Н. В. Шеенко, д-р філософ, н. Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс icon

Н. В. Шеенко, д-р філософ, н. Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс




НазваН. В. Шеенко, д-р філософ, н. Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс
Сторінка1/5
Дата10.09.2012
Розмір1.1 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5

Укладач:

Н. В. Шеенко,

д-р філософ, н.

Друкується в редакції укладача

Навчально-методичний комплекс з курсу «Філософія» для сту­дентів денної та заочної форм навчання: Навч.-метод, посіб. / Уклад. Н. В. Ківенко.-К.: МСУ, 2001.-43 с.

© Міжнародний Соломонів університет. 200*

Навчально-методичне видання

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ^ КОМПЛЕКС З КУРСУ

ФІЛОСОФІЯ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

Підписано до друку 10.04.2001. Формат 60х84/16.

Папір офсетний. Гарнітура Тип Тайме.

Обл.-вид. арк.2,83.

Тираж виготовлено

Міжнародним Соломоновим університетом 01135, м. Київ, вул Шолуденка, 1Б

ВСТУП

Програма курсу «Філософія» побудована на уявленні про те, що засвоєння змісту проблем філософської науки, способів їх розв'я­зання дозволяють студентам зрозуміти сутність суспільних і при­родних явищ, закони, що обумовлюють їх існування. Філософське знання є й універсальним методом пізнання світу, бо будь-який науковий метод базується на загальному вченні, теорії; він є зна­ряддям, що дає змогу людині шукати шлях до істини.

Соціальна функція філософії пов'язана з тим, що вона утворює теоретичну основу світогляду. Це означає, шо певні філософські погляди формують як свідомість особистості, так і суспільну свідо­мість, обумовлюючи спрямованість її конкретних форм: політич­ної, правової, релігійної, етичної, естетичної, наукової. Саме філо­софія, врешті-решт, визначає систему цінностей, а тому й вибір на­прямів суспільної діяльності і цілей поведінки як результат потреб, мотивів та установок людини.

Викладання курсу «Філософія» органічно пов'язане з вивченням студентами інших дисциплін завдяки закономірному взаємозв'язку філософського і конкретно-наукового знання. Філософія, яка ана­лізує й узагальнює досягнення конкретних наук, особливо тих, що представляють розвинуті теоретичні системи, тим самим відіграє роль універсального вихідного початку, стимулюючого розвиток подальшого пізнання світу на якісно новому, вищому рівні, сприя­ючи утворенню більш досконалої наукової картини світу. Внаслідок цього кожна конкретна наука є відображенням певної частини (або рівня організації) єдиної системи «світ», філософія ж служить оеноіюю інтеграції наукового знання, його синтезу у напрямку створення за­гального уявлення про буття.

^ ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

В процесі вивчення курсу «Філософія» студенти повинні усві­домлювати сутність цієї навчальної дисципліни, її місце в системі сучасного наукового знання, розуміти зміст основних проблем і іс­торичні форми їх розв'язання. Передбачається знання основних першоджерел, знайомство з сучасною монографічною літературою. Результатом цього має бути не тільки поглиблення уявлень в ці­лому, а й спроби сформулювати власну думку, ідею, гіпотезу, що буде сприяти розвитку здібностей займатися науковою робочою.

З

Навчання включає в собі і завдання набуття уміння самостійно працювати в галузі філософської науки, оволодіти філософським стилем мислення, методом дослідження. Йдеться і про здатність сприймати і творче аналізувати інформацію, подану у формі лекції, на семінарах, консультаціях, в індивідуальних бесідах з викладачем.

Підготовка рефератів, наукових доповідей потребує уміння: гра­мотно вибрати тему дослідження, викладати матеріал на достатньо високому теоретичному рівні, аргументувати висновки. Ці вимоги іі значній мірі стосуються і підготовки до поточних контрольних робіт, ректорських контрольних, рубіжних форм контролю, до залі­ків та іспитів.

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Частина І. Предмет філософії; сутність основних проблем

Тема 1. Предмет філософи. Світоглядні і наукові функції філо­софії.

Тема 2. Метод філософського пізнання світу.

Тема 3. Онтологія -загальне вчення про буття.

Тема 4. Гносеологія - вчення про пізнання.

Тема 5. Соціальна філософія про закони і форми суспільного буття і пізнання.

Тема 6. Філософія людського буття.

Тема 7. Філософія культури: основні проблеми.

Частина II. Історія розвитку вчення про предмет і основні проблеми філософії

Тема 8. Історія філософії — від Стародавності до початку XX ст. Тема 9. Тенденції розвитку сучасної філософії (XX ст). Тема 10. Українська філософія в системі світової філософської культури.

і

4

^ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ЧАСТИНА і . ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФІЇ.

СУТНІСТЬ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ

Тема 1. Предмет філософії.

Світоглядні і наукові функції філософії

Філософія - наука про загальні закони буття та його пізнання. Коло основних філософських проблем: співвідношення матерії і духу, природного і соціального, людини та оточуючого світу: пізна­вальний, соціально-політичний, ціннісний, моральний, естетичний аспекти.

Філософія - теоретична основа світогляду. Історичні типи сві­тогляду: міфологічний, релігійний, науковий, філософський.

Зворотній вплив світогляду на типи філософствування. Взаємо­зв'язок суспільного і індивідуального світогляду; значення ідеалу, віри, переконань для формування особистості.

Місце філософії в системі сучасного наукового знання, взаємо зв'язок філософії і конкретних наук; інтегративна функція філосо­фії у створенні наукової картини світу; прогностична функція філо­софії.

Філософія як комплексна наука; структура філософського знання.

План семінарських занять

і. Предмет філософії. Основне питання філософії. Місце і функції філософії в системі сучасного наукового знання.

  1. Роль філософії у формуванні індивідуального і суспільного
    світогляду. Закономірності еволюції типів світогляду, їх соціальні.
    гносеологічні і психологічні характеристики.

  2. Об'єктивні і особистісні фактори розвитку світогляду: ідеали
    і цінності, віра і переконання.

Література до теми

Підручники

Введение в философию.-М., 1983. Ч. !~2.

Волинка Г. І., Гусев В, 1. Огородник І. В., Федіе Ю. 0. Вступ до філософії.-К., 1999.

Вступ до філософії у конспективному викладі.- К., 1995. Горак Г. і Філософія: Курс лекцій.- К., 1997.

Губин В. Д. Основы философии.- М., 1999.

Ильин В. В. Философия.- М., 1999.

Канке В. А, Философия: исторический и систематический курс.-М., 1997.

Лазарев Ф. В., Трифонов М. К Философия.-Дон., 1999.

Ойзерман Т. И. Философия как история философии.-СПб., 1999.

Радугин А. А. Философия.-М., 1995.

Спиркин А Г. Философия.-М., 1999.

Философия: Учение о бытии, познании и ценностях человеческого

существования.- М., 1999.

Философия.- К.-Х., 1998.

Філософія.- К., 1998.

Філософія .-К., 1997.

Хрестоматия по философии.—Ростов-на-Дону, 1997.

Философия.-Ростов-на-Дону, 1995.

Філософія.-К., 1994.

Философия.-К., 1994.

Філософія.-К., 1993.

Філософія: Навч. посібник.- К., 1999.

Основа/ першоджерела

Аббаньяно И. Структура экзистенции. Введение в экзистенциализм. -СПб., 1991.

Абеляр Л. История моих бедствий.- М., 1959.

Аристотель. Метафизика // Соч. в 4-х томах, т. 1.-М., 1976.

Аристотель. Никомахова этика. Большая этика // Соч. в 4-х томах, т. 4.-М., 1983

Бруно д. Диалога.- М., 1949

Бэкон Ф, Новый органон // Соч. в 2-х томах. Т. 2.- М., 1972.

Вольтер. Философские повести.- М., 1971.

Гегель Г. В. Ф. Наука логики // Энциклопедия философских наук. В 3-х томах. Т. 1.-М., 1974

Гельвеции К. А. О человеке // Соч. в 2-х томах. Т. 2.- М., 1974.

Гердер И. Г. Письма для поощрения гуманности.- М., 1959.

Гете И. В. Фауст.-М., 1969.

Декарт Р. Рассуждения о методе // Избр. произв. В 2-х томах. Т. 1.— М., 1989.

Кант И. Критика чистого разума.-М., 1998.

Кампанелла Т. Город Солнца.-М., 1954.

Лао-цзы. Обрести в себе Дао.- М., 1999.

Маркс К., Энгельс Ф. Избран, произв. в 2-х томах.- М., 1948.

Маркс К. Капитал //Маркс К, и Энгельс Ф. Соч. Т. 23-26.-М., 1960-1963.

Маркузе Г. Одномерный человек.- М., 1994.

Монтень М. Опыты. В 2-х книгах,- М., 1997.

Мор Т. Утопия.-М., 1978.

Ницше Ф. Избран, произв. в 3-х томах.-К., 1994.

Ортега-и-Гассет. Что такое философия? - М., 1991,

Платон. Государство. Тимей. Критий.-М., 1999,

Платон. Законы,-М., 1999.

Руссо Ж.-Ж. Исповедь // Избр. соч. Т. III.- М., 1961.

6

Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Трактаты.- М., 1998.

Спиноза Б, Избранное.--Минск., 1999.

Фейербах Л. Сущность христианства. //Избр. фил. произв. с 2-х томах,— М., 1955.

Фихте И. Несколько лекций о назначени ученого. Назначение чело­века. - Минск, 1998.

Фома Аквинский. Сумма теологии // Антология мировой философии. Т. 1.-М., 1969.

Фромм Э. Бегство от свободы.— Минск, ! 998.

Фромм Э. Человек для себя.- Минск, 1993.

Хабермас Ю- Демократия. Разум. Нравственность,—М., 1995.

Хайдеггер М. Время и бытие.—М., 1993.

Шелер М. Избран, произв.-М., 1994.

Шопенгауэр А. Мир как воля и представление,- М., 1992.

Ясперс К. Смысл и назначение истории.- М., 1991.

Драгоманов М. П. Чудацью думки про українську національну справу. Ви-бране.-К., 1991-

Історія філософй України. Хрестоматія,-К., 1993.

Кониський Г. Твори,-К., 1990.

Прокопович Ф. Філософські твори. В 3-х томах.- К., 1979-1981.

Сковорода Г. Твори. 13 2-х томах.- К., 1994.

Юринець В. Фйілософсько-соціологічні нариси.-Х., 1930.

Предмет філософії

Акулов В. Л. Материалистический монизм: сущность и методологическое значение.- М., 1988.

Бунд В, Введение в философию.- М., 1998.

Иелеш Е. Э. Исторические корни психофизического параллелизма.- М., 1980.

Корет Э. Основы метафизики.-К., 1996.

Кочергин А. Н. Теоретические и методические вопросы формирования философского знания,- М., 1989.

Лузгин В. В. Основной вопрос философии как историко-философская проблема.— Казань. 1990.

Мамардашвили М. К. Необходимость себя: Введение в философию.- М., 1996.

Ойзерман Т. И. Главные философские направления.-М., 1984.

Ортега-и-Гассет. Что такое философия?- М., 1991.

Поупкин Р., Строл А. Философия: Вводный курс- М.-СПб., 1997.

ІСТОРИЧНІ ТИПИ СВІТОГЛЯДУ

Алексеев Л. В. Наука и мировоззрение,- М., 1983.

Анисимов А. Ф. Исторические особенности первобытного мышления.-М., 1971.

Ерышев А. А., Лукашевич П. П. Социология религии: Учебн. пособие.-К., 1999.

История и теория атеизма,- М., 1987.

Капустин Н. С. Особенности эволюции религии,- М., 1984.

7

Холодный А. М. Феномен релігії природа, структура, функціональтсть, тенденції.-К., 1999.

Леви-Брюль Л. Первобытное мышление.- М., 1930.

Лосев А. Ф. Философия. Мифология. Культура.-М., 1991.

Лосев А. Ф. Дерзание духа.-М., 1988.

Мировоззренческая культура личности.- К., 1986.

Мифы народов мира. В 2-х томах.- М,, 1980-

Пивоев В. М. Мифологическое сознание как способ освоения мира.-Петроз., 1991.

Платонов К. К. Психология религии.- М., 1967.

Пропп В. Я. Исторические корни волшебной сказки.-Л., 1976.

Религии мира: история и современность.- М., 1985.

Рел игия в первобытном обществе в свете современных данных. - Л., 1984.

Славянский и балканский фольклор.- М., 1989.

Тайлор Э. Б. Первобытная культура.-М., 1989-

Формирование мировоззрения: история и современность.- М., 1987.

Франц М.-Л. Психология сказки.-СПб., 1998.

Фрезер Дж. Фольклор в Ветхом Завете.-М., 1989.

Фрейд 3. Тотем й табу. Психология первобытной культуры и религии.-М.-П., 1923.

Черноволенко В. Ф. Мировоззрение и научное познание.- К., 1970.

Элиаде М. Аспекты мифа.- М., 1995.

Элиаде М. Трактат по истории религии. В 2-х томах.- СПб., 1999.

Яблоков И. Н. Религия: сущность и: явление.-М., 1982.

Фшософ1я в систем/ паукового знания

Взаимодействие наук.- М., 1984.

Диалектика формирования современной научной картины мира.- 1989. Дышлевый П. С, Яценко Л. В. Что такое общая картина мира.- М., 1984. Роль философии в научном исследовании,- М., 1990. Специфика и функция философского знания.— Л., 1980. Философия и прогностика.- М., 1971. Чепиков М. Г. Интеграция науки.-М., 1981.

Эвристическая и прогностическая функция философии в формировании научных теорий.- М., 1976.

Тема 2. Метод філософського пізнання світу.

Сутність діалектичного методу дослідження

Поняття методологи. Взаемозв'язок теорії і методу наукового знания. Система методів доелддження: взаємообумовленість універ-сальних, загальних і конкретних методів.

Діалектика як універсальний метод пізнання світу — система принципів, законів і категорий.

Поняття наукового принципу як основи побудови теоретично'] системи знань. Вихідні принципи диалектики: едності світу, універ-сального взаемозв'язку, детермінізму, розвитку;, відображення.

Поняття закону. Закон едності та боротьби протилежностей. За-

8

кон заперечення заперечення. Закон переходу кількісних змін в якісні. Закони діалектики як закони пізнання світу.

Категорії; причина і наслідок, необхідність і випадковість, зміст і форма, можливість і дійсність, сутність і явище, єднає і загальне. Гносеологічні функції категорій.

Плай семінарських занять

  1. Роль методу пізнання у теоретичній і практичній діяльності
    людини.

  2. Значення філософії для формування системи методів дослід­
    ження: загальнонаукових і конкретних. Ієрархія і субординація ме­
    тодів.

  3. Діалектика як теорія (вчення) і універсальний метод пізнання
    дійсності. Принципи діалектики і принципи конкретних наук.

  4. Система і взаємододатковість законів науки: філософських, за­
    гальнонаукових, специфічних (конкретних). Закони діалектики, їх
    гносеологічні і світоглядні функції.

  5. Поняття категорій. Взаємозв'язок законів і категорій. Катего­
    рії діалектики як відображення універсальних зв'язків і властивос­
    тей матеріальних і духовних утворень.

Література до теми

Андреев И. Д. Научная теория и методы познания.- М., 1978,

Андреев И. Д. О методах научного познания.- М., 1969.

Андреев И. Д. Теория как форма организации научного знания.- М., 1979.

Ворожцов В. П., Москаленко А. Т., Шубина М, П. Гносеологическая приро­да и методологическая функция научной теории,- Новое, 1990.

Подкорытов Г. А. О природе научного метода.- М., 1988.

Швырее В. С, Юдин Б. Т. Методологический анализ науки,- М., 1980.

Диалектика и современный стиль мышления.- Севаст., 1983.

Диалектика в науках о природе и человеке- М,, 1983.

Диалектика, познание, наука.—М., 1988.

Ильенков Э. В. Философия к культура,- М, 1991.

История диалектики XIV-XVIII вв.-М., 1974.

Кедров Б. М. О методе изложения диалектики.- М.. 1983.

Копнин Л. В. Диалектика как логика и теория познания.— М., 1973.

Копнин П. В. Диалектика, логика, наука.- М., 1973.

Мировоззренческое значение категорий и законов диалектики.-К., 1981.

Морозов В. Д., Морозов В. В. Диалектика: системы и развитие.- Минск, 1978.

Проблемы философской методологии.— М., 1989.

Скворцов Л. В. Обретает ли метафизика «второе дыхание»?- М, 1996.

Современные зарубежные концепции диалектики.—М., 1997.

Соколов А. Ф., Солонин Ю, П. предмет философии и обоснование науки.-СПб., 1993.

Философия Гегеля: проблемы диалектики.- М.. 1987.

9

Принципы, Законы. Категории

Асратян М. В. Закон и условие его действия.— М., 1973.

Булатов М. А. Логические категории и понятия.- К., 1981.

Бургин М. С, Кузнецов В. И. Соотношение законов и принципов в научной теории // Философские науки.- 1990.- № 1.

Возможность и действительность,—К., 1989.

Гонимое Б. С. Принцип развития в основаниях научной картины мира,-Саратов, 1981.

Гасилин В. N. Принципы в структуре философского знания.— Саратов, 1987.

Гегель Т. В. Ф. Наука логики.- М., 1970.-Т. 1.

Гегель Г. В. Ф. Наука логики.-М., 1977.-Т. 2.

Голованов В. Н. Законы в системе научного знания.- М., 1970.

Горбач В. И. Проблема диалектических противоречий.- М., 1972.

Готт В. С, Семенюк Э. П., Урсул А. Д. Категории современной науки. -М., 1984.

Демин В, Н. Принципы диалектики и систематизация научного знания.-М., 1976.

Диалектика развития в природе и научном познании.- М., 1978.

Диалектика единичного, особенного и всеобщего.- М., 1980.

Диалектика закономерной связи.-Сверял., 1982.

Диалектика материального мира.-Л., 1985.

Диалектика отрицания отрицания.-Л., 1985.

Диалектические противоречия.- М., 1979.

Категориальная структура познания и практики.- К., 1986.

Категории «закон» и «хаос».—К, 1987.

Категории диалектики, их развитие и функции.- К., 1980.

Макаров М. Г. Сложность и вариативность категорий диалектики.-Л., 1988.

Необходимость и случайность.- К., 1988.

Огородников В. П. Познание необходимости.- М., 1988.

Огородников В. Л. Познание необходимости: детерминизм как принцип научного мировоззрения.- М., 1.985.

Пернацкий В. И. Основные законы диалектики.- М., 1981.

Пилипенко Н. В. Диалектика необходимости и случайности.- М., 1980.

Принцип развития,- Саратов, 1972.

Принципы единства и развития в научном познании.- Минск, 1988.

Связь и обособленность.- К., 1988.

Смирнов Л. В. Вероятность и ее роль в научном познании.-Л., 1971.

Современный детерминизм. Законы природи.-М., 1973.

Табакове Ю. В. О методологической роли отдельного, особенного и об­щего,-М., 1980.

Шептулин А. П. Категории диалектики как отражение закономерностей развития,- М., 1980,

10

Тета 3. Онтология -загальне вчення про буття.

Об'єктивна і суб'єктивна реальність

Буття як всеохоплююча реальність: об'єктивна і суб'єктивна. Концепція всеєдності. Буття і суще. Поняття субстанції.

1) Об'єктивна реальність:

Матерія як субстанція, п системність, структурність, невичерп­ність, нескінченність.

Атрибути світу:

Рух і розвиток. Форми руху як спосіб існування певних рівнів організації світу. Суперечлива сутність розвитку.

Простір і час: типові і специфічні риси відповідно різним фор­мам існування предметів і процесів. Взаємозв'язок руху, розвитку, простору і часу —філософське і природничо-наукове обгрунтування.

Відображення. Взаємообумовленість відображення і руху. Форми відображення. Основні властивості: акумуляція, вибірність, актив­ність, випереджаюче відображення дійсності. Відображення і інфор­мація.

План семінарських занять

1. Поняття буття, субстанції, матерії. Концепції єдності світу.

Природо-наукові обгрунтування його системності і структурності.


  1. Рух і розвиток. Взаємообумовленість руху, розвитку і єдності
    світу, іктегратизм і редукціонізм - взаємододаткові методи аналізу
    співвідношення форм руху і розвитку.


  2. Простір і час як філософські категорії, їх загальні риси та
    особливості прояву на різних рівнях організації світу. Взаємозв'язок
    простору, часу, руху і розвитку.

  3. Відображення - невід'ємна частина руху і розвитку, умова
    єдності світу. Загальні властивості відображення. Еволюція його
    форм в процесі формування складноорганізованих систем.

2) Суб'єктивна реальність

Наука про походження, генезис та сутність свідомості, Поняття ідеального.

Свідомість як вища форма відображення дійсності. Особливості загальних форм відображення у формі свідомості. Свідомість і психіка.

Несвідоме, його значення для формування практичної діяльності людини. Проблема взаємозв'язку індивідуального і колективного несвідомого.

Роль емоцій, волі, пам'яті, інтуїції, творчості у розвитку свідо­мості. Феномен геніальності.

Чуттєвий і раціональний рівні свідомості та їх форми. Взаємо­зв'язок мислення і мови - аналіз основних концепцій.

  1   2   3   4   5

Схожі:

Н. В. Шеенко, д-р філософ, н. Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс iconНавчально-методичний посібник Навчально-методичний комплекс з курсу
Навчально-методичний комплекс з курсу «Інженерна та комп’ютерна графіка. Частина», для студентів денної та заочної форм навчання...
Н. В. Шеенко, д-р філософ, н. Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс iconНавчально-методичний мультимедійний комплекс
Назва розробки. Навчально-методичний комплекс дистанційного курсу дисципліни «Програмне забезпечення систем мультимедіа»
Н. В. Шеенко, д-р філософ, н. Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс iconСоціологіямасов оїкомунікаці ї” Навчально-методичний комплекс
Навчально-методичний комплекс з курсу «Соціологія масової комунікації» для студентів денної та заочної форми навчання. / Укладач:...
Н. В. Шеенко, д-р філософ, н. Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс iconЛ. А. Литва, Друкується у редакції укладача Програма курсу
Програма курсу «Основи психології та педагокіки» для студентів денної та заочної форм навчання /Уклад.: Л. А. Литва. К.: Мсу, 2001....
Н. В. Шеенко, д-р філософ, н. Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс iconМіжнародний Соломонів Університет Кафедра соціології c оціологія особистост І навчально методичний комплекс Київ 2000
Навчально-методичний комплекс з курсу “Соціологія особистості” для студентів денної та заочної форми навчання. / Укладач: к с н....
Н. В. Шеенко, д-р філософ, н. Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс icon13 міжнародний соломонів університет юридичний факультет навчально-методичний комплекс з дисципліни «судові та правоохоронні органи»
Навчально-методичний комплекс містить у собі тематичний план, програму, плани семінарських занять, контрольних робіт, питання підготовки...
Н. В. Шеенко, д-р філософ, н. Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс iconНавчально-методичний посібник Навчально-методичний комплекс з курсу Етика для студентів денної та заочної форм навчання
Навчально-методичний комплекс з курсу “Етика” для студентів денної та заочної форм навчання / Уклад.: В. А. Малахов. – К.: Мсу, 2000....
Н. В. Шеенко, д-р філософ, н. Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс iconМіністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка» міжособистісне спілкування. Рівень II навчально-методичний комплекс для студентів базового напряму 040201 «Соціологія»
Міжособистісне спілкування. Рівень II: навчально-методичний комплекс для студентів базового напряму 040201 «Соціологія» спеціальності...
Н. В. Шеенко, д-р філософ, н. Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс iconМетодичні рекомендації щодо створення навчально-методичного комплексу (нмк) навчальної дисципліни
Навчально-методичний комплекс (нмк) – це певна, чітко визначена сукупність навчально-методичних документів, що являють собою модель...
Н. В. Шеенко, д-р філософ, н. Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс iconНавчально-методичний комплекс дисципліни “Методологія та технологія організації педагогічних досліджень”

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи