Тема 1: Предмет І значення логіки icon

Тема 1: Предмет І значення логіки




Скачати 61.81 Kb.
НазваТема 1: Предмет І значення логіки
Дата11.09.2012
Розмір61.81 Kb.
ТипДокументи

ПРОГРАМА КУРСУ

Тема 1: Предмет і значення логіки

Походження терміна "логіка", його багатозначність. Мислення як предмет вивчення формальної логіки. Чуттєва і раціональна форма пізнання. Особливості абстрактного мислення. Мислення і мова.

Визначення логіки, як науки. Специфіка логіки як науки про міркування. Нормативний характер логіки.

Міркування і умовивід: їх визначення, структура, взаємозв'язок і специфіка. Засновки і висновок міркування. Загальна схема умовиводу. Правильне міркування: проблема критеріїв, правильності міркувань.

Правильність / неправильність міркування й істинність/ хибність його складників. Правильні міркування з істинними засновками і висновками (sound, arguments). Сумісні і несумісні міркування (consistent / inconsistent arguments). Поняття про логічну помилку. Софізм і паралогізм.

Логічна форма міркувань. Два рівні встановлення логічної форми міркувань: без урахування внутрішньої структури простих висловлювань -складників міркування (рівень логіки висловлювань ) із її урахуванням (рівень логіки предикатів), логічні і нелогічні терміни: визначення, види.

Правильність міркування і відношення логічного слідування.

Поняття логічного закону. Способи встановлення істинності висловлювань. Логічно недетерміновані і логічно детерміновані висловлювання. Логічний закон як логічна форма логічно істинних висловлювань.

Логіка як підґрунтя для виховання культури мислення фахівців сфери туризму. Логіка дослідження в галузі інформаційних технологій. Логіка і логічне моделювання економічної проблематики.

^ Тема 2: Мова логіки. Метод формалізації

Мова як знакова система. Функції природної мови. Загальна характеристика знака. Види знаків. Значення (екстензія) і смисл (інтенція) знака. Традиційні концепції значення: реалізм, психологізм, біхевіоризм.

Семіотика як вчення про знаки. Три виміри семіотичного аналізу мови:

синтаксис, семантика, прагматика.

Природні, штучні і формалізовані мови. Необхідність створення формалізованих мов. Особливості формалізованої мови. Мета застосування. Ієрархічність будови формалізованих мов: розрізнення "об'єктна мова / метамова" і феномен логічних парадоксів. Призначення синтаксису і семантики метамови. Специфіка структури формалізованих мов і відсутність прагматичного виміру. Екстенсійний характер формалізованих мов. Принципи відношення іменування: однозначність, предметність, взаємозамінюваність. Постиномії іменування. Типи контекстів: екстенсивні та інтенсивні.

Метод формалізації і проблема історичних етапів становлення логічних знань. Формалізація в широкому і вузькому значенні. Традиційна і сучасна логіка. Символічна, математична, класична і некласична логіка. Формальна логіка як єдина система знань.

^ Тема 3: Історичний аналіз логіки як науки

Виникнення науки логіки і основні етапи її розвитку. Логіка Стародавньої Індії. Основні періоди індійської логіки. Логіка стародавнього Китаю. Попередники логіки Аристотеля в Стародавній Греції. Логічне вчення Аристотеля. Особливості логіки стоїків. Характерні риси схоластичної логіки. Середньовічна іудейська і мусульманська традиція логічного аналізу. Новаторські ідеї Ф.Бекона.

Сучасна формальна логіка - другий етап розвитку логіки як науки. Вклад Дж.Ст.Мілля в систематизацію логічного знання. Трансцендентальна логіка І. Канта. Діалектична логіка Гегеля [вчення про поняття]. К.Маркс і В.І.Ленін про діалектичну логіку. "Алгебра" логіки. Розвиток логіки у зв'язку з обґрунтуванням математики. Багатозначні логіки. Модальна логіка та її види. Інтуїціоністська логіка.

Розвиток логіки в Україні.

^ Тема 4; Логічний аналіз понять

Поняття як форма думки. Характеристика предмета думки в понятті. Ототожнююче абстрагування і ототожнююче-розрізняюче абстрагування. Мовні засоби виразу поняття. Зміст поняття як форма виразу ознак предмета.

Типологія ознак предмета. Обсяг поняття. Множина і обсяг поняття. Елементи теорії множин. Закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття. Види понять. Логічні відношення між поняттями.

Визначення логічної операції над поняттями. Обмеження і узагальнення понять. Операції над обсягами понять як множинами доповнення, перетин, об'єднання, різниця обсягів.

Поділ поняття як логічна операція. Структура операцій поділу поняття. Види поділу. Правила поділу. Розчленування цілого на частини і класифікація. Види класифікації: природна і штучна.

Визначення поняття як логічна операція. Структура операцій визначення поняття. Види реальних визначень. Поділ номінальних дефініцій на синтаксичні і семантичні. Правила визначення. Опис, характеристика, порівняння, розрізнення, остенсивне визначення. Значимість логічного аналізу понять для теоретичної і практичної діяльності економіста.

^ Тема 5: Судження

Загальна характеристика суджень. Судження, речення і висловлювання. Розповідні, спонукальні, питальні речення та їх логічний зміст. Види суджень. Прості і складні судження.

Структура простого судження. Види простих суджень: атрибутивні, екзестенціальні і релятивні. Судження з простими і складними предикатами.

Категоричні судження та їх види. Виділяючі та виключаючі висловлювання. Розподіл термінів у судженнях. Логічні відношення між категоричними судженнями. Заперечення категоричного судження. Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів. Судження з відношеннями. Запис суджень з відношеннями мовою логіки предикатів. Судження існування. Модальні судження.

Складні судження. Утворення складних суджень з простих за допомогою логічних зв'язок: кон'юнкції, диз'юнкції, імплікації, еквіваленції та заперечення. Умови істинності складних суджень. Матеріальна імплікація та умовні судження.

^ Тема 6: Логічний аналіз запитань і відповідей

Запитання як різновид імперативів. Запитання і питальні речення. Логічна структура запитання. Оператор і передумова (пресупозиція) запитання. Контекст запитання.

Види запитань. Явні і неявні, прості і складні, відкриті і закриті, логічно коректні та логічно не коректні запитання.

Види відповідей. Релевантні і нерелевантні відповіді. Правильні і неправильні відповіді. Сильні (повні), слабкі (неповні) і надмірні відповіді. Тавтологічні (логічно або фактично) відповіді. Прямі й непрямі відповіді.

^ Тема 7: Основні закони логіки

Сутність закону. Закони мислення. Зв'язок законів мислення, законів природи і суспільства. Основні риси правильного мислення: визначеність, послідовність, несуперечливість та доказовість.

Основні закони логіки. Закон тотожності та його об'єктивна основа. Закон суперечності (несуперечності). Типи суперечностей. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави. Функції основних законів логіки та роль в методології наукового пізнання.


^ Тема 8: Умовивід

Загальна характеристика умовиводу. Склад і структура умовиводу. Дедуктивні та індуктивні умовиводи. Загальна типологія умовиводів. Відношення логічного слідування. Висновки логіки висловлювань. Типологія правил висновку логіки висловлювань. Обґрунтування правил висновку логіки висловлювань. Умовиводи логіки висловлювань у традиційній логіці.

Висновки із категоричних висловлювань. Безпосередні умовиводи (обернення; перетворення; протиставлення предикату; умовиводи за логічним квадратом).

Простий категоричний силогізм. Загальні правила простого категоричного силогізму. Спеціальні правила простого категоричного силогізму. Виведення модусів фігур простого категоричного силогізму. Обґрунтування модусів II, III і IV фігур шляхом зведення до модусів І фігури.

Силогістика та метод аналітичних таблиць. Недедуктивні умовиводи. Повна індукція. Неповна індукція (популярна індукція і наукова індукція). Аналогія. Аналогія властивостей і аналогія відношень.

^ Тема 9: Основи теорії аргументації.

Поняття про аргументацію. Типи аргументацій. Аргументація як обґрунтування певного положення на підставі використання інших положень. Структура аргументації: теза, аргументи, демонстрація. Аргументація і демонстративні міркування. Дедуктивні міркування. Повна індукція.

Аргументація і недемонстративні міркування. неповна індукція. Міркування за аналогією. Співвідношення понять "доведення" і "аргументація", "спростування" і "критика". Софістика, логіка, діалектика, риторика, поетика як різні теорії мовно-мисленнєвої поведінки. Логічне доведення як частковий випадок аргументації.

Аргументація і суперечка. Визначення суперечки. Учасники суперечки: пропонент, опонент, аудиторія. Види суперечок: за формою (дискусія, диспут, полеміка, дебати; за метою: суперечка заради істини (діалектична суперечка), суперечка заради переконання, суперечка заради перемоги (еристична суперечка), суперечка заради суперечки; за кількістю осіб (суперечка-монолог, суперечка-діалог, суперечка-полілог); за способом (усна суперечка, письмова суперечка).

Види аргументації. Доказова та недоказова аргументація. Пряма та непряма (апагогічна і розділова) аргументація. Комунікативно-прагматичний контекст аргументації. Аргументація як особливий вид комунікації.

Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики. Види критики. Критика тези. Критика аргументів. Критика демонстрації.

Правила та помилки аргументації і критики. Правила щодо тези. Правила щодо аргументів. Правила щодо демонстрації.

Аргументація в діловому спілкуванні.

Схожі:

Тема 1: Предмет І значення логіки iconТема: Предмет І значення логіки
Співвідношення традиційної логіки га логіки сучасної. Співвідношення понять "традиційна логіка", ''сучасна логіка", "сучасна ло­гіка",...
Тема 1: Предмет І значення логіки iconТема: Предмет, метод та значення логіки як науки
Логос" (давнього. Logos) "слово, "висловлювання", "закон", "смисл". Основні значення терміну "логіка" в даний час
Тема 1: Предмет І значення логіки iconТема Модальна логіка предикатів (6 год.) Тема 5
Розглядаються засадничі поняття семантики можливих світів. Аналізуються світоглядні засади та базові властивості основних систем...
Тема 1: Предмет І значення логіки iconТема 1: Предмет І значения логіки

Тема 1: Предмет І значення логіки iconТема Предмет, задачі та значення психології в сучасному суспільстві
Предмет психології І природа психіки. Завдання психології на сучасному етапі розвитку суспільства. Значення психології для підприємницької...
Тема 1: Предмет І значення логіки iconЗмістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни «Логіка (загальна та юридична)»
Предмет юридичної логіки. Історичні етапи розвитку логіки. Основні закони юридичного мислення
Тема 1: Предмет І значення логіки iconТема вступ. Предмет І завдання курсу
Вітчизняна історія, значення її як наукової дисципліни І засобу формування національної самосвідомості
Тема 1: Предмет І значення логіки iconТема № математичні основи теорії алгоритмів. 3 Елементи математичної логіки, теорії предикатів
Уперше правила міркувань систематизував грецький філософ Аристотель ( 384-322 р до н е.) виклав закони логічного виведення, запропонував...
Тема 1: Предмет І значення логіки iconХарківська державна академія міського господарства міжнародна економіка
Тема Предмет, значення І завдання курсу “Міжнародна економіка”
Тема 1: Предмет І значення логіки iconТема Екскурс в історію логіки
Виклад історії логічних вчень проводиться у відповідності зі знаннями, які студенти отримують під час вивчення історії філософії....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи