Методичні вказівки до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини №3, за темою icon

Методичні вказівки до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини №3, за темою




Скачати 260.7 Kb.
НазваМетодичні вказівки до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини №3, за темою
Дата21.09.2012
Розмір260.7 Kb.
ТипМетодичні вказівки

Донецький національний медичний університет

ім. М.Горького


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини № 3, за темою

Порушення ритму серця”


Донецьк – 2009


Автори: д.мед.н., професор Т.В.Звягіна

асс. Шевельок А.М.


Рецензенти:

Р.Я.Дутка, д.мед.н., проф., зав. каф. пропедевтики внутрішніх хвороб Львівського державного медичного університету


Г.А.Ігнатенко, д.мед.н., проф., зав. каф. пропедевтичної терапії і клінічної кардіології Донецького державного медичного університету ім.. М.Горького


О.Т.Дорохова, д.мед.н., професор кафедри організації вищої освіти та управління охороною здоров’я Донецького державного медичного університету ім. М.Горького


^ I. Актуальність теми.

Порушення серцевого ритму – досить поширене клінічне явище. Їхнє виникнення може бути обумовлене практично будь-якою серцево-судинної патологією. Аритмії можуть не тільки істотно погіршувати перебіг основного захворювання, але і найчастіше визначають його прогноз. Так, аритмії – найчастіші ускладнення інфаркту міокарда, а на догоспітальному етапі – основна причина смерті таких хворих.

Все це є основою для вивчення різноманітних аспектів цього клінічного явища. Для засвоєння даної теми необхідні знання патологічної фізіології й анатомії провідної системи серця, а також пропедевтики внутрішніх хвороб. З огляду на поширеність порушень ритму пацієнти, що страждають цією патологією, можуть зустрічатися в практиці лікаря будь-якої спеціальності, особливо терапевта і кардіолога.

Якщо актуальність теми вам зрозуміла, тоді переходіть до вивчення цілей.


^ II. Цілі навчання.

Мета (загальна): уміти проводити диференційну діагностику аритмій, визначати принципи ведення хворого і надавати допомогу при невідкладних станах, обумовлених порушеннями ритму.



^ Конкретні цілі – уміти




Для досягнення цілей навчання необхідні базисні знання-уміння:

  1. Визначити провідні синдроми при порушеннях ритму з урахуванням анамнезу захворювання.







  1. Збирати та оцінювати скарги, проводити об'єктивне дослідження хворих з патологією серцево-судинної системи (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб, факультетської терапії)




  1. Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку та інтерпретувати ці дані при порушенні ритму. Визначити ступінь тяжкості та тип порушень ритму.







  1. Оцінювати й інтерпретувати дані рентгенограм, ЕХОКГ, ЕКГ, холтеровського моніторування, велоергометрії (каф. пропедевтичної терапії і клінічної кардіології, каф. факультетської терапії).




  1. Проводити диференційну діагностику аритмій на підставі диференційно-діагностичних алгоритмів.












  1. Діагностувати невідкладні стани при порушеннях ритму.







  1. Уміти розпізнавати синдроми, що характеризують невідкладні стани, які виникають при захворюваннях серцево-судинної системи (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб).




  1. Обґрунтувати принципи ведення хворих з порушеннями ритму.




  1. Застосовувати засоби патогенетичної і симптоматичної медикаментозної терапії в хворих з патологією серцево-судинної системи (каф. фармакології).



Інформацію, необхідну для відновлення базових знань-вмінь можливо знайти у наступних літературних джерелах:

  1. О.В.Синяченко, Г.А.Игнатенко. Пропедевтика внутренних болезней: учебное пособие. Донецк; Донеччина. -2004. -548 с.

  2. Патофизиология заболеваний сердечно-сосудистой системы / Под ред. Л.Лилли. –Москва; Бином. -2003. –С.328-376.

  3. Струтынский А.В., Баранов А.П. Основы семиотики заболеваний внутренних органов. М.1997. –С.91-142.

  4. Комиссаров И.В., Абрамец И.И., Самойлович И.М., Харин Н.А. Фармакология: введение в фармако- и химиотерапию. Донецк., Донбасс. -1999. –С.145-150.



Завдання для самоперевірки і самоконтролю

вихідного рівня знань-умінь


Тест 1.

Хворий Н. 58 років, був госпіталізований у клініку зі скаргами на задишку, різку слабість, запаморочення, нудоту, відчуття зупинки серця з наступним сильним ударом у груди. Лікар запідозрив наявність у пацієнта екстрасистолічної аритмії, що була надалі підтверджена електрокардіографічно. Виберіть симптом, що дав підставу лікарю запідозрити в хворого наявність екстрасистолічної аритмії.


А. Задишка;

Б. Відчуття зупинки серця з наступним сильним ударом у грудь;

В. Різка слабість;

Г. Запаморочення;

Д. Нудота.


Тест 2.

Хвора С., що страждає тиреотоксикозом відчула раптове запаморочення, слабість, перебої в серцевій діяльності. На ЕКГ – ритм серця неправильний з частотою 200 у хв., зубець Р не визначається, довжина інтервалів R-R різко коливається, шлуночкові комплекси не розширені, на інтервалі QRSТ - хаотична хвиляста лінія. Яке порушення ритму чи провідності ймовірніше має місце в хворий?





А. Пароксизм фібриляції передсердь;

Б. Гостра повна АВ-блокада;

В. Фібриляція шлуночків;

Г. Пароксизм надшлуночкової тахікардії;

Д. Пароксизм шлуночкової тахікардії.


Тест 3.

У хворого Д., 67 років, що страждає на ІХС, після паління раптово з'явилися серцебиття, почуття стиснення за грудиною, запаморочення, при огляді ЧСС – 140 у хвилину, АТ - 120/70 мм рт.ст. На ЕКГ зареєстрована пароксизмальна шлуночкова тахікардія. Який препарат необхідно увести хворому у першу чергу для купірування пароксизму?


А. Кордарон;

Б. Лідокаїн;

В. Верапаміл;

Г. Метапролол;

Д. Дигоксин.


Тест 4.


Хворий Д., 28 років, звернувся до лікаря зі скаргами на болі в серце, серцебиття, підвищення температури тіла до 38-39 С°. Запідозрений гострий міокардит. Була знята ЕКГ. Відведення ІІ. Швидкість запису 25 мм/сек. Яке порушення ритму має місце в хворого?


А. Надшлуночкова екстрасистолія;

Б. Шлуночкова екстрасистолія;

В. Пароксизмальна надшлуночкова тахікардія;

Г. Параксизмальна шлуночкова тахікардія;

Д. Миготлива аритмія.


Тест 5.

Хворий М., 50 років, "гіпертонік" звернувся до лікаря зі скаргами на задишку і серцебиття. Напередодні працював на дачі. При огляді частота пульсу 144 у хв., АТ 180/100 мм рт.ст. Записане ЕКГ, на якій зареєстроване порушення ритму. Відведення V2. Швидкість запису 25 мм/сек.

Яке порушення ритму має місце у хворого?





А. Фібриляція передсердь;

Б. Тріпотіння передсердь;

В. Часта надшлуночкова екстрасистолія;

Г. Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія;

Д. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія.


Тест 6.

У хворого Д., 43 років, що страждає ревматизмом із наявністю мітрального стенозу 2 тижні тому з'явилися перебої в серцевій діяльності. На ЭКГ – фібриляція передсердь. Які ознаки ЭКГ свідчать на користь даного порушення ритму?


А. Присутність рубця Р перед кожним QRS і рівні відстані R-R ;

Б. Присутність рубця Р перед кожним QRS і різні відстані R-R ;

В. Відсутність рубця Р перед кожним QRS і рівні відстані R-R ;

Г. Відсутність рубця Р перед кожним QRS і різні відстані R-R ;

Д. Присутність рубця Р перед кожним другої QRS і рівні відстані R-R.


Тест 7.


Жінка, 78 років, що страждає на кардіоміопатію, доставлена в кардіологічне відділення з помірним запамороченням і задишкою. Лікарем записана ЕКГ. Чим викликане погіршення самопочуття пацієнтки? Відведення ІІ. Швидкість запису 25 мм/сек.


А. Фібриляція шлуночків;

Б. Фібрилція передсердь.

В. Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія;

Г. Тріпотіння передсердь;

Д. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія;


Тест 8.

Пацієнт А., 45 років, звернувся на прийом до лікаря зі скаргами на задишку, серцебиття, болі в серце. Знайшовши в хворого при обстеженні ЧСС=150 у хв і "дефіцит" пульсу, лікар запідозрив одну з перерахованих аритмій. Яке з порушень серця має місце у хворого?


А. Синусова тахікардія;

Б. Надшлуночкова тахікардія;

В. Атріовентрикулярна тахікардія;

Г. Шлуночкова тахікардія;

Д. Фібриляція передсердь.


Тест 9.

Хворий М., 62 років, що знаходився в кардіологічному відділенні з приводу нестабільної стенокардії, раптово зомлів і знепритомнів . При огляді пульс, тони серця і АТ відсутні. Зіниці на світло не реагують. На моніторі визначалася фібриляція шлуночків. Що повинен зробити лікар у першу чергу?


А. Закритий масаж серця;

Б. Штучне дихання;

В. Нанести прекардіальний удар;

Г. Внутрісерцево ввести адреналін;

Д. Провести електричну дефібриляцію.


Тест 10.

У хворого С., 53 років, що знаходився в кардіологічному відділенні з приводу гострого інфаркту міокарда, розвинулася картина раптової серцевої сметрі. На моніторі визначалася фібриляція шлуночків. Розпочато проведення реанімаційних заходів. У якому співвідношенні необхідно проводити закритий масаж серця та штучне дихання, якщо реаніматор один?


А. 15 натисків : 2 вдиха;

Б. 5 натисків : 1 вдих;

В. 4 натиска : 1 вдих;

Г. 10 натисків : 2 вдиха;

Д. 15 натисків : 1 вдих.


Тест 11.

У хворого Д., 45 років, з метою купірування пароксизму фібриляції передсердь уведений новокаїнамід. Після цього хворий раптово знепритомнів, а на екрані монітора замість фібриляції передсердь виникло нове порушення ритму (фрагмент моніторного запису наданий). Відведення ІІ. Швидкість запису 25 мм/сек. Яке порушення ритму має місце в хворого?






А. Пароксизм шлуночкової тахікардії;

Б. Пароксизм суправентрікулярної тахікардії;

В. Фібриляція шлуночків;

Г. Тріпотіння передсердь;

Д. Тріпотіння шлуночків.


Тест 12.

Хворий З. 56 років, що страждає на ІХС, скаржиться на періодичні приступи серцебиттів, що супроводжуються запамороченням і потемнінням в очах. На стандартній електрокардіограмі не зафіксовано будь-яких порушень ритму. Який з перерахованих методів дослідження необхідно провести в першу чергу, щоб уточнити причину подібних станів пацієнта?


А. Тредміл-тест;

Б. Холтерівске моніторування;

В. Ехокардіографія;

Г. Велоергометрія;

Д. Черезстравохідна електрокардіостимуляція.


Тест 13.

Хворий Н., 46 років, був госпіталізований у клініку зі скаргами на задишку, запаморочення, нудоту, відчуття зупинки серця з наступним сильним ударом у груди. На електрокардіограмі було зафіксовано часті шлуночкові екстрасистоли. Виберіть головну ознаку екстрасистоли, що дала підставу лікарю розцінити її як шлуночкову.


А. Присутність зубця Р перед комплексом QRS;

Б. Широкий (більш 0,12 мс) комплекс QRS;

В. Відсутність зубця Р перед комплексом QRS;

Г. Неповна компенсаторна пауза;

Д. Вузький (менш 0,12 мс) комплекс QRS.


Тест 14.

При важкій ХСН основною причиною смерті хворих є:


А. Тромбоемболії;

Б. Медикаментозні ускладнення;

В. Кахексія;

Г. Набряк легень;

Д. Життєнебезпечні аритмії.


Тест 15.

У хворого Д., 56 років, що страждає ревматизмом із наявністю мітрального стенозу 2 тижні тому з'явилися перебої в серцевій діяльності. На ЕКГ – фібриляція передсердь. Яка частота передсердного ритму спостерігається при даному порушенні ритму?


А. 350-600 за хв;

Б. 100-250 за хв;

В. 100-150 за хв;

Г. 100-350 за хв;

Д. 60-100 за хв.


Тест 16.

У хворого Д., 67 років, що страждає на ІХС, на ЕКГ зареєстровано правильний ритм шлуночків з частотою 80 уд/хв, однак замість зубця Р присутні великі пилкоподібні хвилі F. Яке порушення ритму виявлено у хворого?


А. Пароксизм шлуночкової тахікардії;

Б. Пароксизм суправентрікулярної тахікардії;

В. Фібриляція передсердь;

Г. Тріпотіння передсердь;

Д. Фібриляція шлуночків.


Тест 17.

У хворого С., 53 років, що знаходився в кардіологічному відділенні з приводу гострого інфаркту міокарда, розвинулася картина раптової серцевої сметрі. На моніторі визначається фібриляція шлуночків. Розпочато проведення реанімаційних заходів. Який препарат необхідно ввести хворому для відновлення серцевої діяльності?


А. Корглікон;

Б. Новокаїнамід;

В. Верапаміл;

Г. Адреналін;

Д. Дигоксин.


Тест 18.

Пацієнт А., 45 років, звернувся на прийом до лікаря зі скаргами на задишку, серцебиття, болі в серце. При обстеженні лікар знайшов у хворого "дефіцит" пульсу. Що означає цей феномен?


А. Випадіння окремих пульсових хвиль;

Б. Слабке «наповнювання» пульсу;

В. Неритмічність пульсу;

Г. Різна частота пульсу на окремих руках;

Д. Відсутність пульсу на периферійних артеріях.


Тест 19.

Хворий Д., 67 років, що знаходився в кардіологічному відділенні з приводу важкої ІХС, раптово знепритомнів. На екрані монітора зафіксовано фібриляцію шлуночків, після чого лікарем одразу розпочато проведення штучного дихання та непрямого масажу серця. Який електричний метод лікування необхідно застосувати поряд з проведенням зазначених реанімаційних заходів?

А. Електрична кардіоверсія;

Б. Електрична кардіоверсія, а потім дефібриляція;

В. Електрична дефібриляція;

Г. Черезстравохідна електрокардіостимуляція;

Д. Черезстравохідна електрокардіостимуляція, а потім дефібриляція.


Тест 20.

У військовослужбового Д., 26 років, під час медичного огляду на ЕКГ було зафіксовано всі ознаки нормального синусового ритму. Яка частота ритму є нормальною?


А. 80-100 за хв;

Б. 60-100 за хв;

В. 50-90 за хв;

Г. 60-80 за хв;

Д. 50-100 за хв.


^ IV. Зміст навчання.

Для досягнення поставлений цілей навчання необхідно засвоїти наступні теоретичні питання:

1. Етіологія і патогенез порушень ритму.

2. Класифікація порушень ритму.

3. Способи клінічної і інструментальної діагностики порушень ритму.

4. Диференційна діагностика порушень ритму.

5. Невідкладні стани при аритміях.

6. Принципи лікування порушень ритму, способи лікування невідкладних станів, пов’язаних з аритміями.


Інформацію, необхідну для освоєння теоретичних питань, можна знайти в наступних літературних джерелах:

  1. Тинсли Р.Харрисон. Внутренние болезни. Книга 4. –М., Практика. -2005. –С.1536-1544.

  2. Клиническая электрокардиография / под. Ред. Ф.Циммермана, М.: Бином. – 1997. – Разделы I-VI.

  3. Рациональная фармакотерапия сердечно-сосудистых заболеваний / Под ред. Е.И.Чазова, Ю.Н.Беленкова, М., Литтерра. -2005. –С.356-395.

  4. Ватутин Н.Т. Внутренние болезни в тестах и пояснениях. Учебное пособие / МЗУ, ЦМК по ВМО, ДонГМУ.-Донецк, 2006.- C. 28-42.

  5. Ватутин Н.Т. Кардиология. Учебное пособие / МЗУ, ЦМК по ВМО, ДонГМУ.-Донецк, 2006.- C. 28-42.

  6. Лекції зі шпитальної терапії.

  7. Структурно-логічна схема теми „Порушення ритму серця” (додаток 1)

  8. Діагностичний алгоритм при синдромі „Аритмії серця” (додаток 2).

  9. Основні клінічні форми порушень ритму (додаток 3).

  10. Класифікація протиаритмічних засобів (додаток 4).



Краткі методичні вказівки до проведення заняття за темою

Порушення ритму серця”


На початку заняття викладач проводить перевірку і корекцію вихідного рівня знань по тестах. Потім студенти приступають до самостійної курації хворих, після чого проводиться розбір тематичних пацієнтів і корекція викладачем засвоєння змісту заняття. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці занять викладач підводить підсумки самостійної роботи студентів.


Додаток 1


Граф логічна схема теми

Порушення ритму серця”




Додаток 2
^
Діагностичний алгоритм при синдромі
«АРИТМІЇ СЕРЦЯ»

Перелік нозологічних одиниць


  1. Синусова тахікардія

  2. Синусова брадикардія

  3. Екстрасистолія
  4. ^
    Миготлива аритмія
  5. Надшлуночкова тахікардія
  6. Шлуночкові тахікардія
  7. Фібриляція шлуночків







Додаток 3


^ ОСНОВНІ КЛІНІЧНІ ФОРМИ ПОРУШЕНЬ РИТМУ

(Є.І.Чазов, Ю.Н.Бєлєнков, 2005. –С.357)


Порушення створення імпульсу (порушення автоматизму)

  1. Зміна автоматизму синусового вузла

  • синусова аритмія

  • синусова брадикардія

  • синусова тахікардія

  • синдром слабкості синусового вузла (СССУ)

  1. Ектопічні скорочення і ритми (утворення електричного імпульсу у вторинних і третинних джерелах автоматизму – водіях ритму), у залежності від локалізації:

  • надшлуночкові (джерела автоматизму у передсердях і АВ-вузлах)

  • шлуночкові (джерела автоматизму в шлуночках серця)

2а. Пасивні (ектопічні скорочення і ритми (імпульси, які заміщаються з вторинних або третинних джерел автоматизму при зниженні частоти/під час відсутності імпульсації з СА-вузла, а також при блокаді проведення імпульсів із СА-вузла)

  • скорочення, які заміщаються (одиничні)

  • ритми, які заміщаються (три і більш імпульсів несинусового походження – із передсердних водіїв ритму, АВ-з’єднання або шлуночків)

  • міграція водія ритму

2б. Активні ектопічні скорочення і ритми:

  • екстрасистоли

  • ектопічні ритми (частота ектопічного ритму перевищує частоту синусового ритму; ектопічний ритм звичайно пригнічує власну активність СА-вузла)

    • надшлуночкові тахікардії (передсердні, АВ-вузлові)

    • тріпотіння і мерехтіння передсердь

    • шлуночкова тахікардія

    • тріпотіння і фібриляція шлуночків



Додаток 4

^ КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОТИАРИТМІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ


Клас

Властивості

Препарат

1

Блокатори Na-каналів клітінної мембрани (мембраностабілізуючі засоби)




А

З помірною тривалістю дії, що сповільнюють реполяризацію

Новокаїнамід

Хінідін

Дизопірамід

В

З мінімальною тривалістю дії, що прискорюють реполяризацію

Лідокаїн

Діфенін

С

З максимальною тривалістю дії, що не змінюють реполяризацію

Пропафенон

Етацизін

Флекаїнід

Енкаїнід

2

Блокатори -адренорецепторів

Пропранолол

Метопролол

Ацебуталол

3

Засоби, що збільшують тривалість потенціалу дії

Кордарон

Соталол

Орнід

4

Блокатори Са- каналів клітинної мембрани

Верапаміл

Дилтіазем

Галопаміл



Наприкінці розділу „кардіологія” вам необхідно пройти рубіжний контроль, для цього зверніть увагу на запропоновані тести.


^ Підсумковій тестовий контроль


Тест №1

У хворого, що знаходиться в кардіологічному відділенні з приводу гострого інфаркту міокарда на 4-ті сутки після госпіталізації розвинувся пароксизм фібриляції передсердь. Який основний патогенетичний механізм виникнення вказаного порушеня ритму?




а) Посилення активності клітин-пейсмекерів синусового вузла;

б) Зниження активності клітин-пейсмекерів синусового вузла;

в) Поява в міокарді центрів патологічної імпульсації ;

г) Механізм re-entry;

д) Наявність додаткових шляхів передсердно-шлуночкового проведення.


Тест №2.

Хворого І. 56 років турбує серцебиття. Моніторне спостереження ЕКГ через 10 днів після аорто-вінцевого шунтування виявило наявність екстрасистолічної аритмії. До якої градації за класифікацією В.Лауна і М.Вольфа відноситься дане порушення ритму серця? Відведення ІІ. Швидкість запису 25 мм/сек. Масштаб: 1 клітка = 0,1 сек.




а) І клас;

б) ІІ клас;

в) ІІІ клас;

г) ІV клас;

д) V клас.

Тест №3.

Хворий С., 50 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, ІХС (стенокардія напруження ФК II), скаржиться на часті перебої в роботі серця, що супроводжуються загруднинним болем. На ЕКГ (моніторні відведення, записані синхронно) зафіксоване порушення ритму.

Я
кий із препаратів буде найбільш ефективним для лікування такої аритмії?

а) кокарбоксилаза;

б) пропранолол;

в) ніфедипін;

г) АТФ;

д) рибоксин.

Тест №4.

В інженера С., 45 років, випадково, під час медичного огляду було виявлене порушення ритму. Записана ЕКГ (представлена нижче). При подальшому ретельному обстеженні пацієнта з використанням лабораторних і інструментальних методів, а також функціональних кардіологічних проб яких-небудь відхилень від норми не було знайдено.

Я
ку тактику повинен вибрати лікар у даному випадку?


а) призначити пацієнтові дигоксин

б) призначити АТФ

в) призначити новокаїнамід

г) призначити кордарон

д) медикаментозне лікування не призначати


Т
ест
№5.

У хворого Д., 44 років, що страждає на ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, діагностовано хронічну форму аритмії, давність якої близько 3 місяців. ЕКГ хворого (моніторні відведення) представлена нижче.


Який препарат можна використовувати для усунення такої аритмії?


а) хінідин;

б) верапаміл;

в) АТФ;

г) дигоксин;

д) кокарбоксилазу.

Тест №6.

Хворий К., 42 років з пароксизмом тахікардії внутрішньо струминно (протягом 1 с) було введено 10 мг аденозинтрифосфату (АТФ), що відразу ж усунуло аритмію і відновило синусовий ритм (СР). ЕКГ записана під час пароксизму тахікардії, у момент введення АТФ і відновлення СР.





Пароксизм якої тахікардії був у хворого?

а) шлуночкової;

б) атріовентрикулярної;

в) миготливої;

г) передсердної;

д) синусової.


Тест №7.

Хворий С., 45 років, доставлений у клініку з картиною нестабільної стенокардії і серцевою недостатністю III ФК по NYHA. На ЕКГ (моніторні відведення, записані синхронно) зафіксовано порушення ритму.



Який із препаратів не можна призначати цьому хворому?


а) аспірин;

б) нітрогліцерин;

в) верапаміл;

г) гепарин;

д) нітросорбід.


Тест №8.

У хворого Т., 44 років, з минущим синдромом WPW з'явилися серцебиття, задишка і швидка стомлюваність. На ЕКГ виявлена аритмія.





Який препарат небезпечно призначати цьому хворому?


а) кордарон;

б) дигоксин;

в) новокаїнамід;

г) фуросемід;

д) капотен.


Тест №9.

На двох представлених ЕКГ, записаних синхронно (моніторні відведення), зареєстровано порушення ритму серця.





Яке це порушення?


а) надшлуночкова екстрасистолія;

б) шлуночкова екстрасистолія;

в) миготлива аритмія;

г) синусова аритмія;

д) синусова брадикардія.


Тест №10.

Який антиаритмічний препарат, крім кордарону (аміодарону), при тривалому прийомі здатний збільшити тривалість життя хворих з шлуночковою екстрасистолією на тлі постінфарктного кардіосклерозу?


а) флєкаїнід (тамбокор);

б) енкаїнід;

в) етмозин (морицизин);

г) пропранолол (анаприлін);

д) хінідин (кінілентин).


Т
ест №11.


Хворий Ц., 55 років, бізнесмен, знаходячись у кардіологічному відділенні приймав хінідин із приводу шлуночкової екстрасистолії. Після прийому 600 мг препарату раптово упав і знепритомнів. Дві верхні ЕКГ – моніторні відведення - записані синхронно до початку лікування, 2 нижні ЕКГ – у момент втрати свідомості.



Чим викликана утрата свідомості?


а) фібриляцією шлуночків;

б) шлуночковою тахікардією;

в) надшлуночковою тахікардією;

г) асистолією;

д) електромеханічною дисоціацією.


Т

II

ест
№12.

Пацієнт К., 40 років, раніше нічим не хворів, звернувся ранком у поліклініку зі скаргами на задишку і серцебиття. Напередодні відзначив день народження. При огляді частота пульсу близько 150 у хв-1, АТ 120/80 мм рт.ст. Записана ЕКГ, на якій зареєстроване порушення ритму.

Я
ка це аритмія?


а) фібриляція передсердь;

б) тріпотіння передсердь;

в) часта надшлуночкова екстрасистолія;

г) атріовентрикулярна пароксизмальна тахікардія;

д) шлуночкова тахікардія.


Тест №13.

При добовому холтеровському моніторуванні ЕКГ у хворого З., 44 років, що скаржився на перебої в роботі серця, було виявлене порушення ритму (короткий фрагмент запису ЕКГ у двох моніторних відведеннях).



Яка це аритмія?


а) миготлива (фібриляція передсердь);

б) синусова;

в) надшлуночкова екстрасистолія;

г) шлуночкова екстрасистолія;

д) атріовентрикулярна тахікардія.


Тест №14.

У зв'язку з частими пароксизмами миготливої аритмії кардіолог рекомендував пацієнтові тривалий прийом аміодарону (кордарону).

Який період напіввиведення цього препарату?


а) 4 – 6 годин;

б) близько 1,5 доби;

в) 1 – 2 тижня ;

г) приблизно 1 міс;

д) близько 1,5 міс.


Тест №15.

У процесі обстеження хворого з порушенням ритму і провідності був виявлений «дефіцит» пульсу.

Яке порушення ритму і провідності може супроводжуватися цим симптомом?


а) синусова тахікардія;

б) синусова брадикардія;

в) атріовентрикулярна блокада 2 ступеня;

г) блокада лівої ніжки пучка Гіса;

д) миготлива аритмія (фібриляція передсердь).


Тест №16.

Відповідно до класифікації антиаритмічних препаратів Вогана Вільямса (E. Vauqhan Wiliams, 1969) новокаїнамід (прокаїнамід) відносять до класу:


а) 1А;

б) 1Б;

в) 1С;

г) 2;

д) 3.

Тест №17.

При добовому моніторуванні ЕКГ у хворої Ш., 60 років, виявлена шлуночкова екстрасистолія (фрагмент добового запису ЕКГ представлений).




До якої градації по класифікації В.Лауна і М.Вольфа (B.Lown, M.Wolf, 1971) відноситься ця екстрасистолія?


а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4А;

д) 4Б.


Тест №18.

У хворого 66 років, що страждає на ІХС, постінфарктний кардіосклероз, серцеву недостатність II Б, IV ФК має місце хронічна аритмія (малюнок). Він постійно приймає інгібітор АПФ (каптоприл), серцевий глікозид (дигоксин), β-адреноблокатор (бісопролол), діуретик (фуросемід) і блокатор рецепторів до альдостерону (еплеринон).





Який препарат варто обов'язково додати до терапії цього хворого?


а)кардіопротектор;

б)антикоагулянт;

в)статин;

г)блокатор кальцієвих каналів;

д)антиагрегант.


Тест №19.

Класичними ЕКГ-признаками фібриляції передсердь є:

- відсутність передсердного комплексу (зубця Р);

  • коливання базової лінії ЕКГ (хвилястість ізолінії)

і:


а)регулярність шлуночкового ритму (однакові інтервали R-R);

б)нерегулярність шлуночкового ритму (різні інтервали R-R);

в)подовження інтервалу Q-T;

г)укорочення інтервалу Q-T;

д)розширення комплексу QRS ≥ 0,11 c.


Тест №20.

Найбільш частими причинами виникнення фібриляції передсердь є:

- ішемічна хвороба серця;

- артеріальна гіпертонія;

- серцева недостатність;

  • тиреотоксикоз і:


а)мітральні пороки серця ;

б)аортальні пороки серця ;

в)емболія легеневої артерії;

г) хронічне легеневе серце;

д) кардіоміопатії.


За відсутності тематичних хворих у відділеннях клініки Вам необхідно вирішити наступні кластерні задачі.


^ Кластерні задачі.


Завдання 1. Хворий В., 56 років, госпіталізований у відділення кардіології зі скаргами на раптове відчуття неритмічного прискореного серцебиття, запаморочення, загальну слабкість. Подібні напади відзначалися протягом останніх двох років і купірувались пропафеноном (300 мг) протягом 30-40 хв. Об'єктивно: в легенях дихання везикулярне, тони серця неритмічні, ЧСС 130 за хв, дефіцит пульсу 26 за хв, АД 130/80 мм рт. ст. Живіт м'який, безболісний. Печінка біля краю реберної дуги. Периферичних набряків немає.

1. Яке порушення ритму, ймовірніше за все, у пацієнта?

2. Які основні електрокардіографічені ознаки даної аритмії?

3. Яка форма аритмії має місце у цього хворого?

4. Які додаткові методи обстеження необхідно виконати?

5. Яку лікувальну тактику необхідно застосувати у даного хворого?


Завдання 2. Хворий С., 55 років, перебуваючи в кардіологічному відділенні з приводу гострого інфаркту міокарда, раптово впав і втратив свідомість. При об'єктивному огляді виявлено відсутність артеріального тиску, пульсу на сонних артеріях, дихальних рухів, тони серця не вислуховуються, зіниці розширені, не реагують на світло, шкірні покриви бліді. На знятій ЕКГ зареєстровані хаотичні неправильні коливання ізолінії з частотою 300 уд / хв, комплекси QRS і зубці T не визначаються.


1. Чим викликана втрата свідомості?

2. Яка найбільш імовірна причина даного порушення ритму?

3. У які строки від моменту появи вищевказаних симптомів повинно бути розпочато реанімаційні заходи?

4. Яку першочергову дію слід виконати перед початком проведення штучної вентиляції легень і непрямого масажу серця?

5. Які основні правила проведення реанімаційних заходів повинні бути дотримані?

6. Які препарати можна використовувати для купірування цього стану?

7. Які групи препаратів необхідно призначити хворому для профілактики повторного виникнення раптової серцевої смерті?


Завдання 3. Хвора Н., 43 років, скаржиться на періодично виникаючі епізоди прискореного серцебиття, дратівливість, порушення сну, підвищену пітливість, послаблення стільця. Вищевказані симптоми відзначає протягом останніх 6 міс. При об'єктивному огляді: пацієнтка говорлива, емоційно лабільна. Тремор верхніх кінцівок. Шкірні покриви теплі, вологі. Периферичні лімфовузли не збільшені. Гіперплазія щитовидної залози 1 ст. Діяльність серця ритмічна, ЧСС 110 уд / хв, АТ 150/70 мм рт ст. Живіт м'який, безболісний. Периферичних набряків немає. На знятій ЕКГ: ритм синусовий регулярний, ЧСС 110 уд / хв, нормальне положення електричної вісі серця.

1. Яке порушення ритму має місце у пацієнтки?

2. Яка його найбільш імовірна причина?

3. Які додаткові лабораторні та інструментальні методи дослідження необхідно виконати для підтвердження діагнозу?

4. Які немедикаментозні методи купірування аритмії можна застосувати в даній ситуації?

5. В чому полягає подальша тактика ведення пацієнтки?


Завдання 4. Пацієнтка Р., 62 років, поступила в клініку зі скаргами на давлячі болі за грудину, задишка, що виникають при ходьбі на відстань близько 150 м, відчуття перебоїв у роботі серця, загальну слабкість. Близько 10 років страждає ішемічною хворобою серця, 2 роки тому перенесла інфаркт міокарда із зубцом Q. При об'єктивному огляді: пацієнтка підвищеного харчування. Шкірні покриви і видимі слизові звичайного кольору. В легенях везікулярне дихання. Діяльність серця арітмічна за рахунок поодиноких екстрасистол (4 за хв), тони ослаблені, ЧСС 82 уд/хв. АД 130/90 мм рт. ст. Живіт м'який, безболісний. Печінка на 3 см нижче краю реберної дуги. Набряки гомілок і стоп. За даними добового моніторування ЕКГ реєструються часті парні та групові екстрасистоли, ішемічно значуща депресія сегмента ST на фоні ЧСС 94 уд/хв і більше. За даними ехокардіографічного дослідження виявлено зниження систолічної функції лівого шлуночка (фракція викиду 34%).

1. Яка головна причина аритмії у цієї пацієнтки?

2. Які основні електрокардіографічні ознаки шлуночкової екстрасистоли?

3. До якого класу шлуночкових екстрасистол за класифікацією Лауна-Вольфа слід віднести аритмію, що виявлена у хворої?

4. Яке прогностичне значення даної аритмії?

5. Яка подальша тактика ведення хворої?


Завдання 5. Хвора Н., 66 років, госпіталізована у відділення кардіології зі скаргами на задишку, відчуття неритмічного серцебиття, запаморочення. З анамнезу відомо, що відчуття неритмічного серцебиття відзначає протягом останніх 4-х років, однак за медичною допомогою не зверталася, самостійно приймала настій валеріани. Протягом останнього року відзначила появу задишки, набряклості гомілок і стоп. 3 місяці тому перенесла інфаркт головного мозку. Об'єктивно: задишка при розмові, ЧДР 24 в хв. В легенях дихання везикулярне, в нижніх відділах з обох сторін поодинокі вологі дрібно-пухирчасті хрипи. Тони серця неритмічні, ЧСС 120 за хв, дефіцит пульсу 20 за мин, АД 120/70 мм рт. ст. Живіт м'який, безболісний. Печінка на 2 см нижче краю реберної дуги. Набряки гомілок і стоп. Записана ЕКГ.






  1. Які основні клінічні синдроми спостерігаються у хворої?

  2. Яке порушення ритму має місце у пацієнтки?

  3. Які ускладнення перебігу даної аритмії є у хворої?

  4. Які додаткові методи обстеження необхідно виконати?

  5. Яку лікувальну тактику доцільно застосувати у відношенні до цієї хворої?

  6. Яка найбільш імовірна причина перенесеного інфаркту мозку?

  7. Які препарати необхідно обов'язково призначити для профілактики тромбоемболічних ускладнень?

Схожі:

Методичні вказівки до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини №3, за темою iconМетодичні вказівки для студентів 5 курсу до самостійної підготовки до практичного заняття на кафедрі внутрішньої медицини №1

Методичні вказівки до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини №3, за темою iconМетодичні вказівки для студентів 6 курсу для самостійної підготовки до практичного заняття на кафедрі внутрішньої медицини №1
Басій Р. В., зав учбово-методичним кабінетом, к мед н., доцент кафедри анатомії Донецького національного медичного універсітету ім....
Методичні вказівки до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини №3, за темою iconМетодичні вказівки для студентів 6 курсу для самостійної підготовки до практичного заняття на кафедрі внутрішньої медицини №1
Басій Р. В., зав учбово-методичним кабінетом, к мед н., доцент кафедри анатомії Донецького національного медичного універсітету ім....
Методичні вказівки до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини №3, за темою iconМетодичні вказівки для студентів 6 курсу для самостійної підготовки до практичного заняття на кафедрі внутрішньої медицини №1
Басій Р. В., зав учбово-методичним кабінетом, к мед н., доцент кафедри анатомії Донецького національного медичного універсітету ім....
Методичні вказівки до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини №3, за темою iconМетодичні вказівки для студентів 6 курсу для самостійної підготовки до практичного заняття на кафедрі внутрішньої медицини №1
Басій Р. В., зав учбово-методичним кабінетом, к мед н., доцент кафедри анатомії Донецького національного медичного універсітету ім....
Методичні вказівки до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини №3, за темою iconМетодичні вказівки для студентів 6 курсу для самостійної підготовки до практичного заняття на кафедрі внутрішньої медицини №1
Басій Р. В., зав учбово-методичним кабінетом, к мед н., доцент кафедри анатомії Донецького національного медичного універсітету ім....
Методичні вказівки до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини №3, за темою iconМетодичні вказівки для студентів 6 курсу для самостійної підготовки до практичного заняття на кафедрі внутрішньої медицини №1
Басій Р. В., зав учбово-методичним кабінетом, к мед н., доцент кафедри анатомії Донецького національного медичного універсітету ім....
Методичні вказівки до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини №3, за темою iconПоложення про систему оцінювання навчальної діяльності, порядок переведення, відрахування та поновлення студентів, які навчаються за кредитно-модульною системою організації навчального процесу Вступ
Положення про систему оцінювання навчальної діяльності, порядок переведення, відрахування та поновлення студентів, які навчаються...
Методичні вказівки до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини №3, за темою iconНаказ №278 Про терміни проведення зимової заліково екзаменаційної сесії, завершення осіннього та заходи щодо підготовки до весняного семестру 2012 2013 н р
Згідно з навчальними планами встановити наступні терміни завершення підсумкового контролю для студентів, які навчаються за кредитно-модульною...
Методичні вказівки до проведення позааудиторної підготовки студентів 5-го курсу, що навчаються за кредитно-модульною системою на кафедрі внутрішньої медицини №3, за темою iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів 5-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини) /Укладачі: Н. М. Кириченко,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи