Удк 821. 161 09 Винниченко icon

Удк 821. 161 09 Винниченко




Скачати 148.27 Kb.
НазваУдк 821. 161 09 Винниченко
Дата11.09.2012
Розмір148.27 Kb.
ТипДокументи
1. /09unvsnd.rtfУдк 821. 161 09 Винниченко

Н.В. Устенко. Фразеологічні одиниці у структурі нової драми (на матеріалі п’єси В. Винниченка "Між двох сил")

УДК 821.161.2.09 Винниченко

Н.В. Устенко,

здобувач

(Кіровоградський педагогічний університет)

Фразеологічні одиниці у структурі нової драми (на матеріалі п’єси В. Винниченка "Між двох сил")

Предметом вивчення у статті є узуальні й індивідуально-авторські українські та іншомовні фразеологічні одиниці мови драми В. Винниченка "Між двох сил". Визначається місце даних одиниць, особливості функціонування у структурі нової драми, їхнє значення у розкритті ідейної наснаженості твору.

Творчість Володимира Винниченка-драматурга завжди привертала до себе увагу бунтівливим бажанням шукати нове, нестандартною інтерпретацією нестандартної проблематики, втіленням нових художніх форм [1: 76]. Невідповідність гасел і практики, благородних цілей і недостойних засобів їх досягнення, взаємозв’язок політики й етики становили основу Винниченкових роздумів і сум’ять [1: 76]. І чи не найяскравіше їх втілення знаходимо у драмі "Між двох сил", написаної у трагічні для історії України дні, у якій повнокровно й динамічно зображуються події спроби відновлення української самостійної держави та напружену трагіку боротьби за неї [2: 23].

Художньому осмисленню драми "Між двох сил" зокрема присвятили свої праці В. Панченко [1], Ю. Бойко-Блохін [2], С. Михида [3]. Проте лінгвальні особливості твору лише починають привертати увагу дослідників [4].

З огляду на те, що новий театр вимагав сконцентрованих засобів зображення, таких, що сприяли б максимальному засвоєнню, охопленню думки автора, втілення задуму драматурга, важливим, на нашу думку, є вивчення особливостей функціонування у драматичному творі фразеологічних одиниць, здатних не лише назвати, а й дати точну, виразну, емоційно та експресивно наснажену характеристику об’єкта, висловити ставлення до нього [5: 4]. Аналіз фразеологічних одиниць у структурі нової драми і є метою представленої статті.

Саме фразеологізми яскраво характеризують персонажів драми, що зокрема спостерігаємо і в ремарках. Наприклад: "Христя. (Років 24-х, білява, з м'якими рисами лиця, одягнена в білу блюзку й синю модну спідницю, на спині дві коси. Хутко входить і шукає по хаті, поглядаючи скоса на Панаса)". (Дія перша), коли поглядати скоса – "ставитися з підозрою до кого-небудь, виявляти своє незадоволення кимось" [ФСУМ: 657]. "Панас. (Сам. Стоїть якийсь час непорушне, в задумі, потім стріпує головою, немов одганяючи думки, рішуче закачує рукава й починає стругати, наспівуючи "Гей, не шуми, луже"). (Дія перша), коли виганяти з голови – "позбуватися якої-небудь нав’язливої думки" [ФСУМ: 84].

Іноді у ремарках виступає такий різновид семантичної трансформації фразеологізмів як подвійна актуалізація, коли компоненти ФО реалізуються у прямому значенні (такий прийом характерний для мови драматичних творів В. Винниченка загалом, а не лише для ремарок, про що йтиметься нижче): "Гликерія Хвед. Ну-ну, що ти. Господь з тобою? Як же так: приїхавши та не закусить. Оце добре було б. Софія. (Розводить руками.) Ну, що ж! Марку, що це ти робиш? " (Дія перша)

Пор.: розводити руками – "виявляти свою неспроможність щось зробити, у чомусь розібратися [ФСУМ: 746] і відповідний жест, коли персонаж зокрема сам демонструє неспроможність опиратися матері, її вмовлянням. "Софія. (Тихо, зціпивши зуби.) Я ошиблась. Я надеюсь на вашу помощь". (Дія третя). Пор.: зціпивши зуби – "стримуючи свої почуття, бажання; напруживши всі сили" [ФСУМ: 348] і демонструвати, у даному випадку глядачам драми, таке стримування власних почуттів та емоцій.

"Входить Грінберг. (Озирається, шукає очима по хаті, питає.) Что, ушел уже этот странный господин? Кто он такой?" (Дія третя), коли шукати очима – "пильно оглядати, обстежувати кого-, що-небудь" [ФСУМ: 550].

Репліки персонажів супроводжуються виразними жестами, рухами, мімікою, на які накладаються і значення фразеологізмів.

Окремі мовні явища більше помітні у друкованому тексті, оскільки в ньому помітніші, на них довше затримується читачева увага, вони мають "більше шансів на естетичне осмислення й соціальну оцінку" [6: 141]. Наприклад: "Панас. (Спокійно.) Тільки так і можна... (Раптом, не стримавши себе, вибухає несподіваним гнівом.) Тільки так і можна! Чуєш ти?! Тільки так можна й треба. Треба-а! Чуєш?! Христя. (Злякано, тихо.) Чого ж ти на мене кричиш? ... Христя (Вибухнувши плачем, вибігає з хати.)

Стрілянина знов вибухає, ще з дужчою силою. Гарматні розриви чуються раз поз раз, майже без перерви, утворюючи страшний грохот". (Дія перша). Порівняємо: вибухнути плачем – "почати нестримно, гірко плакати"; вибухнути гнівом – "раптово розсердитися, почати бурхливо виявляти невдоволення". І поряд характеристика стрілянини, що лунає довкола, коли вибухнути – "раптово виникати, починатися з великою силою" [9: 120]

Компонент ФО вибухати, притаманний двом різним одиницям, як лексична одиниця виступає для характеристики ситуації і в такому широкому контексті виконує об’єднуючу функцію.

Не менш образно, експресивно наснажено виступають фразеологізми й у характеристиці персонажа іншим персонажем, наприклад: " Панас. (З посмішкою пильно дивлячись на неї.) Дитинча, навіщо ти собі кігтоньки в серце запускаєш? Га? Навіщо дряпаєш? Нікому з того абсолютно ніякої користи немає. Повір ти мені. Христя. (Плаче.) Панас.. Так... Додряпалась. Христя. Ти нік...коли м.-.мене не любив... Тільки її... І тепер... " (Дія перша), коли кігті в серце запускати – "дошкуляти кому-небудь чимось" [ФСУМ: 302]; дряпати серце – "дошкуляти кому-небудь, спричиняти душевний біль" [ФСУМ: 967]. У кількох виразних словах, сталих виразах розкривається уся складність "трикутника" взаємин Панаса та двох рідних сестер – Софії та Христі. І надалі взаємини цих трьох персонажів розвиватимуться саме через призму цього "трикутника", на який накладається ще й конфлікт соціальний.

На окрему увагу заслуговує характеристика колишнього поміщика Білянкевича, який "...мав тисячу десятин, кінський завод, дівочий гарем, інгуську охрану, а тепер вчиться чоботи шить ... любить неньку Україну й хоче записатись у вільні козаки" (Дія перша). Проте одяг пролетарія не змінив суті цієї людини, що протягом усієї драми у різний спосіб підкреслює Винниченко: "Панас.. Не хвилюйтеся, Христенько.. Він не образився. Він пізніше у свій час прийде. От вони перегризуть собі горла, а він тоді прийде, залигає обох і сяде". (Дія перша).

Цікаво, що характеризує Білянкевича Панас – сила, яка намагається зберегти нейтралітет і до певного часу залишається у ролі стороннього спостерігача. Ремарка до другої дії підтверджує думку Панаса, створюючи своєрідне обрамлення: "Коли в сінях стихає, в кімнату обережно входить Білянкевич. Він немов винюхує, озирається, усе розглядає. Зупиняється і, скоса дивлячись на вікно і прислухаючись, ледве помітно вдоволено посміхається". ( Дія друга).

У драматичних творах В. Винниченка фразеологізми виступають і як засіб індивідуалізації мовлення персонажа, зокрема у драмі "Між двох сил" такими є Микита Сліпченко, Гликерія Хведорівна, красногвардійці: "Софія.... І яке щастя говорить по-своєму, наче плаваєш. (Лукаво.) Ну, тату, тепер ви вже, розказував мені Арсен, не матимете нас, дітей, що ми "дурну хохлаччину" заводимо? Га? Сліпченко. Буває, дочко, що й старі розуму навчаються. Вік живи, вік учись. А дурнем помреш. Христя. О, тато тепер таким українцем став, що й нас за пояс заткне. Софія. Браво!" (Дія перша). У контексті ФО розуму навчаються набуває значення "навчитися чогось нового, відмінного від звичного", порівняємо: розуму навчити – "виховувати кого-небудь на основі справедливості, відповідно до усталених правил та звичаїв" [ФСУМ: 521]. Наступне прислів’я підсилює, увиразнює значення фразеологізму, а крім того несподівана парадоксальність висновоку надає відтінку самоіронії усій репліці Микити Сліпченка. Про ступінь, повноту такого навчання свідчить характеристика Христі: заткнути за пояс кого – "перевершувати кого-небудь у чомусь" [ФСУМ: 318] – грайливість, іронічність поєднуються із вираженням почуття гордості за батька.

Зовсім інший Сліпченко у ситуації, коли вільних козаків розбито і вони змушені тікати з міста: "Сліпченко. А-а? Надумався? Ну, та пізно. Ми виступаємо з города. Зайшли попрощаться. Виганя кацапня з рідної хати! Продали свої синки, продали, зрадили, наплювали самі собі в душу... Ай, Боже! Ай, Боже! Що з такими робити? Що робить з ними? На вогні пекти? Різать на дрібні шматки? І Тихон же з ними! Панас. Так як виступать, то виступать. Нема чого сидіть. Ходімте! … Сліпченко. Ну, то й не треба будить. Скажете, що були. Та ми скоро вернемось. Це чорта вже з два! Каменя на камені не лишимо. Вивішаємо падлюк до кореня. Кацапа як не винищити до ноги, то й ради з ним нема! Ну, будем прощатись. Ви, Панасе, зоставайтесь з жінками". (Дія друга). Емоційний аналіз ситуації, у якому переважають саме фразеологізми.

Так само виразний, експресивний Сліпченко і в останній дії драми, коли складається інший розподіл сил. Прийом прямого порівняння з іншим літературним твором, іншим письменником, іншим часом, проте об’єднані вони однією проблемою, одним горем: лист і слова цього листа Сліпченка-батька безпосередньо перегукуються зі словами Тараса Бульби, зверненими до Остапа: "Софія. (Розгортає листа, трохи про себе читає.) Ні, не можу. Читай ти. Тихон. (Читає.) "Останній раз моє слово до вас, братоубийці!. (На якийсь мент спиняється.) Три тижні минуло, як ви предали мене і сина мого Марка в руки ворогів нашого народу. Але проти вашої волі моє нікчемне життя врятувала доля. Щоб мучився я і в муках кінчив послідні дні свої, обливаючись соромом за діла дітей своїх. Чом я вас малими не придушив, щоб не ганьбили мого сивого волосся? Доки ж ви будете розпинать нещасну націю вашу, мерзенні вилупки? Доки будете знущаться з народу, який на своє лихо породив вас? Що ви робите? Схаменіться прокляті:.. Востаннє кричу вам з намученого серця: киньте, покайтеся, а не покаєтесь, то проклинаю вас своїм батьківським, невміручим прокляттям. Не діти в мені, а вороги люті. Своєю старою рукою застрелю зрадників, братоубивців і ворогів свого народу. Микита Сліпченко …" (Дія четверта).

Гликерія Хведорівна – матір великої родини Сліпченків. Для її мовлення характерні вигукові фразеологізми на вираження благання, розпачу, жалю: вона прагне зберегти усю велику родину у страшний час розбрату й смертей, для неї дорогі усі діти й байдуже до їх політичних переконань. Проте материнська любов не має для цього сил: "Гликерія Хвед.. Діти, діти! Знов! Марку, не чіпляйся ж ти, ради Бога". (Дія перша). "Гликерія Хвед. Ох, Боже мій! Батьку! Та що ж це таке?! Та діти ж рідні! Брати ж вони!" (Дія перша). "Гликерія Хвед. Ох, побачить вона! Ох, послідні дні настали... Боже ж мій. Боже ж мій! Де ж це наші? Може, й на світі вже немає? Змилуйся, царице небесна..." (Дія друга).

"Гликерія Хвед. (Плаче.) Годі, доню, ходім... Бог з ними". (Дія третя). "Гликерія Хвед. (Встає, іде до Софії.) Дитино. Напиши. Напиши, моя бідна. Благаю тебе, ради твоєї матері. Я ж... Я ж... Боже мій, Боже мій. Що ж це робиться. Брат на брата. Батько на дітей. Софієчко, доню моя. Напиши ж, що він говорить. Хіба ж тобі ті страшні люди рідніші за батька, за братіків твоїх, за матір твою?" (Дія четверта).

І сучасники, і дослідники творчості В. Винниченка зазначають, що його п’єси мають багато включень російською [4: 41]. У драмі "Між двох сил" зокрема майже виключно російськомовна уся третя дія. Крім того, що фразеологізми виступають засобом індивідуалізації персонажів, вони ще й виразно окреслюють їхню національну належність. У драмі такими, наприклад, є 1-й і 2-й красногвардійці (українець та росіянин): "1-й красногв. Готово! Пришили. Больше не встанеть, сукин сын. 2-й красногв. Носом так и клюнул в стенку. 1-й красногв. Стой! Ведуть офицера! А-а, чортова душе, трусишся? Ач-ач, як ноги підгинаються. О, о, хапається за бариньку, за бариньку. А тій якого чорта там… А-а, руки хапає цілувать. Так її, прикладом, падлюку. Верно, оттак, ногою. До стєнки ставай, чого там руки цілувать. Правильно. Умліла. Оттак краще". (Дія третя). Подвійна актуалізація фразеологізмів ноги підгинаються, до стєнки ставай, чого там руки цілувать.

"2-й красногв. (Також бере.) Ох, да и спать же буду! Устал, как пес. Три ночи ни на минуту не спал. 1-й красногв. Я з неделю вже не сплю. Та й ще не спав би з неделю, аби передушить усіх буржуїв. Вичистить до ноги, щоб і духу їхнього не пахло. Чисто всіх, з дітьми, з жінками... 2-й красногв. Чтоб и на расплод не осталось? (Поглядають на Софію)". (Дія третя).

Как пес (устал) – дуже, до крайнощів (утомився, голодний, замерз та ін.) [ФСРМ: 442]; ни на минуту – ні на короткий час [ФСРМ: 249].

"1-й красногв. Та й її слід би тоже... Що їх жаліть? Вони нас жаліли? От нехай тепер самі покуштують. Усіх вирізать, проклятих! 2-й красногв. Дда-а... Тронулась умом. Надо было отпустить малаго. 1-й красногв. Куда пустить?! Кого? Варняка чортзна-що. З тих малих повиростають великі, то вони нам покажуть. Ходім лучче! (Виходять.)". (Дія третя).

Тронулась умом – "стати психічно ненормальним, душевнохворим" [ФСРМ: 482].

У драмі фразеологізми виступають і як яскравий засіб самоаналізу персонажів, що увиразнює текст, емоційно наснажує його. Наприклад, щодо характеристики зовнішності: "Панас. Ну, скажіть на милость, що значить одна маленька, паршивенька, цапина борідка. В руки взять нема чого, а як зголив, так які сльози через неї. Ні, дитинча, годі, я заведу через місяць тобі таку, що всі кацапи будуть ахкать...побачиш... " (Дія перша). Піки емоційного навантаження монологу містяться саме у фразеологізмах, які у даному випадку виступають контекстуальними антонімами: в руки взять нема чого – дуже маленька, не варта ніякої уваги (при цьому ряд означень-характеристик бороди Панаса (маленька, паршива, цапина ) градаційно підсилюється ФО) і всі кацапи будуть ахкать – виражати здивування, захоплення чимось.

Характеристика психічного стану персонажа має свої особливості у драмі "Між двох сил", оскільки вони слугують "другою лінією" порівняно із зображенням протистояння соціального, ідейного й ідеологічного. Наприклад: "Христя. (Плаче й сміється.) Я поганка. Паню! Ти не сердься на мене, але мені так боліло ввесь час, так боліло. А тепер, знаєш, легче. Як сказала, так і легче. Панас. (З усміхом.) Ну, звичайно, як звалиш каменюку, так воно вмить легче". (Дія перша). Унікальність функціонування ФО у цьому діалозі полягає в тому, що В. Винниченко використав виключно однотипно трансформовані одиниці з одним і тим же усіченим компонентом душа, порівняємо: душа болить – "хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу" [ФСУМ: 277], легко на душі – "приємно, спокійно, радісно комусь" [ФСУМ: 418], як камінь з душі звалити – "відчути велике полегшення, повністю розслабитися, заспокоїтися після чого-небудь" [ФСУМ: 324]. Таке усічення концентрує, увиразнює, відточує емоцію непевності, напруження Христі стосовно невпевненості у почуттях Панаса щодо неї порівняно із коханням до старшої сестри. Усічений компонент даних фразеологізмів легко відновлюється на основі мовної традиції.

І навпаки, впевненість, фізичну і моральну стійкість, стабільність демонструє у першій дії драми сама Софія Сліпченко (навіть з огляду на те, що вона чотири доби їхала потягом "У вагоні четвертого класу, двоє суток не виходячи з вагона. Один салдат спав на плечі, другий на колінах, третій впірався ногами об мою голову, четвертий дихав у шию". (Дія перша)): "Софія. А почуваю себе як свіженький огірочок". (Дія перша). "Софія. Ну, Господи! Що я, панночка яка-небудь, од вистрілу в істерику впаду? Я в Петрограді мартовську й октябрьську революції пережила, і то не ховалась, а то тут..." (Дія перша).

Проте Софія у третій дії – це вже зовсім інша жінка: знервована, розгублена, принижена ситуацією ("Софія. (З одчаєм і мукою шепоче). Ох, Боже ж мій! Ох, Боже ж мій! (Кусає хустку, щоб не ридать)"; "Софія. (Тихо, зціпивши зуби.) Я ошиблась. Я надеюсь на вашу помощь"; "Софія. Ви мелете чортзна-що. Говоріть же, як визволить, ну, говоріть!"). І таку зміну також майстерно кількома ремарками, репліками змальовує Володимир Винниченко.

У драмі "Між двох сил" втілилися соціальні, моральні, політичні суперечності періоду громадянської війни на Україні. Володимир Винниченко майстерно відтворив високу драматичну напругу. Одним із дієвих мовних засобів для цього виступають фразеологічні одиниці, що вживаються як у мовленні персонажів, так і авторських ремарках. З метою посилення виразності драматург використовує структурні та структурно-семантичні трансформації фразеологізмів. Органічною складовою драми виступають російськомовні вислови і фразеологізми зокрема, що з одного боку виступає засобом національної ідентифікації, а з іншого сприяє більш точному відтворенню конфлікту між ворогуючими сторонами.

Драма "Між двох сил" є вагомим внеском у національну скарбницю драматургії, виступає яскравим зразком українського мовлення першої чверті ХХ століття.

Список використаних джерел та літератури

  1. Панченко В.Є. Будинок з химерами. Творчість Володимира Винниченка 1900-1920 р.р. у європейському літературному контексті. – Кіровоград, 1998. – 272 с.

  2. Бойко-Блохін Ю. Драма "Між двох сил" В. Винниченка як відображення української національної революції // Слово і час. – 1992. – № 7. – С. 18-24.

  3. Михида С. Слідами його експериментів: Змістові домінанти та поетика конфлікту в драматургії Володимира Винниченка. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2002. – 192 с.

  4. Білоус В. Мова та революційні перетворення (соціальне та лінгвокультурне дослідження на матеріалі драматичних творів Володимира Винниченка). – Кіровоград, 2008. – 128 с.

  5. Демський М.Т. Українські фраземи й особливості їх творення. – Львів – Краків – Париж: Просвіта, 1994. – 62 с.

  6. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови: Монографія. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 351 с.

  7. ФСУМ – Фразеологічний словник української мови / Уклад.: В.М. Білоноженко та ін. – К.: Наук. думка, 1999. – 984 с.

  8. ФСРМ – Фразеологический словарь русского языка / Под ред. А.И. Молоткова. – М.: Советская энциклопедия, 1967. – 543 с.

  9. Тлумачний словник української мови / За ред.. д-ра філологічних наук, проф. В.С. Калачника. – Харків: Прапор, 2003. – 992 с.


Матеріал надійшов до редакції 15.01. 2009 року

Устенко  Н.В. Фразеологические единицы в структуре новой драмы (на материале пьесы В. Винниченко "Между двух сил").

Предметом изучения в статье выступают узуальные и индивидуально-авторские как украинские, так и иноязычные фразеологические единицы драмы В. Винниченко "Между двух сил". Определяется место данных единиц, особенности функционирования в структуре новой драмы, их значение для раскрытия идейного содержания пьесы.

Ustenko N.V. The Phraseological Units in the New Drama Structure (on the material of V. Vynnychanko's play "Between Two Forces".

The subject of this article deals with generally established, individual Ukrainian and foreign phraseological units of the drama by V. Vynnychenko: "Between Two Forces". The place of given units, the peculiarities of functioning in the structure of a new drama, their meaning in the opening of the ideal load of the drama are revealed there.

Схожі:

Удк 821. 161 09 Винниченко iconУдк 124. 6: 821. 161. 1-1: 141Соловьёв
move to 1064-20634
Удк 821. 161 09 Винниченко iconУдк 821. 161. 2 В. В. Cавченко
Одесский нонконформизм в изобразительном искусстве 1960–1980-х гг.: К анализу явления
Удк 821. 161 09 Винниченко iconУдк 130. 123. 1: 821. 161. 1-1Цветаева Елена Соболевская (Одесса)
move to 1064-20625
Удк 821. 161 09 Винниченко iconУдк 821. 161. 2(477 ) «19» 93,09: 811. 161. 2’255. 4-112: 159. 923 Перекладна література для дітей
У статті зроблено спробу дослідити своєрідності перекладної дитячої літератури, розглянути стислу історію українського художнього...
Удк 821. 161 09 Винниченко iconУдк 130. 123. 1: 821. 161. 1-1Цветаева Елена Соболевская (Одесса)
Наиболее показательным текстом в этом плане является довольно объемная работа Цветаевой с самим себя кажущим названием – «Искусство...
Удк 821. 161 09 Винниченко iconУдк 821. 161 09Фра: 32 Михайло Зубрицький
Актуальність внеску Івана Франка у розвій української політичної суспільної думки важлива саме зараз, коли знов і знов звучать голоси...
Удк 821. 161 09 Винниченко iconУдк 821. 161. 2-94жиленко
Давидович, Микола Лукаш, Михайлина Коцюбинська, вся родина Світличних, Алла Горська, Віктор Зарецький, Євген Сверстюк, Іван Дзюба,...
Удк 821. 161 09 Винниченко iconВ. Н. Каразіна главацька юлія Леонідівна удк 81-11: 821+821. 111(73) композиційно-смислова структура англомовної байки: лінгвокогнітивний аспект спеціальність 10. 02. 04 германські мови Автореферат
Робота виконана на кафедрі романо-германських мов Херсонського державного університету Міністерства освіти І науки України
Удк 821. 161 09 Винниченко iconУдк 124. 6: 821. 161. 1-1: 141Соловьёв
Именно по такому пути пошел в свое время Вл. Соловьёв, который по сути дела и задал для последующих поэтов и мыслителей особый ракурс...
Удк 821. 161 09 Винниченко iconУдк 821. 161. 2: 321. 64(093) М. О. Кульчицька
«…Український пись­мен­­ник, опинившись поза межами ефективної влади чк–нквс–мдб, був, ска­за­­ти б, одер­жи­мий бажанням якнайшвидше...
Удк 821. 161 09 Винниченко iconУдк 316. 42: 338. 1 Н. В. Винниченко
Нвестиційна та соціальна складові загальної концепції соціально-економічного розвитку україни
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи