Правове регулювання касових операцій icon

Правове регулювання касових операцій




Скачати 322.32 Kb.
НазваПравове регулювання касових операцій
Дата08.09.2012
Розмір322.32 Kb.
ТипДокументи

Тема № 12 Правове регулювання касових операцій.


П Л А Н


1. Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України.

2. Порядок розрахунків з підзвітними особами.

3. Форми і методи діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню зберігання грошової готівки.


1. Порядок ведення касових операцій у народному господатстві України.

Для здійснення своєї виробничої діяльності кожне підприємство незалежно від форми власності повинно мати в необхідних розмірах обігові(оборотні) засоби, які обслуговують процес кругообігу фондів повністю використовуються в одному виробничому циклі і відновлюються з виручки від реалізації продукції (послуг) для кожного виробничого циклу. Однією із складових оборотних засобів є грошові кошти.

Грошові кошти підприємств, організацій, установ можуть знаходитись у формі готівки в каси, зберігатися в установах банків, у підзвітних осіб, а також використовуватися у виді акредитивів, чеків тощо.

Це дуже зручно для населення, полегшує контроль за грошовим обігом, до якоїсь міри позбавляє державу необхідності друкувати зайві гроші. Але це все можна робити за умов існування стабільної національної валюти. Поки що незважаючи на введення з 2 вересня 1996 р. національної грошової одиниці гривні ми цієї стабільності ще не досягли, тому держава вимушена проводити жорстку регламентацію касових операцій.

Правоохоронним органам нерідко доводиться зіштовхуватися з різними корисними посяганнями на грошові кошти підприємств різних форм власності, які скоюються як робітниками облікового апарату, так і іншими особами, які займаються виробничою діяльністю.

Своєчасне виявлення і розкриття таких злочинів вимагає використання відповідних знань і навиків по особливостям обліку касових операцій, а також обліку розрахунків з підзвітними особами.

Про це у нас піде мова на лекції «Правове регулювання касових операцій» мета якої: - Розглянути особливості особливості обліку касових операцій і операцій з підзвітними особами, а також звернути увагу на методи і форми діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню зберігання грошової готівки.

На кожному підприємстві для забезпечення належного регулювання і контролю за рухом грошової маси організується їх облік.

Основними завданнями обліку грошових коштів є:

- забезпечення їх зберігання і правильного використання;

- суворе дотримання встановлених правил касових та банківських операцій:

- правильне оформлення руху грошових коштів у документах і регістрах бухгалтерського обліку;

Порядок ведення касових операцій державними, кооперативними, орендними, колективними, спільними, громадськими та іншими підприємствами, об'єднаннями, організаціями та установами незалежно від форм власності та виду діяльності, а також особами, які є суб'єктами підприємницької діяльності і мають розрахунковий рахунок у банку, регулюються «Порядком ведення касових операцій у національній валюті України, який був затверджений Постановою Правління Національного банку України від 2 лютого 1995 року № 21, у редакції постанови Правління НБУ від 13 жовтня 1997 р. N 334.

Розглянемо основні правила, якими повинні керуватися підприємства всіх форм власності при операціях з готівковими коштами.

Усі операції по прийому та виданні грошей з каси виконує матеріально-відповідальна особа - касир. При оформленні на роботу касир дає зобов'язання (відображене в договорі про майнову відповідальність), за яким бере на себе повну матеріальну відповідальність за прийняті грошові кошти та інші цінності в касі. Якщо через необережність, недбалість касира підприємству будуть заподіяні збитки, касир зобов'язаний їх відшкодувати.

Касиру забороняється передавати виконання своїх функцій іншими особам. На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни, виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника підприємства. З цим працівником укладається договір на час виконання ним обов'язків касира.

У разі раптового залишення касиром роботи ( з причин хвороби тощо ) цінності, що знаходяться у нього під звітом, негайно перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або у присутності комісії у складі осіб, призначенних керівником підприємства. Про результати перерахування і передачі цінностей складається акт за підписами вказаних осіб.

На підприємствах, які мають велику кількість підрозділів або обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплата праці, виплати допомоги через тимчасову непрацездатність, стипендій і премій можуть проводитись за письмовим наказом керівника підприємства, іншими, крім касирів, особами, з якими укладається жоговір, передбачений пунктом 31, і на яких поширюються всі права й обов'язки, встановленні для касирів цим Порядком. Видача і приймання коштів такими особами здійснюється у приміщенні каси.

Бухгалтери і інші працівники, що користуються правом підпису касових документів, не мають права виконувати обов'язки касирів. На підприємствах, де за штатним розписом не передбачена посада касира, обов'язки останнього можуть виконувати бухгалтер чи інші працівники за письмовим розпорядженням керівника підприємства за умови укладання з ними угоди, про що в письмовій формі в обов'язковому порядку має бути повідомленно установі банку, яка обслуговує підприємство.

Адміністрація підприємства зобов'язана створювати необхідні умови для забезпечення збереження грошових коштів у касі. Приміщення каси повинно бути ізольовано, двері в період здійснення операцій з готівкою зачинені зсередини. Доступ у приміщення каси стороннім особам забороняється. Усі цінності в касі повинні зберігатися в спеціальних вогнетривких шафах. Після закінчення робочого дня касир замикає шафи і опечатує їх своєю сургучною печаткою.

Підприємство може мати в своїй касі мінімальні суми готівки на задоволення невідкладних господарських потреб. Ліміт залишку коштів у касі встановлюється всім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції готівкою.

Ліміти залишку готівкою в касі встановлюються всім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою. Підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку в межах лімітів залишку готівки в касі на кінець робочого дня, що встановлюються їм установою банку щорічно протягом першого кварталу ( або з ініціативи банку ) щодо перегляду ліміту каси і поданні ним відповідного документа — заявки - розрахунку остання має бути розглянута банком, і за умови її обгрунтованості встановленний раніше ліміт каси має бути переглянутий.

Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства ( не залежно від того, перебуває чи не перебуває воно на самостійному балансі ) встановлюється комерційними банками за місцем відкриття рахунку з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів , встановленних строків і порядку здавання касової виручки ( надходжень ) і графіку заїзду інкасаторів.

Колективні сільськогосподарські підприємства, колгоспи, сільськогосподарські кооперативи, селянські спілки ( далі - колективні сільськогосподарські підприємства ) самостійно визначають розмір готівки, що може постійно знаходитись в їх касах з відповідними повідомленнями у першому кварталі кожного року установи банків, які їх обслуговують, і в межах цих коштів здійснюють необхідні поточні витрати. Готівка понад визначенні розміри має здаватися ними до банків і вільно отримуватись з банку на цілі, вказані в чеку.

Для військових частин, установ, підприємств і організацій Збройних сил України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Управління державної охорони та інших міністерств та відомств, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування ( за вийнятком торговельних підприємств і видовищних закладів ), а також органів Державної митної служби України ліміт залишку готівки в касі встановлюється установами банків за погодженням із керівниками цих органів з урахуванням специфіки роботи кожної такої організації.

Ліміти залишку готівки в касі не встановлюється селянським ( фермерським ) господарствам, які займаються виключно виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, та індивідуальним підприємцям.

Порядок встановлення лімітів готівки в касі регулюється інструкцією Національного банку України № 4 « Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України «, затвердженною постановою правління Національного банку України від 20.06.1995 року № 149 у редакції постанови правління Національного банку від 13.10.1997 року № 335.

Усю готівку понад встановленні ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здати у порядку і строки, встановленні установою банку для зарахування на їх рахунок. У разі якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства взагалі не встановленно, вся наявна готівка в його касі на кінець дня має бути здана до банку ( незалежно від причини відсутності ліміту каси ) .

Готівкова виручка підприємства та індивідуальних підприємців, одержана від реалізації товарів ( робіт, послуг ) може використовуватись ними в необхідних розмірах для забезпечення своєї статутної та господарської діяльності ( крім здійснення витрат , пов'язаних з оплатою праці та виплатою дивідендів ( доходу )).

Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та дивідендів ( доходу ), всі підприємства не залежно від форми власності ( у тому числі колективні сільськогосподарські підприємства та селянські ( фермерські ) господарства, а також індивідуальні підприємці мають одержувати виключно з кас банків. При цьому ними має забезпечуватись систематична та повна сплата податків і внесення обов'язкових платежів до державних цільових фондів у порядку і строки, визначенні чинним законодавством.

Під контролем комерційних банків юридичні особи і громадяни, що займаються закупівлею продукції у населення, а також транспортні організації для оплати вартості пального одержують готівку на повний обсяг закупівлі.

Юридичні і фізичні особи, які закуповують продукцію у населення , одержують готівку на повний обсяг її закупівлі та виплачують готівку на вимогу громадян за всю продану ними продукцію. Суми коштів, належні громадянам за продану продукцію, можуть бути зараховані на ощадні книжки лише за їх бажанням.

При встанговленні лімітів залишку готівки у касі враховується, що підприємства, виконавчі органи селищних, міських і районних у містах Рад мають право зберігати протягом 3 робочих днів понад встановленний ліміт у касах готівкою, що одержана в банку для виплати заробітної плати, заохочень, допомоги усіх видів, компенсацій ( далі - виплати, пов'язані з оплатою праці ), пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів ( доходу ); колективні сільськогосподарські підприємства, підприємства залізничного транспорту та морські порти для проведення таких виплат працівникам віддалених підрозділів, виконавчі органи сільських Рад - протягом 5 робочих днів, включаючи одержання готівки в банку. Після закінчення цих строків суми готівки, що не використанні за призначенням, повертаються в банк не пізніше наступного робочого дня і в подальшому видаються підприємствам за їх першою вимогою на ті самі цілі.

Здача грошової готівки в банк оформляється відповідно заявою. На прийняту цим документом суму грошей установа банку видає квитанцію, яка є підставою для списання грошей по касі. Зберігання в касі цінностей, які не належать даному підприємству забороняється.

Щоденний контроль за додержанням ліміту грошової готівки в касі, а також за своєчасною і повною здачею виручки готівки до банку здійснюють установи Національного банку України, органи Державної податкової адміністрації, та Державної контрольно-ревізійної служби України.

За їх порушення , згідно з Указом Президента України від 12 червня 1995 р. № 436\95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки застосовується покарання у вигляді штрафу, а саме:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки;

- за неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки - у п'яти кратному розмір не оприбуткованої суми;

- За не встановлення лімітів залишків кас - у п'яти кратному розмірі не оподаткованого мінімуму доходів громадян за кожний випадок.

Цим же Указом встановлено, що передбачені штрафні санкції застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності на підставі матеріалів проведених перевірок шляхом надання банку за місцем знаходження розрахункового рахунку платника безакцентної платіжної вимоги - доручення.

Згідно вказівки Національного банку України від 16 червня 1992 р. № 142 «Щодо зберігання іноземної валюти, суб'єкти господарювання не території України, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості, зобов'язані зберігати також готівкову іноземну валюту у закладах уповноважених банків.

Підприємства можуть мати у своїй касі готівкову іноземну валюту у межах ліміту залишку іноземної валюти в касі. Ліміти залишку встановлюються установами уповноваженого банку як в номіналі, так і в карбованцевому еквіваленті на підставі клопотань підприємств з детальною аргументацією необхідності наявності такого ліміту.

У разі відсутності встановленого ліміту, готівкова іноземна валюта підлягає повній інкасації в установах уповноважених банків.

Готівкова іноземна валюта, що отримана з установ уповноважених банків, використовується виключно на цілі, на які вона отримана.

Основними джерелами поновлення готівки в касі є надходження з розрахункового рахунку в банку, виручка від реалізації продукції чи послуг, надходження невикористаних залишків підзвітних сум тощо.

Для одержання грошових коштів з розрахункового рахунку установи банку на підставі спеціальних заяв видаються підприємствам чекові книжки. У цих книжках усі чеки повинні бути пронумеровані, на кожному з них проставлені найменування установи банку, номер розрахунокового рахунку, найменування володаря чека. При виписуванні чека на звороті вказується призначення суми(заробітна плата, відрядження, господарські потреби, тощо). Виправлення будь-яких помилок у чеках не допускається. Усі реквізити в чеку заповнюються безпосередньо на підприємстві. Не дозволяється видавати касиру оформлені, підписані й скріплені печаткою чисті бланки чеків для подальшого їх заповнення в установі банку. Суми грошових коштів у чеку обов'язково пишуть прописом і з великої літери. Чек виписується, як правило на касира, видавати чек на пред'явника забороняється. Видача готівки установами банків військовим частинам, установам, підприємствам і організаціям Збройних сил України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони та інших міністерств і відомств, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, здійснюється за чеками без обов'язкового розшифрування цілей, на які готівка одержується.

Надходження грошових коштів готівкою в касу оформлюється прибутковим касовим ордером. У ньому вказується від кого надійшли гроші, на які цілі або за що вони вносяться, сума і дата. Прибутковий касовий ордер заповнюється у бухгалтерії, потім передається в касу для оформлення , прийняття грошей. Після прийому грошей в касу платнику видається квитанція за підписом головного бухгалтера і касира. Квитанція підтверджує, що гроші дійсно внесені в касу підприємства.

Видача готівки з каси оформлюється видатковим касовим ордером. У ньому зазначається кому, на які цілі або за що видані гроші, сума і дата. Видатковий ордер повинен бути підписаний керівником підприємства і головним бухгалтером. У разі, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявках, рахунках і т. інше є дозволяючи напис керівника підприємства, підпис керівника на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

У разі видачі грошей за видатковим касовим ордером або замінюючим його документом окремій особі касир повинен вимагати пред'явлення документа, що засвічує особу одержувача, а також записати найменування і номер документа, ким і коли він виданий і забрати розписку одержувача.

Видачу грошей касир повинен проводити тільки особі, вказаній у видатковому касовому ордері або замінюючому його документі. Якщо видача грошей проводиться за дорученням, оформленим в установленому порядку, в тексті ордера після прізвища, ім'я та по батькові одержувача грошей бухгалтерією вказуються такі ж дані особи , якій доручено одержання грошей. Доручення касир прикріпляє до видаткового касового ордера.

Видача прибуткових і видаткових касових ордерів на руки особам, що вносять або одержують гроші , забороняється.

Приймання і видача грошей за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.

Прибуткові і видаткові касові ордери або замінюючі їх документи негайно після одержання або видачі за ними грошей підписуються касиром, а прикладені до них документи погашаються штампом або надписом «Оплачено» із зазначенням дати проведення операції.

Прибуткові і видаткові касові ордери або замінючі їх документи до передачі у касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.

Касові документи зберігаються під відповідальність матеріально-відповідальної особи, на яку покладено обов'язки по зберіганню документів, в спеціальних приміщеннях.

На підставі ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України, а також п.17 і п.24 ст.11 Закону України «Про міліцію» касові документи можуть бути вилучені з підприємств за постановою слідчих або судових органів і запитом арбітражу або вищестоящої установи. При цьому на місце вилученого справжнього документа підшиваються завірена матеріально-відповідальною особою копія вилученого документа, протокол вилучення (виїмки), розписка особи, яка одержала справжній документ тощо.

Крім того, при проведенні документальних ревізій на підставі Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні вилучати касові документи мають право й ревізори. У цьому випадку вилучення олформлюється актом вилучення, а копії вилучених документів залишаються у справах підприємства.

Видача грошей з каси, не підтверджена розпискою одержувача у видатковому касовому ордері, у виправдання залишку готівки в касі не приймається. Ця сума вважається нестачею і стягується з касира. Готівка не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком каси і зараховується в дохід підприємства.

Виплата заробітної плати здійснюється касиром за розрахунково-платіжними відомостями. При цьому видаткові касові ордери на кожного одержувача грошей не видаються. Видатковий касовий ордер виписується на фактично виплачену за відомістю загальну суму заробітної плати.

Після закінчення встановлених строків оплати праці, виплати допомог, стипендій, премій тощо, касир повинен:

а) у платіжній відомості проти прізвища особи, яким не здійснено оплату , поставити штамп або відмітку від руки «Депоновано»;

б) скласти реєстр депонованих сум;

в) у кінці відомості зробити напис про фактично виплачену суму і що недоодержану суму оплати праці, яка підлягає депонуванню, звірити її з загальним підсумком за платіжною відомістю і скріпити надпис за своїм підписом.

г) записати в касову книгу фактично виплачену суму і проставити на відомості штамп «Видатковий касовий ордер №_____».

Депоновані суми підлягають здачі до установ банку і на здані суми складається один загальний видатковий касовий ордер.

Облік руху грошових коштів підприємства здійснюється в касовій книзі. Вона має типову форму, в ній щоденно реєструються всі операції по надходженню і видачі грошей.

Кожне підприємство, що має касу, веде тільки одну касову книгу, яка має бути пронумерована, прошнурована і опечатана. Кількість аркушів у касовій книзі завіряється підписами керівника і головного бухгалтера цього підприємства або вищестоящого органу.

Записи у касовій книзі проводяться у 2 примірниках через копіювальний папір. Другі примірники аркушів повинні бути відривними і правлять звітом касира. Перші і другі примірники аркушів нумеруються однаковими номерами. Підчистки та не обумовленні виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення завіряються підписами касира, а також головного бухгалтера підприємства або особи, що його замінює.

Записи в касову книгу проводяться касиром відразу після одержання або видачі грошей за кожним ордером. Щоденно, в кінці робочого дня касир повинен підбивати підсумки операцій за день, виводити залишок грошей в касі на наступний день і передати бухгалтерії як звіт касира другий відривний аркуш з всіма прибутковими і видатковими касовими документами під розписку в касовій книзі.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства.

У строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу в квартал, на кожному підприємстві проводиться раптова ревізія каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться у касі. Для проведення ревізії каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає акт перевірки каси встановленої форми.

Кожне галузеве підприємство на підставі «Положення про порядок ведення касових операцій у народному господарстві України» видає відомчий наказ про проведення раптових перевірок наявності грошових коштів і інших цінностей, які знаходяться у касі, яким повинні керуватися всі підпорядковані йому підприємства, організації і установи.

Так, в системі Міністерства внутрішніх справ України питання контролю за ведення касових операцій і проведення раптових перевірок грошових коштів і цінностей регулюються «Положенням про відомчий фінансовий контроль у системі МВС України», яке доведено до всіх підрозділів органів внутрішніх справ наказом МВС України №391 від 3 липня 1992 року.

Необхідні умови ревізії каси - це раптовість її проведення. У зв'язку з цим ревізор , який прибув у підрозділ та пред'явив керівникові припис на право проведення ревізії, негайно приступає до зняття фактичної наявності грошей, цінностей і бланків суворої звітності, які знаходяться в касі. В цей період усі касові операції припиняються. Якщо почати ревізію раптово по непередбаченим причинам не вдається, то необхідно опечатати касу, щоб запобігти діям касира по приховуванні зайвої готівки або відшкодуванню нестачі з інших джерел, а також оформленню підроблених документів.

Ревізія каси проводиться комісійно. В комісії крім ревізора і касира, повинен бути працівник підрозділу, в якому проводиться ревізія.

До початку перевірки фактичної наявності грошей цінностей і бланків суворої звітності, які знаходяться в касі, ревізійна комісія зобов'язана вимагати від касира в його присутності складання звіту про операції на поточний день. В звіт включаються дані тільки так прибуткових і видаткових ордерів та інших документів, які знаходились в касі на момент перевірки. На останньому касовому звіті касир повинен дати підписку про те, що всі прибуткові й видаткові документи включені ним у звіти повністю і на момент ревізії каси не оприбуткованих і не списаних на витрат сум не має.

Складений касиром звіт після перевірки передається у бухгалтерію для відображення вміщених в ньому даних на рахунок бухгалтерського обліку і визначення залишку грошей у касі на момент перевірки.

Аналогічні дії провадяться в книгах аналітичного обліку цінностей, грошових документів і бланків суворої звітності і складені при цьому звіти про їх рух здаються у бухгалтерію для визначення відповідних залишків на момент перевірки.

На період складання касового звіту усі сховища (сейфи) в яких зберігаються гроші, цінності і бланки суворої звітності опечатуються.

Після складання і перевірки касового звіту касир відкриває опечатане сховище і пред'являє для перевірки готівку, цінності, грошові документи і бланки суворої звітності.

Члени комісії повинні запропонувати касиру вилучити із сейфа усі документи, цінності, бланки. В касі не дозволяється зберігати грошові кошти, які не належать ревізуємому підприємству.

Фактична наявність грошей у касі встановлюється шляхом їх полистного перерахування касиром під контролем комісії, члени якої роблять відмітки по купюрах в опису. При розбіжностях фактичної наявності залишку грошей проводиться їх повторний перерахунок.

Фактична наявність грошей , цінностей, бланків суворої звітності і грошових документів порівнюється з даними бухгалтерського обліку і касової книги.

При виявлених лишках і нестачах від касира відбираються письмові пояснення. Зайві гроші оприбутковуються в касу і перераховуються в бюджет, при нестачі грошей вживаються негайні заходи до її погашення, в необхідних випадках матеріали передаються слідчим органам.

Так, на підставі вказівки МВС України № 5400\Тр від 11 грудня 1992 року, якщо в підрозділах органів внутрішніх справ, при проведенні перевірок і ревізій будуть встановлені нестачі та крадіжки грошових коштів, які складають суму, що перевищує в 10 і більше розмір не оподаткованого мінімуму доходів громадян, то матеріали цих перевірок негайно повинні бути подані по спецдонесенню в центральний апарат МВС України для їх передачі по призначенню.

Приватні розписки, не оформлені видаткові ордери, рахунки та інші документи, які знаходяться у касі, в залишок наявності каси не включаються і не є виправдальними касовими документами. Усі пред'явлені касиром приватні розписки та інші неоформлені документи повинні бути відображені в акті ревізії, касир по кожному випадку повинен дати письмове пояснення.

При перевірці каси комісія повинна вимагати пред'явлення від бухгалтерії договір касира про повну матеріальну відповідальність.

В акціонерних, кооперативних, громадських та інших підприємствах. В яких проведення ревізії каси передбачено їх статутами, ревізія також проводиться ревізійними комісіями.

Відповідальність за додержання касової дисципліни покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб та касирів. Порядок ведення касових операцій в установах банків, які здійснюють касове обслуговування клієнтів, встановленний інструкцією № 1 Національного банку України « З організацією емісійно-касової роботи в установах банків України «, затвердженною постановою правління Національного банку України від 07.07.1994 року № 129.

Порядок ведення касових операцій на підприємствах зв'язку України регулюються відповідним нормативним актом, що затверджується Державним комітетом зв'язку України. Ліміт залишків грошей у касі для підприємств зв'язку встановлюється установами банків за погодженням з керівниками цих підприємств з урахуванням розмірів готівкового обороту й умов роботи підприємств зв'язку. Ліміт залишків грошової готівки у підпорядкованих структурних підрозділах встановлюється підприємством або філією, до складу якого вони входять, в межах загального ліміту, встановленного установою банку. Ліміт затверджується керівником підприємства, філії.

На передодні неробочих днів установи банку підприємства зв'язку можуть перевищувати ліміт каси в розмірах, потрібних для забезпечення видаткових операцій у ті дні, коли установи банків операцій не здійснюють.


2. Порядок розрахунків з підзвітними особами.

Іноді підприємству потрібно оплатити такі витрати, які не можуть бути проведені шляхом безготівкових рахунків, а тільки за готівковий рахунок. У таких випадках працівникам підприємств установ і організацій видається під звіт аванс і вони вважаються підзвітними особами. Гроші під звіт можуть бути видані на витрати пов'язані з відрядженням, на придбання різних матеріальних цінностей, поштові, календарні послуги тощо.

Особи, які не працюють на даному підприємстві, гроші під звіт одержувати не можуть. Список осіб, що мають право одержувати підзвітні суми установлюєтья адміністрацією підприємства і затверджується його керівником.

Підзвітній особі видаються аванс у сумі, необхідній для використання господарських операцій, але тільки у випадках, коли вона не має заборгованості за раніше видані суми. Аванс повинен видаватися на підстави заяви підзвітної особи за видатковим касовим ордером, підписаним керівником підприємства і головним (старшим) бухгалтером.

Після виконання завдання підприємства підзвітна особа протягом трьох днів зобов'язана подати в бухгалтерію авансовий звіт про використання виданих їй сум. До авансового звіту додаються документи (рахунки, квитанції, проїзні документи, чеки тощо), які підтверджують проведені видатки, зокрема придбання матеріальних цінностей. В останньому випадку на документах обов'язково повинні бути підписи осіб, які отримали матеріальні цінності на свою відповідальність. У бухгалтерії авансові звіти перевіряються арифметично і з точки зору обгрунтованості витрат. Після перевірки авансовий звіт затверджує керівник підприємства і бухгалтерія остаточно розраховується з підзвітною особою.

Готівка, видана під звіт на відрядження, але не витрачена, має бути повернена до каси підприємства не пізніше 3 робочих днів після закінчення відрядження, а видана на всі інші цілі — 10 робочих днів з дня видачі її під звіт і здана до каси банку не пізніше наступного дня.

Готівка, що видана під звіт, але не витрачена і не повернена до каси підприємства протягом 10 робочих днів з дня видачі її під звіт ( за відрядження — протягом 3-х робочих днів після закінчення відрядження ), починаючи з наступного дня після закінчення зазначених строків включається до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті сума порівнюється зі встановленним лімітом залишку готівки в касі.

У разі витрачання підприємством готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці і виплатою дивідендів ( доходу ), ці кошти включаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, колибули здійснені такі виплати, з подальшим порівняння одержаної суми із затвердженним лімітом каси.

Якщо сума авансу менша від суми витрат, зазначенні у звіті, і підзвітна особа використала власні гроші, перевитраченні кошти їй відшкодовуються.

Підзвітні суми, особам, яким вони були видані, можуть витрачатися тільки на цілі, які передбачні при видачі авансу.

Видача готівки на поточні потреби підприємств проводиться диференційовано в розмірі до 30-кратного не оподаткованого мінімуму доходів громадян на місяць у залежності від розмірів цих підприємств:

з чисельністю до 20 чоловік - до 5 не оподаткованих мінімумів;

з чисельністю до 100 чоловік - до 10 не оподаткованих мінімумів;

з чисельністю до 300 чоловік - до 15 не оподаткованих мінімумів;

з чисельністю до 1000 чоловік - до 20 не оподаткованих мінімумів;

з чисельністю більше 1000 чоловік - до 30 не оподаткованих мінімумів;

Підприємства, які мають постійний грошовий виторг (роздрібна торгівля) можуть витрачати готівку на поточні потреби з виторгу або одержаних в установі банку коштів, не перевищуючи при цьому наведені вище норми.

Автотранспортні підприємства і організації (спеціалізовані підприємства і організації, основним видом діяльності, яких є надання транспортних послуг), що здійснюють міжобласні перевезення, одержують готівку для оплати вартості пального на обсяг його закупівлі за межами області, на території якої розташовані такі підприємства й організації.

Згідно з Указом Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обсягу готівки" при порушенні суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності цих норм до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

- за перевищення норм витрачання готівки на поточні потреби - у розмірі сум їх перевищення.

За правильне оформлення видачі авансу та перевірку авансових звітів відповідальність несе головний бухгалтер. Він здійснює контроль за своєчасним поданням авансових звітів та поверненням підзвітними особами невикористаної частини авансу. Не погашена заборгованість за виданими під звіт сумами може бути утримана із заробітної плати осіб, які їх отримали.

Однією з основних операцій по підзвітних сумах є виплата витрат на відрядження. Видача готівки під звіт на витрати, пов'язані із службовими відрядженнями, проводиться у межах сум, належних відряджень особам на ці цілі відповідно до порядку встановленого і регулюємого Урядом України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 року № 10 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон", встановлені норми відшкодування витрат на службові відрядження працівникам підприємств, установ і організацій на території України в таких розмірах:

у разі, коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відрядження в межах України — 6 гровень, для відрядження за кордоном — 76 гривень;

у разі, коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витирати на :

одноразове харчування, для відрядження у межах України — 4 гривні 40 коп., для відрядження за кордоном — 60 гривень;

дворазове харчування , для відрядження у межах України — 2 гривні 60 коп., для відрядження за кордон — 43 гривні;

триразове харчування, для відрядження у межах України — 1 гривня, для відрядження за кордоном 27 гривень.

Термін відрядження визначається керівником і не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордоном — 60 календарних днів.

Встановленно також, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження у межах України і за кордон підприємствами, установами і організаціями, що повністю, або частково утримуються ( фінансуються ) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати:

- на харчування, вартість якого включена до рахунку вартості проживання у готелях, при одноразовому харчуванні не більше як 20 відсотків, при дворазовому — 40 відсотків, при триразовому харчуванні — 60 відсотків нормдобових витрат для країни, куди відряджається працівник, визначених у формі 2 додаток № 1 до цієї постанови;

- на проїзд ( включаючи перевезення багажу ) до місця відрядження і назад, а також за місцем проживання;

- на побутові послуги, що надаються у готелях ( прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни ), але не більше як 10 відсотків норм добових витрат для країни,куди відряджається працівник, визначених у параграфі 2 додаток № 1 до цієї постанови, за всі дні проживання;

- на бронювання місць у готелях у розмірах не більше як 50 відсотків вартості місця за добу;

- на користування постільними речами в поїздах;

- на комісійні і різні обміни валюти.

Відшкодування витрат на службі телефонні переговори проводяться в розмірах, погодженних з керівником.

Контроль за додержанням цієї постанови накладено на керівників підприємств, установ і організацій, а також на головних бухгалтерів.


3. Форми і методи діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню зберігання грошової готівки.

Використання облікових документів та записів у регістрах бухгалтерського обліку виявленні та розслідуванні розкрадань готівкових грошових коштів, що скоюються обліково-бухгалтерськими працівниками, має декілька особливостей. По перше, скоєння таких корисливих злочинів обмежене вузьким колом осіб (працівники бухгалтерії, касири, а також матеріально-відповідальні особи). По друге, коло документів, які використовуються для документування цих злочинів, уніфіковане і не залежить від галузевої належності підприємства чи його форми власності. І по перше, скоєння розкрадань готівкових грошей працівниками бухгалтерського апарату в багатьох випадках передбачає змову між бухгалтером і касиром, а також ретельне маскування ними своїх протиправних дій. Останнє вимагає від працівників органів внутрішніх справ, які ведуть боротьбу з негативними явищами в цьому напрямку, знань щодо механізму злочинних дій по підроблених документах або облікових регістрів.

Як показала ревізійна практика в останні роки розкрадання державних коштів особливо часто вдаються до таких дій як:

^ 1. Розкрадання готівкових грошових коштів шляхом привласнення депонованих сум.

Депонентом вважається особа, яка з тих чи інших причин своєчасно не одержала заробітну плату, додаткову заробітну плату, премію тощо. Ознакою можливих розкрадань грошових коштів, які скоюються цим способом, може бути такий показник використання трудових ресурсів, як відносно велика плинність кадрів на тому чи іншому підприємстві.

Механізм розкрадання готівки шляхом привласнення депонованих сум полягає в тому, що касир у змові з бухгалтером підробляють підпис депонента в розрахунково-платіжній відомості, або в депонентській відомості, або в видатковому касовому ордері. За заробітною платою, яка не одержана своєчасно, працівник пізніше звертається в бухгалтерію, тому на практиці привласнення депонентської заробітної плати порівняно з привласненням інших видів грошових коштів зустрічається рідко.

Для виявлення та документування даного способу розкрадання грошових коштів необхідно проаналізувати такі документи як:

розрахунково - платіжна відомість (або платіжна відомість);

депонентська відомість;

видатковий касовий ордер;

особовий рахунок та карта депонента;

журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів;

касова книга та касовий звіт;

накази про прийняття на роботу та звільнення з роботи;

розрахунково-платіжні відомості, інші службові документи за попередній період, в яких містяться підписи депонентів.

У ході перевірки та аналізу документів зіставляються підписи працівників підприємства (у тому числі й звільнених), що зазначені у розрахунково-платіжній відомості, депонентської відомості чи видатковому касовому ордері ( в залежності від того, за яким з цих документів отримані готівкові гроші), з підписами у документах відділу кадрів. Треба також визначити, чи правильно зроблено перенос депонентський сум з розрахунково-платіжної відомості в депонентську відомість, журнал обліку депонентських сум та депонентську картку. При наявності підстав, згідно зі статтею 66 КПК України, за ініціативою органів внутрішніх справ призначається ревізія. Після порушення кримінальної справи може бути призначена почеркознавча експертиза.


2. Розкрадання грошових коштів, призначених для заробітної плати шляхом підроблення розрахунково-платіжної відомості, а також списання грошей по касі по підроблених документах або без виправдовуючих документів.


Серед видаткових касових документів, за якими видається готівка, найбільшу питому вагу мають розрахунково-платіжні та платіжні відомості. Саме за рахунок підроблень в цих документах приховуються розкрадання грошей з каси. Скоєння розкрадань цим способом передбачає безпосередньо змову бухгалтера з касиром. Механізм розкрадання полягає в механічному завищенні в останній колонці розрахунково-платіжної відомості «До видачі на руки» загальної суми грошей.

Ці підроблення можуть бути викриті шляхом підрахунку підсумків у розрахунково-платіжних відомостях як по горизонталі (рядках) так і по вертикалі (колонці). Кінцеві підсумки порівнюються із сумою, зазначеною у видатковому касовому ордері та в первинних документах по нарахуванню заробітної плати.

1. Документування підроблень, викриття шляхом арифметичної перевірки розрахунково-платіжної відомості, здійснюється на підставі таких документів, як:

розрахунково-платіжна відомість та платіжна відомість;

видатковий касовий ордер;

журнал обліку прибуткових та видаткових ордерів;

касова книга та касовий звіт;

наряди на оплату праці або табелі обліку робочого часу.

Крім того, при переносі залишків грошових коштів у касовій книзі з однієї сторінки на другу вони навмисне зменшуються , що дає можливість різницю грошей привласнювати. В цьому випадку ревізору особливо необхідно перевірити роботу каси за три місяці з попереднього ревізійного періоду ( тому що розкрадачі впевнені в тому, що перевіраючий не буде повертатися до обревізованого раніше періоду).

Вибірково можна перевірити чи не записані в розрахунково-платіжній відомості підставні особи. Для цього зіставляються прізвища осіб, які внесені у відомість, з даними обліку особового складу підприємства. Порівнюються підписи у відомості за будь-який місяць і підписи на заявах про прийняття на роботу або у відомості за попередні чотири-п'ять місяців. В разі виявлення певної суми грошової готівки, яка одержана не тою особою, кому була призначена, шляхом вчинення підроблення розрахунково-платіжної відомості, призначається ревізія за ініціативою органів внутрішніх справ.


^ 3. Розкрадання готівкових грошей, одержаних по чековій книжці з банку, шляхом підроблення виписки банку і чеків.


Користуючись відсутністю контролю з боку головного (старшого) бухгалтера при обробці документації по банку (не звіряються корінці чеків з даними, що містяться у виписках з розрахункового рахунку в банку), касир, підробляючи виписки може, привласнювати певну суму грошей. Особливо це стосується випадків, коли на руках у касира є запасні, чисті, але підписані керівником і головним бухгалтером підприємства грошові чеки. Для того, щоб приховати неоприбуткування грошей по касі, касир після одержання виписок з розрахункового рахунку в банку підробляє шифр операцій. Наприклад, шифр операції «видано готівкою» виправляється на шифр операції «знято за платіжною вимогою». При цьому в чеку виписується така сума, на яку в касира є копії їх платіжних вимог минулих звітних періодів.

Розкрадання виявляється шляхом аналізу таких документів, як:

виписки розрахункового рахунку в банку, які знаходяться в бухгалтерії підприємства;

виписки з розрахункового рахунку (оригінал), що знаходяться в банку;

прибутковий касові ордер;

журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів;

касова книга та касовий звіт;

корінці чекових книжок;

платіжні вимог, рахунки та накладні підприємства постачальників.

У процесі перевірки відомостей про розкрадання грошей шляхом підроблення виписок розрахункового рахунку необхідно також аналізувати бухгалтерські записи у регістрах рахунків 51 «Розрахунковий рахунок» і 50 «Каса».

В практиці мають місце також випадки, коли у корінцях чеків по яким отримувались готівкові гроші з банку, виправляються суми. Наприклад, з 40 тис. гривень на 10 тис. гривень, з 50 тис. гривень на 30 тис. гривень і та ін. У касовій книзі оприбутковуються підроблені суми грошей. Різниця грошей таким чином привласнюється.

Далі, під виглядом зіпсованого чека закреслюється корінець чеку, але зіпсований бланк чека при цьому не прикладається. У дійсності гроші які одержані по чеку, в касу не оприбутковуються і таким чином незаконно привласнюються.

Мають місце і такі випадки, коли корінець чека, по якому одержані гроші з банку, з чекової книжки, вилучався, одержані по ньому гроші не оприбуткувались і привласнювались.

Щоб розкрити подібні випадки розкрадання готівкових грошей необхідно:

а) перевірити порядкові номери корінців чеків для встановлення, що вони всі в наявності;

Зіпсовані чеки повинні бути прикріплені до корінця.

У випадку відсутності корінця чека взяти в касира письмове пояснення, встановити де він і продовжувати перевірку далі.

б) суцільним порядком за ревізійний період перевірити повноту і своєчасність оприбуткування готівки шляхом порівняння сум, вказаних в корінцях чеків, у касовій книзі та виписках банку. Для цієї перевірки доцільно скласти таблицю.

По встановлених фактах порушень взяти письмові пояснення у касира та головного бухгалтера, доповісти керівництву підрозділу чи підприємства, в якому проводиться ревізія. Прийняти негайні заходи до відшкодування привласненої грошової готівки.


^ 4. Розкрадання грошових коштів шляхом часткового або повного їх неоприбуткування по касі підприємства.


Механізм цього злочину полягає в тому, що касир не проводить по касі деякі документи, а зазначену в них суму грошей привласнює. Наприклад, касир одержуючи від окремих осіб гроші за придбання матеріальних цінностей чи продукції з даного підприємства або за послуги транспорту не оприбутковує їх по касі.

Перевірка відомостей про розкрадання грошей таким способом здійснюється шляхом зіставлення та аналізу документів, які відображають не тільки рух грошових коштів, але й рух матеріальних цінностей, як:

прибутковий касовий ордер;

квитанція до прибуткового касового ордера (в особи, що вносить гроші до каси);

журнал реєстрації прибуткових касових ордерів;

касова книга і касовий звіт;

накладні на видачу матеріальних цінностей або товарно-транспортні накладні;

звіт завідуючого складом про рух матеріальних цінностей;

У процесі перевірки відбираються пояснення від касира і завідуючого складом, від працівників, які вносили гроші до каси, та інших осіб, причетних до цієї господарської операції, При наявності підстав за ініціативою органів внутрішніх справ призначається ревізія.


^ 5. Розкрадання готівкових грошових коштів з каси шляхом підроблення авансового звіту по відрядженню і документів, які підтверджують витрачення підзвітних сум.


Механізм скоєння розкрадання грошей даним способом полягає в тому, що бухгалтер в змові з касиром підробляє в авансових звітах різні реквізити, наприклад, строк перебування особи у відряджені. Крім того, привласнювати грошові кошти по відрядженнях можуть і інші особи, які насправді не були у відрядженні. Це стосується випадків, коли за наказом керівника підприємства направляється у відрядження кілька працівників і на всіх них оформлюються документи, а фактично від'їжджає менше осіб. Маючи при собі посвідчення про відрядження на всіх працівників, особи, які дійсно перебувають у відрядженні ставлять відповідні позначки в місці перебування на всіх посвідченнях. Після закінчення терміну відрядження працівники, які не були в ньому, беруть у працівників поїзда, або у пасажирів проїзні документи, які додаються до авансових звітів. Найчастіше такі зловживання здійснюються наприкінці кварталу або року, коли має місце економія коштів призначених для службових відряджень.

Крім того, крадіжки готівкових коштів через видачу підзвітних сум можуть здійснюватися такими способами:

- з каси у великих сумах видавалися працівникам підприємства аванси під звіт, під виглядом як на поточні потреби. Але операції по розрахунках з підзвітними особами в журналі - ордері № 7 по рахунку 71 «Розрахунок з підзвітними особами» не проводились, внаслідок чого контроль за видачею і витратами грошей був відсутній, одержані матеріальні цінності по обліку не оприбутковувались.

Підзвітні суми фактично привласнювались. До видаткових касових ордерів, як основа, прикладались фальсифіковані рахунки на попередню безготівкову оплату, по яких раніше здійснювались фінансові операції, а також інші фіктивні рахунки, накладні та інші документи установ. Усі видані з каси гроші списувались на витрати кошторису і частково привласнювались.

Для виявлення вищевказаних способів розкрадання грошової готівки аналізуються дані таких документів, як:

посвідчення про відрядження;

журнал реєстрації службових відряджень;

касова книга, касовий звіт;

видатковий касовий ордер;

авансові звіти з усіма виправдовувальними документами;

відомості зустрічних перевірок з підприємствами, куди виїжджали у відрядження відповідні працівники;

пояснення осіб, у тому числі й тих, хто має службові відносини з працівниками, і (дійсно чи фіктивно) перебували у відрядженні.

Крім того, перевіряються, чи не підписували працівники підприємства службових документів, коли вони «були» у відряджені.

При перевірці грошей по касі, які видавалися на поточні потреби підприємства, особливу увагу необхідно приділяти аналізу документів на видачу грошей, а також бухгалтерських записів у регістрах бухгалтерського обліку по рахунках 71 «Розрахунки з підзвітними особами та 50 «Каса».

Таким чином касові операції регулюються « Порядком ведення касових операцій у народному господарстві України», затвердженний постановою Правління Національного банку України від 21 лютого 1995 року № 21, вони обслуговують оборотні засоби підприємства усіх форм власності, серед яких важливе місце займають грошові кошти.

Для виконанння різних господарських операцій, які зв'язані з виробництвом, підприємства видають грошові кошти під звіт окремим особам і оформляють ці операції належними бухгалтерськими документами, які повинні бути перевірені як з боку бухгалтерських працівників так і з боку керівництва підприємств, установ і організацій.

Працівники органів внутрішніх справ, які виконують задачі по забезпеченню зберігання майна підприємств різних форм власності, повинні добре орієнтуватися в способах здійснення розкрадань грошових коштів, які скоюють бухгалтерські працівники і вміти їх своєчасно попереджувати і виявляти.


Л І Т Е Р А Т У Р А :

  1. Конституція України // Урядовий кур'єр - 1996 - 13 липня №129- 130.

  2. Закон України від 20 грудня 1990 р. «Про міліцію» //Відомості Верховної Ради України - 1991 - №4.

  3. Закон України від «Про оперативно-розшукову діяльність» //Відомості Верховної Ради України - 1992 - №22.

  4. Закон України від 20 березня 1991 р. «Про банки і банківську діяльність» //Відомості Верховної Ради України - 1991 - №25.

  5. Указ Президента України від 25 серпня 1996 р. №762/96 « Про грошову реформу в Україні».

  6. Указ Президента України від 12 червня 1995 р. №436/95 « Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

  7. «Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в України» // Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 250 із змінами і доповненнями від 14 серпня 1996 р. №951.

  8. «Порядок ведення касових операцій в народному господарстві України» //Постанова Правління Національного банку України від 21 лютого 1995 р.»21.

  9. «Інструкція про порядок перерахування статей бухгалтерських балансів підприємств, установ і організацій» //Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 серпня 1996 р.№175.

  10. Про витрачання готівки з виручки на виплату зарплати» //Лист Національного банку України від 22 квітня 1996 р. №11 - 109/408 - 222.

  11. «Інструкція про порядок проведення раптових перевірок збереження грошових коштів, матеріальних цінностей і бланків суворої звітності в підрозділах МВС України» //Затверджена наказом МВС України від 3 липня 1992 р. №391.

  12. Про дотримання лімітів грошової готівки в касах органів внутрішніх справ» // Лист МВС України від 23 січня 1995 р.№397 /Тр.

  13. Воронова Л. «Фінансове право України» - Київ.; «Вентурі», 1995 р.

  14. Совершенствовение законодательства « О борьбе с отмыванием денег» // Государство и право - 1992 - № 11.




Схожі:

Правове регулювання касових операцій iconПравове регулювання касових операцій
Форми І методи діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню зберігання грошової готівки
Правове регулювання касових операцій iconПравове регулювання часу відпочинку заняття 1 Теоретичні запитання
Перерви для обігріву і відпочинку та перерва для годування дітей: їхня належність до часу відпочинку. Правове регулювання вихідних...
Правове регулювання касових операцій iconТ. А. Коляда методичні вказівки для підготовки до практичних занять, самостійної роботи та виконання контрольних робіт з дисципліни «Правове регулювання туристської діяльності»
«Правове регулювання туристської діяльності» ( для студентів 4 курсу денної та заочної форм навчання напряму підготовки 020107 –...
Правове регулювання касових операцій iconА.І. Кубах, Т. А. Коляда, О. В. Харитонов Правове регулювання туристської діяльності
А.І. Кубах, Т. А. Коляда, О. В. Харитонов. Правове регулювання туристської діяльності: Навчальний посібник. Харків: хнамг, 2009....
Правове регулювання касових операцій icon7: Правове регулювання державних витрат. Фінансування органів внутрішніх справ
Правове значення кошторису витрат бюджетної установи, порядок його розробки та затвердження
Правове регулювання касових операцій iconЄ. В. Ткаченко Конституційно-правове регулювання мовних відносин: порівняльний аспект
Національно-мовні відносини як об’єкт правового регулювання. Правовий режим мов
Правове регулювання касових операцій iconТема 7: Правове регулювання державних витрат Фінансування органів внутрішніх справ
Правове значення кошторису витрат бюджетної установи, порядок його розробки та затвердження
Правове регулювання касових операцій iconТема 14. Механізм правового регулювання
Правове регулювання — це державно-владний вплив на суспільні відносини за допомогою правових засобів, з метою їхнього впорядкування,...
Правове регулювання касових операцій iconТ. А. Коляда програма І робоча програма навчальної дисципліни «Правове регулювання туристської діяльності»
Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Правове регулювання туристської діяльності» ( для студентів 4 курсу заочної форми...
Правове регулювання касових операцій iconПравове регулювання охорони праці завдання для практичних занять для студентів юридичного факультету
Козак З. Я., Лещух Д. Р., Рим О. М. Правове регулювання охорони праці: Завдання для практичних занять для студентів юридичного факультету....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи