Теорія менеджменту icon

Теорія менеджменту




НазваТеорія менеджменту
Сторінка1/4
Дата12.09.2012
Розмір0.67 Mb.
ТипКурс лекцій
  1   2   3   4


ТЕОРІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

курс лекцій в Київському інституті інвестиційного менеджменту


1. Менеджмент як наука, мистецтво і практика.


1.Визначення суті менеджменту.

2.Основні аспекту менеджменту.

3.Системний підхід до менеджменту.

4.Взаємозв'язок науки, практики і мистецтва менеджменту.


1.

Менеджмент - це управління фірмою в умовах ринку. (Менеджмент може бути на рівні держави, регіону). В англійській мові - to manag - бути здатним вирішити проблему.


M A N A G E M E N T


Менеджмент - це організація людей і праці для спільної та ефективної роботи в діловому підприємстві.

Менеджмент - це є дія керівника та співробітників (персоналу) в інтересах ефективного розв'язання ними проблем що виникли.

Менеджмент виникає тому, що виникає поділ праці, відокремлення управління від виробництва.

Менеджмент - це результат розвитку виробництва, ланки якого треба поєднувати.

Менеджмент - це економічне відношення, економічні відносини.

Менеджмент - це є людські стосунки.

Мета менеджменту - наладити ефективне функціонування співробітників і викорастати ефект колективної праці.

Відокремлення менеджера від безпосереднього виробництва може дати додатковий прибуток, частки якого достатньо для його утримання. Кваліфікований менеджмент може забезпечити 40% приріст.


2.

1. Правила і прийоми ділового спілкування.

(правила дає наука, а прийоми кожен витворює свої)

Правила - сфера науки, прийоми - це мистецтво.

2. Влада і мистецтво управління.

Влада - це авторитет посади. Мистецтво - це авторитет особи.

Командування людьми завдяки владі і мистецтва управління.

3. Методи та інструменти адміністрування.

Адміністрування - це керування апаратом.


Як керувати апаратом: пунктик апаратчика - до кінця не углублюватись у питання і як це все поєднати.

Методи - це наука, інструмент - це мистецтво.

4. Менеджмент - це є органи і ланки організаційного управління.

Тільки завдяки цьому, можна використати ефект спільної людської діяльності, утворюється ефект С И Н Е Р Г І Ї.


3.

Системиний підхід базується на п'яти правилах:

1. Кожна система складається з декількох або багатьох елементів. Завжди необхідно їх визначати конкретно.

2. Ці елементи мають бути пов'язаними один з одними. Це не просто елемент, а елементи, кожний з яких виконує свою функцію.

3. Система має такі нові якості, які немає ніякий з елементів.

4. Усунення будь якого елементу веде до зниження цієї якості.

5. Система має зв'язки з навколишнім середовищем, або з системою, яка отучує цю систему. В ідеалі кожен елемент повинен мати свій зв'язок.

Системний підхід зумовлює в менеджменті:

1. Поєднання стабільних елементів і змінних. (Щось змінюється, щось лишається.)

Менеджмент - це система, яка повинна оновлюватися.

2. Менеджмент - це система, складові фактори якої дуже сильно пов'язані з собою, але ці зв'язки непомітні, іх важко визначити.

3. Системний підхід до менеджменту зумовлює, що менеджмент особливо має пристосовуватись до ринкового середовища.


4.

1. Менеджмент - це усвідомлена практика.

2. Практика повинна бути пристосована до конкретної ситуації:

а) менеджер усвідомлює можливості свого характеру і він повинен пристосовувати риси характеру до своєї діяльності - не треба себе "ламати";

б) менеджер має пристосовувати науку менеджменту до можливостей співробітників;

в) цю науку треба пристосовувати до особливостей виробництва, особливостей ситуацій.

Існують:

проблема самотності менеджера;

проблема ресурса менеджера, кількість зіграних ролей.


Талант менеджера зустрічається в десять разів меньше, ніж талант музиканта, або художника.


^ 2. МЕНЕДЖМЕНТ І СУСПІЛЬСТВО: відповідальність та етика менеджменту


1. Роль менеджменту в суспільстві.

2. Відповідальність менеджменту та ії форми.

3. Соціальна та юридична відповідальність.

4. "Залізний" закон відповідального.

5. Етика менеджменту.


1.

Три аспекта значення:

1. Економічна роль полягає в том, що завдяки менеджменту стає можливою організація сучасного виробництва.

Менеджмент - це вирішальна умова ефективності виробництва.

Менеджмент - є основою успіху фірми, складовими якого є:

- довговічність;

- конкурентноспроможність;

- продуктивність.

2. Соціальна роль менеджменту полягає в тому, що менеджмент забеспечує задоволення потреб.

Менеджмент забеспечує функціонування колективу, організації - а це частка суспільства.

Менеджмент - це соціальний гарант того чи іншого суспільства.

3. Міжнародно-цивілізаційна роль полягає в тому, що країни з досконалим менеджментом дуже активно впливають на країни де такого менеджменту немає, або розвиток його недостатній. (1969р. "Міжнародний корпус управлінської допомоги". Перший президент - Рокфеллер.)


2.

Відповідальність менеджменту включає:

1. Відповідальність науки менеджменту перед ії користувачами в особі менеджерів.

2. Відповідальність менеджера і його команди перед власниками підприємства за рівень прибутковості.

3. Відповідальність перед колективом працівників за те, щоб вижити в конкурентній боротьбі та за рівень задоволеності їх потреб.

Два види відповідальності:

1. Юридична відповідальність.

2. Соціальна відповідальність.

Відповідальність менеджера перед суспільством харахтеризується в таких варіантах:

- перед державою (федеральний орган влади, місцеві органи влади);

Перед державою менеджер відповідає сплачуванням податків.

- перед суспільством - це відповідальність перед населенням:

- забезпечення зайнятості;

- забеспечення нової продукції та послуг.

3.

Дотримання законів коштує грошей, а інколи і великих грошей(існує спокуса). У правовій державі механізми виявлення порушень закону повинні бути такими, щоб комусь було вигідно ці порушення викривати.

Юридична відповідальність встановлюється державою, вона спирається на певні норми і нормативи. Реалізація юридичної відповідальності здійснюється через зв'язок фірми та органів державного управління.

Соціальна відповідальність - це є участь фірми у вирішенні завдань суспільства. Мається на увазі вирішення завдань щодо людей, які не мають відношення до фірми.

Благодійність - за межами менеджменту, а соціальна відповідальність - це є самий менеджмент.

Соціальна відповідальність - це добровільна діяльність, вона виникає тоді, коли фірма має на це підстави. Якщо у фірми немає соціальної відповідальності, то у неї поганий менеджмент. Кожна фірма розробляє програму соціальної відповідальності відповідно своїх особливостей.


4.

Бізнес має бути соціально відповідальним, бо без цього він звужує можливості свого розвитку, - це додаткові можливості вивчення ринку. Якщо влада не орієнтується на досягнення соціальних цілей які визначаються суспільством, то вона в кінцевому підсумку руйнується.


5.

Етика менеджменту - це різновид галузевої етики. Це варіант професійної етики. Етика - це наука про моральні взаємовідносини. Специфіка етики менеджменту в тому, що це етика по горизонталі і по вертикалі. Етика по вертикалі складніша. У етики по вертикалі дуже складна корекція знизу. Дотримання вимог етики складно і тому, що проблеми дуже часто заважають знаходити найкращу форму спілкування. Порушення норм етики в кінці кінців негативно впливають на роботу фірми. Етика взаємного звернення не в силу симпатії, а в силу потреби - це є етика необхідності але не добровільності. Етика необхідності - це негативний елемент, що створює бар'єр. Етика в менеджменті потребує зусиль для свідомого переконання про цю необхідність. Головне до чого зводиться етика - це не погіршити стосунки, а в ідеалі - поліпшити відносини і це може бути в одному випадку - коли обговорення проблеми не переходить в обговорення людей. Доки між людьми стоїть діло - це етика. Ознакою етичних відносин є підтримання ділових стосунків, на відміну від встановлення їх адміністративно. Руйнування будь яких відносин у ділових відносинах починається з порушення етики. Приклад етичного ставлення іде з голови. Вирішальним в етиці є етика керівника, а потім етика підлеглого.


^ 3. ЕВОЛЮЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ


1.Особливості взаємозв'язку практики, мистецтва і науки менеджменту.

2. Основні етапи розвитку менеджменту.


1.

По перше виникла практика.

По друге інколи з'являлись талановиті менеджери, які накопичували власний досвід і мистецтво керівництва.

По третє лише наприкінці XIX ст. талановиті керівники почали використовувати науковий підхід до менеджменту.

По четверте наука менеджменту виникла в практиці, як узагальнення практики(вдалого і невдалого досвіду).

По п'яте наука менеджменту водночас стала рентабельною в тому розумінні, що результати розробок продавались тим корпораціям які доросли до думки, що купувати такі розробки вигідно.

По шосте наука менеджменту завжди була персонифікована - у неї були автори. Це були практики, які після виходу з безпосереднього керівництва узагальнювали свій досвід.

По сьоме перевірку витримували тільки ті теорії, які народжувались на фірмах, що працювали з великим успіхом.


2.

1. Етап: Традиційний менеджмент (існував до XVIII століття)

відзнаки:

- життєвий досвід керівника;

- менеджмент не відокремлювався, або майже не відокремлювався від виробництва.

- як правило менеджерами ставали найбільш талановиті люди.

2. Етап: Систематичний менеджмент.

- управління перетворилось у професію.

3. Етап: Науковий менеджмент.

На відміну від попередніх етапів. Основозасновник - Фредерік Тейлор (науковий підхід до аналізу управління).

Форд I, Джільберт - виробниче навчання.

1906 рік - вийшла книга Тейлора "Наукова організація промислового підприємства".

З цього року менеджмент почав існувати як наука, причому рентабельна - у вигляді комерційних систематичних розробок менеджменту.

4. Етап: Адміністративного або функціонального менеджменту.

Анрі Файоль - французьській економіст.

- обгрунтування загальних функцій менеджменту:

- планування

- організація

- коордінація

- керівництво або приняття рішень

- контроль

"Общая и промышленная администрация" - Анрі Файоль.

5. Етап: Менеджмент людських відносин(1923-36).

Елтон Майо(Мейо) - "Людські проблеми в індустріальному виробництві".

З'явилась альтернативна наука менеджменту: наукового підходу та людських відносин.

6. Етап: Гнучкого менеджменту (30-і роки).

Етап наближення до ринку, починають використовуватись маркетингові механізми.

Зосередження інтелектуальних ресурсів - в середині фірми стратегія, іновації, а у філіях інформація і маркетинг.

Етап: Кадровий менеджмент (друга половина 30-х років).

Альфред Слоун, Пьер Дюпон.

Необхідність професійної підготовки менеджерів.(На фірмах були створені плани підготовки менеджерів. Були відкриті 5 школ бізнесу.)

8. Етап: Розповсюдження менеджменту в Європу.

Був розроблений "план Маршалла" до 1955 року.

9. Етап: Японського менеджменту (1948-58).

План Мак-Артура.

Це друга змістовна суперечність в теорії менеджмента.

Японський менеджмент - серединний менеджмент (midle managm.).

10. Етап: Фінансовий менеджмент.

Це такий тип менеджменту, який дозволяє у фірми методом фінансових коефіцієнтів визначити внесок кожного підрозділу до кінцевого результату.

Протидія - "Романтики" - "крохобори" - Лі Якокка "Кар`єра менеджера"

11. Етап: Глобального менеджменту.

12. Етап: Сучасний.


^ 4. ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ


1. Природа планування.

2. Основні види планів та методи їх розробки.

3. Процесси планування.


1.

План це є завдання якомусь підрозділу, виконання якого веде до успіху.

Позиція плану це є завдання. Виконання завдання на певному рівні є успіх діла, успіх підрозділів.

План повинен відповідати на три ключових питання:

1. На якому етапі знаходиться фірма зараз? Де ми є?

2. Куди ми йдемо? Яке наше майбутнє?

3. Який механізм переходу?

Управлінське планування зв'язано з відтворенням виробництва у часі.

В економіці немає миттєвих процесів, в економіці працює, панує циклічність, але цикли можуть бути різні.

У ринковій економіці планування набуває ітеративного процессу.


2.

1. План - місія. (осмислення ролі корпорації в суспільстві)

2. План - цілі. (який ринок, які конкретні цілі хоче досягати фірма)

3. План - стратегія. (засоби досягнення цілей)

4. План - політика. (може бути довгостроковий, середньостроковий, короткостроковий)

5. план - процедури.

6. План - правила. (це прив'язка планування до посадових обов'язків)

7. План - програми.

8. План - бюджети.

Лише якісні різного типу плани можуть забезпечити успішну ритмічну роботу.


Методи розробки планів:

1. Метод аналітичної проробки планових показників.

Метод інженерно-економічних розробок. Грунтом є технологія.

Плюс цього метода в високій науковій обгрунтованності, високій достовірності, надійності. Мінус цього методу - трудомісткість.

Висновок: він застосовується для массового виробництва.

2. Номативний метод.

Показники і завдання розроблюються на підставі документально зафіксованих норм:

- галузеві нормативи

- індивідуальні нормативи

3. Метод моделювання.

Метод умовних образів на підставі якихось моделій. Використовуються економічно-математичні моделі.


3.

Процес планування

Починається з :

1. Вивчення або аналізу навколишнього середовища (ринки, споживачі(аналіз клієнтів), партнери, тенденції)

2. Визначення цілей, або точних рубежів, які фірма хоче опанувати. Важливе - це доля ринку.

3. Визначеня своїх можливостей.

4. Узгодження цілей намічених та реальних

5. Визначення планових альтернатив ( змінити можливість під ціль, або - ціль під можливість)

6. Визначення ресурсів. (Партнерів треба попередити заздалегідь.)

7. Конкретизація альтернатив та підрозділів

8. Розробка різних планів підрозділами та узгодження їх між собою

9. Затвердження і виконання планів.


Цілі управлінського планування.


"Якщо ціль вірно визначена, - то це половина успіху"


1. Природа та ієрархія цілей

2. Характеристика цілей

3. Основні ланки стратегії фірми

4. Основні етапи


1.

Менеджмент починається там ,де з'являються цілі.Цілі для кожної фірми це є єдність об'єктивного та суб'єктивного.Об'єктивне - це місце організації в системі економіки.Суб'єктивне - це усвідомлення керівництвом місця організації в цій системі виробництва.Спочатку треба ставити які - небудь цілі,але які не протиречують тенденціям.

Типи цілей:

1. Соціально - економічні (світогляд керівництва фірми)

2. Місія фірми(конкретна причина тенування фірми,тобто кому ця фірма потрібна крім тих,хто в ній працює)

3. Загальні цілі організації( вони загальні для всіх робітників фірми)

4. Специфічні цілі організації(цілі ,які можуть змінюватись)

5. Дивізійні цілі.

6. Депаратаментальні ( функціональність )

7. Індивідуальні ( цілі окремих працівників)

1 - 2 тип цілей - це вповноваження правління фірми.

2 - 3 віще керівництво (top management)

3 - 4 - 5 mid management

5 - 6 - 7 lower manadement


2.

Вимоги до цілей:

1. Конкретність, вимірюваність

2. Орієнтація в часі

3. Досягненість ,реальність

4. Взаємозв'язок між цілями.


Акио Морита "Сделано в Японии" Москва, 1990г.

Цілі:

1. Прибутковість

2. Ринки

3. Продуктивність

4. Продукція

5. Фінансові результати

6. Виробничі потужності

7. Дослідження і впровадження

8. Організація

9. Людські ресурси

10. Соціальні відносини


3

Ігор Ансофф "Стратегическое управление", М.1989г.

Стратегія - це довгочасний курс розвитку фірми.


1. Місія фірми.

2. Конкурентні переваги.

3. Організація бізнесу (яким чином робити гроші).

4. Ринки фірми.

5. Товари або послуги.

6. Ресурси.

7. Програми.

8. Структупра фірми.

9. Культура і кваліфікація персоналу фірми.


4

1. Оцінка можливостей фірми на ринку.

Маються на увазі позіції фірми на ринку в порівнянні з конкурентами:

- продукт чи послуга;

- доля ринку;

- можлива позиція.

Головний сенс першого етапу не виготовити зайвого продукту(на першому етапі планування).

2. Оцінка виробничіх можливостей фірми.

Якщо ринок на 1 млрд., а виготовити ми можемо 0,5, то це є проблема як розширити.

3. Розробка планових альтернатив.

Варіанти, які можна потім виробляти.

4. Власна розробка різних планів (2х,5-и - 10-и річних).

5. Доведення планів до структурних підрозділів ( дезагрегація планів).

6. Розробка програм і проектів.

Проект - це такий план,який зв'язаний з конкретним об'єктом та виробом.

7. Розробка бюджетів.

Під кожний план свій бюджет.

5

Планування складається насамперед з обгрунтування цілей.Які цілі фірма, підрозділи, люди хочуть досягти.

Розрахунки показників, які кількісно і якісно відображають ці цілі.

Шляхи досягнення показників.

Ресурси, які потрібні для проведення цих робіт.

Календарезація дії, тобто розташування їх в часі.

Керівники окремих станів.

Відповідання.

Відрізняють такі методи планування:

1. Метод техніко-економічних розрахунків. Цей метод спирається на технологію виробництва. Метод дуже надійний, але складний. Зараз мало використовується.

2. Балансовий метод. Зручний, узагальнюючий.

3. Нормативний. На підставі нормативів. Перевага - це надійність,можливість виходу на узагальнені данні. Недолік - це орієнтування на минуле. Для нової справи не підходить.

4. Економічно-математичний. Існують функціональні залежності, на підставі них можна планувати.


^ ЦІЛІ УПРАВЛІНСЬКОГО ПЛАНУВАННЯ


1. Природа управлінських цілей.

2. Концепція управління цілями.

3. Комплекс цілей.

4. Переваги та недоліки в управлінні цілями.

Глава 7, 8 "Основи менеджмента".


1.

Ціль являє собою орієнтир, рубіж, який фірма має досягти. Характерно, що кожний розгрунтовує її сам. Це продукт розміркування. Менеджмент грунтується на тому, що цілі може визначити підприємець. Ціль треба "виловити " в ринку. Цілі для нормальної фірми привносяться зовні ринку. Цілі - є інерція розвитку фірми і дуже зручно прогнозувати т.з. "інформаційні цілі". Менеджер більшістю працює у рамках "інформаційних цілей". Цілі мають бути конкретні і кількісно виражені.

Визначеність цілей у часі.

Реальність цілей.

Взаємопов'язанність цілей.

Знаходження образу цілі цілей (лозунг, девіз).


2.

Концепція управління цілями виходить з того, щоб поєднати планування ,в основі якого лежать цілі, з контролем ( діяльність окремих підрозділів, працівників).

МВО - managing by obgection (управління цілями).

1. Обгрунтування цілей ( як для усієї організації так для окремих підрозділів).

2. Обгрунтування планів,які забезпечують досягнення цілей.

3. Контроль досягнення цілей.

4. Корекція дій.


3.

1. Соціально-економічні цілі.

2. Міссія фірми.

3. Загальні цілі.

4. Спеціальні цілі (цілі в окремих секторах фірми).

5. Дивізійні цілі.

6. Функціональні цілі (або цілі департаментів).

7. Індивідуальні цілі:

а) життєва карьєра;

б) підстави для зайняття цих рубежів;

в) зобов'язання адміністрації по забезпеченню умов;

г) відповідальність працівника за виконання своїх зобов'язань.


4

"переваги"

- полягають в тому, що від управління можна отримати найбільший ефект;

- такий стиль управління забезпечує ясність ( хто як забезпечує досягнення цілей);

- дозволяє уникнути марнотратства;

- дозволяє зосередитись не на поточних проблемах ,а на перспективних.

Цей метод дозволяє заощадити 30% ресурсів.


"недоліки"

- дуже велика складність (пов'язаний з певною бюрократією);

- самі цілі визначити дуже складно( є об'єктивні перепони);

- в управлінні по цілях не завжди зацікавлено вище керівництво;

- управління цілями потребує високої кваліфікації виконавців.

  1   2   3   4

Схожі:

Теорія менеджменту iconБезпекознавство: теорія та практика
Кафедра менеджменту та економічної безпеки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля запрошує Вас на І...
Теорія менеджменту icon1. Менеджмент як наука, мистецтво та практика
Визначення сутності менеджменту. Основні аспекти менеджменту. Системний підхід до менеджменту. Взаємозв`язок науки, практики та мистецтва...
Теорія менеджменту iconФормат опису модуля
Булева логіка, логіка предикатів, теорія множин, теорія відношень, основи комбінаторики, теорія графів, теорія дерев
Теорія менеджменту iconТеорія управління» для спеціальності 03060101 «Менеджмент організацій І адміністрування»
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри менеджменту, протокол №1 від 7 вересня 2011 р
Теорія менеджменту iconУдк 504. 54: 502. 4 Підходи до обґрунтування ландшафтно-екологічного менеджменту національних парків
Досліджено актуальність науково-обґрунтованого управління (менеджменту) об’єктами природно-заповідного фонду – національними парками....
Теорія менеджменту iconПротокол №1 від «8» лютого 2012 р
Управління і менеджмент. Менеджмент як сучасна наука, мистецтво і практика управління. Поняття та значення менеджменту в умовах функціонування...
Теорія менеджменту iconПротокол №1 від «13» лютого 2013 р
Управління і менеджмент. Менеджмент як сучасна наука, мистецтво і практика управління. Поняття та значення менеджменту в умовах функціонування...
Теорія менеджменту icon«затверджую» Перший проректор Г. В. Стадник
Що таке функції менеджменту? Перерахувати та пояснити основні функції менеджменту. Хто першим сформулював функції менеджменту?
Теорія менеджменту iconПрограма фахових вступних випробувань з напряму “менеджмент” для кваліфікаційних рівнів “магістр”, “спеціаліст”
Управління І менеджмент. Менеджмент як сучасна наука, мистецтво І практика управління. Поняття та значення менеджменту в умовах функціонування...
Теорія менеджменту icon1 Розуміння маркетингового менеджменту. Процес маркетингового менеджменту
Організація маркетингового менеджменту. Створення маркетингових організаційних структур на підприємстві
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи