Житомирський державний університет імені івана франка погоріла людмила Михайлівна icon

Житомирський державний університет імені івана франка погоріла людмила Михайлівна




Скачати 287.65 Kb.
НазваЖитомирський державний університет імені івана франка погоріла людмила Михайлівна
Дата19.09.2012
Розмір287.65 Kb.
ТипАвтореферат




ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА


ПОГОРІЛА Людмила Михайлівна


УДК 272-662:141.72


ФЕНОМЕН ЖІНКИ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ:

ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ


Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство


АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук


Житомир – 2011

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.


^ Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Герасимчук Андрій Андрійович,

Житомирський державний

університет імені Івана Франка,

професор кафедри філософії.

^ Офіційні опоненти: доктор філософських наук, доцент

Богачевська Ірина Вікторівна,

Український державний  університет

фінансів та міжнародної торгівлі

Міністерства фінансів України (м. Київ),

завідувач кафедри суспільних наук;


кандидат філософських наук, доцент

^ Недзельська Наталія Іванівна,

Херсонський  державний  університет,

доцент кафедри філософії та соціально-

гуманітарних наук.


Захист відбудеться 9 червня 2011 року о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.02 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, Україна, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, конференц-зал.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка за адресою: 10008, Україна, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40.


Автореферат розісланий ___ травня 2011 року.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. М. Ковтун

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Важливою ознакою розвитку сучасного суспільства є зростання соціальної активності й соціальної ролі жінки. У світоглядній парадигмі сучасного соціуму постала дилема, в основі якої перебуває жіноча індивідуальність: з одного боку, визнається і проголошується статева рівність, і, відтак, заохочується залучення жінки до багатьох сфер суспільного життя, зокрема схвалюється її активність у професійній діяльності, з іншого – жінка часто потерпає від дискримінації в сім’ї та у професійній діяльності, стає об’єктом аморальних вчинків.

Разом із суперечливими сторонами процесу соціальної емансипації жінки виникає низка супутніх явищ, зокрема дифузія сім’ї, суттєве зменшення народжуваності, збільшення кількості розлучень тощо. Набуває масового характеру практика абортів, поширюється кількість прихильниць руху "чайлд-фрі". У цьому контексті аналіз проблеми соціальної реалізації жінки, її ролі в сім’ї та суспільстві постає актуальним не тільки для філософії, соціології, психології, педагогіки, а й для інших сфер соціокультурного дискурсу.

Зокрема фемінна проблематика у сучасному суспільстві стала предметом численних церковних настанов та богословських напрацювань Римо-католицької церкви, яка актуалізує феномен жіночності як фундаментальну світоглядно-ціннісну проблему, що у всій багатогранності свого вияву постає важливою темою релігієзнавчого аналізу. У римо-католицькій доктрині обґрунтовується думка, що справжнім покликанням жінки є не копіювання чоловіка, не штучна маскулінізація, а розкриття своєї неповторної сутності. Церква теоретичною та практичною діяльністю прославляє жіночність та заохочує соціальну активність жінки. І така тенденція в інтерпретації Римо-католицькою церквою фемінної проблематики буде тільки наростати в майбутньому.

Однак, незважаючи на достатній досвід і напрацювання Римо-католицької церкви в сегменті осмислення феномена жінки, зокрема у період аджорнаменто, ця проблематика недостатньо досліджена у межах вітчизняного релігієзнавства. Відтак, виникає необхідність проаналізувати й узагальнити теоретичні надбання католицизму, що не просто торкаються фемінної проблематики, а постають комплексним, системним та якісно розробленим матеріалом, який має не лише теоретико-релігієзнавчу, а й суспільну актуальність.

^ Зв’язок праці з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося у межах комплексної наукової програми кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка: "Випробування людського буття: класичний і посткласичний дискурс" (№ 0111U000154).

Об’єктом дисертаційного дослідження є вчення Римо-католицької церкви про жінку.

Предметом дослідження є особливості інтерпретації Римо-католицькою церквою феномена жінки, її ролі й місця у житті суспільства в контексті цивілізаційних викликів сучасності.

^ Метою дисертаційного дослідження є аналіз напрацювань щодо фемінної проблематики у вченні Римо-католицької церкви в умовах сучасних цивілізаційних зрушень.

У зв’язку із поставленою метою було сформулювано такі завдання:

  • визначити основні позиції у тлумаченні феномена жінки у філософській і теологічній традиціях та документах Римо-католицької церкви;

  • розкрити особливості римо-католицького вчення щодо природно-біологічної функції жінки та визначити вплив сучасної кризи шлюбно-родинних взаємин на її реалізацію;

  • осмислити феномен дівицтва як католицький проект самореалізації жінки;

  • визначити особливості соціальної самореалізації жінки у контексті розгортання постмодерної світоглядної парадигми суспільства;

  • здійснити аналіз фемінної проблематики у соціальних концепціях католицизму;

  • розкрити зміст напрацювань католицької біоетики щодо жіночої проблематики.

^ Методи дослідження. Під час аналізу цінності й ступеня звернення до жіночої проблематики у доктринальних напрацюваннях Римо-католицької церкви базисом стали надбання релігійно-теологічного та історико-філософського плану, які оцінювались згідно з принципами позаконфесійності, толерантності, системності, об’єктивності, детермінізму і світоглядного плюралізму, що склали методологічне підґрунтя дисертації й окреслили напрям наукової розвідки і методи дослідження.

Значну роль у дослідженні мали методи порівняльного та структурного аналізу, феноменологічний метод (під час розгляду напрацювань, здійснених ґендерними дослідженнями, що допомогло підійти до вирішення проблеми з позиції неупередженості та дозволило уникнути релігійної заангажованості). Аналіз теоретичного надбання Римо-католицької церкви у контексті фемінної проблематики був здійснений завдяки використанню герменевтичного та компаративного методів, що дозволило більш якісніше підійти до осмислення теми дослідження.

Загальною теоретико-методологічною основою дисертації є праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, які різною мірою охоплюють окремі аспекти дослідження, зокрема це праці В. Агеєвої, І. Богачевської, Г. Брандт, А. Герасимчука, С. Головащенка, Т. Кисельової, А. Колодного, В. Муляра, Н. Недзельської, П. Сауха, М. Стадника, В. Суковатої, Л. Филипович, Н. Чухим, В. Шевченка, П. Яроцького та інших; дисертаційні дослідження таких вчених як В. Бичко, З. Булацева, Т. Кияк, С. Ладивірова, О. Маліновська, З. Масловський, Ф. Овсієнко.

Фемінну проблематику у контексті соціальної доктрини Римо-католицької церкви значною мірою розкрито в Компендіумі, Катехизмі Церкви, працях Й. Гьофнера, П. Ерде, Ш. Журне, папи Івана Павла ІІ, Ж. де Лоб’є, А. де Любака, Ю. Майки, Ж. Маритена, Е. Муньє, Ж.-М. Обера, Т. Рауша, Дж. Стотта.

Аналіз жіночої проблематики у багатовимірності людської самореалізації (у шлюбі, інституті дівицтва, взаємостосунках з ближніми, суспільстві, Церкві) у контексті католицької теолого-філософської теорії був проведений такими дослідниками як П. Браун, К. Войтила, Л. Гассман, Д. фон Гільдебранд, П. Дюмулен, Дж. Елдредж, М. Камізаска,  А. Катанео, Ж. Келлі, К. Кнотц, Ж. Круассан, Ю. Куберскі, А. Ляун, Ж.-М. Обер, Д. Осборн, Я. Павловіч, В. Пултавська, Т. Рауш, Й. Ратцингер, Ф. Реаті, С. Сабол, А. Сікарі, А. Скола, Г. Смолі, Й. Стімпфле, І. Тробіш, Й. Чаплинський, Г. Янтцен.

До аналізу залучена документація Римо-католицької церкви: енцикліки, послання, звертання, листи, декларації, хартії, періодичні видання, публіцистичні матеріали та інші документи; дисертаційне дослідження було б неповним без аналітики фемінної проблематики у напрацюваннях Отців, Вчителів церкви, а також християнських письменників і сучасних теологів. Крім того, враховано напрацювання світової історико-філософської думки.

^ Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняному релігієзнавстві досліджено вчення Римо-католицької церкви про сутність, роль та місце жінки в умовах цивілізаційних викликів сучасності;

  • доведено, що і в філософській та теологічній традиціях, і в віроповчальних документах Римо-католицької церкви обґрунтовується розуміння соціального покликання жінки як спокусниці чоловіка, як прислужниці чоловіка, як відмінної від чоловіка на індивідуальному й соціальному рівнях, як рівної соціальної сутності з чоловіком, але різної біологічно і психологічно;

  • розкрито особливості римо-католицького тлумачення природно-біологічної функції жінки та окреслено вплив сучасної кризи шлюбно-родинних взаємин на її трансформацію; встановлено, що особливістю римо-католицького розуміння соціальної ролі жінки є акцент на жіночій природно-біологічній функції, яка реалізується через народження дитини; з’ясовано, що сучасні умови буття жінки характеризуються передусім кризою шлюбно-родинних взаємин, що деформує реалізацію цієї функції і створює підґрунтя соціального руху "чайлд-фрі", тобто свідому відмову подружжя від народження дітей;

  • вперше доведено, що Римо-католицька церква на сучасному етапі розвитку трактує дівицтво як повноцінне буття жінки і особливий шлях її самореалізації, який втілюється у формі одинокого безшлюбного життя, чернечого служіння, "духовного шлюбу", мирянської діяльності;

  • визначено основні напрями соціальної самореалізації жінки у контексті розгортання постмодерної світоглядної парадигми суспільства та закцентовано увагу на позиції Римо-католицької церкви щодо сучасної жінки як соціально активного члена суспільства; з’ясовано, що цей її статус у постмодерному соціумі проявляється не тільки у формі рівноправного і всебічного партнерства з чоловіком, а й через євангелізацію як місіонерську суспільну діяльність;

  • вперше здійснено порівняльний аналіз напрацювань фемінної проблематики у соціальних концепціях католицької теологічно-філософської думки та феміністичного вчення сучасності; доведено, що на сучасному етапі розвитку цивілізації важливим чинником у трансформації розуміння сутності і покликання жінки є діалог соціальних концепцій католицизму та вчень найрізноманітніших течій фемінізму;

  • поглиблено розуміння змісту католицької біоетики у контексті жіночої проблематики, зокрема щодо психологічної та моральної сторони проблеми аборту, штучних репродуктивних технологій, сурогатного материнства; доведено, що біоетичний принцип є наріжним каменем світоглядної позиції Римо-католицької церкви в питаннях людського життя в цілому і жіночого буття зокрема.

^ Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження дали змогу оцінити основні підходи Римо-католицької церкви до вирішення фемінної проблематики у соціальному плані. Виходячи з того, що сучасна українська жінка перебуває під впливом двох могутніх світоглядних ідейних потоків – православ’я, яке ще залишається на замкнено-догматичних позиціях щодо розуміння соціальної сутності жінки та сучасного європейського феміністичного руху, синкретичний римо-католицький варіант вирішення низки соціальних проблем з фемінним акцентом постає своєрідною альтернативою розуміння місця української жінки в сучасному суспільстві.


Результати дисертаційної роботи можуть використовуватися при викладанні курсів з релігієзнавства, філософських, історичних, культурологічних, психологічних дисциплін, розвитку гендерної теорії, при укладанні філософських спецкурсів, при розробці навчальних планів, тем навчально-методичних посібників стосовно місця і ролі жінки в сучасному суспільстві, у просвітницькій і виховній роботі.

^ Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки і положення наукової новизни одержані автором самостійно на основі результатів, отриманих у процесі дослідження.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи висвітлювалися на семи міжнародних та всеукраїнських науково-практичних і науково-теоретичних конференціях, зокрема на Міжнародній науковій конференції "Дні науки філософського факультету – 2008" (Київ, 2008 р.), Міжнародній науковій конференції "Філософія гуманітарного знання: раціональність і духовність" (Чернівці, 2008 р.), XVIII Міжнародній конференції "Історія релігій в Україні" (Львів, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Суспільно-політичні виміри релігійних процесів в Україні" (Чернівці, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Релігійний досвід та толерантність" (Дніпропетровськ, 2008 р.), Міжнародній філософській конференції "Європа: об’єднавчі процеси і християнські цінності" (Львів, 2009 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Севастопольські Кирило-Мефодіївські читання" (Севастополь, 2009 р.). Матеріали дисертації були апробовані у процесі роботи Літньої філософської школи "Християнські цінності в публічній сфері: від принципів до втілення" (Львів, 2009 р.), що підтверджено сертифікатом Українського католицького університету.

Публікації. Основний зміст і положення дисертаційного дослідження викладено у 13 публікаціях – 10 статтях, 7 з яких вміщено у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та 3 тезах, опублікованих у матеріалах конференцій.

^ Структура роботи зумовлена логікою дослідження та виходить з поставленої мети і переліку основних завдань. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, 9 підрозділів, висновків та списку використаних джерел і літератури. Обсяг дисертації становить 195 сторінок, основна частина – 170 сторінок. Список літератури містить 271 позицію і становить 25 сторінок.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовується актуальність і доцільність дослідження, виокремлено його об’єкт і предмет, формулюється мета, завдання, проаналізовано стан наукового опрацювання проблеми, визначаються теоретико-методологічні підходи і методи дослідження, наукова новизна, теоретичне і практичне значення дисертації, наводяться дані про публікації та апробацію дослідження, умотивовано структуру дослідження.

У першому розділі – "Аналіз дослідницької літератури і джерел та теоретико-методологічні засади дослідження" – аналізується ступінь опрацювання проблеми у розвідках зарубіжних та вітчизняних релігієзнавців, філософів, Отців церкви, творчому доробку християнських письменників, сучасних теологів, у офіційній документації Ватикану. Обґрунтовано методологічні засади дослідження.

У підрозділі 1. 1. – "Фемінна проблематика в світовій історико-філософській літературі" – проаналізовано проблему місця, ролі, статусу жінки в соціальному сегменті у контексті західної історико-філософської традиції. Зроблено наголос на тому, що глибокий академічний аналіз питань, пов’язаних із феноменом жіночої індивідуальності в інтерпретації Римо-католицької церкви, не можна вважати повним і вичерпним без аналітичного огляду жіночої проблематики у контексті світової історико-філософської спадщини. Така позиція позначена постійними взаємовпливами світської та релігійної ідейних позицій. Відмічено тенденцію взаємозв’язків та взаємопереходів неоднаковою мірою в різні епохи ідейно-культурних процесів між світськими та церковно-релігійними системами: відношення до жіноцтва також повністю відповідає цій взаємоформуючій тенденції.

Підхід до розуміння жінки як пасивного, повністю детермінованого власною фізіологією суб’єкта був характерним для поглядів і переконань Аристотеля, Тертуліана, Томи Аквінського, М. Монтеня, Е. Ротердамського, Г. Бокля, Г. Спенсера, О. Конта, І. Канта, Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха, П. Прудона, Ф. Ніцше, З. Фрейда, А. Шопенгауера, А. Стринберга, Р. Філмера, О. Вейнінгера та ін.

Жінка як суспільно діяльна особа розглядається у працях Платона, Дж. Мілля, А. Бебеля, С. де Бовуар, С. Вишенського, Й. Гьофнера, папи Івана Павла ІІ.

Жінка оцінюється і як індивідуальність, що створює цілісність із чоловіком на статевому і психоемоційному рівнях та партнерство у духовній й соціокультурній площинах у творчому доробку папи Івана Павла ІІ, К. Кнотца, Т. Рауша, Дж. Стотта, Я. Павловіча.


У підрозділі 1.2. – "^ Осмислення статусу і соціальних функцій жінки у філософсько-теологічній думці періоду патристики" – з’ясовуються соціальні функції, статус, місце і роль жінки в сім’ї і суспільстві у працях Отців церкви: Амвросія, Ієроніма, Августина, Іоанна Златоуста. Підсумовується підрозділ аналізом поглядів Томи Аквінського щодо жіночої проблематики. Закцентовано увагу на джерелах їх вчення, зокрема на баченні Ісуса Христа та апостола Павла, позиція яких щодо трансформації наявного статусу жінки вже вирізнялася певною автономією думки, хоча ще тісно перепліталася із старозавітною традицією.

У поглядах теологів періоду патристики хоча й визнається, що жінка, як і чоловік, створена за образом і подобою Бога, феномен жінки розглядається у контексті трьох основних аспектів: тілесності, дівицтва та шлюбу. Категорія тілесності часто співвідносилась раннім християнством із матеріальністю та гріховністю, а особлива жіноча тілесність майже завжди ототожнювалася із гріховністю. Отці церкви були переконані в тому, що християнка може спастися лише подолавши тілесність шляхом благочестивого духовного життя та постійною молитвою. Найкращим життєвим вибором жінки розглядалося дівицтво – служіння Богові у цнотливому безшлюбному житті. Однак прихильність до самореалізації у дівицтві (Амвросій, Ієронім) не применшувала наразі цінності шлюбу (Августин, Іоанн Златоуст): одружена жінка виконує важливу соціальну функцію – народження і виховання майбутніх членів Церкви.

У підрозділі 1.3. – "^ Сутність і покликання жінки: досвід Римо-католицької церкви" – охарактеризовано джерельну базу дослідження фемінної проблематики у вченні Римо-католицької церкви, що прямо чи опосередковано стосується місця, ролі, соціальних функцій жінки; визначено, що вона є досить обширною, теоретично опрацьованою та достатньо ідейно сформованою. Феномен жінки (сутність, місце, роль, покликання, поліфункціональність) в контексті рефлексії католицької філософії слід розглядати у декількох площинах: через призму вчення соціальної доктрини Церкви, у вивченні шлюбно-родинного законодавства, шляхом аналізу робіт, які торкаються ідейно-духовних смислів буття, а також праць, що досліджують жіночу проблематику в контексті трансформаційно-емансипаційних процесів сучасного суспільства.

Відстежується специфіка та унікальність феномена жіночності (К. Войтила, Ж. Круасан, А. Скола, І. Тробіш,) та розкривається проблематика порушення гідності жінки на сучасному етапі розвитку цивілізації (папа Іван Павло ІІ, папа Бенедикт XVI, Я. Павловіч). Відзначено, що ці питання є стрижневими у фемінній проблематиці католицизму. Жінка, як об’єкт дослідження, постає в центрі католицьких та феміністських поглядів (Д.Осборн, Я. Павловіч, Т. Рауш, Ф. Реаті, Дж. Стотт) та є однією з головних фігурантів католицької біоетики (І. Бойко, Д. Каллаган, А. Ляун, папа Павло VI, Е. Сгречча, В. Тамбоне, С. Шварц).

Підкреслено, що фемінна проблематика дістає все більшого розвитку в контексті суспільного вчення Церкви: жінка як духовна істота і важливий діяч соціального життя, розглядається в умовах кризи сучасної сім’ї (М. Браун-Галковська, Д. фон Гільдебранд, Д. Добсон, папа Іван Павло ІІ, папа Пій ХІ, В. Пултавська, А. Сікарі, Й. Стімпфле, Ф. В. Фарар, Й. Чаплинський), в контексті соціального вчення Римо-католицької церкви (С. Вишенський, Й. Гьофнер, папа Іван Павло ІІ, П. де Лоб’є, Ю. Майка, Ж. Маритен, Е. Муньє).

У другому розділі – "Природно-біологічна та духовно-світоглядна функції жінки у світлі викликів сучасності: католицький контекст" – обґрунтовано особливості інтерпретації Римо-католицькою церквою ґендерних категорій "жіночість" і "чоловічість" та досліджено засади вибору самореалізації жінки в умовах сучасного розвитку: в інституті шлюбу чи в покликанні через дівицтво.

У підрозділі 2.1. – "Феномен "жіночого" і "чоловічого" в сучасній католицькій теолого-антропологічній думці" – розкриваються особливості взаємовпливу та сепаративності основних ґендерних понять католицької антропології: "жіночість" і "чоловічість" як трактованих в католицькому вченні двох площин одного цілого.

Наголошено, що в умовах цивілізаційного поступу сучасності надто складно визначити уповні зміст концептів "жіночість" і "чоловічість" як цілісних феноменів, враховуючи варіативність моделей ґендерного континууму: крім маскулінного і фемінінного типів, слід враховувати існування андрогінного та недиференційованого ґендерних типів, трансґендерності, гомосексуальності тощо.

Доведено, що Римо-католицька церква дотримується позиції статевої диференціації: хоча Бог створив чоловіка і жінку як людину, однак розділив та утвердив специфічні й оригінальні риси за кожним. Біологічні особливості жінки не тільки відрізняють жіночий організм від чоловічого, зумовлюють репродуктивну функцію, але й спричиняють психоемоційні відмінності між статями. "Жіночість" і "чоловічість" на психологічному рівні – це також різнорідні сфери. Відтак, жінка у догматичному вченні Церкви уособлює чуттєвість, емоційність, терпіння, смиренність, інтуїтивність, а чоловік, в свою чергу, стабільність, силу, раціональність, лідерство. Єдиною сферою, яку католицизм вважає спільною як для чоловіка, так і для жінки – це сфера духовного пізнання.

Однак, незважаючи на видиму статеву диференціацію, у дослідженні розкривається позиція свідомого осмислення Римо-католицькою церквою такої різнорідності людської природи: єдність, цілісність, повнота людини (як чоловіка і жінки) можлива тільки через поєднання різних сторін їх буттєвості – фізичної, психологічної, духовної. Тому у вченні католицизму людина, незалежно від статі, закликається до прагнення поєднатися чи у шлюбі з партнером протилежної статі, чи у дівицтві з Христом.

У підрозділі 2.2. – "^ Природно-біологічна функція жінки і криза шлюбно-родинних взаємин сучасності" – охарактеризовано шлюб та подружні стосунки як один із можливих шляхів самореалізації жінки.

З’ясовано, що шлюбна і сімейна проблематика у контексті вчення Римо-католицької церкви є якісно розробленим та послідовним матеріалом для аналізу. Шлюб для католички чи католика – це таїнство, установлене Богом для повної фізичної й психоемоційної єдності чоловіка і жінки та народження і виховання потомства.

Доведено, що з позиції сучасного католицького вчення жінка, яка взяла шлюб, стає не просто помічницею чоловіка, другорядною особою у сімейному союзі, а є рівноправною учасницею родинних стосунків. Жінка в шлюбі має можливість реалізувати свою основну природно-біологічну функцію – стати матір’ю. Однак, загальна криза цивілізації торкнулась і сім’ї, що в першу чергу деформує цю основну функцію жінки – народження дітей.

У дослідженні виявлено та проаналізовано один із цивілізаційних викликів сучасності – свідоме планування родини винятково з двох осіб без дітей, яке набуло поширення в сучасному цивілізаційному просторі і дістало назву "чайлд-фрі". Феномен "чайлд-фрі" є наслідком поширення гедоністичного світогляду, масовості культури чуттєвості, культу особистісного задоволення без відповідальності за іншу особу.

Окреслено низку явищ, які у доктрині католицизму постають результатом дифузії сім’ї – це одноосібна емансипація родини, одностатеві шлюби, громадянські шлюби, розлучення, які з позиції католицизму вкрай негативно впливають на гармонію стосунків між чоловіком і дружиною.

У підрозділі – 2.3. "^ Духовно-світоглядні аспекти дівицтва як католицького проекту самореалізації жінки" – осмислено феномен католицького дівицтва як можливий шлях буттєвого покликання та жіночої життєвої реалізації.

Розкрито, що дівицтво може втілюватися через чернече служіння, одиноке безшлюбне життя у миру, цнотливе життя подружжя в шлюбі, мирянську місіонерську діяльність. Присвятити своє життя служінню Богові можуть люди, які розлучились чи овдовіли.

Підкреслено, що католицьке уявлення про дівицтво має низку позитивних характеристик. У першу чергу, це стосується духовного розвитку жінки та її морального вдосконалення. У межах певних історико-культурних традицій, коли життя і діяльність людини детерміновані чітко визначеними суспільними імперативами на зразок обов’язкового одруження, католицька альтернатива дівицтва надає жінці право вільного вибору. Римо-католицькими теологами підкреслюється і авторка з цим погоджується, що Церква таким чином поважає та підтримує жіночу самостійність і волю вибору. Показовим є те, що нині римо-католицизм пропонує відмовитись від стереотипного розуміння шлюбу як унормованого способу життя. Відтак жінка, яка відмовилась від одруження й фізичного народження дітей, повинна розглядатися суспільством як така ж повноґранна та досконала особистість з багатим духовним потенціалом, що й одружена жінка і мати.

У дослідженні звернено увагу на проблему жіночого священства, що як виклик сучасної цивілізації, не схвалюється Римо-католицькою церквою, яка ґрунтує свою позицію на неможливості порушення заповіту і традиції. Однак, Церквою наголошується важливість обов’язкового використання жіночого досвіду в організації роботи Церкви, діяльності жінок-богословів, цінності мирянської активності жіночих організацій.

У третьому розділі – "^ Феномен жінки і перспективи її цивілізаційної адаптації в соціальній доктрині Римо-католицької церкви" – відстежуються особливості трактування фемінної проблематики у соціальній доктрині Римо-католицької церкви, обґрунтовуються взаємовідносини й взаємовпливи соціального вчення Церкви і феміністичних рефлексій сучасності та розглядається феномен жінки з позицій біоетичних поглядів сучасного католицизму.

У підрозділі 3.1. – "^ Соціальна самореалізація жінки та її зв'язок із постмодерною світоглядною парадигмою суспільства" – з’ясовується місце і функції жінки у контексті католицького соціального віровчення.

Підкреслено, що розвиток своєї соціальної доктрини Римо-католицька церква розглядає як природну реакцію на велику кількість змін, зрушень, трансформацій, котрі мали та мають місце в житті як конкретної особистості, так і цілого суспільства. Соціальна доктрина Римо-католицької церкви, перш за все, орієнтована на людину як духовно розвинуту особистість, чоловіка чи жінку, які однаковою мірою відповідальні за забезпечення соціальної гармонії у світі.

Встановлено, що у соціальній доктрині Римо-католицької церкви жінка розглядається як особа, яка має брати участь у розвитку соціальних процесів шляхом двох вимірів: у вузькому значенні – виховуючи дітей та євангелізуючи власну родину (дітей, чоловіка, близьких родичів) та у широкому вимірі – через активну громадську діяльність поза домом (що лягає, наприклад, в основу католицького проекту пошани до дівицтва).

Отже, можна стверджувати, що розглядаючи проблему жінки в сфері соціальної діяльності, сучасна Римо-католицька церква наголошує на двох важливих аспектах людського буття: перший говорить про безпосередню соціальну природу людини (як чоловіка чи жінки), другий зауважує на соціальній рівності чоловіків та жінок й вказує на пошук доказів цієї рівності в християнському антропологічному дискурсі.

У підрозділі 3.2. – "^ Католицизм та феміністична рефлексія сучасності: проблема діалогу" – розкривається зміст своєрідного діалогу між католицькими проповідниками та феміністсько зорієнтованою частиною сучасного суспільства.

У дослідженні аналізується коло проблем "феміністської теології" – це більшою мірою андроцентричне забарвлення мови Біблії, маскулінізація основних християнських образів (вживання винятково слів Господь, Бог-Отець, Син Божий), дефіцит використання у культовій практиці та догматичних положеннях християнства палітри жіночих біблійних образів і т.п. Значний акцент зроблено на патріархальності християнського вчення, а також визначено перспективу використання багатого жіночого історичного досвіду, вказано про прагнення окремих католицьких богословів до перегляду деяких традиційних ідей та ритуалів, враховуючи зростання жіночого фактору у сучасному соціальному житті. Підкреслюється, що своєрідним викликом сучасної цивілізації постає сучасне "феміністське богослов’я", яке на противагу традиційній церковній догматиці працює над низкою фемінних проблем, вважаючи, що подолавши традиційну патріархальність Церкви, жінка позбавиться дискримінаційної та пасивної ролі в релігійному житті і зможе діяти більш активно та незалежно.

З іншого боку, авторка обґрунтовує сучасну соціальну позицію Римо-католицької церкви в умовах швидкої фемінізації суспільства. Зазначено, що курс католицького аджорнаменто враховує й динаміку змін емансипаційної проблематики суспільства, тому Церква схвально ставиться до помірного розширення кола жіночих соціальних функцій, залучення жіноцтва в релігійну, економічну, політичну, наукову діяльність, плідну роботу жінок-теологів.

Встановлено, що особливістю католицького фемінізму є його бажання донести до суспільства основну сутність жіночності, показати феномен жінки як невичерпний потенціал любові, доброти, віри та толерантності, висвітлити проблему недооцінювання традиційним суспільством жіночого внутрішнього потенціалу та справжнього жіночого покликання. Тому фізіологічна відмінність жінки від чоловіка з позиції Римо-католицької церкви не є недосконалістю, а є даром, який вона може повноґранно реалізувати у материнстві та спілкуванні і взаємодії з чоловіком.

Отже, виявлено та окреслено основну тезу католицького феміністського осмислення різнорідності статей – різне не означає нерівне.


У підрозділі 3.3. – "^ Фемінна проблематика в контексті біоетичних поглядів католицизму" – відмічено, що погляди сучасної Римо-католицької церкви щодо біоетичної проблематики можна розглядати як автономну частину широкого соціального вчення католицизму, де об’єктом уваги є особистість як найвища цінність.

У дослідженні визначено ключову позицію католицького вчення: людське життя є даром Бога, самостійною сутністю, причому людина (незалежно від статі), маючи свободу вибору, повинна чітко усвідомити крихкість і цінність свого буття.

Розкривається проблема аборту, штучних репродуктивних технологій, сурогатного материнства у контексті вчення та практики католицизму. Всі ці питання Церква трактує з таких позицій: свідоме втручання медицини у сферу людської природи має розглядатися таким, що руйнує цілісність людської екзистенції (з погляду фізичних, психологічних, етичних та моральних аспектів), усупереч до Божого задуму.

Важливий акцент зроблено на проблемі аборту в умовах сучасного суспільства, в тому числі українського. З точки зору Римо-католицької церкви, аборт повинен розглядатися не тільки винятково в межах медичної компетенції, його слід актуалізувати, насамперед, перед громадськістю як цілий комплекс проблем – індивідуально-психологічних, особистісно-сімейних, духовно-моральних. З’ясовано, що штучне переривання вагітності розглядається не тільки вбивством нового життя, але є вкрай негативним фактором, що впливає в першу чергу на жінку. Тобто, здійснення аборту тісно пов’язується католицизмом із посяганням на повноту жіночої гідності та знеціненням поваги до власної тілесної і духовної сутності.

Отже, аналізуючи проблему аборту, розвитку штучних репродуктивних технологій та поширення сурогатного материнства в контексті католицької біоетики, виявлено негативне ставлення Римо-католицької церкви до цієї практики і розкрито аргументи на користь такої позиції, які вказують на знецінення людини як унікальної істоти, заперечення її індивідуальної природи, нищення таїнства у людській сутності.


ВИСНОВКИ


1. Уперше у вітчизняному релігієзнавстві досліджено вчення Римо-католицької церкви про сутність, роль та місце жінки в умовах цивілізаційних викликів сучасності. З’ясовано, що жінка розглядалася в історико-філософській та теологічній традиціях і як суспільно діяльна особа, і як невдала копія чоловіка, і як істота обмежена/обтяжена тілесністю, а також як індивідуальність, що створює цілісність із чоловіком на статевому та психоемоційному рівнях та партнерство у духовній та соціокультурній площинах.

2. Визначено, що особливістю християнства, зокрема римо-католицизму, є розуміння здатності жінки до самореалізації через два виміри – через одруження та шляхом священного дівицтва. Доведено, що шлюб для одруженої жінки – це не лише народження й виховання дітей, а й досягнення та зміцнення тієї символічної єдності, яка в Біблії зображена як "одне тіло". Причому єдність між чоловіком та жінкою повинна бути не просто на рівні подружнього статевого єднання, а й на рівні глибокої психоемоційної гармонії. Підкреслено, що негативним наслідком розвитку сучасної цивілізації є значна криза шлюбно-родинних взаємин, яка в першу чергу виражається через нівелювання та деформацію природно-біологічної функції жінки, що призводить до появи руху "чайлд-фрі", тобто свідомого бажання не мати дітей.

3. Доведено, що жінка, яка не відчула покликання до подружнього життя, може реалізувати свій внутрішній потенціал через феномен дівицтва, яке передбачає розкриття себе через так зване "духовне материнство", коли жінка може дарувати свою любов і піклування всім, хто потребує цього. Підкреслено, що така жінка покликана Церквою євангелізувати суспільство, на відміну від одруженої, яка несе християнські істини більшою мірою в межах родини.

4. Обґрунтовано, що серед усіх християнських конфесій, католицизм має найбільш повне і всеохоплююче соціальне вчення, яке становить своєрідний синтез традиції із сучасним соціально-культурним поступом. Тому схвалюється залучення жінок до сфери широкої соціальної діяльності, їх місіонерська робота. Підтримується Церквою розвиток жіночих католицьких організації, рухів та об’єднань, заохочується робота жінки в організації діяльності Церкви, діяльність жінок-богословів – жінкам надана можливість навчатися та викладати на теологічних факультетах.

5. Визначено, що поряд з соціальною проблематикою католицизм реагує на практику швидкої фемінізації суспільства. Будучи противником різних радикальних, войовничо-агресивних феміністичних теорій, які намагаються стерти природні відмінності між чоловіком і жінкою, маскулінізувати оригінальну жіночу сутність, Церква вказує на справжню фемінізацію жінки. Вона, на думку Церкви, повинна базуватись на піднесенні власне "жіночого", яке хоч і відмінне від "чоловічого", але має свою неповторну природу, специфіку і оригінальність.

6. Доведено, що проблема масовості абортів у сучасному соціальному просторі є найактуальнішим питанням у сфері католицької персоналістичної біоетики. Аборт позиціонується Церквою як проблема, що концентрує в собі медичні, етичні, соціальні, духовні аспекти. А жінка, яка носить нове життя, чи не більшою мірою відповідає за його збереження. В цих питаннях на жінку покладається відповідальність, тому що вона першою виступає суб’єктом діяльності, який вирішує залишати життя чи обривати.

Проведене дослідження виявило подальшу необхідність розгляду фемінної проблематики у сучасних умовах розвитку суспільства, зокрема потребує більш поглибленого вивчення проблема взаємовідносин представників феміністських рухів і традиції Церкви, що може стати основою для нових, більш широких досліджень, що становить перспективу подальших досліджень у цій царині.


^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


І. Статті в наукових фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України


  1. Погоріла Л. Релігійний аспект в гендерному підході як принципово новій теорії, основаній на толерантності жінок і чоловіків / Л. М. Погоріла // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2008. – Випуск 42. – С. 8 – 11.

  2. Погоріла Л. Гендерні відносини в католицькій родині: креативна роль жінки / Людмила Погоріла // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Випуск 414-415. Філософія. – Чернівці: Рута, 2008. – С. 187 – 193.

  3. Погоріла Л. Посягання на життя чи можливість планування родини: погляд на аборти з точки зору римо-католицького віровчення / Л. М. Погоріла // Українська полоністика. Науковий журнал. – 2009. – Випуск 6. – С. 38 – 45.

  4. Погоріла Л. Католицька біоетика як моральний регулятор людського вчинку / Л. Погоріла // Українське релігієзнавство. – 2009. – № 49. – С. 96 – 106.

  5. Погоріла Л. Соціальна доктрина Римо-католицької Церкви: творча робота жінки / Л. Погоріла // Українське релігієзнавство. – 2009. – № 51. – С. 142 – 149.

  6. Погоріла Л. Сучасна феміністська духовність і андроцентрична традиція Церкви: налагодження діалогу в умовах функціонування соціальної справедливості / Людмила  Погоріла // Наукові записки. Серія "Філософія". – Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія". – Випуск 5. – 2009. – С. 164 – 170.

  7. Погоріла Л. Психологічний фактор як динамізм виявлення жіночої суб’єктивності в контексті католицького світогляду / Людмила Погоріла // Релігія та Соціум. Часопис. – Чернівці: Рута, 2010. – №1(3). – С. 188 – 191.

  8. Погоріла Л. Проблема походження жінки в контексті християнської антропології / Людмила Погоріла // Наукові записки. Серія "Філософія". – Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія". – Випуск 7. – 2010. – С. 283 – 291.


ІІ. Статті в інших наукових виданнях


  1. Погоріла Л. Сучасна українська жінка – Єва чи Діва Марія? (крізь призму католицького віровчення) / Людмила Погоріла // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. Книга І. – Львів: "Логос" – 2008. – С. 796 – 799.

  2. Погоріла Л. Позитивний вплив католицизму на переосмислення ролі жінки в соціо-економічній сфері людської діяльності / Людмила Погоріла // Суспільно-політичні виміри релігійних процесів в Україні. Збірник наукових праць / За загальною ред. Балуха В. О. (гол. ред), Докаша В. І., Колодного А. М., Филипович Л. О. – Чернівці: "Рута", 2008. – С. 272 – 274.

  3. Погоріла Л. Жіноче священство – бажана дійсність чи замах на сакральне? / Погоріла Л. М. // "Релігійний досвід і толерантність", матеріали всеукраїнської наукової конференції, – Дніпропетровськ, 2008. – С. 52 – 54.

  4. Погоріла Л. Піднесення статусу жінки як результат революційності поглядів папи Івана Павла ІІ / Л. М. Погоріла // Дні науки філософського факультету – 2008: Міжнародна наукова конференція (16-17 квітня 2008 року): Матеріали доповідей та виступів. –К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. – Ч. V. – С. 81 – 83.

  5. Погоріла Л. Місце і роль жінки в ранньому християнстві: проблема взаємовідносин / Людмила Погоріла // Історія. Філософія. Релігієзнавство – 2009. – № 1. – С. 79 – 83.


АНОТАЦІЯ


Погоріла Л. М. Феномен жінки в інтерпретації Римо-католицької церкви: цивілізаційні виклики сучасності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство. – Житомирський державний університет імені Івана Франка. – Житомир, 2011.

У дисертаційному дослідженні послідовно та цілісно розглянуто феномен жінки в інтерпретації Римо-католицької церкви в умовах цивілізаційних викликів сучасності. Доведено, що в тлумаченні Римо-католицької церкви жінка розглядається як повноцінна та повноправна особистість із особливими біологічними та психологічними відмінностями, які становлять її неповторну самостійну індивідуальність. Обґрунтовано основні шляхи самореалізації жінки за вченням сучасної Римо-католицької церкви: шлюбу та сімейних взаємовідносин і дівицтва як духовно-світоглядного удосконалення.

Доведено, що в контексті соціального вчення Римо-католицької церкви жінка визнається активним суб’єктом дії та носієм соціальних функцій. На жінку в основному покладено процес євангелізації суспільства як членів родини, так і широкого загалу. Проаналізовано процес взаємовпливу феміністичних рефлексій сучасності та католицького віровчення, що передбачає в майбутньому діалогічну площину взаємовідносин. Встановлено безпосередню значимість жінки у біоетичних поглядах католицизму: стрижнева проблема аборту, репродуктивних технологій та сурогатного материнства більшою мірою залежить від жіночого вибору та переконання.

^ Ключові слова: фемінність, маскулінність, криза цивілізації, дівицтво, соціальна самореалізація жінки, католицька феміністська духовність, католицька персоналістична біоетика.


АННОТАЦИЯ


Погорелая Л. М. Феномен женщины в интерпретации Римско-католической церкви: цивилизационные вызовы современности. – Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.11 – религиоведение. – Житомирский государственный университет имени Ивана Франко. – Житомир, 2011.

В диссертационном исследовании последовательно и целостно рассмотрен феномен женщины в интерпретации Римско-католической церкви в условиях цивилизационных вызовов современности. Доказано, что в толковании Римско-католической церкви женщина рассматривается как полноценная и полноправная личность с особенными биологическими и психологическими отличиями, которые составляют ее неповторимую самостоятельную индивидуальность. Раскрыты основные пути самореализации женщины в соответствии с учением Римско-католической церкви: брака и семейных взаимоотношений и девичества как духовно-мировоззренческого совершенствования. Доказано, что в контексте социального учения Римско-католической церкви женщина признается активным субъектом действия и носителем социальных функций: на женщину в основном возложен процесс евангелизации общества как членов семьи, так и широкой общественности.

Проанализирован процесс взаимовлияния феминистических рефлексий современности и католического вероучения, которое предусматривает в будущем диалогическую плоскость взаимоотношений. Установлена значимость биоэтичных взглядов для католицизма: базовый вопрос аборта, репродуктивных технологий и суррогатного материнства в основном зависят от выбора и убеждений женщины.

^ Ключевые слова: феминность, маскулинность, кризис цивилизации, девичество, социальная самореализация женщины, католическая феминистская духовность, католическая персоналистическая биоэтика.


SUMMARY


Pogorila L.M. The Phenomenon of a Woman in the Interpretation of the Roman Catholic сhurch: Civilizational Challenges of Modernity. – Manuscript.

The dissertation for the academic degree obtaining of a Candidate of philosophical sciences with a specialization in 09.00.11 – Religion Studies. – Zhytomyskiy State University named after Ivan Franko. – Zhytomyr, 2011.

The phenomenon of a woman in the interpretation of the Roman Catholic сhurch in conditions of civilizational challenges of modernity is sequentially and integrally considered in the dissertation research.

In the dissertation research there revealed the problem of interrelations of Catholicism with society. I should emphasize, that a woman became an object of mutual accusations and ideological antagonism between moderate Catholic doctrine and the views of the part of society which supports radical feminist ideas. Categorically inclined emancipated groups of the society think that the Church does not let a woman fully disclose her potential, discriminates a woman and humbles her human dignity. Sacramental taboo, prohibition for women to receive chaplaincy, problems of feminine corporality and sexuality which were often homologated by the Church with depravity etc., are put forward as arguments.

On this stage the Roman-Catholic сhurch raises an especially topical issue of the human corporality and sexual identity. Thus, a human body is known in the modern mass culture to gradually lose its intimacy and secretiveness. To some extent such processes benumb the long-present understanding of a human as an individual and unique creature, shifting attention to the cult of corporal and physical, at the same time neutralizing and devaluating existential feelings, individualized demonstrations of the human essence. The integrity of the Church to such viewpoint is caused also by the fact that a woman herself rather often gives hostage to such an indifferent approach.

It is proved that a woman is considered in the Roman Catholic сhurch interpretation as a full and competent personality with some peculiar biological and psychological differences which form her original specificity, unique and independent individuality.

There are provided the main ways of a woman’s self-actualization in the context of the Roman Catholic сhurch doctrine: marriage and family relations and maidenhood and spiritual ideological perfection. The attention is drawn to the fact that the crisis of the modern matrimonial mutual relations extremely negatively influences the full implementation of a woman’s natural and biological functions and causes the creation of the “childfree” phenomenon – the conscious unwillingness to have children which is extremely negatively perceived in Catholicism.

The phenomenon of maidenhood is analyzed which is one of the woman’s self-actualization forms and which enriches the woman’s spiritual world, implements her peculiar inner potential to commit herself to God and to devotion to people, as well as expands her social functions.

It is proved that a woman is recognized in the context of the Roman Catholic сhurch doctrine as an active doer and bearer of social functions. The process of evangelization of not only members of family, but also general public is to the full extent laid on a woman. A woman also bears responsibility in the social sphere which will provide the social life with more organized nature, humanity, prudence, adequacy due to the aggregate of its specifically feminine features. I will add that Catholicism rests its main aim of informing people about the fundamentals of holy love on a woman as a mother, a wife, a laywoman.

The process of mutual interaction of feminist reflections of modernity and Catholic doctrine is analyzed which envisages a future dialogic area of mutual relations. The immediate significance of a woman in the bioethical views of Catholicism is determined. The key question of abortion, reproductive technologies and surrogate motherhood largely depends on the woman’s choice and convictions.

The accent to respect and rise of the feminine dignity is emphasized as the main feature of the modern Roman-Catholic сhurch doctrine. Opposing its viewpoint to the social viewpoint of general permissiveness and to the cult of hedonistic sensuality which turns a person into a thing, the Church emphasizes that first of all a woman suffers from this. Such defects of civilization as prostitution, violence, debauchery, dissoluteness, trade in people, use of contraceptives and practice of abortions which become more strained in the modern world, mainly humble the feminine dignity.

Key words: the phenomenon of a woman, the Roman Catholic сhurch, femininity, masculinity, the crisis of civilization, maidenhood, the woman’s social self-actualization, Catholic feminist spirituality, Catholic personalistic bioethics.

Схожі:

Житомирський державний університет імені івана франка погоріла людмила Михайлівна iconЖитомирський державний університет імені івана франка гуцал людмила антонівна удк 373. 1: 50(477. 4)“18”/“19”(043) розвиток шкільної природничої освіти на правобережній україні
Робота виконана в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Житомирський державний університет імені івана франка погоріла людмила Михайлівна iconЖитомирський державний університет імені івана франка гуцан Тетяна Григорівна
Формування готовності майбутнього вчителя економіки до профільного навчання старшокласників
Житомирський державний університет імені івана франка погоріла людмила Михайлівна iconЖитомирський державний університет імені Івана Франка Бібліотека жду ім. І. Франка Ліна Костенко Біобібліографічний покажчик укладач А. І. Мартинюк відповідальна за випуск Т. Є. Клименко за редакцією Т. Є. Клименко Житомир
Башманівський В. І., кандидат філологічних наук, завідувач кафедри новітньої української літератури та соціальних комунікацій жду...
Житомирський державний університет імені івана франка погоріла людмила Михайлівна iconПоложення про педагогічну практику студентів Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Положення розробили: Ю. Л. Кишакевич, В. Й. Кобрій, М.І. Шубак Затверджено
Дрогобицький державний педагогічний університет імені івана франка затверджую
Житомирський державний університет імені івана франка погоріла людмила Михайлівна iconЖитомирський державний університет ім. І. Франка Бібліотека жду ім. І. Франка Дисертації фонду бібліотеки Житомирського державного університету ім. І. Франка
Сейко Н. А., доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи жду ім. І. Франка
Житомирський державний університет імені івана франка погоріла людмила Михайлівна iconПоложення про наукову премію імені Івана Франка для студентів та аспірантів Наукову премію імені Івана Франка присуджує Вчена рада Львівського національного університету імені Івана Франка далі
Відзначення лауреатів наукової премії імені Івана Франка відбувається на урочистому засіданні Вченої Ради Університету
Житомирський державний університет імені івана франка погоріла людмила Михайлівна iconЛьвівський національний універтистет Студентське Братство імені Івана Франка Львівського національного універтистету імені Івана Франка Філологічний факультет
Львівському національному університеті імені Івана Франка відбудеться ІІІ всеукраїнська наукова конференція молодих учених-філологів...
Житомирський державний університет імені івана франка погоріла людмила Михайлівна iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Микола Поліщук, кандидат філософських наук, доцент кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка
Житомирський державний університет імені івана франка погоріла людмила Михайлівна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україн Львівський національний університет імені Івана Франка
Розроблено та внесено: Юридичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка
Житомирський державний університет імені івана франка погоріла людмила Михайлівна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україн Львівський національний університет імені Івана Франка
Розроблено та внесено: Юридичним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи