Узагальнений коментар до розділу IV міжбюджетні відносини відредаговано !!!!! Мета розділу Розділ icon

Узагальнений коментар до розділу IV міжбюджетні відносини відредаговано !!!!! Мета розділу Розділ




НазваУзагальнений коментар до розділу IV міжбюджетні відносини відредаговано !!!!! Мета розділу Розділ
Сторінка1/6
Дата01.09.2012
Розмір1.16 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6

УЗАГАЛЬНЕНИЙ КОМЕНТАР ДО РОЗДІЛУ IV


МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ

Відредаговано !!!!!

Мета розділу

Розділ IV містить визначення правових та фінансово-економічних положень регламентування міжбюджетних відносин. Оскільки визначальним принципом побудови бюджетної системи України є її цілісність із рівноправністю окремих бюджетів і їх відповідальність за виконання наданих чинним законодавством повноважень, Кодексом регламентується порядок забезпечення усіх бюджетів необхідними коштами для виконання повноважень.

Метою розділу «Міжбюджетні відносини» є визначення єдиних правових і організаційних норм та фінансово-бюджетних механізмів формування доходів і видатків бюджетів адміністративно-територіальних одиниць країни, їх вирівнювання за критерієм відповідності повноважень та фінансових ресурсів, що здійснюється перерозподілом коштів у системі міжбюджетних відносин за допомогою трансфертів.

- Міжбюджетний перерозподіл бюджетних фінансових ресурсів зумовлений такими обставинами:

- бюджетна система України відповідно до конституційного принципу унітаризму є цілісною системою, що встановлює єдиний для країни рівень видатків бюджетів у розрахунку на одного жителя або споживача гарантованих послуг згідно із принципом унітарності держави і забезпечується загальним доходом Державного бюджету; окремі бюджети адміністративно-територіальних одиниць рівноправні, оскільки бюджетна система не має ієрархічного підпорядкування, а відповідно і так званих бюджетних рівнів;

- економічний розвиток окремих адміністративно-територіальних одиниць (де формуються бюджети) не рівнозначний, тому бюджетні доходи щодо обґрунтованих для кожного бюджету видатків залежно від реального рівня податкоспроможності (рівня економічного розвитку) не збігаються за величиною: на стадії бюджетного планування бюджети завжди або профіцитні, або дефіцитні.

Саме внаслідок єдності бюджетної системи зумовлюється міжбюджетний перерозподіл коштів - вертикальний та горизонтальний (з позиції адміністративно-територіального устрою державної влади), та збалансування доходів і видатків усіх бюджетів країни.


^ Основні положення та новації


Правові норми міжбюджетних відносин та фінансово-бюджетного механізму перерозподілу коштів, які визначені розділом IV КодексуУкраїни, викладені у 28 статтях. Вони утворюють логічно послідовну систему положень регламентації міжбюджетних відносин, а саме:

— визначення загальних правових та організаційних засад міжбюджетних відносин таі механізму їх регулювання; їх здійснення, передачі державою прав на здійснення бюджетних видатків конкретним розпорядникам бюджетних коштів, визначення критеріїв розмежування видатків між місцевими бюджетами;

— встановлення порядку розмежування видатків та доходів між окремими бюджетами;

— встановлення порядку визначення необхідності та конкретної величини трансфертів та їх перерахування.

Наведені в розділі IV кКодексу «Міжбюджетні відносини» положення засвідчують еволюційні зрушення у напрямуі подальшого логічного вдосконалення механізму бюджетної системи України.

Бюджетний кодекс є основоположним документом для регламентації функціонування бюджетної системи України. Бюджетний кодекс 2010 року втілив у собі вирішення найбільш актуальних завдань подальшого розвитку бюджетної системи, передбачив у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» перелік завдань і терміни їх вирішення щодо подальшого вдосконалення бюджетної системи в перспективі.

Бюджетний кодекс України в редакції 2010 роківу вводить такі новації щодо удосконалення міжбюджетних відносин:

-— розширено перелік видатків, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, за рахунок видатків на:

– фінансування центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів; центрів професійної реабілітації інвалідів (пп. “а” п. 4 ч. 1 ст. 89, пп. “а” п. 4 ст. 90);

– фінансування центрів соціально-психологічної реабілітації дітей; соціальні гуртожитки для бюджетів міст республіканського та обласного значення, районних та обласних бюджетів (пп. “а” п. 4 ч. 1 ст. 89, пп. “а” п. 4
ст. 90);

– утримання позашкільної освіти (заходи районного значення, республіканського Автономної рРеспубліки Крим і обласного значення з позашкільної роботи з дітьми) (пп. “д” п. 1 ч. 1 ст. 89);

– виплату грошової компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (пп.“а” п. 4 ч. 1 ст. 89);

-— надано вичерпний перелік субвенцій на здійснення державних програм соціального захисту, що та (чи правильно вжитий сполучник?) конкретизує категорії громадян, яким надаються пільги за рахунок цих субвенцій ( які раніше щорічно передбачалисья у законі про Державний бюджет України) (ч. 2-5 ст. 102);

-— доповнено перелік трансфертів:

а) додаткова дотація на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів (передбачається щорічно законом про дДержавний бюджет України
(п. 2 ч. 1 ст. 97 «Трансферти, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам»);

б) інші дотації іта субвенції (ч. 6 ч. 1 ст. 97);

-— передбачено вирішення на постійниій основі таких питань:

а) механізм перерахування міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам (ст. 108);

б) пропорції розподілу додаткової дотації на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів між бюджетами АР Крим, обласними бюджетами та бюджетами міст республіканського АР Крим, обласного значення, бюджетами районів (ч. 5 ст. 97);

в ) склад кошика доходів загального фонду державного бюджету для надання міжбюджетних трансфертів (ч. 4 ст. 108);

г) регулювання міжбюджетних відносин між районним бюджетом та бюджетами місцевого самоврядування (окремий закон з цього питання скасовано) (ч. 3 ст. 101);

-— встановлено термін затвердження Кабінетом Міністрів України порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, які вперше визначені у законі про Державний бюджет України – не пізніше 30 днів після набрання чинності закону про Державний бюджет України (ч. 2 ст. 97);

-— визначено перелік основних принципів надання місцевим бюджетам субвенцій на виконання інвестиційних програм (проектів) (ч. 1 ст. 105):

1) принцип об’єктивності та відкритості – отримувач субвенції визначається на прозорих процедурах;

2) принцип єдності – розподіл коштів має забезпечити реалізацію системи національних цінностей і завдань інноваційного розвитку та сприяти зменшенню відмінностей в рівні життя населення різних регіонів країни;

3) принцип збалансованого розвитку – надання державної підтримки територіям з урахуванням їх потенціалу;

4) принцип цільового використання коштів – субвенція використовується виключно на мету, визначену її надавачем, з урахуванням Програми діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку країни і відповідної території, державних цільових програм, прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди;

-— визначено перелік основних засад надання місцевим бюджетам субвенції на виконання інвестиційних програм (проектів) (ч. 2 ст. 105) для:

1) економічної ефективності досягнення цілей інвестиційної програми (проекту) із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів на виконання інвестиційних програм (проектів);

2) спрямування субвенції винятково на створення, приріст чи оновлення основних фондів комунальної форми власності;

3) фінансової забезпеченості інвестиційних програм (проектів), строк вупровадження яких довший, ніж бюджетний період, необхідними фінансовими ресурсами місцевих бюджетів, кредитами (позиками), залученими під державні та/або місцеві гарантії, та коштами субвенції на їх виконання впродовж усього строку впровадження;

4) рівня забезпеченості територій закладами (установами) соціально-культурної сфери;

5) рівня розвитку на території адміністративно-територіальної одиниці дорожнього та комунального господарства;

6) участі бюджетних коштів отримувача субвенції;

7) обґрунтування спроможності подальшого утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів об’єктів комунальної власності;

-— встановлено здійснення розподілу інвестиційних субвенцій на підставі формалізованих параметрів (ч. 3 ст. 105);

-— перенесено термін укладаення угод про передачу видатків, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, між місцевими бюджетами – до 1 жовтня (ч. 3 ст. 92);

-— передбачено диференціювання коефіцієнтау вирівнювання, який застосовується для обчислення обсягу коштів, що підлягають передачі до державного бюджету, в залежності від рівня виконання доходів, що враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів (ч. 2 ст. 100);

-— передбачено норму розрахунку загального обсягу фінансових ресурсів за кожним видом видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, на підставі державних соціальних стандартів і нормативів (ч. 3 ст. 94);

-— передбачено можливість визначення обсягів міжбюджетних трансфертів Кабінетом Міністрів України у проекті закону про Державний бюджет для бюджетів нових укрупнених адміністративно-територіальних одиниць, що можуть бути створені відповідно до закону;

-— встановлено термін доведення (3 дні) Радою міністрів АРК та облдержадміністраціями до виконавчих органів міських рад та райдержадміністрацій обсягів соціальних субвенцій (з дня отримання показників міжбюджетних відносин) (ч. 9 ст. 75);

-— передбачено порядок визначення міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та бюджетами місцевого самоврядування (ч. 3 ст. 101).

Розділ IV

^ МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ


Глава 13. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 81. Поняття та мета регулювання міжбюджетних відносин


1. Міжбюджетні відносини  відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

2. Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.


За політичним устроєм Україна згідно зі ст. 2 Конституції України є унітарною державою – цілісною сукупністю адміністративно-територіальних утворень з єдиною в її національних межах системного права. Одночасно, згідно зі ст. 140 Конституції України громадам адміністративно-територіальних утворень надано право самостійно вирішувати питання місцевого значення (в межах Конституції і законів України), створюючи місцеве самоврядування. Зазначене зумовлює необхідність відповідного розмежування повноважень між державою, Автономною рРеспублікою Крим і територіальними громадами та забезпечення їх виконання бюджетними фінансовими ресурсами в обсязі, передбаченому Конституцією України та законами України.

Бюджетним кКодексом України не передбачено виділення окремих рівнів бюджету в частині їх ієрархічної підпорядкованості: всі бюджети самостійні у виконанні своїх функцій в межах, визначених законодавством повноважень. Бюджетна унітарність полягає у такомунаступному:

— розмежування повноважень між органами державної та місцевої влади, які забезпечують здійснення видатків із державного бюджету, місцевих бюджетів (Автономної Республіки Крим, областей, районів, районів у містах) та бюджетів місцевого самоврядування (територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст Автономної Республіки Крим та областей) щодо прийняття ними управлінських рішень ву межах їх фіксованої їх компетенції і надання громадянам гарантованих послуг на основі бюджетних процесів функціональної системи державного, місцевих бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування;

— збалансованість бюджетів за доходами і видатками. Видатки бюджетів визначаються на основі формульної обґрунтованості потреб коштів, необхідних для виконання визначених законодавством функцій ув повному обсязі. Доходи бюджетів визначаються спроможністю їх дохідної бази.

Проте дохідність бюджетів неоднакова, що зумовлено такими об’єктивними умовами: різним рівніем економічного розвитку окремих територій народногосподарського комплексу країни; різноманітністю природно-кліматичних умов територій та їх географічного їх розташування; різницею в щільності населення територій та його якісної структури. Унітарність же бюджетів дозволяє забезпечувати вирівнювання наповнюваності доходами вусіх бюджетів країни. Це здійснюється системою відносин, передбачених Бюджетним кодексом – відносин між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами – для виконання ними визначених їм функцій.

Міжбюджетні відносини забезпечують узгодженість складових бюджетної системи, яка досягається організаційно-правовими та фінансовими відносинами між органами державної влади і місцевого самоврядування щодо встановлення та розмежування бюджетних повноважень, фінансових ресурсів, прав, обов’язків та відповідальності в ході бюджетного процесу. В зЗалежності від приводу, у відповідності з до якогоим виникають міжбюджетні відносини, вони поділяються на такі види:

1) розмежування видаткових бюджетних повноважень щодо фінансування окремих галузей, програм, об’єктів;

2) розподіл дохідних повноважень щодо окремих видів бюджетних надходжень, зміни ставок, збирання та управління доходами;

3) фінансове вирівнювання бюджетної забезпеченості різних адміністративно-територіальних утворень;

4) визначення та дотримання прав, обов’язків і відповідальності усіх суб’єктів міжбюджетних відносин.

Отже, частина перша ст. 81 встановлює правомірність міжбюджетних відносин, зумовлених об’єктивною реальністю країни та її бюджетної системи, а частина друга цієї статті визначає мету цих відносин – забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Існуючі диспропорції між різними бюджетами та їх розбалансування усуваються внаслідок унітарності бюджетної системи України засобами механізму бюджетного вирівнювання ступенюя фінансової забезпеченості шляхом бюджетного регулювання.

Бюджетне регулювання здійснює перерозподільні процеси бюджетних коштів вусередині бюджетної системи шляхом вилучення частини коштів у економічно більш розвинених і фінансово забезпечених територій (як надлишку понад їх потребу відносно щодо визначених їм повноважень), та передачу їх територіям з недостатнім рівнем розвитку економіки та бюджетної забезпеченості фінансування повноважень за рахунок власних доходів.

Балансування неповністю забезпечених власними доходами бюджетів обдосягається шляхом надання їм додаткових коштів, одержаних від державних податків зборів у більш розвинених територіях, що передаються іншим бюджетам у вигляді трансфертів,. цЦим досягається вирівнювання ступенюя фінансової забезпеченості всіх бюджетів. ВУ ціломуЗагалом бюджетне регулювання становить систему взаємозв’язаних методів, способів, правових норм формування, розподілу, перерозподілу бюджетних ресурсів країни для збалансування інтересів суспільства і громадян у процесі економічного іта соціального розвитку.


^ Стаття 82. Види видатків бюджетів


1. Видатки бюджетів поділяються на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;

2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов’язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.


Статтею встановлено поділ бюджетних видатків на 3три категорії в залежності від їх функціонального призначення.

Перша категорія бюджетних видатків спрямована на реалізацію загальнонаціональних інтересів (забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також на інші потреби, віднесені до загальнонаціонального рангу як такі, що не можуть бути передані на виконання Автономноїій Республіці Крим та місцевому самоврядуванню. Ці видатки мають забезпечувати виконання загальнодержавних функцій, у зв’язку із чим вони належатьвідносяться до компетенції державних органів влади, визначених Конституцією України. До них відносяться законодавчі органи, судові органи та органи державної виконавчої влади – міністерства та відомства, установи та організації.

Тобто видатки, віднесені до першої категорії, є власне державними, призначеними для виконання безпосередніх функцій і повноважень держави. Вони становлять видатки Державного бюджету України.

Друга категорія бюджетних видатків також визначається функціями держави, але в межах тих повноважень, які можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню на основі принципу субсидіарності з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання. Компетенція місцевих бюджетів на виконання переданих їм державних повноважень регламентована статтями. 119 і 143 Конституції України та статтями. 25-38 і 42-44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і
статтями. 13-14 і 17-29 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». При цьому держава зобов’язана одночасно із передачею повноважень передати і кошти на їх виконання в повному обсязі за рахунок Державного бюджету України.

Третя категорія бюджетних видатків виокремлюється на функціональній основі використання їх виключно на виконання прав і обов’язків) аАвтономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер. Вони регламентовані положеннями ст. 140, 142-144 Конституції України та в ст. 25-38 і 42-44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та
ст. 13-14 і 17-29 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (див. рис. 4.2).


Стаття 83. Джерела здійснення видатків бюджетів


1. Видатки, визначені пунктом 1 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

2. Видатки, визначені пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.


Видатки, якіщо здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов’язані з виконанням найважливіших функцій держави, визначених Конституцією України щодо забезпечення конституційного ладу, суверенітету і територіальної цілісності іта недоторканності України, незалежного судочинства, економічної та інформаційної безпеки, а також інших функцій , які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню.

У пункті. 2 ст.атті. 82 Кодексу виділяються видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню . Частиною 7 статті. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачений поділ видатків місцевих бюджетів на дві частини: видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування, і видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади. Видатки, пов’язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади, визначених статтями. 119 Конституції України, 25-38 та 42-44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 13-14 та 17-29 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом надання трансфертів із державного бюджету або шляхом віднесення до місцевого бюджету окремих загальнодержавних податків, зборів (обов’язкових платежів) у встановленому законом порядку.

У пункті. 3 ст. 82 цього Кодексу окремо виділяються видатки на реалізацію прав та обов’язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер, – видатки, пов’язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування. Ці видатки здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.


Стаття 84. Забезпечення здійснення видатків


1. Відповідні органи державної влади забезпечують здійснення видатків, визначених пунктом 1 частини першої статті 82 цього Кодексу.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад, сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) забезпечують здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу.


Забезпечення здійснення видатків – це гарантування відповідними органами державної та місцевої влади надання коштів на здійснення програм і заходів, передбачених відповідними бюджетами, у межах запланованих ресурсів.

Забезпечення здійснення видатків, визначених пунктом. 1 частини. 1 статті. 82 Бюджетного кКодексу України, покладається на органи державної влади. Виконання Державного бюджету України відповідно до статті. 116 Конституції України, статті. 20 частини. 1 пункту. 1 Закону України « Про Кабінет Міністрів України» забезпечує Кабінет Міністрів України, який згідно зі статтею. 113 Конституції України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Забезпечення здійснення видатків, визначених пунктами. 2 і 3 частини. 1 статті. 82 Бюджетного кКодексу, України покладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад, сільських головів (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом).

Відповідно до статті. 138 Конституції України виконання бюджету Автономної Республіки Крим належить до відання цієї республіки.

Виконання обласного та районного бюджетів згідно зі статтею. 119 Конституції України та статтею. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» забезпечують відповідні місцеві державні адміністрації, а сільських, селищних, міських бюджетів згідно зі статтею. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» – відповідні виконавчі органи (див. рис. 4.1).








1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню

2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності


3) видатки на реалізацію прав та обов’язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України








Рис. 4.1. Види видатків бюджетів, джерела та забезпечення здійснення видатків.

Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Порядок визначення розпорядників бюджетних коштів за рівнями бюджетів встановлений статтею. 22 цього Кодексу.


^ Стаття 85. Передача державою права на здійснення видатків


1. Держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад, сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) зобов’язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 8891 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України. Забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на функціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату.

3. Товари (роботи, послуги), придбані головним розпорядником коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) за рахунок видатків на централізовані заходи відповідно до програмних документів економічного та соціального розвитку, державних цільових програм, можуть бути передані бюджетним установам, які утримуються з інших місцевих бюджетів.

Зазначені централізовані заходи здійснюються з дотриманням таких вимог:

встановлення головним розпорядником коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) критеріїв визначення обґрунтування потреби у відповідних товарах (роботах, послугах);

визначення бюджетними установами потреби у товарах (роботах, послугах) відповідно до встановлених критеріїв;

відображення в обліку та звітності бюджетних установ операцій щодо придбання та передачі таких товарів (робіт, послуг).


Функціонування бюджетної системи України передбачає збалансованість доходів і видатків усіх бюджетів країни. Стаття. 82 в цілому регламентує поділ вусіх бюджетних коштів за функціональним призначенням діяльності певного органу влади. Зважений баланс доходів і видатків означає зрівноваженість повноважень кожного бюджету і фінансових ресурсів на їх виконання. Якщо розмежування повноважень окремих бюджетів є виразомявом політичної волі владних структур держави (із застосуванням передачі державних функцій від центральних органів до адміністрацій Автономної Республіки Крим та місцевих адміністративно-територіальних утворень для виконання окремих державних повноважень на місцях згідно із принципом субсидіарності), то єдність доходів і видатків бюджету зумовлює і передачу державою права на здійснення видатків, які забезпечують виконання переданих державних функцій.

Стаття. 85 регламентує порядок та умови передачі права здійснення видатків та організаційно-фінансового механізму їх забезпечення. Право на здійснення видатків конкретизовано такими умовами:

-— частиною першою передбачено: а) передачу Автономній Республіці Крим та органам місцевого самоврядування фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) або їх частки; б) надання трансфертів з Державного бюджету України;

-— частиною другою вводиться: а) зобов’язання Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів самоврядування забезпечити здійснення видатків на виконання переданих ними повноважень з відповідних місцевих бюджетів; б) заборона планування та здійснення видатків, не віднесених до місцевих бюджетів, а також здійснення вупродовж бюджетного періоду видатківи на функціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів;

-— частиною третьою надано право головному розпоряднику коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) передавати товари (чи оплачувати роботи, послуги, придбані чи оплачені за рахунок видатків на централізовані заходи економічного та соціального розвитку та державних цільових програм) бюджетним установам, які утримуються коштами інших місцевих бюджетів: ці централізовані заходи обумовлені дотриманням чітко визначених вимог: обґрунтуванням потреб у відповідних товарах (роботах, послугах). Ці потреби визначаються відповідно до встановлених критеріїв, а операції щодо придбання та передачі таких товарів (робіт, послуг) мають бути відображені в обліку та звітності бюджетних установ.

Право на здійснення видатків державою може бути передано Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування виключно разом з відповідними коштами (фінансовими ресурсами).

Фінансові ресурси можуть бути передані з державного бюджету іншим бюджетам шляхом закріплення за цими бюджетами загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів) або їх частки, а також шляхом надання коштів у вигляді трансфертів, передбачених статтями. 96-107 цього Кодексу. При цьому обсяги фінансових ресурсів, що передаються, мають бути достатніми для фінансування переданих повноважень та функцій.

Обсяг повноважень, що передаються державою на виконання органам Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, має бути врахований при плануванні обсягів коштів, що передаватимуться з державного бюджету до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Процес виконання видатків на будь-які повноваження має бути чітким та прозорим. Для цього необхіднео дотримуватисяання на етапі планування бюджетів чіткого розподілу видатків між бюджетами, визначеного статтями. 88-91 цього Кодексу.


^ Стаття 86. Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами


1. Розмежування видів видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

1) перша група  видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів;

^ 2) друга група  видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України;

3) третя група  видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

2. Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст та їх об’єднань, що створюються згідно із законом.

3. Видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів.

4. Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

5. З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.


Визначальною умовою, згідно із якою Бюджетний кКодекс у частині. 1 статті. 86 регламентує розмежування видів видатків між бюджетами (передбачених пунктами. 2 і 3 частини. 1 статті. 82), є принцип субсидіарності. Згідно ізВідповідно до цимього принципому розподіл видів видатків між бюджетами має забезпечувати максимальне наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача. Реалізація цього принципу поєднується з вимогою забезпечення повноти надання гарантованих послуг за критеріями розмежування видатків, згідно із якими види видатків на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів поділяються на три групи:

1) перша група – за критерієм першочерговості видатків і найбільшої наближеності надання гарантованих послуг до їх споживачів;

2) друга група – за критерієм рівноправності громадян в одержанні основних гарантованих послуг;

3) третя група – за критерієм гарантованості послуг окремим категоріям громадян, право на одержання яких визначено відповідним законодавством.

Крім принципу і критеріїв розмежування видів видатків між місцевими бюджетами, стаття 86 встановлює джерела фінансування зазначених трьох груп видатків:

— бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст – видатки, віднесені до першої групи;

— бюджетів міст Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів – видатки, віднесені до другої групи;

— бюджетів Автономної Республіки Крим та областей – видатки, віднесені до третьої групи;

— бюджетів міст Києва і Севастополя – видатки, віднесені до всіх трьох груп, що випливає зі спеціального статусу, наданого цим містам відповідно до ст. 133 Конституції України ..











Рис. 4.2. Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами.

  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Узагальнений коментар до розділу IV міжбюджетні відносини відредаговано !!!!! Мета розділу Розділ iconУзагальнений коментар до розділу І бюджетна система україни та основи бюджетного процесу основною метою, призначенням та завданнями розділу І
Методологічне включення системи понять І категорій, їх чітке формулювання надає можливість однозначно тлумачити положення Бюджетного...
Узагальнений коментар до розділу IV міжбюджетні відносини відредаговано !!!!! Мета розділу Розділ iconУзагальнений коментар до розділу ІІІ місцеві бюджети
...
Узагальнений коментар до розділу IV міжбюджетні відносини відредаговано !!!!! Мета розділу Розділ iconУзагальнений коментар до розділу ІІ державний бюджет україни
Від якісного здійснення бюджетного процесу залежить дієвість бюджетної політики, яка по­винна позитивно впливати на економічну та...
Узагальнений коментар до розділу IV міжбюджетні відносини відредаговано !!!!! Мета розділу Розділ iconУзагальнений коментар до розділу V контроль за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за порушення бюджетного законодавства
Повідальності та особливостей заходів впливу за вчинені порушення бюджетного законодавства; надати рекомендації практичним працівникам...
Узагальнений коментар до розділу IV міжбюджетні відносини відредаговано !!!!! Мета розділу Розділ iconО. М. Безвесільна, д т. н., проф
Тому мета даного розділу – провести експериментальні дослідження нового термоанемометричного витратоміра та навести відомості щодо...
Узагальнений коментар до розділу IV міжбюджетні відносини відредаговано !!!!! Мета розділу Розділ icon1. мета та порядок виконання розділу «охорона праці» у випускних роботах бакалавра
Вимоги до змісту розділу «охорона праці» у випускних роботах бакалавра
Узагальнений коментар до розділу IV міжбюджетні відносини відредаговано !!!!! Мета розділу Розділ iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення розділу
Методичні вказівки до самостійного вивчення розділу „Електричні машини та електропривод” (для студентів 2-3 курсів усіх форм навчання...
Узагальнений коментар до розділу IV міжбюджетні відносини відредаговано !!!!! Мета розділу Розділ iconМетодичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів
Зазначеним наказом (п. 6) запроваджено також вимогу включати до лу дипломних проектів спеціалістів І магістрів окремий розділ (далі...
Узагальнений коментар до розділу IV міжбюджетні відносини відредаговано !!!!! Мета розділу Розділ iconНова редакція розділу Організація І проведення
Нова редакція розділу 5 Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу «Організація І проведення контролю...
Узагальнений коментар до розділу IV міжбюджетні відносини відредаговано !!!!! Мета розділу Розділ iconЗміст розділ загальні положення 2 розділ 2 виробничі та трудові відносини 3 розділ 3 відпустки 7 розділ 4 забезпечення продуктивної зайнятості 9 розділ 5 оплата праці 11 розділ 6 охорона праці 15
Додаток 2 Положення про порядок обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників Доннту
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи