Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни




Скачати 421.21 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Сторінка1/2
Дата22.10.2012
Розмір421.21 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

І СПОРТУ УКРАЇНИ


УДК: 796.015.6:616.27




Кузьміна Людмила Михайлівна


ФОРМУВАННЯ IНДИВIДУАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ СПОРТСМЕНІВ ДО ГІПОКСІЇ НАВАНТАЖЕННЯ НА ЕТАПI СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ




24.00.01 – Олімпійський та професійний спорт


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання i спорту





Київ – 2012

Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


^ Науковий керівник доктор біологічних наук, професор Філіппов Михайло Михайлович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри біології спорту


^ Офіційні опоненти:

доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор Дяченко
Андрій Юрійович,
Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри теорії і методики спортивної підготовки та резервних можливостей спортсменів;

кандидат медичних наук, старший науковий співробітник ^ Портніченко Володимир Iл'їч, Міжнародний центр астрономічних та медико - екологічних досліджень, заступник директора з наукової роботи, завідуючий відділом фізіології та патофізіології екстремальних станів


Захист відбудеться 26 вересня 2012р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 в Національному університеті фізичного виховання і спорту України (03680, Київ - 150, вул. Фізкультури, 1).


З дисертацією, можна ознайомитись в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України

(03680, Київ - 150, вул. Фізкультури, 1).


Автореферат розіслано 22 серпня 2012 р.





Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В. I. Воронова


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність. Сучасний олімпійський спорт характеризується рекордними спортивними результатами, високою конкуренцією на міжнародній арені (A.Urhause, 2007; W. Kindermann, 2009; Ганц-Германн Дикхут, 2010), що вимагає постійного підвищення якості та ефективності тренувального процесу (Л.П. Матвєєв, 2001; М.М. Булатова, 2010).

Сучасна теорія спорту науково обґрунтовує зміст підготовки спортсменів в циклічних видах спорту. Вона потребує врахування рівня функціональної підготовленості, термінів основних змагань та їх відповідність оптимальному, для досягнень найвищих результатів, віку спортсмена та етапу багаторічної підготовки (В.М. Платонов, 2004; Л.А. Драгунов, 2007). Так, етап спеціалізованої базової підготовки є найбільш фундаментальним для формування тих проявів та якостей, які необхідні для наступних етапів багаторічного удосконалення. Його особливістю в циклічних видах спорту є спрямованість на розвиток аеробних можливостей, удосконалення професійних якостей, які зумовлюють успішність реалізації функціональних можливостей організму при подоланні конкретних дистанцій. Якщо робота здійснюється в зоні максимальної і субмаксимальної потужності, внаслідок невідповідності між запитом і доставкою кисню, виникає гіпоксія навантаження, ступінь якої залежить від індивідуальних можливостей включення механізмів її компенсації (М.М.Філіппов, 1982-2010; В.І. Портніченко, 2008-2010). Показано, що на етапі спеціалізованої базової підготовки спортсменів для формування стійкості до гіпоксії навантаження одним з ефективних засобів є виконання швидкісних вправ за короткий проміжок часу (А.Ю.Дяченко, 2004, 2011).

На сьогоднішній день достатньо проаналізовано відмінності механізмів розвитку і компенсації гіпоксії навантаження при фізичній роботі від гіпоксичної гіпоксії (М.М. Філіппов, 1987, 2010). Проте в умовах спортивної діяльності поєднані впливи на організм різних факторів створюють певне навантаження не лише на функції систем дихання і кровообігу, але і на механізми їх регулювання. Так, у спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, гіпоксія виникає в результаті затримки дихання на фоні розвитку гіпоксії навантаження. При цьому дихальний центр, який дуже чутливий до змін газового складу крові, при затримці дихання, м’язовому напруженні і гіперкапнії змінює природні регуляторні процеси.

В останні роки біохіміки, фізіологи, генетики розшифрували геном багатьох тварин і людини, завдяки чому досягли певного рівня розуміння механізмів регулювання фізіологічних процесів. Це великою мірою може бути використано для відбору та підготовки спортсменів.

Багатьма авторами (Л.Б. Доломан, 2004; А.В. Коцюруба, 2004; Н.Є. Максимович; 2004; В.І. Портніченко, 2010 та ін.) показано, що при гіпоксії в плазмі та на еритроцитах підвищується концентрація оксиду азота (NO). Відомо, що він є одним з найбільш важливих біологічних медиаторів, тому задіяний в механізми адаптації кисневотранспортної системи організму до різних типів гіпоксії.

На теперішній час описано певні поліморфізми гену, який кодує фермент NO - синтази (NOS) і встановлено зв'язок між алельними формами цього гену і здатністю виконувати тривалу фізичну роботу (X.L.Wang, 1997; T. Tsukada, 1998; I.В. Астратєнкова, 2006; В.М. Ільїн і співавт., 2012), яка залежить від аеробних можливостей організму. Тобто, його наявність зв’язується з адаптацією організму до гіпоксії та інших збурюючих факторів.

Експериментальними дослідженнями (G. L. Semenza, 2004; Т.Г. Сазонова, 2007) доведено, що при поліморфній недосконалості певних генів у тварин зникає здатність реагувати на гіпоксію, тому внесок в індивідуальну стійкість до розвитку гіпоксії певних генів, що кодують синтез основних медіаторів вегетативної нервової системи, є значним (Н. М. Кургалюк, 2005).

Прогнозування майбутніх досягнень спортсменів в різних видах спорту може вирішити попереднє виявлення їх генетичних маркерів. Передбачається, що адаптація спортсменів до комплексних гіпоксичних і гіперкапнічних впливів на організм залежить від наявності певних генів та їх поліморфізму. Це може бути використано для підготовки спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, та побудови їх тренувального процесу.

У зв'язку з цим, актуальним є з'ясування закономірностей формування процесів адаптації спортсменів до одночасного впливу на організм гіпоксії навантаження, респіраторної гіпоксії і гіперкапнії в залежності від наявних генетичних передумов.

^ Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено відповідно до «Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006 - 2010 рр.» Міністерства України в справах сім’ï, молоді та спорту за темою 2.4.1.«Системний аналіз морфофункціональних перебудов організму людини в процесі адаптації до фізичних навантажень» (номер державної реєстрації 0106U010778), та «Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2011 - 2015 рр.» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за темою 2.22. «Розробка комплексноï системи визначення індивідуально - типологічних властивостей спортсменів на основі прояву геному» (номер державної реєстрації 0111U001729).

Роль здобувача при розробці тем полягала у теоретичному обґрунтуванні основних положень та актуальності дисертаційного дослідження, виборі методів дослідження, в організації і проведенні досліджень, статистичній обробці результатів та їх інтерпретації, а також у формулюванні висновків.


^ Мета дослідження полягає у визначенні особливостей формування адаптації до гіпоксії навантаження і гіперкапнії у спортсменів з різними алельними варіантами генів, що займаються підводним плаванням в ластах, на етапі спеціалізованої базової підготовки.

^ Задачі дослідження:

1. Проаналізувати (за даними літератури) структуру тренувального процесу спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах на етапі спеціалізованої базової підготовки, з метою визначення можливостей формування індивідуальної стійкості до гіпоксії на основі врахування генів, поліморфізм яких може бути асоційований зі стійкістю організму до дії гіпоксії навантаження і гіперкапнії.

2. Визначити особливості співвідношення поліморфізмів певних генів у спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах і академічному веслуванні.

3. Дослідити, на основі аналізу поліморфізму генів, особливості адаптації спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, до навантажень, у взаємозв'язку із стійкістю до комбінованої дії гіпоксії і гіперкапнії.

4. Розробити і апробувати в тренувальному процесі спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, педагогічні засоби, що можуть формувати стійкість до гіпоксії навантаження і гіперкапнії, встановити їх ефективність від особливостей генотипу.

Об'єкт дослідження – процес формування індивідуальної стійкості до гіпоксії навантаження і гіперкапнії у спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, на етапі спеціалізованої базової підготовки.

^ Предмет дослідження – взаємозв'язок індивідуальних особливостей адаптації спортсменів до гіпоксії і гіперкапнії з поліморфізмом генів, асоційованих з фізичною працездатністю.

^ Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи, відповідно до мети і завдань дослідження, були використані наступні наукові методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково - методичної літератури, аналіз документальних матеріалів (планів і програм підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки); педагогічні, фізіологічні та молекулярно-генетичні методи, методи математичної статистики.

^ Наукова новизна роботи полягає у тому, що в результаті наукових досліджень в дисертацїі вперше:

  • проаналізовано структуру тренувального процесу спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, на етапі спеціалізованої базової підготовки з врахуванням генів, поліморфізм яких асоційований зі стійкістю організму до дії гіпоксії навантаження і гіперкапнії;

  • виявлено взаємозв’язок генетичних маркерів у спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, з фізичною працездатністю;

  • показано особливості індивідуальної адаптації до гіпоксії і гіперкапнії спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, залежно від генотипу;

  • розроблено і впроваджено в тренувальний процес спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, педагогічні засоби формування стійкості до гіпоксії навантаження і гіперкапнії.

Підтверджено дані про взаємозв’язок генетичних маркерів спортсменів, які спеціалізуються в академічному веслуванні, з фізичною працездатністю.

Доповнено результати про неоднакову значущість різних генів та їх поліморфізмів в процесах адаптації організму до м’язової діяльності. Тобто, реалізація функціональних можливостей організму спортсменів в різних видах спорту залежить від наявності певних генних комбінацій. ­­

^ Практична значущість. Результати проведених досліджень дозволяють, на основі визначення генетичної схильності, здійснювати орієнтацію юних спортсменів до занять швидкісно - силовими видами спорту або на витривалість, визначати спрямованість їх підготовки на певну дистанцію, а також раціонально формувати команди для участі в естафетних запливах.

Результати досліджень впроваджені в практику роботи збірних команд України та використовуються при відборі юних спортсменів до СДЮСТШ ВВС з підводного плавання в ластах і до СДЮСТШ з академічного веслування, що підтверджено відповідними актами.

Основні положення дисертації використані в навчальній програмі дисципліни "Спортивна генетика", а також в теоретичному курсі з фізіології спорту, при підготовці магістрів Національного університету фізичного виховання і спорту України, що також підтверджено відповідним актом впровадження.

^ Особистий внесок здобувача в опубліковані зі співавторами наукові праці полягає в теоретичному обґрунтуванні основних положень дисертаційного дослідження: аналізі та узагальненні науково-методичної літератури, формуванні актуальності досліджуваної проблеми, визначенні методів, організації і проведенні досліджень, статистичній обробці результатів досліджень та їх інтерпретації.

^ Апробація результатів дослідження. Результати досліджень доповідались: на Міжнародних наукових конгресах "Олімпійський спорт і спорт для всіх" (Москва, 2008р.; Казахстан, 2009р.; Осло, 2009р; Київ, 2010р.), XVIII Міжнародній науковій конференції "Молода спортивна наука України" (Львів, 2009р.); II і III Міжнародних конференціях молодих вчених (Київ, 2009р, 2010р.); XVIII з'їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю (Одеса, 2010р.), кафедральних та міжвузівських конференціях кафедр теоретичної та клінічної морфології людини, анатомії і фізіології, біології спорту НУФВСУ (2008-2011рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в 10 наукових публікаціях, з них 4 - в спеціалізованих виданнях, затверджених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

^ Структура і обсяг дисертації. Основний текст дисертації представлений на 195 сторінках і складається зі вступу, шести розділів, практичних рекомендацій, висновків і списку літературних джерел (246), з них 88 – іноземних. Робота містить: 29 таблиць і 20 рисунків.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито наукову новизну і практичну значущість роботи; визначено особистий внесок здобувача в опублікувані зі співавторами статті та тези; висвітлено основні аспекти сфери апробації результатів дослідження, вказано кількість публікацій.

^ Перший розділ "Індивідуальна стійкість спортсменів до гіпоксії навантаження на етапі спеціалізованої базової підготовки" присвячений теоретичному аналізу і узагальненню літературних джерел, які мають безпосереднє відношення до теми дисертаційної роботи.

У ньому представлені дані, які характеризують основні фактори, що обмежують фізичну працездатність спортсменів, розглянуті механізми розвитку та компенсації гіпоксії навантаження при м'язовій діяльності, яка має свої відмінні характеристики від інших типів гіпоксії: вона розвивається в результаті того, що зрослий кисневий запит не може бути задовільнений навіть при максимальному напруженні компенсаторних механізмів забезпечення, як доставки кисню, так і його утилізації.

Підкреслюється, що в циклічних видах спорту, в яких робота здійснюється в зоні максимальної і субмаксимальної потужності, в результаті невідповідності між потребою і доставкою кисню, виникає гіпоксія навантаження, ступінь якої залежить від індивідуальних можливостей включення механізмів її компенсації. Є наукові передумови до того, що стійкість спортсменів до гіпоксії навантаження багато в чому залежить від генетичної детермінованості.

Проаналізовано особливості формування аеробних можливостей, удосконалення необхідних якостей, які зумовлюють успішність реалізації функціональних резервів організму спортсменів циклічних видів спорту, на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Аналіз наукової літератури, присвяченої генотипуванню, дозволяє зробити висновок про те, що до ключових генів, які здійснюють вплив на стійкість спортсмена до гіпоксії навантаження, відносяться: ACE, eNOS, HIF - 1А.

^ У другому розділі «Методи і організація досліджень» описані методи та етапи проведення досліджень. Були використані наступні методи: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; педагогічні методи (спостереження, тестування, експеримент); фізіологічні методи (визначення оксигенації крові методом пульсооксіметрії, спірометрія і газоаналіз, функціональні дихальні проби Штанге і Генча); молекулярно-генетичні методи (виділення ДНК, визначення поліморфізмів генів методом полімеразно-ланцюгової реакції); методи математичної статистики.

В ході роботи було проаналізовано 243 літературних джерела, встановлена структура та особливості етапу спеціалізованної базової підготовки, виділені фізіологічні особливості організма спортсмена при участі різних механізмів його енергозабезпечення, встановлені поліморфізми генів - кандидатів, які можуть бути використані в якості генетичних маркерів стійкості до гіпоксії.

Педагогічні дослідження включали вивчення програми і структури підготовки спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні, та педагогічне тестування, спрямоване на виявлення характеру стійкості компенсаторних реакцій спортсменів під час пропливання основних тренувальних і змагальних дистанцій 50 і 200 м.

Педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий) проводився з метою отримання інформації про: рівень фізичної підготовленості, спортивну кваліфікацію та функціональний стан організму спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, в спокої, в процесі та після навантажень. Спринтери, для розвитку стійкості до гіпоксії, виконували плавальні вправи: 5х15 м, 10х15 м, 2х50 м, 4х50 м, 6х50 м, 8х50 м, 2х100 м, 4х100 м; стайєри для розвитку швидкісних якостей - 4х50 м, 12х50 м, 16х50 м, 4х100 м, 6х100 м, 8х100 м, 16х100 м, 32х100 м. Умови виконання вправ залежали від заданого режиму і темпу пропливання дистанції.

Для вивчення функції кардіореспіраторної системи спортсмени виконували два види тестів: стандартний і ступінчасто-зростаючий. У першому потужність механічної роботи становила 1,75 Вт/кг маси тіла (тривалість – 12 хв), у другому – 1,5 Вт/кг маси тіла з приростом –30 Вт кожні 2 хв без інтервалів відпочинку до довільної відмови.

Ступінь гіпоксії навантаження визначали за співвідношенням споживання кисню зі змінами функції кардіореспіраторної системи (економічність, ефективність, швидкість розгортання реакцій і т.і.). Розраховували кисневу вартість роботи.

Генетичний аналіз ДНК проводився співробітниками генетично - молекулярної лабораторії на базі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України.


Дослідження проводилися в три етапи.

На першому етапі (2007 – 2008 р.р.) здійснювався аналіз літературних джерел, проводилося ознайомлення з методами. Для виявлення генетичних маркерів, що характеризують адаптацію спортсменів до гіпоксії навантаження, були обстежені 2 групи спортсменів (підводне плавання в ластах – 30 осіб і академічне веслування – 65 осіб) і група із 84 осіб, які не займалися спортом.

^ На другому етапі (2008 – 2010 р.р.) була вивчена стійкість до гіпоксії навантаження у спортсменів, що перебувають на етапі спеціалізованої базової підготовки, і проведено педагогічний експеримент (48 спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах: експериментальна група – 11 дівчат і 13 юнаків; контрольна група – 14 дівчат і 10 юнаків).

На третьому етапі (2010 – 2011 р.р.) визначалася ефективність тренувальних впливів на результативність спортсменів з різними алельними варіантами генів, аналізувалися результати, проводилось оформлення дисертаційної роботи.

^ У третьому розділі "Спортивна підготовленість та її залежність від генетичної схильності" показано, що високий рівень функціональної підготовленості спортсмена є основою для реалізації складових рівня його спортивної майстерності. Узагальнення знань теорії та методики спорту важливо для удосконалення системи управління тренувальним процесом, отримання об'єктивної інформації про фізіологічні зміни в організмі в процесі тренування та визначення найбільш раціональних специфічних компонентів підготовленості спортсменів. При аналізі взаємозв’язку спортивної підготовленості і функціонування кардіореспіраторної системи, з врахуванням генетичного сканування, було виявлено, що прояв спортивної працездатності спортсменів в різних видах спорту залежить від співвідношення алельних варіантів поліморфізмів АСЕ і eNOS. Так, D - алель гена АСЕ асоційована з проявом високої працездатності спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, а I - аллель – у спортсменів, які спеціалізуються в академічному веслуванні.

Аналіз розповсюдження поліморфних варіантів гена eNOS у спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах та академічному веслуванні, свідчить про наявність асоціації Т-786С поліморфізму і відсутність асоціації G  T поліморфізму зі спортивною працездатністю, на відміну від осіб, які не займалися спортом.

Найбільш сприятливим для занять академічним веслуванням є поєднання поліморфних варіантів генотипу І/І (І - алель) гена ^ АСЕ і генотипу Т/С (С - алель) гена eNOS. Для спортсменів, з переважно анаеробною продуктивністю (підводного плавання в ластах) сприятливим є наступні поєднання поліморфних варіантів генотипу D/D (D - алель) гена АСЕ і генотипу Т/Т (Т - алель) – гена eNOS, хоча частота генотипу Т/Т – достовірно підвищена (р=0,016), а частота генотипів Т/С і С/С – знижена (табл.1).

^ Таблиця 1

Поширеність комбінацій поліморфізмів генів АСЕ і eNOS % у

спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах

і академічному веслуванні, та неспортсменів


Комбінації поліморфізмів генів

АСЕ і eNOS

Спортсмени, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, n=30

Спортсмени, які спеціалізуються в академічному

веслуванні, n=65

Неспортсмени,

n=84

алелі,%

алелі,%

алелі, %

I/I –T/T

10,0

7,8

11,9

I/I−T/C

6,7

15,6

17,0

I/I−C/C

6,7

3,2

-

I/D−T/T

36,7

21,8

19,0

I/D−T/C

6,7

23,4

21,0

I/D −C/C

3,3

4,7

4,8

D/D−T/T

26,6

12,5

13,0

D/D−T/C

3,3

10,9

5,9

D/D−C/C

-

-

-


^ У четвертому розділі "Реакція кисневотранспортної системи у спортсменів з різною комбінацією поліморфних варіантів генів ACE і eNOS на гіпоксію навантаження" представлені результати досліджень, які показали, що між поліморфізмом генів ACE і eNOS і адаптаційними можливостями системи дихання і кровообігу у спортсменів існує асоціативний зв’язок.

Аналіз функціонування кардіореспіраторної системи у спортсменів з різним генотипом дозволив встановити, що поліморфізм гена eNOS асоційований з економічністю системи дихання.

Проведений дисперсійний аналіз показав, що комбінований вплив двох факторів (Т-786С поліморфізму гена еNOS і поліморфізму гена АСЕ) впливає на кардіореспіраторну систему. Так, у спортсменів з переважно аеробним енергозабезпеченням С - алель Т-786С поліморфізму промотора гена eNOS асоційована з економічністю кардіореспіраторної системи (найбільшою мірою у спортсменів з генотипом Т/С). Вентиляційний еквівалент у спортсменів з генотипом Т/Т нижчий, ніж – з генотипом Т/С (рис.1).

Судячи з високих значень вентиляційного еквіваленту у спортсменів академічного веслування з генотипом С/С, ефективність функціонування системи дихання була нижчою.

Тест з ступінчасто - зростаючою потужністю роботи дозволив визначити максимальну аеробну продуктивність за максимальним споживанням кисню (МПК) і співвідношенням ефективності аеробних і анаеробних процесів за порогом анаеробного обміну ( ПАНО).

Спортсмени з генотипом С/С, які спеціалізуються в академічному веслуванні характеризувались найбільшим значенням вентиляційного еквіваленту, тобто низькою ефективністю легеневої вентиляції по відношенню до спожитого кисню.





Генотип


Рис.1. Вентиляційний еквівалент у спортсменів, які спеціалізуються

в академічному веслуванні, з різними варіантами гена eNOS при стандартній роботі:

1 – у спортсменів з генотипом Т/Т;

2 – у спортсменів з генотипом Т/С;

3 – у спортсменів з генотипом С/С


Функціональні проби з довільною затримкою дихання після вдиху (проба Штанге) і після видиху (проба Генча) показали, що у спортсменів з генотипом D/D, які спеціалізуються у підводному плаванні в ластах, час затримки дихання виявився більш тривалим (табл. 2).

Це дозволяє зробити припущення про те, що наявність D - алелі в гомозиготному стані асоційована зі стійкістю до гіпоксії.


Аналогічний аналіз часу затримки дихання спортсменами з різними поліморфними варіантами гена eNOS показав, що зі збільшенням кількості Т- алелей він зростає. Так, у спортсменів з генотипом Т/Т час затримки дихання при пробі Штанге склав – 92,81±31,44 с, з генотипом Т/С – 86,65±17,84 с, а в осіб з генотипом С/С – 76,73±35,74 с.

Таблиця 2

Час затримки дихання у спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, з різними поліморфними варіантами гена АСЕ (n=30)


Генотип


Статистичні

показники

Проба Штанге, с

Проба Генча, с


Проба з гіпервентиляцією, с



Ѕ



Ѕ



Ѕ

I/I

78,15*

5,65

53,75

14,2

138,07

16,51

I/D

82,86*

4,98

43,30

9,42

141,72

16,26

D/D

109,39

8,92

56,71

14,36

161,85

18,46

Примітка. * – відмінності статистично значущі по відношенню до генотипу D/D на рівні р<0,05


Дослідженню «Формування індивідуальної стійкості до гіпоксії навантаження у спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, на етапі спеціалізованої базової підготовки» присвячений п’ятий розділ.

На основі аналізу програми підготовки та календаря змагань спортсменів підводного плавання в ластах СДЮСТШ ВВС, була розроблена педагогічна технологія включення в тренувальний процес спеціальних плавальних вправ для підвищення стійкості до гіпоксії, гіперкапнії та апноє. Вона включала додаткове проведення двічи на тиждень (вівторок та четверг), два рази на день тренувальних занять, спрямованих на формування стійкості спортсмена до гіпоксії навантаження.

Спортсмени, які взяли участь в педагогічному експерименті, були розділені на дві однорідні групи: експериментальну – 24 (ЕГ) і контрольну – 24 (КГ). Спортсмени КГ займалися за навчальною програмою підготовки, яка використовується в СДЮСТШ ВВС. Спортсмени ЕГ також займалися за цією програмою, але з включенням додаткових занять (табл. 3).

Умови виконання вправ залежали від заданого режиму і темпу пропливання дистанції. Так, спринтери відрізки 2 х 50 м пропливали у режимі виконання "3-х хвилин", де кожні 50 м пропливаються в темпі 17- 22 с, а 4 х 50 м – в режимі "5-ти хвилин" з максимальним темпом.


^ Таблиця 3

Засоби формування індивідуальної стійкості до гіпоксії

навантаження у спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні

в ластах (експериментальна група)


Мезоцикл та період підготовки

Засоби

Режим використання

Базовий мезоцикл підготовчого періоду

Плавальні

відрізки 15 м

5 х 15 м; 10 х 15 м – у спринтерів

з різним темпом і режимом пропливання, інтенсивність

80-90%

Контрольно- підготовчий мезоцикл передзмагального періоду

Базовий мезоцикл підготовчого періоду


Плавальні відрізки 50 м


2 х 50 м; 4 х 50 м; 6 х 50 м;

8 х 50 м – у спринтерів з інтенсивністю 40-50%, в подальшому 60-70%;

12 х 50 м ; 16 х 50 м – у стайєрів з різним темпом та режимом пропливання

Контрольно- підготовчий мезоцикл передзмагального періоду

Базовий мезоцикл підготовчого періоду


Плавальні відрізки

100 м

2 х 100 м; 4 х 100 м; 6 х 100 м – у спринтерів, з інтенсивністю

40-50 %, в подальшому 60-70 % ;

8 х 100 м; 16 х 100 м; 32 х 100 м – у стайєрів, з різним темпом та режимом пропливання

Контрольно-підготовчий мезоцикл передзмагального періоду



Для виявлення ефективності запропонованих тренувальних засобів, на початку формуючого експерименту та після нього проводились контрольні тести – пропливання дистанцій 50 м і 200 м. Ці дистанції були обрані тому, що по-перше, вони є основними тренувальними та змагальними дистанціями згідно плану підготовки та змагань СДЮСТШ ВВС підводного плавання, а по-друге тому, що саме вони виконуються в зоні аеробно - анаеробної потужності, викликаючи при цьому зміну енергетичних процесів.

Аналіз результатів тестування показав, що час пропливання дистанції 200 м значно покращився. У юнаків з генотипом Т/Т він зменшився на 11,7% (р<0,05), а з генотипом Т/С + С/С – на 15,2% (р<0,05). У дівчат з генотипом Т/Т на дистанції 200 м результати покращилися на 5,3%, а з генотипами Т/С + С/С – на 7,3% (р<0,05).

Таблиця 4

Результати пропливання дистанцій 200 м і 50 м спортсменами експериментальної групи з різними алельними варіантами гена eNOS до та після педагогічного експерименту


Дистанція, м

Генотип

Стать

Час пропливання дистанції, с

Δt, с

до

експерименту

після

експерименту

200

Т/Т (n=12)



S



S

ч

97

0,84

85,5

0,36

12*

ж

110

1,11

104

1,05

6

Т/С+С/С (n=12)

ч

106

1,51

90

1,29

16*

ж

114

1,42

106

1,87

8*

50

Т/Т (n=12)

ч

20,5

0,11

18,0

0,25

2,5*

ж

23,0

0,21

21,5

0,18

1,5

Т/С+С/С (n=12)

ч

21,0

0,84

19,5

0,63

1,5

ж

24,0

0,21

22,0

0,11

1,7

Примітка.* – зміни статистично значущі на рівні р<0,05


За річний період спортсмени ЕГ підводного плавання в ластах підвищили свою спортивну кваліфікацію (табл.5).

Таблиця 5

Зміна зростання рівня спортивної кваліфікації спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, в процесі експерименту


Группа

Зміна рівня спортивної кваліфікації

до эксперименту

після

експерименту

I р.

КМС

I р.

КМС

МС

Дівчата

контрольна

10

2

4

6

2

експериментальна

8

3

-

6

5

Юнаки

контрольна

12

-

7

4

1

експериментальна

10

3

3

9

1


На кубку Світу в 2010 р. в м. Екс-ен-Прованс (Франція) спортсмени, які у своїй підготовці використовували запропоновані нами педагогічні засоби, вибороли: чоловіки – 3 срібні і 5 бронзових медалей, жінки – 1 золоту і 1 бронзову медалі.

Для оцінки змін ефективності функціонування кисневотранспортної системи організму, в спокої і після пропливання дистанцій 50 м і 200 м у спортсменів вимірювались фізіологічні показники серцево - судинної і дихальної систем, що характеризують стан кисневотранспортної системи організму: визначалась легенева вентиляція; проводився аналіз газового складу вдихуваного і видихуваного повітря; розраховувалися: споживання кисню, виділення вуглекислого газу, кисневий пульс.

У стані спокою різниця показників у спортсменів КГ і ЕГ була статистично недостовірною. Після пропливання дистанції 200 м споживання кисню зростало: в КГ в 8,25 (p<0,05), в ЕГ – в 8,5 разів. (p<0,05). Інтенсивність споживання кисню у юнаків КГ склала 41,10±2,42 мл·хв1кг,-1 у дівчат – 36,00±2,04 мл·хв1кг,-1 а в ЕГ у юнаків – 40,62±2,43 мл·хв1кг,-1 у дівчат – 36,18±1,99 мл·хв1кг-1 .

Значення кисневого пульсу після пропливанин дистанції 200 м в обох групах збільшилося. У юнаків ЕГ приріст склав 26,99% (р<0,05), у дівчат – 17,23% (р<0,05), у юнаків КГ – 12,36%, у дівчат – 11,5%. У юнаків ЕГ абсолютні значення були більшими, ніж в КГ на 12,9% (р<0,05).

Отримані дані свідчать про підвищення економічності кисневотранспортної системи організму спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, за період річного циклу.

Таким чином, впровадження в тренувальний процес педагогічної технології, яка включала використання спеціальних вправ, протягом річного макроциклу (пропливання певних дистанцій - відрізків), дозволило підвищити спортивну результативність, економізувати енергетичні процеси, покращити працездатність спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, підвищити ефективність кисневотранспортноï системи організму. Все це, може свідчити про зростання стійкості організму до гіпоксії навантаження.

«Аналіз і узагальнення результатів дослідження» наведено в шостому розділі. В процесі дисертаційного дослідження було отримано три групи даних: підтверджуючі, доповнюючі і абсолютно нові.

Підтверджуючими є дані про те, що у спортсменів, які займаються академічним веслуванням, частота зустрічаємості I - алелі гена АСЕ підвищується із зростанням спортивної кваліфікації. У МС вона була значно більшою ніж у тих, хто не займається спортом (34,6% проти 23,6%, p=0,017), що узгоджується з даними, отриманими раніше на прикладі австралійських та російських спортсменів,які спеціалізуються в академічному веслуванні (R.J. Shepard, 1998; R.R. Taylor, 1999; I.В.Назаров, 2001; I.I.Ахметов, 2008). Це підтверджує дані про взаємозв'язок генетичних маркерів у спортсменів, які спеціалізуються в академічному веслуванні, з фізичною працездатністю.

Доповнюючими є дані про те, що генетичний розподіл алельних варіантів гена eNOS у осіб, які не займаються спортом (проведені нами обстеження представників української популяції), не відрізняється від того, що притамане європейцям в цілому (C. Bouchard, 1992; А.Ahsan, 2005). Доповнюючими також є відомості про те, що значущість різних поліморфізмів генів, які беруть участь у процесах адаптації організму спортсменів до м'язової діяльності, неоднакова (Т.Л. Неміровська, 1998; I.М. Маньковская, 2009; Y. Jammes, 2010).

Отримано нові дані про значення С - алелі для спортсменів, які займаються підводним плаванням в ластах. Показано, що відсутність С - алелі гена eNOS може свідчити про підвищену здатність виконувати фізичну роботу в умовах комбінованого впливу декількох типів гіпоксії. Це підтверджується тим фактом, що в групі висококваліфікованих спортсменів, які займаються підводним плаванням в ластах, частота С - алелі була на 23% меншою, ніж у групі кваліфікованих спортсменів.

Також у спортсменів з генотипом Т/Т по Т-786С поліморфізму гена eNOS його експресія була вищою, ніж у спортсменів з генотипом Т/С + С/С. Дослідження генотипів у спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, проведені вперше, тому ми не можемо порівняти отримані дані з літературними даними.

Важливими є результати педагогічного експерименту: час пропливання дистанції спортсменами ЕГ, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, в кінці річного макроциклу: 50 м – покращився на 11,9%, а дистанції 200 м – на 15%.

На основі розробленого науково - методичного підходу, спрямованого на підвищення стійкості спортсменів, які спеціалізуються в підводному плаванні в ластах, до гіпоксії та гіперкапнії, отримала подальший розвиток система знань, важливих для теорії і практики спорту високих досягнень.

  1   2

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни пацалюк костянтин григорович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерства освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни анікєєв дмитро михайлович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України бібік руслан вікторович
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України воробйова анастасія володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту України
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи