Місце І значення навчальної дисципліни icon

Місце І значення навчальної дисципліни




Скачати 337.72 Kb.
НазваМісце І значення навчальної дисципліни
Дата11.09.2012
Розмір337.72 Kb.
ТипДокументи

Міжнародний Соломонів Університет

Юридичний факультет

Проф. П.Ф.Мартиненко

2000/2001 навчальний рік


Робочий тематичний план навчальної дисципліни


Державне право зарубіжних країн

Кількість годин – 108 Семестр викладання – 4.

з них:

лекційних – 32; форма контролю – іспит.

групових – 16;

консультацій – 2;

самостійної роботи – 60.

Кредитів за курс – 2.


Місце і значення навчальної дисципліни

Дисципліна розкриває такі проблеми держави:

нація, держава і суверенітет;

конституціоналізм;

основні права і публічні свободи;

представницька і пряма демократія;

поділ влад;

політичний режим тощо.

У такому порядку вони розв’язуються в позитивному державному (у подальшому –конституційному) праві зарубіжних країн, зокрема держав-членів Ради Європи, США, Канади, Японії, Китаю та Росії.

Актуальність вивчення дисципліни зумовлюється соціальним та юридичним призначенням і роллю аналогічної правової галузі (конституційного чи державного права) в системі національного права України. Конституційне право України – провідна галузь українського права, основа основ усіх його правових норм та інститутів, втілення суверенітету українського народу. Наукове усвідомлення суті цього права, закономірностей його розвитку, практичне опанування механізмів його функціонування можливі не інакше, як на основі вивчення конституційного права в його універсальних виявах, ретельного і компетентного врахування досвіду держав закордону.

Дисципліна, крім того, закладає основи сучасної професійної підготовки майбутніх правників, їх світогляду, гарантує їм необхідну орієнтацію в світі сучасних держав, їх конституційних і правничих систем.

^ Вимоги до знань та умінь студентів. Студенти мають

Знати: теорію і практику конституційного компаративізму; порівняльні поняття конституційного права, його об'єкта та системи; порівняльні нормативні структури і джерела конституційного права зарубіжних держав; порівняльні механізми дії конституційного права зарубіжних держав; підстави і порядок конституційної відповідальності в зарубіжних державах; сучасну зарубіжну практику конституційної юрисдикції; порівняльні інститути зарубіжного конституційного права, особливості правничого змісту та порівняльних шляхів реалізації кожного з них.

Уміти: аналізувати застосування норм та інститутів конституційного права України з урахуванням досвіду зарубіжних країн; орієнтуватися в шляхах реалізації норм конституційного права в умовах різних правничих і державних систем; орієнтуватися в аналізі колізій конституційного типу, використанні можливостей конституційної юрисдикції для захисту основних прав людини та громадянина; грунтовно аналізувати окремі ланки конституційно-правового регулювання, формулювати юридичне і науково обґрунтовані пропозиції; використовувати правила функціонального порівняння в юридичній практиці.

^ Система оцінки та контролю. Передбаченою формою підсумкового контролю є іспит. Співвідношення балів за "роботу в триместрі" та за складання "іспиту" = 50:50. Сумарна рейтингова оцінка за виконання письмових робіт – чотири реферати становить 24 бали. Сумарна рейтингова оцінка за роботу студента на кожному семінарському (практичному) заняття становить 26 балів.

Тема 1. Конституційне право в системі публічного права зарубіжних держав (лекція – 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 6, 7, 8, 9, 10, 11.

Додаткова: 5, 11,12, 16.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1 (2 год.).

Визначити зміст таких термінів: публічне право, приватне право, національне право, державне право, конституційне право, влада, публічна (державна) влада, владовідносини (аuthoritatu relationships), владоустрій (оrganization of power), владна система (аuthoritative system), здійснення влади (ехеrсіsе оf аuthority), правова основа влади, ціннісна зрелятизованність правової основи влади, конституційне право як наука, загальне державознавство (АІІgеmеіnе Stааtslehre), порівняльне конституційне право (Vеrfassungsrechtsvergleichung), вітчизняне конституційне право.

Прокоментувати тезу Ульпіана – римського юрисконсульта (170-228 рр.): "...Право має два рівні: право публічне і право приватне. Публічне право стосується ­справ Республіки; приватне право – користі окремих осіб".

Проаналізувати такі визначення конституційного права:

“Конституційне право, як його розуміють в Англії, включає всі норми, що прямо чи непрямо зачіпляють поділ або здійснення суверенної влади в державі" (Дайсі; Англія); "при наявності писаної конституції є цілком зрозумілою відмінність між конституційним правом і рештою права. Конституційне право – це право писаної, конституції" (Івор Дженнінгс; Англія);

"Конституційне право ... це ті правничі норми, на базі яких встановлюється, підтримується і здійснюється політична влада в державі" (Марсель Прело; Франція);

"Головний сенс конституційного права та його основне призначення полягає в тому, щоб у рамках окремої держави налагодити мирне співжиття свободи і влади, його застосування – справжній підмурок конституційного права" (Андре Оріу; Франція);

"Конституційне право – це право, що складається з норм, які мають верховенство принаймні у внутрішньому праві. Будучи необмеженими, вони можуть проникати в будь-яку сферу суспільних відносин" (Франсуа Люшер; Франція).

Тема 2. Джерела і норми конституційного права зарубіжних держав

(лекція - 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 6, 7, 8, 9, 10, 11. Додаткова: 10, 16.

^ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2 (2 год.).

Визначити зміст таких термінів: історичне джерело конституційного права, формальне джерело конституційного права, закон у матеріальному сенсі, закон у формальному сенсі, конституційний закон, кодекс права, органічний закон, ордонанс, декрет, постанова, регламент, міжнародний договір, коституційно-правна норма, норма-принцип, норма-правило, норма-дефініція, матеріальна норма, процесуальна норма, банкетна норма.

Усне опитування.

1. Закон як джерело конституційного права зарубіжних держав.

2. Звичай як джерело конституційного права зарубіжних держав.

3. Судовий прецедент як джерело конституційного права зарубіжних держав.

4. Доктрина та інші джерела конституційного права зарубіжних держав.

5. Відмінність статусу джерел у системах Соmmon Lаw і романо-германського права.

6. Поділ норм конституційного права зарубіжних держав.

7. Інститути і підгалузі конституційного права зарубіжних держав.

8. Основні підходи до тлумачення норм конституційного права зарубіжних держав.

Тема 3. Дія конституційного права зарубіжних держав

(лекція - 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 6, 7, 8. 9, 10, 11. Додаткова: 16.

Тема 4. Конституції зарубіжних держав (лекція – 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11. Додаткова: 1, 2, 3, 4, 7, 8, 10, 12, 13, 15. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3 (2 год.).

Визначити зміст таких термінів: конституція, писана конституція, неписана конституція, конституція в матеріальному сенсі, конституція у формальному сенсі, фактична конституція, нормативна конституція, номінальна конституція, семантична конституція, "конституційні ілюзії", установча влада, установлена влада, конституанта, основний закон, тверда конституція, гнучка конституція, перегляд конституції, розвиток конституції, конституційна тяглість (континюітет), конституційна нестабільність, державний переворот.

Усне опитування.

1. Типологія конституцій зарубіжних держав.

2. Порівняльні функції конституцій зарубіжних держав.

3. Теорії конституції в державах закордону.

4. Порівняльні моделі писаних конституцій зарубіжних держав.

5. Конституція як установчий закон відповідної держави.

6. Конституція як основний закон відповідної держави.

7. Конституція як стабільний закон відповідної держави.

8. Порівняльний порядок внесення змін до конституцій зарубіжних держав.

9. Розвиток і перегляд конституцій зарубіжних держав.

10. Суть принципу конституційного верховенства.

Тема 5. Судова охорона конституцій зарубіжних держав (лекція – 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11. Додаткова: 10, 15, 16, 19.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4 (2 год.).

Визначити зміст таких термінів: конституціоналізм, псевдоконституціоналізм, конституційність, конституційна законність, конституційний нагляд, конституційний контроль, конституційна юрисдикція, конституційна юстиція, інцидентний конституційний контроль, суцільний конституційний контроль, превентивний конституційний контроль, ініціатива конституційного контролю, об'єкти конституційного контролю, конституційне звернення, конституційна скарга, рішення органу конституційної юрисдикції.

Усне опитування.

1. Суть інституту конституційної юрисдикції в зарубіжних країнах.

2. Справа Маrbury v. Маdіsоn (USA, 1803).

3. Американська модель конституційної юрисдикції (США, Мексіка, Аргентина, Норвегія, Японія та ін.).

4. Швейцарська модель конституційної юрисдикції (Швейцарія, Канада, Австралія, Ірландія, Індія та ін.).

5. Німецька модель конституційної юрисдикції (ФРН, Австрія, Італія, Польща, Росія, Грузія та ін.).

6. Французька модель конституційної юрисдикції (Франція, Конго, ЦАР, Камерун, Мадагаскар та ін.).

7. Порівняльні системи конституційного процесу в державах закордону.

8. Вплив конституційної юрисдикції на публічні влади в державах закордону.

9. Вплив конституційної юрисдикції на зміст конституційних норм у державах закордону.

^ Проаналізувати таке положення доктрини: “Конституційне право – це в

принципі юридична регламентація політичних відносин, що є справою далеко не з простих, адже насильство – невід'ємна частина цих відносин. З іншого боку, норми конституційного права адресуються "правителям”, які звичайно не люблять дотримуватись якихось попередньо встановлених правил. Постає запитання: чи є конституційне право правом насправді? Відповідь має бути все таки ствердною ... Що тут є безперечним, так це те, що примусити "правителів" дотримуватись певних норм конституційного права можна все таки не за допомогою жандарма, якого тут немає, не за допомогою судді..., а виключно за допомогою тиску однієї влади на іншу, під загальним контролем громадської думки" (Андре Оріу; Франція).

^ ПОРІВНЯЛЬНІ КОНСТИТУЦІЙНІ ІНСТИТУТИ ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ

Тема 6. Держава-нація (лекція – 4 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11. Додаткова: 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11,12.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5 (2 год.).


Визначити зміст таких термінів: держава як публічна особа, юридична

осібність держави, юридична персоніфікація нації, держава-нація, конститутивні елементи держави-нації, національна (державна) територія, юридичне населення, фактичне населення, громадянство, філіація, натуралізація, репатріація, множинне громадянство, репудіація, безгромадянство, іноземець, притулок, публічна влада, уряд, легітимність влади.


^ Аналітичні вправи:

а) На прикладі однієї із зарубіжних країн (за вибором) простежте порядок формування держави, виділивши роль таких чинників:

Території, її геополітичного розміщення, проблеми кордонів.

Населення, рівня його національної консолідації.

Політичних сил, що привели країну до державної незалежності.

Міжнародного середовища, що чинило вплив на досягнення державної незалежності.

б) У чинній конституції зарубіжної держави (за своїм вибором) віднайти норми, що стосуються її території, населення та уряду.

^ Письмове опитування.

Порівняльний порядок набуття громадянства зарубіжних держав.

Порівняльний порядок припинення громадянства зарубіжних держав.

Міжнародне співробітництво європейських держав з питань громадянства.

Порівняльні режими іноземців у державах закордону.Тема 7. Державний суверенітет (лекція – 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11. Додаткова: 1, 2, 3, 4, 8, 11,12.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6 (2 год.).

Визначити зміст таких термінів: суверенітет, державний суверенітет, повнота суверенної влади, територіальне верховенство суверенної влади, територіальна цілісність і єдність, особисте верховенство суверенної влади, дипломатичний захист, незалежність суверенної влади, конституційна ідентифікація суверенної влади, найменування держави, столиця держави, офіційна (державна) мова, символи державного суверенітету.

Навчально-пошукові вправи:

а) у тексті конституцій принаймні двох зарубіжних держав (за вибором) віднайти і порівняти положення, що закріплюють властивості суверенної влади і засоби її правової ідентифікації;

б) у тексті конституцій принаймні держав-членів Європейського Союзу (за вибором) віднайти і порівняти положення про передачу частини суверенних прав наддержавним союзним структурам.

Усне опитування.

1. Поняття державного суверенітету.

2. Територіальне верховенство відповідної держави.

3. Особисте верховенство відповідної держави.

4. Порівняльні атрибути державного суверенітету зарубіжних країн.

5. Порівняльні системи офіційної (державної) мови в державах закордону.

6. Державний суверенітет і членство в наддержавних об'єднаннях (Європейський Союз).


Тема 8. Структура держав (лекція – 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11. Додаткова: 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 11, 12, 15. 17.

^ ПІДГОТОВКА ПИСЬМОВОГО РЕФЕРАТУ

Тема 9. Основні права (лекція – 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11. Додаткова: 1, 2, 3, 4, 6, 9, 10, 12, 16, 18.

^ ПІДГОТОВКА ПИСЬМОВОГО РЕФЕРАТУ

Тема 10. Юридичний статус основних прав (лекція – 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 11. Додаткова: 1, 2, 3, 4, 6, 10, 12, 16, 18.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7 (2 год.).

Визначити такі терміни: основне право, негативні основні права, і позитивні основні права, законодавча форма основного права, реалізація основного у права, режим реалізації основного права, військовий стан, надзвичайний стан, гарантія/ основного права, захист основного права.

Усне опитування.

1. Основне право як норма найвищої сили в праві зарубіжних держав.

2. Порівняльні режими реалізації основних прав у зарубіжних державах.

3. Порівняльні гарантії основних прав у зарубіжних державах.

4. Порівняльні системи захисту основних прав у зарубіжних державах.

Проаналізувати правничі межі свободи слова в державах закордону:

а) "Громадяни мають право збиратися без зброї без будь-якого попереднього

дозволу. На публічних зібраннях має право бути присутньою поліція. Зібрання під відкритим небом можуть бути заборонені, коли є небезпека, що вони можуть бути загрозою для громадського спокою" (§ 79 Конституції Данії).

б) "Вияв ідей не може бути предметом судового чи адміністративного розгляду, якщо він не стосується моралі або прав третіх осіб, не підштовхує до скоєння злочину чи порушення громадського порядку" (ст.6 Конституції Мексіки).

в) "Кожний, хто використовує вільність думки... для боротьби проти основ вільного демократичного ладу, втрачає це основне право. Факт і межі втрати зазначених прав встановлюються рішенням федерального конституційного суду" (ст.18 Основного Закону ФРН).

г) Забороняється "будь-яка діяльність чи пропаганда, які за своїм характером спрямовані на загрозу цілісності, суверенітету і незалежності королівства" (ст. 135 Кримінального кодексу Бельгії).

Тема 11. Представницька демократія (лекція – 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11. Додаткова: 1, 2, 3, 4, 7, 9, 10, 15.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8 (2 год.).

Визначити такі терміни: суверен, народне волевиявлення, політична демократія, безпосередня демократія, пряма демократія, напівпряма демократія, народне вето, народна ініціатива, референдум, плебісцит, народний відклик (rесаll), політичне представництво, представницька демократія, виборець, електорат, представник, мандат, імперативний мандат, представницький мандат, народний суверенітет, національний суверенітет.

Усне опитування:

1. Нормативне поняття демократії в зарубіжних державах.

2. Порівняльні форми демократії в зарубіжних державах.

3. Інститути безпосередньої демократії в зарубіжних державах.

4. Співвідношення безпосередньої і представницької демократії в державах закордону.

5. Представник чи делегат: досвід зарубіжних держав.

6. Мандат імперативний чи представницький: досвід зарубіжних держав.

7. Суверенітет національний чи народний: досвід зарубіжних держав.

8. Участь політичних партій і "груп тиску" в політичному процесі держав закордону.

Навчально-пошукова вправа: Узагальнити шляхом порівняння визначення

політичних партій та їх статусу в чинних конституціях ФРН, Франції, Іспанії, Росії. Які висновки з цього випливають?

Тема 12. Виборче право (лекція - 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11. Додаткова: 1, 2, 3, 4, 8, 9, 12, 16.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9 (2 год.).

Визначити зміст таких термінів: виборче право, виборчі цензи, електорат, абсентеїзм, виборчий округ, виборча дільниця, виборча комісія, голосування, абсолютна більшість, відносна більшість, система пропорційного представництва, "перегородний пункт", панашаж, принцип несумісності.

Усне опитування:

1. Загальна характеристика виборчого права зарубіжних держав.

2. Порядок реєстрації виборців і кандидатів у депутати в зарубіжних державах.

3. Порядок встановлення виборчих округів і виборчих дільниць, призначення виборчих комісій і визначення їх повноважень у зарубіжних державах.

4. Порядок проведення голосування в державах закордону.

6. Мажоритарні системи представництва в державах закордону.

7. Пропорційні системи представництва в державах закордону.

8. Змішані системи представництва в державах закордону.

9. Підбиття підсумків виборів та їх опублікування в зарубіжних державах.

Аналітична вправа. Під час виборів до парламенту у виборчому окрузі № 56 голосування закінчилося з такими результатами: з 71 200 зареєстрованих виборців проголосувало 33 502, 115 бюлетенів було визнано недійсними. Одержали голосів:

кандидат А - 10 000, кандидат Б - 7 000, кандидат В - 6 000, кандидат Г - 4 000. Постає запитання: чи є в цьому разі потреба в проведенні другого туру голосування в Об'єднаному Королівстві? США? Канаді? ФРН? Японії? Франції? Якщо другий тур відбудеться, то хто із кандидатів продовжить боротьбу? Чи може в такому випадку перемогти кандидат Б і за яких умов?

Тема 13. Законодавча влада (лекція - 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11.

Додаткова: 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 16.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 10 (2 год.).

Визначити зміст таких термінів: парламент, парламентське право, парламентаризм, монокамеризм, бікамеризм. палата, спікер, квестор, комітети (комісії), парламентські фракції, депутат, сенатор, імунітет, індемнітет, парламентська сесія, парламентські канікули, законодавчий процес, законодавча ініціатива, парламентська ініціатива, урядова ініціатива, народна ініціатива, проект закону, пропозиція закону, перше читання, друге читання, третє читання, право вето, промульгація закону, публікація закону, виконання закону.

Усне опитування:

1. Парламентське право: об'єкт, джерела, система.

2. Порівняльні моделі бікамеризму в державах закордону.

3. Порівняльні повноваження зарубіжних парламентів та їх юридичні межі.

4. Законодавчий процес у державах закордону.

5. Промульгація законів у державах закордону.

6. Делеговане законодавство в державах закордону.

Аналітичні вправи.

а) Член Палати представників Бельгії пан А 24 грудня 2000 р. будучи за кермом, здійснив наїзд на "Stор", зіткнувшись на перехресті доріг з автомобілем пана В, внаслідок чого обидві особи загинуло. Запитання:

Чи поширюється на Бельгійського парламентарія імунітет від юридичної відповідальності у даному разі (стаття 59 Конституції Бельгії)? Що означає парламентський імунітет і індемнітет? Чи можуть правоохоронні органи Бельгії затримати цього парламентарія "на гарячому" без відома Палата представників? Як мають діяти правоохоронні органи Бельгії в тому разі, коли б ця пригода трапилася в період парламентських канікул? Як мають діяти в аналогічній ситуації правоохоронні органи ФРН (ст. 46 Основного Закону), Франції (ст. 26 Конституції), Італії (ст. 68 Конституції). Нідерландів (ст. 71 Конституції), Іспанії (ст. 71 Конституції), Португалії (ст. 160 Конституції)? Чи поширюється імунітет на депутатів представницьких органів місцевого і регіонального самоврядування в державах закордону? б) Узагальнити, шляхом зіставлення відповідних положень чинних конституцій держав-членів Європейського Союзу, порядок розгляду і затвердження державного бюджету.


^ Тема 14. Виконавча влада. Місцеве самоврядування. Територіальна автономія (вивчається самостійно).

Література (за номерами списку):


Обов'язкова: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11.

Додаткова: 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 16, 17, 20.

14.1. Виконавча влада зарубіжних держав: концепція, порівняльні прерогативи.

14.1.1. Глава держави: загальне поняття, статус, функції.

14.1.2. Президенти та монархи: порядок формування, відповідальність, акти.

14.2. Кабінети міністрів зарубіжних держав. Державна адміністрація.

14.2.1. Кабінет міністрів: статус, склад, моделі колегіальності, порядок формування та відповідальності, акти.

14.2.2. Державна адміністрація: порівняльні центральні та місцеві органи державної адміністрації, порівняльні конституційні засади державної служби.

14.3. Місцеве самоврядування та територіальна автономія в зарубіжних державах.

14.3.1. Територіальна децентралізація і локальне конституційне право:

порівняльні джерела, основні інститути самоврядування.

14.3.2. Територіальна автономія (Фінляндія, Данія, Велика Британія, Іспанія, Італія та ін.).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 11 (2 год.).

Визначити зміст таких термінів: виконавча влада (екзекутива), моносефальна виконавча влада, бісефальна виконавча влада, глава держави, монарх, президент, кабінет міністрів, прем'єр-міністр, міністр, міністр без портфеля, міністерство, державна адміністрація, нормативно-адміністративний акт, адміністративно-територіальний устрій, деконцентрація, децентралізація, місцева громада, місто, містечко, село, муніципалітет, муніципальне самоврядування, регіональне самоврядування, муніципальна рада, мер, бургомістр, адміністративне опікання, муніципальне право.

Усне опитування:

1. Традиційні прерогативи виконавчої влади.

2. Порівняльні структури екзекутиви в державах закордону.

3. Глава зарубіжної держави: види, статус, повноваження, відповідальність.

4. Кабінет міністрів зарубіжної держави: склад, порядок формування, статус, відповідальність.

6. Конституційні принципи стосовно державної адміністрації і державної служби в зарубіжних країнах.

7. Відмінність моносефальної екзекутиви (на прикладі США).

8. Порівняльні системи місцевого і регіонального самоврядування в зарубіжних державах.

^ Аналітичні вправи:

а) Який конституційний порядок призначення міністрів в державах-членах Європейського Союзу і СНД?

б) Узагальнити, шляхом зіставлення, конституційні повноваження стосовно ратифікації міжнародних договорів у державах-членах Ради Європи, СНД, а також у США та Канаді? За якою процедурою вони реалізуються?

в) Визначте ідеальну модель місцевого самоврядування на основі Європейську Хартії про місцеве самоврядування 1985 р.

Тема 15. Судова влада (лекція - 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11.

Додаткова: 1, 2, 3, 4, 6, 10, 11,12, 16, 19.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 12 (2 год.).

Визначити зміст таких термінів: судова влада, прерогативи судової влади, судочинство, юрисдикція, правосуддя, юриспруденція, суддя, судовий імунітет, суд загальної юрисдикції, суд спеціалізованої юрисдикції, суд присяжних, суд шефенів, незалежність суду і судді, імпічмент щодо судді, професійна таємниця, право аболіції, амністія.

Усне опитування:

1. Судова влада в теорії і на практиці поділу влад.

2. Порівняльні прерогативи судової влади зарубіжних державу.

3. Авторитет судового рішення в державах закордону.

4. Основні судові системи держав закордону.

5. Гарантії та основні засади незалежного судочинства в зарубіжних державах.

6. Професійна таємниця та імунітети в діяльності суддів зарубіжних держав.

Вправа на інтерпретацію. З’ясуйте суть положення розділу першого і другого

статті III Конституції США стосовно судової влади, відповівши на такі запитання:

Що таке "судова влада Сполучених Штатів"?

Як означено кар'єру судді в Конституції США?

Чи є обмеження щодо справ, на які поширюється судова влада США?

Що таке "право на суд присяжних"?

Що таке "суд присяжних"? Хто є "присяжні"? Які законні вимоги до "присяжних"?

Що є "нарада присяжних"? Чи існують обмеження щодо остаточності "вердикту

присяжних"?

Тема 16. Плюралістичні режими (лекція - 2 год.).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 9, 10, 11. Додаткова: 9, 11, 12.

^ ПРОВЕДЕННЯ КОЛОКВІУМУ (2 год.).

Тема колоквіуму "Системи розподілу влад у США, Канаді та Росії”.

Тема 17. Монократичні режими (вивчається самостійно).

Література (за номерами списку):

Обов'язкова: 9, 10, 11. Додаткова: 9, 11, 12.

Підготовка письмового реферату^ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ І ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Правна дихотомія: традиція і сучасність.

2. Конституційне право як галузь публічного права.

3. Право конституційне і право державне: суть співвідношення.

4. Об'єкт конституційного права зарубіжних держав.

5. Ціннісна зрелятизованність конституційного права зарубіжних держав.

6. Конституційне право як наука.

7. Методологія науки конституційного права.

8. Закон як джерело конституційного права зарубіжних держав.

9. Звичай і прецедент як джерело конституційного права зарубіжних держав.

10. Нормативна структура конституційного права зарубіжних держав.

11. Інтерпретація в конституційному праві зарубіжних держав.

12. Конституційно-правні відносити зарубіжних держав.

13. Конституційна відповідальність у зарубіжних державах.

14. Типологія конституцій зарубіжних держав.

15. Порівняльні функції конституцій зарубіжних держав.

16. Порівняльні моделі писаних конституцій зарубіжних держав.

17. Теорія і практика установчої влади.

18. Теорія і практика конституанти.

19. Конституція - основний закон зарубіжної держави (за вибором).

20. Внесення змін до конституцій зарубіжних держав: порівняльна практика.

21. Принцип конституційного верховенства у праві зарубіжних держав.

22. Інститут конституційної юрисдикції у зарубіжних державах.

23. Порівняльні системи конституційної юрисдикції в зарубіжних державах.

24. Порівняльний конституційний процес.

25. Поняття держави-нації в публічному праві зарубіжних держав.

26. Національна територія в конституційному праві зарубіжних держав (за вибором).

27. Поняття громадянства зарубіжних держав.

28. Порівняльний порядок набуття громадянства зарубіжних держав (за вибором).

29. Порівняльний порядок припинення громадянства зарубіжних держав (за вибором).

30. Порівняльний статус іноземців у зарубіжних державах (за вибором).

31. Законність і легітимність влади держав закордону.

32. Державний суверенітет як конституційна категорія зарубіжних країн.

33. Державний суверенітет і Європейський Союз: конституційний аспект членства.

34. Юридична природа Співдружності незалежних держав (СНД).

35. Порівняльні конституційні атрибути державного суверенітету.

36. Порівняльні системи офіційної (державної) мови.

37. Унітарні зарубіжні держави: порівняльні системи устрою.

38. Зарубіжні федерації: порівняльні системи устрою. 39. Типологія зарубіжних федерацій.

40. Особливості федеративного устрою Росії.

41. Зарубіжні конфедерації: класичні і сучасні.

42. Зарубіжні імперські і неоімперські об'єднання.

43. Основні права: правнича природа, джерела в державах закордону (за вибором).

44. Американський "біль про права".

45. Особисті права в зарубіжних державах (за вибором).

46. Публічні свободи в зарубіжних державах (за вибором).

47. Позитивні основні права в зарубіжних державах (за вибором).

48. Конституційні обов'язки громадян зарубіжних держав (за вибором).

49. Права етнонаціональних меншин у зарубіжних державах (за вибором).

50. Режими реалізації основних прав у зарубіжних державах (за вибором)

51. Гарантії основних прав у зарубіжних державах (за вибором).

52. Судовий захист основних прав у зарубіжних державах (за вибором).

53. Позасудовий захист основних прав у зарубіжних державах (за вибором).

54. Інститут омбудсмена в зарубіжних державах (за вибором).

55. Конституційне поняття демократії в зарубіжних державах.

56. Пряма і напівпряма демократія в зарубіжних державах (за вибором).

57. Референдум і плебісцит у зарубіжних державах (за вибором).

58. Механізм представницької демократії в зарубіжних державах (за вибором).

59. Суверенітет народний чи національний: суть колізії.

60. Мандат депутата імперативний чи представницький: суть колізії.

61. Політичні партії в зарубіжних державах: правничий статус, відповідальність (за вибором).

62. Групи тиску в зарубіжних державах: конституційні та законодавчі умови діяльності.

63. Режим массмедіа в зарубіжних державах (за вибором).

64. Виборче право зарубіжних держав: поняття, види, джерела.

65. Порядок формування електорату в зарубіжних державах (за вибором).

66. Організація і порядок проведення виборів у зарубіжних державах (за вибором).

67. Мажоритарні системи представництва в зарубіжних державах (за вибором).

68. Пропорційні системи представництва в зарубіжних державах (за вибором).

69. Змішані системи представництва в зарубіжних державах (за вибором).

70. Поділ влад: історія, теорія, вихідна засада.

71. Законодавча влада зарубіжних держав: концепція, прерогативи, порядок здійснення.

72. Парламентське право: об'єкт, система, порівняльні джерела.

73. Зарубіжні парламенти: структура, організація діяльності (за вибором).

74. Зарубіжні парламенти: порівняльна практика комісій (комітетів).

75. Зарубіжні парламенти: порівняльна компетенція.

76. Порівняльні стадії законодавчого процесу в зарубіжних державах.

77. Зарубіжний парламентарій: природа повноважень, статус, відповідальність.

78. Механізми парламентського контролю в зарубіжних державах (за вибором).

79. Бюджетно-фінансові повноваження зарубіжних парламентів (за вибором).

80. Зовнішньополітичні повноваження зарубіжних парламентів (за вибором).

81. Практика делегованого законодавства в зарубіжних державах (за вибором).

82. Виконавча влада зарубіжних держав: концепція, прерогативи, порядок здійснення.

83. Моносефальна система виконавчої влади в державах закордону.

84. Бісефальна система виконавчої влади в державах закордону.

85. Глава зарубіжної держави: порівняльний статус, повноваження, відповідальність.

86. Кабінет Міністрів зарубіжної держави: порівняльний статус, повноваження, відповідальність.

87. Державна адміністрація і державна служба в зарубіжних країнах (за вибором).

88. Муніципальне право зарубіжних держав: об'єкт, система, порівняльні джерела.

89. Порівняльні системи місцевого самоврядування в державах закордону.

90. Порівняльні системи регіонального самоврядування в державах закордону.

91. Інститут територіальної автономії (Фінляндія, Данія, Великобританія, Іспанія, Італія та ін.).

92. Судова влада зарубіжних держав: концепція, прерогативи, порядок здійснення.

93. Типи судових процесів у зарубіжних державах.

94. Основні судові системи зарубіжних держав.

95. Порівняльні конституційні засади судочинства в державах закордону.

96. Політичний (державний) режим як конституційна категорія.

97. Парламентарні режими зарубіжних держав (за вибором).

98. Президентські режими зарубіжних держав (за вибором).

99. Напівпрезидентські режими зарубіжних держав (за вибором).

100. Режим асамблеї (Швейцарія).

101. Авторитарні режими зарубіжних держав (за вибором).

102. Тоталітарні режими зарубіжних держав (за вибором).

103. Тоталітарний режим Росії-СРСР (1917-1991 рр.).

104. Політичні режими в зарубіжних державах СНД.


^ ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Тема 1. Конституційне право в системі публічного права зарубіжних держав – 3 год.

1.3. Конституційне право як окрема наука. 1.3.1. Предмет і система науки конституційного права.

1.3.2. Методологія науки конституційного права.

1.3.3. Історична еволюція науки конституційного права.

Тема 4. Конституції зарубіжних держав – 3 год.

4.2. Зміст і форма чинних конституцій.

4.2.1. Питання нормативності писаних конституцій.

4.2.2. Внутрішня і зовнішня форма писаних конституцій.

4.2.3. Порівняльні моделі писаних конституцій.

4.3. Порівняльні юридичні властивості чинних конституцій.

4.3.1. Конституція як установчий закон відповідної держави.

4.3.1.1. Концепція установчої влади.

4.3.1.2. Порівняльні форми здійснення установчої влади. 4.3.2. Конституція як основний закон відповідної державні.

4.3.2.1. Традиційна практика основних законів.

4.3.2.2. Рівень відтворення цієї практики в чинних конституціях. 4.3.3. Конституція як стабільний закон відповідної держави.

4.3.3.1. Порівняльний порядок внесення змін до конституцій.

4.3.3.2. Розвиток конституцій.

4.3.3.3. Перегляд конституцій. 4.3.4. Конституція як верховний закон відповідної держави.

4.3.4.1. Суть принципу конституційного верховенства.

4.3.4.2. Матеріальне верховенство конституції.

4.3.4.3. Формальне верховенство конституції.

Тема 5. Судова охорона конституцій зарубіжних держав – 3 год.

5.3. Порівняльні системи конституційного процесу.

5.3.1. Ініціатива конституційного контролю.

5.3.2. Порядок здійснення конституційного контролю.

5.3.3. Наслідки застосування конституційного контролю. 5.4. Зростаючий вплив конституційної юрисдикції.

5.4.1. Вплив конституційної юрисдикції на публічні влади.

5.4.2. Вплив конституційної юрисдикції на зміст конституційних норм.

Тема 6. Держава-нація – 3 год.

6.3. Населення держави в конституційних визначеннях зарубіжних країн.

6.3.1. Юридичне і фактичне населення держави. 6.3.2. Громадянство: поняття, порівняльний порядок набуття та припинення.

6.3.3. Порівняльний статус іноземців.

Тема 8. Форми держав – 6 год.

8.1. Прості зарубіжні держави.

8.1.1. Устроєві засади унітаризму. Порівняльні системи територіального устрою.

8.1.2. Різновиди унітаризму. 8.2. Зарубіжні федерації.

8.2.1. Історичні витоки, сфери поширення та устроєві засади федералізму.

8.2.2. Порівняльні системи поділу повноважень між федерацією і державами-членами (США, Швейцарія, Канада, ФРН, Австрія, Індія, Росія). 8.3. Зарубіжні конфедерації.

8.3.1. Конфедерації класичні та конфедерації сучасні.

8.3.2. Квазі-конфедерації та неоімперські об'єднання. Природа СНД.

Тема 9. Основні права – 8 год.

9.1. Правнича природа основних прав у зарубіжних державах.

9.1.1. Поняття основних прав.

9.1.2. Основні концепції основних прав.

9.1.3. Порівняльні джерела основних прав.

9.1.4. Вихідні засади правового регулювання основних прав. 9.2. Система основних прав в іноземних державах. 9.2.1. Негативні основні права.

9.2.1.1. Особисті основні права.

9.2.1.2. Громадянські та політичні основні права. 9.2.3. Позитивні основні права.

9.2.3.1. Економічні, соціальні і культурні основні права.

9.2.3.2. Спірність конституційної природи позитивних основних прав.

9.3. Конституційно-гарантовані права національно-етнічних меншин.

9.4. Конституційні обов'язки громадян іноземних держав.

Тема 11. Представницька демократія (3 год.).

11.4. Конституційні основи політичного процесу в зарубіжних державах. 11.4.1. Статус політичних партій. 1.4.2. Порівняльні партійні системи. 11.4.3. “Групи тиску". Режим mаssmеdіа.

Тема 14. Виконавча влада. Місцеве самоврядування. Територіальна автономія – 12 год.

14.1. Виконавча влада зарубіжних держав: концепція, порівняльні прерогативи.

14.1.1. Глава держави: загальне поняття, статус, функції.

14.1.2. Президенти та монархи: порядок формування, відповідальність, акти.

14.2.1. Кабінети міністрів зарубіжних держав. Державна адміністрація. 14.2.1. Кабінет міністрів: статус, склад, моделі колегіальності, порядок формування та відповідальності, акти.

14.2.2. Державна адміністрація: порівняльні центральні та місцеві органи державної адміністрації, порівняльні конституційні засади державної служби.

14.3. Місцеве самоврядування і територіальна автономія в зарубіжних державах.

14.3.1. Територіальна децентралізація і локальне конституційне право:

порівняльні джерела, основні інститути самоврядування.

14.3.2. Територіальна автономія (Фінляндія, Данія, Велика Британія, Іспанія, Італія та ін.).

Тема 15. Судова влада – 2 год.


15.3. Гарантії та основні засади незалежного судочинства в зарубіжних державах.

15.4. Професійна таємниця та імунітети в діяльності суддів зарубіжних держав.

Тема 16. Плюралістичні режими – 3 год.

16.3. Конституційна модель напівпрезидентського режиму в зарубіжних державах (Франція, Польща, Болгарія, Хорватія, Румунія, Росія та ін.).

16.3.1. Історичні витоки. Відмінні ознаки.

16.3.2. Порівняльна інституціональна база.

Тема 17. Монократичні режими – 6 год.

17.1. Конституційно-авторитарні режими в зарубіжних державах (архаїчні та модернізовані монархії, диктатури, військові та квазі-демократичні режими тощо).

17.1.1. Історична детермінованість, відмінні ознаки.

17.1.2. Порівняльна інституціональна база.

17.2. Конституційно-тоталітарні режими в зарубіжних державах.

17.2.1. Ідеологічна природа. Система партійного правління. Уподвійненість інституціональної бази.

17.2.2. Право-тоталітарні режими (фашистські, націонал-соціалістичні та ін.). 17.2.3. Ліво-тоталітарні режими ("радянської влади", "демократичної диктатури", "чхонсанрі", "революційної влади" та ін.). Теократичні режими.

^ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

Основні юридичні і доктринальні джерела

1. Конституції нових держав Європи та Азії. К., УПФ, 1996.

2. Соnstitutions of the World. Вy Rоbеrt L. Маddех. Wаshington: Соngressіоnal Guаrtеrly Іnс., 1995.

3. Конституции зарубежных стран. М., Юрлитинформ, 2000.

4. Конституции государств Европейского Союза. М., Норма, 1997.

5. Конституции стран СНГ и Балтии. М., Юрист, 1999.

6. Конституционное право. Энциклопедический словарь. М., Норма. 2000.

7. William A. Kaplin. The Concepts and Methods of Соnstitutional Law. Саrоlіnа Асаdеmіс Рrеss, 1992. 8. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. К., АртЕк, 1997.

9. Конституционное право зарубежных стран. Под ред. М.В.Баглая и др. М., Норма, 1999.

10. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Т. 1-2. Общая часть. Под ред. Б.А.Страшуна. М., 1996. Т. 3. Особенная часть. Страны Европы. Под ред. Б.А.Страшуна. М., 1997.

11. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. Практикум. М., Юрист, 2000.

Додаткові доктринальні джерела

1. США. Конституция законодательные акты. М., Прогресс, 1993.

2. Французская Республика. Конституция и законодательные акты. М., Прогресс, 1989.

3. Италия. Конституция и законодательные акты. М., Прогресс, 1988.

4. КНР. Конституция и законодательные акты. М., Прогресс, 1984.

5. Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук. М., Прогресс, 1972.

6. Михалева Н.А. Практикум по конституционному праву стран СНГ. (Методические разработки и нормативные акты). М., Юридическая литература, 1998.

7. Roskin G. Michael. Countries and Concepts. An Introduction to Comparative Politics. Third Ed. Prentice-Hall, New Jersey, 1992.

8. Dеnіs Dеrbyshire аnd lаn Dеrbyshire. Wоrld Роlitical Systems. Аn Іntroduction to Соmparаtive Gоvеrnment. Chambers, 1991.

9. Rоbеrt J.Jасksоn, Dоrееn Jасksоn. Соntеmроrаry Gоvеrnmеnt аnd Роlіtiсs. Dеmосrасy аnd Аuthоrіtаrіаnіsm. Рrеntісе Наll Саnаdа Іnс., 1993.

10. Сравнительное Конституционное право. Под ред. В.Чиркина и др. М., Манускрипт, 1996.

11. Чиркин В.Е. Основы сравнительного государствоведения. М., Артикул, 1997. 12. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран. М., Юрист, 1997.

13. Мартыненко П.Ф. Сравнительное Конституционное право. К., КДУ, 1987.

14. Шаповал В.М. Вищі органи сучасної держави. К., 1995.

15. Cоnstance Grеwe, Неlеnе Fаbrі. Drоіts соnstitutionnels еurорееns. Раrіs, РUF, 1995.

16. Skrzydlo (rеd.). Роlskiе рrаwо kоnstytucyjne. Ludlin, Моrроl, 199,8.

17. Жак Міллер. Політико-адміністративні системи країн ЄС. К., Основи, 1996.

18. Люшер Ф. Конституционная защита прав и свобод личности. М., Прогресс, 1993.

19. Місhеl Fromont. Lа justice соnstitutionnel dаms Іе mоnde. Р., Dаlloz, 1996.

20. Харлоф Э. Местные органи власти в Европе. М., Финансы и статистика, 1992.

Схожі:

Місце І значення навчальної дисципліни iconМіжнародний Соломонів університет
Місце І значення навчальної дисципліни
Місце І значення навчальної дисципліни iconМісце І значення навчальної дисципліни
Тісні зв'язки має ділове українське мовлення з логікою, есте-тикою, а також із правовими науками, економічними та політичними, бо...
Місце І значення навчальної дисципліни icon1. Місце І значення навчальної дисципліни
Методичні вказівки з курсу „Природоохоронне інспектування” створюють умови для самостійного вивчення предмета в обсязі, який передбачений...
Місце І значення навчальної дисципліни iconВипуск №96 від 17 квітня 2011 року
Переможцями олімпіади з біології стали: Марина Псьол (І місце) та Ігор Тоцький (ІІ місце), з хімії – Марія Бєгунова (І місце), з...
Місце І значення навчальної дисципліни iconКарпалюк І. Т. Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Автоматизоване робоче місце менеджера»
Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Автоматизоване робоче місце менеджера» (для студентів 5 курсу заочної форми навчання...
Місце І значення навчальної дисципліни iconАнотація навчальної дисципліни «Логічні основи інформатики»
Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності)
Місце І значення навчальної дисципліни iconАнотація навчальної дисципліни «Сучасні мови програмування»
Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності)
Місце І значення навчальної дисципліни iconАнотація навчальної дисципліни «Теорія прийняття рішень»
Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності)
Місце І значення навчальної дисципліни iconАнотація навчальної дисципліни «Сучасні мови програмування»
Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності)
Місце І значення навчальної дисципліни iconАнотація навчальної дисципліни «Сучасні мови програмування»
Місце навчальної дисципліни в програмі підготовки фахівців даного напряму підготовки (спеціальності)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи