Методичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни icon

Методичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни




НазваМетодичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни
Сторінка15/17
Дата11.09.2012
Розмір2.18 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

^ Складні формули і стандартні функції

Обчислення, які дозволяє здійснювати програма Excel, не обмежені найпростішими арифметичними операціями. Програма дозволяє використовувати велике число (більш 200) вмонтованих стандартних функцій і здатна виконувати дуже складні обчислення. Всі функції розділені на групи (категорії).

Категорія "Дата і час" містить 14 функцій, що дозволяють здійснювати операції з датами: визначати поточну дату, виділяти з повної дати рік, місяць, день місяця, обчисляти інтервали часу між датами т.п.

Категорія "Математичні" включає більш 50 математичних функцій загального характеру - тригонометричні (прямі й обернені), гіперболічний, логарифмічні, датчик випадкових чисел й багато інших.

Функції обробки текстових даних (виділення подстрок, об'єднання рядків) входять у категорію "Текстові".

Велика група (81) функцій "Статистичні" призначена для статистичного аналізу даних. Слід згадати категорію "Фінансові", що містить функції нарахування складних відсотків і т.п.

Якщо почати введення формули клацанням на кнопці "Змінити формулу" або натисканням клавіші «=», то поле "Ім'я" у рядку формул заміняється списком стандартних функцій, що розкривається. Цей список містить десять функцій, що використовувалися останніми, а також пункт "Інші функції", за допомогою якого можна відкрити діалогове вікно "Майстер функцій".

Це діалогове вікно дозволятити вибрати будь-яку стандартну! функцію з наявних у програмі Excel. У списку "Категорія" обирають ту категорію, до якої належить потрібна функція, а в списку "Функція" - конкретну функцію.

Після того як потрібна функція обрана, її ім'я заноситься в рядок формул, а палітра функції змінюється, даючи можливість ввести аргументи функції.

У верхній частині палітри розміщаються поля, призначені для введення аргументів, а в нижній частині розташовується довідкова інформація. Тут вказується загальний опис призначення функції, а також відомості про аргумент, що задається. Якщо аргумент вказаний напівжирним шрифтом, то він є обов'язковим, а якщо звичайним шрифтом, то його можна опустити.

Задавати аргументи функції можна в числовому виді (вручну) або як посилання на комірки (вручну або клацанням на відповідній комірці). Деякі функції можуть приймати в якості параметра діапазон комірок. При заповненні комірок формулами, що включають функції, абсолютні і відносні адреси комірок використовуються так само, як і у випадку простих формул.

Програма Excel допускає вкладення функцій, тобто в якості параметра однієї функції може бути вказане значення іншої функції.


^ Багатосторінкові електронні таблиці

Перші програми, призначені для роботи з електронними таблицями, дозволяли використовувати тільки один робочий аркуш. В результаті багато користувачів розміщають декілька таблиць на одному робочому аркуші. Це може призвести до втрати даних, та й взагалі незручно.

Програма Excel дозволяє використовувати в рамках однієї робочої книги декілька робочих аркушів. Назви робочих аркушів вказуються на ярличках у нижньому лівому куті робочої області. Вибір робочого аркуша для поточної роботи виконують клацанням на відповідному ярличку. Кожний робочий аркуш зберігає свій покажчик поточної комірки, так що при поверненні на робочий аркуш положення цього покажчика відновлюється.

Щоб створити додаткові робочі аркуші, слід вибрати робочий аркуш, перед яким потрібно додати новий аркуш, і дати команду "Вставка - Аркуш". Змінити порядок проходження робочих аркушів можна перетягуванням ярличків.

Щоб змінити назву робочого аркуша, треба двічі клацнути на його ярличку. Після цього слід ввести нову назву і натиснути клавішу ENTER.

Формули можуть посилатися на комірки, що знаходяться в інших робочих аркушах. Формат такого "міжаркушевого" посилання:

<ім'я аркуша>! <адреса>

Щоб при редагуванні формули вибрати комірку, що знаходиться на іншому аркуші, треба перед вибором комірки клацнути на ярличку потрібного робочого аркуша.

Програма Excel дозволяє також одночасно вводити або редагувати дані на декількох робочих аркушах. Це зручно, коли усі робочі аркуші містять однакові заголовки або підписи. Щоб вибрати для роботи відразу декілька робочих аркушів, треба вибрати перший із цих аркушів, а потім клацнути на ярличках інших аркушів, утримуючи натиснутою клавішу SHIFT або CTRL. У цьому випадку будь-яка операція, проведена на одному із робочих аркушів, автоматично дублюється на інших.

Група комірок, обраних на декількох робочих аркушах, називається трьохмірним діапазоном. Трьохмірні діапазони використовують для одночасного форматування комірок на декількох робочих аркушах або для посилань у формулах.

Щоб вибрати трьохмірний діапазон, треба спочатку вибрати групу робочих аркушів, а потім діапазон комірок на одному із робочих аркушів цієї групи. У формулі посилання на трьохмірний діапазон може виглядати, наприклад, таким чином:

^ Аркуш1:Аркуш2! А1:С12

Сортування і фільтрація даних

Електронні таблиці Excel часто використовують для ведення найпростіших баз даних. Таблиця, яка використовується в якості бази даних, звичайно складається з декількох стовпчиків, що є полями бази даних. Кожний рядок представляє окремий запис. Якщо дані подані в такому виді, програма Excel дозволяє здійснювати сортування і фільтрацію.

Сортування - це упорядкування даних по зростанню або по убуванню. Найпростіше здійснити таке сортування, обравши одну з комірок і клацнувши на кнопці "Сортування по зростанню" або "Сортування по убуванню".

Параметри сортування задають командою "Дані - Сортування". При цьому відкривається діалогове вікно "Сортування діапазону". У ньому можна вибрати від одного до трьох полів сортування, а також задати порядок сортування по кожному полю.

При фільтрації бази відображаються тільки записи, що володіють потрібними властивостями. Найпростіший засіб фільтрації - автофільтр. Він запускается командою "Дані - Фільтр - Автофільтр".

По команді "Автофільтр" у комірках, що містять заголовки полів, з'являються кнопки, що розкривають. Клацання на такій кнопці відкриває доступ до списку варіантів фільтрації. Запису, що не відповідають умові фільтрації, не відображаються.

Щоб створити довільний фільтр, слід в списку, що розкрився, вибрати пункт "Інші". Діалогове вікно "Користувальницький автофільтр" дозволяє задати більш складну умову фільтрації по даному полю.

Команда "Дані - Фільтр - Відобразити усе" дозволяє відобразити всі записи. Щоб скасувати використання автофільтра, треба повторно дати команду "Дані - Фільтр - Автофільтр".


^ Створення діаграм

Для більш наочного представлення табличних даних часто використовують графіки і діаграми. Засоби програми Excel дозволяють створити діаграму, засновану на даних з електронної таблиці, і помістити її в тій же самій робочій книзі.

Для створення діаграм і графіків зручно використовувати електронні таблиці, оформлені у вигляді бази даних. Перед побудовою діаграми слід вибрати діапазон даних, що будуть на ній відображатися. Якщо включити в діапазон комірки, що містять заголовки полів, те ці заголовки будуть відображатися на діаграмі як пояснювальні написи. Обравши діапазон даних, треба клацнути на кнопці "Майстер діаграм" на панелі інструментів "Стандартна".

Майстер діаграм підготовляє створення діаграми і працює в декілька етапів. Перехід від етапу до етапу виконується клацанням на кнопці "Далі". На першому етапі роботи майстра вибирають тип діаграми. Програма Excel надає можливість створення декількох десятків різноманітних типів і видів діаграм.

Якщо діаграма створюється на основі записів, що мають структуру бази даних, то вся інформація, необхідна на такому етапі роботи майстра, вноситься у відповідні поля автоматично. Після цього вибирають параметри оформлення різних частин діаграми.

На останньому етапі роботи майстра вибирають робочий аркуш для розміщення готової діаграми. Після клацання на кнопці "Готово" діаграма створюється і розміщається на робочому листі.

Створену діаграму можна розглядати як формулу. Якщо внести зміни в дані, використані при її створенні, то діаграма зміниться. Готова діаграма складається з ряду елементів, що можна вибирати і змінювати. Обраний елемент позначається маркерами.

Клацнувши на маркері правою кнопкою миші й обравши в контекстному меню пункт "Формат", можна змінити зміст або оформлення елемента діаграми за допомогою діалогового вікна Формат.


^ Друк готового документа

Друк готового документа на принтері в багатьох випадках є заключним етапом роботи з електронними таблицями. Як і в багатьох інших програмах, клацання на кнопці "Друк" на панелі інструментів здійснює автоматичний друк робочого аркуша з параметрами настроювання принтера, заданими по умовчанню. Якщо ці параметри треба змінити, можна використовувати команду "Файл - Друк", що відкриває діалогове вікно "Друк".

Робочі аркуші можуть бути дуже великими, тому, якщо не потрібно друкувати весь робочий аркуш, можна визначити область друку. Область друку - це заданий діапазон комірок, що видається на друк замість усього робочого аркуша. Щоб задати область друку, треба вибрати діапазон комірок і дати команду "Файл - Область друку - Задати".

Обраний діапазон позначається пунктирною рамкою, і при наступних командах друку буде друкуватися тільки він. Кожний робочий аркуш у робочій книзі може мати свою область друку, але тільки одну. Якщо повторно дати команду "Файл - Область друку - Задати", то задана область друку скидується.

Розмір друкованої сторінки обмежений розмірами аркуша паперу, тому навіть виділення обмеженої області друку не завжди дозволяє розмістити цілий документ на одній друкарській сторінці. У цьому випадку виникає необхідність розбивки документа на сторінки. Програма Excel робить це автоматично. Вона сама визначає точки, де повинна бути розбивка, і вставляє в ці місця коди розриву сторінки, відображувані на екрані у виді вертикальної або горизонтальної пунктирної лінії.

Зони розриву сторінки, задані по умовчанню, можуть не влаштовувати користувача. У цьому випадку в потрібні місця можна вставити додаткові лінії розриву сторінки. Для цього вибирають комірку, із якої повинна початися нова сторінка, і дають команду "Вставка - Розрив сторінки". Перед даною коміркою будуть встановлені вертикальна і горизонтальна пунктирні лінії розриву сторінки.

Щоб розбити таблицю на сторінки тільки по вертикалі, обрана комірка повинна належати рядку 1. Щоб розбити таблицю тільки по горизонталі, комірка повинна належати стовпчику А.

Для скасування розриву сторінки, введеного помилково, треба зробити поточною комірку, розташовану безпосередньо після розриву, і дати команду "Вставка - Прибрати розрив сторінки".


ЛЕКЦІЯ 5.1

" ^ КОМП'ЮТЕРНА ГРАФІКА"


Розглянуті питання:


ГРАФІЧНІ ПРОЦЕСОРИ

ВИДИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ

ГРАФІЧНИЙ РЕДАКТОР PAINT

ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБ'ЄКТІВ

^ ВІКНО ГРАФІЧНОГО РЕДАКТОРА.

МАЛЮВАННЯ ЛІНІЙ І ФІГУР

ВВЕДЕННЯ І ФОРМАТУВАННЯ ТЕКСТУ

РОБОТА З КОЛЬОРОМ

ОЧИЩЕННЯ МАЛЮНКА

СКАСУВАННЯ ЗМІН

^ ОПРАЦЮВАННЯ ФРАГМЕНТІВ

СЕРВІС

ЗБЕРІГАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ

НАСТРОЮВАННЯ


ГРАФІЧНІ ПРОЦЕСОРИ

Робота з комп'ютерною графікою - одне із самих популярних напрямків використання персонального комп'ютера. На будь-якому підприємстві час від часу виникає необхідність у подачі рекламних оголошень у газети і часописи або просто у випуску рекламної листівки або буклету. Крупні фірми замовляють таку роботу спеціальним дизайнерським бюро або рекламним агентствам. Малі підприємства, що мають обмежений бюджет, часто обходяться власними силами і доступними програмними засобами.

Без комп'ютерної графіки не обходиться жодна сучасна мультимедійна програма. Робота над графікою займає до 90% робочого часу програмістських колективів, що випускають програми масового застосування.

Необхідність широкого використання графічних програмних засобів стала особливо відчутною в зв'язку з розвитком Інтернету і, у першу чергу, завдяки службі World Wide Web, що зв'язала в єдине «павутиння» мільйони окремих «домашніх сторінок». Навіть швидкої подорожі по цих сторінках достатньо, щоб зрозуміти, що сторінка, оформлена без комп'ютерної графіки, не має шансів виділитися на фоні широкого кола конкурентів і залучити до себе масову увага.

Програма, призначена для створення й обробки графічних зображень, називається графічним редактором або графічним процесором.


^ ВИДИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ

Незважаючи на те, що для роботи з комп'ютерною графікою існує безліч класів програмного забезпечення, розрізняють усього три види комп'ютерної графіки. Це Растрова графіка, векторна графіка і фрактальна графіка. Вони відрізняються принципами формування зображення при відображенні на екрані монітора або при друці на папері.

^ Растрову графіку застосовують при розробці електронних (мультимедійних) і поліграфічних видань. Ілюстрації, виконані засобами растрової графіки, рідко створюють вручну за допомогою комп'ютерних програм. Частіше для цієї цілі сканують ілюстрації, підготовлені художником на папері, або фотографії. Більшість графічних редакторів, призначених для роботи з растровими ілюстраціями, орієнтовані на обробку зображень. В Інтернеті поки застосовуються тільки растрові ілюстрації. Основна проблема при використанні растрових зображень - великі обсяги даних. Другий недолік растрових зображень - неможливість їх збільшення для розгляду деталей. Найбільшою популярністю в класі растрових графічних редакторів користується програма Photoshop компанії Adobe.

Програмні засоби для роботи з векторною графікою навпаки призначені, у першу чергу, для створення ілюстрацій. Такі засоби широко використовують у рекламних агентствах, дизайнерських бюро, редакціях і видавництвах. Оформлювальні роботи, засновані на застосуванні шрифтів і найпростіших геометричних елементів, вирішуються засобами векторної графіки набагато простіше. Основним елементом векторної графіки є лінія. Усе, що є у векторній ілюстрації, складається з ліній. Кожна лінія описується набором властивостей - початковими і кінцевими координатами, товщиною, кольором, кривизною. У векторній графіці обсяг пам'яті, лінії, що займається, не залежить від розмірів лінії. Що б не робили з лінією, вона все одно описується незмінним набором параметрів. Завдяки цьому, векторні графічні файли, що нараховують тисячі об'єктів, займають лише десятки і сотні Кбайт пам'яті. Перед виводом на екран (принтер) кожного об'єкта комп'ютер робить обчислення координат точок у зображенні об'єкта. Векторні зображення можна збільшувати в довільне число раз. Якість зображення, що обчисляється, при цьому залишається високою. Ця властивість векторної графіки використовується в картографії, у системах автоматизованого конструкторського проектування й в автоматизованих системах архітектурного проектування. Класичними представниками графічних процесорів векторної графіки є Adobe Illustrator, Macromedia Freehand і CorelDraw.

Програмні засоби для роботи з фрактальною графікою призначені для автоматичної генерації зображень шляхом математичних розрахунків. Створення художньої фрактальної композиції полягає не в малюванні або оформленні, а в програмуванні. Фрактальну графіку використовують у розважальних програмах, при створенні навчальних програм з елементами мультиплікації.


^ ГРАФІЧНИЙ РЕДАКТОР PAINT

До складу операційної системи Windows входить стандартний графічний редактор Paint. Він дозволить надати вашим документам (листам, звітам) більш барвистий вигляд, за рахунок включення в них зовсім простих або більш складних малюнків.

Елементарними графічними об'єктами графічного редактора є лінії і геометричні фігури. Можна створювати лінії трьох видів: прямі з будь-яким нахилом, криві з заданим ступенем крутості і довільні. Базовими геометричними фігурами є: прямокутники, еліпси і багатокутники. Квадрат і коло створюються як окремі випадки прямокутника й еліпса. Завдання координат кінців відрізків і ліній, розмірів і розташування фігур задаються за допомогою курсору миші.

Створений малюнок можна розфарбувати за допомогою пензля або розпилювача, розмістити на зображенні написи, що пояснюють. Зайві деталі малюнка можна витерти за допомогою ластика.

Окремі частини зображення можна виділити методом оконтурування, а потім розтягнути або стиснути в будь-якому напрямку, повернути на будь-який кут, дзеркально відбити, перемістити.

Створені Вами за допомогою графічного редактора Paint малюнки можна потім помістити в текстові документи, інші додатки Windows.


^ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБ'ЄКТІВ

Кожний об'єкт (лінія, фігура) утворюваний у вікні графічного редактора або інструмент (пензель, ластик) має ряд характеристик (атрибутів). Лінія має товщину і колір. Замкнуті фігури (прямокутник, багатокутник, еліпс) характеризуються товщиною контурної лінії, кольором контурної лінії, кольором внутрішньої області (прозорий, фоновий, що збігаєтьсмя з кольором контуру). Текст має шрифт, розмір, написання, колір тексту, колір фона. Пензель - різноманітну форму (кругла, квадратна, коса) і розмір. Розпилювач характеризується формою і розміром плями фарби, що він залишає. Ластик - шириною лінії, що стирається.

Перед малюванням об'єкта або застосуванням інструмента необхідно встановити його атрибути. Установка атрибутів зводиться до вибору необхідного варіанта з переліку можливих. Сам перелік відображається під панеллю інструментом після вибору інструмента.


^ ВІКНО ГРАФІЧНОГО РЕДАКТОРА.

Вікно графічного редактора включає стандартні елементи: меню, панель стана, смуги прокручування. Крім стандартних елементів, характерних практично для будь-якого вікна додатка Windows, вікно Paint має дві інструментальні панелі:

  • набір інструментів малювання, розташованих на панелі інструментів у лівій частині вікна;

  • колірну палітру в нижній частині вікна.

Панель інструментів містить 16 кнопок для вибору необхідного інструмента або об'єкта малювання. У таблиці перераховані всі елементи панелі інструментів.

Під панеллю інструментів розташовано ще одне вікно, у якому відображаються характеристики об'єкта або параметри інструмента, обраного на панелі інструментів. У цьому вікні вибираються товщина ліній, ширина пензля або ластику, інші атрибути в залежності від обраного інструмента.

Вікно колірної палітри містить палітру кольорів і індикатори основного кольору (піктограма вгорі зліва) і кольору фона (піктограма зправа внизу). Колір переднього плану (або основний колір) використовується для малювання ліній і контурів об'єктів, а колір фона заповнює внутрішню область будь-якого об'єкта.

При необхідності інструментальні панелі можна перетягнути в будь-яке зручне місце.




Найменування

Призначення



Виділення довільної області

Виділення заданого фрагмента зображення для переносу, копіювання, розтягування або стискання, поворотів, дзеркальних відбитків і інших перетворень.



Виділення

прямокутної області



Ластик/Кольоровий ластик

Стирання зайвих частин зображення й усунення помилок малювання.



Заливка

Зафарбовування поверхонь замкнутих фігур.



Вибір кольорів

Перенос кольору існуючого об'єкта на інші об'єкти.



Масштаб

Перегляд фрагментів малюнка в збільшеному масштабі.



Олівець

Малювання довільних ліній.



Пензель

Зафарбовування поверхонь заданим кольором і фактурою поверхні.



Розпилювач



Напис

Створення текстових написів, що пояснюють, вередині малюнка



Лінія

Малювання відрізків ліній



Крива

Малювання ліній із заданою кривизною



Прямокутник

Вставка в малюнок геометричних фігур. Квадрат, коло і трикутник є часними випадками відповідно прямокутника, еліпса і багатокутника.



Багатокутник



Еліпс



Скруглений прямокутник



^ МАЛЮВАННЯ ЛІНІЙ І ФІГУР

Малювання - це саме складне в текстовому редакторі, і єдиний шлях подолання цієї складності - практика і ще раз практика. Ваш головний інструмент при роботі - це миша, з її допомогою ви зможете намалювати лінії (мається на увазі прямі), криві і різноманітні фігури. Крім того, миша - незамінний помічник при введенні тексту.

При створенні будь-якого малюнка виконується ряд підготовчих дій. До них належать - завдання розмірів малюнка, вибір фонового кольору і вибір кольору ліній.

Для завдання розмірів малюнка виберіть команду "Малюнок - Атрибути" і введіть значення в поля "Ширина" і "Висота" діалогового вікна "Атрибути". Нові розміри малюнка позначаються за допомогою восьми маркерів (маленьких чорних квадратики), що оточують задану область.

Для вибору фонового кольору клацніть правою кнопкою миші на одному із кольорів палітри, а кольору лінії - лівою кнопкою миші.

З якого інструмента почати? В якості експерименту спробуйте почати малювати за допомогою інструмента Лінія (пряма), або інструмента Прямокутник, або ж інструмента Еліпс. Після того як засвоїте програму трохи краще, переходьте до інших інструментів.

Після завдання основного кольору і кольору фона, вибору об'єкта і завдання його атрибутів відбувається його малювання з використанням миші.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Схожі:

Методичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни iconМетодичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни
Студент це не посудина, що треба заповнити знаннями, а смолоскип, що треба запалити жагою знань
Методичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни iconГ., Чуприна Г. П. Теоретичні засади дидактичного узагальнення змісту навчання з програмних засобів захисту інформації постановка проблеми
Ютерної інформації використовується велика кількість програмних засобів. Але зі швидким зростанням кількості шкідливих програм, зростає...
Методичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни icon1. Теоретичні основи інформатики
Зміст І порядок проходження дисципліни. Методика освоєння програмних засобів. Джерела інформації. Об'єкт інформатики. Інформаційні...
Методичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни iconТема Теоретичні основи інформатики
Зміст І порядок проходження дисципліни. Методика освоєння програмних засобів. Джерела інформації. Об'єкт інформатики. Інформаційні...
Методичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи та індивідуальні завдання з дисципліни «Технологія проектування програмних систем», наведені приклади їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Технологія проектування програмних систем»...
Методичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни iconІнформації Якщо вибір повідомлення джерела x i наперед відомий, то:… Один кілобайт дорівнює:… Ентропією джерела називається:… Кодуванням називається:… Інформація може бути:…
Статистична надлишковість джерела має таку формулу (де І(Х) – кількість інформації в повідомленні джерела Х, Н(Х) – ентропія джерела...
Методичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять та виконання самостійних завдань з дисципліни «Комп’ютерне діловодство» для студентів спеціальності
Мета дисципліни навчити студентів технології ефективного використання сучасної комп’ютерної техніки в юридичній практиці. Основний...
Методичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни iconМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни „Нетрадиційні автономні джерела електроенергії Для студентів спеціальності 070501 «Електротехнічні системи електроспоживання» всіх форм навчання
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни „Нетрадиційні автономні джерела електроенергії”
Методичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни iconМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни „Нетрадиційні автономні джерела електроенергії Для студентів спеціальності 070501 «Електротехнічні системи електроспоживання» всіх форм навчання
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни „Нетрадиційні автономні джерела електроенергії”
Методичні вказівки по освоєнню програмних засобів Додаткові джерела інформації зміст дисципліни iconФормат опису модуля
Методи І засоби зберігання ключової інформації. Комп'ютерні віруси. Програмні закладки. Класифікація І методи впровадження програмних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи