1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.) icon

1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.)




Скачати 350.88 Kb.
Назва1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.)
Ящук Т.І
Дата11.09.2012
Розмір350.88 Kb.
ТипДокументи

Міжнародний Соломонів університет

Факультет

Кафедра філософії


Навчально-методичний комплекс з курсу “Соціальна філософія”


Автор: доктор філософських наук, професор Ящук Т.І.

Рецензенти: д. ф. н., проф. Горак Г.І.

к. ф. н., доц. Гатальська С.М.

Програму затверджено на засіданні кафедри філософії (прот. № 2 від 22 листопада 2000 р.)

Київ – 2001


Курс спрямовано на розкриття основних концепцій соціальної філософії, визначення її місця і ролі в системі філософського звання. В центрі уваги – філософсько-світоглядні уявлення про зміст суспільного буття людини і об’єктивні можливості її самореалізації. Вивчення курсу соціальної філософії зорієнтовано на набуття студентами навичок соціально-філософського аналізу суспільних процесів і місця в них людини шляхом ознайомлення з основними досягненнями світової соціально-філософської думки, аналізу їх еврістичних можливостей.

(Програма курсу)

Тематичний план

Тема 1. Соціальна філософія: предмет і соціальні функції (2 год.)

Тема 2. Зародження і еволюція філософських поглядів на суспільство. Пізнання суспільства як філософська проблема (2 год.)

Тема 3. Природа і суспільство ( 2 год.)

Тема 4. Людина і суспільство. Сенс суспільного буття людини (2 год.)

Тема 5. Виробництво як суспільна форма життєдіяльності. Техніка як соціокультурний феномен (2 год.)

Тема 6. Культура і суспільство: соціотворча роль культури (2 год.)

Тема 7. Вчення про владу, політику і державу у соціальній філософії (2 год.)

Тема 8. Правові механізми регуляції суспільного життя. Основні концепції філософії права (2 год.)

Тема 9. Стале і минуле в суспільному житті. Творчі і руйнівні сили в людській діяльності (2 год.)

Тема 10. Соціальна філософія: предмет і соціальні функції

Становлення предмету соціальної філософії. Розширення “предметного поля” соціальної філософії. Проблема “людина суспільство” як центральна проблема соціальної філософії. Проблема методу в соціальній філософії. Проблема побудови сучасної теоретичної моделі суспільства. Функції соціальної філософії в сучасному суспільстві.


^ Основна література

Р. Арон. Этапы развития социологической мысли.- М., 1993. С. 17-36.

М. Вебер. “Об’єктивність” соціально наукового пізнання // М. Вебер. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика.- К., 1998. С. 192-206.

М. Вебер. Сенс “свободи від оцінок” у соціальних науках // Там само. С. 264-309.

В. Вильдельбанд. Избранное: Дух и история.- М., 1995.

Социология. Вып. 1.- М., 1991. С. 141-189; 194-219.

С. Л. Франк. Духовные основы общества.- М., 1993. С. 13-36.

Додаткова література

Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій.- К., 1996. Р. 1.

Дж. Реале, Д. Антисери. Западная философия от истоков до наших дней. Т. 3. Новое время. СПб., 1996. С. 161-179; 313-320; 455-462.

Т. 4. От романтизма до наших дней. С. 64-107; 120-133.

Тема 2. Зародження і еволюція філософських поглядів на суспільство. Пізнання суспільства як філософська проблема

Формування філософського розуміння природи суспільства в античній філософії. Середньовічні християнські мислителі про проблемі людини і суспільства. Поворот до проблеми людини у філософії Відродження. Засади філософії гуманізму.

Соціально-філософські погляди мислителів Нового часу. “Проблема Гобса”. Постановка питання про природу людини і суспільної реальності в філософії Просвітництва. Розробка філософських основ пізнання суспільного життя та історії у філософії Гегеля.

Основні засади соціально-філософської концепції марксизму.

Позитивістська програма перегляду засад пізнання суспільства О. Конта. Неокантіанство про особливості пізнання суспільства.

Соціально філософська концепція М. Вебера.

Соціально філософська думка в Україні в ХІХ- на початку ХХ ст. (основні концепції).

Феноменологія, екзистенціалізм, герменевтика. Філософія мови. Критика інструментального розуму (Франкфуртська школа). Структуралістський метод в пізнанні суспільства. Критичний раціоналізм К. Поппера.

Основна література

Ф. Бэкон. Великое восстановление наук // Бэкон Ф. Соч.: В 2 т.- М., 1971. Т. 1.- С. 156-184; 212-213; 217-243; 247-250; 291-310; 318-329.

П. Бергер. Т. Лукмаш. Социальное конструирование реальности.- М., 1995.

Г.-Г. Гадамер. Истина и метод. Основы философской герменевтики.- М., 1988.- С. 305-316.

Ю. Габермас. Філософський дискурс сучасності.- К., УФФ., 1998.

Г. В. Ф. Гегель. Философия права.- М., 1990.

Т. Гоббс. Левиафан // Соч.: В 2 т.- М., 1991. Т. 2.

Э. Гуссерль. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.- С. 129-174.

К. Маркс. Економічно філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф., Твори, Т. 42.

К. Маркс, Ф. Енгельс. Німецька ідеологія // Твори. Т. 3. Роз. 1 “Фейербах”.

К. Поппер. Нищета историцизма.- М., 1993.

Г. Риккерт. Науки и природе и науки о культуре // Культурология. ХХ век. Антология.- М., 1995.- С. 69-103.

М. Фуко. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук.- СПб., 1994.- С. 363-405.

Хоркхеймер, А. Адорно. Диалектика Просвещения.- М.- СПб., 1997.- С. 16-60.

Додаткова література

В. П. Андрущенко. Історія соціальної філософії.- К., 2000. Р. 7-8.

В. П. Андрущенко. Історія соціальної філософії.- К., 2000. Р. 1-6.

Античные философы. Свидетельства, фрагменты, тексты.- К., 1995.

В. Ф. Асмус. Античная философия.- М., 1976 ( гл. ІІІ-ХІІ).

В. Виндельбанд. История древней философии.- К., 1995.

М. Вебер. “Об’єктивність” соціально наукового пізнання.

М. Вебер. Сенс “свободи від оцінок” у соціальних науках // Там само.- С. 264-309.

В. Виндельбанд. Избранное: Дух и история.- М., 1995.

М. В. С. Горський. Історія української філософії.- К., 1996.

Дж. Реале, Д. Антисери. Западная философия от истоков до наших дней.- Т. 3. Новое время.- СПб., 1996.- С. 161-179; 313-320; 455-462; 472-474.

Т. 4. От романтизма до наших дней.- С. 64-107; 120-133.

В. В. Соколов. Средневековая философия.- М., 1979.

Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями.- К., 1996.

Дж. Реале, Д. Антисери. Западная философия от истоков до наших дней.

Т. 4. От романтизма до наших дней.- С. 120-133; 189-195; 282-285; 300-302; С.369-377; 387-404; 423-431; 473-485; 559-561; 565-567; 661-662; 671-676.

Тема 3. Природа і суспільство

Філософський сенс проблеми співвідношення природи і суспільства. Проблема начала і субстанції суспільства у філософії. Еволюція філософських уявлень про взаємозв’язок суспільства, людини і природи. Географічний детермінізм. Поняття ноосфери / Т. де Шарден, В. Вернадський.

Історичні особливості взаємодії природи і суспільства. Екологія як нова парадигма політики. Філософія про причини і шляхи подолання глобальних проблем сучасності. Філософія екологічної кризи. Поняття екологічного імперативу і його філософське обгрунтування.

Філософські засади геополітичних концепцій.

Демографічні процеси у системі відтворення умов суспільного життя.

Основна література

В. И. Вернадский. Бисфера и ноосфера.- М., 1989.

В. И. Вернадский. Философские мысли натуралиста.- М., 1988.

Мир философии. Книга для чтения.- М., 1991.- Ч. П.- Разд. 7, параграф 2.

В. Хесле. Философия и экология.- М., 1994.- С. 3-36; 39-69.

П. Т. де Шарден. Феномен человека.- М., 1987.

Мечников И. И. Цивилизация и великие исторические реки. Географическая теория развития современных обществ.- СПб., 1898.

А. Печчеи. Человеческие качества.- М., 1980.

Додаткова література

Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій.- К., 1996.

К. С. Гаджиев. Геополитика: история и современное содержание дисциплині // Полис, 1996, № 2.- С. 169-183.

Л. Н. Гумилев. Этногенез и биосфера земли.- Л., 1989.- С. 263-265; 267-268.

В. С. Крисаченко. Екологічна культура. Теорія і практика.- К., 1996.- С. 15-22; 53-56; гл. 8-9.

Кутирев В. О. Людина і світ: три парадигми взаємодії // Філософська і соціологічна думка. 1990. № 4.

Н. Моисеев. Природный фактор и кризисы цивилизации // ОНС, 1992. № 5.

Э. Мореп. Утраченная парадигма: природа человека.- К., 1995.

Система знаний о народонаселении.- М., 1991.

Тема 4. Людина і суспільство. Сенс суспільного буття людини

Концепції суспільства у соціальній філософії, погляд на співвідношення індивідного і надіндивідного начал. Суспільство як система. Діяльність і спілкування. Комунікативна парадигма у соціальній філософії (Ю. Габермас).

Форми організації суспільного буття. Засади структурування суспільства. Філософська традиція їх обгрунтування.

Соціальність і індивідуальність. Соціалізація як процес інтегрування людини в суспільство. Індивід у соціальних структурах.

Поняття суб’єкта соціальної дії: основні концепції. Поняття “народ”, “маса”, “патоки”. Поняття суб’єкта.

Видатні особи в історії. Харизматичний лідер. Еліти, їх роль в історії.

Основна література

Карл-Отто Апель. Дискурсивна етика: політика і право.- К., УФФ, 1999. С. 43-69.

Г. Арендт. Становище людини.- Львів, 1999.- С. 33-77.

X. Арендт. Массы итоталитаризм // Вопросы социолоии. 1992. № 1, 2.

М. Бубер. Я и ты.- М., 1993.

П. Бурдье. Социология политики.- М., 1993. С. 53-99.

М. Вебер. Избранные произведения.- М., 1990. С. 644-706.

О. Гьоффе. Індивід та почуття солідарності (тези з соціальної етики ХХІ ст.) //

О. Гьоффе. Вибрані статті.- К., УФФ, 1998. С. 56-72.

Э. Дюркгейм. О разделении общественного труда.- М., 1991. С. 5-21.

Г. Зиммель. Как возможно общество? // Зиммель Г. Избр.: В 2-х т.- М., 1996.- Т. 2.- С. 509-528.

Э. Канетти. Масса и власть.- М., 1988.

Т. Карлейль. Герои, почитание героев и героическое в истории. // Т. Карлейль. Теперь прежде.- М. 1994.

Н. Луман. Тавтология и парадокс в самоописаниях современного общества

// Социологос. Вып. 1., М., 1991. С. 194-218.

К. Маркс. Капітал. // Маркс К., Енгельс Ф.- Твори.- Т. 23, гл.24.

П. Сорокин. Человек, цивилизация, общество.- М., 1991. С. 245-266. Ю. Хабермас. Понятие индивидуальности. // Вопросы философии, 1989, № 2. С. 35-40.

Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. XIX век.- М., 1993. С. 21-25; 163-213.

Додаткова література

Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій.- К., 1996.

Гобозов И. А. Введение в философию истории.- М., 1993. Гл. 16.

Грушин Б. А. Массовое сознание.- М., 1987. С. 234-237.

М. В. Ильин. Слова и смыслы. Опыт описания ключевых политических понятий.- М., 1997. С. 143-183.

Западная теоретическая социология 80-х годов.- М.: Инион, 1989.

И. И. Кравченко. Концепция гражданского общества в философском развитии // Полим, 1991, № 5.

П. Л. Лавров. Философия и социология. // Избр. произв.: в 2-х т.- М., 1965. Т. 2.

Lumann N. Social systems. – Stanford Univ. Press, 1996.

Луман Н. Понятие общества // Проблемы теоретической социологии. – СПб., Петрополис, 1994.- С. 25-42.

Луман Н. Почему необходима “системная теория”? // Проблемы теоретической социологии. СПб., Петрополис, 1994.- С. 43-54.

Любутин К. Н. Проблема субъекта и объекта в немецкой классической и марксистско-ленинской философии.- М., 1981.

С. Московичи. Век толп.- М., 1996. Ч. 1.

Ортега-и-Гасет. О роли личности в истории. // Эстетика. Философия культуры.- М., 1991.- С. 309-349.

Г. В. Плеханов. О роли личности в истории. // Изб. Философские произв.- М., 1956. Т. 2.

ТЕМА 5. Виробництво як суспільна форма життєдіяльності. Техніка як соціокультурний феномен.

Матеріально-виробнича діяльність, її роль в суспільстві. Історичні різновиди суспільного виробництва: проблема типології. Господарство і суспільство.

Поняття способу виробництва в марксизмі, його евристичні можливості.

Власність і відчуження як соціально-філософська проблема. Проблема емансипації праці у соціальній філософії.

Техніка як соціокультурний феномен. Техніка і розвиток людини.

Осмислення технології як особливого способу буття людини у світі (філософія техніки): основні традиції.

Соціально-культурні наслідки технічного розвитку. Перспективи нової цивілізації.

Основна література

1. Арендт. Становище людини. Львів, 1999.- Ч. 3-4, С. 191-198.

М.Вебер. Соціологія. Загальноісторичні аналізн. Політика.- К., 1998. С. 67-82; 397-436.

М.Вебер. Протестантська етика і дух капіталізму.- К., 1994. С. 160-182.

К.Маркс. Экономическо-философские рукописи 1844 г. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч.

Т. 42. С. 90-96; 114-119; 120-127; 162-164.

К.Маркс. Економічні рукописи 1857-1859 р.р. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори, Т. 46 (І),

С. 15-44; 91-99; 426-428. Т. 46 (ІІ), С. 318-319; 324-326; 406-408.

Г.Маркузе. Одномерный человек.- М., 1994. С. 1-25.

^ ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Еллюль Ж. Техніка або виклик століття. // Сучасна зарубіжна соціальна філософія.- К., 1996, С. 25-58.

Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії. // Сучасна зарубіжна соціальна філософія.- К., 1996, С. З62-380.

Мэмфорд Л. Техника и природа человека. // Там само, С. 225-239.

Митчем К. Что такое философия техники.- М., 1995. Ч. 1.

Новая постиндустриальная волна на Западе.- М., 1999. С. 3-64; 45-66.

Тоффлер Э. Третья волна.- М., 1999.

Турен А. От обмена к коммуникации: рождение программированного общества // Новая технократическая волна на Западе.- М., 1986, С. 410-431.

Хайдеггер М. Вопрос о технике. // Новая технократическая волна на Западе.- М., 1986.

Аtexander J. C. Modern, Anti, Post and Neo: How Social Theories Have Trade to Undersrand the “New World” of “Our Time” // Zeitschrift fur Soziologie. Jg. 23. Heft 3. Juni 1994.

Wallerstein I. World-Systems Analysis. In: Social Theory Today. Cambridge, England, 1988. P. 308-313.

Toffler A., Toffler H. Creating a new Civilization. The Politics of the Third Wave. Turner Publ., Atlanta.

November 1988, № 118.

^ ТЕМА 6. КУЛЬТУРА І СУСПІЛЬСТВО: СОЦІОТВОРЧА РОЛЬ КУЛЬТУРИ

Культура як суспільно-історичний феномен. Культурний простір і час як форми буття людини.

Культура як спосіб життя народу, його історія та життєвий простір. Загальнолюдське і національне в культурі.

Духовне життя суспільства. Роль ідей в суспільному житті. Норми, звичаї, традиції, цінності, їх роль в житті суспільств. Ідеологія, її роль в суспільному житті. Суспільний ідеал. Культурно-цивілізаційні основи соціальних систем. Культурно-цивілізаційні типології суспільства.

^ ОСНОВНА ЛІТЕРА ТУРА

К.-О. Апель. Етноетика та універсалістська макроетика: суперечність чи доповняльність // Політична думка.- 1994. № 3-4. С. 114-118; 85-92.

В.Виндельбанд. Нормы и законы природы // Виндельбанд В. Избранное. Дух и история.- М., 1995. С. 184-208.

Е. Левінас. Мыж нами.- К., 1999. С. 197-206.

Манхейм К. Идеология и утопия // Манхейм К. Диагноз нашего времени.- М., 1994.

П. Сорокин. Человек, цивилизация, общество.- М., 1991. С. 190-221.

Э. Фромм. Душа человека.- М., 1992. С. 179-298.

О. Шпенглер. Закат Европы.- М., 1993. Ч. 1. С. 128-188.

К. Юнг. Архетипи колективного несвідомого. Психологічні типи. // Зарубіжна філософія ХХ ст.- К., 1993. С. 167-178.

^ ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій.- К., 1996.

В. С. Библер. Культура. Диалог культур // Вопросы философии. 1989. № 6.

Є. К. Бистрицький. Культура як світ національного буття // Філософська і соціологічна думка. 1995. № 1, 2.

Блох Э. Принцип надежды // Утопия н утопическое мышление. С. 49-78.

Э. Геллнер. Пришествие национализма. Мифы нации и класса // Путь. 1992. № 2.

Етнос і соціум.- К., 1993.

Енгельс Ф. Розвиток соціалізму від утопії до науки // Маркс К., Енгельс Ф. Твори, 2-е вид. Т. 19.

Межуев В. М. О национальной идее // Вопросы философии.- М., 1997. № 12. С. 3-14.

Ф. Мэнюэль, Фр. Мэнюэль. Утопическое мышление в западном мире // Утопия и

утопическое мышление. С. 21-48.

М. В. Попович. Національна культура і культура нації.- К., 1991.

І. Пасько, Я. Пасько. Громадянське суспільство і національна ідея. Донецьк, 1999. С. 72-102.

Самосознание европейской культуры ХХ века: мыслители и писатели Запада оо месте культуры в современном обществе. 1991.

Шацкий Е. Утопии // Шацкий Е. Традиция и утопия.- М., 1990.

ТЕМА 7. Вчення про владу, політику і державу у соціальній філософії

Політика і влада в суспільному житті. Держава, її роль в організації суспільного життя. Держава і громадянське суспільство. Проблема легітимації державної влади в соціальній філософії. Концепції походження держави. Держава та ідея справедливості в античній філософії. Типології державного устрою, їх критерії (Платон, Арістотель). Філософський сенс договірної теорії держави в Новий час. Гегелівська концепція держави. Марксизм про походження та сутність держави.

Філософське обгрунтування ідеї демократії у сучасній соціальній філософії. сутність та передумови тоталітаризму.

Поняття соціальної держави: зміст та основні ознаки.

Основна література

Арендт X. Происхождение тоталитаризма. "Иностранная литература", 1990, № 4. С. 102-116.

Аристотель. Политика. // Аристотель. Соч. в 4-х Т. - Т. 4.- М., 1983. - С. 375-643. / Кн. І-ІV, VІІ та VІІІ.

Гегель Г. В. Ф. Философия права.- М., 1990.- С. 44-95; 200-378.

Гоббс Т. Левиафан // Гоббс Т. Избр. произведения.- Т. 2.- М., 1965; М., 1991.- С. 93-290.

Маркс К. К критике гегелевской философии права. Введение // Маркс К., Энгельс Ф.

Соч., 2-е изд., Т. 1. С. 414-429.

Маркс К., Енгельс Ф. Маніфест комуністичної партії // Твори, 2-е вид. Т. 4.

Монтескье Шарль Луи. Размышления о причинах величия и падения римлян. О духе законов // Избр. произв.- М., 1955.

Платон. Государство // Платон. Соч.- Т. 3 (Ч. 1) - М., 1971. - Кн. 1-П (с. 91-164), кн. ІV-V (с. 206-284), кн. VІІІ (с. 355-389).

Поппер К. Пророцтво Маркса // Відкрите суспільство та його вороги.- Т. 2.- К., Основи, 1996. С. 146-177.

Р. Рорті. Постмодерністський буржуазний лібералізм.- К., 1998. С. 5-13.

Руссо Ж.-Ж. Об Общественном договоре... // Руссо Ж.-Ж., Трактаты.- М., 1969. С. 151-468.


^ ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Власть: очерки современной политической философии Запада.- М., 1989.

Гее Річард. Свобода і розум. // Сучасна політична філософія.- К., Основи. 1998. С. 165-190.

О. Гьоффе. Субсидарність як принцип філософії урядування. // О. Гьоффе. Вибрані статті.- К., 1998. - С. 73-94.

Джилас М. Лицо тоталитаризма.- М., 1992.

Социальное государство и защита прав человека.- М., 1994.

М. Фуко. Наглядати і карати.- К., Основи. 1998.

Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность.- М., 1995.

Хоффе Оттфрид. Политика. Право. Справедливость.- М., 1994. С. 184-214.

Аrеnd, Hannah / The Origins of Totalitarianism. N.- Y. 1951.

Jоnаs, Наns. Тhe Impегаtіve оf Rеspоnsіvіlіry: Іn Seагсh оf аn Еthics fог the Тесhnologісаl Аgе.

Наbегmаs J. Hаktizitat und Geltung. Frankfurt am Mein. 1992.

ТЕМА 8. Правові механізми регуляції суспільного життя. Основні концепції філософії права

Правові регулятори суспільного життя. Поняття права. Філософське обгрунтування ідеї права (Основні концепції). Ідея природнього права у європейській філософії (Г. Гроцій, Т. Гобс. Д. Локк, Ж.-Ж. Руссо).

Громадянське суспільство і правова держава. Право і закон.

Проблема прав людини і її обгрунтування у сучасній соціальній філософії.

Основна література

К.-О. Апель. Дискурсивна етика: політика і право.- К., 1999. С. 23-42.

Габермас Ю. До легітимації через права людини. // Р. Ціпеліус. Філософія права.

Ю. Габермас. До легітимації через права людини.- К., УФФ, 1999. С. 52-62.

Гегель. Философия права.- М., 1990.

О.Гьоффс. Політична антропологія - в особливому полі уваги права. // О. Гьоффе. Вибрані статті.- К., 1998. С. 45-54.

Вебер М. Основные социологические понятия // М. Вебер. Избранные произведения.- М., 1990. С. 636-643.

Кант И. Метафизические начала учення о праве // Соч.: В 6 т.- М., 1965. Т. 4. ч. 2.

Кистяковский Б. А. В защиту права // Вехи. Интеллигенция в России.- М., 1991. С. 109-136.

Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность.- М., 1995. С. 7-32.

Додаткова література

Нерсесянц В. С. Философия права.- М., 1997.

Нерсесянц В. С. История идей правовой государственности.- М., 1993.

Новгородцев П. И. Лекции по истории философии права. // П. И. Новгородцев. Сочинения. м., 1995. С. 15-28; 300-306.

Причепій Є. М., Чорній А. М., Гвоздецький В. Д., Чекаль Л. А. Філософія.- К., 2000. Р. ХІІІ.

Рикер П. Торжество языка над насилием. Герменевтический подход к философии права. // Вопросы философии. 1996, № 4. С. 27-36.

Права человека. Основные международные документы.- М., 1989.

Тема 9. Стале і мінливе в суспільному житті. Творчі і руйнівні сили в людській діяльності

Традиції і інновації в суспільному житті. Прогрес, розвиток, соціальні зміни. Ідея поступу у філософії Просвітництва (Гюрго, Кондорсе, Гердер, Гегель). Марксизм про джерела, рушійні сили і критерії поступу. Особливості соціальних змін у соціально-конфліктному середовищі. Марксизм про роль класової боротьби як рушійної сили розвитку в антагоністичних суспільствах.

Еволюціонізм у соціальній теорії. Еволюція і революція. Особливості класичної теорії модерну. Зміна парадигми: від ідеї прогресу до концепцій соціальних змін.

Модернізація (індустріалізація) як відносно одноманітний світовий процес. Критика ідеї універсальності модернізації в сучасній соціальній теорії.

Інтерес і цілі як форма суб’єктивного покладання історичних можливостей.

Свобода, вибір, відповідальність в процесі соціальних змін.

Війна як суспільне явище: сутність, причини (основні концепції). Ідея "вічного миру" у філософії (І. Кант). Проблема толерантності як засобу відвернення конфронтації в суспільстві. Пацифізм як духовне і політичне явище.

Основна література

Валлерстайн И. Социальное изменение вечно? Ничто никогда не изменяется? // Социс. 1997. № 1. С. 8-21.

Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму.- К., 1994. С. 160-182.

І'егель Г. В. Ф. Философия истории.- СПб. 1993. С. 103-125; 440-455.

Гердер И. Г. Идеи к философии истории человечества.- М., 1977. С. 428-456.

Кондорсе Ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума.- М., 1936.

Конт О. Основные законы социальной динамики или общая теория естественного прогресса человечества. // Философия истории. Антология.- М., 1994.

К. Поппер. Открытое обшество и его враги.- М., 1992. Т. 2. Гл. 24.

Додаткова література

Ароп Р. Введение в философию истории // Философия и общество.- М., 1997, № 2. С. 243-263.

Вжозек В. Историография как игра метафор: судьбы "новой исторической науки" // Одиссей. Человек в истории.- М., 1991. С. 60-74.

Гаджиев К. С. О природе конфликтов и войн в современном мире // Вопросы философии. 1997. № 6. С. 3-24.

Демони миру та боги війни.- К., 1997. Розд. ІІ. Гл. 1-3.

Ильин М. В. Слова и смыслы: интерес. // Полис. 1995. № 2. С. 100-111.

Іщенко Ю. Толерантність як філософсько-світоглядна проблема // Філософська і соціологічна думка. – 1991. № 4.

Маркс К. Енгельс Ф. Німецька ідеологія. // Маркс К. Енгельс Ф. Твори. 2-е вид. Т. З. Р. 1 “Фейербах”.

Мир/Реасе: альтернативы о войне от античности до конца второй мировой войны. Антология.- М., 1993.

Ненасильственные движения и философия ненасилия (материалы "круглого стола") // Вопросы философии. 1992. № 8.

Хабермас Ю. Модерное сознание времени и его потребность в самоудостоверении // Филососские науки. 1997. № 2.

Хантингтон Сэмюэл П. Запад уникален, но не универсален // Мировая экономика и международные отношения.- М., 1997. № 8. С. 84-93.

Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? // Полис. 1994. № 1. С. 33-48.

Штомпка П. Социология социальных изменений.- М., 1996.

Эйзенштадт Ш. Новая парадигма модернизации // Сравнительное изучение цивилиазций. Хрестоматия.- М., 1998.

Аlexanger J. C. Differentiation Theory and Social Chаnge: Comparatibe and Hіstorical Perspective. – N. Y. 1990. С. 300-334.

Семінарські заняття

ТЕМА 1. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ: ПРЕДМЕТ І СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ (2 год.)

ТЕМА 2. ПРИРОДА І СУСПІЛЬСТВО (2 год.)

ТЕМА 3. ^ ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО. СЕНС СУСПІЛЬНОГО БУТТЯ ЛЮДИНИ (4 год.)

ТЕМА 4. ВИРОБНИЦТВО ЯК СУСПІЛЬНА ФОРМА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. ТЕХНІКА ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН (2 год.)

ТЕМА 5. КУЛЬТУРА І СУСПІЛЬСТВО: СОЦІОТВОРЧА РОЛЬ КУЛЬТУРИ (2 год.)

ТЕМА 6. ВЧЕННЯ ПРО ВЛАДУ, ПОЛІТИКУ І ДЕРЖАВУ У СОЦІАЛЬНІЙ ФІЛОСОФІЇ (2 год.)

ТЕМА 7. ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА (2 год.)

^ ТЕМА 8. СТАЛЕ І МІНЛИВЕ В СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ. ТВОРЧІ І РУЙНІВНІ СИЛИ В

ЛЮДСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ (2 год.)

ТЕМА 1. Соціальна філософія: предмет і соціальні функції.

  1. Предмет соціальної філософії. Проблема “людина-суспільство” як центральна проблема соціальної філософії.

  2. Проблема методу в соціальній філософії.

3. Функції соціальної філософії в сучасному суспільстві.

Л І Т Е Р А Т У Р А

Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій.- К., 1996. Р. 1.

Р. Арон. Этапы развития социологической мысли.- М., 1993. С. 17-36.

М. Вебер. “Об’єктивність” соціально-наукового пізнання // М. Вебер. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика.- К., 1998. С. 192-206.

М. Вебер. Сенс “свободи від оцінок” у соціальних науках. // Там само. С. 264-309.

Социологос. Вып. 1.- М., 1991. С. 141-189; 194-219.

С. Л. Франк. Духовные основы общества.- М., 1993. С. 13-36.

ТЕМА 2. природа і суспільство

1. Філософський сенс проблеми співвідношення природи і суспільства. Проблема начала і субстанції суспі.льства у філософії. Географічний детермінізм.

2. Історичні особливості взаємодії природи і суспільства Поняття ноосфери / Т. де Шарден, В. Вернадський.

3. Екологія як нова парадигма політики. Філософія екологічної кризи. Поняття

екологічного імперативу і його філософське обгрунтування.

  1. Філософські засади геополітичних концепцій.

5. Демографічні процеси у системі відтворення умов суспільного життя.

Література

Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій.- К., 1996.

В. И. Вернадский. Биосфера и ноосфера.- М., 1989.

К. С. Гаджиев. Геополитика: история и современное содержание дисциплины // Полис, 1996. .№ 2. С. 169-183.

Л. Н. Гумилев. Этногенез и биосфера земли.- Л., 1989. С. 263-265; 267-268.

В. С. Крисаченко. Екологічна культура. Теорія і практика.- К., 1996. С. 15-22; 53-56. Гл. 8-9.

Н. Моисеев. Природный фактор и кризисы цивилизации // ОНС, 1992. № 5.

Э. Морен. Утраченная парадигма: природа человека.- К., 1995.

А. Печчеи. Человеческие качества.- М., 1980.

Система знаний о народонаселении.- М., 1991.

Тарасенко н. ф. Природа, технология, культур.- К., 1985. Гл. 1.

В. Хесле. Философия и экология.- М., 1994. С. 3-36; 39-69.

П. Т. де Шарден. Феномен человека.- М., 1987.

Тема 3. людина і суспільство. Сенс суспільного буття людини

Заняття 1.

  1. Концепція суспільства у соціальній філософії, погляд на співвідношення індивідного і надіндивідного начал. Суспільство як система.

2. Діяльність і спілкування. Комунікативна парадигма у соціальній філософії (Ю. Габермас).

3. Форми організації суспільного буття.

4. Соціальність і індивідуальність. Соціалізація як процес інтегрування людини в суспільство.

  1. Засади структурування суспільства. Філософська традиція їх обгрунтування. Індивід у соціальних структурах.

Література

Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій.- К., 1996.

Карл-Отто апель. Дискурсивна етика: політика і право.- К., УФФ, 1999. С. 43-69.

г. арендт. Становище людини. Львів, 1999. С. 33-77.

М. Бубер. Я и ты.- М., 1993.

П. Бурдье. Социология политики.- М., 1993. С. 53-99.

О. Гьоффе. Індивід та почуття солідарності (тези з соціальної етики ХХІ ст.) // О. Гьоффе. Вибрані статті.- К., УФФ, 1998. С. 56-72.

Э. Дюркгейм. О разделении общественного труда.- М., 1991. С. 5-21.

Г. Зиммель. Как возможно общество? // Зиммель Г. Избр.: В 2-х т.- М., 1996. Т. 2. С. 509-528.

М. В. Ильин. Слова и смыслы. Опыт описання ключевых политических понятий.- М., 1997. С. 143-183.

Н. Луман. Тавтология и парадокс в самоописаниях современного общества // Социологос. Вып. 1.,- М., 1991. С. 194-218.

Западная теоретическая социология 80-х годов.- М., Инион, 1989.

И. К. Кравченко. Концепция гражданского общества в философском развитии // Полис, 1991. № 5.

Luman N. Sicial Systems. - Stanford Univ. Press, 1996.

Луман Н. Понятие общества // Проблемы теоретической социологии.- СПб., Петрополис, 1994. С. 25-42.

Луман Н. Почему необходима “системная теория”? // Проблемы теоретической социологии.- СПб, Петрополис, 1994. С. 43-54.

К. Маркс. Капітал. // Маркс К., Енгельс Ф. – Твори. Т. 23, Гл. 24.

П. Сорокин. Человек, цивилизация, общество.- М., 1991. С. 245-266.

Ю. Хабермас. Понятие индивидуальности. // Вопросы. философии. 1989. № 2. С. 35-40.

Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. ХІХ в.- М., 1995. С. 21-25; 163-213.

Заняття 2.

1. Поняття суб’єкта соціальної дії.

2. Поняття "народ", "маса", "натовп".

3. Видатні особи в історії. Харизматичний лідер. Еліти, їх роль в історії.

Література

X. Арендт. Массы и тоталитаризм. // Вопросы социологии. 1992. № 1,2.

М. Вебер. Избранные произведения.- М., 1990. С. 644-706.

Гобозов И. А. Введение в философию истории.- М., 1993. Гл. 16.

Грушин Б. А. Массовое сознание.- М., 1987. С. 234-237.

Э. Канетти. Масса и власть.- М., 1988.

Т. Карлейль. Герои, почитание героев и героическое в истории. // Т. Карлейль. Теперь прежде.- М., 1994.

II. Л. Лавров. Философия и социология. // Избр. произв. в 2-х т.- М., 1965. Т. 2.

Любутин К. Н. Проблема субъекта и объекта в немецкой классической и марксистско-ленинской философии.- М., 1981.

Ортега-и-Гассет X. Восстание масс. // Эстетика. Философия культуры.- М., 1991. С. 309-349.

Г. В. Плеханов. О роли личности в истории // Избр. философские произв.- М., 1956. Т. 2.

С. Московичи. Век толп.- М., 1996. Ч.1.

Тема 4. Виробництво як суспільна форма життєдіяльності. Техніка як соціокультурний феномен

  1. Матеріально-виробнича діяльність, її роль в суспільстві.

Поняття способу виробництва в марксизмі, його евристичні можливості.

  1. Техніка як соціокультурний феномен. Техніка і розвиток людини. Осмислення технології як особливого способу буття людини у світі (філософія техніки): основні традиції.

  2. Соціально-культурні наслідки технічного розвитку. Перспективи нової цивілізації.

Література

Г. Арендт. Становище людини. Львів. 1999. - Ч. 3-4. С. 191-198.

М. Вебер. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика.- К., 1998. С. 67-82; 397-436.

М. Вебер. Протестантська етика і дух капіталізму.- К., 1994. С. 160-182.

К. Маркс. Экономическо-философские рукописи 1844 г. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 42. С. 90-96; 114-119; 120-127; 162-164.

К. Маркс. Економічні рукописи 1857-1859 рр. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори, Т. 46 (1). С. 15-44; 91-99; 426-428. Т. 46 (ІІ). С. 318-319; 324-326; 406-408.

Г. Маркузе. Одномерный человек.- М., 1994. С. 1-25.

К. Митчем. Что такое философия техники.- М., 1995. Ч. 1.

Еллюль Ж. Техніка, або виклик століття. // Сучасна зарубіжна соціальна філософія.- К., 1990, С. 25-58.

Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії. // Сучасна зарубіжна соціальна філософія.- К., 1996, С. 362-380.

Новая постиндустриальная волна на Западе.- М., 1999. С. 3-64.

М. .Хайдеггер". Вопрос о технике // Новая технократическая волна на Западе.- М., 1986. С. 45-66.

Л. Мэмфорд. Техника и природа человека // Там само. С. 225-239.

Тоффлер Э. Третья волна.- М., 1999.

Турен А. От обмене к коммуникации: рождение программированного общества Турен А. // Новая технократическая волна на Западе.- М., 1986, С. 410-431.

Аlехаnder J. С. Modern, Anti, Post and Neo: How Social Theories Hase Trade to Understand the “New World” of “Our Time” // Zeirshrift fur Soziologie. Jg 23. Heft 3. Juni 1994.

Wallerstein I. The Modern World-System І. New York: Academic Press 1974.

Wallerstein І. The Modern World-System ІІ-ІІІ. San Diego, CA: Harcourt Brace Jovanovich, 1980.

Wallerstein І. World-Systems Analysis. In: Social Theory Today. Cambridge, England, 1988. P. 308-313.


Тема 5. Культура і суспільство: соціотворча роль культури

  1. Культурно цивілізаційні основи соціальних систем.

  2. Норми, звичаї, традиції, цінності, їх роль в житті суспільств.

  3. Ідеологія і проблеми дійсності. Ідеологія і утопія.

  4. Загальнолюдське і національне в культурі.

Література

Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій.- К., 1996.

К. О. Апель. Етноетика та універсалістська макроетика: суперечність чи доповняльність // Політична думка.- 1994. № 3-4. С. 114-118; 85-92.

В. С. Библер. Культура. Диалог культур // Вопросы философии.- 1989. № 6.

Є. К. Бистрицький. Культура як світ національного буття // Філософська і соціологічна думка.-1995. № 1, 2.

В. Виндельбанд. Нормы и законы природы // Виндельбанд В. Избранное. Дух и история.- М., 1995. С. 184-208.

Э. Геллнер. Пришествие национализма. Мифы нации и класса. // Путь.- 1992. № 2.

Блох Э. .Принцип надежды // Утопия и утопическое мышление. С. 49-78.

Ф. Мэнюэль, Фр. Мэнюэль. Утопическое мышление в западном мире / Утопия и утопическое мышление. С. 21-48.

О. Забужко. Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період.- К., 1993.

Етнос і соціум.- К., 1993.

Манхейм К. Идеология и утопия // Манхейм К. Диагноз нашего времени.- М., 1994.

Манхейм К. Идеология и утопия // Утопия и утопическое мышление.- М., 1991. С. 113-169.

Е. Левінас. Між нами.- К., 1999. С. 197-206.

М. В. Попович. Національна культура і культура нації.- К., 1991.

І. Пасько, Я. Пасько. Громадянське суспільство і національна ідея. Донецьк, 1999. С. 72-102.

ІІ. Сорокик. Человек, цивилизация, общество.- М., 1991. С. 190-221.

Шацкий Е. Утопии // Шацкнй Е. Традиция и утопия.- М., 1990.

Енгельс Ф. Розвиток соціалізму від утопії до науки // Маркс К., Енгельс Ф. Твори, 2-е вид. Т. 19.

Є. Фромм. Душа человека.- М., 1992. С. 179-298.

О. Шпенглер. Закат Европы.- М., 1993. Ч. 1. С. 128-188.

К. Юнг. Архетипи колективного несвідомого. Психологічні типи // Зарубіжна філософія XX ст. К., 1993. С. 107-178.

Тема 6. Вчення про владу, політику і державу у соціальній філософії

  1. Держава та ідея справедливості в античній філософії. Типології державного устрою, їх критерії (Платон, Арістотель).

  2. Філософський сенс договірної теорії держави в Новий час. Філософська легітимація влади, права та держави. Поняття політичної свободи.

3. Громадянське суспільство та держава у філософії.

4. Марксистська концепція походження та сутності держави.

5. Філософське обгрунтування ідеї демократії у сучасній соціальній філософії.

Сутність та передумови тоталітаризму.

Література

Арендт X. ІІроисхождение тоталитаризма. - "Иностранная литратура", 1999. № 4. С. 102-116.

Аристотель. ІІолитика. // Аристотель. Соч. в 4-х тт. - Т. 4. М., 1983. С. 375-643. / Кн. І-ІV, VІІ та VІІІ.

Власть: очерки современной политической философии Запад.- М., 1989.

Гегель Г. В. Ф. Философия права.- М., 1990. - С.44-95; 200-378.

Гее Річард. Свобода і розум. // Сучасна політична філософія.- К., Основи. 1998. С. 165-190.

^ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ

тема 1. Поняття свободи в сучасній соціальній філософії

Аббаньяно Н. Экзистенция как свобода // Вопросы философии. 1992, № 8.

Берлін Ісая. Дві концепції свободи // Сучасна політична філософія.- К., 1998. С. 56-113.

Веллмер А. Модели свободы в современном мире // Социологос. Вып. 1. Общество и сферы смысла.- М., 1991. С. 11-38.

Гаєк, Фрідріх А. Рівність, цінність і чесноти // Сучасна політична філософія.- К., 1998. С. 114-136.

Гее, Річард. Свобода і розум. 9. Толерантність і фанатизм // Сучасна політична філософія.- К., 1998. С. 165-191.

Ильин М. В. Слова и смыслы. Опыт описання ключевых политических понятий.- М., 1997. С. 43-82.

Кемпбелл Дж. Свобода и сообщество // Вопросы философии.- 1992. № 12. С. 112-126. Кудрявцев В. В. Три понятия свободы // Полис. 1998, № 5. С. 6-22.

Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги.- К., 1996. В 2-х т. Т.2.

Рідель М. Свобода і відповідальність // Л. Ситниченко. Першоджерела комунікативної філософії.- К., 1996. С. 68-83.

Сартр Ж. П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов.- М., 1989.

Фромм Э. Бегство от свободы.- М., 1989.

Вегlіn 1. Fоnг Essays on Liberty / Oxford / 1969.

ТЕМА 3. Проблема соціальної справедливості в сучасній соціальній філософії

Література

Алексеева Т. А. Справедливость. Морально-политическая философия Дж. Роулса.- М., 1992.

Алексеева Т. А. Справедливость как договор // Проблемы политической философии.- М., 1991.

Белл Д. Культурные противоречия капитализма (фрагменты из книги) // Этическая мысль: научно-политические чтения. 1990.- М., 1990. С. 253-254.

Гьоффе О. Вибрані статті.- К., 1998. С. 9-44.

Нозік Р. Розподільна справедливість // Сучасна політична філософія.- К., 1998.

Окін Сьюзен Молер. Справедливість і рід // Сучасна політична філософія.- К., 1998.

Перелыгин И. А. Проблема многообразия критериев социальной справедливосты (Философсько-методологический анализ. Харьков, 1995.

Роулс Дж. Теория справедливости. Новосибирск, 1996.

Роулс Дж. Теория справедливости. Фрагмент из книги // Этическая мысль: научно-публицистические чтения 1990.- М., 1990. С. 229-242.

Роулс Дж. Справедливость как честность: главы из книги // Вопросы философии, 1994. № 10.

Рікер Поль. Навколо політики.- К., 1995. С. 185-228.

Rawis J. A theory of justice. Cambridge: Haryard. 1971.


^ КОНТРОЛЬНІ ТЕСТИ 3 СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ.

ЗАВДАННЯ 1

Хто з античних мислителів вважає монархію та аристократію правильними типами держави? Арістотель, Платон, Епікур, Діоген.

ЗАВДАННЯ 2

Дайте коротке визначення доктрини "суспільної угоди".

ЗАВДАННЯ 3

Відредагувати висловлювання: Найвидатніше досягнення марксистської соціальної філософії –

вчення про природнє право.

ЗАВДАННЯ 4

Кому належить висловлювання: "Не свідомість людей визначає їх буття, а навпаки, їх суспільне буття визначає їхню свідомість": Гегелю, Канту, Марксу, Спенсеру.

ЗАВДАННЯ 5

Допишіть речення: В. Дільтей розрізняв науки як…

ЗАВДАННЯ 6

Хто з перехованих нижче дослідників розробляв концепцію геополітики? Мальтус, Вернадський, Вебер, Гаусхофер.

ЗАВДАННЯ 7

Дайте коротке визначення поняття цивілізація.

ЗАВДАННЯ 8

Кому належить праця "Теорія комунікативної дії"? Фуко, Сартр, Габермас, Рассел.

ЗАВДАННЯ 9

Визначте основні засади соціальної держави.

ЗАВДАННЯ 10

Відредагуйте висловлювання: Ідея прогресу є центральною в соціальній філософії К. Поппера.

Контрольні тести з відповідями

ЗАВДАННЯ 1

Хто з античних мислителів вважає монархію та аристократію правильними типами держави? Арістотель, Платон, Епікур, Діоген. ^ Відпоеідь: Платон.

ЗАВДАННЯ 2

Дайте коротке визначення доктрини “суспільної угоди”. Відповідь: філософська та юридична доктрина, що пояснює походження державної влади угодою між людьми, які змушені перейти від природного стану, де не забезпечений їх захист, до громадянського стану. ЗАВДАННЯ 3

Відредагувати висловлювання: Найвидатніше досягнення марксистської соціальної філософії – вчення про природнє право.

^ Відповідь: Найвидатніше досягнення марксистської соціальної філософії – вчення про роль матеріального виробництва в суспільному житті.

ЗАВДАННЯ 4

Кому належить висловлювання: “Не свідомість людей визначає їх буття, а навпаки, їх суспільне буття визначає їхню свідомість”: Гегелю, Канту, Марксу, Спенсеру.

Відповідь: Марксу ("До критики політичної економії". Передмова. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 13).

ЗАВДАННЯ 5

Допишіть речення: В. Дільтей розрізняв науки як…

Відповідь: В. Дільтей розрізняв науки як науки про природу та науки про дух.

ЗАВДАННЯ 6

Хто з перерахованих нижче дослідників розробляв концепцію геополітики? Мальтус, Вернадський, Вебер, Гаусхофер.

Відповідь: Гаусхофер

ЗАВДАННЯ 7

Дайте коротке визначення поняття цивілізація.

Відповідь: Термін "цивілізація" застосоеується в кількох значеннях: як синонім терміну “культура”, (А.Тойнбі); як назва для більш зрілих етапів у розвитку суспільства (на відміну від “диких” чи "варварських" суспільств); як протилежність культурі (О.Шпенглер), коли цивілізація розглядається як стадія розвитку культури, коли вона втратила творчу енергію і продукує застиглі моделі.

ЗАВДАННЯ 8

Кому належить праця “Теорія комунікативної дії”? Фуко, Сартр, Габермас, Рассел.

Відповідь: Габермасу

ЗАВДАННЯ 9

Визначте основні засади соціальної держави.

Відповідь: Соціальна держава передбачає практичну реалізацію 4-х основних засад: необхідний для людини прожитковий мінімум, соціальна рівність, соціальне забезпечення, підвищення загального добробуту.

ЗАВДАННЯ 10

Відредагувати висловлювання: Ідея прогресу є центральною в соціальній філософії К. Поппера.

Відповідь: ідея прогресу є центральною в філософії Просвітництва.

Питання для перевірки знань

  1. Предмет соціальної філософії.

  2. Розвиток філософського розуміння природи суспільства та його структури в античній філософії. Вчення Платона і Арістотеля про державу.

  3. Проблема людини і суспільства у середньовічних християнських мислителів / Августін Аврелій, Фома Аквінський та ін.

4. Поворот до проблеми людини у філософії відродження. Взаємовідносини людини, суспільства, держави (Н. Макіавеллі).

5. Соціально-філософські погляди мислителів Нового часу. Теорії "суспільної угоди" та

"природнього права" (Т. Гобс, Дж. Локк. Ж. -Ж. Руссо, Ш. Монтеск’є та ін.).

6. Розробка філософських основ пізнання суспільного життя та історії в філософії Канта та Гегеля.

  1. Основні засади соціально-філософської концепції марксизму.

8. Неокантіанство, його погляди на природу соціального пізнання (Віндельбанд, Рікерт та ін.).

9. Соціально-філософські погляди М. Вебера.

10. Соціально-філософська думка в Україні XIX- початку XX ст.

11. Соціально-філософська концепція Франкфуртської школи: основні засади / Хоркхеймер, Адорно, Маркузе.

12. Реконструкція поняття раціональності. Зміна парадигми: від цілераціональної до комунікативної дії.

13. Філософія техніки. Осмислення у філософії проблем науково-технічного поступу (Гайдегер, Ясперс, Мемфорд, Тофлер та ін.).

14. Фрейдизм та неофрейдизм про природу суспільства та людини.

15. Концепції суспільства у соціальній філософії: погляд на співвідношення індивідного та надіндивідного начал.

16. Діяльність і спілкування. Комунікація і соціальна інтеграція в концепції Ю. Габермаса.

17. Філософський сенс проблеми співвідношення природи і суспільства. Проблема начала і субстанції суспільства у філософії.

18. Історичні особливості взаємодії природи і суспільства, форм природокористування. Поняття ноосфери (Т. де Шарден, В. Вернадський).

19. К. Мангейм. “Ідеологія і утопія” (основні концептуальні положення).

20. Народ, маси, еліти як діючі сили історії.

21. Глобальні проблеми сучасності як предмет соціально-філософського дослідження. Поняття “екологічного імперативу” в сучасній філософії.

22. Політика і влада в суспільному житті.

23. Держава та ідея справедливості в античній філософії. Типології державного устрою, їх критерії (Платон, Арістотель).

24. Філософський сенс договірної теорії держави в Новий час. Філософська легітимація влади, права та держави. Поняття політичної свободи.

25. Громадянське суспільство та держава у філософії Гегеля.

26. Марксистська концепція походження та сутності держави.

27. Філософське обгрунтування ідеї демократії у сучасній соціальній філософії. Сутність та передумови тоталітаризму.

28. Поняття соціальної держави: зміст та основні ознаки.

29. Поняття виробництва в соціальній філософії. Поняття способу виробництва в соціально-філософській теорії К. Маркса.

30. Ідея прогресу у соціальній теорії. Проблема джерел та критеріїв прогресу.

31. Статика та динаміка в суспільному житті. Еволюція та революція.

32. Інтереси і цілі як спонукальні чинники соціальної дії. Воля, вибір, відповідальність.

33. Війна як суспільне явище.

34. Концепції соціальної справедливості у сучасній соціальній філософії.

35. Поняття ідеології. Функції ідеології в суспільстві.

З6. Поняття права. Філософське обгрунтування ідеї права (основні концепції).

37. Проблема прав людини у філософії.

38. Поняття правової держави у філософії права.

39. Цінності, їх роль в суспільному житті.

40. Духовне як чинник суспільного буття: основні соціально-філософські концепції.

41. Мораль і право як регулятивні чинники суспільного життя.

42. Проблема свободи як цінності у сучасній філософії.

43. Культурно-цивілізаційні основи соціальних систем.

44. Влада і насильство в суспільному житті.

45. Філософські засади геополітичних концепцій.

46. Власність і відчуження як соціально-філософська проблема. Марксизм про економічні передумови відчуження.

47. Норми, звичаї, традиції, цінності, їх роль в житті суспільства.

48. Індивід, особа, особистість як поняття соціальної філософії.

49. Поняття культури та цивілізації у соціальній філософії.

50. Х. Ортега-і-Гасет. "Повстання мас" (характеристика людини маси).

51. Ідея "вічного миру" у філософії, її обгрунтування. Пацифізм, його світоглядні засади.

52. Проблема співвідношення загально-людського та національного в культурі.


Тематика курсових та дипломних робіт з філософії історії

  1. Формування античної історіографії: нова предметна область – профанний світ.

2. Конституювання історичного часу в античній історіографії.

3. Поняття і онтологічний статус історії у Платона.

4. Час у теології історії Августіна.

5. Лейтмотив Розуму у філософії історії Нового часу.

6. Полібій і Снма Цянь. Цикличність історії.

7. Біблійний історизм і есхатологія.

  1. Християнська теологія історії як "протофілософія'' філософії історії.

  2. Філософія історії Просвітництва про людство як причину свого руху до більш досконалого суспільства і його творець.

10. Особливості історизму Просвітництва.

11. Опозиція картезіянству "Нової науки" Дж. Віко.

12. Історія як хода свободи в німецькій класичній філософії.

13. І. Кант про теоретичний статус та практичні функції філософії історії.

14. Телеологізм філософії історії Гегеля.

15. Обгрунтування концепції “історичної особи” та її ролі в історії (Гегель).

16. Абсолютний суб’єкт у філософсько-історичній концепції Гегеля.

17. “Віджучений світ” як передісторія (К. Маркс).

18. Марксистська теорія історичного процесу як засіб обгрунтування радикальної соціальної дії.

19. Принцип історизму в новоєвропейській філософії історії: витоки, обгрунтування, етапи еволюції.

20. Критика історичного розуму В. Дільтейм.

21. Смисл історії як філософсько-світоглядна система.

22. Еволюція поглядів на роль мас в історії: від апології народу як творця історії до концепції “повстання мас” як проблеми ХХ ст.

23. Особливості і непозитивістської критики історицизму.

24. Формування концепту історичного вибору у новоєвропейській філософії історії.

25. “Кінець історії”: сучасні філософсько-історичні версії.

26. Постановка питання про багатоманітність історії у постмодерністській філософії: модель “різоми”.

27. М. Фуко про генеаологію історії.

28. Обгрунтування ідеї “зіткнення цивілізацій” (С. Хантінгтон).

29. Поняття історичної реальності у філософсько-історичній концепції Р. Колінгвуда.

30. Особливості поняття часу в методології “нової історичної науки (школа “Анналів”).

31. Сучасна християнська філософія про смисл історії: особливості неотомістської та неопротестантистської версій.

32. Історія і пам’ять (філософські аспекти проблеми історичної пам’яті).

33. Методологічні засади культурно-цивілізаційної типології історії.

34. Аналітична філософія історії про предмет і функції філософії історії.

35. Сутність історичного як філософсько-історична проблема.

36. Проблема реальності “присутнього минулого”.

37. Стадійна та культурно-цивілізаційна моделі історії: порівняльний аналіз.

38. Ю. Габермас про евристичні можливості поняття способу виробництва у К. Маркса.

39. Історія як однорідна цілісність у новоєвропейській філософії історії.

40. Поняття історичної реальності в сучасній аналітичній філософії історії.

41. Історична антропологія як форма історичного синтезу.

42. Концепт історичного процесу у новоєвропейській філософії історії.

43. Способи осмислення місяця людини в історії в ситуації Постмодерну.

44. Методологічні засади “Дослідження історії” Тойнбі.

45. Особливості історіософської позиції російської релігійної філософії.

46. Історіософія М. Грушевського.

47. Українська національна ідея, історіософське обгрунтування.

Схожі:

1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.) icon1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.)
Програму затверджено на засіданні кафедри філософії (прот. №2 від 22 листопада 2000 р.)
1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.) iconПрограма з навчальної дисципліни філософія історії укладач проф. Ящук Т.І
Тема Філософія історії: сутність, етапи історичного становлення, функції. (4 год.)
1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.) iconПрограма з навчальної дисципліни філософія історії укладач проф. Ящук Т.І.: Затверджено
Філософія історії.є базовою нормативною дисципліною для спеціальності філософія, що викладається на IIІ курсі (VIIІ триместр) в обсязі...
1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.) iconДонецький національний університет оголошує прийом до докторантури та аспірантури
«Історія України»; «Демографія, економіка праці, соціальна економіка І політика»; «Гроші, фінанси І кредит»; «Математичні методи,...
1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.) iconОрієнтовні питання для складання кандидатського іспиту з філософії
Філософія, її предмет, функції та місце в культурі. Роль філософії в науковому пізнанні
1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.) iconОрієнтовні питання для складання кандидатського іспиту з філософії
Філософія, її предмет, функції та місце в культурі. Роль філософії в науковому пізнанні
1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.) iconНаціональний університет “києво-могилянська академія” кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план курсу “Соціальна філософія”
Семінарські заняття спрямовані на всебічне вивчення магістрантами основних понять і категорій соціальної філософії, а також найбільш...
1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.) icon«Соціальна філософія» (для студентів мп «Соціальна робота»)
...
1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.) icon«Соціальна філософія» (для бакалаврів за спеціальністю «Філософія»)
Аналіз соціально-філософських проблем здійснюється на основі широкого залучення фундаментальних праць сучасних
1. Соціальна філософія: предмет І соціальні функції (2 год.) iconРозділ 1 «Поняття, предмет, метод, джерела, принципи права соціального забезпечення. Державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії»
Назвіть одну із основних наукових концепцій обґрунтування сфери соціально-забезпечувальних відносин
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи