Удк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна icon

Удк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна




Скачати 92.94 Kb.
НазваУдк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна
Дата11.09.2012
Розмір92.94 Kb.
ТипДокументи
1. /10ktmans.docУдк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна

Т. М. Курушкіна. Ознакова зона англійських назв страв

УДК 811.111’373.611

Т. М. Курушкіна,

аспірант

(Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов)

Ознакова зона англійських назв страв

Стаття відбиває результати ономасіологічного аналізу кулінаронімів в англійській мові. Ознакова зона кулінаронімів є представленою простими ознаками, що найчастіше виражаються іменниками та прикметниками. Ономасіологічна структура кулінароніма включає різні лексичні класи ознак (посуд, спосіб приготування, колір, фізичні властивості, локатив, темпоратив та ін.). Найбільш частотними виступають локативні, темпоральні ознаки та ознаки, що вказують на спосіб приготування та продукт, з якого готується страва.

У тематиці лінгвістичних досліджень мовної номінації актуальним залишається розгляд ономасіологічної структури різноманітних класів лексичних одиниць (Н. Панасенко, Г. Хмара, Я. Браницька, В. Теркулов, Н. Сітяніна та інші).

На сучасному етапі дослідження англійської кулінарної лексики уваги потребують питання ономасіологічного моделювання назв страв, а також розгляд їхніх лінгвокультурологічних характеристик.

Ономасіологічному розглядові в розвідці підлягають 1608 лексичних одиниць англійської мови, що означають назви страв, тобто кулінароніми. Група "назви страв" займає одне з провідних місць у системі лексикону за багатством та розмаїттям структурно-семантичних і граматичних форм і протягом декількох десятиліть викликає інтерес багатьох лінгвістів. Комплексний аналіз даної групи здійснювався на матеріалі різних мов і в різних аспектах, а саме: лінгвокультурологічному, зіставному, семантико-семіологічному та лінгвокогнітивному. Опис діалектних особливостей лексики харчування, як тієї, що відбиває первинну, наївну картину світу, є представленим у роботах З. Козиревої, Л. Анохіної, Є. Турчина, І. Лутовінової, З. Іскакової, Б. Бушмане, Н. Ганцовської. Ґрунтовний лінгвокультурологічний та культурологічний аналіз англійської, німецької, французької та російської лексики харчування проведено в дослідженнях А. Леонової та Ю. Воробйова.

Російські дослідники І. Міронова, О. Савєльєва та Н. Кацунова фокусуються на виявленні лексико-семантичних та лінгвокогнітивних особливостей кулінаронімів як складової концептосфери "ЇЖА".

Метою нашого розгляду постає аналіз категоріальних та структурних особливостей ономасіологічних ознак англійських назв страв у межах структурно-семантичного напрямку ономасіології, що має за завдання систематизацію та типологізацію номінативних одиниць, аналіз взаємодії семантичного й номінативного аспектів мови, інтерпретацію ономасіологічних структур у проекції на значення мовних одиниць [1: 429].

До кола завдань, що вирішуються у ході даного дослідження належить:

  • виявлення структурних особливостей ознак англійських кулінаронімів;

  • опис основних лексичних класів ознак, що входять до ономасіологічної структури назв страв.

Традиційно в основі ономасіологічного дослідження знаходиться методика репрезентації семантичних зв’язків між морфемами похідного слова за допомогою тернарної ономасіологічної структури або моделі, що була запропонована чеським лінгвістом М. Докулілом [2]. Двочленна ономасіологічна структура слова складається з ономасіологічного базису (словотворчого форманту), ономасіологічної ознаки (мотиватора, твірної основи). Зважаючи на концепцію синтаксичної природи деривації, О. С. Кубрякова доповнила ономасіологічну структуру композитів предикатом-зв’язкою або атомарним предикатом, що встановлює між ознаками певний тип відношень [3]. Під ономасіологічною моделлю похідного слова мається на увазі структурно-семантична формула, що, по-перше, відбиває його морфологічну побудову, по-друге, називає ономасіологічні розряди компонентів, що входять до його складу, та, по-третє, вказує на тип семантичних відносин, в які вступає його основа та суфіксальний елемент задля найменування тієї чи іншої особи або предмету.

Поняття ономасіологічної ознаки, як зазначається вище, було вперше введено до наукового ужитку М. Докулілом, який відмічав, що те, що повинно бути названим, "спочатку завжди відноситься до певного поняттєвого класу…, а потім у межах цього класу воно визначається певною ознакою" [2: 196].

На думку О. С. Кубрякової, ономасіологічна ознака втілюється у "розумовому порівнянні позначуваного з іншим предметом чи явищем". У процесі номінації словотворчого плану відбуваються дві різні логічні операції, "перша зумовлює появу формуючої частини похідного, а друга – відсильної" [4: 100-101]. Саме друга операція встановлення асоціативних зв’язків відповідає вибору ономасіологічної ознаки позначуваного.

Ознакова зона англійських кулінаронімів може бути охарактеризованою з огляду на її структурні та семантичні особливості.

Т. В. Дроздова в залежності від характеру понять, що позначаються базисом та ознакою, а також від того, як утілюється в тілі знаку ці ономасіологічні складники, виділяє наступні структурні типи базисів та ознак:

1) простий базис або ознака, що дають наймення вихідному (несубкатегоризованому) поняттю і є представленими у тілі знаку одним повнозначним компонентом, незалежно від його дериваційних характеристик. Приклади простих ознак є зафіксованими в наступних назвах страв: Aberdeen buttery, Suffolk ham, puff pastry, pumpkin pie, smoked bacon, Snowdon pudding, Sourdough bread, Ulster fry, venison sausage.

2) складений базис або ознака. Складена ознака у такому випадку приписує декілька однорідних характеристик, наприклад: Paris-Brest, sea delico pizza, sage and onion stuffing, redcurrant and horseradish sauce, onion and liver sausage, mustard and cream sauce, fruit and almond tartlets, split tin loaf, bread-and-butter pudding.

Компоненти базису та ознаки в цьому випадку поєднуються ономасіологічною зв’язкою, що може представлятися експліцитно.

3) складний базис або ознака, що дають назву субкатегоризованому поняттю, і представляється у тілі знаку декількома компонентами, що досить часто утворюють складне слово у його традиційному розумінні. Ступінь субкатегоризації поняття, як зауважує Т. В. Дроздова, при цьому може бути різною [5: 13]. Складна ознака є представленою, наприклад, у наступних одиницях: Maple syrup pie, lemon meringue pie, green goddess salad, red velvet cake, drawn butter sauce.

Найбільш характерною для англійських кулінаронімів виступає проста ознака (76%), що в багатьох випадках може змінювати статус та переходити із зони ознаки в зону базису, наприклад: (fish) pie – (Eyemouth) fish pie, (fish) pudding – (Findon) fish pudding, (batter) pudding – (fruit) batter pudding, sponge pudding – (fruit) sponge pudding, garlic sausage – (German) garlic sausage, (apple) cake – (Welsh) apple cake.

Зважаючи на домінування простих ознак, що найчастіше є представленими іменниками та прикметниками, доцільним виявляється врахування семантичних класів ономасіологічних ознак англійських назв страв [6].

Типологія семантичних класів іменників та прикметників, що, як було зазначено вище, найчастіше втілюють ономасіологічні ознаки на формальному рівні, залежить від досліджуваного прошарку лексики. Так, наприклад, В. І. Теркулов, розглядаючи універсальні композити російської мови, виділяє наступні лексичні класи ономасіологічних ознак: галузь, об’єкт, місце діяльності, інтенсивність, фактура, еталон, підрозділ, статус, зона діяльності, призначення, речовина, автор та інші [7]. Характерними ознаками фітонімів різноструктурних мов постають форма, колір, локатив, розмір, приналежність, зовнішній вигляд, оцінка, кількість, фізичні властивості [6: 89]. М. Д. Каракотов виокремлює декілька груп екстралінгвістичних ознак: 1) зовнішньорозрізнювальні, що містять ознаки форми та розміру; 2) локативні; 3) темпоральні; 4) квалітативні та ін. [8].

Розглянемо лексичні класи ономасіологічних ознак, що є найбільш властивими для англійських назв страв.

Таблиця 1.

Семантичні типи ономасіологічних ознак англійських кулінаронімів


Словотворча модель

Ознака

Приклади

Афіксальні утворення

N + суф

посуд

toastie

A + суф

колір

brownie

V + суф

спосіб приготування

спосіб споживання

patty, stuffing, scratching, rusher, crackling, banger

cracker, lolly, chowder

Композитні утворення

N + N

продукт


посуд

sugar-candy, cornpone, potatobread, cream cake, cornflakes

pancake, griddle cake, potroast, cupcake,

A + N

колір


смак


форма


фізична властивість

white-pot, red-eye, chess pie, black pots, blue-John

sweetmeat, sweet roll, sour cake, salt pork, rich cakes

pound cake, shortcake, shortbread, butterfly chop

hotpot, cold cuts

V + N

спосіб приготування

drop scones




Декількаслівні утворення

A + N

колір


темпоратив


фізична властивість

локатив

white stew, white cake, red pottage, dirty rice, brown Betty

yule log, wedding cake, Twelfth Night cake, summer pudding, spring roll, Resurrection pie

wet Nelly, thin batter, thick batter

Turkish delight, Swiss roll, Spanish omelette, French loaf, American relishes

N + N

продукт


локатив

turkey roll, tomato soup, syrup pudding, suet pudding

Yorkshire pudding, western omelette, Waldorf salad, Snawnee cake, Aberdeen sausage

N’s + N

приналежність

landlady’s loaf, the Dean’s cream, stalker’s pie, shepherd’s pie

N prep N

локатив

toad-in-the-hole, soles in coffins, pigs in blankets

Part I + N

спосіб приготування

teething cake, shortnin’ bread, dripping cake

Part II + N

спосіб приготування

whipped cream, stuffed olive, stewed prunes, spiced beef, rolled cutlets

Отже, кількість лексичних класів слів, що виступають у якості ономасіологічної ознаки англійських кулінаронімів, складає 12, найбільш частотними виступають локативні, що позначають як назви країн та континентів, так і історичних регіонів та графств Англії, міст та містечок, темпоральні ознаки та ознаки, що вказують на спосіб приготування та продукт, з якого готується страва.

Узагальнення й систематизація досліджуваного матеріалу, проведене нами, становить підґрунтя для подальшого ономасіологічного аналізу зон ознаки та базису й встановлення ономасіологічної зв’язки, атомарного предикату, що надасть можливість подальшого розкриття акту номінації страв, як мовно­мисленнєвого, в ході якого те, що називається, підводиться під певну категорію та розглянути дослід­жувані лексичні одиниці як результат пізнавальної діяльності людини, що встановлює зв'язки між різноманітними сутностями навколишнього світу та виражає ці зв'язки у створюваному нею найменуванні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  1. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля. – К., 2006. – 716 с.

  2. Dokulil M. Tvoření slov v češtině. – Praha: ČAV, 1962. – 263 s.

  3. Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении / Е. С. Кубрякова. – М. : Наука, 1978. – 115 с.

  4. Кубрякова Е. С. Типы языковых значений. Семантика производного слова / Е. С. Кубрякова. – М. : Наука, 1981. – 200 с.

  5. Дроздова Т. В. Типы и особенности многокомпонентных терминов в современном английском языке (на материале терминологии производства искусственного холода) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки" / Т. В. Дроздова. – М., 1990. – 24 с.

  6. Панасенко Н. И. Когнитивно-ономасиологическое исследование лексики (опыт сопоставительного анализа наз­ваний лекарственных растений): дис. … доктора филол. наук : 10.02.19 / Н. И. Панасенко. – М., 2000. – 387 с.

  7. Теркулов В. И. Композиты русского языка в ономасиологическом аспекте: дис. … доктора филол. наук : 10.02.02 / В. И. Теркулов. – Горловка, 2008. – 472 с.

  8. Каракотов М. Д. Экзоцентрические композиты английского языка: дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / М. Д. Каракотов. – Пятигорск, 1987. – 233 с.


Матеріал надійшов до редакції 01.04. 2010 р.

Курушкина Т. Н. Признаковая зона английских названий блюд.

Статья отражает результаты ономасиологического анализа кулинаронимов в английском языке. Зона признака кулинаронимов репрезентуется простыми признаками, которые чаще всего выражаются именами существительными и прилагательными. Ономасиологическая структура кулинаронимов вклю­чает различные лексические классы признаков (посуда, способ приготовления, цвет, физические свойст­ва, локатив, темпоратив и др.). Наиболее частотными являются локативные и темпоральные признаки и признаки, которые указывают на способ приготовления и продукт, из которого готовится блюдо.

Kurushkina T. M. The Feature Zone of English Dish Names.

The paper represents results of onomasiological analysis of English culinaronyms. The feature zone of English culinaronyms is represented by simple feature expressed by noun and adjective. Onomasiological structure of a culinaronym includes different lexical classes of features (kitchenware, way of cooking, colour, locative, etc.) The most numerous are features of time and location as well as the way of cooking and product.

Схожі:

Удк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна iconУдк 811. 161. 2’373. 46 Експлікація валентностей ітеративних І неітеративних дієслів пересування
Серія філол. 2004. Вип. 34. Ч. І. С. 41-47 Ser. Philologi. 2004. №. 34. Vol. I. P. 41-47
Удк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна iconУдк ’81 373. 611 Світлана Климович препозитивні елементи іншомовного походження : критерії визначення їх статусу
У статті проаналізовано морфемний статус префіксоїдів, описано визначальні особливості морфем перехідного типу порівняно з кореневими...
Удк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна iconУдк 811. 111 (07) О. О. Пальчикова
У статті з’ясовано поняття «кроскультура», визначено сутність кроскультурного аспекту в освіті, а також причини його появи в освітньому...
Удк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна iconПроблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький
З’ясовано роль І місце трьох типів термінів росіянізмів, англіцизмів та інтернаціоналізмів у різних терміносистемах сучасної української...
Удк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна iconУдк 811. 111’ Мовчання як силенціальний ефект
У статті йдеться про статус комунікативного мовчання, типи, витоки, значущість та маркери його позначення у художньому дискурсі....
Удк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна iconЗразок удк 811. 161. 2’373: 159. 942 Т. І. Вавринюк емоційно-експресивна лексика в поетичному мовленні (на матеріалі творів ліни костенко)
Вавринюк Т. І. Емоційно-експресивна лексика в поетичному мовленні (на матеріалі творів Ліни Костенко)
Удк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна iconУдк 81’373. 7 Карабута о
Останнім часом з’являється все більше наукових студій, що висвітлюють актуальні питання розвитку мови. Чільне місце серед них займають...
Удк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна iconМ. П. Драгоманова калита Оксана Михайлівна удк 811. 161. 2’38 мовні засоби вираження іронії в сучасній українській малій прозі 10. 02. 01 українська мова Автореферат
Робота виконано на кафедрі стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Міністерство...
Удк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна iconУдк 811. 161. 2’282. 2 СанченкоЄвгенія м. Луганськ мовленнєва діяльність носіїв елітарної культури
Добре володіння сучасними функціональними стилями української мови та так звана ортологічна правильність (І в наголошуванні, й у...
Удк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна iconУдк 373 016: 82 Колеснікова Дар’я
За вказаних умов дедалі більшої актуальності набуває вибір вчителем-словесником такого шляху аналізу твору, який би відповідав сучасному...
Удк 811. 111’373. 611 Т. М. Курушкіна iconУдк 373 091. 2 О. В. Литвиненко
У статті розглянуто сутнісні ознаки професійно-педагогічного проектування. Визначено основні етапи та практичні дії зі створення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи