Тема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди icon

Тема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди




Скачати 94.07 Kb.
НазваТема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди
Дата11.09.2012
Розмір94.07 Kb.
ТипДокументи

ТЕМА №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди

Людство живе на нашій планеті мільйони років. І, як відомо із тисячолітньої історії, воно захищалось від змін, і нововведення приймалися як катастрофи.

Сьогодні в комерційних і некомерційних організаціях і на виробництві новації є головним фактором розвитку. Нововведення це потреба життєдіяльності людини як в системі підприємства, так і в управлінні.

Конкуренція і протиріччя які виникають в організаціях на підприємствах роблять неможливим зберігання системи управління в незмінному стані.

Потреби в інноваціях виникають за рахунок факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, як необхідності задоволення потреб людей, ради яких і існує організація, це потреби нових товарів, послуг та інше.

Необхідність нововведень залежить і від ринкової конюнктури. Вона визначається співвідношенням між попитом та пропозицією, рівнем цін, товарними запасами і іншими економічними факторами. Умови на ринку постійно змінюються, тому менеджери організації як відкритої системи повинні вміти аналізувати ситуацію, враховувати зовнішні фактори, особливо ті, які можуть виникнути в перспективі. Тільки за рахунок нововведень можна зберегти позиції на ринку.

Тільки знаходячись в режимі постійного оновлення технічного, технологічного, організаційного, економічного – організація чи підприємство може вижити та розвиватися.

Нововведення – головний фактор успіху будь-якої організації. В даний час швидко скорочується життєвий цикл товару та послуг, різко загострюється конкуренція, підвищуються вимоги споживачів.

Щоб вижити в такій обстановці підприємство змушене безперервно покращувати якість своїх товарів, своєї продукції, вдосконалювати виробничі та управлінські процеси.

Сьогодні організації працюють при безперервній зміні зовнішнього середовища, до якого повинні адаптуватись за рахунок нововведень, що є першим критерієм професіоналізму керівника.

“Фактор оновлення” “модернізації”, реконструкції – це реальність, і якщо фірма ігнорує його, то в неї не буде перспективи розвитку.

Особливо актуальна ця проблема для України, швидко змінюється внутрішнє та зовнішнє середовище.

Іде приватизація підприємств та інших державних організацій. Приватизовані і неприватизовані підприємства в більшості випадків в кризовій ситуації в основному із-за нездібності керівникыв йти на радикальні зміни. Але тут без капіталу не вирішити цю проблему.

По даним соціологічних досліджень, ці труднощі в основному зумовлені низькою якістю менеджменту, невмінням багатьох менеджерів максимально ефективно використати потенціал колективу, можливості зовнішніх обставин. Тільки деякі керівники змогли прилаштуватися до різкої зміни політичної та економічної ситуації (керівництво пив. заводу “Оболонь”).

Сьогодні для керівника вміння управляти інноваціями має першочергове значення.

Інновація (від латинського innovatio – нововведення) – зміни, розвиток способів (техніки – технології і результатів діяльності людей.

Термін “інновація” ввійшов в наукову термінологію ще в ХІХ столітті. Суть нововведення приставляє інноваційну діяльність, а зміст - комплексний процес створення, розповсюдження і використання нового практичного засобу для задоволення людських потреб, які змінюються під дією розвитку суспільства.

Після кризового періоду в менеджменті стала актуальною “інноваційна політика”. В 60-х роках на перший план вийшли дослідження соціальних факторів нововведень.

В звязку з цим зявилася нова область знань – інноватика, наука про цілеспрямовані зміни, нововведення в соціальній організації. В залежності від предметного змісту розрізняють інновації технічні і соціальні.

Під технічною інновацією розуміють обєкт, впроваджений в виробництво в результаті проведеного наукового дослідження або виконаного винаходу чи відкриття, які якісно відрізняються від попередніх аналогів. Інновація характеризується більш високим технологічним рівнем, новими споживчими якостями товару або послуг по зрівнянні з попередніми.

Соціальні (економічні, організаційні, управлінські, культурні) інновації виходять в даний період часу на передній план управлінської діяльності.

До соціальних інновацій відносяться перш за все економічні, наприклад, в системі винагород, тобто перехід від розділення праці до винагороди за вклад в результат, та управлінні, наприклад за розробку нових організаційних структур, нових форм організації праці, нових способів розробки та прийняття рішень, принципово нових форм контролю, формування нової організаційної культури і т.ін.

Наприклад, інновація менеджменту, як створення та функціонування кружків контролю якості (ККЯ).

Їх задуми такі: коли на підприємстві виникає проблема (техніко-технологічна, організаційна), яка впливає на якість продукції, всі хто може прийняти участь в рішенні цієї проблеми обєднуються в творчу організацію, підключають туди ще вчених і вирішують поставлену задачу, але при цьому помиють барєри між службами як по вертикалі, так і по горизонталі.

По рівню новинки і характеру здійснюючих змін інновації розділяють на радикальні і вдосконалюючи.

По причинам виникнення інновації можна розділити на реактивні і стратегічні.

Реактивні інновації забезпечують здатність фірми вести боротьбу на ринку, її виживання, проявляються в вигляді реакції на нові перетворення, що здійснюються конкурентом.

Стратегічні інновації – це нововведення, впровадження яких носить рішучий характер, з метою отримання конкурентних переваг в перспективі. Виникає питання, чи будь-які зміни в виробництві чи управлінні є інноваціями? Ні.

До інновації відносять такі заходи, які забезпечують економію затрат, матеріальних чи трудових, або утворюють умови для такої економії; по друге, підвищують продуктивність праці або полегшують її; по третє, збільшують конкурентоспроможність організації і здатні досягненню цілі організацією чи виконанні поставленої задачі.

Сьогодні йде боротьба за здатність до нововведень.

Інноваційний процес охоплює цикл від виникнення ідеї до її практичної реалізації, тобто це дослідження, утворення, впровадження та розповсюдження нового.

Практика підтверджує наявність двох основних форм розповсюдження інновацій: просте і розширене.

Стадії інновацій:

  1. Виникнення передумови нововведення (нові потреби, ідеї, винаходи, відкриття).

  2. Всестороннє дослідження.

  3. Розробка експериментального взірця.

  4. Патентування нового.

  5. Розробка промислової установки (проектування, виготовлення, монтаж, експериментальна експлуатація, узаконення параметрів і т.ін.)

  6. Розділення нового обєкту серед користувачів.

  7. Розповсюдження (тиражування) нового способу, технології чи нового устаткування.

Часто інноваціям виникають протиріччя з ціллю стабілізації якоїсь системи. Як правило, інновація виживає в конкуренції.

Інколи протиріччя виникають між учасниками інноваційного процесу – ініціаторами організаторами, дослідниками, розробниками та користувачами. Тут часто потрібних капіталах та ефективне управління ними.

Вчені вислови, що немає більш трудного ніж боротися за нове?

При організації впровадження нового як правило змінюються три важливих компонента:

а) зміна стратегії, наприклад, що дає можливість виробляти нову продукцію та освоювати ринки.

б) змінювати систему функціонування організації, організаційну структуру, знання, технології, комунікації.

в) зміна поведінки персоналу, включаючи мотиви, норми, поняття, цінності і перерозділення влади (обовязків, прав, відповідальності).

Перший варіант впровадження інновацій:
^

стратегія  система  поведінка


Інколи такий варіант буває затяжним.

Другий варіант:

поведінки  система  стратегія


тобто змінюємо відношення персоналу до інновації, а потім її впровадження тоді зміна системи пройде швидше.

Третій варіант:
^

поведінки  стратегія  система


це самий оптимальний варіант.

Є ще варіант впровадження нового – стратегія “прориву”.

Людський аспект в організаційних змінних є фундаментальним, тому що поведінки людей в організації – керівних, технічних і інших співробітників визначає що можна змінити і яка від цього користь.

Кадри повинні розуміти, хотіти і мати можливість перетворити в життя зміни технічні чи організаційні.

Коли міняється організація, міняються люди: вони повинні придбати нові знання отримувати більше інформації, рішати нові задачі, вдосконалювати навики, уміння і часто змінювати робочі навички і відношення до справи.

Для обгрунтування такої технології управління інноваціями можна привести Х-карту Ротлисбергера





Х - карт


Х-карта наглядно показує, що психологічні, особисті фактори, а також соціальні аспекти впливають на працівника і дають результат інновацій.

Психологічна установка обясняє одну з самих істотних закономірностей сприйняття нового – відповідну поляризацію ступені новинки (коли не дуже знайоме стає зрозумілим). Повинен бути відповідний період адаптації людини до нового, з відповідною результативністю.

^ Зміна поведінки проходить в три етапи:

  1. Початкове входження в зміни (аналіз результатів – велика аналітична і діагностична дисфункцій управління) для внутрішнього і зовнішнього середовища.

  2. Усвідомлення потреби в змінних (ломка старого). Модель Курта Левіна складається з трьох послідовних стадій:

  • розморожування (навчання до залякування про скорочення чи ліквідація фірми)

  • нововведення

  • їх заморожування

3. Процеси змін (нововведень) включають два елементи:

- індентифікацію (перехід на нове трудний період, але терпіння і бажання досягнути позитивного результату допоможуть перемогти труднощі)

4. Заморожування (коли звикають до нового вдобряють його, їм похвали і винагороди від керівництва.

Освоєння нового можна зобразити діаграмою:





Найважливішим способом зміни поведінки є перепідготовка кадрів націлена на впровадження інновацій в виробництво чи управління.

При цьому професійна творча інтуїція менеджерів розкріпачується і переключається на комплексне бачення проблеми.

Таким чином в результаті зміни поведінки виявляються нові резерви інновацій.

  1. Бажання змінити ситуацію в організації.

  2. “Ідентифікація” і “засвоєння” – коли переходять загальні принципи і цілі в особисті цілі і норми.

  3. Пошук механізмів здійснення інновацій.

  4. Розвиток людського потенціалу.

  5. Формування елементів нової організаційної культури.

  6. Виявлення нової стратегії (в розробці стратегії приймають участь всі співробітники, що стає їх “власною” справою).


ІІІ. Хто впирається проти інновацій і чому?

Опір змінам пропорційний силі ломки структури або процесів старого.

Опір окремих осіб визивається багатьма економічними, психологічними і організаційними факторами.

Для швидкого і ефективного впровадження нововведення необхідно сформувати відповідні “внутрішні умови” – утворити позитивні установки, мотиви, побачити для себе перспективу.

Практика показує, що при впровадженні нового утворюється пять груп, які по різному відносяться до нього:

  1. Противники – утворюють додаткові труднощі і негативно відносяться до нового.

  2. Скептики (або вербальні противники завербовані противники вони такої думки, що нововведення не дасть позитивних результатів

  3. Нейтрали – їм все одно

  4. Приверженці – в принципі підтримую на словах, удобрюють, але мало ініціативи в практичній реалізації нововведень

  5. Ентузіасти – ініціатори і активні учасники нововведень

Під загрозою кризи противники і скептики здаються.

Необхідно утворити новий управлінський потенціал, який буде проявляти енергію і здібності на впровадження інновацій.

Для успішного впровадження інновацій в організації необхідно передбачити утворення “стартової площадки” та формування “подвійного управління”.


І. Утворення “стартової площадки”

  1. Діагностика інновацій і визначення етапів впроваджена наявність ресурсів матеріальних та фінансових.

  2. Аналіз реакції персоналу аналіз поведінки виявити групи підтримки і опору, провести індивідуальну розяснюючу роботу з кожним співробітником і утворити №опорну базу” з числа членів підтримки, провести організаційне оформлення нововедення.


ІІ. Формування системи “подвійного управління”

  1. Підготовки плану проведення інновацій з розрахунками, або проектом, де розраховано економічний потенціал на перспективу.

  2. Відміна системи поточного контролю (старої системи) і введення системи стратегічного контролю.

  3. Утворення нових посад чи управління з чітким розділенням відповідності за впровадження інновацій.

  4. Використання внутріфірмових ресурсів на рішення інноваційних проблем.

  5. Фінансування впровадження інновацій.

  6. Винагороди за успішне і своєчасне впровадження та освоєння інновацій.

  7. Постійне інформування всіх зацікавлених осіб про хід перетворень.

  8. Розвиток інноваційного потенціалу, як всього персоналу, так і менеджерів.

Менеджер, який ставить ціль управляти інноваціями, повинен займати активну позицію і бути готовим до них. Для цього необхідно оволодіти технікою та технологією в-ва, чи управління інноваціями.

^

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КРИЗОЮ


передбачає:

  1. Аналіз готовності організації до дій в різних кризових ситуаціях;

  2. Виявити місця найслабші в кризовому відношенні;

  3. Утворити постійну групу управління кризою;

  4. Назначити відповідальних за планування дій в умовах можливих кризових ситуацій;

  5. Навчання персоналу діям в кризових умовах;

  6. Утворення постійного центра управління кризою та моделювання кризових ситуацій. Криза в даному випадку розглядається, як необхідність інновацій.




Схожі:

Тема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди iconТема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди
Керівник підприємства чи організації повинен формувати (підбір, відбір та навчання) ефективну управлінську команду всіх рівнів
Тема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди iconТренінговий метод формування управлінської компетентності у фахівців-аграрників постановка проблеми
Напрацювання в галузі сучасної управлінської теорії і практики настільки різноманітні, що вимагають переоцінювання концепції, стратегії,...
Тема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди iconФормування управлінської звітності банку на основі концепції інтегрованого обліку анотація
Анотація. В статті досліджено питання застосування концепції інтегрованого обліку в обліково-інформаційній системі банку. Охарактеризовано...
Тема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди iconЛекція 1 технологія організаційно-управлінської діяльності
Жмарев Н. В. Системный подход и целевое управление в спорте. К.: Здоров'я, 1984. 144с
Тема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди iconАнкета команди учасника ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з програмування
Назва команди
Тема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди iconАнкета команди учасника ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з програмування
Назва команди
Тема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди iconЗаявка на участь в студентському чемпіонаті тнту ім. І. Пулюя із гри «Брейн-ринг» Назва команди Склад команди

Тема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди icon«Оптимізація управлінської діяльності керівника навчального закладу за допомогою коза-диска «Шаблони документів закладу освіти\ »
Тема: Оптимізація управлінської діяльності керівника навчального закладу за допомогою
Тема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди iconЛекція Управління якістю, як спеціалізований вид управлінської діяльності
Менеджмент якості являється спеціалізованим видом управлінської діяльності. До таких спеціалізованих видів управлінської діяльності...
Тема №11. Психогеометрія – технологія формування управлінської команди iconНайкращими гравцями команди "Унітех" являються
Членами команди є також: Дикий Віктор, Попеляр Олег, Власік Сергій, Афонін Роман, а також майбутнє молоде поповнення, якого чекають...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи