Тема 10. Екологія земель І грунтів
Скачати 72.66 Kb.
|
Зміст Земельний кодекс України |
| ТЕМА 10. Екологія земель і грунтів ПЛАН
Відповідно до цільового призначення всі землі (земельні ресурси) України поділяються на:
Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель. Загальна земельна площа України становить 60,4 млн. га. Найбільша її частка припадає на землі сільськогосподарського призначення. На початок 1999 р. під сільськогосподарські угіддя було зайнято 41,8 млн. га (69,3%). Однак рівень сільськогосподарського освоєння територій у великій мірі залежить від географічного їх розташування і по областях дуже відрізняється. Найбільша питома вага сільськогосподарських угідь у Запорізькій області - 83%, найменша у Закарпатській - 36%. Забезпеченість України сільськогосподарськими угіддями досить висока. На одного жителя тут припадає більш як 0,8 га угідь, в той час як середньосвітовий показник становить 0,3 га. У складі сільськогосподарських угідь на ріллю припадає 32,9 млн. га (78,6%), сіножаті - 2,3 млн. га (5,5%) і пасовища - 5,5 млн. га (13,1%). Площа ріллі, яка в середньому припадає на одного жителя, становить 0,65 га. Але, відповідно, і цей показник різний по регіонах і коливається від 0,15 га у Закарпатській області до 1,48 га - у Херсонській. У господарський оборот за рахунок меліоративних робіт (осушення) введено понад 3 млн. га земель. Значно покращує використання сільськогосподарських земель їх зрошення. Сьогодні в Україні зрошується 2,6 млн. га угідь. У прямому, строгому розумінні земля - це поверхня нашої планети, це середовище, де містяться грунти. Грунтами називаються природні утворення, які характеризуються родючістю - здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їх життєдіяльності, а також водою і киснем. В Україні нараховується десятки грунтів різних видів. Найбільш родючими серед них є чорноземи, які формувалися протягом тисячоліть у зонах лугових степів, де був сприятливий клімат і оптимальні умови для розвитку багатої трав'янистої рослинності. Україна, як ніяка інша країна, забезпечена чорноземами. Їх площа перевищує 17 млн. га, тобто становить більш як 55% площі одних земель. Чорноземи України становлять 7% усіх чорноземів світу і 40% чорноземів європейського континенту. 2. Якісні характеристики грунтів, як і всіх інших компонентів природного середовища, постійно погіршуються, що знаходить своє відображення у зменшенні площ земель, придатних для сільськогосподарського використання, а також у зниженні родючості грунтів. Основними передумовами погіршення якості грунтів є їх ерозія, засолення, окислення і перехімізація. Ерозія грунтів обумовлюється дією на родючий грунтовий покрив талої і дощової води, злив, льоду, вітру. Вона супроводжується утворенням різних форм рельєфу (вимоїн, ярів, балок) з подальшим виведенням грунтів із сільськогосподарського використання, а також втратою часточок грунту, з якими виносяться дуже важливі для родючості компоненти – гумус, дрібнозем, хімічні речовини. Ерозію активізують часті оранки, трамбування землі важкою технікою (при цьому відбувається подрібнення верхнього шару грунту), нераціональні форми зрошування тощо. За період з 50-х років, який супроводжувався підвищенням рівня інтенсивного ведення сільського господарства із застосуванням великої кількості техніки, площа різною мірою еродованих орних земель в Україні подвоїлась і досягла 70%. Негативним явищем для розвитку землеробства є засолення грунтів шляхом нагромадження у верхніх горизонтах грунту надлишку шкідливих для рослин солей. В природних умовах засолення грунтів відбувається шляхом насичення солями грунтових вод, які грунтовими капілярами піднімаються уверх і випаровуються, залишаючи на поверхні грунту або в орному горизонті розчиненні солі. Але там, де в умовах сухого клімату здійснюється зрошування земель, як правило, має місце ще й вторинне засолення грунту, що значно погіршує його якісні характеристики. Вторинного засолення зазнають зрошувані землі Півдня України. Окислення грунтів, головним чином, обумовлюється забрудненням повітряного середовища і кислотними дощами. Грунти за своєю органічною природою можуть бути кислими та лужними. Деякі рослини навіть краще розвиваються на слабокислих землях, наприклад, льон. Але в цілому підвищена кислотність грунтів негативно впливає на його родючість. Суттєво погіршується якість грунтів з відповідним негативним впливом на якість вирощуваної на них сільськогосподарської продукції і в результаті так званої перехімізації, тобто нераціонального використання хімічних речовин – мінеральних добрив, засобів захисту рослин тощо. Навіть і сьогодні, коли в умовах економічної кризи внесення в грунт мінеральних добрив скоротилося в Україні в 7-8 разів, процес перехімізації, більш повільними темпами, але продовжується. Це обумовлено тим, що, скажімо, внесений до грунту фосфор практично не вимивається, а з ним нагромаджується фтор, стронцій, уран, торій, радій. Крім названих загальних передумов погіршення якості грунтів, для України характерною є ще й така, як незначні обсяги виведення земель із господарського обороту при масштабному (найвищому в Європі) рівні їх сільськогосподарського використання. Як про це вже згадувалось, на початок 1999 р. питома вага сільськогосподарських угідь в загальній земельній площі становила в Україні 69,3%, а ріллі – 54,4% Задіяні в сільськогосподарському виробництві землі легко піддаються ерозії, а високий рівень використання земель є однією з основних причин швидкого їх виснаження. Василь Докучаєв свідчив, що у 1882 р. вміст гумусу в грунтах Східної України був 8-10 відсотків. Нині, наприклад, у Харківській області він складає 4,5. За період з середини 60-х років, коли вміст гумусу в орних землях України загалом становив 3,5 відсотка, він зменшився до 3,2%. Сьогодні все більш нагальною є проблема оптимального землекористування з метою збереження родючості грунтів, попередження подальшого їх виснаження. Науковці вважають, що в Україні потрібно терміново вивести з складу ріллі 8-10 млн. га землі і перевести їх у культурні сінокоси і пасовища, в окремих випадках, - під лісонасадження. За умови браку азоту потрібно в сівозмінах використовувати бобові. Це дасть поштовх розвитку тваринництва, але дещо негативно відобразиться на рослинництві, насамперед, на зерновому господарстві. Такі структурні зміни можуть регулюватися тільки організаційними та фінансовими зусиллями органів державного управління. Разом з тим, землекористувачі, в межах своїх можливостей, повсюдно мають здійснювати такі заходи по збереженню грунтів:
Важливо також зважено розпоряджатися відведенням та використанням земельного фонду під спорудження промислових підприємств, житла, шляхів сполучення та інших об‘єктів. Інколи таке будівництво взагалі недоцільне. В інших випадках після спорудження об‘єктів в недостатній мірі відновлюється територія поряд із забудовами. Великої шкоди земельному фонду завдає діяльність гірничорудної та вугільної промисловості, яка приводить до займання значних площ земель відвалами і териконами. В країні має діяти такий економіко-правовий механізм, який змушує всі підприємства, які використовують землі сільськогосподарського призначення, оберігати, відновлювати та підвищувати родючість грунтів, а промислові, будівельні, транспортні підприємства та організації - не допускати наднормативного використання земель і забруднення їх виробничими і побутовими відходами. 3. ^ , прийнятий 13 березня 1992 року, регулює раціональне використання і охорону земель. У ньому визначено склад земель і умови віднесення їх до різних категорій, встановлено три форми власності на землю – державна, колективна і приватна. Кодексом визначена компетенція рад різних рівнів у галузі регулювання земельних відносин. Згідно кодексу, право на одержання земельної ділянки у приватну власність за плату або безоплатно мають громадяни України. Земельні ділянки можуть надаватись в постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Кодекс визначив порядок: передачі земель у власність і надання їх у користування – перевагу має надання земель для потреб сільського господарства; припинення і переходу прав на землю; вилучення (викупу) земель; стягнення плати за придбання землі у власність, земельного податку, орендної плати за землю. В Кодексі встановлені права і обов‘язки власників землі та землекористувачів, визначені захист і гарантії їх прав. Власники землі та землекористувачі зобов‘язанні: забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання; ефективно використовувати землю відповідно до проекту внутрігосподарського устрою, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва; здійснювати захист земель від водної та вітрової ерозії, забруднення та інших процесів руйнування. Кодексом регламентується режим використання земель різних категорій (земель сільськогосподарського призначення, населених пунктів, промисловості, транспорту тощо), а також визначені цілі та завдання, зміст і порядок охорони земель, завдання і зміст економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Визначені умови і порядок відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам та завдання по контролю за використанням і охороною земель, їх моніторингу. Кодекс пояснює призначення в системі земельних відносин і зміст державного земельного кадастру та землеустрою і визначає порядок ведення земельного кадастру, а також організації і проведення землеустрою. Завершується кодекс визначенням порядку вирішення земельних спорів, підстав і видів відповідальності за порушення земельного законодавства. За період, який минув з часу прийняття Земельного кодексу України (редакція 1992 р.), в країні відбулися значні зміни, пов‘язані з формуванням ринкових відносин. Після прийняття Конституції України (1996 р.) та численних законодавчих актів, які грунтуються на визнанні різних форм власності на землю, виникла низка правових неузгодженостей і проблем. З метою їх подолання розроблена нова редакція Земельного кодексу, яка знаходиться в даний час на розгляді у Верховній Раді України. |
Схожі:
 | Екологія та охорона навколишнього середовища 040. 106 Тема Вступ. Предмет і завдання курсу. Проблеми охорони земель в Україні і світі. Поняття раціонального використання земель | | Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до проведення практичних занять з основ грунтознавства та охорони грунтів курсу «Екологія», спеціальність 070800 – «Екологія та охорона навколишнього середовища» |
| Тема 15: правовий режим земель сільськогосподарського призначення Поняття та особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення | | Тема 15: правовий режим земель сільськогосподарського призначення Поняття та особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення |
| Тема Факторы ухудшения состояния окружающей среды в современных условиях. План Последствием беспрерывного расширения площадей пахотных земель стало исчезновение около 3000 маленьких речек Украины, быстрая эрозия... | | Тема держава І право західноукраїнських земель у складі австро-угорської імперії (1772-1918 рр.) Загарбання західноукраїнських земель Австро-Угорською імперією І австро-угорська колоніальна політика |
| Паньків Зіновій Павлович, доцент, кандидат географічних наук, доцент кафедри ґрунтознавства і географії грунтів робоча програма Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування, спеціальністю – Екологія землекористування та агробізнес.... | | Паньків Зіновій Павлович, доцент, кандидат географічних наук, доцент кафедри ґрунтознавства і географії грунтів робоча програма Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування, спеціальністю – Екологія землекористування та агробізнес.... |
| Методичні матеріали: Робочий журнал з дисципліни «Екологічний моніторинг та паспортизація земель» «Екологічний моніторинг та паспортизація земель» для проведення лабораторно-практичних занять студентів факультету екології І сталого... | | Правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Правовий режим земель рекреаційного призначення (26, 27 І 30 березня 2012 р.) Тема 18: правовий режим земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Правовий режим земель рекреаційного... |