Методичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять icon

Методичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять




Скачати 113.57 Kb.
НазваМетодичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять
Петренко І.А
Дата21.09.2012
Розмір113.57 Kb.
ТипМетодичні вказівки


Донецький національный медичний університет

ім. М. Горького


ЛІМФОГРАНУЛЬОМАТОЗ

Методичні вказівки для студентів 6 курсу

з самостійної підготовки до практичних занять

на кафедрі Внутрішньої медицини № 1


Донецьк – 2010


Автори:

асс. Петренко І.А.,

к.мед.н., доц. Калінкина Н.В.


Рецензенти:

Пархоменко Т.А., доцент кафедри Внутрішньої медицини №2

Басій Р.В., доцент кафедри анатомії людини, зав. методичним кабінетом ДонНМУ


I. Актуальність теми:


Лімфогранульоматоз (ЛГМ) - пухлинне захворювання, при якому первинно уражується лімфатична система. У 1832 р. Томас Ходжкін описав 7 хворих, у яких генералізована лімфаденопатія та уражень селезінки не були пов’язані з інфекцією, запаленням або метастазами інших пухлин. Пізніше, С.Л.Березовський і К.Штернберг описали великі багатоядерні клітини, які було знайдено в уражених лімфатичних вузлах. Детальну морфологічну характеристику ціх клітин надала Д. Рід. Термиін «лімфогранульоматоз» було прийнято в 1904 г. на VII з’їзді німецьких патологів у Відені.

Захворюваність ЛГМ на 100 тис. Населення коливається від 1.5 до 4,5 серед чоловівків і від 0,9 до 3,0 серед жінок. ЛГМ реєструють в людей будь-якого віку, однак піки захворюваності приходяться на вікові групи 16-30 і старших за 50 рокуі. Частіше за все захворювання маніфестує збільшенням лімфатичних вузлів, яке слід диференціювати з цілою низкою інших патологічних станів. Певні важкості діагностики полягають у необхідності проведення біопсії уражених лімфовузлів і комплекса додаткових методів дослідження, які дозволяють визначити розповсюдженість процесу. Слід відзначити, що своєчасно розпочата адекватна терапія призводить до повної ремісії у 60-90% первинних хворих ЛГМ, а 20-рокова без рецидивна виживаємість в групі таких пацієнтів після лікування сягає 60%. Таким чином, вивчення різних аспектів цього захворювання являє собою важке завдання. Засвоєння цієї теми вимагає знання гістології,, нормальної і патологічної анатомії та фізіології лімфатичної системи, фармакології, променевої діагностики. Враховуючи розповсюдженість і різноманітність клінічних проявів, хворі на ЛГМ можуть зустрітися в практиці лікаря будь-якої галузі.


II. Цілі навчання

^ Мета (загальна): вміти поставити попередній діагноз ЛГМ, вміти проводити диференційну діагностику ЛГМ і інших хвороб, які супроводжуються синдромом «лімфаденопатія», намітити тактику ведення хворих на ЛГМ

^ Конкретні цілі -

вміти:


Для досягнення цілей навчання необхідні базисні знання-вміння:

  1. Виділити провідні синдроми при ЛГМ. Вибрати із скарг, даних анамнезу і об’єктивного обстеження відомості, які відбивають наявність захворювання лімфатичної системи (факультетська терапія).




1. Збирати та оцінювати скарги, проводити об’єктивне обстеження хворих (каф. Пропедевтики внутрішніх хвороб, факультетської терапії).


  1. Розпізнати синдроми при патології лімфатично\ системи







  1. Скласти індивідуальну систему діагностичного пошуку й інтерпретувати ці дані при ЛГМ.




3. Визначити необхідні обсяг і послідовність методів обстеження:

- фізикальних і лабораторних: загальний аналіз крові, мієлограма, біопсія лімфовузла (каф. Гістології, пат. анатомії);

- інструментальних: рентгенологічного, в т.ч. комп’ютерної томографії, ультразвукового (кафедра променевої діагностики)


  1. Поставити попередній діагноз ЛГМ. Проводити диференційовану діагностику хвороб, які характеризуються лімфаденопатією.




4.

  1. Обґрунтовувати тактику ведення хворих з ЛГМ.

5. Використовувати методи патогенетичної і симптоматичної медикаментозної терапії у хворих на ЛГМ (каф. Фармакології).



Інформацію, необхідну для відновлення базисних знань-вмінь можна знайти в наступних джерелах:

1. Шиффман Ф. Дж. Патофизиологія крові. Пер. з англ. – М. – СПб.: «Видавництво БИНОМ» - «Невский диалект», 2000. с. 17-43, с. 123-149.

2. Руководство по гематологии: в 2 т. Т. 1/ под ред. Воробьева А.И. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Медицина, 1985. – с. 22-57, с. 71-78.

3. Патологічная анатомія: Підручник. – 4-е вид.., стереотипне. – М.: Медицина, 1995. – с. 257-261.

4. Лекції зі Шпитальної терапії

Завдання для самоперевірки й самоконтроля Вихідного рівня знань-вмінь

1.

В лейкоцитарній формулі крові хворого А 68% клітин становлять невеликі мононуклеари з великим круглим ядром та вузькою щілиною базофільної цитоплазми.

Які це клітини?

A. паличкоядерні нейтрофіли;

В. Сегментоядерні нейтрофіли;

С. еозинофіли;

Д. моноцити;

Е. лімфоцити.


2.

Пацієнту Б., 56 р., зі скаргами на збільшення периферичних лімфовузлів і важкість у лівому підребер’ї, рекомендовано цитологічне дослідження кісткового мозоку.

Пункція якої кістки дозволить отримати клітини червоного кісткового мозоку хворого Б.?

А. плечової;

В. променевої;

С. стегнової;

Д. ліктьової;

Е. грудини.


3.

В аналізі крові хворого В. Виявлено різке зниження рівня В-лімфоцитів. Які з перерахованих функцій лімфоцитів будуть страждати в цього пацієнта у першу чергу?

А. протипухлинний імунітет;

В. Реакції гіперчутливості сповільненого типу;

С. Імунітет проти внутрішньоклітинних паразитів;

Д. антитілоутворення ;

Е. реакції відторгнення аллотрансплантату.


4.

Під час вивчення аналізу крові пацієнта Г. лікар помітив переваження в лейкоцитарній формулі великих клітин з базофільною цитоплазмою і ниркоподібним або складчастим ядром. Як слід трактувати показники аналізу крові цього хворого?

A. нейтрофілія;

В. еозинофілія;

С. Еозинофільно-базофільна асоціація;

Д. лімфоцитоз;

Е. моноцитоз.


5.

Хворому Д. зі скаргами на збільшення під щелепових лімфовузлів зліва, спленомегалію, лихоманку, загальну слабкість, з метою уточнення діагнозу було проведено стернальну пункцію, показники якої не виходили за межі нормальних значень.

Яка кількість бластних клітин було виявлено в аналізі хворого Д?

A. < 5%;

В. 6-10%;

С. 11-15%;

Д. 16-20%;

Е. >21%.


^ IV. Зміст навчання


Для досягнення поставлених цілей необхідно засвоїти наступні теоретичні питання:

1. Скарги, анамнез, об’єктивні дані хворих, які страждають на ЛГМ.

2. Методы клінічної, лабораторної та інструментальної діагностики ЛГМ.

3. Диференційна діагностика ЛГМ.

4. Классификація ЛГМ.

5. Принципи ведення хворих з ЛГМ.


Інформацію, необхідну для засвоєння теоретичних питань, можна знайти в наступних літературних джерелах:


1. Шиффман Ф. Дж. Патофизиологія крові. Пер. з англ. – М. – СПб.: «Видавництво БИНОМ» - «Невский диалект», 2000. с. 17-43, с. 123-149.

2. Руководство по гематологии// Под . ред. А. И.

Воробьева.- М.: Медицина, 1985 . с. 301-376.

3. Клінічна онкогематологія: / під ред. М.А. Волкової. – М.: Медицина, 2001. – с. 301 – 376.

4. Лекції зі Шпитальної терапії.

5. Ватутін М. Т. Внутрішні хвороби в тестах и поясненнях. Навчальний посібник /МЗУ,ЦМК по ВМО, ДонДМУ-Донецьк, 1999. -С 66-77. 144-155.

6. Структурно- логічна схема теми «Лімфогранульоматоз»


Методичні вказівки до проведення заняття за темою

Лімфогранульоматоз”


На початку заняття викладач проводить перевірку і корекцію вихідного рівня знань по тестах. Потім студенти приступають до самостійної курації хворих, після чого проводиться розбір тематичних пацієнтів і корекція викладачем засвоєння змісту заняття. Для закріплення отриманих знань проводиться підсумковий тестовий контроль. Наприкінці занять викладач підводить підсумки самостійної роботи студентів.


^ С
Додаток 1
труктурно-логічна схема теми


Лімфогранульоматоз







Д
Додаток 2
іагностичний алгоритм при синдромі «Лімфаденопатія»



Перелік нозологічних одиниць

  • Гострий лимфолейкоз

  • Хронический лимфолейкоз

  • Реактивний лімфаденіт

  • Туберкульоз лімфатичних вузлів

  • Инфекційний мононуклеоз

  • Лімфосаркома

  • Лімфогранульоматоз



Г
Приложение 3

Додаток 3
^ ІСТОЛОГИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЛГМ


(1994 г.)

Варіант з переважанням лімфоцитів. Цей підтип, який характеризується наявністю великої кількості лімфоцитів і невеличкої кількості класичних клітин Рід-Березовського-Штернберга, має найкращий прогноз. Найчастіше хворіють підлітки чоловічої статі. Розрізняють нодулярну і дифузну форми, при яких може бути виражена реактивна проліферація гістіоцитів (раніше ця форма називалася лімфо-гістіоцитарним варіантом хвороби Ходжкіна). Вона характеризується наявністю варіанта великих поліплоїдних клітин Рід-Березовського-Штернберга з часточковим ядром (“popcorn” cells). Вони типові для I стадії захворювання і повільного його прогресування.

^ Нодулярний склероз. Нодулярний склероз гістологічно характеризується наявністю широких пучків колагенових волокон, які завертаються у вузлики, і наявністю варіанта клітин Рід-Березовського-Штернберга, які мають багаточасточкові ядра і багату бліду цитоплазму (лакунарні клітини Рід-Штернберга). Найхарактерніша локалізація - медіастинальні лімфатичні вузли. Найчастіше хворіють молоді жінки. Цей підтип має сприятливий прогноз і в основному виявляється на ранніх стадіях захворювання.

^ Змішаноклітинний варіант. Цей підтип має проміжні гістологічні характеристики з наявністю численних лімфоцитів, плазмоцитів, еозинофілів і клітин Рід-Березовського-Штернберга). Прогноз також проміжний між варіантами з переважанням лімфоцитів і лімфоїдного виснаження. Чутливість до терапії загалом позитивна. Як правило, зустрічається у хворих, старших 50 років.

^ Варіант з лімфоїдним виснаженням. Ця форма має несприятливий прогноз і в основному розвивається на Ш або IV стадії у стареньких пацієнтів. Тканина лімфатичного вузла заміщується пухлинною тканиною, представленою поліморними мононуклеарами і класичними клітинами Рід-Березовського-Штернберга, різного ступеня виразності дифузним фіброзом і дуже малою кількістю лімфоцитів. Цей варіант лімфоми Ходжкіна ледь чутливий до терапії.


^ К
Додаток 4
ЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЛИМФОГРАНУЛЬОМАТОЗА (1994 г.)


Стадія I. Ураження лімфовузлів однієї ділянки або ураження одного поза лімфатичного органу або зони.

^ Стадія II. Ураження лімфовузлів двох ділянок і більше по один бік діафрагми або те ж і локалізоване ураження одного поза лімфатичного органу або зони по той самий бік діафрагми.

^ Стадія III. Ураження лімфовузлів будь-яких ділянок по обидва боки діафрагми, яке супроводжується або локалізованим ураженням одного поза лімфатичного органу або зони, або з ураженням селезінки, або з ураженням того і іншого.

^ Стадія IV. Дифузне ураження одного і більше органів з ураженням лімфовузлів або без них.

Кожна стадія підрозділюється на 2 підгрупи у залежності від відсутності (А) або присутності (Б) загальних симптомів захворювання: нічних потів, темеператури вище 38°С, похудіння більш ніж на 10 % за 6 місяцев.


^ Итоговый тестовый контроль


1.

Хворий І, 16 р., скаржиться на збільшення підщелепних лімфатичних вузлів справа. Вказані лімфовузли рухливі, плотноеластичні, не спаяні зі шкірою, безболісні. Клінічний аналіз крові і мієлограма – без особливостей. За допомогою біопсії у тканині ураженого лімфовузлу виявлено проліферацію зрілих лімфо- і гістіоцитів, присутність великих клітин з широкою світлою цитоплазмою, двохлопасним ядром з невеликим нечітким ядерцем. Значних осередків склерозу та некрозу не спостерігається.

Яка хвороба найбільш ймовірно має місце в цього пацієнту?

A. туберкульоз;

В. Хронічний лімфолейкоз;

С. Реактивний лімфаденіт;

Д. лімфогранульоматоз;

И. гострий лімфолейкоз.


2.

Хворий К., 56 р., надійшов до кардіологічного відділення зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні (підйом на 2-й поверх), кашель з виділенням невеликої кількості харкотиння. Вказані скарги з’явились рік потому, поступово збільшувались. Загальний стан середньої важкості. Шкіра звичайного кольору. Над нижніми відділами легенів визначається тупий перкуторний звук. В цих же зонах дихання не вислуховується. Діяльність серця ритмічна, тони не змінені, шумів немає. ЧСС 88 на хв., АТ 160/80 мм рт ст. Живіт без особливостей.

ЕКГ: ритм синусовий, регулярний, нормальне положення електричної вісі серця, ЧСС- 84 на хв., ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. На рентгенограмі огранів грудної порожнини виявлено збільшення лімфовузлі середостіння, рідина в плевральних порожнинах.

Яке дослідження дозволить підтвердити діагноз у цьому випадку?

А. КТ органів грудної порожнини;

В. УЗД органів черевної порожнини;

С.бронхоскопія;

Д. пікфлоуметрія;

Е. медіастінотомія з біопсією змінених лімфовузлів середостіння.


3.

Хворий Л., 60 р., скаржиться на підвищення температури тіла до 38,0°С, нічний піт, схуднення на 6 кг за останні 2 місяці. Об’єктивно: стан важкий. Шкіра бліда, без патологічного сипу. Передні шийні і надключичні лімфовузли до 1,5 см, щільні, рухливі, не спаяні зі шкірою, безболісні. Над легенями везикулярне дихання. Діяльність серця ритмічна, тони приглушені, систолічний шум на верхівці. ЧСС-104 в мин. АТ-140/90 мм рт. ст. Живіт м’який, безболісний. Пальпується нижній полюс селезінки.

В біоптаті збільшеного надключичного лімфовузла виявлено розростання тяжів сполучної тканини з випадінням аморфних білкових мас, серед яких розташовані незначні скупчення фібробластів, клітин Ходжкіна, Березовського-Штернберга.

Який гістологічний тип ЛГМ має місце у цього пацієнта?

A. лімфоїдне переваження (парагранулема);

В. лімфогістіоцитарний;

С. нодулярний склероз;

Д. змішаноклітинний;

Е. лімфоїдне виснаження.


4.

У пацієнта М., 62 р., на підставі типової гістологічної картини збільшеного лімфовузла в надключичній ділянці зліва (Єдиного з периферичних) веріфіковано діагноз лімфогранулематоза. Вкажіть додаткові дослідження, необхідні для визначення стадії захворювання у цього хворого?

А. клінічний аналіз крові, стернальна пункція;

В. Стернальна пункція, трепанобіопсія;

С. КТ органів грудної та черевної порожнин, ребер, тазових кісток;

Д. ультразвукове дослідження печінки та селезінки;

Е. ФГДС.


5.

Хворий І., 64 р., протягом 4 років знаходиться під спостереженням в онкогематолога з приводу ЛГМ, надійшов до стаціонару зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,8 С, нічний піт, втрату 10 кг ваги за останні 6 місяців, шкірний свербіж. Стан важкий. Шкіра бліда, зі слідами розчісувань. Підщелепні лімфовузли з обох боків збільшені, рухливі, не спаяні з навколишньою тканиною, безболісні. Змін інших периферичних лімфовузлів не виявлено. При проведенні комплексу додаткових обстежень виявлено збільшення мезентеріальних лімфовузлів. Яка стадія хвороби у пацієнта?

А. ІІ А;

В. ІІ Б;

С. ІІІ А;

Д. III Б;

Е. ІVA.



Схожі:

Методичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентів 2-го курсу фармацевтичного факультету із самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії Донецьк, 2011
Методичні вказівки призначені для самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії студентів 2-го курсу фармацевтичного...
Методичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентів 2-го курсу фармацевтичного факультету із самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії
Методичні вказівки призначені для самостійної підготовки до практичних занять з аналітичної хімії студентів 2-го курсу фармацевтичного...
Методичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять iconХарківська національна академія міського господарства г. В. Гамалєй методичні вказівки до практичних занять І самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять І самостійної роботи з дисципліни «Теоретичні І методичні основи архітектурного проектування»...
Методичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять iconМ. В. Кадничанський методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Економіко-математичні моделі в управлінні та економіці»...
Методичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять iconМетодичні вказівки для студентiв 2 курсу стоматологічного факультета з самостійноі підготовки до практичних занять з загальноі хірургіі
Підготовки до практичних занять з загальноі хірургіі (Модуль 1 Загальна хірургія) для студентів 2 курсу стоматологічного факультету...
Методичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять iconВ. А. Воскобойніков методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Ділова іноземна мова» для студентів 3 курсу денної форми...
Методичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять iconМ. В. Методичні вказівки для практичних занять, виконання контрольних робіт та самостійної роботи
Методичні вказівки для практичних занять, виконання контрольних робіт та самостійної роботи з дисципліни «Правознавство» (для студентів...
Методичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять iconД. В. Сисоєв методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Методика викладання економіки» (для студентів 3 курсу...
Методичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять iconД. В. Сисоєв методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Фінансова діяльність підприємств» (для студентів 5 курсу...
Методичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять iconО.І. Калініна методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з вивчення курсу „Композиція” (для студентів 2 курсу напрямку підготовки...
Методичні вказівки для студентів 6 курсу з самостійної підготовки до практичних занять iconО.І. Россоха методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з вивчення курсу „Композиція” (для студентів 2 курсу напрямку підготовки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи