С. А. Умінський. \"Букварь\" Д.І. Тихомирова О. М. Тихомирової чеським школам icon

С. А. Умінський. "Букварь" Д.І. Тихомирова О. М. Тихомирової чеським школам




Скачати 204.5 Kb.
НазваС. А. Умінський. "Букварь" Д.І. Тихомирова О. М. Тихомирової чеським школам
Дата11.09.2012
Розмір204.5 Kb.
ТипДокументи
1. /09usacsh.rtfС. А. Умінський. "Букварь" Д.І. Тихомирова О. М. Тихомирової чеським школам

С.А. Умінський. "Букварь" Д.І. Тихомирова – О.М. Тихомирової чеським школам

УДК 37(09)(477.4:437.1)

С.А. Умінський,

аспірант

(Житомирський державний університет імені Івана Франка)

"Букварь" Д.І. Тихомирова – О.М. Тихомирової чеським школам

У статті розглядається аналітична побудова базисного навчання найпростішої лінійної арифметики, російської мови й основ релігії, яка стала підґрунтям для систематичного навчання у чеських школах. Також подано систематизовані таблиці й ігровий матеріал для навчання арифметики і російської мови; практичні задачі на основі реальних історичних фактів; порівняльні зразки тогочасного і церковнослов’янського алфавітів; сучасної і римської нумерації; зразки тогочасних мір часу, довжини, грошей, ваги, паперу і сипучих тіл.

Історія традиційного українського шкільництва сягає століть. Наші предки розробили узагальнену концепцію підготовки підростаючого покоління до самостійного життя. Концепція визначала ефективну організацію виховання для набуття молоддю зорієнтованості у житті, яка ставала неодмінною передумовою досягнення успіху. Крім того, традиційне українське виховання відбувалося за умов існуючих або потенційних міждержавних або міжетнічних конфліктів, які спричиняли необхідність набуття насправді реальних і корисних знань. Але, водночас із безперечною проблематикою, яку обумовили конфлікти, в Україні виникло і розвивалося міжнаціональне кооперування. Така співпраця сприяла поєднанню в Україні традицій різних національних шкільництв, які посилили освітні позиції власне української традиційної школи. Кожна зі спільнот, які постійно чи тимчасово мешкали в Україні, пропонувала власні національні підходи для вирішення освітніх питань: як характерних лише для певного історичного періоду, так і притаманних усім етапам існування людства загалом. Безумовно, педагогічна наука не могла оминути вивченням таку ефективну коаліцію різних націй за умов постійних конфліктів, але з єдиною метою – досягнення підростаючим поколінням кращих умов освіченого життя.

Першим дослідником зазначеного питання був Є.М. Крижановський, який здійснював за дорученням Уряду Російської імперії систематичну підготовку чеських учителів до повноцінного навчання молодших школярів. Педагогічні курси Є.М. Крижановського отримали значний політичний резонанс, але не охопили комплексною підготовкою усіх існуючих і майбутніх чеських учителів, оскільки інформація про них занадто пізно надходила до віддалених чеських поселень. Однак ті чехи, які все ж дізналися і змогли проштудіювати навчальні курси, надавали про них лише позитивні відгуки. Пізніше це ж питання досліджували й окремі наші сучасники, серед яких відзначимо О.С. Златогорського, П.А. Рудецького тощо, зосередивши увагу на загальних історичних аспектах чеського переселення у Волинську губернію. Проте вони, базуючись на власне історичному дослідженні, оминули пошуком становлення і розвиток чехами педагогічного процесу: як набуття професійних навичок чеськими вчителями, так і підготовку дітей до життя за нових умов.

Отже, метою нашого дослідження вважатимемо відновлення історичної пам’яті про взаємодію російського, українського і чеського народів у галузі шкільництва на основі їхнього спільного мешкання в Україні у межах Російської імперії; вивчення унікальної можливості масового набуття чехами рідномовної освіти за межами Чехії.

Завдання полягатимуть у вивченні змістової лінії чеської освіти; структурних особливостей підручника; лінійного ознайомлення із цифрою і числом; практичного вивчення російської мови.

За твердженням "учителя чеських учителів" Є.М. Крижановського, серед підручників російської мови, якими користувалися чеські вчителі, відомі "Букварь" Д.І. Тихомирова (яким послуговувався вчитель теремнинської школи), "Граматика" Ваня, "Граматика" Іванова, "Друг детей" Максимовича, "Родное слово" Ушакова, "Родное слово" К.Д. Ушинського [1; 2: 151; 3: 74].

Одним із найпопулярніших, найпоширеніших підручників, які використовувалися у чеських школах, означимо "Букварь для совместного обучения письму, русскому и церковнославянскому чтению и счету для народных школ с картинками в тексте", укладений Д.І. Тихомировим і О.М. Тихомировою. Підтвердженням популярності підручника є факт його стоп’ятидесятиразового перевидання. 21 липня 1904 р. Особливий Відділ Ученого Комітету при Міністерстві Народної Просвіти Урядовим Відношенням дозволив запровадження доопрацьованого 148 видання "Букваря …" у народних початкових училищах [1].

Проаналізуємо розділи підручника:

  1. Письмо буквених елементів.

Пропонувалося написання основних елементів, які складали, в майбутньому, повноцінні букви. Запропоновано виконання їхніх основних з’єднань. Ці два етапи навчання початковій грамоті відбувалися паралельно. З’єднанням і елементам присвячено майже півтори букварних сторінки. Усі елементи подано у з’єднаннях для забезпечення безвідривності учнівської руки під час каліграфічного письма. Наводимо найхарактерніші з них: \/\/\/\/\/\/\; \/\/\/; ши; ш; ттпп; ггггг; ггг; сссссссссс; ээээээээээ; ооооооо; ии; ууууу; ш,оо,аа; аа, ау, ау.

  1. Опрацювання найуживаніших букв, їхнього друкованого і каліграфічного письма і читання.

Здобуття навичок первинного поєднання буквених елементів у невеликі слова на основі складів. Тільки незначну кількість рядків друкованого тексту (3) "Букваря" присвячено вивченню власне буквеного і складового матеріалу: У, у, а, А, ау, Ау.

аМ

уМ

Му

Ма

Ма-Ма

уМ

аМ

Ма

Му

Ма-Му

На вивчення ж кожної букви відведено щонайбільше букварну сторінку. Буква опрацьовувалася відповідно наступного зразку: написання буквених елементів; каліграфічне написання букви і її найпоширеніших з’єднань; введення букви до складу слова; каліграфічне написання усього слова; читання друкованих слів із вивченою буквою. Опрацювання кожної букви ілюструвалося одним чорно-білим зображенням предмету; слово, яке його позначало, починалося із вивченої букви чи, принаймні, вона розміщувалася у цьому слові: ооооса.




О-са

сОм

ма-лО

са-лО

лОм

са-лО

О-са

ма-лО

мас-лО

мас-лО

  1. Робота із простими реченнями і текстом.

Після вивчення необхідних букв "у", "а", "м", "ш", "с", "л", "о", "р", "п", "к", "и" другий етап успішно координовано із початком опрацювання невеликих речень: "У ра-ка но-ра". "У ли-пи ко-ра". "Ру-ка пи-ше". Подекуди такі речення поєднувалися парами, які ставали скоромовками й, очевидно, читалися вчителем і дітьми із пришвидшенням темпу розмовного мовлення: "Ко-си-ли ко-са-ми". Використано вправи зі схожими поміж собою словами, у яких змінено одну літеру чи склад, призначені для міні-диктантів і списування. Такі абзаци "Букваря" надруковано курсивом: "Ши-ло, ши-на, миш-ка, шап-ка". "Ти, мос-ти, си-то, ши-ло". "Сер-пи, се-ме-ро, пе-ри-на". Опрацювавши потрібні букви "н", "ы", "т", "е", "Ђ", починалося повноцінне опрацювання текстових уривків, серед яких наступні: "Бороню пашу бороною. Ко-няч-ка сто-ми-ла-ся та ста-ла. Но, ко-няч-ко! ходи, чи як!". "Ми носимо – сорочки, кожухи, чоботи, хустки, шапки. Це наш одяг". "Ми вчимося читання, письма, арифметики. Дехто вчиться добре, а дехто погано".

Далі усі букви вивчалися відповідно до наступного порядку: "ё", "ц", "я", "ю", "ч", "х", "д", "б", "г", "з", "в", "ж", "ф", "щ", "э", "й", "ъ", "ь".

На завершення курсу навчання початкової грамоти запропоновано каліграфічне письмо слів, які починаються з великої букви, попередньо проаналізувавши складні для написання великі букви: И, Ц, Ш, Щ, Шуя, Царицино, Щигри, Л, А, М, Г, П, Т, Б, Павло, Пилип, Тетяна, Борис, З, Х, Θ, Ж, Захар, Жданов, Ольга, Θома, І, Н, У, Ю, Іосиф, Уляна, Роман, Карпо, Дмитро.

Крім того, розглядалося розміщення кожної букви тогочасного алфавіту: Аа Аа Бб Бб Вв Вв Гг Гг Дд Дд Ее Ее Жж Жж Зз Зз Ии Ии Іі Іі й Йй Кк Кк Лл Лл Мм Мм Нн Нн Оо Оо Пп Пп Рр Рр Сс Сс Тт Тт Уу Уу Фф Фф Хх Хх Цц Цц Чч Чч Шш Шш Щщ Щщ Ъъ Ъъ Ыы Ыы Ьь Ьь ЂЂ ЂЂ Ээ Ээ Юю Юю Яя Яя ΘΘ ΘΘ Vv Vv.

  1. Опрацювання повноцінного тексту, його аналітичне переказування за ключовими фразами.

Для читання використовувалися переважно байки, наприклад:

"Мураха і Голуб"

"Мураха спустився до джерела: захотів напитися. Хвилею линуло на Мураху і він став тонути.

Голубка несла гілку. Вона поглянула – Мураха тоне і кинула йому гілку до джерела. Мураха сів на гілку й урятувався.

Пізніше мисливець поставив сітку на Голубку і хотів зачинити. Мураха підкрався до мисливця і вкусив йому ногу. Мисливець зойкнув і впустив сітку. Голубка злетіла і полетіла".

Після кожного навчального матеріалу для читання подано ключові слова і фрази, за якими, очевидно, відбувалося переказування тексту, серед них (для зазначеної байки):

"Біда. Жалість. Допомога. Вдячність.

Послуга за послугу. – Борг платнею красний".

  1. Опрацювання старослов’янських молитов (церковнослов’янських текстів).

Œ

Œ

Церковнослов’янська грамота: Λа ("аз"), ББ ("буки"), Вв ("веді"), Гг ("глаголь"), Дд ("добро"), ЄЕ ("єсть"), Жж ("живете"), Ss ("зело"), Зз ("земля"), Ии ("іже"), Іı ("і"), Кк ("како"), Лл ("люди"), Мм ("мислете"), NN ("наш"), Оо ("он"), Ŵŵ ("о"), ωω ("о"), Пп ("покой"), Рр ("рци"), Сс ("слово"), Тт ("твердо"), Ẅẅ ("от"), ¥γ ("ук"), γу ("у"), Фф ("ферт"), χχ ("хер"), Цц ("ци"), Чч ("черв"), Шш ("ша"), ψψ ("ща"), Ъъ ("єр"), Ыы ("єри"), Ьь ("єрь"), ЂЂ ("ять"), Юю ("ю"), ("юс"), ІΛ ıа ("я"), ĄĄ ("я"), Ξξ ("ксі"), ΨΨ ("псі"), ΘΘ ("фіта"), Vv ("іжиця"). Змістом курсу церковнослов’янської грамоти передбачалося вивчення букв, які не співпадали із "громадянськими":

оу—"у"

γ—"у"

ω—"о"

ıа, Ą—"я"

s—"з"

ẅ—"от"

ξ—"кс"

Ψ—"пс"

ϋ—"и"

v—"в"

Також пропонувався розгляд Заповідей Господніх (0,5 сторінки), найголовніших титл (1,5 сторінки), основних молитов ("Молитви Пресвятій Трійці", "Ангельське вітання", "Молитва Ангелу Хранителю", "Молитва святому, ім’я котрого носиш", "Молитва за живих і померлих", "Молитва за царя і вітчизну", "Молитва Святому Духу", "Хвалебна пісня Богородиці", "Молитва Господня"), що трактувалися разом зі словником незрозумілих церковнослов’янських слів (наприклад: "дγшЕ" – Дух) – 1,5 сторінки), церковнослов’янських висловів (на 5 сторінках протягом 5 уроків).

  1. Опрацювання цифр і чисел.

    1. "Ознайомлення із цифрами".

Подано цифри від 1 до 10 у вигляді грального доміно:

ּ

1




ּּ

2




ּּּ

3




::

4




:ּ:

5











































:::

6




:ּ::

7




:ּ:ּ:

8




:ּ:::

9




:ּ::ּ:

10

  1. "Пряма і зворотна лічба до десяти".

Використано знаки "+", "—" і "=", які тлумачилися: "і, чи додати", "без, або відняти" і "дорівнює, чи складе" відповідно:

5+1

9+1

6+1

8+1

1+1

5+1

3+1

7+1

8—1

7—1

6—1

5—1

4—1

3—1

2—1

1—1

3+1

4—1

6—1

7+1

7—1

10—1

8+1

4+1

  1. "Долічування декількох одиниць". "Відлічування декількох одиниць".

Аналіз додавання і віднімання декількох одиниць:

3+5

5+5

6+4

2+5

7+3

4+5

5+4

2+5

3+4

2+8

7—5

10—5

9—4

8—5

10—4

9—5

7—4

5—5

9—3

3—3

  1. "Лічба парами". "Лічба трійками". "Лічба четвірками і п’ятірками". "Лічба повними десятками".

Використано знаки "×", "÷" і ":", які тлумачилися: "повторити, взяти декілька разів", "поділити на частини" і "міститься, повторюється" відповідно:



2+2=

2×2=

2+2+2=

2×3=

2+2+2+2=

2×4=

2+2+2+2+2=

2×5=

2×1

2×2

2×4

2×3

2×5

2×4

2×2

2×5

4—2=

4—2—2=

6—2—2=

6—2—2—2=

8—2—2—2=

8—2—2—2—2=

10—2—2—2—2=

10—2—2—2—2—2=

4:2

6:2

8:2

10:2

8:1

4:1

3:3

5:5

4÷2

6÷2

8÷2

10÷2

3+3

3×2

3+3+3

3×3

6:3

6÷3

9:3

9÷3

3×2

3×1

3×3

3:3

6:3

9:3

4+4=

4×2=

8:4=

8÷4=

10÷5=

5×2=

4×2

5×1

5×2

4÷2

4:4

10:5

8:4




30+20

70+20

40+30

60+30

70+30

50+40

30+40

20+50

50+50

50—20

80—20

70—30

100—30

60—40

90—40

70—50

100—90

90—80

20+20+20=

20×3=

30+30+30=

30×3=

20×5=

40×2=

50×2=

80:20=

100÷2=

90÷3=

100÷5=

40÷2=

60:30=

80:40=

70:10=

80÷2=

20×2

30×2

40×2

50×2

30×3

80:40

90:30

100:10

100:20

  1. "Десятки з одиницями".

Аналіз вправ на десятки з одиницями:

30+1

30+4

20+7

8+40

60+9

90+5

8+70

80+3

20+?=25

4+?=54

47=40+?

73=3+?

95=90+?

54=4+?

60+?=62

7+?=97

47—7

23—3

54—50

28—8

93—90

77—7

85—80

91—90

10+1=

10+2=

10+3=

14=10+?

15=5+?

16—10=

17—7=

10+8=

  1. "Додавання і віднімання".

Актуалізація додавання і віднімання:

52+4

34+5

6+83

2+12

93+4

75+4

76—2

85—3

19—7

68—5

95—2

77—4

  1. Задачі.

Виділено більше трьох сторінок:

    1. "У понеділок солдати пройшли 20 верст і у вівторок 30; скільки верст вони пройшли протягом обох днів?".

    2. "Від села до міста 40 верст; селянин побував у місті і повернувся назад; скільки верст пройшов селянин?".

    3. "Землевласник накосив із одного лугу 40 возів, а з іншого – 30 возів; 50 возів землевласник продав, а інше сіно склав собі; скільки возів землевласник склав собі?".

    4. "У лавці купили цукру на 40 коп. і чаю на 35 коп.; скільки сплатили за цукор і чай?".

  1. "Селянин зняв із однієї гряди 45 огірків, а з іншої – 35; скільки він зняв із обох гряд; із якої гряди більше і на скільки?".

  2. "На фабриці працювали 92 людини: 48 чоловіків, 30 жінок, а усі інші – діти; скільки працювало дітей?".

  3. "Робітнику видали на фабриці 44 крб. платні, з якої він відіслав у село 28 крб.; скільки у нього залишилося грошей?".

  4. "У учня було 12 листів паперу; з них виготовлено два однакові зошити; скільки листів витрачено для пошиття кожного зошита?".

  5. "Хлопчиків у школі навчається 75, а дівчаток – утричі менше; скільки дітей навчається у школі?".

  6. "Книга коштує гривеник; книгопродавець поступився однією копійкою; скільки сплатили за 8 книг? за 9 книг? за 10 книг?".

    1. "Множення двох … дев’яти на будь-яке число із двох перших десятків і ділення будь-якого числа з першої сотні чисел на два … дев’ять".

Пояснення відбувалося за наступним зразком: "До чисел два … дев’ять додавати потрібну кількість чисел два … дев’ять (до 96, 98, 99 чи 100). – Від 100 (99, 98 чи 96) віднімати потрібну кількість чисел два … дев’ять". Наприкінці усіх уроків, присвячених вивченню дій множення і ділення, пропонувалася узагальнена таблиця для систематизованого закріплення дій. Вкажемо як приклад таблицю для формування учнівського вміння ділити будь-яке число (до 100) на число п’ять і множити це ж число п’ять на будь-яке число (до 20):

5×1

5×2

5×3

5×4

5×5

5×6

5×7

5×8

5×9

5×10

5:5

10:5

20:5

25:5

30:5

45:5

55:5

75:5

95:5

80:5

5×11

5×13

5×17

5×18

5×19

60:5

70:5

80:5

90:5

45:5

5×15—50

5×18—10

5×17—15

5×19—25

5×18—30

65:5

95:5

5×12+40

5×14+20

75:5

5×16

65:5

5×14

70:5

5×19

45:5

5×18

75:5

5×17

55:5

  1. "Позначення сотень". Актуалізація позначення сотень:

    100 сто.

    200 двісті.

    300 триста.

    400 чотириста.

    500 п’ятсот.

    600 шістсот.

    700 сімсот.

    800 вісімсот.

    900 дев’ятсот.

  2. "Таблиця мір".

Аналіз наступної таблиці:

Міри часу.

У році 12 місяців.

У році 365 (366) днів.

У тижні 7 діб.

У добі 24 години.

У годині 60 хвилин.

У хвилині 60 секунд.

Міри довжини.

У версті 500 сажнів.

У сажні 3 аршини.

В аршині 16 вершків.

У сажні 7футів.

У футі 12дюймів.

Міри грошей.

У карбованці 10 гривеників.

У карбованці 5 двогривенних.

У гривенику 10 копійок.

У карбованці 100 копійок.

Міри ваги.

У пуді 40фунтів.

У фунті 32 лоти.

У лоті 3 золотники.

У фунті 96 золотників.

Міри паперу.

У стопі 20 десятин.

У десятині 24 листи.

У стопі 480 листів.

Міри сипучих тіл.

У четверті 8 четвериків.

У четверику 8 гарнців.

  1. "Римські цифри".

Аналіз римських цифр:

I=1

II=2

III=3

IV=4

V=5

VI=6

VII=7

VIII=8

IX=9

X=10

XI=11

XII=12

Висновки.

Зважаючи на зазначене, доцільно зробити наголос на основних висновках:

  1. Поступальний характер теоретичної освіти окреслюється схожістю навчального матеріалу і його розвитком у відповідності з вимогами часу.

  2. Систематичне поєднання текстового матеріалу з наочними прикладами уможливлює структурний вплив двох сигнальних систем на процеси запам’ятовування.

  3. Сумарне макетування підручника на основі поєднання різних предметів полегшувало доступ до освіти на основі матеріального і фізичного аспектів.

Отже, аналіз підручника дає можливість стверджувати про його написання зрозумілою мовою, наочну ілюстрацію прикладами, нестандартне методичне оформлення і відповідність вимогам часу.

Також зазначимо, що запропоновані методики застосовуються донині.

Перспектива подальших досліджень у такому напрямку дозволить зрозуміти ґенезу змісту освіти й означити шляхи сучасного вдосконалення написання підручників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

  1. Букварь для совместного обучения письму, русскому и церковнославянскому чтению и счету для народных школ с картинками в тексте / Составили Д.И. Тихомиров и Е.Н. Тихомирова. – Издание сто пятидесятое. – Москва, 1905. – 112 с.

  2. Крыжановский Е.М. Чехи на Волыни. – СПб., 1887. – 160 с.

  3. Рудецький П.А., Златогорський О.С. Чехи у Луцькому повіті до 1914 року // Чехи на Волині: історія і сучасність. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Т. 24 / Відповідальні редактори М.Ю. Костриця, В.І. Тимошенко. – Житомир – Малин: "Волинь", 2001. – 120 с.


Матеріал надійшов до редакції 16.09. 2008 р.

Уминский С.А. "Букварь" Д.И. Тихомирова – Е.Н. Тихомировой чешским школам.

В статье рассматривается аналитическое построение базисного обучения простейшей линейной арифметике, русскому языку и основам религии, которое стало почвой для систематического обучения в чешских школах. Также подано систематизированные таблицы и игровой материал для обучения арифметике и русскому языку; практические задачи на основе реальных исторических фактов; сравнительные образцы тогдашнего и церковнославянского алфавитов; современной и римской нумерации; образцы тогдашних мер времени, длины, денег, веса, бумаги и сыпучих тел.

Uminsky S.A. "Bukvar" of D.I. Tihomiroff – E.N. Tihomirova for the Czech schools.

In the article analytical construction of basic training of the super ordinary lineal arithmetic, the Russian language and the bases of religion, which became basis for systematic studies in the Czech schools is considered. Also the systematic tables and the playing material for training of the arithmetic and the Russian language; the practical problems on base of real historical facts; the comparing models of the old Russian and the Church-Slavonic alphabets; the modern and the Roman numerals; the models of old measures of the time, length, money, weight, paper and strewing solids are presented.

Схожі:

С. А. Умінський. \"Букварь\" Д.І. Тихомирова О. М. Тихомирової чеським школам iconЗолота Булла" "
Золота Булла”, діставша свою назву від причепленої золотої печатки, була прийнята в 1356 році при імператорі Карлі V, який одночасно...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи