Загальні вказівки до виконання контрольної роботи icon

Загальні вказівки до виконання контрольної роботи




Скачати 274.25 Kb.
НазваЗагальні вказівки до виконання контрольної роботи
Дата12.09.2012
Розмір274.25 Kb.
ТипДокументи



ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ



Студент повинен виконати контрольну роботу, яка складається з одного теоретичного питання та двох задач.

Виконання контрольної роботи ставить за мету сприяти більш глибокому вивченню курсу, розвитку навичок самостійної роботи, а також виявленню знань студентів, міцності засвоєння курсу, умінню розв’язувати задачі.


Номер теоретичного питання, на яке необхідно дати відповідь визначається по першій літері прізвища:


^ Перша літера прізвища

А

Ї

Т

Б

Й

У

В

К

Ф

Г

Л

Х

Д

М

Ц

Е

Н

Ч

Є

О

Ш

Ж

П

Щ

З

Р

Ю

І

С

Я

^ Номер питання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10



^ Номер варіанта для кожної задачі, які студент повинен розв’язати, визначається в залежності від останньої цифри шифру його залікової книжки. Кожна задача має 10 варіантів.

Наприкінці роботи необхідно навести перелік використаної літератури.

^

ПИТАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ





  1. Виробничий (операційний) менеджмент у системі менеджменту підприємства, об’єкт та суб’єкт управління.

  2. Формування операційної стратегії, її місце у системі стратегічного управління підприємством.

  3. Операційна система, її складові.

  4. Операційний цикл підприємства, його структура.

  5. Розробка (проектування) продукції у виробництві та сфері послуг.

  6. Регулювання ходу виробничого процесу. Завдання та зміст диспетчерування виробництва.

  7. Поняття запасу. Види виробничих запасів, що створюються на підприємстві.

  8. Якість продукції, система показників якості продукції.

  9. Поняття якості, способи контролю якості продукції на підприємстві.

  10. Виробнича інфраструктура підприємства, її склад, зміст та основні завдання.



^ ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ


ЗАДАЧА 1.


Обстеження ринку показало зміну попиту на конкретний виріб. Керівництво підприємства вирішило змінити ціну. Використовуючи дані, наведені у табл. 1, необхідно:


  1. Обґрунтувати доцільність діяльності підприємства за допомогою визначення точки беззбитковості продукції та представити результати розрахунку графічно,

  2. Визначити який фінансовий результат отримає підприємство при базовому обсязі виробництва і реалізації продукції,

  3. Визначити який фінансовий результат отримає підприємство при базовому обсязі виробництва і реалізації продукції, якщо воно змінить ціну,

  4. Оцінити вигідність зміни ціни на продукцію, якщо підприємство працює в умовах інфляції,

  5. Прорахувати та обґрунтувати що очікує підприємство у випадку, коли воно залишить незмінною ціну продажу виробів в умовах інфляції,

  6. Визначити при якому обсязі виробництва і реалізації продукції підприємство в умовах інфляції отримає базовий прибуток (результат розрахунку п.2), якщо воно змінить ціну продажу продукції.

Таблиця 1

Показники

Варіанти

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1. Обсяг виробни-цтва і реалізації продукції, шт.

8000

12000

7500

9500

6750

8000

10150

9500

6500

11000

2. Ціна 1 виробу, грн.

25

31

28

35

26

32

30

25

21

38

3. Змінні витрати на 1 виріб, грн.

17

22

20

26

18

24

22

19

16

30

4. Постійні витрати, тис.грн.

42

93.5

51.2

62.8

47.3

46.2

72.33

41.3

29.9

67.71

5. Інфляція, %

3

4

5

3

4

5

3

4

5

3

6. Зміна ціни, %:

- збільшення

- зменшення


4

-


-

2


2

-


-

4


5

-


-

2


2

-


-

3


3

-


-

2



ЗАДАЧА 2.

На підприємстві виготовляється складна продукція, яка складається з декількох деталей. Для того, щоб продукція була вироблена вчасно, необхідно визначити розміри партій, які повинні відповідати потребам в деталях на один або декілька періодів.

Визначити якими будуть загальні витрати та розміри партій при використанні методів “партія за партією” (Lot-For-Lot – L4L), економічного розміру замовлення (Economic Order Quantity – EOQ), найменших загальних витрат (Least Total Cost – LTC) та найменших питомих витрат (Least Unit Cost – LUC) та вибрати оптимальний розмір партії (для якого загальні витрати будуть мінімальними).

Вихідні дані для розрахунку наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Ва-рі-ант


Чиста потреба в деталях по тижням, од.


^ Витрати на пуско-налагод-жувальні роботи, грн.

Тижневі витрати на збе-рігання 1 виро-бу, грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

10

30

15

25

40

20

30

10

25

40

103

0.30

2

10

30

10

50

20

40

50

30

10

40

110

0.18

3

30

20

25

10

30

15

30

20

10

25

55

0.21

4

20

40

10

30

15

30

20

40

10

25

115

0.27

5

20

10

30

15

30

20

10

30

15

20

105

0.20

6

15

35

20

10

30

40

20

10

35

20

140

0.29

7

10

25

15

30

20

10

25

40

20

30

85

0.24

8

15

30

10

25

40

20

15

30

20

10

95

0.28

9

20

10

25

40

20

30

10

35

15

20

63

0.19

10

10

30

20

15

25

10

30

20

10

35

95

0.25



^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ


ЗАДАЧА 1.


Використання методу аналізу порога рентабельності

при прийнятті управлінських рішень.

Сутність методу полягає у розподілі усіх витрат на виробництво продукції в залежності від зміни обсягу виробництва на постійні та змінні. Постійні витрати не відносяться при калькулюванні на собівартість одиниці продукції.

^ Постійні витрати – це ті витрати, що залишаються незмінними при значних змінах обсягу виробництва продукції (наприклад, оренда, страхові внески, амортизація власних основних фондів, утримання управлінського персоналу, електроенергія на освітлення приміщень тощо).

^ Змінні витрати – це ті витрати, що змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції (наприклад, сировина, матеріали, паливо тощо).

За допомогою методу аналізу порога рентабельності визначається критичний обсяг виробництва, при якому підприємство не отримує ні прибутку ні збитків, тобто виручка від реалізації продукції дорівнює її повній собівартості. При обсягах виробництва більших за критичний обсяг, випуск продукції є прибутковим (загальна виручка від реалізації перевищує загальні витрати).

Аналітично критичний (беззбитковий) обсяг виробництва можна визначити за формулою:



де Цод. – ціна одиниці продукції, грн.,

Зпост. – загальна величина постійних витрат, пов’язаних з виробництвом цієї продукції, грн.,

Зод.змін. – змінні витрати на одиницю продукції, грн.


Витрати, ВР

доходи,

грн. Зона Зсум.пост.змін.

прибутків


Ззмін.

Зона

збитків

Зпост.

Цод.

Зод.змін.

1 Qбеззб. Обсяг виробництва, шт.


Рис.1. Графічна інтерпретація методу беззбитковості продукції.


Обсяг виробництва та реалізації продукції, який забезпечить отримання певного розміру прибутку визначається за формулою:



де П – розмір прибутку, який підприємство хоче отримати.

Основним оцінювальним показником є маржинальний прибуток. У точці критичного обсягу виробництва маржинальний прибуток дорівнює постійним витратам. Маржинальний прибуток на одиницю продукції (m) визначається за формулою:

m=Цод. – Зод.змін..

Схема побудови звіту про прибутки при використанні

методу аналізу порога рентабельності:

Показники

Значення показників

1. Виручка від реалізації продукції

ВР=Цод.·Q

2. Змінні витрати

Ззмін.од.змін.·Q

3. Маржинальний прибуток

М=m ·Q=ВР Ззмін.пост.

4. Постійні витрати

Зпост.

5. Прибуток

П=М Зпост.

Якщо підприємство працює в умовах інфляції, то постійні та змінні витрати на виготовлення продукції зростають на величину інфляції:

^ Зод.змін.інфл.= Зод.змін.од.змін.·Іінфл.,

Зпостінфл.= Зпост.+ Зпост.·Іінфл.

Наприклад, якщо інфляція становить 3 %, то:

Зод.змін.інфл.= Зод.змін.од.змін.· 0.03 = Зод.змін.· 1.03,

Зпостінфл.= Зпост.+ Зпост.· 0.03 = Зпост. · 1.03.


ЗАДАЧА 2.


Управління запасами підприємства.

Запаси – це матеріальні цінності, що очікують виробничого або особистого споживання.

Управління запасами – це певний вид виробничої діяльності, об’єктом якої є утворення та зберігання запасів.

При організації управління запасами необхідно визначити до якого виду попиту (незалежного або залежного) вони відносяться.

Управління запасами при незалежному попиті орієнтовано на регулювання запасів різних виробів, які не залежать один від одного.

Управління запасами при залежному попиті орієнтовано на регулювання запасів продукції, використання якої передбачено планами виробництва інших виробів (найчастіше виробів більш високого рівня, частиною яких вони є) та залежить від цих планів.

^ Система управління запасами – це сукупність правил та способів регулювання, за допомогою яких можна контролювати рівень запасів та визначати, якого рівня необхідно додержуватися, який запас поповнювати та яким повинен бути обсяг замовлення.

Серед систем, які найчастіше використовуються: при незалежному попиті – система з фіксованим обсягом замовлення, система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, при залежному попиті – MRP-системи (планування матеріальних потреб (Material Requirements Planning – MRP) або планування виробничих ресурсів (Manufacturing Resource Planning – MRP II)).

За допомогою MRP-системи, базуючись на даних про основний план виробництва продукції, складаються графіки, в яких для конкретних деталей та матеріалів, які необхідні для виробництва кінцевих виробів, визначена точна кількість необхідних деталей та матеріалів, дати видачі замовлень на ці деталі та матеріали та їх отримання або виготовлення в межах виробничого циклу. Для виконання усіх цих операцій MRP-системи використовують комп’ютерні програми.

^ Визначення розміру партії в MRP-системах.

У випадку, якщо підприємство самостійно виготовляє деталі, розмір партії – це обсяги їх разового виробництва. Якщо підприємство закуповує деталі, розмір партії – це їх кількість, яку необхідно замовити у постачальника.

Найбільш поширеними методами визначення розмірів партій є: метод “партія за партією” (Lot-For-Lot – L4L), метод економічного розміру замовлення (Economic Order Quantity – EOQ), метод найменших загальних витрат (Least Total Cost – LTC) та метод найменших питомих витрат (Least Unit Cost – LUC).

Приклад.

Чиста потреба у виробах по тижням становить:


Тиждень

1

2

3

4

5

6

Потреба, од.

60

70

60

80

95

65



Витрати на пусконалагоджувальні роботи або розміщення замовлення – 70 грн.

Тижневі витрати на зберігання одного виробу – 0.22 грн.

Необхідно визначити якими будуть розміри партій при використанні різних методів.

Розв’язок:

1. Метод “партія за партією” (Lot-For-Lot – L4L)

При використанні цього методу чиста потреба у виробах (стовпець 2) дорівнює обсягу виробництва (стовпець 3), в кінці тижня не залишається ніяких запасів (стовпець 4), тому що вони не переходять на наступний тиждень, через це витрати на зберігання запасів (стовпець 5) дорівнюють нулю. Але підприємство кожний тиждень витрачає кошти на налагодження обладнання (стовпець 6). Це викликано тим, що протягом тижня виготовляються різні вироби і для кожного найменування необхідно переналагодження обладнання. Загальні витрати (стовпець 7) визначаються як сума загальних витрат з попереднього тижня та витрат на зберігання і налагодження обладнання за поточний тиждень.

Розрахунок розмірів партій методом “партія за партією”

Тиждень

Чиста потреба, од.

Обсяг виробниц-тва, од.

Запас, який залиша-ється, од.

Витрати на зберігання, грн.

^ Витрати на налагод-ження, грн.

Загальні витрати, грн.

1

2

3

4

5

6

7

1

2

3

4

5

6

60

70

60

80

95

65

60

70

60

80

95

65

60-60=0

70-70=0

60-60=0

0

0

0

0 · 0.22=0

0 · 0.22=0

0 · 0.22=0

0

0

0

70

70

70

70

70

70

0+0+70=70

70+0+70=140

140+0+70=210

280

350

420


2. Метод економічного розміру замовлення (Economic Order Quantity – EOQ)

Економічний розмір партії (EOQ або Qopt) визначається за формулою:



де Пріч – річна потреба у виробах, од.



Пр – сумарна чиста потреба у виробах за р тижнів, од.,

р – кількість тижнів (відповідно до вихідних даних),

n – кількість тижнів у році,

Впн – витрати на пусконалагоджувальні роботи, грн.,

Взб – річні витрати на зберігання 1 виробу, грн.

В даному випадку річна потреба у виробах визначається на основі 6 тижнів:



Витрати на пусконалагоджувальні роботи відповідно до вихідних даних становлять 70 грн.

Річні витрати на зберігання 1 виробу:

Взб = 0.22 · 52 = 11.44 грн.

Економічний розмір партії:



В таблиці наведений MRP-план, в якому розмір партії дорівнює Qopt=214 виробів. Розмір партії (стовпець 3) на 1-ому тижні достатній для задоволення потреб 1-ого, 2-ого та 3-ого тижнів повністю і частково 4-ого тижня. В цьому випадку на 4-ому тижні планується ще одна партія, яка задовольняє потреби 4-ого та 5-ого тижнів повністю і 6-ого частково. Тому для задоволення потреб 6-ого тижня на 6-ому тижні планується нова партія Qopt=214 виробів. В кінці 6-ого тижня залишається деякий запас (стовпець 4), який переноситься на 7-й тиждень. Витрати на налагодження обладнання (стовпець 6) виникають тоді, коли планується кожна чергова партія Qopt. Загальні витрати (стовпець 7) визначаються так само, як і при використанні методу “партія за партією”.


Розрахунок розмірів партій методом “економічного розміру замовлення”

Тиж-день

Чиста потре-ба, од.

^ Обсяг вироб-ництва, од.

Запас, який залишається, од.

Витрати на зберігання, грн.

Витрати на налагод-ження, грн.

^ Загальні витрати, грн.

1

2

3

4

5

6

7

1

2

3

4

5

6

60

70

60

80

95

65

214

0

0

214

0

214

214-60=154

154-70=84

84-60=24

158

63

212

154 · 0.22=33.88

84 · 0.22=18.48

24 · 0.22=5.28

34.76

13.86

46.64

70

0

0

70

0

70

0+33.88+70=103.88

103.88+18.48+0=122.36

122.36+5.28+0=127.64

232.4

246.26

362.9


3. Метод найменших загальних витрат (Least Total Cost – LTC)

Це багатошаговий метод, при якому розмір партії визначається за результатами порівняння витрат на зберігання та витрат на пусконалагоджувальні роботи (або розміщення замовлення) при різних розмірах партії. Обирається та партія, для якої розмір цих витрат приблизно однаковий.

В першій таблиці наведені результати розрахунку розміру першої партії по найменшим загальним витратам.

Наприклад, порівнюються витрати на виробництво протягом 1-ого тижня для задоволення потреб 1-ого тижня; виробництво протягом 1-ого тижня для задоволення потреб 1-ого та 2-ого тижнів; виробництво протягом 1-ого тижня для задоволення потреб 1-ого, 2-ого та 3-ого тижнів тощо.

Розрахунок розмірів партій методом “найменших загальних витрат”

Тижні

Кількість, яка замовля-ється, од.

Витрати на зберігання, грн.

^ Витрати на налагод-ження, грн.

Загальні витрати, грн.

1

2

3

4

5

1

1 – 2

1 – 3

1 – 4

1 – 5

1 – 6




5

5 – 6

60

60+70=130

60+70+60=190

270

365

430


95

95+65=160

(60-60) · 0.22=0

(130-60) · 0.22=15.4

(190-60) · 0.22+(190-60-70) · 0.22=41.8

94.6

178.2

249.7


(95-95) · 0.22=0

(160-95) · 0.22=14.3

70

70

70

70

70

70


70

70

0+70=70

15.4+70=85.4

41.8+70=111.8

164.6*

248.2

319.7


0+70=70

14.3+70=84.3*

* - загальні витрати при найменшій різниці витрат на зберігання та налагодження.


При використанні цього методу розмір партії охоплює тільки цілу кількість періодів. Оптимальний розмір партії становить 270 од., тому що витрати на зберігання (94.6 грн.) і витрати на налагодження обладнання (70 грн.) є ближче, ніж у випадку, коли розмір партії становить 190 од.: 94.6-70=24.6 грн. проти 70-41.8=28.2 грн. Оптимальний розмір партії (270 од.) відповідає потребам тижнів з 1-ого по 4-й. На 5-ому тижні необхідно знов визначити скільки тижнів в майбутньому можна забезпечити черговою партією.

З розрахунків видно, що розмір витрат на зберігання і витрат на налагодження є найбільш близькими, якщо вони охоплюють потреби для тижнів з 5-ого по 6-й. Витрати на зберігання і витрати на налагодження в цьому випадку сильно різняться. Це викликано тим, що приклад закінчується на 6-ому тижні. Якщо “горизонт планування” був би більш широким, розмір партії, запланований на 5-ому тижні, скоріш за все, охопив би більшу кількість тижнів у майбутньому. Тобто при використанні цього методу на результати розрахунку впливає ширина “горизонту планування”.

У другій таблиці наведені остаточні розміри партій та загальні витрати.


Тиж-день

Чиста потре-ба, од.

^ Обсяг вироб-ництва, од.

Запас, який залишається, од.

Витрати на зберігання, грн.

Витрати на налагод-ження, грн.

^ Загальні витрати, грн.

1

2

3

4

5

6

7

1

2

3

4

5

6

60

70

60

80

95

65

270

0

0

0

160

0

270-60=210

210-70=140

140-60=80

0

65

0

210 · 0.22=46.2

140 · 0.22=30.8

80 · 0.22=17.6

0

14.3

0

70

0

0

0

70

0

0+46.2+70=116.2

116.2+30.8+0=147.0

147.0+17.6+0=164.6

164.6

248.9

248.9


4. Метод найменших питомих витрат (Least Unit Cost – LUC)

Це також багатошаговий метод визначення розміру партії, при використанні якого загальні витрати, що визначаються по періодам аналогічно попередньому методу, ділять на загальну кількість виробів за кількість періодів, яка розглядається. Отримана величина називається питомими витратами, по мінімуму яких визначається розмір партії.

В першій таблиці наведений розрахунок питомих витрат для партій, які послідовно охоплюють періоди з 1-ого по 6-й тижні. Мінімум досягається у випадку, коли кількість, замовлена на 1-ому тижні (190 виробів), є достатньою, щоб охопити тижні з 1-ого по 3-й. Розмір партії, що запланований на 4-й тиждень (240 виробів), охоплює період, який залишився до кінця “горизонту планування”. Стовпці з 1-ого по 5-й включно заповнюються так само, як і при використанні методу “найменших загальних витрат”. Питомі витрати (стовпець 6) розраховуються як загальні витрати (стовпець 5) поділені на кількість виробів, яка замовлялась (стовпець 2).


Розрахунок розмірів партій методом “найменших питомих витрат”

Тиж-ні

Кількість, яка замовля-ється, од.

Витрати на зберігання, грн.

^ Витра-ти на нала-год-ження, грн.

Загальні витрати, грн.

Питомі витрати, грн.

1

2

3

4

5

6

1

1 – 2

1 – 3


1 – 4

1 – 5

1 – 6




4

4 – 5

4 – 6

60

60+70=130

60+70+60=190


270

365

430


80

80+95=175

80+95+65=240

(60-60) · 0.22=0

(130-60) · 0.22=15.4

(190-60) · 0.22+(190-60-70) · 0.22=41.8

94.6

178.2

249.7


(80-80) · 0.22=0

(175-80) · 0.22=20.9

(240-80) · 0.22+(240-80-95) · 0.22=49.5

70

70

70


70

70

70


70

70

70

0+70=70

15.4+70=85.4

41.8+70=111.8


164.6

248.2

319.7


0+70=70

20.9+70=90.9

49.5+70=119.5

70÷60=1.167

85.4÷130=0.657

111.8÷190=0.588*


0.610

0.680

0.735


70÷80=0.875

90.9÷175=0.519

119.5÷240=0.498*
^

* - найменші питомі витрати.



Розміри партій, розраховані методом найменших питомих витрат, і загальні витрати представлені у другій таблиці.

Тиж-день

Чиста потре-ба, од.

^ Обсяг вироб-ництва, од.

Запас, який залишається, од.

Витрати на зберігання, грн.

Витрати на налагод-ження, грн.

^ Загальні витрати, грн.

1

2

3

4

5

6

7

1

2

3

4

5

6

60

70

60

80

95

65

190

0

0

240

0

0

190-60=130

130-70=60

60-60=0

160

65

0

130 · 0.22=28.6

60 · 0.22=13.2

0 · 0.22=0

35.2

14.3

0

70

0

0

70

0

0

0+28.6+70=98.6

98.6+13.2+0=111.8

111.8+0+0=111.8

217.0

231.3

231.3



В розглянутому прикладі при використанні методу “партія за партією” загальні витрати на шість тижнів становлять 420 грн.; при використанні методу “економічного розміру замовлення” – 362.9 грн.; при використанні методу “найменших загальних витрат” – 248.9 грн.; при використанні методу “найменших питомих витрат” – 231.3 грн. Найменших витрат вдалося досягнути при використанні методу “найменших питомих витрат”. Якщо розглядати період, який перевищуватиме шість тижнів, найменші витрати могли б бути іншими.


Схожі:

Загальні вказівки до виконання контрольної роботи iconМетодичні вказівки до виконання розділів домашньої контрольної роботи 7 1 Загальні положення 7
Методичні вказівки до виконання домашньої контрольної роботи за темою «Використання ос windows та прикладних програм ms office» з...
Загальні вказівки до виконання контрольної роботи icon1 загальні методичні вказівки щодо виконання та оформлення контрольної роботи
Завдання до теоретичної частини контрольної роботи ( першого одз). Теоретичні питання 10
Загальні вказівки до виконання контрольної роботи iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни " Технологічна оснастка" для студентів спеціальності 090202
Вміщують робочу програму, контрольні питання для перевірки знань, методичні вказівки до виконання контрольної роботи та приклад її...
Загальні вказівки до виконання контрольної роботи iconМ. В. Кадничанський методичні вказівки до самостійної роботи та виконання контрольної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до самостійної роботи та виконання контрольної роботи з дисципліни «Економіко-математичні моделі в управлінні...
Загальні вказівки до виконання контрольної роботи iconМетодичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами 5 курсу обліково-фінансового факультету заочної форми навчання
Методичні вказівки для виконання контрольної роботи з дисципліни «Фінансовий облік у галузях народного господарства» підготували
Загальні вказівки до виконання контрольної роботи iconЗагальні вказівки до виконання контрольної роботи
Студенти повинні здати роботу в установлений навчальним графіком термін на кафедру економічних дисциплін. Після перевірки та співбесіди...
Загальні вказівки до виконання контрольної роботи iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу «Інвестування» (для студентів 5 курсу заочної форми навчання фпо І зн...
Загальні вказівки до виконання контрольної роботи iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу «Інвестування» (для студентів 4 курсу заочної форми навчання бакалаврів...
Загальні вказівки до виконання контрольної роботи iconДо виконання контрольної роботи з дисципліни
Робоча програма та методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни “Надійність електричних мереж” (для студентів...
Загальні вказівки до виконання контрольної роботи iconМетодичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни " фінанси підприємств " для студентів економічного факультету
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з напрямів 030508 – «Фінанси І кредит», 030509 «Облік І аудит», 030504 – «Економіка...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи