Міністерство освіти України міжнародний соломонів університет icon

Міністерство освіти України міжнародний соломонів університет




Скачати 132.4 Kb.
НазваМіністерство освіти України міжнародний соломонів університет
Дата08.09.2012
Розмір132.4 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти України

МІЖНАРОДНИЙ СОЛОМОНІВ УНІВЕРСИТЕТ

Навчальна програма курсу

"Мережевi технології"

Для студентів факультету комп'ютерних наук




Київ - 2002

1. Мета та завадання дисципліни, її місце в навчальному процесі


Дисципліна "Мережевi технології" відноситься до професійно-орієнтованих дисциплін. Метою вивчення курсу є оволодіння знанями про принципи функціювання Java-програм, що виконуються у середовищі Web-броузера, серверів системи Web та прикладних програм, що діють на стороні Web-сервера. В даному курсі знаходять відображення новіші технології стровення програм, призначених для віконання на стороні серверу: серлети та JSP. Викладання курсу орієнтується на застосування Java-технологій, але не обмежується ними. Прослухавши курс, студент при необїідності легко оволодіє іншими інструментами для стврорення програм, що віконуються на стороні Web-серверу, і може навіть прийняти участь у розробці складних корпоративних систем.

Для того, щоб студент міг ефективно засвоювати знання, що даються в курсі "Мережевi технології", він має прослухати курс "Комп'ютерні мережі". На поняттях, що вивчаються в курсі "Комп'ютерні мережі" базуються майже весь матеріал курсу "Мережевi технології".

Незважаючи на те, що в курсі "Мережевi технології" застосовується мова програмування Java, основи синтаксису Java викладаються, виходячи з того, що студент вже знає основи об'єктно-орієнтованого програмування і вміє розробляти програми на мові C++. Тому для вівчання курсу "Мережевi технології" необїідно прослухати курси основ програмування та основ об'єктно-орієнтованого програмування.

2. Тематичний план







Тема

Лекції

Практ.

Самост.

Разом

1

Основи мови програмування Java

3

1

4

8

2

Аплети

4

5

8

17

3

Мережеві засоби Java

3

3

15

21

4

Сервлети

3

4

8

15

5

JavaServer Pages

5

5

10

20




Всього:

18

18

45

81



Тема 1. Основи мови програмування Java



Синтаксис Java. Відміни Java від C++. Типи даних Java. Оператори Java.

Класи Java. Пакети та інтерфейси. Модифікаторі класу.

Змінні. Методи. Модификатори методів.

Область видимості змінних та методів.

Особливості механізму наслідування. Суперкласи та підкласи.

Екземпляри класів. Механізми вказівок на об'єкти. Виконання операцій над вказівками. Відмінності від мови C++.

Побудова байтового коду Java. Компіляція. Віртуальна машина Java. Забезпечення реальної переносимості скомпільованого коду програм.

Типи Java-програм. Прикладні програми. Аплети. Сервлети.

Вимоги до студентів


Внаслідок вивчення цього розділу студент має отримати загальні відомості про мову програмування Java, типи даних та операциї, що підтримуються в цій мові, а також про засоби підтримики об'єктно-орієнтованих можливостей. Для підвищення ефективності вивчення синтаксису Java здійснюється шляхом порівняння його з синтаксисом мови програмування C++.

Крім того, що більш важливо, студент має чітко уявляти собі, як досягається реальна переносимість програм на Java, для чого призначений байтовий код, чим принципово відрізняється процес компіляції та виконання програм на Java від компіляції та виконання програм на інших мовах пограмування.

Контрольні питання та завдання


Які типи даних визначені в мові програмування Java?

В чому різниця між типом int в C++ і в Java?

Які оператори Java відрізняються своєю дією від аналогічних операторів C++?

Що таке пакет?

Що таке інтерфейс?

Навіщо потрібен механизм інтерфейсів?

Що таке підклас?

Що таке суперклас?

Чи може клас Java бути підкласом одночасно декількох класів?

Чи генерується при компіляції Java-програми машинний код?

Чим забезпечуєтося реальна переносимість Java-програм?

Що таке прикладна програма Java?

Що таке аплет?

Що таке сервлет?

Тема 2. Аплети



Побудова аплету. Клас Applet. Суперкласи класу Applet.

Включення аплету у склад Web-сторінки. HTML-дескриптор . Атрибути дескриптору .

Взаємодйя між клієнтом та сервером при виконанні аплету.

Життєвий цикл аплету. Виконання аплету в середовищі, що надається броузером. Послідовнисть віконання методів класу Applet.

AWT. Основні засоби побудови інтерфейсу аплета.

Компоненти та контейнери. Включення компонентів в контейнери.

Диспетчери компоновки иа їх призначення. Диспетчери FlowLauout, BorderLayout, GridLayout та CardLauout.

Обробка подій (event). Схема розподілу подій. Модель делегування подій Java 2. Джерела та обробники подій.

Виняткові ситуації. Засоби обробки виняткових ситуацій. Генерація виняткових ситуацій.

Важливість обробки виняткових ситуацій при виконанні Java-аплетів.

Вимоги до студентів


Дана тема безпосереднью пов'язана з розділом курсу "Комп'ютерні мережі", присвяченим вівченню мови HTML.

Внаслідок вівчення цієй теми студент повинен вміти розробляти аплети — спеціальні програми, які пишуться на мові Java та включаються у склад Web-сторінки. Студент має знати, що, незважаючи на те, що Java-аплети розашовані на Web-сервері, середовищем для їх виконання є клієнт-програма, тобто Web-броузер.

Крім того, студент повинен вміти користуватися можливостями по побудові графічних інтерфейсів аплетів, що надає AWT.

Контрольні питання та завдання


Що таке аплет?

Які засоби мови Java призначені для створення аплетів?

Нащадком яких класів є клас Applet?

Яке призначення HTML-дескриптор ?

Які атрибути передбачені в дескрипторі ?

В якій послідовності викликаються методи при виконанні аплету.

Які засоби надає AWT?

Що таке компонент?

Що таке контейнер?

Що таке подія?

Як розподіляється подія, пов'язана з компонентом?

Що таке джерело події?

Що таке обробник події?

Які засоби можуть застосовуватися для обробки виняткових ситуацій?

Тема 3. Мережеві засоби Java


Организація мережевої взаємодії за допомогою Java-програм.

Опис IP-адреси в мові Java. Класи InetAddress та URL.

Виняткові ситуації, що виникають під час вирокистання класів InetAddress та URL. Обробка виняткоових ситуацій.

Опис мережевого з'єднання. Клас Socket. Організація гнезд. Зв'язування потоків з гнездами.

Организация взаємодії з севером за допомогою класу Socket.

Створення гнезда на стороні серверу. Клас ServerSocket.

Створення простого серверу за допомогою класу ServerSocket.

Розвинуті засоби підтримки мережевої взаємодії. Клас URLConnection. Методи класу URLConnection.

Организация взаємодії з севером за допомогою класу URLConnection.

Вимоги до студентів


Внаслідок вивчення цієї теми студент має засвоїти основні засоби підтримки мережевої взаємодії за допомогою Java-програм. Студент повинен вміти встановлювати TCP-з'єднання и реалізовувати обмін інформациєю через ці з'єднання. В той же час студент має чітко розрізняти мережеві засоби, що надають стандартні клієнт та сервер для копіювання даних та виконання аплетів, и мережеві засоби, що створюються в рамках конкретної Java-програми.

Контрольні питання та завдання


Що таке TCP-з'єднання?

Чи гарантує TCP-з'єднання доставку бітової послідовності?

Яке призначення класу InetAddress?

Які виняткові ситуації можуть виникати під час створення екземпляру класу InetAddress?

Яке призначення класу URL?

Які виняткові ситуації можуть виникати під час створення екземпляру класу URL?

Який клас призначений для підтримки TCP-з'єднання?

Які виняткові ситуації можуть виникати під час створення екземпляру класу Socket?

Яке призначення класу ServerSocket?

Як реалізується взаємодія з сервером за допомогою класу URLConnection?

Тема 4. Сервлети



Сервлет —програма, призначена для виконання на стороні Web-серверу.

Класс GenericServlet. Метод service. Побудова найпростішого сервлету.

Життєвий цикл сервлету. Послідовність виконання методів сервлету.

Розширені засоби побудови срелетів. Класс HttpServlet.

Обробка за допомогою Java-сервлетів параметрів, що передаються мтодами GET і POST. Методи doGet і doPost.

Web-сервери, що підтримують сервлети.

Підтримка сеансу взаємодії з користувачем. Клас HttpSession. Створення сеансу. Отміна сеансу. Методи класу HttpSession.

Вимоги до студентів


Дана тема є продовженням розділу курсу "Комп'ютерні мережі", присвяченого вівченню засобів CGI.

Внаслідок вівчення цієї теми студент повинен знати основні принципи побудови сервлетів — специального класу Java-програм, призначених для виконання на стороні Web-серверу, та вміти будувати сервлети з заданими можливостями.

З курсу "Комп'ютерні мережі" студент знає, що протокол HTTP не забезпечує підтримки сеансу и володіє деякими прийомами, що дозволяють протидіяти цьому обмеженню. Вивчивши даний розділ, студент мовинен вміти вікористовувати засоби підтримки сеансу, зокрема клас HttpSession, і уявляти собі механізми, покладені в основу цього класу.

Контрольні питання та завдання


Чи відпоовідає сервлет стандарту CGI?

Чи є сервлет прикладною програмою?

Чи може помилка у складі сервлету призвести до виходу з ладу Web-серверу?

Які методи і у якій послідовності викликаються під час виконання сервлету?

Який інтерфейс має реалізовувати клас, щоб він міг бути використаний для побудови сервлету?

Які класи використовуються як суперкласи при побудові сервлетів?

Чи може сервлет виконуватись під керуванням буль-якого Web-серверу?

Чи забезпечує сервет підтримку сеансу взаємодії з користувачем?

Яке призначення класу HttpSession?

Тема 5. JavaServer Pages



Причини появи технології JavaServer Pages (JSP). Поєднання статичного коду та фрагментів програм в одному документі.

Структура JSP-документу. Складові частини документу: шаблон, вирази, скриптлети, директиви, дії.

Правила оформлення елементів програм. XML-синтаксис.

Обробка JSP-документу на стороні серверу. Автоматичне перетворення JSP-документу в сервлет. Життєвий цикл JSP-документу.

Попереднью визначені змінні та їх застосування.

Створення дескрипторів, що визначаються користувачем. Клас підтримки дескриптора. Класи TagSupport та BodyTagSupport.

Файл опису біблиотеки дескрипторів. Структура файлу.

Використання дескрипторів, що визначаються користувачем, в тілі JSP-документу.

Засоби обробки тіла дескриптора.

Организация ітерацій за допомогою дескриптора, що визначається користувачем.

Вимоги до студентів



JavaServer Pages є новою технологією, історія якої нараховує лише три роки. Але ця технологія бурхливо розвивається, тому дуже важжжливо, щоб студент вмів самостійно підвищувати свій рівень та вчасно вивчати нові можливості, які надаються у розпорядження програміста.

В цій темі студентові надаються лише основні відомости про технологію JSP. Студент має знати принципи побудови JSP-документів, уявляти собі роботу механизмів, які дозволяють поєднувати в одному доокументі статичний HTML-текст та коди програм. Студент повинен знати цепочку перетворення JSP-документу в сервлет та вміти будувати JSP-сторінку так, щоб повисити ефективність взаємодії сервера з клієнтом.

Крім того, студент має вміти поширювати базовій набір засобів JSP щляхом побудови дескрипторів, що визначаються користувачем.

Контрольні питання та завдання


Чи може звичайний HTML-документ розглядатися як JSP-документ?

Як включаються елементи програм до складу JSP-документу?

Правила використання виразів.

Правила використання скриптлетів.

Правила використання директив.

Правила використання дій.

Яких перетеорень зазнає JSP-документ, перш ніж потрапити до клієнт-програми?

Які можливості надають попереднью визначені змінні?

Як створюється клас підтримки дескриптора?

В яких випадках суперкласом класа підтримки вибирається TagSupport, а в яких -BodyTagSupport.

Призначення файла опису біблиотеки дескрипторів.


3. Прелік тем практичних занять



Тема 1. Основи мови програмування Java

Тема 2. Аплети

Тема 3. Мережеві засоби Java

Тема 4. Сервлети

Тема 5. JavaServer Pages

4. Питання до заліку





  1. Мова Java. Основні відмінності мовних конструкцій Java від C++.

  2. Особливості компіляції Java-програм. Байтовий код. Віртуальна машина Java.

  3. Класи. Об'явлення класу.

  4. Особливості нащадкуування в мові Java.

  5. Змінні та методи. Область видимості змінних та методів.

  6. Iнтерфейси. Застосування інтерфейсів.

  7. Пакети. Включення класу до пакету. Імпортування пакетів. Змінна оточення CLASSPATH.

  8. Включення Java-апплета в Web-сторінку. Дескриптор . Атрибути дескриптора

  9. Пакету AWT. Створення інтерактивних елементів. Приклади класів, призначених для створення інтерактивних елементів.

  10. Компоненти та контейнери. Включення компонентів в контейнери.

  11. Обробка подій. Розповсюдження подій. Клас Event.

  12. Модель обробки подій Java 2. Джерела та обробники подій.

  13. Диспетчери компоновки иа їх призначення. Диспетчери FlowLauout, BorderLayout та GridLayout.

  14. Вкладені панелі. Диспетчер CardLauout.

  15. Обробка виняткових ситуацій в мові Java.

  16. Опис IP-адреси в мові Java. Класи InetAddress та URL.

  17. Опис мережевого з'єднання. Клас Socket. Організація потоків.

  18. Створення гнезда на стороні серверу. Клас ServerSocket.

  19. Розвинуті засоби підтримки мережевої взаємодії. Клас URLConnection.

  20. Побудова Java-сервлетів. Класи GenericServlet та HttpServlet.

  21. Життєвий цикл сервлету. Послідовність виконання методів сервлету.

  22. Обробка за допомогою Java-сервлетів параметрів, що передаються мтодами GET і POST. Методи doGet і doPost.

  23. Підтримка сеансу взаємодії з користувачем. Клас HttpSession.

  24. Методи класу HttpSession.

  25. Структура JSP-документу.

  26. Застосування скриптлетів, виразів та директив.

  27. Дії та їх затосування.

  28. Обробка JSP-документу на стороні серверу. Автоматичне перетворення JSP-документу на сервлет

  29. Застосування попереднью визначених змінних.

  30. Створення дескрипторій, що визначаються користувачем.

  31. Структура файлу опису біблиотеки дескрипторів.

  32. Засоби обробки тіла дескриптора.

  33. Организация ітерацій за допомогою дескриптора, що визначається користувачем.



    5. Самостійна робота студентів


    Загальна кількість годин: 45

    Тема 1. Основи мови програмування Java


    Кількість годин: 4

    Перевести одну з простих програм, написаних на мовi С++ на мову Java. Перевiрити працездатнiсть програми. Оцiнити обсяг змiн, якi довелося внести в текст програми.

    Тема 2. Аплети


    Кількість годин: 8

    Оформити програму, що була написана в минулiй темi як Java-аплет. Ввод та вивод iнформацiї виконувати за допомогою iнтерфейсних компонентiв AWT. При вводi iнформацiї застосовувати обробку подій.

    Перевірити працездатність створеного аплета у середовищі Web-броузера.

    Тема 3. Мережеві засоби Java


    Кількість годин: 15

    Створити прикладну програму, яка б посилала на Web-сервер HTTP-запит, приймала відповідь сервера. удаляла заголовок відповіді та записувала отриманий HTML-код у файл. Перевiрити працездатнiсть програми, вiдображуючи отриманий HTML-код у вiкнi Web-броузера.

    Тема 4. Сервлети


    Кількість годин: 8

    Розробити сервлет, призначений для обробки інфоормації, що вводить користувач за допомогою інтерактивних форм. Інтерактивні форми містяться на Web-сторінці. Для написання сервлету застосовувати мову програмування Java. Сценарій має приймати парметри, що передаються клієнт-програмою. Результати обробки запиту мають бути оформлені у вигляді HTML-документу та передані клієнт-програмі.

    Тема 5. JavaServer Pages


    Кількість годин: 10

    Розробити JSP-документ, який спочатку виконував би реєстрацию користувача на сервері, а при наступному зверненні передавав би зміст текстового файлу, специально призначеного для цього користувача. Під час розробки програми використовувати попереднью визначені змінні, які представляють запит клієнта, відповідь сервера та сеанс взаємодії.

    6. Література


    1. С. Спейнаур, В. Куэрсиа. Справочник Web-мастера Киев, BHV, 1997.

    2. П. Нотон. Д. Шилд. Справочник по Java. Изд. Диалектика 1997.

    3. А. И. Волш. Основы программирования на Java для World Wide Web. Изд. Диалектика 1997.

    4. Д. Гери. JavaServer Pages. Библиотека профессионала. Изд. Вильямс 2002.

    5. В. Вейтман. Программирование для Web. Изд. Вильямс 2000.

    6. Ë Браун. М. Холл. Программирование для Web. Изд. Вильямс 2001.

Схожі:

Міністерство освіти України міжнародний соломонів університет iconМіністерство освіти І науки України Міжнародний Соломонів університет Факультет соціології Затверджено Ректор мсу проф. Розенфельд О.І. “ ” 2001 р. Звіт по результатам самоаналіза роботи факультету соціології в 1998/99 та 1999/2000 роках Київ-2000
Міністерство освіти І науки України Міжнародний Соломонів університет Факультет соціології Затверджено Ректор мсу проф. Розенфельд...
Міністерство освіти України міжнародний соломонів університет iconМіністерство освіти України міжнародний соломонів університет
Навчальна програма курсу "Інформатика та комп'ютерна техніка" (для економістів)”. – Київ: мсу, 1998 р. – 34с
Міністерство освіти України міжнародний соломонів університет iconМіжнародний соломонів університет кафедра мов павленко І. М. Ділова англійська мова для студентів четвертих курсів Київ мсу 2002
Ділова англійська мова. Навчальний посібник. Упорядник І. М. Павленко. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2002. – 182 с
Міністерство освіти України міжнародний соломонів університет iconБіологічний англійський. Навчальний посібник. Упорядник Н. О. Арістова. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2000 р. Упорядник арістова н. О. Затверджено на засіданні кафедри мов 2002 протокол № Друкується за редакцією упорядника
Біологічний англійський. Навчальний посібник. Упорядник Н. О. Арістова. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2000 р
Міністерство освіти України міжнародний соломонів університет iconМіжнародний Соломонів університет
Місце І значення навчальної дисципліни
Міністерство освіти України міжнародний соломонів університет iconМіжнародний соломонів університет
У світі існують різні політичні системи – парламентського та президентського типів президентсько-парламентські та інші
Міністерство освіти України міжнародний соломонів університет iconМіжнародний соломонів університет програма курсу
Вступ. Геоботаніка як система знань про рослинний покрив. Предмет, об'єкт І завдання геоботаніки
Міністерство освіти України міжнародний соломонів університет iconМіжнародний соломонів університет програма курсу
Вступ. Геоботаніка як система знань про рослинний покрив. Предмет, об'єкт І завдання геоботаніки
Міністерство освіти України міжнародний соломонів університет iconМіністерство освіти І науки україни міжнародний науково-технічний університет імені академіка юрія бугая

Міністерство освіти України міжнародний соломонів університет iconМіністерство освіти І науки україни міжнародний науково-технічний університет імені академіка юрія бугая

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи