Методичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять icon

Методичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять




НазваМетодичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять
Сторінка1/12
Дата30.04.2013
Розмір2 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М. ГОРЬКОГО


КАФЕДРА ПЕДІАТРІЇ № 2


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДЛЯ СТУДЕНТІВ IV КУРСУ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ


ІЗ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


З ПЕДІАТРІЇ


МОДУЛЬ 1.

НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ СОМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ




ДОНЕЦЬК -- 2012


Методичні вказівки призначені для самостійної підготовки до практичних занять з педіатрії (модуль 1. Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей) студентів IV курсу медичних факультетів Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Методичні вказівки відповідають робочій програмі з педіатрії для спеціальностей 7.110104 – педіатрія, 7.110101 – лікувальна справа.


Вказівки підготовлені колективом кафедри педіатрії № 2 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького


Методичні вказівки склали:

Завідуюча кафедрою, д.мед.н., професор Чуриліна А.В.

Доцент кафедри, к.мед.н., доцент Артеменко С.П.

Доцент кафедри, к.мед.н., доцент Манжелєєв Г.М.

Доцент кафедри, к.мед.н., доцент Чала Л.Ф.

Доцент кафедри, к.мед.н., доцент Зуєва Г.В.

Доцент кафедри, к.мед.н., доцент Масюта Д.І.

Асистент кафедри, к.мед.н. Дегонська І.В.

Асистент кафедри Москалюк О.М.

Асистент кафедри, к.мед.н. Нальотов А.В.

Асистент кафедри, к.мед.н. Куришева О.О.


Рецензенти:

Зав. кафедрою педіатрії ФІПО Донецького національного медичного університету, проф. Нагорна Н.В.


Зав. навчально-методичним кабінетом, к.м.н., доц. Басій Р.В.


Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Протокол № 6 від 29.08.2008 р.).


Методичні вказівки розроблені відповідно до стандартів, які прийняті в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького, і реалізують систему програмно-цільового керування якістю підготовки фахівців. Методичні вказівки дозволяють студентам при підготовці до практичних занять визначати їх мету, а також оцінити ступінь своєї готовності до занять виходячи з результатів рішення тестових завдань. З метою керування позааудиторною підготовкою студентів в методичних вказівках наведено перелік основних теоретичних питань і рекомендованої літератури. Граф логічної структури теми та лікувально-діагностичні алгоритми сприяють засвоєнню студентами розділів навчальної теми в їх логічному зв'язку. Методичні вказівки стосуються всіх тем практичних занять, що проводяться на кафедрі педіатрії № 2 ДонНМУ відповідно до робочих програм.

^

МОДУЛЬ 1.

НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ СОМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ




ЦІЛІ МОДУЛЯ.

Вміти:


  1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених соматичних захворювань дитячого віку.

  2. Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених соматичних захворювань дитячого віку.

  3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених соматичних захворювань дитячого віку.

  4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених соматичних захворювань дитячого віку.

  5. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у дітей з найбільш поширеними соматичними захворюваннями дитячого віку.

  6. Здійснювати оцінку прогнозу при найбільш поширених соматичних захворюваннях дитячого віку.

  7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії.



^ ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ


  1. Захворювання дітей раннього віку.

1.1. Аномалії конституції. Атопічний дерматит та алергічний риніт у дітей. Кропив’янка у дітей.

1.2. Рахіт. Спазмофілія. Гіпервітаміноз „Д”.

1.3. Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей раннього віку

1.4. Білково-енергетична недостатність у дітей.


  1. Захворювання органів дихання у дітей.

2.1. Гострі респіраторні інфекції у дітей. Гострі бронхіти у дітей.

2.2. Пневмонії у дітей.

2.3. Бронхіальна астма у дітей.

2.4. Вроджені вади та хронічні захворювання бронхо-легеневої системи у дітей.


  1. Кардіоревматологія дитячого віку.

3.1. Запальні та незапальні захворювання серця у дітей.

3.2. Гостра ревматична лихоманка у дітей.

3.3. Найбільш поширені вроджені вади серця у дітей.

3.4. Ювенільний ревматоїдний артрит та реактивний артрит у дітей.

3.5. Інфекційний ендокардит у дітей.


  1. Гастроентерологія дитячого віку.

4.1. Функціональні та органічні захворювання стравоходу, шлунку, кишечнику та біліарної системи у дітей.

4.2. Захворювання підшлункової залози у дітей.



  1. Захворювання сечової системи у дітей.

5.1. Інфекції сечової системи у дітей.

5.2. Гломерулонефрити у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей.

5.3. Дисметаболічні нефропатії у дітей.


^ АНОМАЛІЇ КОНСТИТУЦІЇ.

АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ ТА АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ.

КРОПИВ’ЯНКА У ДІТЕЙ


Актуальність теми . Загальновідомо, що витоки більшості хронічних захворювань у дорослих людей починаються з дитинства. Підвищена схильність до розвитку тих чи інших захворювань визначає суть терміну «діатез». Вчення про аномалії конституції (або діатези) лежить в основі профілактичної медицини. Раннє розпізнавання діатезів (до нозологічних станів) і своєчасне призначення реабілітаційних заходів сприяють запобіганню маніфестації діатезів, розвитку хронічних, нерідко інвалідизуючих захворювань як дітей, так і дорослих. Вищезазначене визначає необхідність вивчення даної теми студентами медичного факультету.


Цілі навчання.

Загальна мета: вміти оцінювати типову клінічну картину основних типів діатезів, атопічного дерматиту, алергічного риніту, кропив’янки і визначати загальні принципи лікування і реабілітації.


Конкретні цілі

Вихідний рівень знань-умінь

Вміти

1.Вибрати з даних анамнезу відомості, що відображають наявність у дитини діатезу, атопічного дерматиту, алергічного риніту, кропив’янки.

1. Збирати і оцінити скарги та дані анамнезу (кафедра пропедевтичної педіатрії).

2. Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку.

2. Визначити необхідний об’єм та послідовність методів обстеження:

фізичних, лабораторних, інструментальних (кафедра пропедевтичної педіатрії).

3. Виявити найінформативніші ознаки основних типів діатезів, атопічного дерматиту, алергічного риніту, кропив’янки при об’єктивному обстеженні дитини (огляд, пальпація, перкусія і аускультація) і лабораторно-інструментальному дослідженні.

3. Проводити фізичне обстеження (кафедра пропедевтичної педіатрії), оцінювати результати лабораторних і інструментальних досліджень (кафедра пропедевтичної педіатрії, рентгенології).




4. Визначити загальні принципи лікування і реабілітаційних заходів.

4. Застосовувати засоби патогенетичної та симптоматичної терапії:

  • дієтотерапії (кафедра пропедевтичної педіатрії)

  • медикаментозної (кафедра фармакології);

  • фізіотерапії і лікувальної фізкультури (кафедра фізіотерапії і ЛФК).

5. Застосовувати деонтологічні навички спілкування з дитиною та її батьками.






Визначення та забезпечення вихідного рівня знань-умінь.


Завдання для перевірки вихідного рівня.


Завдання № 1.

Хлопчик 6 років, скаржиться на болі в області живота. За останні 2 години тричі відзначалась блювота. Мати пов'язує погіршення стану дитини з сильним психоемоційним стресом (дитину налякала собака). Часто виникає ацетонемічний стан на фоні вірусних інфекцій, порушень дієти, при психоемоційному збудженні. Під час огляду - млявий, капризний. На шкірі верхніх кінцівок елементи атопічного дерматиту. Живіт м'який, болючий в області пупка. Аналіз сечі на ацетон позитивний (+++).

Які анамнестичні дані можуть обумовлювати у дитини схильність до ацетонемічних станів?

  1. Нервово-артритичний діатез, атопічний дерматит

  2. Вік дитини.

  3. Психоемоційний стрес.

  4. Часті ГРЗ.

  5. Штучне вигодовування на першому році життя.


Завдання № 2.

У дитини 11 місяців з обтяженою спадковістю за алергічними захворюваннями запідозрена ексудативно-катаральна аномалія конституції. Яке дослідження найвірогідніше підтвердить схильність дитини до алергічних реакцій?

  1. Визначення рівня IgА в сироватці крові.

  2. Визначення рівня IgD в сироватці крові.

  3. Визначення рівня IgG в сироватці крові.

  4. Визначення рівня IgE в сироватці крові.

  5. Визначення рівня IgM в сироватці крові.


Завдання № 3.

У дитини 6 місяців з ексудативно-катаральною аномалією конституції після оцінки загального аналізу крові виявлена нормальна кількість еозинофілів.

Якою була кількість еозинофілів?

  1. 4 %.

  2. 8 %.

  3. 12 %.

  4. 16 %.

  5. 20 %.


Завдання № 4.

У дитини 5 місяців після вживання коров'ячого молока з'явилися почервоніння і свербіж шкіри. Лікар пояснив це алергічною реакцією на білок коров'ячого молока. Застосування якої групи лікарських препаратів є першочерговим у цьому випадку?

  1. Антибіотики.

  2. Вітаміни.

  3. Ферменти.

  4. Глюкокортикоїди.

  5. Антигістамінні.


Еталони відповідей.

Завдання №1. А. Завдання №2. D. Завдання №3. А.

Завдання №4. E.


Джерела інформації


  1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней.-СПб.: «Издательство Фолиант», 2001.-С.223-265.

  2. Педиатрия: учебное пособие /А.В. Чурилина, А.В. Налетов, О.А. Глуховская [и др.] – Донецк: Донбасс, 2011.- С.19-29.

  3. Педіатрія: Навч. посібник / О.В. Тяжка, О.П. Вінницька, Т.І. Лутай та ін.; За ред. проф. О.В. Тяжкої.- К.: Медицина, 2005.- С.44-50.

  4. Педіатрія. Підручник для студентів вищих медичних закладів IV рівня акредитації /За ред. проф. О.В. Тяжкої /Видання 3-тє.- Вінниця: Нова Книга, 2009.- С.75-82.

  5. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія.- К., 1999.- C.136-139, C.293-309.


Зміст навчання у відповідності з цілями


Теоретичні питання.

  1. Сучасні уявлення про діатези.

  2. Діагностичні критерії ексудативно-катарального (алергічного) діатезу.

  3. Реабілітація дітей з ексудативно-катаральним (алергічним) діатезом.

  4. Діагностичні критерії лімфатичного діатезу.

  5. Реабілітація дітей з лімфатичним діатезом.

  6. Діагностичні критерії нервово-артритичного діатезу.

  7. Реабілітація дітей з нервово-артритичним діатезом.


Граф логігної структури теми «Аномалії конституції у дітей.»

(Див. додаток 1.)


Джерела інформації.

  1. Дитячі хвороби /Сідельников В.М., Бережний В.В., Рєзник Б.Я. та ін.; За ред. В.М. Сідельникова і В.В. Бережного.-К.: Здоров’я, 1999.- С.74-83.

  2. Медицина дитинства /Акопян Г.Р., Антипкін Ю.Г., Берзінь В.І. та ін.; За ред. П.С. Мощича.-К.: Здоров’я, 1994.-Т.1.-С.654-668.

  3. Педіатрія: Навч. посібник / О.В. Тяжка, О.П. Вінницька, Т.І. Лутай та ін.; За ред. проф. О.В. Тяжкої.- К.: Медицина, 2005.- С.142-151.

  4. Педіатрія. Підручник для студентів вищих медичних закладів IV рівня акредитації /За ред. проф. О.В. Тяжкої /Видання 3-тє.- Вінниця: Нова Книга, 2009.- С.239-247.

  5. Шабалов Н.П. Детские болезни: учебник, 5-е изд. В двух томах. Т.1.- СПб: Издательство «Питер», 2002.- С. 145-171, 448-453, 456-479.


Додаткова література.

  1. Ласиця О.І., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологія дитячого віку. – К.: Книга Плюс, - 2004. – 368 с.

  2. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І., Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.-404с.

  3. Сидельников В.М., Мигаль В.Г., Безруков Л.Г. Практическая аллергология детского возраста. – К.: Здоровье, 1986. – 156 с.



Орієнтована основа дії (ООД).


Алгоритм лікування дітей з алергодерматозами

(Див. додаток 2).


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання.


Завдання № 1.

У дитини 3-х років діагностовано нервово-артритична аномалія конституції. Які дані анамнезу є найхарактернішими для цієї дитини?

  1. Надлишкове зростання маси тіла.

  2. Алергічний дерматит.

  3. Часті захворювання респіраторного тракту.

  4. Збільшення тимусу.

  5. Рецидивуюче ацетонемічне блювання.


Завдання № 2.

Дитина 2 міс., знаходиться на природному вигодовуванні. Після вживання яблучного соку у дитини з’явились гіперемія шкіри, поодинокі папульозні елементи на шкірі груді і спини. Дитина неспокійна. Якою повинна бути первинна тактика педіатра?

  1. Призначити загальне УФО.

  2. Призначити консультацію дерматолога.

  3. Визначити характер харчування матері і виключити з її дієти облігатні алергени.

  4. Провести курс лікування кларитином.

  5. Обробити уражені ділянки шкіри маззю с глюкокортикоїдами.


Завдання № 3.

У хлопчика 5 років відзначаються багаторазове блювання, запах ацетону з рота, ознаки зневоднення. Дитина квола, скаржиться на біль в животі. Захворів 10 годин тому, коли з'їв смажену картоплю. Лікар запідозрив ацетонемічний стан. Які зміни в показниках лабораторних методів дослідження характерні для цього стану?

  1. Анемія, ацетонурія.

  2. Кетоацидоз, ацетонурія.

  3. Лейкопенія, зсув лейкоцитарної формули вліво, анемія.

  4. Глюкозурія.

  5. Нормальний рівень білірубіну в сироватці крові.


Завдання № 4.

Дитині 5 місяців. З народження утримуються прояви ексудативно-катарального діатезу. Протягом останніх 10 днів після вживання апельсинового соку з’явилися плямисто-везикулярні висипання на шкірі, турбує свербіння шкіри. Під час огляду: на тулубі є залишкові елементи висипу (поодинокі плями, кірочки, розчухи). Мокнуття в пахових складках. Які ванни потрібно призначити дитині?

  1. Крохмальні.

  2. Хлористо-натрієві.

  3. Хвойні.

  4. Йодо-бромні.

  5. Хвойно-сольові.



Еталони відповідей.

Завдання №1. Е. Завдання №2. С. Завдання №3. В.

Завдання №4. А.


Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті


На початку заняття викладач визначає вихідний рівень знань студентів за допомогою тестових завдань.

Після цього студенти проводять курацію хворих, самостійно збирають анамнез, виконують обстеження хворих, працюють з медичною документацією, ситуаційними завданнями. В цей період викладач перевіряє подані відповіді, контролює хід курації.

Потім в навчальній кімнаті викладач дає оцінку виконаним завданням, звертає увагу на допущені помилки. Після цього проводиться аналіз і корекція самостійної роботи студентів. Студент доповідає дані анамнезу, складає індивідуальну схему діагностичного пошуку, доповідає отримані дані об’єктивного обстеження з урахуванням деонтологічних особливостей взаємовідношень лікаря і хворої дитини. Викладач звертає увагу на найінформативніші ознаки захворювання. Куратор доповідає загальні принципи лікування хворого та основні реабілітаційні заходи. До обговорення залучаються інші студенти. Викладач оцінює практичну роботу студентів.

Наприкінці заняття проводиться підведення підсумків роботи та оцінювання знань студентів.


Додаток 2.

^ Алгоритм лікування дітей з алергодерматозами



Варіант А: Індивідуальна дієта (виключення облігатних алергенів), промивання кишковика, ентеральна сорбція, забезпечення умов гіпоалергенного побуту, гігієнічні та лікувальні ванни, протиалергічні засоби (діпразин, супрастин, тавегіл та ін.), антиоксидантна терапія (вітаміни Е, А), ферменти (панкреатин, панзінорм та ін.), вітаміни В6, В2, В15, біопрепарати, корекція імунних порушень, місцеве лікування у відповідності з характером ураження шкіри, санація вогнищ хронічної інфекції, симптоматична терапія





Ефект застосованої терапії



Є

Немає


Тривале лікування хворих за схемою варіанта А з поступовою відміною медикаментозних препаратів, гіпосенсибілізація (задітен)

Варіант В: Госпіталізація, призначення інфузійної терапії, стимуляторів надниркових залоз на тлі схеми варіанта А





Ефект від лікування


Є

Немає




Поступове скорочення медикаментозних засобів, гіпосенсибілізація, неспецифічні імуномодулятори

Призначення імунодепресантів (нестероїдні протизапальні засоби, хінолінові засоби, глюкокортикоїди, цитостатики)



^ РАХІТ. СПАЗМОФІЛІЯ. ГІПЕРВІТАМІНОЗ Д


Актуальність теми. Рахіт – це полідефіцитне захворювання з порушенням обміну речовин, особливо фосфорно-кальцієвого. При цьому захворюванні спостерігається порушення функцій всіх органів і систем, значні відхилення в формуванні кісткової тканини. Рахіт є одним із поширених захворювань у дітей раннього віку. Він може призводити до підвищення загальної захворюваності, зниження опірності організму дитини, затримки її фізичного і нервово-психічного розвитку. У дітей, хворих на рахіт, частіше виникають хвороби органів дихання, порушується діяльність серцево-судинної системи, формуються різноманітні деформації скелета. Тому профілактика та лікування рахіту займають важливе місце в комплексі заходів по зміцненню здоров’я дітей, зниженню смертності немовлят та дитячої захворюваності.

Спазмофілія (тетанія) – захворювання, яке патогенетично пов’язане з рахітом, характеризується схильністю дитини 6-18 місяців життя до судом і спастичного стану, виникає у зв’язку з гострим розвитком гіпокальціємії на фоні електролітного дисбалансу і алкалозу.


Цілі навчання.

Загальна мета. Вміти оцінювати типову клінічну картину рахіту, спазмофілії і гіпервітамінозу Д і визначити загальні принципи лікування.



Конкретні цілі

Вихідний рівень знань-умінь

Вміти

1.Вибрати з даних анамнезу відомості, що відображають наявність у дитини рахіту, спазмофілії і гіпервітамінозу Д.

1. Збирати і оцінити скарги та дані анамнезу (кафедра пропедевтичної педіатрії).

2. Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку.

2. Визначити необхідний об’єм та послідовність методів обстеження:

фізичних, лабораторних, інструментальних (кафедра пропедевтичної педіатрії).

3. Виявити найінформативніші ознаки рахіту, спазмофілії і гіпервітамінозу Д при об’єктивному обстеженні дитини (огляд, пальпація, перкусія і аускультація) і лабораторно-інструментальному дослідженні.

3. Проводити фізичне обстеження (кафедра пропедевтичної педіатрії), оцінювати результати лабораторних і інструментальних досліджень (кафедра пропедевтичної педіатрії, рентгеногології, біохімії).




4. Визначити загальні принципи лікування і профілактики.

4. Застосовувати засоби патогенетичної та симптоматичної терапії:

  • дієтотерапії (кафедра пропедевтичної педіатрії);

  • медикаментозної (каф. фармакології);

  • фізіотерапії і лікувальної фізкультури (каф. фізіотерапії і ЛФК).

5. Застосовувати деонтологічні навички спілкування з дитиною та її батьками.





Визначення та забезпечення вихідного рівня знань-умінь.


Завдання для перевірки вихідного рівня.


Завдання № 1.

Лікар дає поради матері новонародженої дитини щодо збереження грудного вигодовування. В чому на його погляд полягає перевага жіночого молока над коров'ячим?

  1. Більший вміст казеїнів.

  2. Грубодисперсність білка.

  3. Висока місткість мінеральних речовин.

  4. Співвідношення фосфору і кальцію 1 : 2.

  5. Співвідношення фосфору і кальцію 1 : 1.


Завдання № 2.

У дитини 6 місяців відзначаються розм'якшення кісток черепа, лобні і тім'яні горби, на ребрах - "чотки", деформація груднини у вигляді "курячої" груднини. Лікар запідозрив рахіт. Який біохімічний показник найвірогідніше підтвердить діагноз?

  1. Рівень натрію у сироватці крові.

  2. Рівень калію у сироватці крові.

  3. Рівень хлоридів у сироватці крові.

  4. Рівень кальцію у сироватці крові.

  5. Рівень холестерину у сироватці крові.


Завдання № 3.

У дитини 4-х місяців, яка народилася у жовтні, з'явилася підвищена збудливість, пітливість. Лікар запідозрив рахіт і визначив розмір переднього тім'ячка, який розцінив як норму. Яким був розмір тім'ячка?

  1. 0,5 х 1 см.

  2. 2,0 х 2,5 см.

  3. 3,5 х 4,0 см.

  4. 4,0 х 5,0 см.

  5. 6,0 х 6,5 см.


Завдання № 4.

У дитини 4,5 місяців, яка народилась у листопаді і з якою мало гуляють на свіжому повітрі, лікар діагностував рахіт. Застосування яких лікарських препаратів є першочерговим у цьому випадку?

  1. Ферменти.

  2. Пробіотики.

  3. Вітаміни.

  4. Антибіотики.

  5. Ентеросорбенти.



Еталони відповідей.

Завдання №1. D. Завдання №2. D. Завдання №3. B.

Завдання №4. C.


Джерела інформації.

  1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней.- СПб.: «Издательство Фолиант», 2001.- 265-316.

  2. Педиатрия: учебное пособие /А.В. Чурилина, А.В. Налетов, О.А. Глуховская [и др.] – Донецк: Донбасс, 2011.- С.35-41.

  3. Педіатрія: Навч. посібник / О.В. Тяжка, О.П. Вінницька, Т.І. Лутай та ін.; За ред. проф. О.В. Тяжкої.- К.: Медицина, 2005.- С.51-56.

  4. Педіатрія. Підручник для студентів вищих медичних закладів IV рівня акредитації /За ред. проф. О.В. Тяжкої /Видання 3-тє.- Вінниця: Нова Книга, 2009.- С.85-89.

  5. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / За ред. В.Г. Майданника та К.Д. Дуки.- К.: «Знання України», 2002.- С.68-83.

  6. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія.- К., 1999.- C.139-145, C.309-329.


Зміст навчання у відповідності з цілями


Теоретичні питання.

  1. Основні етіологічні фактори, що призводять до виникнення рахіту у дітей.

  2. Функції вітаміну Д і патогенез рахіту.

  3. Класифікація рахіту і клінічна характеристика легкого, середнього, тяжкого ступенів рахіту.

  4. Лікування, реабілітація та профілактика рахіту.

  5. Клінічна класифікація гіпервітамінозу Д у дітей.

  6. Лікування гіпервітамінозу Д у дітей.

  7. Основні клінічні прояви спазмофілії.

  8. Невідкладна допомога при спазмофілії.



Граф логічної структури теми «Рахіт»

(Див. додаток 1.)


Джерела інформації.

  1. Дитячі хвороби / Сідельников В.М., Бережний В.В., Рєзник Б.Я. та ін.; За ред. В.М. Сідельникова і В.В. Бережного.-К.: Здоров’я, 1999.- С.89-105.

  2. Майданник В.Г. Педиатрия.-Харьков: Фолио, 2002.-С.5-38.

  3. Медицина дитинства /Акопян Г.Р., Антипкін Ю.Г., Берзінь В.І. та ін.; За ред. П.С. Мощича.-К.: Здоров’я, 1994.-Т.1.-С.148-150, 201-216.

  4. Педіатрія: Навч. посібник / О.В. Тяжка, О.П. Вінницька, Т.І. Лутай та ін.; За ред. проф. О.В. Тяжкої.- К.: Медицина, 2005.- С.152-160.

  5. Педіатрія. Підручник для студентів вищих медичних закладів IV рівня акредитації /За ред. проф. О.В. Тяжкої /Видання 3-тє.- Вінниця: Нова Книга, 2009.- С.308-323.

  6. Шабалов Н.П. Детские болезни: учебник, 5-е изд. В двух томах. Т.1.- СПб: Издательство «Питер», 2002.- С.219-222, 224-251.


Додаткова література.

  1. Майданник В.Г. Рахит у детей: Современные аспекты – Нежин: ООО «Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2006.- 116 с.

  2. Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк П.О. та ін. Морфофункціональні та біохімічні показники у дітей і дорослих.- Київ-Суми: МакДен, 2002.- 268 с.

  3. Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями «педіатрія» та ін. МОЗ України. – Київ, 2005 р. – 414 с.

  4. Ситуаційні завдання з педіатрії /За ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.Г. Майданника.- К., 2006.- 204 с.

  5. Тестові завдання з педіатрії / За ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.Г. Майданника.- К., 2007.-429 с.



Орієнтована основа дії (ООД).


Алгоритм діагностики фаз розвитку рахіту.

(Див. додаток 2).


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання.


Завдання № 1.

Лікар-педіатр після огляду дитини 3 міс., призначив для профілактики рахіту відеїн-3 200 МО щодня замість профілактичної дози 500 МО щодня.

Які анамнестичні обставини мав на увазі лікар при призначенні цієї дози?

  1. Штучне вигодовування сумішшю NAN.

  2. Недоношеність дитини.

  3. Грудне вигодовування.

  4. Наявність ураження ЦНС під час пологів.

  5. Весняно-літній сезон.


Завдання № 2.

Дитині 7 міс. Мати звернулася зі скаргами на приступи, які проявляються неспокоєм дитини, ціанозом, криком. Відзначався загальний приступ клоніко–тонічних судом із втратою свідомості. Приступ тривав від 30 секунд до 1 хвилини. Пологи не ускладнені. Перебуває на нераціональному штучному вигодуванні. При об’єктивному обстеженні: дитина бліда, надмірно вигодувана, голова квадратної форми, реберні “чотки”, не сидить. Які додаткові дослідження треба провести для уточнення діагнозу?

А. Рівень загального білірубіну.

В. Вміст кальцію, фосфору, лужної фосфатази в крові.

С. Загальний аналіз крові.

D. Рівень ЦIК.

Е. Протеїнограма.


Завдання № 3.

Дитина 6 міс., народилась доношеною, з масою 3 000, знаходилась до 4-х місяців на штучному вигодовуванні коров‘ячим молоком. Зараз вигодовується сумішшю “Малиш”, два рази на день отримує манну кашу. Під час обстеження відзначаються блідість шкіри, плоска потилиця, її асиметрія, розростання лобних бугрів, западання перенісся. На ребрах - рахітичні «чотки», виявляється незначна гіпотонія м‘язів. Печінка – + 2 см. Аналіз крові: ер. – 3,6 Т/л, Нв –118 г/л, Са крові - 2,2 ммоль/л, Р - 1,1 ммоль/л, проба Сулковича – негативна.

Який Ваш попередній діагноз?

  1. Гіпотрофія

  2. Рахіт I ст.

  3. Рахіт ІІ ст.

  4. Анемія.

  5. Рахіт Ш ст.


Завдання № 4.

Дитина, 4 міс., після обстеження в стаціонарі встановлено діагноз: рахіт ІІ ст., період розпалу хвороби, гострий перебіг.

Які оптимальні дози відеїну-3 треба призначити цій дитині?

  1. Відеїн-3 по 500 МО, протягом 2 років.

  2. Відеїн-3 по 1000 МО, протягом 30 днів.

  3. Відеїн-3 по 2000 МО, протягом 30 днів.

  4. Відеїн-3 по 3000 МО, протягом 40 днів.

  5. Відеїн-3 по 5000 МО, протягом 40 днів.



Еталони відповідей.

Завдання № 1. А. Завдання № 2. В. Завдання № 3. В.

Завдання № 4. D.


Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті


На початку заняття викладач визначає вихідний рівень знань студентів за допомогою тестових завдань.

Після цього студенти проводять курацію хворих, самостійно збирають анамнез, виконують обстеження хворих, працюють з медичною документацією, ситуаційними завданнями. В цей період викладач перевіряє подані відповіді, контролює хід курації.

Потім в навчальній кімнаті викладач дає оцінку виконаним завданням, звертає увагу на допущені помилки. Після цього проводиться аналіз і корекція самостійної роботи студентів. Студент доповідає дані анамнезу, складає індивідуальну схему діагностичного пошуку, доповідає отримані дані об’єктивного обстеження з урахуванням деонтологічних особливостей взаємовідношень лікаря і хворої дитини. Викладач звертає увагу на найінформативніші ознаки захворювання. Куратор доповідає загальні принципи лікування хворого та основні реабілітаційні заходи. До обговорення залучаються інші студенти. Викладач оцінює практичну роботу студентів.

Наприкінці заняття проводиться підведення підсумків роботи та оцінювання знань студентів.


Додаток 1.

Граф логічної структури теми «Рахіт»


АНАМНЕЗ



СКАРГИ

^ АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ


Неспокій

Пітливість

Недоношеність





Деформація нижніх кінцівок

Плоска потилиця

Токсикоз вагітних





Штучне або змішане вигодовування

Неповноцінне годування



Порушення функції травного каналу, печінки, нирок

Дефекти нагляду



^ ОБ’ЄКТИВНІ ДАНІ








Затримка

фізичного розвитку

Затримка нервово-психічного розвитку

Порушення зросту

Порушення з боку кісткової системи

Порушення з боку м’язової системи

Порушення з боку внутрішніх органів






^ ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ



ДАНІ ДОДАТКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ



ЛАБОРАТОРНІ

ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ


Анемія

Анемія

Гіпофосфатемія

Рентгенографія: Порушення структури кісток, епіфізів трубчастих кісток, ядер окостеніння





Гіпокальціемія

Підвищення активності лужної фосфатази








^ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ


ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ



Вітамін-залежний рахіт або псевдодефіцитний (хвороба Прадера)

Вітамін-резистентний рахіт






Фосфат-діабет (хвороба Фанконі)


Природжена ламкість кісток


Глюкозо-аміно-фосфат-діабет (хвороба де Тоні-Дебре-Фанконі)


Природжений гіпотиреоз


Нирковий тубулярний ацидоз (синдром Лайтвуда-Олбрайта)

Хондродистрофія



Гіпофосфатазія



ЛІКУВАННЯ



Препарати кальцію

Вітамін Д

Раціональний режим дня

Масаж

Гімнастика



Препарати магнію

Вітаміни

А і Е

Раціональне вигодовування





Ванни соляні і хвойні


Препарати заліза

Інші вітаміни

Симптома-тична терапія








ПРОФІЛАКТИКА



Антенатальна

Специфічна



Постнатальна

Неспецифічна



Додаток 2.

Алгоритм діагностики фаз розвитку рахіту


1. Характеристика змін костної системи

1. Характеристика змін костної системи


Переважання симптомів остеомаляції

Переважання симптомів гіперплазії остеодної тканини


Гострий перебіг рахіту

Підгострий або рецидивуючий перебіг рахіту




2. Особливості розвитку статичної і моторної функцій, вік дитини




Запізнювання статико-моторного розвитку переважно у II півріччі життя дитини

Втрата набутих раніше навичок на фоне перенесених захворювань або змінившися умов життя у дитини кінці 1 року і 2 року життя


Підгострий перебіг рахіту

Рецидивуючий перебіг рахіту


2. Ступінь вираженості остеомаляції



Обмежений краніотабес або податливість країв тім’ячка

Множинні ділянки остеомаляції або значний краніотабес

Ущільнення кісток під час специфічної терапії

Слабо виражені зміни, переважно в одному відділі скелету без порушення функції внутрішніх органів


Рахіт I, початковий період

Рахіт I, період розпалу

Рахіт I, період реконвалесценції




3. Вираженість кісткових деформацій, кількість уражених відділів скелету і функціональний стан внутрішніх органів і систем







Помірно виражені зміни, переважно в 2-3 відділах скелету з минущими порушеннями внутрішніх органів і систем

Значні кісткові деформації з вираженим порушенням функції внутрішніх органів


Рахіт I ступеня

Рахіт II ступеня

Рахіт III ступеня


4. Стан м’язового тонусу



М’язовий тонус задовільний

М’язова гіпотонія



Період реконвалесценції

Період розпалу
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Методичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять
Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Методичні вказівки відповідають робочій програмі з педіатрії для...
Методичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентів з курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять
Донецького національного медичного університету ім М. Горького. Методичні вказівки відповідають робочій програмі з загальної хірургії...
Методичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентів з курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять
Донецького національного медичного університету ім М. Горького. Методичні вказівки відповідають робочій програмі з загальної хірургії...
Методичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентів 2-го курсу фармацевтичного факультету із самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії Донецьк, 2011
Методичні вказівки призначені для самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії студентів 2-го курсу фармацевтичного...
Методичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентів 2-го курсу фармацевтичного факультету із самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії
Методичні вказівки призначені для самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії студентів 2-го курсу фармацевтичного...
Методичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconХарківська національна академія міського господарства г. В. Гамалєй методичні вказівки до практичних занять І самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять І самостійної роботи з дисципліни «Теоретичні І методичні основи архітектурного проектування»...
Методичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМ. В. Кадничанський методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Економіко-математичні моделі в управлінні та економіці»...
Методичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки до практичних занять з курсу
Методичні вказівки до практичних занять з курсу “Математична статистика” з теми “Точкові І інтервальні оцінки” для студентів механіко-математичного...
Методичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентiв 2 курсу стоматологічного факультета з самостійноі підготовки до практичних занять з загальноі хірургіі
Підготовки до практичних занять з загальноі хірургіі (Модуль 1 Загальна хірургія) для студентів 2 курсу стоматологічного факультету...
Методичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять iconВ. А. Воскобойніков методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Ділова іноземна мова» для студентів 3 курсу денної форми...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи