За напрямом 02030201 «Історія» 02030201 «Історія» icon

За напрямом 02030201 «Історія» 02030201 «Історія»




Скачати 220.83 Kb.
НазваЗа напрямом 02030201 «Історія» 02030201 «Історія»
Дата23.09.2012
Розмір220.83 Kb.
ТипДокументи

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка


Програма

комплексного фахового екзамену з історії

для вступу на навчання для здобуття ОКР «спеціаліст», «магістр»,


за напрямом 7.02030201 «Історія»

8.02030201 «Історія»


Чернігів 2012

Пояснювальна записка

Метою вступних випробувань з історії України, історії Центрально-Схїдної Європи, всесвітньої історії є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускників бакалаврату Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського, визначення відповідності навчальних досягнень бакалаврів освітньому стандарту та чинній навчальній програмі.

Пропоновану ^ Програму вступних випробувань з історії складено враховуючи цілі, вимоги і зміст навчання історії України, історії Центрально-Східної Європи, всесвітньої історії , закладені в навчальному плані Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського. Хронологічно програма охоплює весь зміст університетських курсів історії України, історії Центрально-Східної Європи, всесвітньої історії від найдавніших часів до сьогодення і складається з 3-ьох розділів і 41 теми.

Вона передбачає перевірку сформованих у студентів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості загальнопредметних історичних умінь. Тестові завдання мають перевіряти такі знання й уміння випускників бакалаврату:

– називати історичні дати, хронологічні межі, періоди найважливіших подій і процесів, поняття, місця подій, обставини, учасників, результати подій, пам’ятки культури;

– визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність та синхронність, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами;

– локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти (події, явища, процеси) на карті;

– описувати хід, зовнішні ознаки подій, пам’ятки культури різних епох;

– характеризувати (визначати істотні характерні риси, складові, етапи, віхи) подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей;

– встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати (класифікувати) факти за вказаною ознакою;

– розпізнавати найвидатніші культурні пам’ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України, розкривати їхнє значення в українській культурній спадщині;

– визначати найважливіші зміни, що відбувалися в житті людства, значення найважливіших подій в історії України;

– встановлювати причини та наслідки подій і явищ, оцінювати їх значення;

– давати визначення історичних понять й термінів, пояснювати їх і доречно вживати;

– працювати з історичними документами різного змісту, а саме: встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою, аналізувати зміст фрагмента історичного документа та пояснювати основні ідеї, які він висвітлює.

Програма

з історії України

1. Україна з найдавніших часів до утворення
^

Київської Русі


Джерела зі стародавньої історії України. Першопочатки людського життя на території сучасної України. Трипільська культура. Перші протодержавні утворення: кіммерійці, скіфи, сармати. Антична колонізація Північного Причорномор’я. Культура античних міст-держав. Східні слов’яни. Слов’янське язичництво. “Велике переселення народів”. Проблема походження українського етносу в історичній літературі.
^

2. Київська Русь ІХ – ХІІІ ст.


“Повість минулих літ” як джерело з історії Київської Русі. Основні етапи політичної історії Київської Русі. Реформи княгині Ольги та Володимира Великого. Соціально-економічний розвиток Київської Русі. “Руська Правда”. Русь і кочові народи Степу. Розпад Київської держави. Галицько-Волинське князівство. Чернігово-Сіверська земля. Боротьба з навалою монголо-татар. Культура Давньої Русі. Історичне значення Давньоруської держави.

^

3. Литовсько-польська доба в історії України



Включення українських земель до складу Великого князівства Литовського. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського. Люблінська унія та її історичне значення. Берестейська унія. Діяльність Петра Могили. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ – християнсько-козацька республіка. Козацькі повстання кінця XVI – першої половини XVII ст. Морські походи козаків першої чверті XVII ст. Діяльність Петра Сагайдачного. Соціально-економічний розвиток українських земель литовсько-польської доби. Національно-релігійне відродження другої половини ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Українська культура литовсько-польської доби.

4. Українські землі у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

Причини, характер та рушійні сили Української Національної революції середини XVII ст. Головні етапи Української Національної революції середини XVII ст. Богдан Хмельницький – будівничий української держави. Політичне становище Гетьманщини у другій половині XVII ст. Адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини. Українська держава за гетьманства І. Мазепи. Повстання І.Мазепи проти Москви: причини та наслідки. Ліквідація політичної автономії Гетьманщини у ХVІІІ ст. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVII – XVIIІ ст. Культура України доби Гетьманщини.

5. Українські землі у складі Росії та Австро-Угорщини

(ХІХ – початок ХХ ст.)

Адміністративно-територіальний поділ українських земель кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. Соціально-економічний розвиток та суспільно-політичне життя України на початку ХІХ ст. Рух декабристів і Україна. Кирило-Мефодіївське братство. Українські громади. Рух народників і Україна. Малоросійське товариство. Реформи 60 – 70-х рр. ХІХ ст. та їх наслідки для України. Скасування кріпацтва та його вплив на соціально-економічний розвиток України у другій половині ХІХ ст. Українське національне відродження. Українські землі напередодні та в роки революції 1905 – 1907 рр. Аграрна реформа П. Столипіна та її наслідки для України. Україна між двома революціями. Українська культура та наука у ХІХ – на початку ХХ ст. Західноукраїнські землі у ХІХ – на початку ХХ ст.

6. Національно-визвольні змагання в Україні

1917 – 1921 рр.

Україна після Лютневої (1917 р.) революції. Початок Української революції. Доба Центральної Ради. Проголошення автономії та незалежності УНР. Війна радянської Росії з УНР. Брестський мирний договір. Конфлікт Центральної Ради з німецько-австрійською адміністрацією і консервативними колами України. Прийняття Конституції УНР. Державний переворот. Причини падіння Центральної Ради.

Внутрішня та зовнішня політика Української Держави гетьмана П.Скоропадського. Антигетьманське повстання. Відречення гетьмана від влади.

Відродження УНР за часів Директорії. Політичний курс Директорії. Аграрна реформа. С.Петлюра. Трудовий конгрес. Причини поразки Директорії.

Західноукраїнська Народна Республіка. Повстання 1 листопада 1918 р. у Львові. Проголошення ЗУНР. Організація держави на західноукраїнських землях. Акт злуки УНР і ЗУНР. Створення Української Галицької армії (УГА). Українсько-польська війна. Причини поразки ЗУНР.

Політика радянської влади в Україні у 1919 р. Війна за контроль над Україною у другій половині 1919 р. Поразка армій УНР і ЗУНР. Перший зимовий похід армії УНР.

Варшавська угода. Радянсько-польська війна і Україна. Другий зимовий похід військ УНР. Припинення боротьби регулярних українських військ за незалежність України.

Нові тенденції та чинники розвитку культури і духовного життя в 1917 – 1921 рр. Здобутки українських урядів в галузі освіти і науки.
^

7. Україна між двома світовими війнами


Становище України на початку 20-х років. Голод 1921 – 1923 рр. Українська СРР в умовах нової економічної політики. Утворення СРСР. Статус УСРР у складі Радянського Союзу. Політика влади в царині культури. Українізація (коренізація): досягнення і гальмівні чинники.

Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці 20-х – у 30-ті рр. Сталінська індустріалізація України: досягнення і прорахунки . Суцільна колективізація сільського господарства. Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні: причини, масштаби, наслідки, демографічні втрати. Суспільно-політичне життя 20 – 30-х рр. Масові репресії. «Великий терор». Українська культура 20-х рр. «Розстріляне відродження».

Західноукраїнські землі у 1921 – 1939 рр. Правовий статус та соціально-економічне становище Східної Галичини та Північно-Західної Волині у складі Польщі. Політична ситуація. «Пацифікація». Розгортання українського націоналістичного руху. Утворення Української військової організації (УВО) та Організації українських націоналістів (ОУН). Економічне й соціальне становище українського населення в Румунії. Соціально-економічне становище Закарпаття у складі Чехословаччини. Течії у громадсько-політичному житті українців: русофільство, русинство, українофільство. Карпатська Україна. «Карпатська Січ». А. Волошин.

8. Україна в роки Другої світової війни

Пакт Молотова – Ріббентропа й Україна. Приєднання західноукраїнських земель до УРСР. Здійснення політики радянізації на західноукраїнських землях. Репресії проти української інтелігенції.

Напад Німеччини на СРСР. Причини відступу Червоної Армії та невдач при обороні України. Воєнні дії 1941 – 1942 рр. Оборона Києва, Одеси, Севастополя. Окупаційний режим на українських землях. Фізичне знищення населення України та радянських війсковополонених. Геноцид єврейского населення України. Економічне та культурне пограбування України.

Рух Опору в Україні. Радянський партизанський та підпільний рух. Заснування УШПР. Партизанські з'єднання. Рейкова війна.

Заснування УПА. Похідні групи ОУН. Бої УПА проти німецьких окупантів. Українська Головна Визвольна Рада.

Початок визволення України від німецьких окупантів. Битва за Дніпро. Завершення визволення Лівобережної України. Корсунь-Шевченківська битва. Визволення Правобережної України та західноукраїнських земель. Звільнення України від німецьких загарбників.

Підсумки Другої світової війни для України.

9. Україна в післявоєнний період

Людські та економічні втрати України в Другій світовій війні. Руйнування житлового фонду у містах та селах. Відбудова народного господарства. Становище в сільському господарстві. Голод 1946 – 1947 рр. Масові репресії другої половини 40 – початку 50-х рр.

Україна в період “хрущовської відлиги”. Політичні та економічні реформи. Викриття культу особи Сталіна. Рух шістдесятників та його історичне значення.

Україна в період “застою”. Кризові явища в економіці 70 – 80-х рр. Екологічні проблеми. Посилення русифікації. Переслідування української інтелігенції. Дисидентський та правозахисний рух в Україні. Наростання кризових явищ в соціальному та духовному житті суспільства.

Початок “перебудови” та її особливості в Україні. Чорнобильська катастрофа та різке загострення екологічної ситуації в Україні. Поява нових рухів і партій опозиційного характеру. "Декларація про державний суверенітет України".

Культура та наука України в післявоєнний період.

10. Україна в період національно-державного відродження

(90-ті рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.)

Проголошення державної незалежності України. Заборона Компартії України. Референдум 1 грудня 1991 р. та вибори Президента України. Розпад СРСР та створення СНД. Активізація суспільно-політичного життя. Розбудова української державності, формування гілок державної влади. Конституційний процес та його завершення.

Розбудова засад зовнішньої політики незалежної України. Українсько-російські відносини у 90-х рр. ХХ – на початку ХХІ ст.

Помаранчева революція 2004 р. Внутрішня і зовнішня політика України на сучасному етапі. Проблеми функціонування української мови та стан культури.

Українська діаспора на сучасному етапі розвитку. Третя та четверта хвилі еміграції з України. Взаємовідносини між українською діаспорою та державою і громадянським суспільством в Україні.

Програма

з всесвітньої історії

Історія стародавнього Сходу

1. Давньоєгипетська цивілізація

Характерні риси давньоєгипетської цивілізації. Процес заселення долини Нілу. Проблема етногенезу стародавніх єгиптян. Періодизація історії Стародавнього Єгипту. Стан відображення староєгипетської історії в джерелах. Особливості давньосхідної деспотії в Єгипті. Місце і значення давньоєгипетської культури у розвитку світової культури.

2. Хеттська цивілізація

Природні умови та населення Малої Азії. Періодизація хеттської історії. Утворення Старохеттського царства. Внутрішня та зовнішня політика. Династична боротьба та наказ Телепіну про престолонаслідування. Особливості соціальної структури. Економічні відносини. Занепад Старохеттського царства.

Відродження Хеттського царства та його перетворення на імперію. Боротьба за гегемонію у Передній Азії. Битва при Кадеші і мирний договір Єгипту з хеттами. Державна структура Хеттського царства: влада царя і цариці, її особливий статус, тулія і панкус як релікти військової демократії, поступове зменшення їх ролі. Перехід до класичної східної військово-бюрократичної монархії з воцарінням хурритської династії у ХV ст. Вторгнення «народів моря» і падіння Хеттського царства.

Релігія і міфологія хеттів. Специфіка релігійної системи. Етична концепція хеттів.

Історія Стародавньої Греції та Риму

3. Давньогрецька цивілізація

Поняття “Історія античності”. Спільне і особливе в античному та східному шляхах розвитку. Історія Стародавньої Греції як складова частина античного суспільства. Географічні та хронологічні межі курсу. Періодизація. Природні умови та їхній вплив на хід історичного процесу. Особливості полісної системи. Грецька колонізація (причини, характер та основні напрямки). Дискусійні питання.

4. Давньоримська цивілізація

Давньоримська цивілізація – епоха найвищого розвитку і падіння рабовласницького суспільства. Географічні та хронологічні межі курсу. Періодизація. Територіальні межі давньоримської держави в різні періоди її історії. Головні проблеми римської історії та її значення у всесвітньо-історичному процесі.

Історія середніх віків

5. Основні риси феодального ладу в Західній Європі в добу класичного середньовіччя

Утвердження феодального ладу в країнах Західної Європи в ХІ ст. Встановлення феодальної поземельної і особистісної залежності селян, умови їх життя і праці. Феодальна ієрархія. Політична роздробленість. Життя, побут і мораль феодалів. Проблема загального і особливого в розвитку різних країн Західної Європи.

6. Католицька церква, її роль у західноєвропейському суспільстві ХІ – ХV ст.

Поділ християнської церкви на православну та католицьку. Джерела багатства католицької церкви. Клюнійський рух і теократична політика Григорія VII. Боротьба пап з германськими імператорами. Піднесення папства в ХІІ – ХІІ ст. Боротьба церкви з єретиками. Інквізиція. Жебруючі ордени ченців. “Авіньонське полонення” пап. Рух за незалежність національних церков. “Велика схизма”. Соборний рух у XV ст. Крах політичних претензій папства у XV ст.

Історія раннього нового часу

7. Початок Реформації в Німеччині 1517 – 1523 рр. Основні напрямки

Причини та передумови реформаційного руху. Реформаційне вчення Лютера і його сприйняття в суспільстві. Боротьба Лютера з папським Римом. Вормський едикт. Реформаційний рух у містах. Розкол антикатолицького руху і утворення різних течій і напрямків в Реформації. Андреас Карлштадт. Томас Мюнцер. Анабаптисти. Рицарське повстання та його поразка.

Історія нового часу

8. Французька буржуазна революція к. XVIII ст.

Проблема характеру Великої Французької революції в історичній літературі. Передумови революції. Початок революції. “Декларація прав людини і громадянина”. Порівняльна характеристика Конституцій 1791 і 1793 рр. Система якобінської диктатури. Переворот 9 термідора та конституція 1795 р. Значення Великої Французької революції.

9. Об’єднання Німеччини в 60 – 70-ті рр. ХІХ ст.

Німецькі землі після революції 1848 – 1849 рр. “Великонімецький” та “малонімецький” шляхи об’єднання Німеччини. Австро-пруське суперництво в об’єднавчих процесах 1848 - 1850 рр. Міністр-президент Прусії Отто фон Бісмарк та “Конституційний конфлікт”. Переможні війни Прусії у 60-х рр. ХІХ ст. та утворення Північнонімецького союзу. Франко-прусська війна 1870 – 1871 рр. та утворення Німецької імперії.

Історія країн Азії та Африки

10. Колоніальний розподіл Азії та Африки (XVII – поч. XX ст.)

Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Азії та Африки. Створення світових колоніальних імперій (британська, французька, російська). Статус напівколоніальних країн. Зародження національного капіталізму та національно-визвольних рухів на Сході на початку ХХ ст.

11. Країни Азії та Африки після Першої світової війни

Наслідки війни для народів Азії та Африки. Зміни в соціальній структурі афро-азіатських країн. Післявоєнна політика країн метрополій щодо колоніальних і залежних країн. Ліга націй та мандатна система. Переділ німецьких колоній. Значення рішень Версальсько-Вашингтонської системи для долі афро-азіатських колоній і напівколоній. Вплив політики радянської Росії на національно-визвольний рух на Сході в 1918 – 1922 рр. Провідні діячі визвольного руху: М. Кемаль, М.К. Ганді, Дж. Неру, А Сукарно та ін.

12. Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці після Другої світової війни

Визвольний рух в Азії 1945 –1955 рр. Встановлення комуністичних режимів у Кореї, В’єтнамі, Китаї. Проголошення незалежності Індонезії. Утворення Індійського союзу та Пакистану. Визвольний процес в арабському світі. Незалежність Сирії та Лівану. Палестинська проблема. Арабські країни Північної Африки (Лівія, Туніс, Марокко, Єгипет, Судан, Алжир). Ісламська революція. Визволення країн Аравійського півострова: Йемен, Оман, Кувейт. Катар, ОАЕ. Деколонізація Центральної та Південної Африки.


Новітня історія країн Європи та Америки

13. Наслідки Першої світової війни для Європи та світу

Поразка країн Четверного союзу. Версальсько-Вашингтонська система договорів. Територіальні зміни в Європі та світі. Послаблення європейських країн. Зміцнення позицій США. Вплив “радянського фактору”. Хвиля революційних рухів у Європі. Соціально-економічний розвиток європейських країн та США у міжвоєнний період.

14. Встановлення фашистських режимів у Європі, їх характеристика

Причини виникнення та поширення фашистського руху в Європі. Встановлення та еволюція фашистського режиму в Італії. Б. Муссоліні. Прихід до влади А.Гітлера. Нацизм. Порівняльний аналіз італійського фашизму та німецького нацизму. Поширення фашизму у інших європейських країнах.Тоталітаризм як суспільно-політичне явище І пол. ХХ ст.

15. Друга світова війна: характеристика головних етапів та підсумки війни

Причини та характер Другої світової війни. Періодизація війни. Характеристика головних етапів. “Дивна війна”. Капітуляція європейських країн (Данія, Норвегія, Бельгія, Франція).Рух Опору у країнах Західної Європи. Проблема створення антигітлерівської коаліції та відкриття ІІ фронту. Завершальний етап війни. Капітуляція Італії та Німеччини. Підсумки війни.

16. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку

США у 1945 – 2008 рр.

Наслідки ІІ світової війни для США. Посилення позицій на міжнародній арені та світовому ринку. Особливості функціонування політичної системи США у ІІ половині ХХ ст. Політична історія. Соціально-економічний розвиток країни у ІІ половині ХХ ст. Рейганоміка. Соціальна політтика Б. Клінтона. США у 2000 – 2008 рр.: внутрішня та зовнішня політика. Роль та місце США у сучасному світі.

17. Інтеграційні процеси у Європі у 50 – 90-х рр. ХХ ст. Сучасна Європа

Причини інтеграційних процесів у Європі. Перші кроки у напрямку інтеграції. ЄОВС, Євроатом та “Спільний ринок”. Головні етапи розвитку ЄС. Маастрихтський договір та його реалізація. Сучасна об’єднана Європа: досягнення та проблеми.

Програма

з історії Центрально-Східної Європи

1. Формування ранньофеодальних держав у південних і західних слов’ян

(VІІ–ХІІ ст.)

Болгарське царство; південнослов’янські осередки державності сербського, хорватського, словенського, боснійського народів; Польська держава; Велика Моравія; Давньочеська держава. Поширення християнства. Особливості соціально-економічного розвитку.

2. Південнослов’янські землі у складі

Османської імперії та Габсбурзької монархії (ХІV-ХVІІ ст.)

Захоплення Туреччиною Болгарії, Сербії, Боснії, Чорногорії, Герцеговини; політичне, соціально-економічне та культурно-духовне становище слов’ян під зверхністю Порти; хорватські і словенські землі у складі держави Габсбургів.

3. Західнослов’янські землі упродовж ХІІІ-ХVІІ ст.

Особливості політичного та соціально-економічного розвитку Польщі, Чехії, Словаччини.

4. Державотворчі процеси у східнослов’янської спільноти (ХІІІ-ХVІІ ст.)

Етапи та особливості об’єднання руських земель навколо Москви; звільнення від ординського володарювання; Московське царство в ХVІ ст. (внутрішня і зовнішня політика); “Смута” – причини, передумови, наслідки, феномен самозванства, іноземна інтервенція; Московія в період правління перших Романових – внутрішня і зовнішня політика, стосунки між державою і церквою; білоруські землі – формування перших князівств, входження і становище в складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

5. Генеза абсолютизму в Росії у ХVІІІ - першій чверті ХІХ ст.

Роль і значення двірцевих переворотів; розширення привілеїв дворянства; посилення кріпосництва; становлення самодержавства.

6. Освічений абсолютизм австрійських монархів у чеських і словацьких

землях у другій пол. ХVІІІ ст.

Політичні процеси в Габсбурзькій монархії і залежних слов’янських країнах; вирішення селянського питання; етноконфесійна політика Віденського уряду щодо підлеглих регіонів.

7. Національно-визвольний рух у південнослов’янських країнах

у першій пол. ХІХ ст.

болгарське національне відродження; 1-е і 2-е Сербські повстання: хід подій і значення; ілліризм у Хорватії; етнополітичні процеси в південнослов’янських землях; взаємовідносини Росії з південнослов’янськими народами, політичні і етнокультурні процеси.

8. Буржуазні реформи другої пол. ХІХ ст.

Відміна кріпосного права, земська, міська і судова реформи в Росії. Конституції у Сербії і Болгарії.

9. Міжнародне становище і зовнішньополітичні відносини

слов’янських країн у другій пол. ХІХ ст.

Національно-визвольна боротьба у Болгарії, сербсько-турецькі війни і участь у них слов’янських народів.

10. Політичний розвиток слов’янських країн на початку ХХ ст.

Політичний розвиток Російської імперії: державний і політичний устрій; відставання Росії в політичному розвитку від країн Європи; Розвиток революційного руху, третьочервнева монархія;

Політичне становище Сербії, Чорногорії, Болгарії. Розвиток національно-визвольного руху у польських, чеських та словацьких землях.

Події 1917 р. в Росії. Лютнева революція. Виступ генерала Корнілова та його наслідки. Жовтневий переворот. Скликання і розпуск Установчих зборів.

11. Утворення слов’янських держав після І світової війни

Відновлення державності у Польщі. Утворення Чехословацької держави. Формування держави словаків, хорватів і сербів.

12. Слов’янські народи під час Другої світової війни

Рух опору в Югославії, польське підпілля. Позиція Болгарії. Порівняльна характеристика військових дій на радянсько-німецькому та інших фронтах Другої світової війни. Наслідки війни (демографічні, економічні, політичні) для післявоєнної перебудови світу.

13. Встановлення комуністичних режимів і радянського типу суспільного

ладу у південно- та західнослов’янських країнах після Другої світової війни

“Народна демократія” у Болгарії, Югославії, Чехословаччині, Польщі. Рада Економічної Взаємодопомоги і Організація Варшавського договору.

14. Демократичні революції у слов’янських країнах (1980-90-х рр.)

Наростання внутрішньої нестабільності в країнах соціалістичного табору. Передумови та причини антикомуністичних революцій, їхні характери, спільні риси та особливості. Встановлення демократичного ладу у слов’янських країнах.

Специфіка

тесту з історії

для оцінювання навчальних досягнень випускників

бакалаврату Інституту історії, етнології та правознавства

імені О.М.Лазаревського

Чернігівського національного педагогічного університету

імені Т.Г.Шевченка

^ 1. Призначення тесту

Оцінити ступінь підготовленості випускників бакалаврату з історії з метою конкурсного відбору для навчання на ОКР «спеціаліст» та ОКР «магістр» Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка.

^ 2. Документи, які визначають зміст тесту

Тест розроблено на основі змісту програм з історії України, історії країн Центрально-Східної Європи, всесвітньої історії, які є складовими навчального плану Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського

(Затверджено на засіданнях кафедр історії та археології України, протокол № 6 від 20.12. 2012 року, всесвітньої історії, протокол № 6 від 22.12. 2011 року, кафедри історії Центрально-Східної Європи, протокол № 4 від 16.11.2011 року).

^ 3. Структура тесту

Загальна кількість завдань тесту - 60.

На виконання тесту відведено - 180 хвилин.

На кожний із розділів програми відводить в середньому 30 – 35 % питань тесту.

^ 4. Характеристика завдань тесту

Завдання з вибором однієї правильної відповіді - тест містить 48 завдань з вибором однієї правильної відповіді (від 1 до 48), що в залежності від наданої відповіді будуть оцінені у 0 або 1 тестовий бал.

^ Завдання на встановлення відповідності - тест містить 4 таких завдання (49-52), які оцінюються у 0, 1, 2, 3 або 4 тестових бали – 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність (логічну пару); 0 балів якщо не вказано жодної правильної відповідності.

^ Завдання на встановлення правильної послідовності - тест містить 4 завдання на встановлення правильної послідовності, що будуть оцінені в 0, 1 або 2 тестових бали. Оцінювання відбувається наступним чином: 2 бали – якщо правильно вказано послідовність усіх подій; 1 бал – якщо вказано частково правильну послідовність подій: тільки першу та другу події, другу та третю, третю та четверту або першу і четверту події.

^ Завдання з короткою відповіддю множинного вибору - результатом виконання завдання є три цифри, порядок написання яких значення не має. Завдання будуть оцінені за наступною схемою: 1 бал за кожну правильно вказану відповідь (цифру) із трьох можливих; 0 балів, якщо не вказано жодної правильної відповіді (цифри), або відповіді не надано. Максимальна кількість балів за виконання завдання – 3. Тест містить 4 таких завдання (57-60).



^ 5. Додаткові матеріали та обладнання

Додаткові матеріали та обладнання під час виконання тесту не використовуються.

6. Умови проведення оцінювання та перевірки його результатів

Під час проведення оцінювання в аудиторії можуть бути присутні лише викладачі – члени фахової екзаменаційної комісії з історії.

Відповіді на завдання вносяться у відповідний бланк, який шифрується відповідальним секретарем приймальної комісії педуніверситету. Потім зашифровані бланки передаються на перевірку членам фахової екзаменаційної комісії.

^ Рекомендована література з історії України:

Бойко О. Україна в 1985 – 1991 рр.: основні тенденції суспільно-політичного розвитку. – К., 2002.

Бойко О.Д. Історія України. – К., 2008.

Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ ст. – К., 1998.

Верстюк В. Українська Центральна Рада: Навч. посібник. – К., 1997.

Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995.

Горобець В. Влада та соціум Гетьманату. Дослідження з політичної та соціальної історії ранньомодерної України. – К., 2009.

Горобець В. Політичний устрій козацьких земель другої половини XVII – XVIІI століть: Гетьманщина, Запорожжя, Слобожанщина, Правобережна Україна (спроба структурно-функціонального аналізу). – К., 2000.

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К., 2000.

Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст.: Нариси політичної історії. – К., 1993.

Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII – XVIIІ ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.

Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. – К., 1999.

Залізняк Л.Л., Моця О.П., Зубар В.М. Археологія України. – К., 2005.

Історія України / Під загальною редакцією В. Смолія. – К., 1997.

Історія України: Навчальний посібник / Під ред. В.А. Смолія. – К., 1997.

Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять / За ред. М.В. Литвина. – К., 2006.

Історія українського війська 1917 – 1995 / В. Гриневич, Л. Гриневич, Р. Колісник та ін.; упоряд. і передмова Я. Шашкевич. – Львів, 1996.

Історія Української культури. – К., 2003. – Т. І – 5. – К., 2000 – 2005.

Калініченко В.В., Рибалка І.К. Історія України. Частина ІІІ: 1917 – 2003 рр.:Підручник для історичних факультетів вищих навчальних закладів. – Харків., 2004.

Касьянов Г. Україна 1991 – 2007: Нариси новітньої історії. – К., 2008.

Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини. 1760 – 1830. – К., 1996.

Крупницький Б. Гетьман Іван Мазепа та його доба. – К., 2003.

Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919 – 1928). – К., 1996.

Нарис історії України ХХ століття / За заг. ред. акад. В.А.Смолія. – К., 2002.

Новітня історія України (1900 – 2000): Підруч. для іст. спец. вищих навч. закл. / А.Г .Слюсаренко, В.І. Гусєв, В.М. Литвин. – 2-е вид, переробл. і доп. – К., 2002.

Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. – Нью-Йорк, Київ, Лівів, Париж, Торонто, 2001.

Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання 1917 – 1921 рр. – К., 1999.

Русина О. Україна під татарами і Литвою. – К., 1998.

Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества в ХІІ – ХІІІ вв. – М., 2006.

Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. – М., 2005.

Смолій В., Степанков В. Українська національна революція XVII ст. (1648 – 1676 рр.). К., 1999.

Солдатенко В.Ф. Українська революція: Історичний нарис. – К., 1999. – 973 с.

Толочко П.П. Київська Русь. – К., 1996.

Україна в ХХ столітті. 1900 – 2000: Зб. док. і матеріалів: Навч. посібник. – К., 2000.

Україна крізь віки (в 15 т.). – К., 1992 – 1999.

Уривалкін О.М. Історія України (середина ХІІІ – середина ХVІІ ст.). – К., 2005.

Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2005.

Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII cт. – К., 1998.

Рекомендована література із всесвітньої історії:

Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки, 1918-1945 гг./Учебное пособие. - М., 1986.

Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки, 1945-1986 гг./Учебное пособие/ - М., 1988.

Бураков Ю. В. Новітня історія країн Азії та Африки (1945-1992). – Київ, 1993.

Васильев Л.С. История Востока. – М., 1998.

Гісем О. та ін. Всесвітня історія 1918-1945 рр. – К., 1996. – Ч.1.

Гісем О.В. Всесвітня історія: Новітній період (1914-1939 рр.). – К.,1999.

Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник – К., 2005.

Гуревич А.Я., Харитонович Д.А. История средних веков. – М., 1995.

История Древнего мира. Античность. В 2-х ч. – М., 2000.

История средних веков: В 2-х т. // Под общ. ред. С.Д.Сказкина. Изд. 2-е, переработанное и дополненное. – М.: Высшая школа, 1977.

Козицький А. Новітня історія країн Азії та Африки. – Львів, 2004.

Новая и новейшая история стран Европы и Америки: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений: В 3 ч. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000.

Новая история стран Европы и Америки / Под ред. Нарочницкого А.И. М., 1986.

Новая история стран Европы и Америки / Под ред. Юровской Е.Е. – М., 1997.

Новая история стран Европы и Америки. ХVІ – ХІХ века. В 3 ч. учеб для студентов вузов / А.М.Родригес и др./ Под ред. А.М.Родригеса, М.В. Пономарева. – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2006-2008

Новейшая история стран Азии и Африки. ХХ век: Учебник для вузов / Под ред. А. М. Родригеса. - В 3-х тт. – М., 2001.

Новейшая история стран Европы и Америки. В 3 ч. / Учебник под ред. Родригеса А.М., Пономарева М.В. – М., 2003.

Політична історія ХХ ст.: Навчально-методичний посібник. – К.,2002.

Пономарев Н.В., Смирнова С.Ю. Новая и Новейшая история стран Европы и Америки./ Практическое пособие для вузов. - Кн.3. – М., 2000.

Постоловский Р., Троян С., Федорак В. Світ на зламі епох: історія кінця ХІХ - середини ХХ ст.: Навчальний посібник, К., 2000.

Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу. Курс лекцій. – К, 2000; К., 2002.

Рубель В.А. Нова історія країн Азії та Африки. – К., 2007.

Строганов А.И. Новейшая история стран Латинской Америки: Учебное пособие. – М., 1995.

Тумаков А. И., Чижов А. П. Новейшая история стран Восточной Азии (1945-2000) .– Харьков, 2002.

Цвєтков Г. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917-1945 рр.: Навч. посібн. – К., 1997.

Язьков Е.Ф. История стран Европы и Америки в новейшее время (1918 - 1945): Курс лекций. Учебное пособие. – М., 2001.

Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ ст.: Підр.. – К., 2005.

Рекомендована література із історії Центрально-Східної Європи:

Духовная культура славянских народов. Литература. Фольклор. История.: Сб. стаей. - М.,1983.

Зуев М.Н. История России: учебник для вузов. – М., 1998.

Историография истории южных и западных славян. - М., 1987.

Історія південних і західних слов’ян. - К., 1987.

Історія південних і західних слов’ян /Під ред.Ярового В.І. - К., 2005.

История России ХІХ - нач. ХХвв: Учебник для ист. фак. университетов /Под ред. В.А.Федорова. - М., 1998.

История России (ІХ-ХХ вв.). - М., 2000.

Історія Центрально-Східної Європи /За ред. проф. Л.Зашкільняка.-Львів. - 2001.

Мунчаев Ш.М.,Устинов В.М. История России. Учебник для вузов. - М., 1998.

Орлов А.С. та ін. История России с древнейших времен до наших дней. Учебник. - М., 1999.

Пашков Б.Г. Русь. Россия. Российская империя: хроника правлений и событий. 862-1917гг. - М., 1997.

Яровий В.І. Історія західних та південних слов’ян. - К., 1996.

Балканские народы и европейские правительства в ХVIII-ХХ вв (Документы и исследования) /Под ред. Г.Л.Арш и др. - М., 1982.

Схожі:

За напрямом 02030201 «Історія» 02030201 «Історія» iconПрограма фахового випробування для прийому на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст»
Програма складена на підставі дисциплін циклу професійної підготовки бакалаврів, передбачених освітньо-професіональною програмою...
За напрямом 02030201 «Історія» 02030201 «Історія» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україн Львівський національний університет імені Івана Франка
Напрям підготовки: 02030201, 02030201 – «Історія»; 02030202, 02030202 – «Етнологія»
За напрямом 02030201 «Історія» 02030201 «Історія» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет історико-соціологічний факультет кафедра історії України, всесвітньої історії
«Магістр» у галузі знань 0203 «Гуманітарні науки» спеціальності 02030201: «Історія*» (на основі кваліфікаційного рівня «Бакалавр»)...
За напрямом 02030201 «Історія» 02030201 «Історія» iconПрограма співбесіди з всесвітньої історії (до ХХ ст.) напрям підготовки 02030201 Історія*
Затверджено на засіданні вченої Ради Навчально-науковий інститут історії та права протокол № 4 від «21» грудня 2011 р
За напрямом 02030201 «Історія» 02030201 «Історія» iconПрограма співбесіди з всесвітньої історії (ХХ – ХХІ ст.) напрям підготовки 02030201 Історія*
Затверджено на засіданні вченої Ради Навчально-науковий інститут історії та права протокол № 4 від «21» грудня 2011 р
За напрямом 02030201 «Історія» 02030201 «Історія» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
«магістр» спеціальностей 02030201 «Історія», 02030202 «Етнологія», 03010401 «Політологія», 03020401 «Міжнародна інформація», 03020501...
За напрямом 02030201 «Історія» 02030201 «Історія» iconПрограма фахового іспиту з історії для вступників окр «магістр» спеціальності 02030201. Історія» на базі освітньо-кваліфікаційних рівнів
Програма усного екзамену для вступників спеціальності «історія» на базі освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст»...
За напрямом 02030201 «Історія» 02030201 «Історія» iconПрограма фахового іспиту з історії для вступників окр «спеціаліст» спеціальності 02030201. Історія» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня
Програма усного екзамену для вступників спеціальності «Історія» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» 2013 р розроблена...
За напрямом 02030201 «Історія» 02030201 «Історія» icon8. 02030201 Історія*, 03010401 Політологія*, 02030203 Архівознавство
А. В. Уманець, завідувач кафедри іноземних мов, кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри іноземних мов
За напрямом 02030201 «Історія» 02030201 «Історія» iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр"
Голова приймальної комісії Рівненського державного гуманітарного університету проф. Постоловський Р. М
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи