Методичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять icon

Методичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять




НазваМетодичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять
Сторінка1/10
Дата29.04.2013
Розмір1.3 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М. ГОРЬКОГО


КАФЕДРА ПЕДІАТРІЇ № 2


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДЛЯ СТУДЕНТІВ V КУРСУ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ


ІЗ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


З ПЕДІАТРІЇ


МОДУЛЬ 2.

ЗАХВОРЮВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ,

ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВІ ТА ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ




ДОНЕЦЬК -- 2012


Методичні вказівки призначені для самостійної підготовки до практичних занять з педіатрії (модуль 2. Захворювання новонароджених дітей, хвороби системи крові та ендокринної системи у дітей) студентів V курсу медичних факультетів Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Методичні вказівки відповідають робочій програмі з педіатрії для спеціальностей 7.110104 – педіатрія, 7.110101 – лікувальна справа.


Вказівки підготовлені колективом кафедри педіатрії № 2 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького


Методичні вказівки склали:

Завідуюча кафедрою, д.мед.н., професор Чуриліна А.В.

Доцент кафедри, к.мед.н., доцент Артеменко С.П.

Доцент кафедри, к.мед.н., доцент Манжелєєв Г.М.

Доцент кафедри, к.мед.н., доцент Чала Л.Ф.

Доцент кафедри, к.мед.н., доцент Зуєва Г.В.

Доцент кафедри, к.мед.н., доцент Масюта Д.І.

Асистент кафедри, к.мед.н. Дегонська І.В.

Асистент кафедри Москалюк О.М.

Асистент кафедри Глуховська О.О.

Асистент кафедри Нальотов А.В.


Рецензенти:

Зав. кафедрою педіатрії Донецького національного медичного університету, проф. Прохоров Є.В.


Зав. навчально-методичним кабінетом, к.м.н., доц. Басій Р.В.


Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Протокол № від 200 р.).


Методичні вказівки розроблені відповідно до стандартів, які прийняті в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького, і реалізують систему програмно-цільового керування якістю підготовки фахівців. Методичні вказівки дозволяють студентам при підготовці до практичних занять визначати їх мету, а також оцінити ступінь своєї готовності до занять виходячи з результатів рішення тестових завдань. З метою керування позааудиторною підготовкою студентів в методичних вказівках наведено перелік основних теоретичних питань і рекомендованої літератури. Граф логічної структури теми та лікувально-діагностичні алгоритми сприяють засвоєнню студентами розділів навчальної теми в їх логічному зв'язку. Методичні вказівки стосуються всіх тем практичних занять, що проводяться на кафедрі педіатрії № 2 ДонНМУ відповідно до робочих програм.


МОДУЛЬ 2.
^

ЗАХВОРЮВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ,

ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВІ ТА ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ




ЦІЛІ МОДУЛЯ.


Вміти:

  1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань новонароджених дітей, хвороб системи крові та ендокринної системи у дітей.

  2. Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину захворювань новонароджених дітей, хвороб системи крові та ендокринної системи у дітей.

  3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу захворювань новонароджених дітей, хвороб системи крові та ендокринної системи у дітей.

  4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики захворювань новонароджених дітей, хвороб системи крові та ендокринної системи у дітей.

  5. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у новонароджених дітей і дітей з хворобами системи крові та ендокринної системи.

  6. Здійснювати оцінку прогнозу при захворюваннях новонароджених дітей, хворобах системи крові та ендокринної системи у дітей.

  7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії.



^ ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ


1. Неонатологія.

1.1. Особливості адаптації новонароджених. Організація виходжування та годування новонароджених.

1.2. Гемолітична та геморагічна хвороби новонароджених.

1.3. Асфіксія новонароджених. Пологова травма новонароджених.

1.4. Особливості адаптації недоношених новонароджених. Організація виходжування та годування недоношених дітей. Хвороби органів дихання у новонароджених.

1.5. Бактеріальні інфекції у новонароджених. Внутрішньоутробні інфекції новонародженого (TORCH – інфекції).


2. Хвороби системи крові у дітей.

2.1. Дефіцитні анемії у дітей.

2.2. Гемолітичні анемії у дітей.

2.3. Геморагічні захворювання у дітей.

2.4. Гемобластози у дітей.


3. Хвороби ендокринної системи у дітей.

3.1. Цукровий діабет у дітей.

3.2. Невідкладні стани при цукровому діабеті у дітей.

3.3. Захворювання щитовидної залози у дітей.

3.4. Захворювання надниркових залоз у дітей.

3.5. Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи та статевих залоз у дітей.


^ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ НОВОНАРОДЖЕНИХ.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОДЖУВАННЯ ТА ГОДУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ.


Актуальність теми. Актуальність теми обумовлена високою перинатальною захворюваністю і смертністю, особливо недоношених дітей. Для зниження цих негативних показників необхідна сумісна праця акушерів-гінекологів, терапевтів і педіатрів. Украй важливими є забезпечення сприятливих умов для вунтрішньоутробного розвитку плода, його народження та недопущення переходу граничних фізіологічних станів новонароджених у ту чи іншу патологію.


Цілі навчання.

Загальна мета. Вміти проводити внутрішньосиндромну диференційну діагностику граничних фізіологічних станів новонароджених, визначати тактику ведення новонароджнеої дитини.

^

Конкретні цілі


Вихідний рівень знань-вмінь
Вміти

1. На підставі скарг, анамнезу, даних об’єктивного обстеження виділити і проаналізувати провідний синдром граничних фізіологічних станів новонароджених.

1.1 Вибрати з даних анамнезу відомості про фактори, які сприяли розвитку захворювань новонароджених дітей (каф. пропедевтичної педіатрії).

1.2. Виявити найбільш інформативніші ознаки захворювань новонароджених дітей під час об’єктивного дослідження та інтерпретувати їх (каф. пропедевтичної педіатрії).




2. Скласти схему діагностичного алгоритму граничних фізіологічних станів новонароджених та трактувати отримані дані.

2. Визначити необхідний об’єм і послідовність додаткових методів дослідження (лабораторних і інструментальних), інтерпретувати їх результати (каф. пропедевтичної педіатрії).




3. Провести диференціальний діагноз граничних фізіологічних станів новонароджених підставі діагностичного алгоритму.

3. Трактувати провідні синдроми при захворюваннях новонароджених дітей (каф. пропедевтичної педіатрії).




4. Визначити тактику ведення дітей з граничними фізіологічними станами.

4. Призначати засоби патогенетичної, симптоматичної терапії та інтерпретувати механізми дії основних груп препаратів, що застосовуються при захворюваннях новонароджених дітей (каф. фармакології).






Визначення та забезпечення вихідного рівня знань-умінь.


Завдання для перевірки вихідного рівня.


Завдання 1.

У новонародженої дитини діагностовано затримку внутрішньоутробного розвитку. Який фактор міг спричинити формування цієї патології?

  1. Фетоплацентарна недостатність.

  2. Куріння вагітної.

  3. Токсикоманія вагітної.

  4. Неповноцінне харчування вагітної.

  5. Усе перераховане.


Завдання 2.

У новонародженого на 2-й день життя спостерігається жовтяничність шкіри і слизових оболонок. Тимчасовий дефіцит якого ферменту є причиною цього стану?

  1. Амінолівулінатсинтетази.

  2. УДФ-глюкуронілтрансферази.

  3. Гемоксигенази.

  4. Гемсинтетази.

  5. Білівердінредуктази.


Завдання 3.

Жінка народила дитину, яка була розцінена як доношена. Вкажіть який термін гестации міг бути в цьому випадку.

  1. 30 тижнів.

  2. 32 тижні.

  3. 36 тижнів.

  4. 40 тижнів.

  5. 44 тижні.


Завдання 4.

Дитина 2-х днів. Народилася від I вагітності, I нормальних пологів з масою 3200 г. Стан задовільний. Молока у матері достатньо.

Який режим годування призначити?

  1. Годування грудьми “за вимогою”.

  2. Годування грудьми через 3 години.

  3. Годування грудьми через 2,5 години.

  4. Годування грудьми через 3,5 години.

  5. Годування з пляшечки.


Еталони правильних відповідей.

Завдання 1. E. Завдання 2. B. Завдання 3. D.

Завдання 4. А.


Джерела інформації


  1. Педіатрія: Навч. посібник / О.В. Тяжка, О.П. Вінницька, Т.І. Лутай та ін.; За ред. проф. О.В. Тяжкої.- К.: Медицина, 2005.- С.19-33.


Додаткова література.

    1. Методика безпосереднього дослідження новонародженого.- Донецьк, 2001.- 86 с.

    2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія.- К., 1999.- C.116-129.



Зміст навчання у відповідності з цілями.


Теоретичні питання.

  1. Транзиторная гипервентиляция и особенности акта дыхания в раннем неонатальном периоде.

  2. Транзиторное кровообращение.

  3. Половой криз.

  4. Транзиторные особенности функции почек.

  5. Транзиторный катар кишечника.

  6. Транзиторные особенности обмела веществ.

  7. Транзиторная потеря массы тела.

  8. Транзиторное нарушение теплового обмела.

  9. Транзиторные изменения кожних покровов.

  10. Физиологическая желтуха новорожденных.

  11. Транзиторные особенности неонатального гемопоэза.

  12. Первичный и ежедневный туалет новорожденного.

  13. Вскармливание новорожденного ребенка.


Джерела інформації.

  1. Шабалов Н.П. Неонатология: Учебн. пособие: В 2 т. /Н.П. Шабалов.- Т.1.- 3-е изд., испр. и доп.- М.: МЕДпресс-информ, 2004.- С. 109-153.

  2. Педіатрія. Підручник для студентів вищих медичних закладів IV рівня акредитації /За ред. проф. О.В. Тяжкої /Видання 3-тє.- Вінниця: Нова Книга, 2009.- С. 184-191.


Додаткова література.

  1. Дитячі хвороби /Сідельников В.М., Бережний В.В., Рєзник Б.Я. та ін.; За ред. В.М. Сідельникова і В.В. Бережного.-К.: Здоров’я, 1999.- С.28-33.

  2. Медицина дитинства /Акопян Г.Р., Антипкін Ю.Г., Берзінь В.І. та ін.; За ред. П.С. Мощича.-К.: Здоров’я, 1994.-Т.1.-С.385-413.

  3. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І., Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.- С.163-186.



Орієнтована основа дії (ООД).


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання.


Завдання 1.

Дитина 3-х днів. Маса 3300 г. Народилась від першої вагітності, перших пологів, які протікали без особливостей. Стан дитини задовільний, температура тіла 36,6С. При обстеженні виявлено почервоніння шкірних покривів, яке з'явилося відразу після народження, а максимальну вираженість придбало на другий день життя. Вкажіть Ваш діагноз.

  1. Анулярная еритема

  2. Токсична еритема

  3. Транзиторна еритема

  4. Вузлувата еритема

  5. Проста еритема


Завдання 2.

На другий день життя у новонародженого, який до цього на вигляд був здоровий, наростає млявість, гіпотонія м'язів, відмова від їжі. Температура тіла 36,5С. Дитина від першої вагітності перших пологів. Маса при народженні 2900 г. Вкажіть дослідження, яке необхідно провести в першу чергу.

  1. Повний загальний аналіз крові.

  2. Визначення вмісту цукру в крові.

  3. Вимірювання температури тіла.

  4. Загальний аналіз сечі.

  5. Діафаноскопія черепа.


Завдання 3.

На 3-й день життя у новонародженої дитини відмічено підвищення температури тіла до 38,5С. При огляді неспокійний. Сухість слизових оболонок і шкіри. Вкажіть Вашу терапевтичну тактику.

  1. Звільнити дитину від пелюшок, додатково призначити всередину 5% розчин глюкози до 100 мл.

  2. 0,1 мл 50% розчину анальгіну в / м.

  3. Призначення літичної суміші.

  4. Інфузійна терапія.

  5. Антибіотик.


Завдання 4.

Народився здоровий доношений дитина з масою 3100 г від першої вагітності, нормальних пологів. Стан дитини задовільний, крик голосний. Температура тіла 36,7С. Вкажіть, коли необхідно прикласти дитину до грудей.

  1. У перші 30 хвилин життя.

  2. Через 1 годину після народження.

  3. Через 2 години після народження.

  4. Через 3 години після народження.

  5. Через 4 години після народження.


Еталони відповідей.

Завдання 1. С. Завдання 2. В. Завдання 3. А.

Завдання 4. А.


Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.


На початку заняття викладач визначає вихідний рівень знань студентів за допомогою тестових завдань.

Після цього студенти проводять курацію хворих, самостійно збирають анамнез, виконують обстеження хворих, працюють з медичною документацією, ситуаційними завданнями. В цей період викладач перевіряє подані відповіді, контролює хід курації.

Потім в навчальній кімнаті викладач дає оцінку виконаним завданням, звертає увагу на допущені помилки. Студент доповідає дані анамнезу, складає індивідуальну схему діагностичного пошуку, доповідає отримані дані об’єктивного обстеження з урахуванням деонтологічних особливостей взаємовідношень лікаря і хворої дитини. Викладач звертає увагу на диференціальний діагноз захворювання. Куратор доповідає тактику лікування хворого та основні реабілітаційні заходи. До обговорення залучаються інші студенти. Після цього проводиться аналіз і корекція самостійної роботи студентів. Викладач оцінює практичну роботу студентів.

Після цього викладач проводить тестовий контроль знань студентів.

Наприкінці заняття проводиться підведення підсумків роботи та оцінювання знань студентів.


Г
Ручна ШВП, інтубація. зовнішній масаж серця
^ ЕМОЛІТИЧНА ТА ГЕМОРАГІЧНА ХВОРОБИ НОВОНАРОДЖЕНИХ



Актуальність теми. У патології новонароджених гемолітична хвороба займає чільне місце. За відношенням до кількості пологів частота гемолітичної хвороби новонароджених становить від 1:150 до 1: 400. Маючі різні клінічні прояви, патологія характеризується інтенсивним підвищенням рівня непрямого білірубіну, що призводить до пошкодження центральної нервової системи та інших органів, а також до стійкої інвалідизації або летальних випадків.


Цілі навчання.

Загальна мета. Вміти проводити внутрішньосиндромну диференційну діагностику гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених, визначати тактику ведення новонародженої дитини з гемолітичною та геморагічною хворобами.

^

Конкретні цілі


Вихідний рівень знань-вмінь
Вміти

1. На підставі скарг, анамнезу, даних об’єктивного обстеження виділити і проаналізувати провідний синдром гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених.

1.1 Вибрати з даних анамнезу відомості про фактори, які сприяли розвитку захворювань новонароджених дітей (каф. пропедевтичної педіатрії).

1.2. Виявити найбільш інформативніші ознаки захворювань новонароджених дітей під час об’єктивного дослідження та інтерпретувати їх (каф. пропедевтичної педіатрії).




2. Скласти схему діагностичного алгоритму гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених та трактувати отримані дані.

2. Визначити необхідний об’єм і послідовність додаткових методів дослідження (лабораторних і інструментальних), інтерпретувати їх результати (каф. пропедевтичної педіатрії).




3. Провести диференціальний діагноз гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених на підставі діагностичного алгоритму.

3. Трактувати провідні синдроми при захворюваннях новонароджених дітей (каф. пропедевтичної педіатрії).




4. Визначити тактику ведення новонароджених з гемолітичною та геморагічною хворобами.

4. Призначати засоби патогенетичної, симптоматичної терапії та інтерпретувати механізми дії основних груп препаратів, що застосовуються при захворюваннях новонароджених дітей (каф. фармакології).






Визначення та забезпечення вихідного рівня знань-умінь.


Завдання для перевірки вихідного рівня.


Завдання 1.

У новонародженої дитини з'явилися симптоми геморагічної хвороби у зв'язку з гіповітамінозом К. Розвиток захворювання обумовлено особливою біологічною активністю вітаміну К. Якою саме?

  1. Вітамін К є специфічним інгібітором антитромбіну.

  2. Вітамін К є кофактором протромбіну.

  3. Вітамін К є кофактором гамма-глутаматкарбоксилази.

  4. Вітамін К впливає на протеолітичну активність тромбіна.

  5. Вітамін К інгібірує синтез гепарину.


Завдання 2.

У новонародженого з гемолітичною хворобою розвинулася енцефалопатія. Збільшення змісту якої речовини в крові викликало ураження ЦНС?

  1. Білірубіну, не пов'язаного з альбуміном.

  2. Комплексу білірубін-альбумін.

  3. Білірубін-глюкуроніда.

  4. Вердоглобіну.

  5. Жовчних кислот.


Завдання 3.

Дитина народилась від II вагітності I пологів. I вагітність закінчилась медичним абортом. У матері група крові 0(I)Rh позитивна, у дитини – А(II)Rh позитивна. Стан тяжкий. Дитина мліва. Блідість шкіряного покрову, жовтяниця. Печінка та селезінка виступають на 3 см нижче реберної дуги. Сеча насиченого коліру, кал звичайного забарвлення.

Які додаткові дослідження необхідно провести в першу чергу?

  1. Загальний аналіз крові, рівень білірубіну та його фракцій, трансамінази.

  2. Загальний аналіз крові, визначення тривалості кровотечі, згортання крові за Сухаревим, аналіз сечі на жовчні пігменти.

  3. Загальні аналізи крові та сечі, рівень білірубіну та його фракцій, трансамінази.

  4. Рівень білірубіну та його фракцій, трансамінази, загальний білок сечі.

  5. Рівень білірубіну та його фракцій, трансамінази, аналіз сечі на жовчні пігменти.


Завдання 4.

У новонародженого з'явилися ознаки жовтяниці. Введення невеликих доз фенобарбіталу (індуктора синтезу УДФ-глюкуронілтрансферази) сприяло поліпшенню стану дитини. Який з приведених процесів активується під впливом індукованого фенобарбіталом ферменту?

  1. Глюконеогенез.

  2. Мікросомальноє окислення.

  3. Тканинне дихання.

  4. Кон'югація.

  5. Синтез глікогену.


Еталони правильних відповідей.

Завдання 1. С. Завдання 2. А. Завдання 3. А.

Завдання 4. D.


Джерела інформації.

  1. Педіатрія: Навч. посібник / О.В. Тяжка, О.П. Вінницька, Т.І. Лутай та ін.; За ред. проф. О.В. Тяжкої.- К.: Медицина, 2005.- С.19-33.


Додаткова література.

    1. Методика безпосереднього дослідження новонародженого.- Донецьк, 2001.- 86 с.

    2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія.- К., 1999.- C.116-129.



Зміст навчання у відповідності з цілями.


Теоретичні питання.

  1. Еритроцитарні антигенні системи крові людини. Етіологія, патогенез ГХН.

  2. Класифікація ГХН. Клінічно-лабораторні критерії анемічної, жовтяничної та набрякової форм ГХН.

  3. Критерії ступеня тяжкості ГХН. Стадії перебігу білірубінової енцефалопатії.

  4. Методи антенатальної діагностики та профілактики гемолітичної хвороби плода.

  5. Показання до проведення операції замінного переливання крові. Техніка операції та її можливі ускладнення.

  6. Методи консервативної терапії ГХН. Механізм дії фототерапії.

  7. Особливості системи гемостазу у новонароджених. Чинники розвитку геморагічної хвороби. Клінічні особливості ранньої, класичної та пізньої форм геморагічної хвороби.

  8. Диференційна діагностика геморагічної хвороби та синдрому „заковтнутої крові”. Невідкладна допомога при шлунково-кишкової кровотечі. Лікування та профілактика геморагічної хвороби.



Граф логічної структури теми "Гемолітична хвороба новонароджених".

(Див. додаток 1).


Джерела інформації.

  1. Педіатрія: Навч. посібник / О.В. Тяжка, О.П. Вінницька, Т.І. Лутай та ін.; За ред. проф. О.В. Тяжкої.- К.: Медицина, 2005.- С. 348-356.

  2. Шабалов Н.П. Неонатология: Учебн. пособие: В 2 т. /Н.П. Шабалов.- Т.2.- 3-е изд., испр. и доп.- М.: МЕДпресс-информ, 2004.- С. 109-161, 208-224.

  3. Педіатрія. Підручник для студентів вищих медичних закладів IV рівня акредитації /За ред. проф. О.В. Тяжкої /Видання 3-тє.- Вінниця: Нова Книга, 2009.- С. 271-286.


Додаткова література.

  1. Аряєв М.Л. Неонатологія.- Київ: «АДЕФ - Україна.», 2006.- С. 303-324, 331-332, 617-620, 682-684, 697-707.

  2. Дитячі хвороби /За ред. В.М. Сідельникова, В.В. Бережного.- К.:Здоров’я, 1999.- С.51-56.

  3. Медицина дитинства / Акопян Г.Р., Антипкін Ю.Г., Берзінь В.І. та ін.: За ред. П. С. Мощича. - К.: Здоров‘я, 1994. - Т.1.- С.429-448, 497-509.

  4. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І., Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.- С.163-186.


Орієнтована основа дії (ООД).


Діагностичний алгоритм жовтяниць новонароджених.

(Див. додаток 2).


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання.


Завдання 1.

Дитина народилась від III вагітності I пологів у сідничному передлежанні з обкручуванням пуповиною. Перші вагітності скінчились медичними абортами. Мати хворіє на хронічний холецистит. Група крові матері – А(II)Rh негативна, у дитини - А(II)Rh позитивна. Дитина млява, крик громкий. Шкіряний покрив субіктеричний. У матері виявлені антирезусні антитіла у титрі 1:16. Встановлено діагноз гемолітична хвороба новонароджених.

Які відомості з анамнезу свідчать про причини розвитку ГХН?

  1. У матері кров Rh негативна, у дитини - Rh позитивна. Наявність у матері антирезусних антитіл. Аборти в анамнезі.

  2. Обкручування пуповиною.

  3. Сідничне передлежання.

  4. Хронічний холецистит в анамнезі.

  5. -.


Завдання 2.

Дитина народилась від IV вагітності IV пологів. Одна дитина вмерла від жовтяничної форми ГХН. У матері кров А(II)Rh негативна, титр антирезусних антитіл 1:64. У дитини група крові А(II)Rh позитивна. Стан дитини дуже тяжкий. Млява, адинамічна, крик слабкий. Шкіряний покрив блідий з жовтяницею. Набряк стоп, гомілок, калитки, асцит. Печінка та селезінка виступають на 4 см нижче реберної дуги.

У крові: ер. – 1,5 Т/л, Нв – 50 г/л, ретикулоцити – 5,5 %, лейк. – 20 Г/л, нормобласти - 35:100, ШОЕ – 25 мм/год. Загальний білірубін – 52 мкмоль/л, непрямий – 46 мкмоль/л. Встановлено діагноз: гемолітична хвороба новонароджених, набрякова форма.

Визначте найінформативніші лабораторні дані ГХН.

  1. Лейкоцитоз, ретикулоцитоз, підвищення ШОЕ, виявлення у матері антирезусних антитіл.

  2. Анемія, лейкоцитоз, непряма гіпербілірубінемія.

  3. Анемія, ретикулоцитоз, непряма гіпербілірубінемія, виявлення у матері антирезусних антитіл.

  4. Анемія, ретикулоцитоз, лейкоцитоз, непряма гіпербілірубінемія.

  5. Анемія, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ, виявлення у матері антирезусних антитіл.


Завдання 3.

Доношений хлопчик народився від III вагітності. Перші вагітності були перервані медичним абортом. Оцінка за шкалою Апгар: 1 хвилина - 8 балів, 2 хвилина - 8 балів. Через 3 години після пологів з'явилось жовте забарвлення шкіри, дитина стала в'ялою. Білірубін крові - 48 мкмоль/л, через 3 години - 96 мкмоль/л, реакція непряма. Печінка на 2,5 см виступає з-під краю реберної дуги, селезінка - на 1,5 см. Сеча жовтого кольору, випорожнення - меконій. Група крові дитини В(III)Rh негативна, мати - 0(I)Rh позитивна. Гемоглобін 159 г/л, еритроцити 4,5 Т/л.

Вкажіть найбільш вірогідну причину жовтяниці.

  1. Хвороба Жильбера.

  2. Фізіологічна жовтяниця.

  3. Гепатит новонароджених.

  4. Атрезія жовчновивідних шляхів.

  5. Гемолітична хвороба новонароджених.


Завдання 4.

У недоношеної дитини з назофарінгеальним зондом в першу добу життя з'явилось блювання червоною кров'ю. Тест Апта позитивний. Згортуваність крові за Лі-Уайтом - 6 хвилин. Тривалість кровотечі за Дюке - 3 хв.

Наймовірніша причина кровотечі?

  1. Геморагічна хвороба новонароджених.

  2. Травма під час введення зонду.

  3. Заковтування крові матері.

  4. Тромбоцитопенія.

  5. ДВЗ-синдром.


Завдання 5.

Дитина народилась від V вагітності II пологів. Матері 37 років, група крові В(III)Rh негативна, титр антирезусних антитіл 1:32. Стан дитини тяжкий. Шкіряний покрив та склери іктеричні. Печінка та селезінка виступають на 3 см нижче края реберної дуги. Кал звичайного забарвлення.

Аналіз крові: ер. – 3,0 Т/л, Нв – 100 г/л, ретикулоцити – 5,0 %, ерітробласти – 52:100, нормобласти – 30:100, лейк. – 20 Г/л.

Загальний білірубін після народження – 45 мкмоль/л, непрямий – 40 мкмоль/л, АСТ – 0,6 ммоль/л, АЛТ – 0,55 ммоль/л. Аналіз сечі на жовчні пігменти – негативний. Через 10 годин рівень білірубіну – 120 мкмоль/л за рахунок непрямого. Встановлено діагноз гемолітична хвороба новонароджених.

З чього треба починати лікування?

  1. Замінне переливання крові.

  2. Фототерапія.

  3. В/в введення альбуміну.

  4. Фенобарбітал.

  5. Антибіотики.


Еталони правильних відповідей.

Завдання 1. А. Завдання 2. С Завдання 3. Е

Завдання 4. С. Завдання 5. А.


Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті.


На початку заняття викладач визначає вихідний рівень знань студентів за допомогою тестових завдань.

Після цього студенти проводять курацію хворих, самостійно збирають анамнез, виконують обстеження хворих, працюють з медичною документацією, ситуаційними завданнями. В цей період викладач перевіряє подані відповіді, контролює хід курації.

Потім в навчальній кімнаті викладач дає оцінку виконаним завданням, звертає увагу на допущені помилки. Студент доповідає дані анамнезу, складає індивідуальну схему діагностичного пошуку, доповідає отримані дані об’єктивного обстеження з урахуванням деонтологічних особливостей взаємовідношень лікаря і хворої дитини. Викладач звертає увагу на диференціальний діагноз захворювання. Куратор доповідає тактику лікування хворого та основні реабілітаційні заходи. До обговорення залучаються інші студенти. Після цього проводиться аналіз і корекція самостійної роботи студентів. Викладач оцінює практичну роботу студентів.

Після цього викладач проводить тестовий контроль знань студентів.

Наприкінці заняття проводиться підведення підсумків роботи та оцінювання знань студентів.


Додаток 1.

Граф логічної структури теми “Гемолітична хвороба новонароджених”.

Акушерський анамнез матері

Анамнез

Анамнез новонародженого


Викидень

Мертвонародження

Колір колоплідних вод

Час появи жовтяниці (набряку, блідісті)





Гемотрансфузії

Наявність антитіл

Дані про дослідження колоплідної рідини





Клініка

Клініка



Блідість

Жовтяниця

Набряк

Гепатоспленомегалія



Додаткові дослідження


Резус-несумісність, конфлікт за головними та додатковими факторами крові

Збільшення титру антитіл

Непряма гіпербілірубінемія





Нормальна осмотична резистентність еритроцитів


Позитивна реакція Кумбса

Анемія, нормоцитоз, ретикулоцитоз, сфероцитоз

Позитивний уробілін

Паренхіматозна жовтяниця


Диференціальний діагноз





Гемолітична жовтяниця

Механічна жовтяниця





Фетальний гепатіт

Фізіологічна

Транзиторна сімейна гіпербілірубінемія

Уроджена атрезія жовчовивідних шляхів


Внутрішньоутробна інфекція

Муковісцидоз

Порушення обміну

Уроджений гіпотиреоз

Кон’югаційна


Гемолітична хвороба новонароджених

Мікросфероцитарна анемія Мінковського-Шоффара


Синдром згущення жовчі


Уроджена недостатність Г6-ФДГ





Лікування


Замінне переливання крові

Інфузіонна терапія (альбумін)

Жовчогонні (магнезія)

Засоби для поліпшення обмінних процесів в головному мозку (аміналон, ноотропіл)





Вітаміни (групи В, Е)


Гепатопротектори (есенціале)

Фототерапія

Фенобарбітал



Додаток 2.

Діагностичний алгоритм жовтяниць новонароджених.

(
Жовтяниця


Підвищення рівня білірубіну


Паралельно прямого та непрямого


Мати Rh-, дитина Rh+


Так


Ні


Ізоімунна Rh конфліктна гемолітична хвороба новонародженого


Група крові матері 0, дитини люба











Норма


Підвищені





В. Пайков, С. Хацкель, Л. Ерман, 1998)



Переважно непрямого


Переважно прямого


Рівень трансаміназ в крові


Ні


Так


Ізоімунна по АВ0 гемолітична хвороба новонародженого


Анемія


Так


Спадкова або аутоімунна гемолітична анемія







HbsAg у матері


Так


Внутрішньо-утробний гепатит


Ні


Поглиблене обстеження на вроджений сифіліс






Вік дитини на момент початку захворювання






Кон'югаційна жовтяниця



Ні


До 1,5 міс


Старше 1,5 міс


Внутрішньо-утробний гепатит


Постнатальний гепатит




^ АСФІКСІЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ.

ПОЛОГОВА ТРАВМА НОВОНАРОДЖЕНИХ.


Актуальність теми. Знання питань патофізіології гіпоксичних станів має значення для надання адекватної допомоги новонародженим під час пологів, подальшого спостереження та лікування вказаного контингенту дітей. Ця проблема є надзвичайно актуальною. Про це свідчить велика частота тяжких захворювань серед дітей, стан яких на час народження оцінювався за шкалою Апгар нижче ніж 5 балів. Особливих зусиль від педіатрів потребує зниження неонатальної смертності, в структурі якої домінує асфіксія новонароджених, що може супроводжуватися пологовою травмою.

Приблизно 2 % новонароджених отримують під час пологів травматичні пошкодження. Пологові травми виникають спонтанно під час проходження через пологові шляхи чи при ускладнених пологах, які потребують відповідних заходів (поворот плода, накладання акушерських щипців, хірургічні втручання та ін.). Допологова профілактика, своєчасна госпіталізація жінок з патологічною вагітністю, розширення показань до кесаревого розтину та забезпечення умов для його здійснення значно зменшили число запущених випадків і, таким чином, майже усунули необхідність застосуваня методів екстракції, що травмують плод.

Пологовий травматизм, особливо внутрішньочерепна травма, може стати причиною смерті під час або після пологів, а якщо вдається врятувати новонародженого, наслідком можуть бути різноманітні порушення.


Цілі навчання.

Загальна мета. Вміти проводити внутрішньосиндромну диференційну діагностику внутрішньоутробної гіпоксії і асфіксії новонароджених, пологової травми, визначати тактику ведення дитини з внутрішньоутробною гіпоксією і асфіксією новонароджених, пологовою травмою.


^

Конкретні цілі


Вихідний рівень знань-вмінь
Вміти

1. На підставі скарг, анамнезу, даних об’єктивного обстеження виділити і проаналізувати провідний синдром внутрішньоутробної гіпоксії і асфіксії новонароджених, пологової травми.

1.1 Вибрати з даних анамнезу відомості про фактори, які сприяли розвитку захворювань новонароджених дітей (каф. пропедевтичної педіатрії).

1.2. Виявити найбільш інформативніші ознаки захворювань новонароджених дітей під час об’єктивного дослідження та інтерпретувати їх (каф. пропедевтичної педіатрії).







2. Скласти схему діагностичного алгоритму внутрішньоутробної гіпоксії і асфіксії новонароджених, пологової травми та трактувати отримані дані.

2. Визначити необхідний об’єм і послідовність додаткових методів дослідження (лабораторних і інструментальних), інтерпретувати їх результати (каф. пропедевтичної педіатрії).

3. Провести диференціальний діагноз внутрішньоутробної гіпоксії і асфіксії новонароджених, пологової травми на підставі діагностичного алгоритму.

3. Трактувати провідні синдроми при захворюваннях новонароджених дітей (каф. пропедевтичної педіатрії).

4. Визначити тактику ведення дітей з внутрішньоутробною гіпоксією і асфіксією новонароджених, пологовою травмою.

4. Призначати засоби патогенетичної, симптоматичної терапії та інтерпретувати механізми дії основних груп препаратів, що застосовуються при захворюваннях новонароджених дітей (каф. фармакології).



Визначення та забезпечення вихідного рівня знань-умінь.


Завдання для перевірки вихідного рівня.


Завдання 1.

Дитина народилась від першої вагітності, яка тривала з токсикозом першої та другої половини, з масою 3000 г у сідничному передлежанні. Мати хворіє на хронічний пієлонефрит. Дитина закричала після плескання по сідницям. Шкіряний покрив блідий. Акроціаноз. Дитина збуджена, рухова активність підвищена. Серцебиття складає 110 за 1 хвилину, дихання – 30 за 1 хвилину. З боку легень та серця змін немає.

Визначте провідний синдром захворювання.

А. Дихальна недостатність.

В. Гостра надниркова недостатність.

С. Ентеральний токсикоз.

D. Серцево-судинна недостатність.

Е. Нейротоксикоз.

Завдання 2.

Дитина народилась від другої вагітності від матері з равномірнозвуженим тазом шляхом Кесарєвого розтину з масою 4200 г. Під час огляду на першій хвилині життя крик дитини слабкий. Шкіряний покрив блідий з ціанотичним відтінком. Дихання - 20 за 1 хвилину. Серцебиття – 100 за 1 хвилину.

  1. . Як ви оцінюєте частоту серцевих скорочень у цієї дитини?

А. Брадикардія.

В. Тахікардія.

С. Норма відповідно до віку.

D. -.

E. -.


  1. Як ви оцінюєте частоту дихання у цієї дитини?

А. Брадипное.

В. Тахіпное.

С. Норма відповідно до віку.

D. -.

E. -.


Завдання 3.

Дитина народилась від першої вагітності від матері з гіпертонічною хворобою. Маса дитини 3100 г. На першій хвилині життя частота серцевих скорочень у дитини складає 90 за 1 хвилину, дихання відсутнє. Відмічається загальна блідість шкіряного покриву. На подразнення дитина не реагує. М’язовий тонус низький. Після проведення реанімаційних заходів у дитини з’явились поодинокі самостійні вдихи, слабкий крик.

Які додаткові дослідження необхідно зробити?

А. Визначення кислотно-основного стану (КОС).

В. Електрокардіографія.

С. Ехоенцефалографія.

D. Визначення гематокриту, електролітів в крові.

Е. Усі вищезгадані дослідження.


Завдання 4.

Дитина народилась від першої вагітності з тугим обкрутуванням пуповини з масою 3200. На першій хвилині життя дихання у дитини поверхневе, 30 за 1 хвилину. Серцебиття – 100 за 1 хвилину. Відмічається незначний рух кінцівок. На подразнення дитина реагує слабою гримасою. Шкіряний покрив блідий з акроціанозом. Після проведення штучного дихання з подачею кисню стан дитини поліпшився, ціаноз зменшився. Серцебиття – 160 за 1 хвилину, дихання – 40 за 1 хвилину.

Які групи лікарських препаратів показані дитині?

А. Засоби для нормалізації окисно-відновних процесів.

В. Антибіотики.

С. Серцеві глікозиди.

D. Протизапальні засоби.

Е. Анаболічні стероїди.


Еталони правильних відповідей.

Завдання 1. А. Завдання 2. 1. А. 2. А. Завдання 3. Е.

Завдання 4. А.


Джерела інформації

  1. Педіатрія: Навч. посібник / О.В. Тяжка, О.П. Вінницька, Т.І. Лутай та ін.; За ред. проф. О.В. Тяжкої.- К.: Медицина, 2005.- С.19-33.


Додаткова література.

  1. Методика безпосереднього дослідження новонародженого.- Донецьк, 2001.- 86 с.

  2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія.- К., 1999.- C.116-129.



Зміст навчання у відповідності з цілями.


Теоретичні питання.

  1. Етіологічні, клінічні та лабораторні критерії діагнозу „асфіксії новонародженого”.

  2. Сучасні уявлення про патогенез асфіксії. Компенсаторні механізми організму плода у відповідь на гіпоксію.

  3. Критерії ступеню важкості асфіксії в залежності від оцінки за шкалою Апгар, показників рН та ознак дисфункції органів та систем.

  4. Алгоритм надання невідкладної допомоги дитині у стані асфіксії при народженні в залежності від наявності або відсутності ознак меконіальної аспірації.

  5. Визначення терміну „пологова травма” та чинники її розвитку.

  6. Пологові травми м’яких тканин. Адипонекроз. Пошкодження грудинно-ключично-соскоподібного м’язу. Диференціальний діагноз пологової пухлини та кефалогематоми.

  7. Пологова травма спинного мозку та плечового сплетення. Парези і паралічи Дюшена-Ерба, Дежерін-Клюмпке.

  8. Диференціальна діагностика внутришньочерепних крововиливів гіпоксичного та травматичного ґенезу у новонароджених.



Граф логічної структури теми

«Асфіксія новонароджених. Пологова травма новонароджених».

(Див. додаток 1).


Джерела інформації.

  1. Педіатрія: Навч. посібник / О.В. Тяжка, О.П. Вінницька, Т.І. Лутай та ін.; За ред. проф. О.В. Тяжкої.- К.: Медицина, 2005.- С. 338-348, 356-366.

  2. Шабалов Н.П. Неонатология: Учебн. пособие: В 2 т. /Н.П. Шабалов.- Т.1.- 3-е изд., испр. и доп.- М.: МЕДпресс-информ, 2004.- С. 288-323, 441-506.


Додаткова література.

  1. Аряєв М.Л. Неонатологія.- Київ: «АДЕФ - Україна.», 2006.- С 212-234, 438-451, 563-567, 609-617, 669-670.

  2. Дитячі хвороби /За ред. В.М. Сідельникова, В.В. Бережного.- К.:Здоров’я, 1999.- С. 35-47.

  3. Медицина дитинства /Акопян Г.Р., Антипкін Ю.Г., Берзінь В. І. та ін.; За ред. П.С. Мощича: у 4 т., Т.1.- К.: Здоров’я, 1994.- С. 459-472, 484-497.

  4. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І., Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.- С.163-186.


Орієнтована основа дії (ООД).


Лікувальний алгоритм

первинної невідкладної допомоги новонародженим при асфіксії.

(Див. додаток 2).


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання.


Завдання 1.

Дитина матері С., 15 років, народилася від 1 вагітності, яка перебігала с гестозом I половини, пологи затяжні на фоні гострого респіраторного захворювання у матері. Народилася вчасно, з масою тіла 3000, оцінена за шкалою Апгар у 6-7 балів.

Вкажіть причину асфіксії у новонародженого:

А. Юний вік, затяжні пологи, ГРЗ на момент пологів.

В. Юний вік, гестоз I половини, затяжні пологи, ГРЗ на момент пологів.

С. Юний вік, гестоз I половини.

D. Гестоз I половини, затяжні пологи.

Е. ГРЗ, затяжні пологи.


Завдання 2.

Дитина народилась від першої вагітності з масою 3800 г. У матері – гіпертонічна хвороба. Вагітність перебігала з токсикозом першої та другої половини. Під час огляду на першій хвилині життя серцебиття – 80 за 1 хвилину, дихання – поверхневе, 28 за 1 хвилину. Відзначається незначний рух кінцівок. Під час відсмоктування катетером слизу із носа і рота дитина кривиться. Акроціаноз. Визначте за шкалою Апгар стан дитини.

  1. 1 бал.

  2. 3 бали.

  3. 5 балів.

  4. 7 балів.

  5. 9 балів.


Завдання 3.

Доношена дитина перенесла анте- і інтранатальну гіпоксію, народилась в асфіксії (оцінка за шкалою Апгар 2-5 балів). Після народження у дитини прогресує збудження, відмічається блювота, ністагм, судоми, косоокість, спонтанні рефлекси Моро і Бабінського. Назвіть найбільш вірогідну локалізацію внутрішньочерепного крововиливу.

  1. Субарахноїдальні крововиливи.

  2. Крововиливи в тканину мозку.

  3. Субдуральні крововиливи.

  4. Перівентрикулярні крововиливи.

  5. Крововиливи в шлуночки мозку.


Завдання 4.

Дитина матері А. народилася від II вагітності, що пребігала без особливостей. Пологи II термінові. Дитина народилася з тугим 2-разовим обвиттям пуповини навколо шиї. Закричала після відсмоктувння слизу з носоглотки, реакція на введення катетера - "гримаса незадоволення". М'язовий тонус знижений, кінцівки звисають. Шкірні покриви рожеві з акроціанозом. Крик слабкий. Дихання нерегулярне, кількість дихань - 28 за хвилину. Кількість серцевих скорочень - 98 за хвилину. Після проведених реанімаційних заходів стан дитини дещо поліпшився: з'явилася рухова активність, дихання стало регулярним до 40-45 за хвилину, шкірні покриви рожеві. Кількість серцевих скорочень 120 за хвилину. Призначте цій дитині першочергове додаткове дослідження.

  1. ЕКГ.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Методичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять
Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей студентів IV курсу медичних факультетів Донецького національного медичного університету...
Методичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентів з курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять
Донецького національного медичного університету ім М. Горького. Методичні вказівки відповідають робочій програмі з загальної хірургії...
Методичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентів з курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять
Донецького національного медичного університету ім М. Горького. Методичні вказівки відповідають робочій програмі з загальної хірургії...
Методичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентів 2-го курсу фармацевтичного факультету із самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії Донецьк, 2011
Методичні вказівки призначені для самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії студентів 2-го курсу фармацевтичного...
Методичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентів 2-го курсу фармацевтичного факультету із самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії
Методичні вказівки призначені для самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії студентів 2-го курсу фармацевтичного...
Методичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconХарківська національна академія міського господарства г. В. Гамалєй методичні вказівки до практичних занять І самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять І самостійної роботи з дисципліни «Теоретичні І методичні основи архітектурного проектування»...
Методичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМ. В. Кадничанський методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Економіко-математичні моделі в управлінні та економіці»...
Методичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки до практичних занять з курсу
Методичні вказівки до практичних занять з курсу “Математична статистика” з теми “Точкові І інтервальні оцінки” для студентів механіко-математичного...
Методичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентiв 2 курсу стоматологічного факультета з самостійноі підготовки до практичних занять з загальноі хірургіі
Підготовки до практичних занять з загальноі хірургіі (Модуль 1 Загальна хірургія) для студентів 2 курсу стоматологічного факультету...
Методичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconВ. А. Воскобойніков методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Ділова іноземна мова» для студентів 3 курсу денної форми...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи