Методичний посібник курсу “страхування” icon

Методичний посібник курсу “страхування”




НазваМетодичний посібник курсу “страхування”
Сторінка4/6
Дата11.09.2012
Розмір1.03 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6

^ СТРАХУВАННЯ ПРИ БУДІВНИЦТВІ.

Розвиток видів страхування нерухомості пішов по двох основних напрямках:

1) страхування будівельних і монтажних робіт;

2) страхування будівель після здачі їх в експлуатацію.

У період будівництва виникає певна кількість ризиків, позбутися від яких неможливо. Для запобігання негативних фінансових наслідків небезпечних випадків на Заході давно використовується поліс по страхуванню будівельних і монтажних ризиків, який недавно став застосовуватися на практиці й українськими страховими компаніями.

Страхування цього напрямку у світовій практиці одержало назву CAR (contractor all risk) - страхування підрядчика від усіх ризиків. Особливо часто це страхування використовується при будівництві промислових об'єктів і житлових висотних будинків.

Як правило, таке страхування починається з приймання будівельного майданчика і закінчується зі здачею готової споруди. При цьому страховий захист поширюється на усі види будівельних робіт, обладнання будівельного майданчика, будівельні машини і механізми. Крім того, передбачений захист у розмірі до 20 % від загальної вартості будівництва на випадок можливого ушкодження майна третіх осіб, що виникло через проведення будівельно-монтажних робіт. Це особливо актуально для процесу, пов'язаного з реконструкцією, коли роботи проводяться в безпосередній близькості від інших будинків і споруд або поруч проходить дорога, прокладені комунікації, розташована автостоянка і т.п. Такі небезпеки можуть бути застраховані і повинні покриватися відповідно до умов договору страхування.

Платіж, який необхідно внести страховій компанії, визначається в залежності від видів проведених робіт і від загальної вартості майна. Зразкові тарифи у відсотках від загальної кошторисної вартості будівельних робіт приведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Вид

Поверховість будинку

робіт

до 12

12 - 16

більш 16

Будівництво

0,60

0,70

0,80

Реконструкція

0,70

0,80

0,90



^ СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ

    1. Базиси постачання і страхування вантажів


Сучасна зовнішня торгівля і перевезення не можуть обходитися без страхування. У більшості випадків договір страхування є невід'ємною частиною торгової угоди. Питання про те, хто і за чий рахунок здійснює страхування, вирішується при укладанні цих угод. Страхування вантажів історично виникло як страхування на морі, і тому дотепер даний вид страхування відноситься до так званого “морського страхування”, хоча основні умови застосовуються і для страхування вантажів, що перевозяться іншими видами транспорту. Хоча існують і специфічні умови для страхування вантажів, які перевозяться, наприклад, авіаційним транспортом. У випадках комбінованого перевезення саме морська частина вважається найбільш складною.

У міжнародній торгівлі при всьому різноманітті її форм вироблені основні умови торгівлі тими або іншими товарами і відповідні їм проформи торгових контрактів. У цих проформах передбачаються механізм утворення ціни товару і дії, які приймаються на себе сторонами в цій угоді.

Найбільш поширені чотири основних типи торгових угод: СІФ , КАФ, ФОБ і ФАС.

  • Угода СІФ (див. також додаток) одержала свою назву від початкових літер англійських слів: вартість товару, страхування і фрахт (cost, insurance, freight). Це особливий вид контракту, у якому на спеціальних підставах вирішуються основні питання купівлі - продажу: момент переходу на покупця ризику випадкової загибелі, ушкодження або передачі товару, сумлінної дії продавця; порядок розрахунків та інші питання.

При продажі товару на умовах СІФ продавець зобов'язаний доставити вантаж у порт відвантаження, завантажити його на борт судна, зафрахтувати вантаж від морських ризиків на весь час перевезення до здачі його перевізником покупцю і вислати покупцю всі необхідні документи про відправлення.

По угоді СІФ від продавця не потрібно фізичної передачі товару покупцю, достатньо пересилки йому всіх товаросупроводжувальних документів по цій угоді. Маючи документи, покупець може розпоряджатися подальшою долею вантажу до його одержання.


  • Угоди КАФ одержали свою назву від початкових літер англійських слів: вартість і фрахт (cost and freight).

По угоді КАФ продавець повинен укласти за свій рахунок договір морського перевезення до місця призначення, вказаного в контракті, і доставити вантаж на борт судна. Обов'язок страхування лежить на покупці.


  • Угода ФОБ одержала свою назву від англійського виразу "вільно на борту" (free on board). За умовами цього виду угоди продавець зобов'язаний завантажити товар на борт судна, яке повинен зафрахтувати покупець. Він же повинен застрахувати товар на час перевезення, звичайно від внутрішнього пункту до порту завантаження і далі до кінцевого пункту призначення.




  • Угоди ФАС - від англійського виразу "вільно уздовж борта або вільно уздовж борта судна" (free alongside ship).

Зміст угод на умовах ФАС аналогічний умовам ФОБ, із тієї різницею, що за умовами угоди ФОБ продавець зобов'язаний завантажити вантаж на судно, і товар переходить на ризик покупця з моменту перетинання борта судна, а по угоді ФАС продавець доставляє вантаж на причал до борта судна і подальша відповідальності за вантаж із нього знімається.


Розглянувши чотири основні типи торгових угод, необхідно звернути увагу на той момент, що у всьому процесі бере участь і така необхідна ланка транспортного процесу, як перевізник, на якому також лежать зобов'язання по доставці вантажу в цілості. І торкаючись цієї теми, необхідно звернути увагу на норми міжнародного права, які регулюють відповідальність перевізника в міжнародних морських перевезеннях.


Основною міжнародною угодою, що регулює відповідальність перевізника на морському транспорті, є "Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент" або так звані Гаазькі правила (прийняті в Брюсселі в 1924 році), що були в 1968 році значно розширені Брюссельським протоколом і стали називатися Гаазько-Вісбі правилами. Останні не підписані Канадою, США і Японією. В даний час у Брюссельській конвенції (загальна назва двох вищевказаних документів) бере участь більше 70 держав. Основні її положення у відношенні регулювання відповідальності перевізника знайшли відображення у національних законодавствах багатьох країн. Крім того, у 1978 році була прийнята "Конвенція Організації Об'єднаних Націй про морське перевезення вантажів", відома як Гамбурзькі правила, що набрали сили з 1 листопада 1992 року, але дотепер не ратифіковані Україною. Проте, для українських вантажовідправників виконання Гамбурзьких правил стає обов'язковим при оформленні договору морського перевезення з іноземними перевізниками.


А тепер, розглянемо безпосередньо умови страхування вантажів, що, ні в якій мірі, не варто плутати зі страхуванням відповідальності перевізника за цілість перевезеного вантажу.


Страхування морських міжнародних перевезень вантажів здійснюється на стандартних умовах на основі обумовленостей (clause) "А", "У" і "С" Інституту лондонських страховиків про страхування вантажів. Страхування звичайно здійснюється на наступних умовах:


  • "З відповідальністю за всі ризики" ("All risks") - відповідає обумовленості “А”;

  • "З відповідальністю за приватну аварію" ("with particular average" - W. P. A.);

  • "Без відповідальності за ушкодження, крім випадків аварії" ("Free from particulars average" - F. P. A.) - відповідає обумовленості “С”




  1. При страхуванні за умовою "З відповідальністю за всі ризики" ("All risks") відшкодовуються:

  • Збитки (losses) від ушкодження або повної загибелі усього або частини вантажу (due to damage or total loss of the whole or part of the cargo), що відбулися по будь-якій причині, крім випадків особливих умов договору страхування;

  • Збитки, витрати (expenses) і внески (contributions) по загальній аварії (alloved in general average)2 ;

  • Всі необхідні і доцільно здійснені витрати по рятуванню вантажу (for the salvage of the cargo), а також зменшенню збитку і встановленню його розміру (ascertaining its extent), якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.


При цьому, із цих умов виключаються ушкодження і загибель від:

  • усякого роду військових дій, знарядь війни, піратських дій, конфіскації, арешту або знищення за вимогою влади (ці ризики можуть бути застраховані за додаткову плату);

  • радіації, наміру і грубої необережності страхувальника або його представників, порушення встановлених правил перевезення, пересилки і збереження вантажів, невідповідності упаковування;

  • впливу трюмного повітря або особливих властивостей вантажу;

  • вогню або вибуху, якщо без відома страховика на судно одночасно були завантажені речовини, небезпечні у відношенні вибуху або самозаймання;

  • недостачі вантажу при цілості зовнішнього упаковування (недовкладення); пошкодження вантажу гризунами, хробаками, комахами;

  • затримки в доставці вантажу і падіння цін.




  1. При страхуванні за умовою" З відповідальністю за приватну аварію" ("With particular average" -W. P. A.) відшкодовуються:

  • Збитки від пошкодження або повної загибелі усього або частини вантажу унаслідок вогню, блискавки, бурі, шторму, або інших стихійних лих (elemental disasters), аварії (standing), або зіткнення (collision) судів, літаків та інших транспортних засобів між собою, удару їх об нерухомі або плавучі об'єкти (by contact with any fixed or floating objects), посадки судна на мілину (grouding), обвалу мостів (collapsing of briges ), вибуху, пошкодження судна льодом (damade by ice), підмочення забортною водою (wetting by sea or river water), а також заходів, вжитих з метою рятування або гасіння пожежі (extinction of fire);

  • Збитки внаслідок пропажі безслідно судна або літака (the vessel or aircraft being missed);

  • Збитки від пошкодження або повної загибелі усього чи частини вантажу внаслідок нещасних випадків при навантаженні (accidents in loading), укладці (stowage), вивантаженні вантажу (discharge) і прийманні судном палива (taking in fuel by the vessel);

  • Збитки, витрати і внески по загальній аварії;

  • Всі необхідні і доцільні витрати по рятуванню вантажу, а також по зменшенню збитку і встановленню його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.


З відповідальності по цій умові точно також виключаються ризики, що не покриваються умовою "Всі ризики".


  1. ^ При страхуванні за умовою "Без відповідальності за пошкодження, крім випадків аварії" ("Free from particular average - F. P. A.) відшкодовуються:

  • Збитки повної загибелі усього або частини вантажу унаслідок вогню, блискавки, бурі, шторму або інших стихійних лих, аварії або зіткнення суден, літаків і інших транспортних засобів між собою, удару їх об нерухомі або плавучі об'єкти, посадки судна на мілину, обвалу мостів, пожежі або вибуху на судні, літаку або іншому транспортному засобі, пошкодження судна льодом, підмочення забортною водою, а також заходів, вжитих з метою рятування або гасіння пожежі;

  • Збитки внаслідок пропажі судна або літака;

  • Збитки від повної загибелі усього або частини вантажу внаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладці, вивантаженні вантажу і прийманні судном палива;

  • Збитки, витрати і внески по загальній аварії;

  • Всі необхідні і доцільно зроблені витрати по рятуванню судна, літака або іншого транспортного засобу, а також по зменшенню збитку і встановленню його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.


По переліку страхових випадків, при яких підлягають оплаті збитки, і по сукупності винятків із страхового покриття в цілому цієї умови збігаються з умовами з відповідальністю за приватну аварію. Різниця полягає в тому, що по останній умові страховик у звичайних умовах відповідає тільки за випадки повної загибелі усього або вантажу, а за пошкодження вантажу відповідає лише у випадку якоїсь події (в цілому іменованою аварією) з транспортним засобом (судном).

З даного покриття виключаються також збитки від протікання води, пошкодження при вантажно-розвантажувальних роботах, землетрусах, вулканічних виверженнях і ударах блискавкою.

Слід зазначити, що при оплаті угод за допомогою документарних акредитивів, комерційні банки, як правило, висувають вимоги покриття страхування всіх ризиків, яким піддається вантаж під час перевезення з моменту його відвантаження до прибуття в пункт призначення, операції по перевалюванню вантажів на всіх етапах шляху і т.д.


При укладанні договорів купівлі-продажу товарів на умовах (базисі) поставки CIF відповідно до "Инкортемс 1990", обов'язок укладання договору страхування покладається на продавця, який повинен зробити це так, щоб покупець або інша особа, зацікавлена в страхуванні товару, мали право безпосередньо висунути вимогу , що має силу, до страховика і передати покупцю страховий поліс або інший доказ укладання договору страхування.

Договір страхування укладається зі страховиками або страховою компанією, що мають гарну репутацію, і повинен відповідати, якщо немає інших домовленостей, мінімальним вимогам Обумовленостей Інституту лондонських страховиків про страхування вантажів або подібним зведенням умов. Тривалість договору страхування повинна відповідати пункту Б.5 умов CIF. На прохання покупця продавець забезпечує, якщо це можливо, за рахунок покупця страхування від ризику, пов'язаного з військовими діями, страйками, суспільними хвилюваннями і безпорядками. Страхова сума при укладанні договору на умовах CIF (також і CIP) складає не менше 110% вартості товару. Це пояснюється тим, що в страхову суму включаються 10% вартості товару, що складають витрати по перевезенню, митному оформленню й очікуваному прибутку покупця. Страхова сума повинна бути виражена у валюті контракту.

Як правило, в обов'язок продавця входить укладання договору страхування на умовах обумовленості "С" Інституту лондонських страховиків про страхування вантажів, що представляє найбільш вузьке покриття, але за бажанням покупця і за його рахунок товар може бути застрахований на інших умовах.

Інші умови постачання "Інкотермс 1990" особливо не оговорюють обов'язок страхування товару ким-небудь із контрагентів. Звичайно обов'язок страхування товару лежить на покупці.

Під час перевезення вантажів морським транспортом у договір страхування вводиться "класифікаційна обумовленість", що установлює вимоги до віку, класу і прапору судна, який використовується для перевезення. Відповідно до даної обумовленості вік судна не може бути більше 16 років, а клас регістра судна встановлюється тільки Регістром Ллойда, Морським регістром судноплавства (Російська Федерація), Морським бюро судноплавства (США), Bereau Veritas Germanicher Lloyd, Norske Veritas, Корейським, Італійським, Польським регістром судноплавства, Nippon Kaijji Кyokai.

При залученні судів, що не відповідають вказаним вимогам, страхувальник зобов'язаний здійснити доплату страхової премії, тому що ризик пошкодження і втрати вантажу значно збільшується. Це пояснюється тим, що аварійність судів, які мають вік більш 16-ти років, різко зростає. Судновласники, намагаючись збільшити прибуток від їхньої експлуатації й одночасно знизити витрати на ремонт і технічне обслуговування, переводять свої суди під "зручні прапори". Держави, що їх представляють (наприклад, Перу, Кіпр, Багами і ін.), не висувають досить жорстких вимог до безпеки мореплавання, по тим же причинам змінюється клас регістра судів. Між тим роль країн, що представляють "зручні прапори", постійно зростає. Так, якщо в 1995 р. у них було зареєстровано 11 % світового тоннажу, то в 1988 р. його частка зросла вже до 37 %.

Під час перевезення вантажів на палубі морських судів страховик може також виставляти вимогу про сплату надбавки до страхової премії, тому що подібні перевезення пов"язані з підвищеним ризиком.

При морських перевезеннях вантажовласнику при оплаті надбавки до страхової премії може бути надане додаткове покриття збитків, викликаних військовими ризиками і страйками. Як правило, дана надбавка складає кілька десятих частин відсотка.

Необхідно відзначити, що умови постачання товарів, що визначаються "Інкотермс 1990", усі частіше використовуються в торгівлі між державами СНД, а також у їхній внутрішній торгівлі.


    1. Особливі умови страхування


У договорі страхування завжди визначається початок періоду терміна страхування і його територіальні межі.

Відповідальність за договором страхування вантажу починається з моменту, коли вантаж взятий із складу в пункті відправлення для перевезення і продовжується протягом усього його перевезення, включаючи перевантаження (reloadings) і перевалки (transshipment), а також збереження на складах (storage in warehouse) у пунктах перевантаження і перевалки доти, доки вантаж не буде доставлений на склад вантажоодержувача або інший кінцевий склад у пункті призначення, вказаний у полісі, але не більше (not exceeding) 60 днів після вивантаження вантажу з морського судна в порту призначення. Під час доставки вантажу на ліхтерах, баржах і інших фідерних судах відповідальність виникає тільки в тому випадку, якщо такі суди звичайні у використанні в умовах даного місця.

Збитки від падежу (due to death or mortality) тварин і птиць (fowl) і нещасних випадків із ними, утрата (leakage) і утруска (strewing) вантажу, брухту або бою (breakage) скла, порцеляни, фаянсу, кераміки, мармуру і виробів із них, різних видів цегли, жорна, точильних каменів, графітових тиглів, електродів та інших предметів, схильних до лому і бою (objects liable to breakage) , відшкодовуються при страхуванні на умовах 2 і 3 тільки в тому випадку, якщо збитки відбулися внаслідок аварії судна або іншого транспортного засобу.


    1. Загальні обмеження

Якщо таке не обговорено договором страхування спеціально, то не підлягають страховому відшкодуванню збитки, що відбулися внаслідок:

  • Всякого роду військових дій і/або результатів їхніх наслідків (пошкодження або знищення мінами, торпедами, бомбами й іншими військовими засобами), піратських дій, а також цивільних війн, народних хвилювань і страйків, конфіскації, реквізиції, арешту, знищення вантажу за вимогою (bt order of) військової або цивільної влади;

  • Прямого або непрямого впливу (direct or indirect effect) атомного вибуху, радіації або радіоактивного зараження, пов'язаних із будь-яким застосуванням атомної енергії і використанням матеріалів із властивостями, що розщеплюють, (ці випадки завжди виключаються з умов страхування);

  • Наміру (malice) або грубої недбалості (gross negligence) страхувальника або покупця вигоди (beneficiary) або їхніх представників, а також внаслідок порушення будь-ким із них правил (prescribed rules) перевезення (carriage), передачі (sending) і зберігання вантажів;

  • впливу температури трюмного повітря (air in the hold) або особливих і природних властивостей (specific properties) вантажу, включаючи утруску, усушку (drying up), утрату;

  • невідповідності упаковки або закупорки (improper packing or corking) вантажів і відправлення вантажів в пошкодженому стані (in damaged condition);

  • вогню або вибуху в зв'язку з навантаженням (in consequence of loading) вибухонебезпечних речовин і предметів, небезпечних у відношенні вибуху або самозаймання (spontaneous combustion) із відома страхувальника або покупця вигод або їхнього представника, але без відома страховика;

  • недостачі вантажу (shortage of cargo) при цілісності зовнішньої упаковки (while the outer packing is intact);

  • пошкодження вантажу комахами, гризунами, хробаками;

  • затримки в доставці (delay in the delivery) вантажів і падіння цін на товари.


Не підлягають страховому відшкодуванню всякі інші непрямі збитки, крім тих випадків, коли за умовами страхування такі підлягають відшкодуванню (are subject to indemnification) по загальній аварії.


    1. Додаткові обмеження


За умовами страхування відповідно до пунктів 2 і 3, крім загальних обмежень, не відшкодовуються збитки, що відбулися внаслідок:

  • повені і землетрусу;

  • осадження випарів у трюмі судна (ship's sweat) і підмочки вантажу (wetting of cargo) атмосферними осадами (atmospheric precipitation);

  • знецінення вантажу (depreciation of the cargo) внаслідок забруднення (in consequence of contamination) або псування тари при цілісності зовнішньої упаковки;

  • викидання за борт (jettison) або змивання хвилею за борт (washing overboard) палубного вантажу (deck cargo) або вантажу, який перевозиться на безпалубних судах (undecked vessels) ;

  • розкрадання (pilferage) або не доставки вантажу (non-delivery of the cargo).


За згодою між страхувальником і страховиком умови договору страхування можуть бути доповнені (amplified) або замінені іншими умовами, прийнятими в міжнародній практиці страхування.


    1. Взаємовідносини сторін при настанні страхового випадку


При настанні страхового випадку страхувальник або його покупець вигоди зобов'язаний вжити всіх можливих заходів (to take of possible measures) по рятуванню (for the salvage) і збереженню застрахованого майна (вантажу) і запобіганню подальшого збільшення збитку, а також забезпеченню права на регрес (the right of recourse against) до винної сторони (the party responsible) і негайно сповістити страховика або його представника.

Страховик і його представники мають право брати участь у рятуванні і збереженні застрахованого вантажу, вживаючи для цього необхідних заходів. Однак дії страховика і його представників по рятуванню майна і збереженню вантажу не є підставою для визнання права страхувальника на одержання страхового відшкодування.

Якщо не було іншої угоди (unless otherwise stipulated), усі витрати по рятуванню і збереженню вантажу, а також попередженню його ушкоджень здійснюються страхувальником. Витрати за умовами страхування підлягають відшкодуванню й оплачуються страховиком при розрахунку зі страхувальником, якщо збиток підлягає відшкодуванню за умовами страхування.

При настанні страхового випадку страхувальник повинен викликати представника страховика (аварійного комісара/агента) для огляду і визначення розміру збитку при участі страхувальника. У випадку розбіжностей проводиться необхідна експертиза.

При вимозі страхового відшкодування страхувальник або покупець вигоди повинен документально підтвердити (to prove with documents):

А) свій інтерес у застрахованому майні. Для доказу інтересу даються коносаменти, інші перевізні документи, рахунки-фактури, якщо по змісту документів страхувальник має право розпоряджатися вантажами (has the right of disposing of the cargo). При страхуванні фрахту - чартери і коносаменти;

Б) наявність страхового випадку (the occurence of an insured accident). Для доказу страхового випадку даються протест капітана (морський протест), виписка із судового журналу й інші офіційні акти з зазначенням причини страхового випадку; у випадку пропажі безслідно - засвідчені свідчення про час виходу судна в рейс із порту відправлення, а також про неприбуття його в порт призначення в термін, необхідний для визнання судна безслідно зниклим;

В) розмір своєї претензії по збитку (the amount of claim in respect of the loss). Для доказу розміру претензії по збитку признаються: акти огляду вантажів аварійним комісаром, акти експертизи, оцінки й інші документи, складені за законами і звичаями того місця, де визначається збиток; виправдувальні документи на здійснені витрати і рахунки по збитку, а у випадку вимоги відшкодування збитків і витрат по загальній аварії - обгрунтований документами розрахунок або диспаша.

Позовний термін давності встановлюється законодавством країни.


    1. Відмова в сплаті страхового відшкодування


Страховик може відмовити (has the right to refuse) у сплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник:


  1. повідомив неправильні відомості (incorrect particulars regarding) про обставини, що мають істотне значення (of essential importance) для судження про страховий ризик;

  2. не повідомив страховика про істотні зміни (essential changes) у ризику, що відбулися після укладання договору страхування;

  3. не вжив заходів по рятуванню і збереженню вантажу і не сповістив про страховий випадок страховика або його представника.


При сплаті страхового відшкодування до страховика переходять усі права страхувальника або покупця вигод по претензіях до третіх осіб. Якщо страхувальник відмовиться від такого або не представить страховику необхідні документи для здійснення регресу, страховик має право відмовитися від виплати страхового відшкодування.

Суперечки по договорах страхування вирішуються в Арбітражному суді.


Тепер, пройшовши теоретичні питання по страхуванню вантажів, розглянемо, як відбувається проведення експертизи пошкодженого вантажу і як відбувається з'ясування пов'язаних із цим обставин.

    1. Проведення експертизи пошкодженого вантажу

1   2   3   4   5   6

Схожі:

Методичний посібник курсу “страхування” iconНавчально-методичний посібник Навчально-методичний комплекс з курсу
Навчально-методичний комплекс з курсу «Інженерна та комп’ютерна графіка. Частина», для студентів денної та заочної форм навчання...
Методичний посібник курсу “страхування” iconХарьковская национальная академия городского хозяйства соціологія навчально-методичний посібник
Соціологія: Навчально-методичний посібник (для студентів 3 курсу заочної форми навчання всіх спеціальностей академії). Авт.: Бєлова...
Методичний посібник курсу “страхування” iconМіжнародний Соломонів Університет Кафедра фінансів Навчально-методичний комплекс з курсу Страхування доцент Мурашко О. В. для студентів денної та заочної форм навчання Протокол №7 від 18. 09. 02 Київ-2003 мета та завдання курсу
Метою дисципліни є послідовне формування у студентів знання основних положень теорії І практики страхування
Методичний посібник курсу “страхування” iconПолітична історія України навчально-методичний посібник
Навчально-методичний посібник «Політична історія України» з базового курсу для студентів інженерно-технічних, економічних І гуманітарних...
Методичний посібник курсу “страхування” iconНавчально-методичний посібник для середніх загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням біології
Планування роботи дошкільного навчального закладу. Навчально-методичний посібник
Методичний посібник курсу “страхування” iconНавчально-методичний посібник для студентів професійно-кваліфікаційного рівня "бакалавр" за напрямом підготовки 0902
З-38 Технологічні основи машинобудування: Навчально-методичний посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004. – 98 с
Методичний посібник курсу “страхування” iconНавчально-методичний посібник Міністерство освіти і науки України
Л22 Економічна історія. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 68 с
Методичний посібник курсу “страхування” iconЕконометрі я методичний посібник з вивчення дисципліни
Доля В. Т. Економетрія. Методичний посібник з вивчення дисципліни (для студентів за напрямами підготовки 0501 "Економіка", 0502 "Менеджмент")....
Методичний посібник курсу “страхування” iconНавчально-методичний посібник
Навчально-методичний посібник для практичних занять з модуля „Фінансовий менеджмент” (для магістрів спец. 8050106 „Облік І аудит”)....
Методичний посібник курсу “страхування” iconНавчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2011 Рекомендовано до видання
Призначення покарання: Навчально-методичний посібник / Авт кол.; Відп ред. В. О. Туляков. – О.:, 2011. с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи