радикальних реформ. Проголошення соціалістичного характеру революції.

Державний устрій. Конституція 1976 р. Основні принципи конституції.

Національна асамблея – вищий орган державної влади. Державна Рада. Повноваження Державної Ради. Можливість створення Ради національної оборони, її функції.

Виконавча влада. Рада Міністрів. Склад ради. Місцеві органи державної влади. Провінціальні та муніципальні асамблеї. Термін повноважень провінційних органів влади.

Судова влада. Верховний народний суд. Роль Національної асамблеї і Державної Ради у системі судочинства. Функції Верховного суду та судів різних рівнів. Колегіальний характер судових інстанцій. Генеральна прокуратура. Структура Генеральної прокуратури.

Політичні та соціально-економічні свободи. Зміни поглядів керівництва країни на деякі аспекти політичної системи.

Виборче законодавство. Виборчий закон 1992 р. Положення виборчого права.

Партійна система. Однопартійна система. Компартія Куби. Етапи створення компартії Куби. Значення III і IV з'їздів компартії Куби. Дії компартії в умовах економічної кризи і ембарго США. Структура партії. Спроби створення та регістрації опозиційних партій.

^ Тема 8. Перехід до демократії як напрямок трансформації недемократичних політичних систем

Нежиттєздатність недемократичних систем XX ст. Трансформація недемократичних режимів і перехід до демократії як одна з складових сучасного світового процесу. Світова тенденція демократизації згідно з «хвилями демократизації» С.Хантингтона.

Досвід латиноамериканських країн та політична теорія переходу. «Третя хвиля» демократії. Зруйнування авторитарних політичних систем і розбудова демократії як головне завдання трансформаційних процесів.

Перехід від авторитаризму до демократії в Чилі. Формування і розвиток політичної системи. Правління громадських урядів. Перемога Альєнде на президентських виборах 1970 р. Спроба створення соціалістичного суспільства в умовах Чилі. Реформа уряду Альєнде. Незадоволення заходами уряду. Протистояння між урядом і парламентом.

Військовий переворот 1973 р. Авторитарний військовий режим А.Піночета. Репресії проти противників режиму. Введення надзвичайного стану. Діяльність Піночета у перші роки диктатури. Неолібералізм у чилійських умовах. Проведення економічних реформ. Соціально-політичне забезпечення реформ 1975–1980 рр.– період максимальних авторитарного режиму. Програма «семи» модернізацій. Референдум 1978 р. та його результати. Загальнонаціональний референдум 1980 р. Прийняття рішення про інституалізацію режиму. Криза 1981–1983 рр. Створення Демократичного Альянсу. Консолідація противників режиму. Дві тенденції ведення боротьби з авторитарним режимом. Референдум 1988 р. Перехід до демократії. «Підсумки «ери Піночета».

Демократичний уряд П.Ейлвіна. Консолідація демократичного режиму. Економічні реформи. Уряд Є.Фрея. Продовження процесу демократизації, суспільства, політичної системи.

Державний устрій Чилі у поставторитарний період. Законодавча влада. Структура Національного Конгресу. Законодавча діяльність Конгресу. Компетенція палат Конгресу.

Виконавча влада. Президент, його повноваження. Кабінет міністрів. Склад кабінету міністрів.

Судова влада. Загальні та спеціальні суди. Функції апеляційних судів. Конституційний суд.


^ Тема 9. Політична система України

Законодавча влада України – Верховна Рада. Склад Верховної Ради. Чисельність депутатів. Вибори до Верховної Ради. Статус депутата. Загальна структура. Функції Верховної Ради згідно Конституції.

Виконавча влада. Формування Кабінету міністрів. Роль Президента у формуванні Кабінету міністрів. Загальна структура Кабінету міністрів, міністерств. Державні комітети. Структура Кабінету міністрів. Функції Кабінету міністрів. Внутрішньополітичні та зовнішньополітичні функції.

Президент України. Вибори Президента. Адміністрація Президента. Повноваження Президента України: законодавчі та виконавчі, зовнішньополітичні, військово-політичні, символічно-церемоніальні.

Президентсько-парламентська республіка. Розвиток форм правління.

Судова система. Порядок формування судів. Закон України «Про статус судів». Система судів. Принципи формування судів. Принципи судових інстанцій.

Територіальний устрій та система місцевого самоврядування. Конституція України – як основа організації територіального представництва. Обласні державні адміністрації. Функції місцевих державних адміністрацій. Закони України «Про місцеве самоврядування» та «Про місцеві державні адміністрації».

Політичні партії України. Поділ політичних партій України. Праві партії. Центристи. Ліві партії. Партійна система. Перехід від атомізованої системи до системи поляризованого плюралізму. Репрезентація в парламенті партій лівого, правого, центристського спрямування. Характеристика позиції. Тенденції розвитку партійної системи.


^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема І. Політичні системи – як об'єкт дослідження.

1. Сутність політичних систем.

2. Типологія політичних систем сучасності.

3. Методологічні підходи до вивчення політичних систем

Тема 2. Еволюція політичних систем країн Європи.

1. Етапи становлення політичних систем Європи.

2. Конституційно-державний устрій. Принципи європейських демократій.

3. Особливості адміністративного устрою європейських країн.

4. Процес інтеграції європейських країн.

Тема 3. Політичні системи Європи.

1. Політична система Великобританії.

2. Парламентська політична система Німеччини.

3. Парламентсько-президентська політична система Франції.

Тема 4. Політична система США.

1. Конгрес у системі розподілу влад.

2. Виконавча влада США.

3. Партійна система США. Основні політичні партії.

4. Судова система.

Тема 5. Надпрезидентська політична система Мексики.

1. Формування політичної системи.

2. Законодавча та виконавча влада у політичній системі Мексики.

3. Партійна система. Основні політичні партії.

4. Причини кризи політичної системи у 90-ті рр. XX ст.

Тема 6. Авторитарно-демократична політична система Індії.

1. Еволюція політичної системи Індії.

2. Конституційний устрій.

3. Адміністративно-територіальна система.

4. Законодавча та виконавча влада Індії.

Тема 7. Тоталітарно-авторитарні політичні системи Китаю та Куби.

1. Особливості формування політичної системи Китаю та Куби.

2. Державний устрій КНР.

3. Формування і розвиток політичної системи Куби.

4. Державний устрій Куби.

Тема 8. Перехід до демократії як напрямок трансформації недемократичних політичних систем.

1. Трансформація недемократичних систем – як складова сучасного світового процесу.

2. Перехід від авторитаризму до демократії в Чилі.

3. Політична система Чилі у поставторитарний період.

4. Партійна система Чилі. Основні політичні партії.

Тема 9. Політична система України.

І. Законодавча влада України.

2. Виконавча влада у політичній системі.

3. Судова система.

4. Територіальний устрій.

^

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Авторитаризм и демократия в развивающихся странах / В.Г.Хорос, Г.И.Мирский, К.Л.Майданик и др. РАН ин-т Мировой экономики и международных отношений; отв. Ред. В.Г.Хорос.– М.: Наука, 1996.

  2. Актуальные проблемы Европы.– М., Выпуски 192–1994гг.

  3. Белов Г.А. Политическая система // Кентавр.– 1995.– № 2.

  4. Белов Г.А. Фунции политической системы // Кентавр.– 195.– № 3.

  5. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна: Навч. посібник.– К.: Асоціація молодих українських політологів і політиків, 2000.

  6. Гаджиев К.С. Тоталиторизм как феномен ХХ века // Вопросы философии.– 1992 – № 2.

  7. Герасимов Е.Н. Дорогу к свободе осилит идущий: от авторитаризма к практическому гуманизму.– К., 1997.

  8. Индия. Конституция 1949.– М., 1956.

  9. Индия от прошлого к будущему.– М., 1989.

  10. Индия 80-х годов тенденции социально-политического развития.– М., 1990.

  11. Журавський В. Политический процесс в Украине: аналіз, поиски, решения.– К., 1995.

  12. Журавський В. Політична система України: особливості, фактори чинники права // Віче.– 2000.– № 2.

  13. Кононенко Н. Інститут президентства в Україні: трансформації напередодні виборів 1999 // Людина і політика.– 1999.– № 9.

  14. Кочетков А.П. Политические партии и политические системы // Вестник Московского университета. Серия 127. Политические науки.– 1998.– № 6.

  15. Крищенко Л. Український парламентаризм // Віче.– 1996.– № 11.

  16. Кульчицький С. Еволюція державного устрою в Україні: від тоталітаризму до демократії // Віче.– 1997.– № 1.

  17. Китайская народная республика. Конституция и законодательные акты.– М., 1984.

  18. Лернер М. Развитие цивилизации в Америке.– М., 1992.

  19. Литвин В. Політична арена України: дійові особи та виконавці.– К.: Абрис, 1994.

  20. Медведчук В. Дух и принципы социал-демократии: украинская перспектива: пер. с укр.– К.: Основні цінності, 2000.

  21. Мельниченко В. Механізм стабільності: стримування і противаг // Віче.– 1994.– № 9.

  22. Ордещук П. Американская политическая система: поиск эффективной демократии // Свободная мысль.– 1991.– № 18.

  23. Латинская Америка и Карибы. Политические институты и процессы // Отв. Ред. З.В.Ивановский.– М.: Наука, 2000.

  24. Политическая система США: актуальне измерения.– М.: Наука, 2000.

  25. Політичні режими сучасності та перехід до демократії // С.Давимука, А.Колодій, Ю.Кужелюк та ін.– Львів, 1999.

  26. Пшеворский А. Демократия и рынок. Политические и экономические реформы в Восточной Европе и Латинской Америке. Пер.с англ. / Под ред. проф. Бажанова В.А.– М.: «Российская политическая энциклопедия», 1999.

  27. Рудич Ф.М. Формування політичних структур в сучасній Україні: політологічний аналіз // Український історичний журнал.– 1994.– № 2–3.

  28. Рудич Ф.М. Політична система сучасної України.– К., 1998.

  29. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. К., 1996.

  30. Селезнев Л.И. Политические системы современности: сравнительный анализ.– СПб, ТОО ТК «Петрополис», 1995.

  31. Сударєв В.П. Взаимозависимость и конфликт интересов. США и Латинская Америка (вторая половина ХХ века) – М., 2000.

  32. Тарасов Е.Н. Государство как институт политической системы // Социально-политический журнал.– 1994.– № 1–2.

  33. Томенко М.В. Українська перспектива: історико-політологічні підстави державної стратегії.– К.: Логос, 1995.

  34. Трипольский В. Оголенный нерв демократии // Віче.– 1996.– № 1.

  35. Хачатуров Н.А. Латиноамериканские уроки для России.– М.: Международные отношения, 1999.

  36. Цыганков А.П. Политический режим // Социально-политический журнал.– 1996.– № 1.

  37. Уилсон Дж. Американское правительство: пер. с англ..– М.: Издательская группа «Прогресс», «Универс», 1995.



^

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ ПО КУРСУ


«ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»


  1. Сутність та структура політичних систем.

  2. Типологія політичних систем.

  3. Методологічна основа дослідження політичних систем.

  4. Еволюція політичних систем Європи.

  5. Спільні риси конституцій держав Європейського Союзу.

  6. Парламент – як одна з головних рис європейської демократії.

  7. Проблема взаємозв’язку парламенту і уряду у політичних системах Європи.

  8. Особливості територіального устрою європейських країн.

  9. Характерні риси європейських партійних систем.

  10. Процес консолідації європейських націй.

  11. Парламент Великобританії.

  12. Функції королеви у політичній системі Великобританії.

  13. Повноваження уряду Великобританії.

  14. Законодавча влада Німеччини.

  15. Роль канцлера у політичній системі Німеччини.

  16. Президент Німеччини та його повноваження.

  17. Законодавча влада Франції.

  18. Виконавча влада Франції.

  19. Еволюція політичної системи США.

  20. Основні принципи конституції США.

  21. Конгрес США.

  22. Президент США та його повноваження.

  23. Адміністрація президента США.

  24. Судова система США.

  25. Етнонаціональний принцип політичної системи США.

  26. Еволюція надпрезидентської політичної системи Мексики.

  27. Законодавча влада Мексики.

  28. Виконавча влада Мексики.

  29. Тенденції розвитку партійної системи Мексики.

  30. Криза політичної системи Мексики у 80-х рр.. ХХ ст..

  31. Історична ретроспектива політичної системи Індії.

  32. Парламент Індії.

  33. Функції уряду Індії.

  34. Повноваження президента Індії.

  35. Посада губернатора у політичній системі Індії.

  36. Судова система Індії.

  37. Формування політичної системи Китаю.

  38. Домінуюче положення КПК у політичній системі Китаю.

  39. Роль Всекитайського зібрання народних представників у політичній системі КНР.

  40. Голова КНР.

  41. Державна рада КНР.

  42. Судова влада КНР.

  43. Формування політичної системи Куби.

  44. Державний устрій Куби.

  45. Партійна система Куби.

  46. Процес трансформації недемократичних політичних систем.

  47. Перехід до демократії в Чилі.

  48. Державний устрій Чилі у пост авторитарний період.

  49. Законодавча влада України.

  50. Кабінет міністрів України та його функції.

  51. Повноваження президента України.

  52. Судова система України.

  53. Територіальний устрій України.



^

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ ПО КУРСУ


«ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»


  1. Політичні системи – об’єкт дослідження.

  2. Еволюція політичних систем Європи.

  3. Політична система Великобританії.

  4. Парламентська політична система Німеччини.

  5. Парламентсько-президентська політична система Франції.

  6. Формування політичної системи США.

  7. Конгрес США.

  8. Виконавча влада США.

  9. Судова система США.

  10. Партійна система США.

  11. Надпрезидентська політична система Мексики.

  12. Еволюція політичної системи Індії.

  13. Конституційний устрій Індії.

  14. Процес формування політичної системи Китаю.

  15. Державний устрій КНР.

  16. Політична система Куби.

  17. Процес трансформації недемократичних політичних систем.

  18. Державний устрій Чилі у пост авторитарний період.

  19. Законодавча влада України.

  20. Виконавча влада України.

  21. Судова система України.

  22. Територіальний устрій та система місцевого самоврядування України.

Схожі:

Міжнародний соломонів університет iconМіжнародний соломонів університет кафедра мов павленко І. М. Ділова англійська мова для студентів четвертих курсів Київ мсу 2002
Ділова англійська мова. Навчальний посібник. Упорядник І. М. Павленко. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2002. – 182 с
Міжнародний соломонів університет iconБіологічний англійський. Навчальний посібник. Упорядник Н. О. Арістова. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2000 р. Упорядник арістова н. О. Затверджено на засіданні кафедри мов 2002 протокол № Друкується за редакцією упорядника
Біологічний англійський. Навчальний посібник. Упорядник Н. О. Арістова. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2000 р
Міжнародний соломонів університет iconМіжнародний Соломонів університет
Місце І значення навчальної дисципліни
Міжнародний соломонів університет iconМіністерство освіти І науки України Міжнародний Соломонів університет Факультет соціології Затверджено Ректор мсу проф. Розенфельд О.І. “ ” 2001 р. Звіт по результатам самоаналіза роботи факультету соціології в 1998/99 та 1999/2000 роках Київ-2000
Міністерство освіти І науки України Міжнародний Соломонів університет Факультет соціології Затверджено Ректор мсу проф. Розенфельд...
Міжнародний соломонів університет iconМіжнародний соломонів університет програма курсу
Вступ. Геоботаніка як система знань про рослинний покрив. Предмет, об'єкт І завдання геоботаніки
Міжнародний соломонів університет iconМіжнародний соломонів університет програма курсу
Вступ. Геоботаніка як система знань про рослинний покрив. Предмет, об'єкт І завдання геоботаніки
Міжнародний соломонів університет iconМіжнародний Соломонів Університет Кафедра історії
Вступ: джерела, періодизація, зміст курсу; внесок єврейського народу в історію світової цивілізації та культури
Міжнародний соломонів університет iconМіжнародний Соломонів університет Кафедра фінансів
Навчально-методичний комплекс з курсу «Глобальні ринки» / Уклад. О.І. Розенфельд, В. А. Лизогуб, В. А. Рихлов. К.: Мсу, 2007. – 30...
Міжнародний соломонів університет iconInna pavlenko business english
Ділова англійська мова. Навчальний посібник. Упорядник І. М. Павленко. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2002. – 182 с
Міжнародний соломонів університет iconМіжнародний соломонів університет
Эквивалентность двух условий означает, что совпадают их множества истинности: АВ означает АВ и ВА
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи