Міжнародний Соломонів університет Хоменко І. В icon

Міжнародний Соломонів університет Хоменко І. В




НазваМіжнародний Соломонів університет Хоменко І. В
Сторінка1/4
Дата11.09.2012
Розмір0.54 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4

243


Міжнародний Соломонів університет


Хоменко І. В.

Навчально-методичний комплекс з курсу «Логіка»

для студентів історично-філологічного факультету


Київ-2002


Рецензенти: доктор філософських наук, проф. Конверський А. Є.

доктор філософських наук, проф. Ішмуратов А. Т.


Програма курсу «Логіка»


ВСТУП

Значення логіки полягає перш за все у тому, що знання основ цієї науки формує логічну культуру мислення людини, допомагає їй правильно мислити, уникати логічних помилок у своїх міркуваннях, коректно аргументувати власну точку зору, а також успішно користуватись методами критики та спростування.

Дехто вважає, що і без знання логіки міркування людини може бути бездоганним і, отже, вивчення цієї науки навряд чи зможе принести велику користь. Дійсно, кожна людина володіє стихійною, інтуїтивною логікою. Без неї вона була б неспроможна міркувати та спілкуватися з іншими людьми. Однак, логічна інтуїція і здоровий глузд ніколи не зможуть замінити логічних знань. Інтуїтивна логіка не завжди спроможна вирішити ті проблеми, які постають перед нею. Вона нерідко виявляється недостатньою для критики неправильних міркувань.

Звернемося до усім зрозумілого прикладу. Спортсмен-бігун може бігати без знання техніки бігу, фізіологічних процесів, що відбуваються в його організмі, психологічних чинників успішного подолання дистанції. Але значних результатів у спорті він зможе досягти лише за умови, якщо йому, принаймі, відомі всі ці речі. Так само і з логікою. Знання цієї науки багато в чому зумовлює уміння людини міркувати не стихійно, а свідомо застосовуючи логічні закони та правила і, отже, стимулює інтелектуальний розвиток людини в цілому, підвищує рівень його інтелекту.

Для студентів факультету юдаїки вивчення курсу логіки є цікавим не тільки з точки зору підвищення їх логічного рівні мислення, а також тому, що логіка – це одна із спеціальностей, за якими готують спеціалістів на цьвому факультеті. Успішне засвоєння логічного матеріалу може стати у нагоді студентові при обранні теми наукового дослідження, при написанні курсової роботи за спеціальністю, при підготовці дипломної роботи. Окрім того, враховуючи той факт, що курси логіки останнім часом активно вводяться в навчальні плани різноманітних факультетів вузів, коледжів, ліцеїв, середніх шкіл. Професійна підготовка з логіки може допомогти випускнику факультету юдаїки успішно працевлаштуватися.

^ Тема 1. Предмет та метод логіки

Походження терміна «логіка», його багатозначність. Визначення логіки як науки. Нормативний характер логіки. Логіка та інші науки.

Історичні етапи розвитку логічного знання. Традиційна логіка, її характерні ознаки і персоналії. Сучасна логіка, її характерні ознаки і персонали.

Міркування, його структура. Правильні та неправильні міркування, їх характерні ознаки. Поняття про логічну помилку. Софізми та паралогізми.

Правильність/неправильність міркування та істинність/хибність його складників.

Логічна форма міркування. Формалізовані та природні мови. Метод формалізації як основний метод сучасної логіки. Формалізація в логіці та праві.

Основні компоненти логічної форми. Логічні та нелогічні терміни. Алгоритм визначення логічної форми міркування.

Логіка і філософія: проблема взаємозв’зяку.


^ Тема 2. Семіотичний характер логіки

Міркування як ланцюг знаків. Поняття про знак. Види знаків: іконічні знаки (знаки-копії), знаки-символи, знаки-індекси. Мовні та немовні знаки. Сучасні підходи до класифікації знаків.

Структура значення знака. Предметне і смислове значення. Семіотика як наука про знаки, її історія і сучасний рівень розвитку.

Дескриптивна та теоретична семіотики. Правознавство як дескриптивна семіотика. Теоретична лінгвістика та логіка як базис теоретичної семіотики. Семіотика мови. Логічна семіотика.

Знаковий процес (семіозис) та його структура. Основні компоненти знакового процесу: знаковий засіб, значення, інтерпретатор, інтерпретанта.

Виміри знакового процесу: синтаксичний, семантичний, прагматичний. Розділи семіотики: синтактика, семантика, прагматика. Розділи логічної семіотики: логічний синтаксис, логічна семантика, логічна прагматика.

Рівні знакового процесу. Об’єктна мова і метамова. Протиріччя і парадокси як результат змішування двох мов. Парадокс «Брехун».

^ Тема 3. Логічний аналіз висловлювань

Загальна характеристика висловлювання. Види висловлювань.

Поняття про дескриптивне висловлювання. Уявлення про класичну логіку висловлювань. Поняття про мову логіки висловлювань. Алгоритм перекладу виразів природної мови на мову логіки висловлювань.

Логічні сполучники та їх табличне визначення. Заперечення, його умови істинності. Кон’юнкція, її умови істинності, Диз’юнкція (слабка та сильна), її умови істинності. Імплікація, її умови істинності. Поняття про достатню умову, Поняття про необхідну умову. Еквіваленція, її умови істинності.

Логічні сполучники в філософських контекстах.

Загальна характеристика законів логіки висловлювань. Природні закони, нормативні закони, закони логіки. Логічний закон, логічне протиріччя, виконуване висловлювання.

Метод таблиць істинності. Метод аналітичних таблиць.

Основні закони логіки висловлювань. Закон тотожності. Закон протиріччя. Закон виключеного третього. Закон подвійного заперечення, закони ідемпотентності, закони комутативності. Закони контрапозиції. Закони асоціативності. Закони дистрибутивності. Закони де Моргана.

Поняття про модальне висловлювання. Види модальних висловлювань: алетичні, темпоральні, епістемічні, деонтичні висловлювання. Види модальних логік,

Поняття про імператив. Логічний аналіз запитань і відповідей.

Поняття про запитання. Структура запитання: предумова запитання (пресупозиція), контекст промовляння. Види запитань. Умови логічної коректності/некоректності запитань.

Поняття про відповідь. Види відповідей. Правильні відповіді: сильні і слабкі. Неправильні відповіді: тавтологічні і релевантні.

Взаємозв’язок запитань і відповідей.

^ Тема 4. Дедуктивні міркування

Загальна характеристика дедуктивних міркувань. Прямі та непрямі дедуктивні міркування.

Схеми прямих дедуктивних міркувань. Суто умовне міркування. Умовно-категоричне міркування. Розділово-категоричне міркування. Умовно-розділове міркування.

Схеми непрямих дедуктивних міркувань. Міркування за схемою «доведення від противного», міркування за схемою «зведення до абсурду», міркування за схемою «розбір випадків».

^ Тема 5. Недедуктивні міркування

Загальна характеристика недедуктивних міркувань. Види недедуктивних міркувань.

Поняття про індуктивне міркування. Види індуктивних міркувань. Повна індукція. Неповна індукція. Види неповної індукції: популярна індукція, наукова індукція. Методи встановлення причинних зв’язків.

Поняття про міркування за аналогією. Види міркувань за аналогією. Аналогія властивостей та аналогія відношень.

Основні помилки, що припускаються в недедуктивних міркуваннях.


^ Тема 6. Логічний аналіз понять

Загальна характеристика поняття. Термін і поняття. Визначення поняття. Структура поняття.

Зміст поняття. Типи ознак: відмітні та невідмітні ознаки, суттєві та несуттєві ознаки. Зміст поняття як сукупність суттєвих ознак.

Обсяг поняття. Елемент обсягу поняття.

Закон оберненого відношення між обсягом та змістом поняття.

Порівняні та непорівняні поняття. Сумісні та несумісні поняття.

Типи відношень між сумісними поняттями: відношення тотожності, відношення підпорядкування, відношення перетину. Типи відношень між несумісними поняттями: відношення співпідпорядкування, відношення протилежності, відношення протиріччя.

Логічні операції над поняттями: обмеження і узагальнення, поділ, визначення.

Обмеження і узагальнення понять.

Поділ понять. Структура поділу. Поділ та інші операції, схожі з ним. Види поділу. Поділ за видозміною ознаки. Дихотомічний поділ. Правила поділу. Помилки, що припускаються при неправильному поділі.

Класифікація як багатоступінчастий поділ. Види класифікації: природна та штучна.

Визначення понять. Види визначень.

Явні визначення. Структура явних визначень: дефінієндум, дефінієнс. Види явних визначень: атрибутивно-реляційні визначення, генетичні визначення, операційні визначення. Правила явних визначень. Помилки, що припускають у неправильних визначеннях.

Неявні визначення. Структура неявних визначень. Види неявних визначень: контекстуальні визначення, остенсивні визначення, аксіоматичні визначення.

Реальні і номінальні визначення. Семантичний і прагматичний рівень їх аналізу.

Прийоми, подібні до визначень: опис, характеристика, порівняння, розрізнення.


^ Тема 7. Основи теорії аргументації

Поняття про аргументацію. Типи аргументацій: теоретична та емпирична аргументації.

Емпирична аргументація: характерні ознаки. Теоретична аргументація: характерні ознаки.

Структура аргументації: теза, аргументи, демонстрація (форма).

Аргументація й демонстративні міркування: дедуктивні міркування, міркування за схемою «повної індукції».

Аргументація і недемонстративні міркування: міркування за схемою «неповної індукції», міркування за аналогією.

Види аргументації. Доказова і недоказова аргументації. Пряма і непряма (апагогічна) аргументації.

Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики. Види критики. Критика тези. Критика аргументів. Критика демонстрації.

Правила та помилки в аргументації та критиці. Правила щодо тези. Правила щодо аргументів. Правила щодо демонстрації.

Значимість логічного аналізу аргументації для теоретичної та практичної діяльності правознавців.

Література:

1. Хоменко І. В. Логіка – юристам.– К. , 1997.– С. 219–248, 321–336.

2. Хоменко І. В. Логіка в задачах.– К. , 1998.– С. 172–201.

Література

І. Підручники

1. Бочаров В. А. , Маркин В. И. Основы логики.– М. , 1994.

2. Бродский И. Н. Элементарное введение в символическую логику.– Л. , 1972.

3. Войшлилло В. К. , Дегтярев М. Г. Логика.– М. , 1998.

4. Гетманова А. Д. Логика.– М. , 1995.

5. Жеребкін В. Є. Логіка.– Харків, 1995.

6. Жоль К. К. Вступ до сучасної логіки.– К. , 1992.

7. Зегет В. Элементарная логика.– М. , 1985.

8. Івін О. А. Логіка.– К. , 1996.

9. Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки.– К. , 1996.

10. Ивлев Ю. В. Логика.– М. , 1994.

11. Кириллов В. И. , Старченко А. А. Логика.– М. , 1995.

12. Конверський А. Є. Логіка.– К. , 1999.

13. Костюк В. Н. Логика.– Киев–Одесса, 1975.

14. Логика.– Минск, 1974.

15. Марценюк С. П. Логіка.– К. , 1993.

16. Светлов В. А. Практическая логика.– СПб, 1995.

17. Свинцов В. И. Логика.– М. , 1987.

18. Формальна логика.– Л. , 1977.

19. Хоменко І. В. Логіка.– К. , 2000.

20. Хоменко І. В. Логіка – юристам.– К. , 1997.

21. Хоменко І. В. , Алексюк І. А. Основи логіки.– К. , 1996.

22. Челпанов Г. И. Учебник логики.– М. , 1994.

II. Збірники вправ

1. Ивлев Ю. В. Упражнения по логике.– М. , 1972.

2. Мельников В. Н. Логические задачи.– Киев–Одеоса, 1990.

3. Сборник упражнений по логике.– Минск, 1990.

4. Уемов А. И. Задачи и упражнения по логике.– М. , 1961.

5. Упражнения по логике.– М. , 1993.

III. Довідкова література

1. Горский Д. П. , Ивин А. А. и др. Краткий словарь по логике.– М. , 1991.

2. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник.– М. , 1975.

3. Философская энциклопедия.– М. , 1960–1970, тт. 1–5.

4. Философский энциклопедический словарь.– М. , 1993.

IV. Популярна література

1. Айзенк Г. Узнай свой собственный коэффициент интеллекта.– Новгород, 1994.

2. Байиф Н. К. Логические задачи.– М. , 1983.

3. Бизам Д. , Герцог Я. Многоцветная логика.– М. , 1978.

4. Бирюков Б. В. Жар холодных чисел и пафос бесстрастной логики: формализация мышления от античности до эпохи кибернетики.– М. , 1985.

5. Бохенський Ю. Сто суеверий. М. , 1993.

6. Гжегорчик А. А. Популярная логика.– М. , 1979.

7. Жоль К. К. Логика в лицах й символах.– М. , 1993.

8. Ивин А. А. Искусство правильно мислить.– М. , 1990.

9. Ивин А. А. По законам логики.– М. , 1983.

10. Ивин А. А. Строгий мир логики.– М. , 1988.

11. Кольман 3., Зих О. Занимательная логика.– М. , 1968.

12. Кэрролл Л. Логическая игра.– М. , 1991.

13. Кэрролл Л. История с узелками.– М. , 1985.

14. Логика: наука и искусство.– М. , 1992.

15. Никифоров А. Л. Общедоступная и увлекательная книга по логике, содержащая объемное и систематическое изложение этой науки профессором философии.– М. , 1995.

16. Петров Ю. А. Азбука логического мышления.– М. , 1990.

17. Смаллиан Р. В. Как же называется эта книга? – М. , 1981.

18. Хаваш К. Так – логично! – М. , 1985.


ІV. Додаткова література до теми: «Предмет та метод логіки».

1. Аристотель. Вторая аналитика // Сочинения: В 4 т. Т. 2.– М. , 1978.– С. 550–686.

2. Аристотель. Метафизика.– Там же, Т. 1.

3. Арно А. , Николь П. Логика, или искусство мыслить, где помимо обычных правил содержатся некоторые новые соображения полезные для развития способности суждения.– М. , 1991.

4. Бочаров В. А. , Войшвилло Е. К. , Ивлев Ю. В. Предмет и структура современной логики // Предмет и структура общественных наук.– М. , 1984.– С. 97–111.

5. Бэкон Ф. Новый Органон // Бэкон Ф. Сочинения в двух томах.– М. , 1978. Т. 1.–С. 5–214.

6. Вригт Г. X. Логика и философия в XX веке // Вопросы философии. № 8. 1992.–С. 80–91.

7. Декорт Р. Правила для руководства ума // Декарт Р. Сочинения в двух томах.– Т. І. – М. , 1989.

8. Ишмуратов А. Т. Математизация и логико-философский анализ // Гносеологический анализ математизации науки.– К. , 1985.– С. 78–90.

9. Кант И. Трактаты и письма.– М. , 1980.

10. Лейбниц Г. Сочинения: В 4 т. Т. 4.– М. , 1984.

11. Маковельский А. О. История логики.– М. , 1967.

12. Никифоров А. Л. От формальной логики к истории науки.– М. , 1983.

13. Попов П. С. История логики Нового времени.– М. , 1960.

14. Попов П. С. , Стяжкин Н. И. Развитие логических идей в эпоху Возрождения.– М. , 1983.

15. Попов П. С. , Стяжкин Н. И. Развитие логических идей от античности до зпохи Возрождения.– М. , 1974.

16. Попович М. В. Очерк развития логических идей в культурно-историческом контексте.– К. , 1979.

17. Смирнов В. А. , Таванец П. В. О взаимоотношении символической логики и философии // Философия в современном мире. Философия и логика.– М. , 1974.– С. 5–34.

18. Стяжкин Н. И. Становление идей математической логики.– М. , 1964.

19. Субботин А. Л. Традиционная и современная формальные логики.– М. , 1969.

20. Хоменко І. В. Що таке логіка // Барви творчості.– К. , 1995.– С. 83–95.


V. Додактова література до теми: «Семіотичний характер логіки»

1. Арутюнова Н. Д. От образа к знаку // Мышление, когнитивные науки, искусственный интеллект.– М. , 1983.– С. 147–161.

2. Витгенштейн Л. Философские работн. Ч. 1.– М. , 1994.

3. Логика, психология и семиотика: аспекты взаимодействия.– К. , 1990.

4. Павиленис Р. Проблема смысла: современный логико-философский анализ языка.– М. , 1983.

5. Попович М. В. Философские вопросы семантики.– К. , 1975.

6. Почепцов Г. Г. Коммуникативные аспекты семантики.– К. , 1987.

7. Пряшников Е. А. Семиотика и закон // Правовая кибернетика.– М. , 1973.

8. Рациональность и семиотика поведения.– К. , 1988.

9. Сааринен 3. О метатеории и методологии семантики. // Новое в зарубежной лингвистике.– М. , 1996. Вьш. 18.– С. 121–138.

10. Семиотика.– М. , 1983.

11. Семиотика и проблеми коммуникации.– Ереван, 1981.

12. Семиотика. Коммуникация. Стиль.– М. , 1983.

13. Смирнова Е. Д. Логическая семантика и философские основания логики.– М. , 1986.

14. Смирнова Е. Д. Основы логической семантики.– М. , 1990.

15. Смирнова Е. Д. Формализованные языки и проблемы логической семантики.–М. , 1982.

16. Смирнова Е. Д. , Таванец П. В. Семантика в логике // Логическая семантика и модальная логика.– М. , 1967.– С. 3–53.

17. Степанов Ю. С. В трехмерном пространстве языка.– М. , 1985.

18. Степанов Ю. С. Семиотика.– М. , 1973.

19. Тондл Л. Проблемы семантики.– М. , 1975.

20. Фреге Г. Смысл и денотат // Семиотика и информатика.– Вьш. 8. 1977.– С. 101–120.

21. Хабаров И. А. Философские проблемы семиотики.– М. , 1978.


VІ. Додаткова література до теми: «Логічний аналіз висловлювань»


  1. Бродский И. Н. Отрицательные высказывания.– Л. , 1973.

  2. Бродский И. Н. Элементарное введение в символическую логику.– Л. , 1972.

  3. Войшвилло Е. К. Символическая логика.– М. , 1989.

  4. Войшвилпо Е. К. Символическая логика.– М. , 1989.

  5. Гильберт Д. , Бернайс П. Основания математики. Логические исчисления и формализация арифметики.– М. , 1979.

  6. Гильберт Д. , Бернайс П. Основания математики. Теория доказательств.– М. , 1982.

  7. Гиндикин С. Г. Алгебра логики в задачах.– М. , 1972.

  8. Ивин А. А. Логика норм.– М. , 1973.

  9. Ивин А. А. Основания логики оценок.– М. , 1970.

  10. Ивлев Ю. В. Модальная логика.– М. , 1991.

  11. Ишмуратов А. Т. Логические теории временных контекстов.– К. , 1981.

  12. Ишмуратов А. Т. Логический анализ временных контекстов языка // Логико-философский анализ понятийного аппарата науки.– К. , 1977.– С. 143–166.

  13. Караваев Е. Ф. Основания временной логики.– Л. , 1983.

  14. Карнап Р. Значение и необходимость.– К. , 1959.

  15. Карри Х. Основания математической логики.– М. , 1969.

  16. Клини С. К. Математическая логика.– М. , 1973.

  17. Ксстюк В. Н. Элементы модальной логики.– К. , 1978.

  18. Крипке С. А. Семантический анализ модальной логики. І. Нормальные модальные исчисления высказываний // Фейс Р. Модальная лопика.– М. , 1974.– С. 254–303.

  19. Крипке С. А. Семантическое рассмотрение модальной ло­гики. II. Ненормальные модальные исчисления высказываний // Там же.– С. 304–323.

  20. Крипке С. А. Семантическое рассмотрение модальной логики // Семантика модальных и интенсиональньгх логик.– М. , 1989.– С. 7–40.

  21. Ледников Е. Е. Пропозициональные установки и эпистемические модальности // Мышление, когнитивные на­уки, искусственный интеллект.– М. , 1983.– С. 47–60.

  22. Линдон Р. Заметки по логике.– М. , 1968.

  23. Математическая логика.– Минск, 1991.

  24. Математическая теория логического вывода.– М. , 1967.

  25. Мендельсон Э. Введение в математическую логику.– М. , 1971.

  26. Никольская И. Л. Математическая логика.– М. , 1981.

27. Новиков П. С. Элементы математической логики.– М. , 1973.

28. Слупецкий Э., Борковский П. Элементы математической логики и теории множеств.– М. , 1965.

29. Смирнов В. А. Формальный вывод и логические исчисле­ния.– М. , 1972.

30. Столл Р. Множества. Логика. Аксиоматические теории.– М. , 1968.

31. Рантала В. Знание и интенсиональность. // Исследование

по неклассическим лоткам.– М. , 1989.– С. 86–101.

32. Рантала В. Семантика невозможных миров и логическое всеведение // Модальные и интенсиональные логики и их применение к проблемам методологии науки.– М. , 1984.– С. 199–207.

33. Скотт Д. Советы по модальной логике // Семантика модальных и интенсиональных логик.– М. , 1981.– С. 240–317.

34. Слинин Я. А. Современная модальная логика.– Л. , 1976.

35. Фейс Р. Модальная логика.– М. , 1974.

36. Хинтикка Я. Виды модальностей // Семантика модальных и интенсиональных логик.– М. , 1984.– С. 41–59.

37. Хинтикка Я. Логико-эпистемологические исследования.– М. , 1980.

38. Целищев В. В. Философские проблемы семантики возможных миров.– Новосибирск, 1977.

39. Черч А. Введение в математическую логику.– М. , 1960.– Т. 1.


VІІ. Додаткова література до теми: «Поняття»

1. Войшвилло Е. К. Понятие как форма мышления.– М. , 1989.

2. Горский Д. П. Обобщение и познание.– М. , 1985.

3. Горский Д. П. Определение.– М. , 1974.

4. Жеребкин В. Е. Логический анализ понятий права.– К. , 1976.

5. Жеребкин В. Е. Оценочные понятия права.– Харьков, 1976.

6. Попа К. Теория определения.– М. , 1976.

VІІІ. Додаткова література до теми: «Основи теорії аргументації»

1. Алексеев А. П. Аргументация. Познание. Общение.– М. , 1991.

2. Брутян Г. А. Аргументация.– Ереван, 1984.

3. Васильєв А. Н. Основны культуры речи.– М. , 1990.

4. Введенская Л. А. , Павлова Л. Г. Культура и искусство речи.– М. , 1984.

5. Ивахина Н. Н. Культура судебной речи.– М. , 1995.

6. Мейзерский В. М. Философия и неориторика.– К. , 1991.

7. Об искусстве полемики.– М. , 1982.

8. Павлова К. Г. Искусство спора: логико-психологические аспекти.– М. , 1988.

9. Павлова К. Г. Спор. Дискуссия. Полемика.– М. , 1991.

10. Поварнин С. Спор. О теории и практике спора.– СПб., 1996.

11. Прошунин Н. Ф. Что такое полемика? – М. , 1985.

12. Родос В. Б. Спор и полемика.– М. , 1989.

13. Сергеич Н. Искусство и речи на суде.– М. , 1988.

14. Слемнев М. А. , Васильков В. Я. Диалектика спора.– Минск, 1990.

15. Сопер П. Л. Основы искусства речи.– М. , 1992.

16. Философские проблемы аргументации.– Ереван, 1986.

17. Шопенгауэр А. Эристнка или искусство спорить.– СПб., 1900.


ІХ. Іноземна література

1. Аllеп J. Rесоgnіzing іntentions from natural utterances // Соmрutational mоdеls of discourse. Саmbrіdgе, 1983. Р. 107–166.

2. Аllеп С. , Напd М. Lоgіс Рrіmеr. Саmbridge, 1992.

3. Апxсотbе G.Е. М. Іntеntiоn. Itаса, 1957.

4. Ароstеl L. Тоwаrds а gеnеrаl theory оf аrgumentation //Аrgumentation: Аррrоасhеs tо Тgеоrу Fоrmаtіоn. Аmsterdam, 1982. Р. 93–122.

5. Ваrth F.М. , Кrabbе С. W. Frоm ахіоm tо dіаlоguе. Веrlіn, Nеw Yоrk, 1982.

6. Ваrwіsе J., Реrrу J. Sіtuаtіоns аnd аttitudes. Саmbridge, 1983.

7. Ваrwіsе J., Реrrу J. Ііtuаtіоns аnd аttitudes // Jоurnаl оf philоsорhу, 1981. 78, № 11. Р. 688–691.

8. Вull W. Т. Тimе, tеnsе аnd vеrd. Веrсlеу, Lоs-Аngеlеs, 1968.

9. Сliffоrd J.E. Теnsе аnd Теnsе Lоgіс. Наguе, 1975.

10. Dаvіs J.W., Носkbеу D.J., Wіlsоn W.К. Рhilоsорhісаl Lоgіс. Dоrdrecht, 1969.

11. Lеоntic Lоgіс: Introductoru аnd Sуstеmatic Rеаdіngs (еd. Нilpinen R.). Dоrdrесht, 1971.

12. Van Frааssеn В. С. Тhе Lоgіс оf Соnditiоnаl Оbligation // Jоurnal оf Рhіlоsорhісаl Lоgiс. 1972. № 1. Р. 417–438.

13. Grісе Н. Р. Utterer's mеаnіng аnd іntentions // Рhіlоsорhісаl Rеwiev, 1969. Арr. Р. 147–177.

14. Grathoff R.Н. Тgе structure оf sосіаl іnсоnsistenciens: а соn-trіbution tо unified theory of play, gаmе аnd sосіаl асtiоn. Наguе,1970.

15. Наасk S. Рhilosophy оf Lоgіс. Саmbrige, 1978.

16. Наnssоn В. Аnаlysis оf Sоmе Dеоntic Lоgіс // Dеоntiс Допіс:

Іntroductory аnd Sуstеmаtiс Rеаdіngs. Dоrdrecht, 1971. Р. 121–147.

17. Ніntikkа J. Sоmе Маіn Рrоblems оf Dеоntic Lоgіс // Dеоntic Lоgіс: Іntroductory аnd Sуstеmаtic Rеаdings. Dоrdrecht, 1971. Р. 59–104.

18. Іntentions in Соmmunication. Саmbrіdgе, 1990.

19. Кrіpke S. Nаmіng аng Nесеssіtу. Саmbridg, 1982.

20. Моdеrn Lоgіс: Ніstoriсаl, Рhіlоsорhісаl аnd Маthematical Аspects of Modern Logic and its Аррlісаtіоn. Dоrdrecht, 1981.

21. Мооdу Е. А. Тruth аnd Соnseguence in Меdіаvеl Lоgіс. Аmsterdam, 1953.

22. Nііпіlиоtо І. Тtuth аnd Lеgаl Nоrms // Соnditiones оf vаlіdity аnd соgnition in Моdеrn Legal Thought. Stuttgart, 1985. Р. 50–56.

23. Роlапуі L. А fоrmal mоdеl оf thе structure of dіsсоurse // Jоurnal of рrаgmatics. 1988. 12. № 5/6. Р. 601–638.

24. Рorn І. Асtiоn thеоrу аnd sосіаl sсіеnсе (sоmе fоrmal mоdеls). Dоrdrecht, 1977.

25. Рrіor А. N. Раst, Рrеsеnt аnd Futurе. Охfоrd, 1967.

26. Rаz L. Рrасtісаl Rеаsоning. Охfоrd, 1978.

27. Searle J.R. Іntentionality. Nеw York, 1983.

28. Sеаrle J.R. Vаnderveken D. Fоundations of Illосutionaru Lоgіс.

Саmbridge, 1985.

29. Solomon R.С. The Lоgіс оf emotion // Nоus, 1977, 2. № 1. P. 41–50.

30. Тuomela R. Нuman action аnd іts ехрlаnаtion а study оf philosohical foundation of psychology. Dоrdrecht, 1977.

31. Wolfram S. Рhilosophical Lоgіс. Аn. Introductoru. Lоndon, 1989.

  1   2   3   4

Схожі:

Міжнародний Соломонів університет Хоменко І. В iconМіжнародний соломонів університет кафедра мов павленко І. М. Ділова англійська мова для студентів четвертих курсів Київ мсу 2002
Ділова англійська мова. Навчальний посібник. Упорядник І. М. Павленко. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2002. – 182 с
Міжнародний Соломонів університет Хоменко І. В iconБіологічний англійський. Навчальний посібник. Упорядник Н. О. Арістова. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2000 р. Упорядник арістова н. О. Затверджено на засіданні кафедри мов 2002 протокол № Друкується за редакцією упорядника
Біологічний англійський. Навчальний посібник. Упорядник Н. О. Арістова. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2000 р
Міжнародний Соломонів університет Хоменко І. В iconМіжнародний Соломонів університет
Місце І значення навчальної дисципліни
Міжнародний Соломонів університет Хоменко І. В iconМіністерство освіти І науки України Міжнародний Соломонів університет Факультет соціології Затверджено Ректор мсу проф. Розенфельд О.І. “ ” 2001 р. Звіт по результатам самоаналіза роботи факультету соціології в 1998/99 та 1999/2000 роках Київ-2000
Міністерство освіти І науки України Міжнародний Соломонів університет Факультет соціології Затверджено Ректор мсу проф. Розенфельд...
Міжнародний Соломонів університет Хоменко І. В iconМіжнародний соломонів університет
У світі існують різні політичні системи – парламентського та президентського типів президентсько-парламентські та інші
Міжнародний Соломонів університет Хоменко І. В iconМіжнародний соломонів університет програма курсу
Вступ. Геоботаніка як система знань про рослинний покрив. Предмет, об'єкт І завдання геоботаніки
Міжнародний Соломонів університет Хоменко І. В iconМіжнародний соломонів університет програма курсу
Вступ. Геоботаніка як система знань про рослинний покрив. Предмет, об'єкт І завдання геоботаніки
Міжнародний Соломонів університет Хоменко І. В iconInna pavlenko business english
Ділова англійська мова. Навчальний посібник. Упорядник І. М. Павленко. – Київ: Міжнародний Соломонів університет, 2002. – 182 с
Міжнародний Соломонів університет Хоменко І. В iconМіжнародний Соломонів університет Кафедра фінансів
Навчально-методичний комплекс з курсу «Глобальні ринки» / Уклад. О.І. Розенфельд, В. А. Лизогуб, В. А. Рихлов. К.: Мсу, 2007. – 30...
Міжнародний Соломонів університет Хоменко І. В iconМіжнародний Соломонів Університет Кафедра історії
Вступ: джерела, періодизація, зміст курсу; внесок єврейського народу в історію світової цивілізації та культури
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи