Шановні студенти! icon

Шановні студенти!




Скачати 252.75 Kb.
НазваШановні студенти!
Дата11.09.2012
Розмір252.75 Kb.
ТипДокументи

Шановні студенти!


В сьогоднішніх умовах вкрай необхідно мати уявлення про основні норми господарського права, нормативні документи, що регулюють господарські відносини, принципи господарського права. Даний курс лекцій, звичайно, не є вичерпним. Це пов'язано не лише із багатоскладовістю предмету і дисципліни господарського права, яка робить майже неможливим створення всеохоплюючого курсу, а й з специфікою подання матеріалу. Метою даного курсу є систематизація головних понять, принципів, категорій господарського законодавства. Для зручності вони розподілені по темах, в яких міститься також перелік головних понять з визначеннями.


В якості базового підручника можна виділити роботу “Основи господарського законодавства України” (Пилипенко А.Я, Щербина В.С.), або роботу тих же авторів “Господарське право” – підручник для юридичних факультетів вищих навчальних закладів. Не слід також нехтувати зверненням до першоджерел – нормативно-правових актів, що зазначені окремо для кожної теми.


До конспекту лекцій включено такі теми:


Тема 1. Поняття та принципи підприємницької діяльності.


План:

  1. Визначення підприємницької діяльності.

  2. Поняття підприємця, обмеження права на підприємницьку діяльність.

  3. Обмеження видів діяльності підприємців.

  4. Ліцензування підприємницької діяльності.

  5. Підприємець і держава.


Дана тема розповідає про принципи підприємницької діяльності, існуючі обмеження та вимоги, які законодавець заклав у цю галузь правових відносин. Оскільки порушення законодавства в цій галузі караються досить жорсткими санкціями, необхідно старанно дослідити цю тему і сформувати чітке уявлення щодо цих питань.

Підрозділ "Підприємець і держава", природно, не охоплює всіх аспектів цих багатогранних відносин. Взагалі в курсі більше уваги приділено саме обов'язкам підприємця, ніж його правам - зазначено, як правило, ті права, реалізація яких в Україні більш-менш доступна пересічному підприємцю або підприємству. Обов'язки ж суб'єкта підприємницької діяльності є саме тою частиною його правового статусу, яка багато в чому визначає його можливість продовжувати свою діяльність.


^ Рекомендована література до теми:

  1. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991р. зі змінами та доповненнями.

  2. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 року.


Питання для самоконтролю:


        1. Яка діяльність називається підприємницькою?

        2. В чому сенс обмеження доступності деяких видів підприємницької діяльності?

        3. Які види підприємницької діяльності підлягають ліцензуванню?

        4. На вашу думку, чи необхідне державне регулювання підприємництва?




Тема 2. Державна реєстрація підприємництва.


План:

  1. Засади державної реєстрації підприємництва.

  2. Документи, необхідні для державної реєстрації підприємництва.

  3. Дії державних органів по реєстрації підприємництва.

  4. Скасування державної реєстрації.

  5. Державна реєстрація комерційних банків.


Ця тема є додатковою до попередньої, але не менш важливою. В ній викладено базові відомості, що підприємцю необхідно знати про реєстрацію підприємницької діяльності в Україні. Особливу увагу слід звернути на порядок реєстрації підприємництва та перелік документів та платежів, які законодавець визначив як необхідні для реєстрації підприємницької діяльності.


^ Рекомендована література до теми:

              1. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991р. зі змінами та доповненнями.

              2. Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності від 29 квітня 1994р. зі змінами та доповненнями.


Питання для самоконтролю.


  1. Які документи необхідно надавати для державної реєстрації підприємництва?

  2. В який термін державні органи реєстрації повинні виконати операції з реєстрації підприємництва?

  3. Які є підстави для скасування державної реєстрації?

  4. Які необхідні умови законодавець визначає для реєстрації комерційного банку?




Тема 3. Поняття, особливості, принципи поєднання господарського законодавства з комерційним правом інших країн та міжнародними договорами.


План:

1. Визначення та особливості господарського законодавства.

  1. Принципи поєднання.


Незважаючи на позірну необов'язковість включення цієї теми до конспекту лекцій, вона є цілком необхідною. Перш за все, зазначимо, що господарське право є саме тою галуззю права, де дуже часто зустрічаються норми та вимоги двох та більше національних законодавств, що часом суперечать або ж просто не співпадають одне з одним. Для того щоб сформувати хоча б уявлення про можливі варіанти вирішення цієї проблеми, і введено цю тему.


^ Питання для самоконтролю.

  1. Які норми є домінуючими, якщо зміст національного законодавства суперечить змісту міжнародних договорів?

  2. Чи всі міжнародні договори включаються в законодавство України?




Тема 4. Нормативні акти господарського законодавства.


План:

  1. Принципи класифікації нормативних актів господарського законодавства.

  2. Класифікація за юридичною силою.

  3. Класифікація за змістом норм.


Попри певну академічність цієї теми, вона в той же час є і цілком практичною, бо формує виразне уявлення про відносини, які регулює господарське право, окреслює коло джерел господарського законодавства, тобто дає цілком необхідні знання для орієнтації в українському правовому полі.


^ Питання для самоконтролю:


  1. Дайте визначення нормативного акта господарського законодавства.

  2. Які нормативні акти містять норми законодавства про регулювання ринків капіталу?




Тема 5. Правовий статус підприємств.


План: 1. Класифікація підприємств.

  1. Створення підприємства.

  2. Установчі документи.

  3. Припинення діяльності: ліквідація і реорганізація.


Дана тема висвітлює прийняту в Україні класифікацію підприємств за організаційною формою, видом, категорією, розглядає життєвий цикл підприємства від створення до припинення діяльності з точки зору юриспруденції. Необхідність даної теми є цілком очевидною.


^ Рекомендована література до теми:


  1. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991р. зі змінами та доповненнями.



Питання для самоконтролю:


  1. Перелічіть види реорганізації підприємств.

  2. Які існують види державних підприємств?

  3. Що є особливістю приватного підприємства?





Тема 6. Власність.


План:

  1. Складові частини відносин власності.

  2. Виникнення і припинення права власності.

  3. Державна власність.

  4. Колективна власність.

  5. Приватна власність.


Розглянуто особливості поняття “власність”, способи набуття та припинення права власності, також розглянуто суб’єкти різноманітних видів власності, що визначено законодавством України та їх специфічні різновиди. При вивченні слід звернути особливу увагу на такі питання: співвідношення між різними частинами відносин власності, особливості правового становища різних видів суб’єктів права власності.


Рекомендована література до теми:


1. Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 року.


Питання для самоконтролю:


    1. Назвіть складники поняття власність.

    2. Які є форми набуття права власності?

    3. Які види власності визначає законодавство України?






Наступні дві теми слід розглядати разом. Тема 7 дає загальне поняття господарського та акціонерного товариства і розглядає основні правові засади їх існування і функціонування, в той час як Тема 8 більш детально зупиняється на окремих видах господарських товариств. В даній темі розглянуто як настільки поширений вид товариств, як товариство з обмеженою відповідальністю, так і менш відомі види товариств. Особливу увагу слід звернути на права акціонерів, обов’язки та порядок формування керівних органів товариства, порядок вступу та виходу з товариства.


Тема 7. Товариства. Правовий статус акціонерних товариств.


План:

1. Загальне поняття акціонерного товариства.

2. Створення акціонерного товариства.

3. Майно і майнові права в акціонерному товаристві.

4. Правовий режим акцій.

5. Правові засади управління акціонерним товариством.


Тема 8. Інші господарські товариства.


План:

  1. Товариство з обмеженою відповідальністю і товариство з додатковою відповідальністю.

  2. Повне товариство.

  3. Командитне товариство.


Рекомендована література до теми:


  1. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991р.

  2. Гольцберг М.А. Акционерные общества. Фондовая биржа. Операции с ценными бумагами. – К. 1992.


Питання для самоконтролю:


  1. Які ви знаєте види господарських товариств?

  2. Що розуміється під висловом “обмежена відповідальність”?

  3. Які є основні види фондів акціонерного товариства?





Тема 9. Господарські об'єднання.


План:

  1. Поняття господарського об’єднання.

  2. Класифікація господарських об’єднань: статутні і договірні.

  3. Промислово-фінансові групи.


Рекомендована література до теми:


1. Бачевський А.А. Господарські об’єднання в Україні – Харків, 1998.


Питання для самоконтролю:


  1. Дайте визначення поняття господарського об’єднання.

  2. Перелічіть основні статутні і договірні господарські об’єднання.

  3. Поясніть відмінність промислово-фінансових груп від інших господарських об’єднань.




Тема 10. Господарські договори.


План:

  1. Визначення та класифікація господарських договорів.

  2. Форми господарських договорів.

  3. Укладання та виконання господарських договорів.


Розглядаються наступні питання: суб’єкти господарських договорів; законодавство щодо господарських договорів; класифікація господарських договорів за способом виникнення, за суб’єктним складом, за предметною ознакою, за способом оферти тощо; форма господарського договору: письмова, скорочена письмова, замовлення покупця; укладання та виконання договорів.


Рекомендована література до теми:


  1. Цивільний Кодекс.



Питання для самоконтролю:

  1. Як класифікуються договори за предметною ознакою?

  2. Якими нормативними актами регулюються господарсько-договірні відносини?

  3. Назвіть основні принципи виконання господарських договорів.





Тема 11. Оренда. Оренда державного і комунального майна.


План:

  1. Визначення та особливості орендних відносин.

  2. Сторони договору оренди державного майна.

  3. Порядок укладення договору оренди майна підприємств.

  4. Істотні умови договору оренди.

  5. Припинення договору оренди.


В темі розглядаються питання орендних відносин, які на сьогодні є доволі важливими для діяльності підприємця. Розглянуто порядок укладання договору оренди, деякі спірні питання, що можуть виникати між сторонами орендних відносин.


Рекомендована література до теми:


  1. Закон України "Про оренду державного і комунального майна"

  2. Цивільний Кодекс.


Питання для самоконтролю:


  1. Які відносини називаються орендними?

  2. Що не може бути об’єктом оренди?

  3. Перелічіть істотні умови оренди.

  4. Яким чином вирішується питання про поліпшення, внесені в об’єкт оренди, під час припинення дії договору оренди?




Тема 12. Господарські правопорушення та господарсько - правова відповідальність.


План:

  1. Поняття господарського правопорушення і їх класифікація.

  2. Функції господарської відповідальності.

  3. Види господарської відповідальності.


В діяльності підприємця часом трапляються випадки, коли його контрагенти порушують свої зобов’язання, або ж він сам не певен у правильності своїх власних дій. Наразі можуть виникнути господарські правопорушення, що і є предметом розгляду даної теми. Основні питання теми: визначення господарського правопорушення; поділ правопорушень на договірні і позадоговірні, поділ на види всередині класів договірних і позадоговірних правопорушень; стимулююча, штрафна, попереджувальна, компенсаційна, інформаційна функція господарсько-правової відповідальності; види господарської відповідальності: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції; карна відповідальність.


Рекомендована література до теми:


  1. Цивільний Кодекс.

  2. Кримінальний (Карний) Кодекс.

  3. А.И. Перепелица Уголовная отвественность за преступления в сфере финансовой деятельности и обращения ценных бумаг, Одиссей, 1998.


Питання для самоконтролю:


  1. Які є види договірних правопорушень?

  2. Позадоговірних?

  3. В чому полягає стимулююча функція господарсько-правової відповідальності?

  4. В яких випадках застосовується відшкодування збитків?




РЕФЕРАТ


Поглибленому вивченню курсу сприяє написання реферату. Написання реферату починається з вибору теми. В рамках курсу запропоновано теми, робота над якими дасть можливість більш детально ознайомитись з тими розділами господарського права, що їх було розглянуто в конспекті лекцій, а також з тими розділами, що виносяться на самостійне опрацювання.

Для того щоб написати змістовний реферат, необхідно добре знати літературу з обраної теми. Реферат повинен мати таку структуру:


  • план;

  • вступ (обгрунтування обраної теми, визначення об'єкта дослідження, наукове та практичне значення);

  • огляд літератури з обраної теми (вибірково);

  • основна частина;

  • висновки (мають бути конкретними, лаконічними, відображати поставлені мету та задачі роботи);

  • перелік використаної літератури.



Слід дбати про якість та логічність викладу матеріалу. При оцінюванні враховується не лише зміст і висновки, але й вміння викладати матеріал, відстоювати свої міркування. Окремим аспектом оцінки є оцінка грамотності роботи.


^ Технічні вимоги: формат MsWord95 – MsWord2000 (*.doc) або Rich Text Format (*.rtf), 8-15 сторінок, 14 кегль, шрифт Times New Roman або подібний, одиничний інтервал між рядками. На наступних сторінках наведено зразок реферату.


^ РЕФЕРАТ

з дисципліни «Основи господарського законодавства України»


на тему:

Реорганізація і ліквідація акціонерних товариств”


виконав:

Іванов Іван Іванович, студент дистанційної форми освіти КІІМ


дата здачі: 20.12.2000


ПЛАН



  1. Вступ.

  2. Основні етапи реорганізації і ліквідації акціонерного товариства.

  3. Ліквідація.

  4. Реорганізація.

  5. Висновки.



Вступ: Актуальність вивчення та вдосконалення регулювання діяльності акціонерних товариств в Україні.


Перехід української економіки до ринкових відносин став поштовхом для розвитку різноманітних форм підприємницької діяльності, серед яких важливу роль зайняли господарські товариства. Особливо визначною є роль акціонерних товариств (чому немало сприяв процес приватизації) і товариств з обмеженою відповідальністю.

Правове регулювання діяльності акціонерних товариств (надалі - АТ) характеризується складністю відносин у них, можливістю залучення до участі в АТ великої кількості учасників та акціонерів і, відповідно, великих коштів, а також значними масштабами господарської діяльності. Так чи інакше, АТ в процесі своєї діяльності зачіпають інтереси багатьох осіб: акціонерів, найманих працівників, кредиторів, споживачів, держави. Це повинно було б спонукати державу якнайгрунтовніше дослідити і врегулювати на законодавчому рівні всі основні питання, що стосуються функціонування акціонерних товариств та ринку їх цінних паперів. Розвиток акціонерного або, використовуючи західну термінологію, корпоративного права України є на сьогодні однією з найбільш актуальних проблем юридичної науки, яка має бути вирішена, щоб врегулювати нові правовідносини породжені часом, адже акціонерна компанія - оптимальна організаційна форма існування великого промислового виробництва.

Акціонерні товариства з’явились з розвитком капіталістичних відносин. Їх виникнення було обумовлено двома основними принципами: потребою створення великих об’єднань, що було ефективно з точки зору просування науково-технічного прогресу, але було не під силу приватному капіталу, і можливістю залучення коштів дрібних власників, вільних коштів громадян. Будучи специфічно організаційною формою існування великого капіталу, акціонерне товариство надало можливість об’єднати власність і зосередити у єдине ціле дрібних власників, що, з одного боку, сприяло примноженню загальних обсягів одержуваного прибутку, а з іншого - різко підвищило ступінь внутрішньої організованості товариства, заснованого на великому капіталі.

На даному етапі, висока результативність і перспективність акціонерної форми власності зумовлені, перш за все, тим, що у ній об’єднуються різні форми власності. Власниками акцій можуть бути як громадяни, включаючи працівників самих підприємств і організацій, так і юридичні особи, а також держава. Важливим для України є і те, що акціонерні товариства сприяють процесу входження національної економіки у систему міжнародних виробничо-господарських зв’язків, оскільки акціонерами можуть бути і зарубіжні інвестори.

В умовах переходу країни до ринкової економіки значення, роль та функції акціонерних товариств багатоаспектні. По-перше, акціонування власності здатне вирішити проблему роздержавлення економіки, перетворення громадян у юридичному і економічному відношенні у справжніх господарів і власників засобів виробництва та доходів. Це дає можливість підняти рівень життя більш широких верств суспільства, створює шлях до нагромадження.

По-друге, створення акціонерних товариств є необхідною умовою розвитку повноцінного ринку капіталів, ринку цінних паперів і діяльності фондових бірж. Випуск акцій - одне із значних досягнень ринкової економіки. Це - спосіб мобілізації фінансових ресурсів і “розпорошення” ризику, спосіб миттєвого переливання фінансових ресурсів з одних галузей у інші.

Не менш важливим на перехідному етапі є і залучення іноземного капіталу, створення спільних з іноземними компаніями підприємств, а, отже, і більш швидке входження економіки країни у міжнародний розподіл праці. Як свідчить практика, іноземні інвестори вже віддають перевагу акціонерним товариствам перед іншими організаційно-правовими формами ведення господарської діяльності через більш чітке врегулювання створення і управління АТ у порівнянні з, скажімо, дочірніми підприємствами, чи, навіть товариствами з обмеженою відповідальністю.

Обмеженість ризику наперед обумовленою грошовою сумою робить акціонерне товариство однією з найбільш привабливих форм вкладення капіталів і, як наслідок, дає можливість мобілізації великих фінансових ресурсів, зменшуючи тим самим грошову масу на споживчому ринку. Одночасно АТ дає вищі гарантії вкладникам по контролю за використанням засобів, вкладених у підприємство, не зв’язуючи зобов’язанням працювати на ньому. Тому, в цілому, акціонування можна розглядати як перехід до більш досконалих форм організації суб’єктів господарської діяльності.

Правова форма організації підприємницької діяльності, що грунтується на акціонерній власності, є не тільки об’єктивно зумовленою, а й має певні переваги над іншими. По-перше, АТ має можливість залучати кошти акціонерів для поповнення статутного фонду і розширення своєї діяльності, причому такі кошти не підлягають поверненню (за виключенням випадків повної ліквідації товариства), оскільки акції, як правило, не викуповуються товариством, а передаються іншим акціонерам. По-друге, загальне керівництво діяльністю товариства відмежовано від повсякденного управління, що дозволяє наймати і підбирати найбільш професійно придатних директорів і керівників, примушує акціонерів серйозно ставитись до підбору керуючого персоналу, адже кожний акціонер особисто зацікавлений у результатах роботи товариства, які позначаються на ринковій вартості акцій.

Коли акціонерне товариство створюється у процесі роздержавлення, то з’являється власник - господар майна, зникає психологія соціального утриманства. Акції, розповсюджені серед працівників підприємства, стають елементом стимулювання робітників та службовців, і, що важливо, це стимулювання є довгостроковим. Крім того, акціонерна форма надає можливість залучити до числа акціонерів постачальників підприємства, створюючи загальну зацікавленість у результатах господарської діяльності. Саме АТ може придбати цінні папери інших підприємств, створюючи цілі мережі зацікавлених у роботі одне одного підприємств, пов’язаних відносинами власності і правом участі в управлінні.

Переваги акціонерних товариств полягають і у тому, що вони дозволяють утворити великі підприємства у галузях, де оборот капіталу повільний і швидко досягти великих прибутків неможливо. Універсальність застосування акціонерних товариств теж є однією з переваг цієї форми, тобто вона можлива у будь-якій галузі економіки: промисловості, торгівлі, сфері послуг, кредитно-банківській системі, страховій справі.

Місце, яке посядуть акції у нашому житті, залежить від мети акціонування, функцій акціонерної власності, відповідних форм господарювання в умовах переходу України до ринкової економіки.

Господарські товариства, відомі у зарубіжному праві під загальною назвою компанії, є головним учасником ринкових відносин. Акціонерні товариства, як одна з форм господарських товариств, найкращим чином відповідають потребам розвинутого товарного обороту, про що свідчить весь світовий комерційний досвід.

У перспективі акціонерні товариства чи компанії мають зайняти провідне місце серед учасників економічних відносин у пост-комуністичних країнах, включаючи Україну, відведене свого часу державним підприємствам. Верховенство цієї організаційно-правової форми обумовлено потребами ринкової економіки.

Вдосконалення правового регулювання організації акціонерних товариств потребує теоретичного переосмислення ряду положень, особливо у сфері управління АТ, вивчення традиційних і новітніх зарубіжних теорій організації підприємницької діяльності, дослідження закономірностей виникнення, становлення, розвитку і організації таких товариств та розроблення методологічних основ їх класифікації, а також прийняття нових нормативних актів, спрямованих на вдосконалення і уніфікацію акціонерного права України.

Дана робота розглядає теоретичні проблеми і практичні аспекти реорганізації та ліквідації акціонерних товариств. На основі аналізу діючого законодавства про підприємства, господарські товариства, цінні папери і з врахуванням досвіду законотворчості країн з розвинутою ринковою економікою робляться висновки про можливості удосконалення нормативних актів, які визначають правовий статус і регулюють діяльність акціонерних товариств.


^ Основні етапи реорганізації і ліквідації акціонерного товариства.


У відповідності з ст. 19 Закону України “Про господарські товариства” припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог антимонопольного законодавства. Реорганізація і ліквідація АТ здійснюється за рішенням загальних зборів і приймається більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які присутні на зборах. Це – добровільний порядок припинення діяльності АТ, але є ще й примусовий порядок – за рішенням арбітражного суду або органів, що здійснюють контроль за додержанням антимонопольного законодавства, в порядку передбаченому чинним законодавством.

Загальні підстави припинення діяльності підприємств усіх видів визначені Законом України “Про підприємництво” (ст. 11), а загальний процесуальний порядок і форми врегульовані Законом “Про підприємства в Україні” (ст. 34 - 36). У випадку банкрутства застосовується Закон “Про банкрутство”, який теж поширюється на підприємства всіх видів.

Юридичними підставами добровільного припинення акціонерного товариства є відповідне волевиявлення акціонерів, оформлене рішенням загальних зборів товариства, або передбачені законом чи установчими документами обставини, такі як: (а) закінчення строку, на який створювалося акціонерне товариство, (б) досягнення мети, поставленої засновниками під час створення товариства; (в) інші обставини, передбачені установчими документами у зв’язку із специфікою діяльності товариства (наприклад, закінчення строку ліцензії, що передбачено ст. 11 Закону “Про підприємництво”).

Примусове припинення акціонерного товариства у формі ліквідації передбачено ст. 34 Закону “Про підприємства в Україні” і ст. 19 Закону “Про господарські товариства” у наступних випадках:

  1. на підставі рішень суду або арбітражного суду про визнання недійсними установчих документів товариства (невідповідність їх чинному законодавству) та акту (рішення засновників) про створення підприємства;

  2. на підставі рішення суду або арбітражного суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства;

  3. на підставі рішення суду або арбітражного суду у разі несвоєчасного повідомлення акціонерним товариством про зміну свого місцезнаходження;

  4. на підставі рішення арбітражного суду в порядку, встановленому Законом України "Про банкрутство";

Також може мати місце припинення акціонерного товариства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, у формі реорганізації шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством.1


Ліквідація підприємства передбачає припинення акціонерного товариства як суб’єкта права без правонаступництва. З моменту прийняття рішення про ліквідацію АТ повинно припинити ведення всіх справ за виключенням випадків, коли продовження цих справ буде сприяти ліквідації. Ініціатор ліквідації призначає ліквідаційну комісію, до якої переходять повноваження по управлінню справами товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення публікує інформацію товариства в одному з офіційних (республіканському і місцевому) органів преси із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій, який не може бути меншим двох місяців. Повідомлення про ліквідацію повинно містити інформацію про найменування АТ, строки проведення ліквідації і прийняття претензій кредиторів. Крім того, вказується поштова адреса і номер телефона, за якими можна одержати додаткову інформацію.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства. Вона оцінює наявне майно товариства, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до оплати боргів товариства третім особам, а також його учасникам, складає ліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, що призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинна бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), за винятком товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів.

Претензії кредиторів до підприємства, що ліквідується, задовольняються з майна цього підприємства у відповідності з ст. 36 Закону України “Про підприємства в Україні”. При цьому законодавець припускає, що відповідного майна для задоволення претензій всіх кредиторів може не вистачити (презумпція недостатності майна). Тому в законодавстві про ліквідацію підприємств діє загальне правило щодо черговості задоволення боргів підприємством, що ліквідується. Залежно від підстав ліквідації акціонерного товариства встановлено два види черговості. Якщо АТ ліквідується у звичайному порядку, діє черговість, встановлена статтею 36 Закону “Про підприємства в Україні”. Вона має бути конкретизована статутом. Якщо акціонерне товариство оголошене банкрутом, то діє черговість визначена статтею 21 Закону “Про банкрутство”.

Після розрахунків з оплати праці найманних працівників АТ в першочерговому порядку задовольняються борги перед бюджетами і компенсуються витрати на відновлення природного середовища, якому завдало шкоди ліквідоване підприємство. Також до першої черги належать вимоги по зобов’язанням, які забезпечені заставою. Потім у другу чергу погашаються борги за вимогами органів соціального забезпечення. Після цього задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у календарній черговості їх виникнення, тобто одержання претензій (третя черга). При недостачі майна АТ для задоволення претензій кредиторів у повному обсязі, вони задовольняються пропорційно сумі, належної до виплати кожному кредитору.

Претензії, виявлені і заявлені після закінчення строку, встановленого для їх заяви, задовольняються з майна підприємства, що залишилось після задоволення першочергових претензій, виявлених претензій, а також претензій, заявлених у встановлений строк. Претензії, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними. Погашеними вважаються також претензії, які не визнані ліквідаційною комісією (органом, що проводить ліквідацію), а також за умови, якщо кредитори протягом місячного строку від дня одержання повідомлення про повне або часткове невизнання претензії не подадуть позови до суду або арбітражного суду про задоволення їх вимог.

Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторів і членів трудового колективу, використовується за вказівкою власника, тобто акціонерів. Грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених Законом “Про господарські товариства” та установчими документами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію. Майно, передане товариству учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди. У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства його грошові кошти не підлягають розподілу між учасниками до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій.

Ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

Важливе значення у розглядуваному процесі має належне регулювання ліквідації підприємницьких структур за рішенням власників закріпленого за ними майна або учасників. Україна має досить спрощений порядок самоліквідації: передбачається, що інформація про це має публікуватися в офіційній пресі лише за місцем знаходженням підприємства, що ліквідується (всього лиш один раз), а строк для пред’явлення претензій кредиторів не може бути меншим, ніж два місяці.2

Такою легкістю процесу самоліквідації нерідко користуються підприємці, що бажають уникнути відповідальності за борги створеної ними юридичної особи, зокрема, перед кредиторами з постійним місцеперебуванням в іншій місцевості або перед споживачами у випадку випуску або реалізації товарів сумнівної якості чи з гарантійним строками експлуатації. Нерідко учасники ліквідованої структури знову засновують нову підприємницьку структуру з тим самим або подібним предметом діяльності, але вже вільну від зобов’язань сплачувати борги своєї попередниці.

В зв’язку з цим варто нагадати, що в країнах з розвиненими ринковими відносинами процес добровільної ліквідації підприємницьких структур регулюється таким чином, щоб максимально забезпечити права явних і неявних кредиторів щодо можливості задоволення їх законних вимог. Тому законодавство цих країн, наприклад Німеччини або США, передбачає можливість пред’явлення претензій до таких юридичних осіб протягом значного періоду, а щодо акціонерних товариств - одного року або навіть п’яти років з моменту публікації повідомлення про ліквідацію.3 Таких повідомлень за законодавством ФРН має бути три. Тим самим процес самоліквідації затягується, що робить його вкрай невигідним, яким можна скористатися лише у крайньому випадку.

Отже, ліквідація товариства за рішенням останнього врегульована не належним чином. Так, мінімальний строк попередження кредиторів та всіх зацікавлених осіб про наступну ліквідацію товариства доцільно продовжити до одного року (замість 2-х місяців за чинним Законом "Про підприємства в Україні"), з обов’язковою публікацією відповідної інформації не менше двох разів, з інтервалом у шість місяців, одночасно у двох офіційних періодичних виданнях: загальноукраїнському і місцевому.


Реорганізація акціонерного товариства пов’язана із зміною правового статусу товариства внаслідок виникнення на основі діючого АТ одного або більше нових підприємств як суб’єктів права. У разі реорганізації АТ всі його права та обов’язки переходять до правонаступника (правонаступників). Законодавство України визначає п’ять правових способів реорганізації підприємства, включаючи створеного у формі акціонерного товариства: злиття, приєднання, поділ, виділ та перетворення. З юридичної точки зору ці способи розрізняються залежно від того, до якого суб’єкта права переходять всі майнові права та обов’язки підприємства, що реорганізується.

Злиття двох і більше підприємств (акціонерних товариств) має місце тоді, коли дві чи більше юридичних особи припиняють своє існування, а на їх базі виникає нове АТ, до якого переходять права і обов’язки юридичних осіб, які припинили своє існування. На практиці це дуже складний процес. Він пов’язаний з попереднім повідомленням акціонерів про реорганізацію, наданням акціонерам інформації про умови і строки проведення підписки на акції нового АТ, обов’язком АТ викупити у акціонерів, які не бажають брати участь у реорганізованому АТ, їх акції і вирішити питання виплати дивідендів і справедливої компенсації.

Приєднання одного акціонерного товариства до іншого означає, що до нього переходять права і обов’язки приєднаного товариства, але нове товариство внаслідок такої реорганізації не виникає.

Поділ підприємства є створенням на базі одного існуючого акціонерного товариства двох і більше підприємств як суб’єктів права. АТ, яке зазнало поділу, припиняє своє існування. При цьому відбувається поділ усього майна АТ, що передбачає затвердження загальними зборами товариства роздільного акту (балансу). Згідно з цим актом частина майна та відповідні права та обов’язки реорганізованого товариства переходять до підприємств, створених внаслідок поділу.

Виділ передбачає, що з діючого акціонерного товариства виділяється один або більше структурних підрозділів, які створюються як самостійні підприємства. Поділу всього майна акціонерного товариства цей спосіб реорганізації не передбачає. Згідно з роздільним актом (балансом) до новостворюваних внаслідок реорганізації підприємств переходять частини майна та відповідні права і обов’язки реорганізованого товариства.

Перетворення підприємства як спосіб реорганізації означає перетворення однієї форми власності в іншу (наприклад, державної в колективну) з одночасною зміною організаційно-правової форми підприємства. Даний спосіб реорганізації масово застосовується в процесах корпоратизації і приватизації майна державних підприємств. При перетворенні до підприємства, яке щойно виникло, переходять права та обов’язки попереднього підприємства.

У контексті даної класифікації не зовсім послідовним виглядає бачення законодавцем реорганізації як правової форми припинення підприємства, адже деякі способи реорганізації не пов’язані з припиненням підприємства (акціонерного товариства), що реорганізується. Зокрема, при приєднанні одного підприємства до іншого припиняється лише те підприємство, яке приєднується до діючого підприємства, що реорганізується, але не припиняється, а продовжує існувати. Більше того, при виділі з діючого підприємства нового підприємства жодне з них не припиняє своє існування як юридична особа, то чому ж приєднання і виділ повинні включатися у поняття припинення? Саме з причини суперечливості цього питання дана робота називається “Реорганізація і ліквідація акціонерних товариств”, а не “Припинення акціонерних товариств”, як традиційно прийнято називати подібні розділи в юридичній літературі.


ВИСНОВОК


На прикладі розглянутого нами невеликого фрагмента господарського законодавства України можемо стверджувати, що існуюча в Україні законодавча база, зокрема щодо акціонерних товариств, не є достатньо розвинутою, тому має багато протиріч і неоднозначностей. Деякі моменти було недостатньо продумано ще під час укладання законів, деякі просто не розглядалися взагалі. Однією з необхідних умов подальшої (якщо можна тут вжити цей термін) інтеграції України до Європи та світу загалом (зокрема до ЄС та ГАТТ/СОТ) є приведення законодавчої бази до світового рівня продуманості та ефективності. І хоча деяким нормам, в тому числі і господарського законодавства розвинених країн, можна закинути недосконалість (а часом і непотрібність, і шкідливість), є незаперечним, що приведення українського законодавства хоча б в критичних галузях права до такого стану, в якому зараз перебуває законодавство розвинених країн, надало б значного поштовху в розбудові суспільства, зокрема, в галузях економіки, правосуддя, соціального захисту.


Використана література


Закони України

1.

2.

Укази Президента

3.

4.

5.

Рішення інших уповноважених органів.

6.

7.

8.

Монографії

9.

10.

11.

Інша література

12.

13.

Періодика

14.

15.



1 Див.: частина ІІ статті 19 Закону “Про господарські товариства”, частина І статті 34 Закону “Про підприємства в Україні” із змінами, внесеними згідно із Законом № 82/95-ВР від 02.03.95 у зв’язку з прийняттям Закону України “Про антимонопольний комітет України”.

2 Ст. 35 Закону “Про підприємства в Україні”.

3 Вінник О. Суспільні інтереси і несумлінне підприємництво.

Схожі:

Шановні студенти! iconШановні студенти першого курсу!
При поселенні в гуртожиток іногородні студенти повинні знятись з реєстрації (виписатись) з попереднього місця поживання, а хлопці...
Шановні студенти! iconШановні студенти першого курсу!
При поселенні в гуртожиток іногородні студенти повинні знятись з реєстрації (виписатись) з попереднього місця поживання, а хлопці...
Шановні студенти! iconОголошення!!! Шановні студенти 3- іх курсів напрямів підготовки «Міжнародний бізнес» та «Міжнародне право», заочної форми навчання
Шановні студенти 3-іх курсів напрямів підготовки «Міжнародний бізнес» та «Міжнародне право», заочної форми навчання, консультація...
Шановні студенти! iconЗапорізький національний університет шановні студенти, магістранти, аспіранти, пошукувачі, викладачі внз, наукові співробітники!
Шановні студенти, магістранти, аспіранти, пошукувачі, викладачі внз, наукові співробітники!
Шановні студенти! iconШановні студенти!
Для входу в систему дистанційного навчання
Шановні студенти! icon№3, грудень 2007
Шановні викладачі, студенти та працівники Запорізького національного університету!!!
Шановні студенти! iconОголошення!!! Шановні студенти заочної форми навчання, деканат факультету міжнародних відносин просить терміново здійснити оплату за листопад-місяць та до 05.
Шановні студенти заочної форми навчання, деканат факультету міжнародних відносин просить терміново здійснити оплату за листопад-місяць...
Шановні студенти! iconШановні студенти! Оголошується набір на комп’ютерні курси з вивчення програми «і с: Бухгалтерія»

Шановні студенти! iconОголошення!!!!! Шановні студенти денної форми навчання 2-е складання розпочнеться з 13 грудня 2012р

Шановні студенти! iconОголошення!!! Шановні студенти заочної форми навчання, деканат факультету міжнародного бізнесу та міжнародного права просить терміново здійснити оплату за листопад-місяць та до 05.
Шановні студенти заочної форми навчання, деканат факультету міжнародного бізнесу та міжнародного права просить терміново здійснити...
Шановні студенти! iconПерше інформаційне повідомлення шановні колеги!
До участі у конференції запрошуються молоді вчені, аспіранти, магістранти та студенти
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи