Імені івана франка щербань Микола Петрович icon

Імені івана франка щербань Микола Петрович




Скачати 332.88 Kb.
НазваІмені івана франка щербань Микола Петрович
Дата11.09.2012
Розмір332.88 Kb.
ТипАвтореферат


Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА


Щербань Микола Петрович


УДК 378.663:340(043.3)


ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ

ВИЩИХ АГРАРНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

І-II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ


13.00.04 – теорія і методика професійної освіти


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук




Житомир – 2011

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Інституті вищої освіти НАПН України


Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Невмержицький Олександр Артемович,

Інститут вищої освіти НАПН України,

провідний науковий співробітник відділу

педагогіки і психології.


Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Васянович Григорій Петрович,

Львівський науково-практичний центр

професійно-технічної освіти НАПН України,

завідувач відділу гуманітарної освіти;


кандидат педагогічних наук, доцент

Дарманська Ірина Миколаївна,

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія,

завідувач кафедри менеджменту освіти.


Захист відбудеться 22 лютого 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.053.01 в Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 40, конференц-зал.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка за адресою:10008, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 40.


Автореферат розісланий 20 січня 2011 р.





Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.Л. Яценко


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Україна, обравши для себе шлях розвитку та становлення суверенної і незалежної держави, формує суспільні інституції, місцеве самоврядування, систему національного права. Цей складний і багатогранний процес висуває особливі вимоги до системи вищої освіти щодо формування правової культури майбутніх спеціалістів, пошуку оптимальних шляхів її розвитку на основі Конституції України, основних положень Законів України „Про освіту” (1996 р.), „Про вищу освіту” (2002 р.), Указу Президента України „Про національну програму правової освіти населення” (2001 р.), Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті тощо.

Без знання й усвідомлення правових норм, які регулюють підприємницьку діяльність в аграрній сфері, молодший спеціаліст-аграрій не спроможний на достатньому рівні виконувати свої професійні обов’язки. Правові знання і правова культура мають стати обов’язковою складовою загальної підготовки випускників вищих навчальних закладів.

Проблему формування правової культури досліджували видатні філософи, педагоги, правознавці: М. Алєксєєв, В. Бабкін, В. Бурмистров, В. Головченко, В. Копейчиков, В. Котюк, С. Лисенков, В. Нерсесянц, М. Орзих, М. Подберезський, П. Рабинович, О. Семітко, О. Скакун, С. Сливка, С. Станік та ін.

У наукових працях розглянуто різні аспекти визначеної проблематики: становлення та розвиток права, запровадження конституційного принципу його верховенства (С. Алексєєв); теоретико-методологічні аспекти правової культури та динаміки її розвитку (С. Станік); наукові засади організації та методики визначення ефективності правового виховання (В. Головченко). У працях В. Копєйчикова, П. Рабиновича висвітлені проблеми реформування юридичної освіти в Україні, методики викладання теорії держави і права. Обґрунтування основ правового виховання учнів загальноосвітньої і професійно-технічної шкіл здійснено в роботах М. Фіцули, Н. Ткачової та ін. У працях Г. Васяновича, М. Подберезського розкрито сутність поняття «правова педагогіка», обґрунтовано теоретико-методологічні засади морально-правової відповідальності педагога.

Аналіз досліджень у галузі правової культури свідчить, що у розв’язанні визначених державою і суспільством завдань щодо правової освіти громадян провідне місце належить загальноосвітнім і вищим педагогічним навчальним закладам, де здобуваються основи правових знань, закладається підґрунтя формування правової культури суспільства. Як зазначають дослідники, вирішальним у цьому процесі виступає професійна підготовка педагогічних кадрів, органічною складовою якої є правова культура. Проте сучасні дослідження не повною мірою охоплюють проблематику формування правової культури, зокрема майбутнього спеціаліста-аграрія.

У вітчизняній педагогіці недостатньо розробленими є зміст і структура правової культури фахівця аграрного профілю; не визначені критерії, показники й рівні її сформованості; не розроблено технології формування правової культури майбутнього молодшого спеціаліста-аграрія.

У процесі дослідження окресленої проблеми постають такі суперечності: між усвідомленням майбутніми молодшими спеціалістами-аграріями значущості правової культури і недостатнім рівнем її сформованості; недостатньою розробленістю технології формування правової культури студентів і сучасними вимогами суспільства до майбутніх фахівців-аграріїв та рівня їхньої готовності до професійної діяльності; недосконалістю змісту навчальних посібників та підручників щодо формування правової культури студентів і необхідністю їхнього доопрацювання з метою ефективної організації навчально-виховного процесу.

Актуальність порушеної проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дослідження: "Формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-II рівнів акредитації".

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу педагогіки і психології Інституту вищої освіти АПН України і є складовою теми "Психолого-педагогічне проектування особистісно орієнтованих технологій навчання у вищих навчальних закладах" (№ 0103U000963).

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту вищої освіти АПН України (протокол № 4 п.5. від 31.03.2003 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 5 від 27.05.2003 р.).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та розробити модель, експериментально перевірити ефективність технології формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації.

Реалізація поставленої мети зумовила вирішення таких завдань дослідження:

  1. Проаналізувати стан розробки досліджуваної проблеми у педагогічній теорії і практиці професійної підготовки майбутнього молодшого спеціаліста-аграрія.

  2. Конкретизувати зміст, визначити сутність і структуру поняття “правова культура молодшого спеціаліста-аграрія”.




  1. Теоретично обґрунтувати й розробити модель формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, визначити критерії, показники та рівні її сформованості.

  2. Експериментально перевірити ефективність технології формування правової культури молодшого спеціаліста-аграрія, провести аналіз, інтерпретацію й узагальнення результатів її впровадження.

  3. Підготувати посібник «Формування правової культури фахівця» для студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

^ Гіпотеза дослідження полягає в тому, що рівень правової культури студентів аграрних коледжів і технікумів значно зросте за умов: упровадження в навчально-виховний процес технології формування правової культури, що включає мотиваційний, змістовий та процесуальний компоненти, і спрямована на підвищення правової компетентності; введення навчального спецкурсу «Формування правової культури фахівця», розробленого на основі використання сучасних педагогічних технологій; цілеспрямованої організації процесу формування діяльнісної та психологічної готовності майбутніх молодших спеціалістів (у теоретичному, практичному, особистісному аспектах) до фахової, у тому числі, правової діяльності.

^ Об'єктом дослідження є професійна підготовка майбутніх молодших спеціалістів у вищих аграрних навчальних закладах.

Предметом дослідження є процес формування правової культури майбутніх фахівців-аграріїв у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

^ Методологічною основою дисертаційного дослідження є концептуальні положення філософії, соціології, психології, педагогіки про сутність особистості, природу її пізнавальної і трудової активності; психолого-педагогічні закономірності становлення особистості, професійно-правової підготовки, діяльнісний, системний, компетентнісний та особистісно орієнтований підходи до фахової підготовки студентів у вищій школі.

^ Концептуальною ідеєю дослідження є положення про те, що формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів є соціальною потребою, ґрунтується на правовій, педагогічній і психологічній основах, практиці сучасних суспільних відносин, спрямоване на приведення професійно-правових взаємин у виробничій діяльності у відповідність до сучасних вимог, створення умов для правового самовдосконалення й підвищення рівня правової компетентності майбутніх молодших спеціалістів-аграрників.

^ Теоретичну основу дослідження становлять ідеї вітчизняних науковців у галузі: філософії (В. Андрущенко, П. Копнін, В. Кремень, В. Лутай, М. Михальченко, І. Надольний, В. Шинкарук, Б. Шубняков); історії педагогіки (А. Алексюк, Г. Ващенко, Н. Дем’яненко, Г. Єфіменко, О. Любар, В. Майборода, О. Сухомлинська, М. Ярмаченко); відповідності мети і змісту освіти (А. Бойко, с. Гончаренко, О. Кондратюк, Е. Лузік, О. Савченко); психолого-педагогічних основ успішної професійної діяльності (І. Бех, І. Зязюн, В. Козаков, Н. Ничкало, В. Сухомлинський та ін.); наукових основ формування правової культури в освітній діяльності (Г. Васянович, В. Копєйчиков, В. Котюк, М. Подберезський, А. Семітко, О. Скакун, С. Сливка).

Нормативно-правову базу дослідження становлять Конституція України, Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Програма правової освіти населення України, затверджена Кабінетом Міністрів України (1995 р.), нормативні документи Міністерства аграрної політики України.

На різних етапах дослідної роботи з метою розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження: теоретичні – вивчення філософської, психологічної, педагогічної, юридичної та історичної літератури з питань формування правової культури студентів у професійних навчальних закладах; теоретичне моделювання, що використовувалось для розробки концептуальних засад дослідження і, зокрема, моделі формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації; аналіз, синтез, інтерпретація, узагальнення, порівняння, контент-аналіз понять «культура», «правова культура», «правосвідомість» для визначення сутності категорії «правова культура майбутнього молодшого спеціаліста-аграрія»; емпіричні – педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи), що дав змогу дослідити рівні сформованості правової культури студентів та організувати навчальну роботу за експериментальною програмою; анкетування і тестування студентів, викладачів, бесіди; моніторинг і самооцінка майбутніми молодшими спеціалістами-аграріями сформованості правової культури, експертні оцінки для підвищення достовірності результатів дослідження; використання правових ситуацій з метою визначення рівнів сформованості правової культури; методи математичної статистики для проведення кількісного, якісного аналізу отриманих даних, визначення вірогідності та значущості отриманих результатів експерименту; здійснювався ретроспективний аналіз власного багаторічного педагогічного досвіду.

^ Організація та основні етапи дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася впродовж 2000-2009 рр. у кілька етапів.

На першому (2000-2001 рр.) – здійснено аналіз загальнотеоретичних, педагогічних, культурологічних, професійних аспектів досліджуваної проблеми, а також практичного досвіду формування правової культури майбутніх спеціалістів; визначено об’єкт, предмет дослідження, його мета і завдання. Обґрунтовано сутність і структуру, конкретизовано зміст поняття «правова культура молодшого спеціаліста-аграрія»; розроблено модель формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації; визначено критерії, показники і рівні її сформованості; розроблено відповідну технологію, визначено й обґрунтовано зміст, етапи, основні форми й методи; сформульовано робочу гіпотезу; розроблено методику проведення експерименту.

На другому (2001-2004 рр.) – проведено педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи), виявлено рівень правової культури студентів І-го курсу з метою подальшого уточнення змісту розробленої технології, ступінь володіння майбутніми молодшими спеціалістами-аграріями понятійним апаратом правової культури; впроваджено розроблену технологію формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів-аграріїв; здійснено апробацію результатів дослідної роботи.

На третьому (2004-2005 рр.) – проведено порівняльний аналіз одержаних поточних і кінцевих результатів педагогічного експерименту, сформульовано висновки, узагальнено результати наукового пошуку, оформлено дисертаційну роботу.

На четвертому етапі (2006-2010 рр.) проаналізовано зауваження експертної групи ВАК, доопрацьовано дисертаційне дослідження.

^ Експериментальна база дослідження. Аграрний коледж управління і права, Аграрно-економічний коледж, Хомутецький ветзоотехнікум, Березоворудський технікум Полтавської державної аграрної академії та Красноградський технікум механізації сільського господарства. В експериментальному дослідженні брали участь 27 викладачів та 438 студентів аграрних коледжів і технікумів.

^ Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше обґрунтовано теоретичну модель формування правової культури студентів аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; удосконалено систему правової підготовки молодшого спеціаліста-аграрія: визначено сутність і структуру, конкретизовано зміст правової культури молодшого спеціаліста-аграрія; обґрунтовано критерії оцінювання, показники й рівні сформованості правової культури майбутніх молодших спеціалістів; набуло подальшого розвитку положення про зміст і структуру педагогічних умов формування правової культури у процесі навчально-виховної роботи і навчально-виробничої практики, наближене до професійної діяльності молодших спеціалістів-аграрників.

^ Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці та експериментальній перевірці технології формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів-аграріїв; обґрунтуванні критеріїв визначення рівнів її сформованості; підготовці та впровадженні авторського спецкурсу „Формування правової культури фахівця”.

Основні концептуальні положення і рекомендації впроваджено у навчально-виховний процес Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної академії (довідка № 1688 від 28.11.2008 p.), Аграрно-економічного коледжу Полтавської державної аграрної академії (довідка № 7 від 21.01.2009 p.), Хомутецького ветзоотехнікуму Полтавської державної аграрної академії (довідка № 125 від 26.11.2008 р.), Березоворудського технікуму Полтавської державної аграрної академії (довідка № 79 від 28.11.2008 р.), Красноградського технікуму механізації сільського господарства (довідка № 26 від 28.01.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були предметом обговорення на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема, міжнародних: "Виховання у контексті соціальної адаптації студентства" (Харків, 2003), „Актуальні проблеми особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в системі безперервної освіти” (Кременець, 2004), „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2006), „Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” (Рівне, 2007); Перших міжнародних Драгоманівських читаннях (Київ, 2003); всеукраїнських: "Професіоналізм педагога" (Ялта, 2003), „Демократичні процеси та демократична освіта – основи розвитку соборності в Україні” (Полтава, 2005); регіональній "Сучасні проблеми виховання учнівської молоді" (Полтава, 2003).

Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні відділу педагогіки і психології вищої школи Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України.

^ Особистий внесок автора у навчальному посібнику для студентів вищих навчальних закладів «Педагогічна культура вчителя» полягає в розробці IV розділу, обґрунтуванні педагогічних засад формування правової культури вчителя і керівника навчального закладу.

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 16 публікаціях, з яких 15 одноосібних (8 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України) та 1 у співавторстві. Загальний обсяг опублікованих праць з теми дослідження складає 23,8 др. арк.

^ Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (251 найменування, з них – 4 іноземними мовами). Робота містить 11 рисунків на 8 ст., 19 таблиць на 23 ст. Загальний обсяг дисертації – 306 сторінок, з них основного тексту – 185.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, концептуальну ідею, гіпотезу, методологію та етапи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, особистий внесок здобувача, викладено дані про апробацію результатів дослідження та впровадження в педагогічну практику.

У першому розділі – «Теоретичні основи проблеми формування правової культури» – представлено результати теоретичного аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, різні світоглядні та концептуальні підходи щодо понять «культура», «правова культура», «формування правової культури». Розкрито взаємозв’язок моралі і права, правової і педагогічної культури в історії і практиці сьогодення, значення норм права у механізмі правового регулювання.

Обґрунтовано думку, що в розв’язанні визначених державою і суспільством завдань щодо правової освіти громадян провідне місце належить загальноосвітнім і вищим навчальним закладам, де вивчаються основи правових знань, формується правова культура. З’ясовано, що вирішальним у цьому процесі є професійна підготовка педагогічних кадрів.

Виокремлено основні проблеми формування правової культури молодшого спеціаліста-аграрія, до яких віднесено: відсутність системного розгляду проблем правової культури, правової свідомості, правової етики зокрема в найновіших посібниках та підручниках з теорії держави і права; необхідність розробки науково-методичних підходів до формування правової культури загалом та засобами інноваційних технологій зокрема; потребу у науково-практичному насиченні правової освіти; недостатню правову інформованість студентів, слабкий зв'язок із суспільною практикою, майбутньою професійною діяльністю.

Доведено, що результативність навчання визначається ступенем оволодіння відповідним обсягом знань та формуванням умінь і навичок, необхідними для ефективної професійної діяльності, що зумовлює необхідність перегляду методики викладання «Правознавства» у контексті оптимального поєднання теоретичної і практичної складової професійної підготовки майбутніх фахівців-аграріїв .

На основі контент-аналізу сформульовано поняття «правова культура майбутнього молодшого спеціаліста аграрника» та подано її основні компоненти: правові знання; правосвідомість (упевненість у справедливості законів, правове мислення, прагнення до самовдосконалення); культура спілкування; духовне багатство особистості; поведінка, що не суперечить правовим нормам. Доведено, правова культура молодшого спеціаліста-аграрника має виявлятися в знанні та практичній реалізації у процесі життєдіяльності визначених норм права, повазі до нього, переконаності у необхідності діяти відповідно до суспільних вимог, відображатися у поведінці та правосвідомості.

Обґрунтовано думку, що вищим ступенем правової культури майбутнього молодшого спеціаліста-аграрія є його цілеспрямована активна професійна діяльність, зумовлена внутрішньою усвідомленістю, повагою до права, що виявляється в діях з використанням прав і виконанням обов’язків.

Розкрито сутність правових категорій – культура, правова культура, норми права, правосвідомість, правнича етика, правова поведінка, професійна культура у контексті формування правової культури майбутнього молодшого спеціаліста-аграрія, її впливу на професійну та правову культуру, що передбачає відповідну готовність майбутнього молодшого спеціаліста-аграрія до виконання своїх фахових та громадянських обов’язків.

У другому розділі – «Модель формування правової культури студентів аграрних вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації» – представлено авторську модель, визначено критеріальні характеристики сформованості правової культури, готовності майбутніх молодших спеціалістів-аграріїв до виконання фахової діяльності. Передбачено, що в експериментальному дослідженні структурою процесу формування правової культури майбутнього молодшого спеціаліста аграрія слугуватиме створена модель, засобом – спецкурс «Формування правової культури фахівця», а результатом – готовність (психологічна, науково-теоретична, професійно-правова, особистісна) майбутніх молодших спеціалістів аграріїв до професійної діяльності.

Розроблена модель формування правової культури містить такі основні блоки: цільовий, організаційно-змістовий, реалізаційний, оцінно-результативний (рис.1).

Цільовий передбачає визначення мети (формування правової культури студентів аграрних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації), принципів правового навчання та виховання та основних вимог до правовиховної роботи; організаційно-змістовий блок передбачає реалізацію діяльнісного, системного, компетентнісного, особистісно орієнтованого підходів, включає педагогічні умови формування правової культури студентів, а також інтегровану структуру правової культури, до основних компонентів якої віднесено: цільовий, змістовий, оперативно-діяльнісний, стимуляційно-мотиваційний, морально-правового виховання, контрольно-регулятивний, реалізаційний – містить етапи формування правової культури майбутніх фахівців-аграріїв і відповідну методику з визначенням найбільш ефективних форм, методів і засобів;


Соціальне замовлення суспільства на підвищення якості підготовки молодшого спеціаліста аграрія










Мета: забезпечення достатнього рівня сформованості правової культури майбутнього молодшого спеціаліста-аграрія як основи його професійної діяльності.







Підходи (діяльнісний, системний, компетентнісний, особистісно орієнтований)







Педагогічні умови формування правової культури: використання потенціалу навчальних дисциплін; оптимальне поєднання теоретичного і практичного навчання, навчально-методичне забезпечення та впровадження авторського спецкурсу, використання правознавчих матеріалів при проведенні позааудиторних занять, виховних заходів; діяльність ініціативних груп та гуртків; проходження навчально-виробничої практики; набуття власного досвіду застосування правових норм







Основні компоненти формування правової культури: цільовий, змістовий, стимуляційно-мотиваційний, оперативно-діяльнісний, морально-правового виховання, контрольно-регулятивний.








Етапи формування








ІІІ етап

Процесуально-діяльнісний

ІІ етап

Лабораторно-практичний

І етап

Інформаційно-теоретичний



Методика формування правової культури





Форми:

лекції, семінарські заняття, дистанційне навчання, імітаційні та ділові ігри, дискусії



Засоби:

друковані, аудіовізуальні, комп’ютерні

Методи:

словесні, наочні, практичні















Високий

Достатній

Елементарний

Рис.1. Структурна модель процесу формування правової культури майбутніх фахівців-аграрників

оцінно-результативний блок включає критерії та показники сформованості правової культури: мотиваційний (цілеспрямованість, ініціативність, усвідомлення власних обов’язків, подолання труднощів, досягнення життєвого успіху), когнітивний (науково-правова ерудиція, переконаність, почуття гідності і гордості за свою Батьківщину, здатність до самовдосконалення і самовиховання), діяльнісний (спроможність використання глибоких правових знань у майбутній фаховій діяльності, взаємодії з колегами, бути лідером, активна участь у навчально-виховних заходах, громадській діяльності) та показники сформованості правової культури майбутніх молодших спеціалістів-аграріїв (опанування загальноосвітніми, професійними й правовими знаннями, правова поведінка студента, практично-правові уміння здійснювати відповідну професійно-виробничу діяльність, національно-патріотична спрямованість професійно-громадської діяльності і поведінки студента); рівні сформованості правової культури (елементарний, достатній, високий).

Визначено педагогічні умови організації правового виховання молодших спеціалістів: його здійснення у процесі вивчення комплексу дисциплін, передбачених навчальним планом ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації та шляхом включення правознавчого матеріалу в усі форми й види занять з фахових, загальноосвітніх, правових дисциплін; упровадження спецкурсу «Формування правової культури фахівця»; використання правознавчих матеріалів при проведенні позааудиторних занять, виховних заходів; діяльність ініціативних груп в гуртожитках, робота гуртків, як з використанням теоретичних знань з правознавства, так і на прикладах з життя. З’ясовано, що підготовка і проходження навчально-виробничої практики передбачають не тільки аналіз законів, оцінювання результатів їх реалізації у фаховій діяльності, в житті трудового колективу, але й набуття власного досвіду їх застосування. Визначено, що правове виховання молодшого спеціаліста-аграрія передбачає також педагогічне забезпечення підготовки, системне проведення психодіагностики та інших форм зворотного зв’язку (анкетування, опитування, моніторинг тощо). Доведено, що цілісність, безперервність, варіативність й інтегративність підготовки майбутніх молодших спеціалістів щодо формування їх правової культури забезпечується системою заходів: відбором змісту правової освіти, методичних прийомів його вивчення, використанням відповідного фактичного матеріалу, поєднанням інтерактивних форм і методів навчання, використанням навчально-правових ігор як форми застосування правових знань, вироблення практичних умінь і навичок застосування норм права.

Виділено принципи правової освіти щодо формування правової культури майбутнього молодшого спеціаліста-аграрія: співробітництва, колективної взаємодії, спрямованості на практичну діяльність, індивідуалізації, опори на суб’єктний досвід.

Обґрунтовано необхідність оволодіння студентами професійними та правовими знаннями, становлення духовно-національної свідомості, правосвідомості як важливої умови для вирішення завдання правового виховання майбутнього молодшого спеціаліста-аграрія – формування ціннісної правової орієнтації, вироблення на її основі сталих внутрішніх переконань, тобто – правової культури. Розкрито як негативні чинники, що впливають на формування правової культури (правовий нігілізм, корупція, негативна інформація, вживання наркотиків, безробіття), так і позитивні елементи впливу (правовий захист сім’ї, материнства і дитинства, рівень освіти, суспільні відносини у сфері праці і виробництва, правовий захист особи, співпраця з мережею молодіжних організацій). Розкрито сутність понять: обов’язок, переконання, юридична відповідальність, юридичні, особисті гарантії. Простежено взаємозв’язок між формуванням правової культури і правосвідомості, вплив їх на професійно-правову культуру та готовність майбутнього молодшого спеціаліста до виконання професійних обов’язків суб’єкта права.

У третьому розділі – «Експериментальна перевірка технології формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації» – представлено авторську технологію поетапної підготовки майбутніх молодших спеціалістів аграріїв, проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи. Здійснено аналіз рівнів сформованості правової культури студентів І-го курсу під час констатувального етапу експерименту шляхом проведення моніторингу, анкетування, тестування та бесід, що враховано у процесі уточнення змісту розробленої технології навчання.

На основі інтегративного підходу представлено розроблену у ході формувального етапу експерименту особистісно орієнтовану технологію формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів-аграрників, що дає можливість втілити в життя ідеї: спільного виховного простору як педагогічно доцільно організованого середовища; встановлення зворотних інформаційних зв'язків між елементами системи підготовки; запровадження діагностичних і експертних методів аналізу якості й результативності підготовки; організації співробітництва та співтворчості на основі утвердження цінностей прав і свобод людини; цілісного формування правової поведінки, системного й ситуаційного мислення особистості у процесі взаємодії та педагогічного супроводу. Доведено, що рівень правової, професійної майстерності майбутнього спеціаліста-аграрника зростає за умови: забезпечення єдності процесу формування правової культури і підготовки випускників до застосування правових знань в їх фаховій діяльності; впровадження методів активного навчання: проблемного викладу, дискусій, дидактичних, рольових і ділових ігор, „мозкового штурму”, конференцій, круглих столів та вдосконалення традиційних методів; поєднання різних форм навчання майбутнього молодшого спеціаліста (індивідуальних, групових і потокових занять з правових та фахових дисциплін); здійснення правового виховання в позааудиторний час та під час проведення виробничої практики; формування установки на абсолютну обов’язковість дотримання правових норм поведінки кожним учасником професійно-виробничого процесу; виховання розуміння корисності та переваг дотримання правової культури кожним громадянином як умови захисту його від свавілля інших осіб. Визначено етапи формування правової культури майбутніх фахівців-аграріїв (інформаційно-теоретичний, лабораторно-практичний, процесуально-діяльнісний).

У результаті аналізу даних експериментального дослідження зроблено висновок про динаміку рівнів правової культури у відсотковому відношенні (зростання в обох групах), що відображено на рис. 2.



Рис.2. Динаміка формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів аграріїв


Так, показники, що характеризують елементарний рівень професійно-правових знань зменшилися в контрольних групах (КГ) на 25%, в експериментальних (ЕГ) на 39%; достатній рівень зріс в обох групах: в КГ на 20%, в ЕГ на 18%; найбільшу різницю у досягненнях студентів в межах експерименту засвідчили показники високого рівня: в КГ він зріс на 7%, а в ЕГ на 21%. Отже, отримані результати щодо рівня сформованості правової культури в ЕГ якісно перевищили показники як учасників констатувального етапу експерименту, так і аналогічні показники в КГ. Проведений ранговий аналіз та вираховування коефіцієнтів рангової кореляції за формулою Спірмена та Кендалла підтвердив вірогідність одержаних даних.

Дослідження засвідчило, що запровадження в навчально-виховний процес коледжів і технікумів спецкурсу «Формування правової культури фахівця», призвело до оптимізації процесу формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів аграріїв.


ВИСНОВКИ

  1. Вивчення філософської та психолого-педагогічної літератури засвідчує, що: в педагогічній теорії та практиці досліджувалися різноманітні аспекти правової культури як суспільства, так і особистості, але у розв’язанні визначених державою і суспільством завдань щодо правової освіти громадян провідне місце належить загальноосвітнім і вищим навчальним закладам, де вивчаються основи правових знань, формується правова культура. Вирішальною у цьому процесі виступає професійна підготовка педагогічних кадрів.

На основі аналізу наукової літератури у визначеному напрямі виявлено: недостатній рівень розробленості науково-методичних підходів до формування правової культури як загалом, так і засобами інноваційних технологій; необхідність змістового наповнення системи правового виховання, визначення ефективних методів і засобів правовиховного впливу. Доведено, що результативність навчання визначається оволодінням певним обсягом знань, умінь і навичок, що потребує удосконалення правової освіти фахівців-аграріїв, формування правової культури майбутніх фахівців для забезпечення їх ефективної життєдіяльності.

  1. Визначено сутність поняття «правова культура молодшого спеціаліста-аграрія» як: умови успішної фахової діяльності шляхом самореалізації особистості у вирішенні правових завдань та ситуацій; системи цінностей-регуляторів професійної діяльності, що формується у процесі навчання, виробничої практики, позааудиторний час. Складовими правової культури визначено: правові знання; правосвідомість (упевненість у справедливості законів, правове мислення, прагнення до самовдосконалення); культура спілкування; духовне багатство особистості; поведінка, що не суперечить правовим нормам. Доведено, що правова культура молодшого спеціаліста-аграрія має виявлятися у знанні та практичному втіленні норм права, повазі та переконаності у необхідності діяти відповідно до його вимог, відображатися у поведінці, правосвідомості, заснованих на вільному користуванні правами і свободами, гарантованими державою та громадянським суспільством.

З’ясовано, що правова культура молодшого спеціаліста-аграрія є складовою його загальної професійної майстерності та професійної культури, а її вищий ступінь визначається цілеспрямованою активною професійною діяльністю, зумовленою внутрішньою усвідомленістю, повагою до права, життєдіяльністю у системі визначених прав і обов’язків.

  1. Теоретичне обґрунтування моделі формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації дозволяє стверджувати: цей процес на сучасному етапі розвитку теорії і практики професійної освіти можна забезпечити, реалізуючи особистісно орієнтовану технологію в умовах соціально-педагогічного комплексу коледжу; рівень правової, професійної майстерності майбутнього спеціаліста-аграрія зростає за умови забезпечення єдності процесу формування правової культури і підготовки випускників до застосування правових знань у майбутній фаховій діяльності, впровадження у навчальний процес інтерактивних методів навчання та вдосконалення традиційних, здійснення правового виховання в позааудиторний час та під час проведення виробничої практики, формування установки на абсолютну обов’язковість дотримання правових норм, виховування розуміння корисності і переваг дотримання правової культури як умови захисту від свавілля інших осіб.

Визначено основні блоки запропонованої моделі (цільовий, організаційно-змістовий, реалізаційний, оцінно-результативний), їх змістове наповнення, а також критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний) і показники, за допомогою яких оцінювався рівень сформованості правової культури майбутнього молодшого спеціаліста-аграрія. До них віднесено: опанування загальнонауковими, професійними й правовими знаннями, які виступають основою правосвідомості й правових переконань майбутнього спеціаліста; правова поведінка студента, що втілює ідею єдності слова і дії, освіти і діяльності, реалізацію знань законів, прав та обов’язків кожної особи; практично-правові вміння здійснювати відповідну професійно-виробничу діяльність у контексті критеріїв, що визначають рівень правової культури; національно-патріотична спрямованість професійно-громадської діяльності і поведінки студента. Доведено, що від соціальної активності майбутнього фахівця, міри засвоєння цінностей, що передаються у спадок від покоління до покоління залежить впровадження права, яке буде втілено в законах, реалізується у правоохоронній діяльності, спрямованій на особисту, суспільну безпеку в розвитку і становленні незалежної, суверенної держави України. На основі характеристик основних системоутворювальних компонентів правової культури особистості (професійні та правові знання, правова свідомість, культура спілкування, моральна й інтелектуально-інформаційна культура, прагнення до професійно-правового самовдосконалення, національна самосвідомість) виділено три рівні сформованості правової культури майбутнього молодшого спеціаліста-аграрія (елементарний, достатній, високий).

  1. Експериментально перевірено ефективність розробленої технології формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Реалізація основних педагогічних умов формування правової культури майбутніх фахівців-аграріїв (використання потенціалу навчальних дисциплін, оптимальне поєднання теоретичного і практичного навчання, впровадження авторського спецкурсу «Формування правової культури фахівця», використання правознавчих матеріалів при проведенні позааудиторних занять, виховних заходів; діяльність ініціативних груп та гуртків; проходження навчально-виробничої практики; набуття власного досвіду застосування правових норм) дозволило підвищити мотивацію пізнавальної діяльності студентів, своєчасно виявляти та усувати прогалини у знаннях, індивідуалізувати та диференціювати процес навчання, раціоналізувати працю викладача шляхом використання оперативного контролю та самоконтролю знань і умінь студентів, застосування правових ігор.

Результати формувального етапу експерименту засвідчили позитивну динаміку рівнів правової культури у відсотковому відношенні (зростання в обох групах). Так, елементарний рівень правових знань зменшився в контрольних групах (КГ) на 25%, в експериментальних (ЕГ) на 39%; достатній рівень зріс в обох групах: в КГ на 20%, в ЕГ на 18%; найбільшу різницю у досягненнях студентів в межах експерименту засвідчили показники високого рівня: у КГ він зріс на 7%, а в ЕГ на 21%. Отже, отримані результати рівня сформованості правової культури в ЕГ якісно перевищили показники сформованості як учасників констатувального етапу експерименту, так і аналогічні показники у КГ.

Проведений аналіз коефіцієнту рангової кореляції підтвердив вірогідність одержаних даних. Результати порівняльного аналізу засвідчують ефективність розробленої технології формування правової культури та дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мета досягнута, висунута гіпотеза підтверджена. Під час навчання за експериментальною технологією у студентів формується правова культура на більш високому рівні, ніж за традиційною методикою навчання.

Проведене наукове дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми формування правової культури майбутнього молодшого спеціаліста-аграрія як основи успішної фахової діяльності в умовах ринкової економіки, але дає уявлення про складові, структуру, інструментарій формування правової культури та окреслює напрям подальших досліджень. Отримані результати підтверджують необхідність подальшого теоретичного та експериментального дослідження проблеми, зокрема наукових розробок моделей і технологій процесу формування правової культури студентів різних спеціальностей; визначення шляхів функціональних взаємодій керівників аграрних підприємств, установ, організацій з учасниками освітнього процесу; створення інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу відповідно майбутньої професійної діяльності.


Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора:


      1. Щербань М. П. Єдність права, моралі і культури / М. П. Щербань // Вища освіта України. – 2004. – №3 (13) додаток. – С. 102–104.

      2. Щербань М. П. Профілактика чи застосування державного права і законів? / М. П. Щербань // Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова „Наука і сучасність” ХLІ. – 2003. – С. 226–232.

      3. Щербань М. П. Застосування норм права – гарантія розвитку суспільства / М. П. Щербань // Імідж сучасного педагога. – 2004. – № 1 (40). – С. 26–29.

      4. Щербань М. П. Організаційні основи формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів аграрного профілю / М. П. Щербань // Рідна школа. – 2004. – № 1 (888). – С. 52–55.

      5. Щербань М. П. Система педагогічних умов формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів / М. П. Щербань // Рідна школа. – 2003. – № 12 (887). – С. 49–52.

      6. Щербань М. П. Роль правової культури у підготовці студентів аграрних навчальних закладів / М. П. Щербань // Вища освіта України. – 2003. – № 4 (11) додаток. – С. 105–111.

      7. Щербань М. П. Правове виховання та його роль у підвищенні правосвідомості й правової культури молодших спеціалістів / М. П. Щербань // Вища освіта України. Додаток 3. Темат. вип.: „Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору”. – 2006. – Т. 2. – С. 483–491.

      8. Щербань М. П. Правосвідомість та її роль у формуванні особистості майбутнього спеціаліста / М. П. Щербань // Актуальні проблеми особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в системі безперервної освіти : матеріали міжнарод. наук.-практ. конф., 13–15 трав. 2004 р., Київ–Кременець. – Кременець : Кременецький обл. гуманітарно-педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. – С. 92–96.

      9. Щербань М. П. Сім’я, школа, вищий навчальний заклад – їх роль та місце у формуванні свідомості громадянина патріота / М. П. Щербань // Виховання в контексті соціальної адаптації студентства : матеріали міжнар. наук.-практ. конференції-семінару керівників ВНЗ та вчених дослідників із проблем виховання студентства в сучасних умовах. – Харків : Народна українська академія, 2003. – С. 141–144.

      10. Щербань М. П. Правова свідомість спеціаліста / М. П. Щербань // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. „Професіоналізм педагога”, 23–25 вер. 2003 р., м. Ялта. – К. : Педагогічна преса, 2003. – С. 31–35

      11. Щербань М. П. Взаємозв’язок моралі і права, правової та педагогічної культури в історії суспільства / М. П. Щербань // Демократичні процеси та демократична освіта – Основи розвитку соборності в Україні : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Полтава : АСМІ, 2005. – С. 198–204.

      12. Щербань М. П. Ситуаційно-правова методика підготовки майбутніх спеціалістів-правників / М. П. Щербань // Матеріали наук.-практ. конф. „Інноваційні технології у вищій юридичній освіті”. – К., 2005. – С. 157–170.

      13. Щербань М. П. Морально-правова ситуація формування особистості у молодіжному середовищі / М. П. Щербань // Виховна робота в технікумах, коледжах: з досвіду роботи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації : матеріали наук.-прак. конф. [Виховання особистості – основне завдання навчальних закладів у процесі розвитку цивілізованого суспільства і країни]. – Полтава, 2005. – Вип. 4. – 2006. – С. 46–60.

      14. Щербань М. П. Правова культура. Проблеми правового виховання студентської молоді / М. П. Щербань // Вища освіта України. – 2007. – № 2. – Додаток 1. Тематичний випуск : Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. – С. 111–115.

      15. Щербань М. П. Педагогічні основи правової культури вчителя і керівника навчального закладу / М. П. Щербань // Педагогічна культура вчителя : навч. посіб. / за ред. П. М. Щербаня. – К. : Вища школа, 2010. – С. 90–115.

      16. Щербань М. П. Формування правової культури фахівця / М. П. Щербань. – Полтава : РВВ ПДАА, 2010. – 255 с.

Анотації

Щербань М.П. Формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-II рівнів акредитації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Житомирський державний університет імені Івана Франка. – Житомир, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів аграрної галузі. У роботі теоретично обґрунтовано організаційні основи та педагогічні умови формування правової культури студентів аграрних коледжів і технікумів, підготовки їх до ефективної професійно-правової діяльності.

Конкретизовано зміст, визначено сутність і структуру поняття “правова культура молодшого спеціаліста-аграрія”. Розроблено й теоретично обґрунтовано модель, експериментально перевірено ефективність запропонованої технології формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, визначено критерії, показники та рівні її сформованості.

Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу – ефективність формування правової культури студентів аграрних вищих навчальних закладів значно зросла після запровадження авторської технології.

^ Ключові слова: правова культура, правосвідомість, правова етика, правові норми, правосуб’єктність, правова поведінка, правові дії, правопорядок, правове виховання.


^ Щербань Н.П. Формирование правовой культуры студентов высших аграрных учебных заведений I-II уровней аккредитации. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Житомирский государственный университет имени Ивана Франко. – Житомир, 2011.

Диссертация посвящена исследованию проблемы формирования правовой культуры будущих младших специалистов аграрной сферы. В работе теоретически обоснованы организационные основы и педагогические условия формирования правовой культуры студентов аграрных колледжей и техникумов, подготовки будущих специалистов-аграриев к эффективной профессионально-правовой деятельности.

В процессе изучения философской, психолого-педагогической литературы обоснована необходимость исследования различный аспектов правовой культуры общества и личности в контексте профессиональной подготовки будущих специалистов-аграриев, что предусматривает определенный уровень разработки научно-методических подходов, реализацию инновационных технологий, необходимость содержательного наполнения системы правового воспитания, определение эффективных методов и приемов воспитательного воздействия.

Определена сущность категории "правовая культура младшего специалиста-агрария" как: условия успешной жизнедеятельности и самореализации личности в процессе решения правовых заданий и ситуаций; системы ценностей-регуляторов будущей профессиональной деятельности. Составляющими правовой культуры определены: правовые знания, правовое сознание, культура общения, духовное богатство личности, правовое поведение.

Доказано, что правовая культура младшего специалиста агрария проявляется в системе знаний, умений и навыков, обуславливающих его деятельность в системе норм права, уважения к его определяющим принципам поведения, правосознании на основе свободного использования прав и свобод, определенных государством и гражданским обществом.

Правовая культура будущего специалиста-агрария рассматривается как составляющая его общепрофессинального мастерства и профессиональной культуры.

Теоретическое обоснование модели формирования правовой культуры студентов высших аграрных учебных заведений І-ІІ уровня аккредитации позволяет утверждать: эффективность этого процесса на современном этапе развития теории и практики профессионального образования можно обеспечить в ходе реализации личностно ориентированной технологии воспитания и обучения в колледже; уровень правового и профессионального мастерства возрастает при условии обеспечения единства процесса формирования правовой культуры и подготовки выпускников к реализации правовых знаний в будущей профессиональной деятельности, внедрения в учебный процесс интерактивных методов обучения и усовершенствования традиционных; правового воспитания во внеаудиторное время, во время прохождения производственной практики.

Определены основные блоки авторской модели (целевой, организационно-содержательный, реализационный, оценочно-результативный), критерии и показатели, уровни формирования правовой культуры будущих специалистов-аграриев.

Разработана авторская технология формирования правовой культуры будущих специалистов аграрной сферы, выделены основные этапы ее внедрения в контексте деятельностного, системного, компетентностного, личностно ориентированного подходов. Раскрыто значение внедрения в учебный процесс спецкурса „Формирование правовой культуры специалиста”.

Результаты исследования экспериментально подтвердили выдвинутую гипотезу – эффективность формирования правовой культуры студентов высших аграрных учебных заведений значительно возросла после внедрения системы педагогически целесообразных форм и методов обучения, что значительно повысило профессионально-правовую подготовленность будущих младших специалистов.

Основные результаты работы внедрены в учебный процесс Аграрного колледжа управления и права Полтавской государственной аграрной академии, Аграрно-экономического колледжа Полтавской государственной аграрной академии, Хомутецкого ветзоотехникума Полтавской государственной аграрной академии, Березоворудского техникума Полтавской государственной аграрной академии и Красноградского техникума механизации сельского хозяйства.

^ Ключевые слова: правовая культура, правосознание, правовая этика, правовые нормы, правосубъектность, правовое поведение, правовые действия, правопорядок, правовое воспитание.


Scherban N.P. The Formation of Legal Culture of I-II Accreditation Levels Higher Agrarian Educational Establishments Students. – Manuscript.

The thesis for candidate of pedagogical sciences on specialty 13.00.04 – theory and methods of professional education. – Zhytomyr Ivan Franko State University, 2011.

The thesis is devoted to the research of future junior specialists of agrarian industry legal culture formation problem. In the paper the organizational bases and pedagogical terms of the legal culture formation of agrarian colleges and technical schools students, their preparation to the effective professionally legal activity are grounded.

The content of concept “legal culture of junior specialist-agrarian” is specified, its essence and structure are defined. The model is developed and theoretically grounded, practical efficiency of the developed technology of I-II accreditation levels higher agrarian educational establishments' students' legal culture formation is experimentally tested, the criteria, indexes and levels of its formation are defined.

Research results have confirmed the suggested hypothesis – efficiency of agrarian higher educational establishments students' legal culture formation considerably grew after the introduction of this technology.

Keywords: legal culture, legal consciousness, legal ethics, legal norms, legal personality, legal conduct, legal actions, law and order, legal education.


Схожі:

Імені івана франка щербань Микола Петрович iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Микола Поліщук, кандидат філософських наук, доцент кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка
Імені івана франка щербань Микола Петрович iconПоложення про наукову премію імені Івана Франка для студентів та аспірантів Наукову премію імені Івана Франка присуджує Вчена рада Львівського національного університету імені Івана Франка далі
Відзначення лауреатів наукової премії імені Івана Франка відбувається на урочистому засіданні Вченої Ради Університету
Імені івана франка щербань Микола Петрович iconЛьвівський національний універтистет Студентське Братство імені Івана Франка Львівського національного універтистету імені Івана Франка Філологічний факультет
Львівському національному університеті імені Івана Франка відбудеться ІІІ всеукраїнська наукова конференція молодих учених-філологів...
Імені івана франка щербань Микола Петрович iconСвидницький Богдан Петрович доцент, кандидат географічних наук робоча програма
Львівський національний університет імені Івана Франка, географічний факультет, кафедра ґрунтознавства і географії ґрунтів
Імені івана франка щербань Микола Петрович iconЛьвівський національний універтистет Студентське Братство імені Івана Франка Львівського національного універтистету імені Івана Франка Філологічний факультет
move to 0-3602140
Імені івана франка щербань Микола Петрович iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україн Львівський національний університет імені Івана Франка
Розроблено та внесено: Юридичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка
Імені івана франка щербань Микола Петрович iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україн Львівський національний університет імені Івана Франка
Розроблено та внесено: Юридичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка
Імені івана франка щербань Микола Петрович iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україн Львівський національний університет імені Івана Франка
Розроблено та внесено: Юридичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка
Імені івана франка щербань Микола Петрович iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україн Львівський національний університет імені Івана Франка
Розроблено та внесено: Юридичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка
Імені івана франка щербань Микола Петрович iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україн Львівський національний університет імені Івана Франка
Розроблено та внесено: Юридичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи