Лекція 2 \"ОБ\

Лекція 2 "ОБ'єкт І предмет інформатики"




Скачати 104.86 Kb.
НазваЛекція 2 "ОБ'єкт І предмет інформатики"
Дата12.09.2012
Розмір104.86 Kb.
ТипЛекція




ЛЕКЦІЯ 2

"ОБ'ЄКТ І ПРЕДМЕТ ІНФОРМАТИКИ"


Розглянуті питання

  1. Об'єкт і предмет інформатики. Інформаційні технології

  2. Інтелектуалізація документообігу



Інформатика це наука. Щоб підтвердити або спростувати цю тезу, необхідно відповісти на наступні питання:

  • що є об'єктом дослідження інформатики?

  • що є предметом вивчення інформатики?

  • чи є в інформатики власна система понять?


ОБ'ЄКТ ІНФОРМАТИКИ

Об'єктом пізнання будь-якої науки є якийсь фрагмент реального світу (тваринний світ - зоології, людина як біологічна істота - медицини, суспільство - политології).

^ Об'єктом інформатики виступають, засновані на ЕОМ і телекомунікаційній техніці, автоматизовані інформаційні системи (АІС) різноманітного класу і призначення.

Множина АІС, у залежності від функціонального призначення, ділиться на наступні класи:

  • управляючі (АСУТП - АСУ технологічними процесами, АСУВ - АСУ виробництвом),

  • що проектують (САПР - системи автоматизованого проектування),

  • науково-пошукові (АСНД - автоматизовані системи наукових досліджень, експертні системи),

  • діагностичні.

У залежності від сфери застосування розрізняють адміністративні, економічні, виробничі, медичні, навчальні, екологічні, криміналістичні, військові АСУ.

Зазначені АСУ реалізують концепцію автоматизації "зверху-униз" і впливають на макросоціальні процеси в суспільстві.


Мікросоціальні процеси регулюються за допомогою систем, що раніш було прийнято назвати допоміжними - системи грошово-касових операцій, розподіли місць на транспорті, у готелях, метеорологічної інформації, документообігу. Ці системи реалізують автоматизацію "знизу-вверх" - від користувача і його задач, що виникають безпосередньо на робочих місцях, до концепції автоматизації офіса (office automation).


Інформатика вивчає всі сторони їхньої розробки, проектування, створення, аналізу і використання в соціальній практиці.


^ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Поняття технології включає комплекс наукових і інженерних знань, втілених у прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудових чинників виробництва, засобах їхній з'єднання для створення продукту або послуги, що відповідають певним вимогам, стандартам.

У такому розумінні термін «технологія» нерозривно пов'язан з машинізацією виробничого або невиробничого (соціального) процесу. До другої половини XX ст. були відомі лише технічні нововведення і виробничі технології, що мали ті або інші соціальні наслідки.

Промисловий переворот, що ввійшов в історію, матеріальною базою якого послужила парова машина Уатта, означав технологічну революцію в матеріальному виробництві, тобто масове створення ефективних виробничих технологій.


Сучасна науково-технічна революція (ми її називаємо інформаційно-технологічною), матеріальною базою якою виступають ЕОМ і телекомунікаційна техніка, означає технологічну революцію в невиробничій сфері - у управлінні, науці й інших областях інтелектуальної діяльності, тобто масове створення інформаційних технологій.


Інформаційні технології (ІТ) - це машинізовані засоби виробітки, збереження, передач, використання інформації у виді даних і знань. Вони включають два елементи - машинний і людський (соціальний), причому останній виступає головним. Реалізуються ІТ за допомогою автоматизованих інформаційних систем.


Підкреслимо, що об'єктом інформатики виступають не самі по собі ЕОМ як програмно-технічні комплекси, а інформаційні технології, утіленням яких служать людино-машинні, точніше, социоально-технические, системи. На відміну від виробничих, енергоперетворуючих інформаційні технології відносяться до соціальних. знанієперетворуючих технологій.


У майбутньому виникнуть (і уже виникають) дуже складні проблеми взаємодії штучного інтелекту у виді надскладної обчислювальної мережі п'ятого покоління з такими елементами, як Супер-ЕОМ, бази знань, персональні комп'ютери, новітні телекомунікаційні системи, і сформованого природного соціального інтелекту, промислових роботів масового застосування і природної робочої сили. Це породжує надскладні соціальні технології.


Можна говорити і про вторинні об'єкти інформатики - соціальних підсистемах, що з'явилися задовго до ЕОМ і самої інформатики. Мова йде про системи масової інформації (преса, радіо, телебачення), документообігу, бібліотечної, архівної справи. Інформатика дозволяє по-новому осмислити функціонування зазначених галузей соціального життя, обгрунтувати шляхи їхнього розвитки на базі комп'ютеризації.


На об'єктному рівні інформатика не виходить за рамки сформованих понять, задовольняючись тими поняттями, що вироблені іншими науками - кібернетикою, теорією інформації, системотехнікою (теорією ЕОМ), семіотикою (наукою про знакові системи). Проте в міру розвитку й ускладнення програмно-технічних комплексів виникає потреба в нових підходах і нових поняттях. Це вже перехід до предметного рівня.


Таким чином, інформатика на розглянутому - об'єктному рівні стає науково-інженерною основою, що швидко росте по масштабах і значенню індустрії знань, що у міру розвитку вже не може задовольнятися чисто інженерним (прикладним) забезпеченням, а потребує створення нової теорії - переходу від формально-технічного (об'єктного) до змістовно-значеннєвого (предметного) рівня розгляду і рішення задач соціальної інженерії знань.


^ ПРЕДМЕТ ІНФОРМАТИКИ

Той самий об'єкт може вивчатися різноманітними науками. Об'єкт пізнання - якийсь фрагмент реального світу, а його предмет - обрана для дослідження методами даної науки сторона, грань, аспект об'єкта.

Информатизация соціально-комунікативних процесів (створення різноманітних соціальних технологій) вивчається в частині матеріально-технічної бази і програмного забезпечення соціальних технологій різноманітними науками: кібернетикою, системотехнікою, теорією інформації, а в частині формування функціональних підсистем - різноманітними суспільними науками - економікою, правознавством, психологією.

У формуванні соціальних (інформаційних) технологій беруть участь і науки, що відносять до тієйої або іншої що автоматизованої області: медицина, коли мова йде про впровадження ЕОМ в охорону здоров'я, педагогіка (комп'ютеризація навчального процесу), військові науки (використання ЕОМ у військовій справі). Кожна з зазначених наук розглядає комп'ютеризацію зі своєї сторони, прикладає до неї свої закони і принципи.

А яку ж сторону розглянутого об'єкта вибирає інформатика, роблячи її своїм предметом? Вона вибирає змістовну, значеннєву сторону створення і функціонування інформаційних систем і технологій, пов'язану з їхньою сутністю, соціальною віддачею, корисністю, місцем у суспільних системах, історичним значенням як чинника радикального прогресу і виходу суспільства на якісно нові історичні рубежі.

Ускладнення інформаційно-обчислюваних систем, розширення масштабів їх створення, перехід до штучного інтелекту - усе це оголило і до крайності загострило проблеми, що відносяться до всього технологічного циклу збору, переробки і застосування інформації в планово-управлінських, пізнавальних і інших процесах, висунуло на перший план загальні проблеми утримання інформаційних процесів і значення інформаційних технологій.

Інформаційні технології виникають як засіб вирішення протиріччя між знаннями що накпичились і продовжують накопичуватися прискореними темпами, з одного боку, і можливостями і масштабами їхнього соціального використання - з іншого. У цьому їхнє історичне значення.

Наука (нове знання) виступає як найважливіший соціальний ресурс не «сама по собі», а тільки в складі єдиного інформаційного потенціалу суспільства, включаючи відповідні організаційні системи, форми комунікативного процесу, усю систему матеріальних носіїв інформації. Говорити про вплив науки на що-небудь поза інформаційним процесом нема смислу. Наукова ідея повинна перетворитися в інформацію, тобто бути закодованой, переданой по каналу, прийнятой адресатом, щоб можна було її застосувати на практиці. Чим більше потенціал знань, тим важніше задача розвитку інформаційно-комунікативних сфер народного господарства. Знання повинні певним чином фіксуватися, трансформуватися, розподілятися, поширюватися, прийматися і перероблятися. Процес цей строго виборчий; у кожному даному «місці», у кожний даний момент потрібні не «знання взагалі», а певний комплекс відомостей.

Інформаційні технології і виступили новим засобом перетворення знань в інформаційний ресурс (ІР) суспільства, його новий рушійний чинник, стал засобом ефективного його використання. Інформаційний ресурс став основним ресурсом людства, головною цінністю сучасної цивілізації. Але виникли і складні проблеми, що відносяться до ролі, механізму функціонування, соціальним наслідкам використання інформаційного ресурсу. Для їхнього рішення і знадобилася нова наука - інформатика.

Предметом інформатики, як нової фундаментальної науки, і виступає інформаційний ресурс - його сутність, закони функціонування, механізми взаємодії з іншими ресурсами суспільства і впливи на соціальний прогрес. Перехід на рівень інформаційного ресурсу в його змістовному трактуванні означає перехід до вивчення внутрішніх зв'язків і закономірностей соціальної динаміки, заснованої на використанні інформаційних технологій.


Відомо положення філософії про те, що якби всі зв'язки і закономірності розвитку об'єкта були на поверхні і доступні неозброєного ока, не було б теоретичної науки. Таким чином, предмет теоретичної інформатики - те, що можна мислено побачити, лише піднявшись на більш високий ступінь абстракції.

Інакше кажучи, створенні інформаційно-обчислюванні системи з їхніми машинами, мережами зв'язку, алгоритмами, мовами, програмами подібні шкарлупі горіху. Щоб побачити його ядро, потрібно відвернутися від конкретної, зримої структури обчислюваних систем, устроя ЕОМ, їхньої фізичної роботи, засобів програмування, представлення даних і постаратися роздивитися, що за цим приховано. Потрібно зуміти побачити й у структурах соціального управління, облікових і звітних показниках, документах, стандартах, регламентах, процедурах і т.д. елементи єдиного інформаційного процесу, його неподільні частини. Подібно тому, як С. Карно, абстрагувався від устрою парових машин, побачив «рушійну силу вогню в чистому виді» (і створив нову фундаментальну науку-термодинаміку), потрібно побачити «рушійну силу знання в чистому виді».


Інформатика як наука про закони виробітки, передачі, використання інформаційного ресурсу в суспільній практиці підводить теоретичний фундамент під використання ЕОМ і автоматизованих систем, що, як відомо, і призначені для посилення інформаційних процесів у суспільстві, використання інформаційного ресурсу. Мова йде, насамперед, про спеціальні інформаційні системи, заснованих на комп'ютерній техніці і що реалізуюших ІТ, тобто інженерне обробка знань (Knowledge engineering). Теоретична інформатика «переглядає» всі аспекти розробки цих систем - їх проектування, створення, використання не тільки з формально-технічної, але і зі змістовної сторони, а також комплекс економічного, політичного, культурного впливу на соціальну динаміку. У орбіту аналізу теоретичної інформатики потрапляють і традиційні системи перетворення інформації і поширення знань - засоби і системи масової інформації, кіно, театри, довідкові служби. Але теоретична інформатика розглядає їх із певної сторони - із позиційної виробітки і використання інформаційного ресурсу, форм і засобів впливу указаних систем на суспільний прогрес.

Таким чином, предметом інформатики є інформаційний ресурс як «симбіоз» знання й інформації. Він виступає в якості предмета нової науки і зі змістовної, і з формально-математичної, і з технічної сторони. Це нова змістовна і квантифіцируємая (вимірна) категорія, що дозволяє зайняти інформатиці своє дуже важливе місце в системі наук.


^ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТООБІГУ

Соціальний (колективний) інтелект, як і інтелект окремої людини, виявляється в інформаційній формі. Інтелект окремої особистості виявляється у формі членороздільної мови або письмових текстів. Інтелект організованого колективу виявляється головним чином у його документообігу, де фіксуються управлінські рішення, зв'язку, плани, регламенти розглянутої організації.


Сучасне суспільство не може існувати без документів. Документи супроводжують нас на кожному кроку. Навіть дрібна покупка товару в магазині супроводжується видачею документа - касового чека. Ми можемо викинути непотрібний чек в урну відразу після покупки, але це не змінює справи. Все рівно в магазині залишається копія чека, що ще довго буде зберігатися і враховуватися.

Щодня у світі створюються мільярди копій великих і малих документів. На виробництво і відтворення документів витрачається немислима кількість паперу і лісу, а на облік, перевірку і збереження документів витрачається величезна кількість часу.

Зростання значення соціального управління виявляється головним чином у лавинообразному рості документопотоків. Виникнула гостра потреба перекласти практику раціоналізації документообігу і його скорочення на строго наукову основу. Таку основу і створює теоретична інформатика.

Інтелектуалізація документообігу зводиться до зменшення малозмістовних і ліквідації безглуздих, а те і попросту шкідливих, деструктивних документів і процедур управління.

Одна з основних задач інформатики складається в розробці і впровадженні засобів і методів використання обчислювальної техніки для перекладу документообігу з паперової форми в електронну.

Сучасні мережні технології дозволяють вирішити цю задачу, але поки лише частково. Усе банки світу вже пов'язані електронними мережами, і фінансові документи циркулюють в основному в електронному виді. Поступово виходять із ужитку паперові акції підприємств і інші цінні папери. Їх заміняють електронні депозитарії - бази даних, у яких відомості про акціонерів зберігаються у виді записів.

Порівняно нещодавно з'явилися електронні гроші. Це теж записи в базах даних. Пересування електронних грошей відбувається по безпаперній технології, шляхом переносу даних з одних записів в інші. Для персонального використання електронних грошей служать пластикові карти, що містять відомості про власника електронного рахунку на магнітній смузі, або смарт-карти, у котрих ті ж дані записані на невеликій плоскій мікросхемі, умонтованої в карту.

По безпаперній технології сьогодні працюють більшість засобів масової інформації. Всі етапи підготування газети, журналу, книги або рекламної листівки проводяться на комп'ютері. Операційні системи типу Windows дозволяють одночасно готувати і редагувати тексти, створювати й опрацьовувати ілюстрації, а комп'ютерні мережі об'єднують всіх учасників, що працюють над одним проектом, в автономні робітники групи.

Робоча група може обходитися без паперових документів до

повного завершення роботи над проектом. Лише коли робота здійснюється, створюється підсумковий паперовий документ. Це може бути як макет газети, так і повний комплект креслень, необхідний для будівництва ракетного крейсера.

У тих випадках, коли вихідні дані відразу мають електронний вид, переведення документообігу на безпаперну технологію відбувається порівняно просто. Припустимо, що письменник написав книгу в текстовому процесорі Word, а художник намалював до неї ілюстрації у векторному редакторі Adobe Illustrator. Припустимо, що фотограф підготував необхідні знімки за допомогою цифрової фотокамери й опрацював їх у редакторі Adobe Photo-shop. У цьому випадку залишається лише зібрати вихідні електронні документи в один підсумковий документ за допомогою настільної видавничої системи. Всі етапи редагування і коректури теж виконують в електронному виді за допомогою спеціальних програмних засобів. Робота передається з одного робочого місця на інше по комп'ютерній мережі, і всі учасники роботи допомагають друг другу і виправляють помилки колег без створення паперових документів.

Можливо, у далекому майбутньому, коли всі документи будуть відразу готуватися тільки в електронному виді, людство зможе перейти цілком до безпаперової технології, і залишки лісів будуть врятовані від повного знищення, а целюлозно-паперові комбінати перестануть скидати отруєні води в ріки й озера.

Схожі:

Лекція 2 \"ОБ\1. Теоретичні основи інформатики
Зміст І порядок проходження дисципліни. Методика освоєння програмних засобів. Джерела інформації. Об'єкт інформатики. Інформаційні...
Лекція 2 \"ОБ\Тема Теоретичні основи інформатики
Зміст І порядок проходження дисципліни. Методика освоєння програмних засобів. Джерела інформації. Об'єкт інформатики. Інформаційні...
Лекція 2 \"ОБ\Предмет ре – вивчення просторових особливостей зосередження продуктивних сил
Регіональна економіка, як і будь-яка інша наука, має свій об’єкт і предмет. Об’єкт науки – це найбільш загальні тіла та сили природи...
Лекція 2 \"ОБ\Програма дисципліни
Об'єкт інформатики. Інформаційні технології. Предмет інформатики. Галузі застосування комп'ютера. Склад пеом. Технічні засоби (Hardware)....
Лекція 2 \"ОБ\Затверджено на засіданні приймальної комісії Львівського національного університету імені Івана Франка
...
Лекція 2 \"ОБ\Тема Архітектура комп'ютера
Об'єкт інформатики. Інформаційні технології. Предмет інформатики. Галузі застосування комп'ютера. Склад пеом. Технічні засоби (Hardware)....
Лекція 2 \"ОБ\Лекція Політологія як наука (2 год.) План Об’єкт і предмет політології Структура політичної науки
Передумови та закономірності демократизації. Еволюція політичного режиму в незалежній Україні
Лекція 2 \"ОБ\Лекція Соціальний консенсус і конфлікт як управлінське явище
Проблема консенсусу, як правило, включає дві різні сторони: суб’єкт – об’єкт консенсусу та консенсус як засіб і як об’єкт управлінської...
Лекція 2 \"ОБ\Протокол №19 Загальне мовознавство
...
Лекція 2 \"ОБ\Протокол №9 Загальне мовознавство
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи