Н.І. Малюхова к пед н., доцент ікпп нпу імені М. П. Драгоманова (м. Київ) корекційно-розвивальна спрямованість вивчення геометричного матеріалу на урок icon

Н.І. Малюхова к пед н., доцент ікпп нпу імені М. П. Драгоманова (м. Київ) корекційно-розвивальна спрямованість вивчення геометричного матеріалу на урок




Скачати 104.46 Kb.
НазваН.І. Малюхова к пед н., доцент ікпп нпу імені М. П. Драгоманова (м. Київ) корекційно-розвивальна спрямованість вивчення геометричного матеріалу на урок
>Н.І.Малюхова<><>к. пед. н., доцент<><>ІКПП НПУ імені М.П.Драгом
Дата29.09.2014
Розмір104.46 Kb.
ТипУрок

УДК 376.016:51

© 2011р.                                                                         

Н.І.Малюхова

к. пед. н., доцент

ІКПП НПУ імені М.П.Драгоманова (м. Київ)

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНОГО МАТЕРІАЛУ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В МОЛОДШИХ КЛАСАХ ШКІЛ ДЛЯ СЛІПИХ ДІТЕЙ

В статті висвітлюються особливості вивчення геометричного матеріалу на уроках математики в спеціальній школі для сліпих дітей

Ключові слова: логічне мислення, алгоритмічне мислення, цілеспрямоване спостереження, просторові уявлення, лінійні  міри.

У системі навчальних предметів шкіл для дітей з глибокими порушеннями зору одне з основних місць посідає математика. Даний предмет вивчається протягом всього періоду навчання дітей в молодших класах.

В ході наукових педагогічних досліджень (П.С.Гур’єв, О.І.Гольденберг, В.О.Латишев, С.І.Шорох-Троцький, М.В.Богданович, М.В.Козак, А.Я.Коваль та інші) слушно відзначено провідну роль математики у розвитку логічного мислення, формуванні алгоритмічного мислення, вихованні навичок розумової праці (планування, пошук раціональних шляхів, критичність тощо) дитини.

Геометрія, як частина математики, є однією з важливіших дисциплін у навчальному плані середньої школи. Засвоєння курсу геометрії, визначеного програмою, дає учневі певну суму знань, потрібних для сприймання більш складного математичного матеріалу та основ тих наук, які тісно пов’язані з математикою, як наприклад, фізика, географія та інші. Крім того, вивчення геометрії має велике значення для розвитку логічного мислення учнів, бо геометрія дає багато вправ на формулювання простіших логічних висновків.

Дослідженнями встановлено, що у сліпих дітей виникають великі труднощі при засвоєнні такого розділу математики як геометрія (М.І.Земцова, Б.І.Коваленко, Ю.О.Кулагін, І.В.Клушина, В.З.Денискіна та інші). Це є невипадковим, тому що сприймання людиною просторових характеристик відбувається в основному за допомогою зору. В зв`язку з цим природньо передбачити, що розвиток в процесі створення просторових уявлень в умовах зорової недостатності має певну своєрідність в порівнянні з умовами нормального зору.

Значне зниження гостроти зору або його відсутність є причиною цілого ряду особливостей психічного розвитку дітей, що відбивається на якості засвоєння ними геометричного матеріалу та шкільного курсу математики в цілому. Повільне і своєрідне зорове сприймання навчального матеріалу утруднює цілеспрямоване спостереження, негативно впливає на засвоєння багатьох геометричних понять, спричиняє труднощі під час формування і розвитку просторових уявлень, точних накреслювально-вимірювальних умінь. Негативні наслідки відсутності зору проявляються також у нескоординованості рухів, повільному виконанні предметно-практичних дій, недостатньому чуттєвому досліді учнів. Тому особлива цінність засвоєння геометричного матеріалу для сліпих дітей полягає в розвитку просторових уявлень у зв’язку з вивченням геометричних форм та визначенням розміру і просторових відношень окремих предметів та їх частин.

Просторові уявлення допомагають сліпому учневі не тільки легко створювати геометричні образи, потрібні для розв’язання того чи іншого питання з геометрії, а також  створювати образи тих предметів, які не можуть бути сприйняті за допомогою дотику, і це надзвичайно важливо для сліпого учня під час вивчення оточення та для розвитку просторової орієнтації. Недостатній розвиток просторових уявлень перешкоджає учневі засвоювати геометричні знання. Причиною недостатнього розвитку просторового уявлення у сліпих учнів є специфічні труднощі сприймання сліпими простору. Сліпі діти (особливо від народження або ті, що втратили зір в ранньому дитинстві) мають дуже невеликий запас просторових уявлень, труднощі орієнтації в просторі, відставання в розвитку ручних умінь, бідність наочно-практичного досвіду, що негативно позначається на оволодінні знаннями та вміннями з геометрії (В.З.Денискіна, І.В.Клушина та інші). Спеціальні дослідження з питань засвоєння сліпими дітьми геометричного матеріалу належать Н.В.Клушиній. В результаті експериментів Н.ВКлушина як найбільш характерні виділила такі труднощі в засвоєнні сліпими дітьми геометричних знань:

  • відсутність уявлень про дійсну величину лінійних мір;

  • змішування одних лінійних  мір з іншими;

  • труднощі в приблизному визначенні відстані;

  • невміння користуватись вимірювальними інструментами;

  • змішування понять довжини та ширини;

  • труднощі в оцінці направлення під час вимірювання відстані на місцевості;

  • невміння розрізняти видиму різницю довжини сторін.

Але значна кількість дослідників-тифлопедагогів показали, що подолання цих труднощів і нормалізація розвитку сліпої дитини можлива і залежить, головним чином, від змісту, методів і умов навчання (Б.І.Коваленко, Ю.О.Кулагін, І.В.Клушина та інші). Тому навчання сліпих дітей проходить своєрідно та трохи повільніше, ніж зрячих, з обов’язковим використанням специфічних методів, прийомів і засобів.

Важливе значення надається такому розділу геометрії як навчання вимірюванню. Психологи та методисти вважають необхідним з самого початку навчання математики формувати у дітей поняття не тільки з дискретними, але й з безперервними множинностями, такими як протяжність лінії, яка вимірюється за допомогою мір довжини.

В курсі математики в початкових класах багато уваги приділяється формуванню понять протяжності (довжина, ширина, висота, товщина, глибина), навчанню вимірювальним діям, кресленню відрізків і фігур зі сторонами заданої довжини.

Сліпота обумовлює своєрідність формування предметно-практичної діяльності (В.П.Єрмаков, М.І.Земцова, Л.Я.Солнцева, І.С.Моргуліс та інші). В результаті надмірної опіки сліпої дитини з боку дорослих, що виражається в виконанні за неї багатьох предметно-практичних, побутових, ігрових і елементарних трудових дій, у такої дитини недостатньо збагачується її предметно-практичний досвід. Внаслідок цього, значна кількість сліпих дітей мають великі труднощі в практичному співвідношенні предметів за просторовими ознаками: не знають, як порівняти плоскі предмети за довжиною (чи шириною), наклавши один предмет на другий тощо. Разом з тим, оволодіння практичним порівнянням предметів за просторовими ознаками є дуже важливим для формування уявлень і понять про просторову протяжність, для оволодіння діями вимірювання та креслення.

Специфічні труднощі у вимірювально-накреслювальних навичках з`являються у сліпих дітей також внаслідок нечіткості рухів, недостатньої їх точності, стабільності, швидкості, координованості.

Трудність вивчення геометричного матеріалу в школах сліпих полягає в тому, що за допомогою дотикового сприймання сліпа дитина отримує обмежену кількість конкретних образів, які необхідні для утворення  геометричних понять. Причиною цього є те, що сліпа дитина в житті зустрічається з меншою кількістю предметів оточення, ніж зряча. Крім того, ці діти, зустрічаючись з предметами, не завжди отримують правильні уявлення  про їх форму, особливо, коли цей предмет має складну форму або великий розмір. Це пояснюється специфічністю дотикового сприймання, яке значно утруднюється, якщо розмір предмета виходить за межі охоплення його руками.

Сліпі учні, які добре відмічають різницю в знайомих формах дрібних предметів, не помічають її у великих предметах і особливо тоді, коли відхилення від знайомих форм не значне, а розмір предметів більший за широке дотикове поле. Це дає підставу для твердження, що для сліпої дитини трудність визначення навіть простіших геометричних форм збільшується разом із  збільшенням розміру предметів.

Спостереження також показали, що учні в більшості своїй проходять повз предмети оточення, не ознайомлюючись з їх формою, а через це не набувають знань про просторове оточення і не розвивають своєї орієнтації. Щоб учні могли правильно та без великих труднощів визначати форму предметів, у них повинні бути сформовані необхідні для цього навички. Такі навички набуваються при певній настанові  та вимогливості педагога щодо ознайомлення учнів з формами в оточенні та вимірювання їх. Крім того, доводиться враховувати й те, що практична діяльність сліпого учня значно звужена, а тому треба звернути увагу на використання придбаних знань учнів у практичному житті.

Дуже важливим моментом для учнів є відтворення геометричних образів у масштабі, бо сліпим дуже часто доводиться робити в уяві збільшення та зменшення форми моделі предмета, щоб уявити собі предмет, з яким не можна ознайомитися дотиково.

Для розвитку такої здібності цінним засобом є відтворення геометричних образів у різному масштабі. Спочатку учні повинні вправлятися в зображенні прямих ліній, збільшуючи або зменшуючи їх в кілька разів. А далі таке збільшення або зменшення в кратному відношенні учні роблять відносно площ прямокутників, об’ємів прямокутних паралелепіпедів та кубів. Необхідно, щоб учні конкретно уявляли собі розмір прямокутника, у якого збільшилася площа в 2-3 рази, або площа квадрата, у якого сторона збільшена вдвічі, втричі тощо. А для цього необхідно дати учневі модель прямокутника і запропонувати йому зробити з паперу площу в кілька разів більшу за дану. Такі ж вправи за допомогою пластиліну чи іншого матеріалу слід робити і відносно побудови  інших геометричних тіл, для чого учням дають завдання збільшити об’єм даної моделі в 2 чи 3 рази. Робота по масштабному зображенню  дуже корисна не тільки для ознайомлення з предметами, але й під час користування  планами та картами, що дуже важливо для сліпого учня.

Ця робота тісно пов’язана з відтворенням геометричних образів на папері. Роль малюнка в педагогічному процесі надзвичайно велика, бо, з одного боку, малюнок допомагає учневі створювати нові образи та уточнювати ті, що вже набуті, а, з другого боку, малюнок дає можливість перевірити, як сприйняв учень той чи інший геометричний образ. До впізнання малюнків учні мають бути підготовлені з молодших класів, що допоможе їм легко розбиратися в складних малюнках не тільки в геометрії, але й в фізиці, географії тощо.

Корисним видом робот із геометрії є відтворення геометричних образів з різного матеріалу: з паперу, з дроту, з паличок, вирізування з овочів, виліплювання з глини, пластиліну; а також відтворення за допомогою малюнка на дерев’яній дошці , покритій глиною.

Враховуючи труднощі сприймання сліпими учнями геометричного матеріалу, педагогу на уроці потрібно створити відповідні сприятливі умови та використати всі можливості для його успішного засвоєння. Це зобов’язує вчителя виконувати перш за все методичну вимогу щодо унаочнення педагогічного процесу.

Щоб запобігти формально-словесному засвоєнню знань, в процесі навчання широко використовуються прийоми конкретизації мисленнєвої діяльності, побудовані на широкому застосуванні засобів наочності, тифлотехнічного оснащення (О.О.Козаков, Б.І.Коваленко, Н.Б.Коваленко, Ю.О.Кулагін, Р.С.Муратов). В зв`язку з цим, у процесі навчання сліпих дітей особливо важливе місце повинно відводитись засобам, за допомогою яких іде формування наочно-практичних та розумових дій (М.І.Зотова, Н.С.Костючек, І.С.Моргуліс, Л.І.Солнцева, С.Н.Хорош).

Використання наочних посібників, спрямованих на формування в учнів конкретних уявлень та понять, сприяє розвитку логічного мислення, уважності, цілеспрямованого спостереження, навичок самостійної роботи.

Наочність, як засіб формування життєвого досвіду під час навчання дітей з патологією зору, набуває особливо важливого значення, оскільки відсутність чи недостатність зорової інформації ускладнює формування реальних уявлень.

Н.С.Костючек експериментально довела, що в тих випадках, коли сліпим своєчасно надається можливість дослідження і вона проводиться у відповідності з закономірностями формування дотикового образу, встановлюється правильне відношення слова і образу, складаються узагальнені образи предметів. М.І.Земцова вказувала на те, що у сліпих дітей “словесні засоби, які використовуються без опори на наочні засоби навчання, ведуть до формального засвоєння знань і створення чисто словесних зв`язків”.

В наш час вже розроблено значна кількість спеціальних навчально-наочних посібників для сліпих, але разом з тим використання засобів наочності виготовлених для учнів масових шкіл не заперечується, якщо вони підходять для сліпих дітей  і легко можуть бути пристосовані до особливостей їх сприймання. В зв`язку з цим багато тифлопедагогів (О.О.Козаков, Г.Б.Морозова, О.І.Єгорова, Л.І.Сонцева та інші), виходячи з цілей і завдань викладання в школах сліпих того чи іншого предмету, відбирають і адаптують для сприймання незрячими дітьми засоби наочності, які застосовуються в масових школах, створюють спеціальні посібники, прилади та пристосування.

У багатьох авторів є розробки особливих прийомів застосування засобів наочності та проведення практичних робіт (Ю.О.Кулагіна, Н.В.Клушина, Г.Г.Лоскутова, В.З.Денискіна та інші).

Школи сліпих повинні мати таку  кількість  наочного приладдя, щоб кожен з учнів на уроках математики був забезпечений потрібним приладом. Наочні приладдя для сліпих у значній своїй частині використовуються ті ж , що і для зрячих: одні з них вживаються  без всяких змін, а деякі зі спеціальним пристосуванням. Зразком такого приладу може бути, наприклад, метр, на якому зроблені рельєфні поділки  цвяшками, дротом або рівчачками.

Другою методичною вимогою під час викладення геометричного матеріалу в молодших класах шкіл сліпих є зв’язок його з практичним життям. Цей зв’язок виявляється, з одного боку, тим, що учні спостерігають як геометрія застосовується в практичному житті, а, з другого боку, і самі повинні навчитися застосовувати набуті знання в своїй діяльності.

Так, під час вивчення геометричного матеріалу, учні повинні навчитися не тільки будувати різні фігури, але й вміти вираховувати їх розмір, бо вивчення геометрії не може бути відірвано від арифметики. Роль геометричних задач у практичному житті надзвичайно важлива, а тому дуже корисно давати учням дійові задачі, тобто задачі без числових даних, для розв’язання яких учневі доводиться знаходити числа шляхом вимірювання. Наприклад, учневі дають сантиметрову лінійку і два предмети , пропонують обчислити, на скільки один предмет довший за другий.

Так само при визначенні площ учням дають завдання, наприклад, обчислити площу палітурки книжки, площу кришки стола тощо за допомогою вимірювання.

Таких задач можна скласти безліч, і всі вони характеризуються тим, що для їх розв’язання учневі доводиться запровадити вимірювання. Такі задачі зацікавлюють учнів, активізують і , що особливо важливо, розвивають практичні навички до вимірювання, розвивають дотикові органи, а все це сприяє підготовці сліпого учня до трудової діяльності.

В молодших класах шкіл для сліпих дітей позакласна робота повинна проводитись в напрямку сприяння розвитку геометричних понять та просторової орієнтації учнів. Є багато настільних ігор для зрячих, якими можуть користуватися і сліпі діти якщо зробити в них незначні пристосування. Під час ігрового процесу учні молодших класів можуть ознайомитись з назвами геометричних фігур, навіть і тих, що не передбачені програмою, наприклад, з конусом, циліндром, пірамідою тощо, що для сліпих дітей особливо важливо. Існує багато ігор для розвитку просторової орієнтації, які доцільно використовувати в роботі.

Список літератури

1. Бондар В.І. Стан та перспективи розвитку державної системи навчання дітей з психофізичними вадами // Дефектологія.-1997.-№3.-С.2-7.

2. Денискина В.З. Особенности овладения слепыми школьниками элементами геометрии и навыками черчения и некоторые методические рекомендации // Дефектология.-М.,1979.-№4.-С.45-49.

3. Денискина В.З. Особенности ознакомления слепых младших школьников с объемными геометрическими фигурами // Дефектология.- М.,1987.-№5.-С.43-47.

4. Концепція спеціальної освіти осіб с фізичними та психічними вадами на найближчі роки та перспективи. - К.,1996.-37с.

5. Минчинская Н.А., Моро М.И. Вопросы методики и психологии обучения арифметики в начальных классах М.: Просвещение,1965.

6. Формування геометричних понять в учнів початкових класів (Методичний лист) К.: Радянська школа,1965.

Н.И.Малюхова. Коррекционно-развивающая направленность изучения геометрического материала на уроках математики в школах для слепых детей.

В статье освещены особенности изучения геометрического материала на уроках математики в специальной школе для слепых детей

Ключевые слова: логическое мышление, алгоритмическое мышление, пространственные представления, линейные меры.

N.I. Malyuhova. Correctional and developmental orientation of geometric material at mathematics lessons at schools for blind children.

This article examines special features in teaching geometric material at mathematics lessons at schools for blind children.

Key words: logical thinking, algorithmic thinking, spatial representation, linear measure.

Статтю подано до друку 15.01.2011 р.

Схожі:

Н.І. Малюхова к пед н., доцент ікпп нпу імені М. П. Драгоманова (м. Київ) корекційно-розвивальна спрямованість вивчення геометричного матеріалу на урок icon175 книг до 175-річчя нпу імені М. П. Драгоманова
М. П. Драгоманова /укл. Г.І. Волинка, О. С. Падалка, Л. Л. Макаренко; за заг ред. В. П. Андрущенка. – 2-ге видання, допов. І перероб....
Н.І. Малюхова к пед н., доцент ікпп нпу імені М. П. Драгоманова (м. Київ) корекційно-розвивальна спрямованість вивчення геометричного матеріалу на урок iconСемінарські заняття, їх тематика і обсяг Модуль №6. “Методика вивчення геометричного матеріалу” Семінарське заняття 1 Тема: Геометричні фігури: пряма лінія, крива лінія, ламана. Відрізок прямої лінії. Промінь. Коло і круг
Зміст і завдання вивчення геометричного матеріалу у програі математики початкової школи
Н.І. Малюхова к пед н., доцент ікпп нпу імені М. П. Драгоманова (м. Київ) корекційно-розвивальна спрямованість вивчення геометричного матеріалу на урок iconЗвіт про роботу Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова за 2005/2006 навчальний рік Київ 2006 м іністерство освіти І науки України
Нпу імені М. П. Драгоманова за 2005/2006 навчальний рік / Укл. Г. М. Бойко, Т. А. Жижко, І.І. Загарницька, Л. Л. Макаренко, Ю. Л....
Н.І. Малюхова к пед н., доцент ікпп нпу імені М. П. Драгоманова (м. Київ) корекційно-розвивальна спрямованість вивчення геометричного матеріалу на урок iconЗвіт про роботу Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова за 2006/2007 навчальний рік Київ 2007
Нпу імені М. П. Драгоманова за 2006/2007 навчальний рік / Укл. Г. М. Бойко, Т. А. Жижко, І.І. Загарницька, Л. Л. Макаренко, Ю. Л....
Н.І. Малюхова к пед н., доцент ікпп нпу імені М. П. Драгоманова (м. Київ) корекційно-розвивальна спрямованість вивчення геометричного матеріалу на урок iconРішенням Вченої ради нпу імені М. П. Драгоманова (протокол №3 від 03 листопада 2011 року) І
Нова редакція розділу 5 Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу «Організація І проведення контролю...
Н.І. Малюхова к пед н., доцент ікпп нпу імені М. П. Драгоманова (м. Київ) корекційно-розвивальна спрямованість вивчення геометричного матеріалу на урок iconПоложення про індивідуальний навчальний план студента нпу імені М. П. Драгоманова ( нова редакція ) Київ 2011
Положення про індивідуальний навчальний план студента в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова (нова редакція)...
Н.І. Малюхова к пед н., доцент ікпп нпу імені М. П. Драгоманова (м. Київ) корекційно-розвивальна спрямованість вивчення геометричного матеріалу на урок iconМ. П. Драгоманова Рекомендовано На засіданні Приймальної комісії Вченою радою Інституту іноземної нпу ім. М. П. Драгоманова філології Протокол
Вступний іспит з російської мови в нпу імені М. П. Драгоманова проводиться у формі тестування
Н.І. Малюхова к пед н., доцент ікпп нпу імені М. П. Драгоманова (м. Київ) корекційно-розвивальна спрямованість вивчення геометричного матеріалу на урок iconМ. п драгоманова „Затверджено" на засіданні Вченої ради нпу імені М. п драгоманова „ " 20 р. Протокол
Котляренко С. В. – кандидат філологічних наук, доцент кафедри методики викладання української мови та літератури Інституту української...
Н.І. Малюхова к пед н., доцент ікпп нпу імені М. П. Драгоманова (м. Київ) корекційно-розвивальна спрямованість вивчення геометричного матеріалу на урок iconМіністерство освіти І науки України
Професор Ганна Олександрівна Козачук: Біобібліографічний покажчик /Упоряд. Н.І. Тарасова; вступ ст к ф н. Н. П. Гальони; Національний...
Н.І. Малюхова к пед н., доцент ікпп нпу імені М. П. Драгоманова (м. Київ) корекційно-розвивальна спрямованість вивчення геометричного матеріалу на урок iconПункт 12 розділу 5 викладено в такій редакції
На виконання наказу Міністерства освіти І науки від 21. 12. 2009 №1158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 29. 12. 2009 за №1258/17274...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи