Удк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка icon

Удк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка




Скачати 91.04 Kb.
НазваУдк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка
Дата11.09.2012
Розмір91.04 Kb.
ТипДокументи
1. /02soippk.rtfУдк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка

О.І. Скоробагатська. І.і. огієнко про просвітницькі погляди в.в. капніста

УДК 37(4УКР)(091)-05

О.І. Скоробагатська,

аспірантка

(Сумський педуніверситет)

І.І.ОГІЄНКО ПРО ПРОСВІТНИЦЬКІ ПОГЛЯДИ В.В. КАПНІСТА

У статті подана характеристика просвітницьких ідей В.В. Капніста.

В час національного відродження України досить важливим є питання морального, духовного розвитку народу. Це безумовно підвищує інтерес до минулого, до історичного досвіду. Україна дуже багата на особистості, які зробили безцінний внесок в історію її культури, науки, освіти. Серед таких особистостей – Іван Іванович Огієнко (митрополит Іларіон), доктор філософії, видатний учений і мовознавець, професор і ректор, журналіст і видавець, міністр освіти й мистецтва, ректор духовних академій.

І.І.Огієнко підкреслював, що талановитий український народ завжди славився своєю багатою культурою, утворення якої йшло тернистим шляхом. Та " не дивлячись на всі заборони, українська культура проте прямувала вперед...". У своїх працях він приділяв велику увагу духовному відродженню особистості, яке повинне будуватися на фундаменті християнської моралі, національних ідеалів і загальнолюдських цінностей. І.І.Огієнко писав, що український народ "дуже дорогою ціною виборює собі право на окреме життя, на свою віру, на свої звичаї, але що раз він собі виборов, тим уже легко не поступається . " [1: 157].

У своїх роботах І.І.Огієнко досліджує історію становлення української культури, і в рамках цього – діяльність багатьох своїх талановитих співвітчизників – діячів освіти, літератури, просвітництва. Серед тих, кого він вважав причетним до долі українського народу, хто зробив вагомий внесок у розвиток української культури – ім’я В.В. Капніста.

Василь Васильович Капніст походив із грецького роду Капнісі. На початку XVІІІ століття дід поета разом зі своєю родиною виїхав на Україну, що стала їх улюбленою другою батьківщиною. Тут у 1758 році і народився майбутній поет, драматург, просвітник та громадський діяч В.В. Капніст.

Найбільш цінним, на думку Огієнка, у творчості Капніста і його діяльності був мотив, пов'язаний з національним звільненням українського народу з-під ярма російської імперії. У роботі "Українська культура" Огієнко пише, що в 1791 р. "до Берліну приїхав гарячий патріот, письменник В.Капніст і на аудієнції заявив пруському канцлерові Герцбергу, що його послали земляки, знесилені "тиранією російського уряду і кн. Потьомкіна" [2: 204]. Виступаючи як представник українського народу, Капніст просив канцлера про допомогу Прусії Україні в боротьбі за національну незалежність. Це був дуже відважний, патріотичний крок у період, коли відбувалася широкомасштабна русифікація України. Далі звернемось до творчості самого Капніста.

У 1783 році Капніст написав радикальну антикріпосницьку "Оду на рабство". Приводом до неї послужив Указ Катерини про покріпачення українських селян. Поет з обуренням прийняв цей Указ і відгукнувся на нього одою, в якій оплакував "порабощенье" своєї "любезной отчизны" і закликав Катерину повернути їй "вольность". Поет співчуває пригнобленому народу; він вважає неприродним і беззаконним саме кріпацьке право як таке:

Воззрите вы на те народы, К уничиженью осужденны

Где рабство тяготит людей; Несчастий полну чашу пьют

Где нет любезныя свободы Под игом тяжкия державы

И раздается звук цепей. Потоками льют пот кровавый

Там к бегству смертные рожденны, И злее смерти жизнь влекут… [3: 174, 175].

Автор з болем і ностальгією пише про вільну казацьку Україну:

Везде, где кущи, села, грады Со всех сторон текли свободно,

Хранил от бед свободы щит, Там рабство их отгонит прочь.

Там тверды зиждет власть ограды Увы! Судьбе угодно было,

И вольность узами теснит. Одно чтоб слово превратило

Где благо, счастие народно Наш ясный днеь во мрачну ночь [3: 174].

Капніст виразно змалював гірке життя ще недавно вільного народу, правдиво показав, як зруйновано наш край після скасування козацтва:

Насилия властей страшаться; Подняв главу, воззреть боятся

Потупя взор, должны стенать; На жезл, готовый их карать [3: 175].

Великою громадською силою перейняті рядки, у яких поет із гнівом звертається до царів:

А вы, цари! На то ль зиждитель И зло из общих благ творить?

Своей подобну власть вам дал, На то ль даны вам скиптр, порфира,

Чтобы во областях подвластных Чтоб были вы бичами мира

Из счастливых людей несчастных И ваших чад могли губить?... [3: 174].

В.В. Капніст був гарячим патріотом, переконаним прихильником розвитку національно самобутніх шляхів у літературі. З роками у нього зростає інтерес до національної стародавності, до народної творчості. Великий інтерес являють роботи Капніста у галузі вивчення найбільшої пам'ятки давньої слов'янської літератури "Слова о полку Ігореві", який він одним з перших переклав сучасною мовою. "Слово" безсумнівно, привернуло увагу Капніста своїм героїко-патріотичним духом, осудом міжусібної політики князів.

Не менш високо, ніж патріотичні поривання В.Капніста, І.Огієнко цінував і його загальнолюдські, моральні принципи. Проаналізуємо далі ряд творів видатного вітчизняного поета, які дозволять нам аргументовано підтвердити точку зору щодо цих принципів.

Результатом соціальних відносин, що загострювалися, стало посилення сатиричного начала в літературі. У 1777 році в одному з найбільш прогресивних журналів того часу, у "Санкт-Петербургском вестнике", з'являється " Сатира 1", написана В.В. Капністом. У цьому творі поет змальовує картину столичного суспільства, засуджує дурість, марнотратство, хабарництво суддів, злодійство знаті – усі суспільні пороки:

Коль сколько ни сердись, а я начну браниться;

С бездельством, с глупостью людской мне не ужиться,

Везде продерзостный беспутство кажет вид;

Бесчестие в чести, из моды вышел стыд.

Почти с кем ни сойдусь, с кем речь ни начинаю,

Или невежество, или порок встречаю [3: 163].

Автор показує лицемірство суспільства, за зовнішньою благопристойністю якого ховається порок, безчестя. Капніст заявляє, що його мова – мова сатирика, – не втомиться "правдой уличать" "таких уродов". Але наступної "Сатиры" написано не було, тому що перша викликала ремство і незадоволення. Безсумнівно, що це було спричинено головним чином тими рядками, у яких під виглядом похвал "рачительной руке" Катерини автор підносив цариці невтішні для неї істини:

Монархиня легко могла б попрать Луну, И легче б силою вселенну покорила,

Монархов примирить, искоренить войну, Чем из числа людей глупцов искоренила [3: 166].

До "глупців" сатирик відносить і бездарних віршотворців, що на всі лади прославляють Катерину. Капніст викриває користь і лестощі високопоставлених осіб. У своїй сатирі він виступає в ролі борця за передові ідеї, суспільного діяча і просвітителя.

З найбільшою силою громадсько-викривальна сторона творчості Капніста проявилася в самому значному і довговічному з усіх його здобутків – віршованій комедії-сатирі "Ябеда", над якою він працював кілька років. Комедія мала блискучий успіх, але після чотирьох вистав її заборонили за велінням імператора Павла I і вилучили з продажу надруковані екземпляри.

Капніст-драматург правдиво розкриває типову картину безсоромного хабарництва і неправди, що панують у суді, користолюбство і криводушність усього бюрократичного апарату. За словами чесного діловода Доброва, голова Уголовної палати "сущей истины Иуда и предатель". Уся дія комедії заснована на розкритті потворних суддівських зловживань:

Бери, большой тут нет науки, На что ж привешены нам руки

Бери, что только можно взять. Как не на то, чтоб брать [3: 112].

Ця пісенька додає збіговиську п'яних чиновників характер блюзнірського обряду.

По ходу комедії автор наполегливо прагне дати зрозуміти читачам, що все,що викривається у комедії, не є чимось винятковим, а являє собою явище суто типове, узагальнення пороку, що має загальне поширення на "всей святой Руси". От як він пише про прокурора:

Где плохо что лежит, там зетит он далеко.

Не цапнет лишь того, чего не досягнет.

За праведный донос, за ложный он берет… [3: 43].

А у завершальній репліці звучить не впевненість у торжестві доброчинності і покаранні пороку, а навпаки, – явне очікування безкарності, невикорінності зла:

Впрямь: моет, говорят ведь, руку-де рука;

А с уголовною гражданская палата,

Ей-ей, частехонько живет запанибрата… [3: 159].

Надзвичайно велике значення п'єси Капніста криється у нечуваній до того часу силі сатиричних викриттів одного з провідних пороків самодержавно-кріпосницького ладу. "Ябеда" залишалася під забороною протягом усього царювання Павла І. І тільки в 1804 р. по велінню Олександра І ця комедія вийшла на сцени .

Такі ж сатиричні мотиви повторюються і у поемі "Видение плачущего над Москвою Россиянина". Дивлячись на руїни будинку суду автор пише:

Неправдою закон гнетился подавленный. Там истина вопи, невинность слезы лей.

Как бледны жесткие поваленные стены, Не слышат и не зрят: заткнуты златом уши;

Так челы зрелися бессовестных судей. Взор ослеплен сребром [3: 296].

В.В. Капніст усією душею болює за народом, "в мраз лютый холодом и голодом томимый" і робить висновок про справедливість строгого покарання суддів:

Нет,- в недоступном сем для бедного чертоге, Но он на роскошь лишь менял дары богаты,-

Не помнил он об них и позабыл о боге, И, в пепле падшие, их погребли палаты.

Который с тем вручил ему талант сребром, Зри в слабых сих чертах развратные сердца,

Чтобы деля его, умножил мзду - добром. И справедливый чти над ними суд творца [3: 297].

В результаті віршований плач перетворився на сатиру настільки різку, що це визначило наступну долю даного твору - він в плині цілих ста років залишався ненадрукованим. Ця поема – ще одне дуже яскраве свідчення того, що Капніст – громадський поет, поет-викривач суспільних пороків і зла, що діється "власть и деньги имущими".

В центрі ліричної творчості Капниста стоїть важлива і прогресивна проблема XVIII ст. – проблема вільної, творчо незалежної особистості. Для нього характерна спрямованість на зображення людини, що розмірковує з приводу дійсності. Особливо це проявилося у вільних перекладах од Горация і Анакреона. У гораціанській оді "Способ к довольству" Капнист говорить, що людина повинна вдовольнятися тим, що в неї є, турбуватися про духовні багатства, а не про матеріальні:

Чем больше мы себе откажем, Но быть своих сокровищ стражем -

Тем больше боги нам дадут; Безумным лишь приличен труд [3: 317].

Автор засуджує безмірну жадність:

Кто много требует строптиво, Блажен, рукою бережливой

Тот в многом недостаток зрит. Кому довольство бог дарит! [3: 318].

У своїй "Оде на счастье" поет ставить філософське питання, у чому щастя людини, у чому її призначення:

И, ослепленные пристрастьем, Премудра, щедрая природа,

Весь век свой гонимся за счастьем, Что совесть чистая, свобода,

Нося его всегда с собой. Здоровье и насущный хлеб

Познай, о человек! Сколь смежно Довлеют к твоему покою.

С тобою благ струя течет, Будь с ними счастлив сам собою

И как сама десницей нежной И дар благослови судеб [3: 201].

Своих питомцев к ней ведет

Поет нагадує нам, що від усіх прикростей рятує "веры щит":

О вера! Уст твоих уроки Убожество, болезнь и бедство,

Ослабший дух мой подкрепят, Как человечества наследство,

С тобой и горести жестоки С терпеньем буду принимать[3: 204].

Меня теперь уж не сразят.

Розглянуті нами твори Капніста дозволяють скласти уявлення про його світогляд і просвітительські погляди. І.І. Огієнко у своїй книзі "Українська культура" називає В.В. Капніста "завзятим українським патріотом". Поєт прагнув до створення образу людини як ідеалу, як вищої сутності. У своїй творчості в плині усього свого життя він був вірний своєму культу незалежної і благородної людської особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. І.І. Огієнко. Українська культура. – К., 1991. – 141 с.

  2. І.І. Огієнко. Українська культура. – К., 1918. – 272 с.

  3. В.В. Капніст. Сочинения. – М., 1959


Матеріал надійшов до редакції 12.11.2001 р.

Скрорбагатская О.И . И.И. Огиенко о просветительских взглядах В.В .Капниста.

В статье дана характеристика просветительских идей В.В. Капниста.

Skorobagatska O.I. . I.I. Ogiyenko about the enlightener’s views of V.V. Kapnist.

The article contains characteristic of the enlighteners ideas of V.V. Kapnist.

Схожі:

Удк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка iconМіністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені
Ббк 87. 3 (4Укр) : 74. 584(4Укр)738. 1: 22. 3+91. 28 Удк 140. 8 : 378. 113. 1(092) : 012
Удк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка iconМіністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені
Ббк 87. 3 (4Укр) : 74. 584(4Укр)738. 1: 22. 3+91. 28 Удк 140. 8 : 378. 113. 1(092) : 012
Удк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка iconУдк 657: 634 Михальська В. В., аспірантка
Відображення біологічних активів садівництва у фінансовій звітності бюджетних установ
Удк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка iconУдк 336. 71: 001. 895 Кривич Яна Миколаївна, аспірантка
Нноваційний потенціал банку: загальні напрямки формування, оцінки, управління та використання
Удк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка iconУдк: 378. 016: 616. 5: 616. 97(091)(477. 54) Руководители кафедры дерматологии и венерологии
Ключевые слова: дерматология, венерология, сифилис, госпиталь, клиника, преподаватель, исследования
Удк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка iconУдк 72. 04(091)(045) Ю. В. Романенкова
Акцентовано увагу на новому принципі декорування приміщень королівських резиденцій на прикладі Бального залу замку Фонтенбло – комбінуванні...
Удк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка iconУдк 37. 01: 32(091) С. Л. Кузьмина
Цель данного исследования – на основе такого анализа определить функции методологии педагогики в системе советских педагогических...
Удк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка iconТвердомед катерина миколаївна удк 340(477) (091)
Робота виконана на кафедрі історії держави І права України І зарубіжних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава...
Удк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка iconУдк 289. 954 (091) К. О. Бережко
У демократичній країні держава повинна «підлаштуватися» під таку групу, а в антидемократичній навпаки – таку організацію змусять...
Удк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка iconУдк 331. 101. 6 В. М. Турчина, аспірантка, двнз «Київський національний економічний Університет імені Вадима Гетьмана»
Наведено алгоритм визначення рівня задоволеності працівників станом управління ефективністю праці в компанії шляхом анкетування,...
Удк 37(4укр)(091)-05 О.І. Скоробагатська, аспірантка iconУдк 373 091. 2 О. В. Литвиненко
У статті розглянуто сутнісні ознаки професійно-педагогічного проектування. Визначено основні етапи та практичні дії зі створення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи