Лекція 2 \"эргономичні принципи організації діалогу користувача з комп\

Лекція 2 "эргономичні принципи організації діалогу користувача з комп'ютером"




Скачати 134.84 Kb.
НазваЛекція 2 "эргономичні принципи організації діалогу користувача з комп'ютером"
Дата12.09.2012
Розмір134.84 Kb.
ТипЛекція



ЛЕКЦІЯ 1.2

"ЭРГОНОМИЧНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ

ДІАЛОГУ КОРИСТУВАЧА З КОМП'ЮТЕРОМ"


Розглянуті питання:

ПАКЕТНИЙ РЕЖИМ

ПОНЯТТЯ ДІАЛОГУ

ТИПИ ДІАЛОГУ

УРАХУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО ЧИННИКА

ГРАФІЧНИЙ ІНТЕРФЕЙС


ПАКЕТНИЙ РЕЖИМ

Дослідниками встановлено, що в людино-машинних системах у першу чергу важливі не потенційні можливості апаратно-програмного компонента, а надані цими системами сервісні можливості для забезпечення ефективної роботи користувачів.

Взаємодія людини з ЕОМ не відразу прийняло діалогові форми, найбільше поширені в даний час. Історично діалоговому режиму спілкування з обчислювальною машиною передували системи пакетного типу. Пакетний режим виник на ранніх етапах розвитки ЕОМ, коли користувачі були відділені від машини.

Пакетний режим характеризується тим, що користувач заздалегідь повинний був підготувати завдання для ЕОМ. У завданні докладно, по пунктах, описати для кожного кроку завдання: яку програму треба виконати, відкіля їй узяти вихідні дані, куди переслати результати, що робити у випадку аварійного завершення всього завдання або його кроку. Всі завдання здавалися оператору ЕОМ. Він їх складав в одну стопку - пакет завдань, ставив на пристрій введення з перфокарт, натискав кнопку "Введення". Далі всі операції виконувалися без участі оператора, під керуванням операційної системи.

Пакетний режим орієнтований на максимальну ефективність використання ЕОМ. Користувач же одержував результати розрахунків тільки до кінця дня, аналізував результати, при необхідності вносив корективи і наступного дня знову приносив завдання на ОЦ. Процес одержання кінцевого результату носив циклічний характер, із тривалістю циклу порядку доби, і розтягувався на тижні і місяці.

Тільки значне здешевлення обчислюваних машин знизило актуальність максимального завантаження ЕОМ і висунуло на перший план підвищення ефективності роботи користувачів, головним чином непрофесійних.

Діалоговий режим припускає безпосередній діалог користувача з ЕОМ. У процесі опрацювання задачі користувач має можливість безпосередньо й оперативно контролювати роботу програми, змінювати рішення.


^ ПОНЯТТЯ ДІАЛОГУ

Спілкуванню між людьми і між людиною й ЕОМ властиві як відмітні, так і загальні риси. З'ясувавши, які правила ведення діалогу є загальними, а які - різними, можна значно швидше засвоїти діалогову систему.

Під діалогом будемо розуміти безпосередній сумірний по швидкості з процесом мислення, обмін повідомленнями між двома суб'єктами для досягнення визначеної цілі, при якому в будь-який момент часу можлива зміна ролей інформатора і реципиента (приймача інформації). Особливості ведення діалогу між людьми в деяких випадках можуть бути поширені на діалог у системі "людина-ЕОМ".

Виділимо такі основні особливості ведення діалогу:

1. У вступающих у спілкування є визначена ціль і, можливо, заздалегідь визначена "сценарій" діалогу. У процесі спілкування звичайно з'ясовуються цілі, думки учасників діалогу по обговорюваній проблемі, виявляється спільність і відмінність поглядів. Як правило, мінімізуються відмінності в підходах до розглянутого проблемі і навіть у відношенні до неї, у тому числі і шляхом зміни "сценарію" діалогу.

2. Учасники діалогу адаптуються друг до друга. У процесі діалогу або на окремих його етапах кожний із співрозмовників виконує визначену розмовну роль: один запитує, інший відповідає; один активно намагається схилити іншого до своєї точки зору, другий обстоює свою думку і т.д.

3. Відбувається розподіл розмовних ролей, кожний з учасників діалогу виконує визначені зобов'язання стосовно теми спілкування. У процесі ведення діалогу розмовні ролі можуть неодноразово перерозподілятися. Вони підпорядковуються нормам поводження і лінгвістичних правил, тобто приймають визначені форми, що, певною мірою, впливають на результат окремих фрагментів або діалогу в цілому.

Діалог "людина- ЕОМ" являє собою різновид діалогу, у якому перший суб'єкт - людина, а другий - діалогова система комп'ютера. Обмін інтерактивними посланнями ведеться по заздалегідь визначеному сценарії і мові спілкування.


^ ТИПИ ДІАЛОГУ

Для більш швидкого освоєння діалогової системи користувачу необхідно знати основні типи діалогу і форми його реалізації на обчислювальній машині. Найбільше відомі в людино-машинному середовищі такі типи діалогу:

  • команда;

  • меню;

  • питання, що потребують відповіді ТАК /НІ

  • ; шаблон

  • ; взаємодія на природній мові.



Команда - це ініційований користувачем тип діалогу, при якому виконується одна з припустимих на даному кроку діалогу директив (команд) користувача. Історично цей діалог з'явився першим і використовувався в ранніх версіях операційних систем.

Користувач повинний був пам'ятати набір припустимих команд. У випадку завдання неприпустимої директиви видається попереджувальне повідомлення про помилку, і система залишається на початку поточного кроку діалогу.


Меню - найбільше поширений тип діалогу. Діалог ініціює система. Крок діалогу починається з видачі системою вхідного повідомлення - підмножини функцій системи, реалізація яких можлива в поточному стані діалогу. Таке вхідне повідомлення будемо називати меню. Після видачі користувачем вихідного повідомлення (підведенням курсору в рядок екрана з необхідною директивою) і опрацювання його системою крок діалогу завершується.

Число пунктів меню дорівнює числу запропонованих системою функцій. У реальних додатках число можливих команд доходить до сотні і більш. Психологи підтверджують, що людина в стані робити розумний вибір, коли число варіантів не перевищує семи. Для того, щоб виконати цю умову, команди об'єднують у групи по 5-10 елементів. Тоді перший крок діалогу починається з головного меню, що пропонує вибрати необхідну групу команд. На другому кроку діалогу можливий вибір необхідної команди. Багатошаговому діалогу відповідає багаторівневе меню.

Число дуг, що виходять із кореня, дорівнює числу запропонованих системою функцій.

Графічно багатошаговий діалог можна уявити у виді дерева. Верхній вузол (корінь) дерева відповідає початковому повідомленню системи - головному меню. Дуги, спрямовані униз, - можливим виборам користувача (вихідні повідомлення). Внутрішні вузли дерева - підміню. Самі нижні вузли (листи) дерева - кінцевим операціям. Дуга разом із вершиною, із якої вона виходить, відповідає кроку діалогу.


Прямування униз по дереву меню в напрямку кінцевих команд називається зануренням.

Для виконання функції, що відповідає сусіднім листам дерева, використовується механізм "всплиття".

Його можна реалізувати двома засобами:

  • послідовним прямуванням нагору по гілках дерева діалогу до вузла, із котрого її можна викликати, використовуючи "занурення";

б) безпосереднім переходом у корінь дерева діалогу з наступним зануренням.

Графічно другий засіб відповідає наявності в кожному вузлі орієнтованої до вершини дерева дуги. Одна з таких дуг зображена на малюнку штриховою лінією.

Висота дерева діалогу H залежить від загального числа команд додатка N і числа команд у кожному пункті меню - q. Якщо q вважати однаковим для усіх вузлів, то загальна кількість вузлів у дереві U дорівнює сумі вузлів на кожному рівні:



Всі внутрішні вузли носять допоміжний характер - містять імена груп команд. Число листів дорівнює числу команд додатка і дорівнює числу вузлів на вершині дерева . Звідси легко знайти висоту дерева - H=log(N). Логарифм береться по підставі q.

У реальних меню число пунктів меню в різних вузлах коливається в межах від 5 до 15.


^ Питання, що потребують відповіді ТАК/НІ, є окремим випадком діалогу типу "меню", коли в кроку діалозі в якості альтернатив користувача (q=2) пропонуються дві відповіді: ТАК НІ.

У діалоговій системі можливі різні реалізації відповіді користувача:

а) відповідь дається за допомогою перших букв слів; ТА й НІ;

б) у якості відповіді використовуються які-небудь символи, що відповідають словам ТА й НІ;

в) відповідь набирається цілком (ТА й НІ);

г) одна з альтернатив (ТА й НІ) пропонується по умовчанню в комбінації з однієї з трьох описаних реалізацій.

Графічна інтепретація розглянутого типу діалогу зображена на малюнку. Це граф бінарного дерева, із кожного вузла якого виходить униз по двох гілки. "Занурення" і "всплиття" у цьому типі діалогу аналогічні меню. У даному типі діалогу для роботи з прикладною системою доводиться виконувати, як правило, більше кроків у порівнянні з діалогом типу "меню". Основною гідністю питань, що потребують відповіді ТАК/НІ є простота виконання кожного окремого кроку діалогу.


Шаблон - це ініційований системою діалог, на кожному кроку якого система сприймає тільки синтаксичі обмежене вхідне повідомлення користувача відповідно до заданого формату. Як і в меню, діалог починає система. Можливі варіанти відповіді користувача обмежуються форматами, запропонованими йому на екрані монітора. Шаблон звичайно використовується для введення даних, значення котрих або "прозорі" (наприклад, значення статі при заповненні анкети або поточна дата), або є фаховими термінами і тому вони відомі користувачу.

Графічно діалог типу "шаблон" можна інтепретувати за допомогою графа, приведеного на малюнку. З кожної вершини графа виходить по дві дуги. Дуга, що направляється до наступного вузла, відповідає семантично правильному повідомленню користувача, а дуга, що замикається на однім вузлі, семантично неправильному повідомленню користувача. При невірному повідомленні система видає попередження про помилку і залишиться на початку поточного кроку діалогу.


^ Взаємодія на природній мові виникає з ініціативи користувача. Цей тип діалогу накладає найменші обмеження на форму ведення спілкування з боку користувача, якому дається можливість вільно вибирати формулювання задачі, використовуючи природну мову. У зв'язку з неоднозначністю природних мов із боку системи можливі питання, що уточнюють формулювання користувача і предметної області розглянутої проблеми. Взаємодією на природній мові будемо називати тип діалогу, ініційований користувачем і призводить до рішення поставленого їм завдання, коли спілкування з боку користувача ведеться на природній мові.

Наукові і технічні трудності створення системи, що взаємодіє з користувачем на природній мові, призводять до розробки проблемно-орієнтованого (для спілкування в одній вузькій проблемній області) мови. Тому користувач повинний бути готовий до того, що діалогова система не розпізнає запит із першого разу (якщо розпізнає його взагалі). Розвиток діалогових систем у напрямку підвищення їхньої інтелектуальності призводить до підвищення їхньої гнучкості й адаптивності.

Використання в діалоговій системі декількох типів діалогу підвищує гнучкість системи і спрощує роботу з ній. Працюючи з діалоговою системою, користувач повинний бути готовий до того, що йому доведеться зустрітися з декількома типами діалогу, у тому числі і з такими, що не були описані.


^ УРАХУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО ЧИННИКА

Урахування психофізіологічних властивостей людини, аналіз старих систем інтерфейсу дозволив сформулювати принципи, яким повинні задовольняти системи діалогу. Роздивимося коротко основні властивості характеру людини і засоби їхнього урахування в існуючих системах діалогу.


  1. Людині властиво помилятися.

Як показує практика, користувач, у залежності від стана робить на кожну тисячу слів від десяти до ста різноманітного роду помилок.

Додаток повинний бути захищений від помилкових дій, що можуть її зруйнувати або заподіяти оброблюваним даним велику шкоду.

Користувач повинний мати можливість скасувати помилково видану команду, результати попередньої команди.

^ Прийняті міри:

  • вмикання в меню функції скасування попередньої команди. Всі системи уміють відкочуватися тому на один або декілька кроків.

  • виняток із меню функцій, виконання котрих неможливо в сучасний момент. Наприклад, якщо користувач не вибрав із списку файл, із яким він хоче працювати, то пункти меню "переслати файл", "видалити файл" - недоступні.

  • видача попереджуючих повідомлень про можливість руйнації або втрати даних.

  • з альтернативних варіантів, виконуваних по умовчанню, завжди вибирають безпечний варіант.




  1. Людина нетерпляча.

Якщо через 5 - 10 секунд від системи діалогу немає відповідної реакції, користувач завжди думає, що комп'ютер завис. Тому, щоб "клієнт" не нервувався, йому необхідно подати знак "Я працюю - чекай".

^ Прийняті міри:

  • застосування динамічних картинок - мультиків. Наприклад, при видаленні файлів у діалоговому вікні відображається процес переносу файла з диска в кошик;

  • використання шкали індикації процесу, на котрих видно, яка частина роботи уже виконана, а яка ще залишилося.




  1. Людина емоційна.

У комп'ютера відсутні емоції, тому багатократні повтори і "незрозумілість" користувача, як правило, не відбиваються на стані діалогу з ЕОМ. Користувача, що засвоїв і запам"ятав основні команди, починають дратувати багатократні повтори подорожей по меню, операції "занурення" і "всплття".

Форма діалогу повинна адаптуватися в процесі спілкування до досвіду і кваліфікації користувача.

^ Прийняті міри:

  • використання функціональних клавіш, що дозволяють одним натисканням клавіші викликати необхідну команду

  • ; застосування "гарячих" клавішам для швидкого переходу до пункту меню,

  • можливість перекомпонування інструментальних панелей.




  1. Людина змінює звички.

Вчора користувач захоплювався зручністю роботи з мишею. Але виявилося, що при наборі документів, щоб не відривати рук від клавіатури, зручніше задавати команди із самої клавіатури.

Прийняті міри:

  • дублювання можливостей керування - клавіатура і миша, меню і функціональні клавіші;

  • можливість перенастройки робочого столу.




  1. Людина консервативна, любить шаблони.

Прийняті міри:

- однотипність форм діалогу, назв команд, прийомів роботи у всіх додатках.


  1. Більшість користувачів професіонали у своїй галузі, а не професіонали в галузі обчислювальної техніки.

Діалогові системи повинні бути в значній мірі орієнтовані на потребі непрофесійних користувачів.

^ Прийняті міри:

  • створення систем, що імітують звичну робочу обстановку користувача: письмовий стіл, шафи з папками і паперами, кошик для сміття.

  • спілкування з комп'ютером на мовах, наближених до природного,




  1. Людина потребує допомоги.

У процесі роботи може виникнути ситуація, коли користувачу неясно, що від нього потрібно, які його подальші дії. У діалогових системах повинні бути функції помочі, звернувшись до яких користувач може перебороти свої утруднення.

Прийняті міри:

  • організація служба помочі Help;

  • спливаючі підкази, що виникають при накладенні курсору миші на об'єкт і пояснює його призначення

  • повідомлення на панелі статусу,

  • пункти меню, що містять назви функціональних клавіш,

  • що дублюють; індикація стан перемикача за допомогою спеціальних значків, типу "галочки".




  1. Поміч повинна бути конкретної.

На користувача не треба обрушувати всю масу інформації. У діалоговій системі повинний реалізовуватися принцип контекстно-залежних дій, тобто дій, що залежать від конкретного навколишнього оточення.

Прийняті міри:

  • застосування контекстно-залежної помочі;

  • використання спливаючих підсказувань;

  • вивід на екран необхідних для даної операції інструментальних панелей.




  1. Людина ледача.

Як правило, при виконанні типових операцій вибираються ті самі пункти меню. Користувачу набридають одноманітні дії на вибір пунктів меню. У реальному житті використовується принцип "по умовчанню". Наприклад, домовляються, що якщо ніяких сигналів не надходило, те усе добре. Правда, в особо відповідальних випадках цей принцип не підходить. Адже сигнал може не надійти через обірвану лінію зв'язку.

- видавай значення по умовчанню, із багатьох дій одне вибирається головним по умовчанню.

^ Прийняті міри:

  • якщо користувач просто натискає клавішу Enter, те повинна виконуватися команда пункту меню, прийнята в додатку "по умовчанню".


^ ГРАФІЧНИЙ ІНТЕРФЕЙС

При організації системи діалогу враховують особливості сприйняття інформації людиною. З наявних аналізаторів - зорового, слухового, дотикального, нюхи і т.д., у даний час використовуються тільки зоровий (контурний і колірний зір) і слуховий.


Реакція людини на зовнішні сигнали залежить від типу аналізатора і форми подачі інформації. Кількісним показником реакції є латентний період - відрізок часу від моменту появи сигналу до початку відповідного прямування. З таблиці, приведеної нижче, очевидно, що людина швидше реагує на звуковий сигнал, чим на яке повідомлення на екрані монітора.

Залежність від типу аналізатора

Аналізатор

Латентний період, сек

зоровий

0.15 - 0.22

слуховий

0.12 - 0.18

Сильно впливає на латентний період форма уявлення повідомлення:

  • семантична (текст, промова);

  • несемантична (зображення, музика).

Подані нижче дані показують, що людині для ухвалення рішення при відображенні повідомлення в словесній формі, потрібно в 7 разів більше часу, чим для прийняття того ж рішення при одержанні інформації в графічній формі. Легше і швидше розпізнаються зорові уяви, чим описані словами.


Залежність від форми пред'явлення об'єкта (яблука)

форма подачі

Період, сек

збільшення, %'

предмет у натурі

0.4

100

кольоровий малюнок

0.9

225

світлотіньовий малюнок

1.2

300

контурний малюнок

2.5

625

слово "яблуко"

2.8

700


Зазначені вище міркування призвели до створення графічного інтерфейсу. Реальні об'єкти - файли, програми, диски подані своїми уявами - значками (піктограмами). Користувач маніпулює значками - перетаскує їх у потрібне місце, рухає межі вікон, змінює їхні розміри, натискає кнопки і т.д.

У сукупності із системою звукових сигналів графічний інтерфейс значно спрощує роботу з комп'ютером.



Схожі:

Лекція 2 \"эргономичні принципи організації діалогу користувача з комп\Книжкові виставки, тематичні перегляди на допомогу навчальному процесу Мови програмування як засіб спілкування користувача з комп`ютером

Лекція 2 \"эргономичні принципи організації діалогу користувача з комп\Формат опису модуля
Основні принципи проектування та розробки інтерфейсу користувача; основні підходи до проектування gui, компоненти графічного інтерфейсу;...
Лекція 2 \"эргономичні принципи організації діалогу користувача з комп\Підготовка майбутнього вчителя інформатики до організації навчального діалогу в системі „педагог – комп’ютер учитель”: стан проблеми постановка проблеми
...
Лекція 2 \"эргономичні принципи організації діалогу користувача з комп\Види та форми соціального діалогу в єс. Види та форми соціального діалогу в Україні
Соціальна відповідальність організації у сфері створення безпечних і здорових умов праці
Лекція 2 \"эргономичні принципи організації діалогу користувача з комп\Лекція 8 Функції Функції користувача Стандартні процедури та функції Рекурсія Функції користувача
А отже, функцію, на відміну від процедури, можна викликати у виразах. Наприклад, вираз sin(5)+l є коректним у тому разі, коли sin(X)...
Лекція 2 \"эргономичні принципи організації діалогу користувача з комп\Гігієна використання комп’ютера пояснювальна записка
Завдання: на підставі знань про вікові особливості будови І функціонування дитячого організму, сформувати у студентів розуміння закономірностей,...
Лекція 2 \"эргономичні принципи організації діалогу користувача з комп\Аутентифікація Користувача шляхом аналізу цифрового зображення Web-камери
На даний час поширення набуває спосіб ідентифікації користувача за його зображенням, тобто порівняння зображення користувача з певним...
Лекція 2 \"эргономичні принципи організації діалогу користувача з комп\Тести до лекції 1 "Вступ в дисципліну"
Який рівень навичок роботи з комп'ютером передбачає дати курс "Інформатика й обчислювальна техніка"?
Лекція 2 \"эргономичні принципи організації діалогу користувача з комп\М. П. Драгоманова удк 372. 878 Падалка Галина Микитівна Лекція
Лекція з авторського курсу «Теорія І методика викладання мистецьких дисциплін» на тему: «Принципи навчання мистецтва»
Лекція 2 \"эргономичні принципи організації діалогу користувача з комп\Лекція 5 локальні та глобальні комп’ютерні мережі. Обмін інформацією в мережах
Комп’ютерна мережа — це система розподіленої обробки інформації між комп’ютерами за допомогою засобів зв’язку
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи