Програма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» icon

Програма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст»




НазваПрограма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст»
Сторінка1/3
Дата23.09.2012
Розмір0.54 Mb.
ТипПояснювальна записка
  1   2   3




Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка


Програма

комплексного фахового екзамену з української мови та літератури

для абітурієнтів філологічного факультету

за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр»

7.02030301 Філологія*. Українська мова і література

8.02030301 Філологія*. Українська мова і література


Чернігів 2012

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


На основі рішення приймальної комісії Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка комплексний вступний екзамен за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», «магістр» проводиться у формі письмового тесту. Абітурієнти, що вступають на навчання для здобуття ОКР «спеціаліст», складають комплексний екзамен з педагогіки, української мови й літератури, світової літератури, а також із відповідної спеціалізації.

Абітурієнти, які вступають на навчання для здобуття ОКР «магістр», складають комплексний екзамен з педагогіки, української мови й літератури.

Кожний варіант комплексного екзамену для здобуття ОКР «спеціаліст» містить 60 тестових завдань (по 15 з української мови і літератури, по 10 з педагогіки, світової літератури і спеціалізації): завдання з української мови, літератури, спеціалізації оцінюються по 2 бали за кожну правильну відповідь, з педагогіки і світової літератури – 1 бал. Кожне завдання має чотири варіанти відповіді, лише одна з яких правильна. На складання тесту відводиться 1,5 години.

Кожний варіант комплексного екзамену для здобуття ОКР «магістр» містить 60 тестових завдань (по 20 з кожного предмета): завдання з української мови й літератури оцінюються по 2 бали за кожну правильну відповідь, з педагогіки – 1 бал. Кожне завдання має чотири варіанти відповіді, лише одна з яких правильна.

На складання тесту відводиться 1,5 години.

Метою фахового екзамену з української мови і літератури є виявлення знань з усього циклу мовознавчих і літературознавчих дисциплін, а саме: 1) знання основних положень курсу сучасної української літературної мови, історії української літератури з урахуванням сучасних досягнень лінгвістичної науки; 2) уміння виділяти найважливіші питання з мовознавчих, літературознавчих і суміжних з ними дисциплін; 3) здатність систематизувати матеріал, що відповідає ОКР «спеціаліст» кваліфікації «учитель української мови і літератури».

Програма вступного іспиту з української мови передусім ґрунтується на з’ясуванні теоретичних засад сучасної української літературної мови, а також містить найважливіші теми з інших мовознавчих дисциплін: вступу до мовознавства, загального мовознавства, історичної граматики української мови, історії української літературної мови, стилістики української мови. Із зазначених дисциплін до програми увійшли лише ті питання, які мають безпосереднє відношення до курсу сучасної української мови і сприяють глибшому засвоєнню дисципліни.

Українській літературі, яка упродовж століть компенсувала відсутність багатьох сфер національної культури, поєднувала свою соціальну заангажованість з естетичною функцією, виконувала не лише художню, а й культурологічну, національну роль, належить особливе місце в системі підготовки вчителя-словесника. Художня література визначальним чином впливає на формування світогляду, національної самосвідомості громадян, сприяє моральному становленню особистості, її естетичному розвитку, формує навички самостійного мислення, уміння давати будь-яким життєвим чи літературним явищам власну обґрунтовану оцінку. Акцент програми вступного іспиту з літератури робиться на поглиблення історико-літературних і теоретико-методологічних проблем, які визначають магістральні напрями розвитку сучасної історії української літератури та теорії літератури.

Майбутній учитель-словесник має не лише володіти знаннями з фахових дисциплін, а й мати уявлення про процес виникнення, становлення і розвитку основних педагогічних категорій «навчання», «освіта», «виховання», педагогічних систем і концепцій, а також унікального досвіду освітньої й виховної практики. Абітурієнти повинні володіти вміннями досліджувати, порівнювати певні педагогічні явища в їх історичній ретроспективі, осмислювати педагогічну дійсність, аналізувати процес навчання, виявляти закономірності і принципи побудови навчального процесу, розрізняти й застосовувати різні методи навчання.

^ УКРАЇНСЬКА МОВА

Лексикологія

Слово як основна одиниця мови, його основні ознаки й функції. Поняття лексеми. Поняття лексико-семантичного варіанта. Однозначні й багатозначні слова. Типи багатозначності в українській мові. Способи творення переносних значень. Роль конотації у формуванні й функціонуванні слів із переносним значенням.

Омонімія в сучасній українській мові. Розмежування омонімії й полісемії. Синоніми, їх місце й роль у лексико-семантичній системі. Поняття семантичної валентності й лексичної сполучуваності. Антонімія в українській мові.

Лексика української мови за походженням. Шляхи запозичень. Етапи освоєння запозичених слів і семантичні процеси, що їх супроводжують. Тематичні групи запозичень. Лексика кодифікована й некодифікована, загальнонародна й регіонально або соціально обмеженого використання. Територіально обмежена лексика (діалектизми), аспекти її вивчення.

Жаргонна лексика й літературна мова. Жаргонізми, вульгаризми, арготизми та їх стилістичне використання. Термінологічна лексика. Проблеми й перспективи української термінології. Активний і пасивний склад української мови. Ономастична лексика. Специфіка власних імен у словниковому складі мови.

Фразеологія

Поняття фразеологічної одиниці (фразеологічного звороту). Співвідношення між лексичним значенням слова і значенням фразеологізму. Питання класифікації фразеологічних одиниць. Джерела української фразеології.

Лексикографія

Словники як одне з джерел вивчення української лексики. Типи словників.

Фонетика

Аспекти вивчення звукових одиниць (І. Бодуен де Куртене, Л. Щерба, М. Трубецькой). Розвиток теорії фонеми. Фонема й алофони. Система фонем сучасної української мови. Система голосних фонем української мови: класифікації, загальна характеристика. Система приголосних фонем української мови: класифікації, загальна характеристика. Зміни звуків у мовному потоці як наслідок їх взаємодії. Комбінаторні зміни. Позиційні зміни.

Склад як сегментно-надсегментна (просодична) одиниця. Типи складів. Теорії складоподілу.

Орфоепія

Орфоепічні норми, їх суспільне значення. Орфоепічна норма і варіант. Орфоепічні норми в системі українського вокалізму. Орфоепічні норми в системі українського консонантизму. Фоностилістика. Звукозображувальні звукові засоби української мови: звуконаслідування і звукосимволізм. Звукопис. Евфонія.

Графіка

Український алфавіт, його писана та друкована форми. Співвідношення між літерами українського алфавіту й фонемами української літературної мови.

Орфографія

Принципи орфографії української мови: фонетичний, морфологічний та історичний, або традиційний. Смислові, або семантико-диференційні написання. Сучасний український правопис.

Морфеміка. Словотвір

Морфеміка як підсистема мови. Функціонування морфем у мові й мовленні. Морфема, аломорфи та варіоморфи. Структурно-семантична характеристика афіксальних морфем. Зміни в морфемній структурі слова.

Об’єкт, предмет, лінгвістична проблематика. Система і структура словотворення. Словотвірна пара, словотвірний ланцюжок, словотвірне гніздо, словотвірна парадигма. Способи словотворення в українській мові.

Морфологія

Граматичне значення слова. Граматичні форми і способи вираження граматичних значень в українській мові. Елементи аналітизму в морфологічній системі мови. Граматичні категорії як узагальнення однотипних граматичних значень.

Іменник як частина мови. Семантичні, морфологічні, синтаксичні та словотвірні ознаки. Категорії роду і числа іменника. Категорія відмінка іменника. Структурна і функціональна класифікація відмінкових граматичних значень. Типи парадигм (відмін) іменників як набори відмінкових флексій.

Прикметник: семантичні, морфологічні й синтаксичні ознаки. Форми прикметника в українській мові: короткі, повні стягнені, повні нестягнені.

Числівник: семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки. Ідентичність семантики, морфологічних категорій і синтаксичних функцій порядкових числівників і прикметників. Розряди числівника. Відмінювання числівників.

Займенники, відсутність у займенників єдиної частиномовної семантики. Неуніфікованість граматичних категорій займенників. Класифікація займенників.

Дієслово: семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки. Питання про обсяг дієслівної лексеми. Категорії часу і способу особових дієслів: структура граматичних значень, форми їх вираження, функції. Категорія виду. Лексико-граматичні розряди родів дії. Дієприкметник і дієприслівник у системі дієслова. Дієслова, що не мають форм дієприкметника і дієприслівника. Форми на -но, -то.

Прислівник, його частиномовні ознаки. Словотвір прислівників. Семантичні групи прислівників.

Службові слова. Сполучники, прийменники, частки. Незмінюваність і відсутність синтаксичних функцій як ознака службових слів. Питання про частиномовний статус вигуків.

Синтаксис

Неоднакове розуміння словосполучення в працях із синтаксису. Синтаксичні відношення і зв’язки. Предикативні і непредикативні відношення. Типи підрядного зв’язку. Речення як синтаксична одиниця. Сучасні аспекти вивчення речення. Стверджувальні і заперечні речення. Поняття про структурну схему простого речення. Основні ознаки підмета. Структурні типи підмета. Простий ускладнений присудок. Функції зв’язки у структурі складеного присудка. Головний член односкладного речення. Типи односкладних речень. Традиційна граматика про другорядні члени речення.

Неповні і повні речення. Типи неповних речень. Слова-речення та їх різновиди. Семантико-синтаксична структура речення. Первинні і вторинні синтаксеми. Поняття про синтаксичне ускладнення простого речення. Типи формального ускладнення простого речення.

Поняття структурної схеми складного речення. Типи синтаксичного зв’язку у складному реченні. Способи вираження зв’язків і відношень у структурі складного речення. Принципи класифікації складних речень. Різновиди складносурядних речень за відношеннями між предикативними частинами. Принципи класифікації складнопідрядних речень. Безсполучникові складні речення в історії синтаксичного вчення. Типи речень за характером синтаксичного зв'язку між предикативними частинами. Речення з різними видами зв'язку.

Текст як лінгвістична категорія. Принципи української пунктуації.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Авксентьєв Л. Г., Ужченко В. Д. Українська фразеологія. – Харків, 1990.

  2. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Грамматика української мови: Морфологія. – К., 1993.

  3. Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.

  4. Вихованець І. Р. Граматика української мови: Синтаксис. – К., 1993.

  5. Горпинич В. О. Українська морфологія. – Дніпропетровськ, 2002.

  6. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. –Донецьк, 2001.

  7. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. – Ч. 1. – К., 1972.

  8. Клименко Н. Ф., Карпіловська Є. А. Словотвірна морфеміка сучасної української мови. – К., 1998.

  9. Козленко І. В. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. – К., 2004.

  10. Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови: Синтаксис. – К. –Ч. ІІ. – 1965.

  11. Кучеренко І. Теоретичні питання граматики української мови: Морфологія. – Вінниця, 2003.

  12. Мойсієнко А. Сучасна українська мова. Синтаксис простого ускладненого речення. – К., 2006.

  13. Плющ Н., Бас-Кононенко О. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. – К., 2002.

  14. Сучасна українська літературна мова. Лексика / За заг. ред. І. К. Білодіда. –К., 1973.

  15. Тоцька Н. І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К., 1981.

  16. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. – К., 2004.

  17. Наєнко Г.М. Курс лекцій з історії української мови. Фонетика. – К., 2002.

  18. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності : стилістика та культура мови. - К., 1999.

  19. Мацько Л.І., Сидоренко О.М. Стилістика української мови. – К., 2003.


^ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА


Давня українська література

Виникнення літописання на Русі. Самобутність жанру та історіографічна проза інших народів. “Літопис Руський” – Особливості композиції, використання легендарно-повістевого матеріалу. Проблема авторства. “Слово о полку Ігоревім” (1185 – кін. 1187 рр. як можливий час написання). Історія тексту пам’ятки і проблема його автентичності. Епоха Ренесансу в історії української літератури. Літературна спадщина Павла Русина, Себастіяна Фабіяна Кленовича, Станіслава Оріховського.

Полемічна література. Твори Герасима Смотрицького, Клірика Острозького, Христофора Філалета, Мелетія Смотрицького. Критика соціальної дійсності в Писанії до всіх, спільно в Лядськой землі живущих”, “Обличенії диявола-миродержця” Івана Вишенського. Ораторсько-проповідницька проза Лазаря Барановича, збірки “Меч духовний” (1666) і Труби словес проповідних” (1674), “Лютня Аполлонова”. Новизна предметів зображення, фольклорні елементи у віршах Климентія Зіновієва. Алегорично-символічна інтерпретація предметів і явищ у збірці Івана Величковського “Млеко” (1691).

Головні представники ораторського письменства XVII ст.: Лазар Баранович та його полемічні трактати; Іоаникій Галятовський як теоретик і практик барокової проповіді. Трактат “Наука, або способ зложеня казаня”. Творчість Антонія Радивиловського, Стефана Яворського, Феофана Прокоповича.

Шкільна драма як своєрідний жанр літератури, її роль у культурному житті народу. Декламації та діалоги як початкові форми шкільної драми. Драми великоднього та різдвяного циклів. Міраклі (драма “Олексій, чоловік божий”, сюжет, алегоричні та міфологічні персонажі). “Слово о збуренню пекла”. Розвиток української історичної драматургії (п’єса Феофана Прокоповича “Владимир” (1705)). П’єса “Милість Божа” (1738). Інтермедії до п’єс Митрофана Довгалевського та Георгія Кониського.

Особливості розвитку історичної прози XVII-XVIIІ ст. “Синопсис” – перший підручник історії України-Русі: тенденційна інтерпретація української історії. Політичний ідеал козацьких літописів. Широта охоплення подій у “Літописі Самовидця”. Патріотичний зміст, історична достовірність сюжетів в творі “Дійствія презільної брані Богдана Хмельницького, гетьмана запорозького, з поляки” Григорія Грабянки. Принципи створення образів історичних осіб у Літописі Самійла Величка. Огляд історичного шляху українського народу в “Історії Русів”.

Григорій Сковорода і традиції української барокової поезії. Збірка “Сад божественних пісень”. Архітектоніка, джерела сюжетів творів. Збірка “Байки Харківські”. Притчі письменника. Роль і значення його творчості у розвитку української літератури.

Українська література ХІХ ст.

Історична співвіднесеність української літератури кінця ХVІІІ – 60-х рр. ХІХ ст. з добою національного відродження в Україні. Традиції української літератури у “Оді на рабство” Василя Капніста. «Енеїда» І.Котляревського (1798): архітектоніка твору, еволюція образу Енея. Комедія «Наталка Полтавка» (1819) і водевіль «Москаль-чарівник». Система образів і стильові парадигмальні ознаки творів. Ідея синтезу мистецтв у оповіданні Г.Квітки-Основ’яненка «Салдацький патрет» (1833). Система образів повісті «Маруся» (1833). Утвердження особистості й пошук істини у творі «Козир-дівка» (1838). Вирішення філософської дилеми героями повісті «Щира любов» (1839). Відстоювання власного права на материнство у повісті «Сердешна Оксана» (1841). Проблема позитивного героя у дилогії «Шельменко – волостной писарь», «Шельменко – денщик» (1840).

Провідні образи і теми балад Л. Боровиковського. Польська школа в українській літературі. Українські народні перекази, легенди, повір’я – як художня основа «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» М. Гоголя. Чинник краси і художня ідея повісті «Сорочинський ярмарок». Особливість поєднання реального і віртуального світів у повісті «Ніч перед Різдвом». Творення образу-типажу, представничого для епохи у повісті “Тарас Бульба”. Тема родової і станової честі у “Повісті про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”. “Ревізор” (1836) М. Гоголя. Майстерність драматурга в творенні перебігу подій та моделюванні психології героїв. Романтичні засади поетичної сторінки творчості Є. Гребінки. Прозова спадщина письменника. Громадянська лірика М.Шашкевича, І.Вагилевича, Ф.Головацького.

Новаторство М.Костомарова-драматурга. Драми “Сава Чалий” (1838), “Переяславська ніч” (1841), “Кремуцій Корд” (1862). Повість “Черниговка. Быль ІІ половины 17 века” (1881). Концепція моделювання героїв у оповіданні П.Куліша “Гордовита пара”, Погляд П.Куліша на історичні події у романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” (1857).

Життєвий і творчий шлях Т. Шевченка. Балада “Причинна” (1837), “Думки”. Історичні поеми “Тарасова ніч”, Поема “Гайдамаки” (1841), історична основа твору. Тема козацьких морських походів - поема “Гамалія” (1842). Поет про новий характер своєї творчості в поезії “Три літа”. Образ України в поезії “Розрита могила” (1843). Роль антитези і контрасту в розкритті теми та художньої ідеї поеми “Сон”. Тема слов’янського єднання в поемі ”Єретик” (1845). Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє” (1845). Проблема мистецтва у циклі поетичних творів “Псалми Давидові” (1845). Заклик поета до єднання народів. Характер розробки сюжетів поем у повістях “Наймичка”, “Варнак”, “Княжна”. “Щоденник” (“Журнал”), 1857-1858рр. – як джерело відомостей про світоглядні засади Т. Шевченка Історіософсько-політична поема “Неофіти” (1857). Історіософсько-політична поема “Юродивий” (1857): спрямування вістря сатири у творі; художня тема і образи твору; соціальна природа поеми. Еволюція образу жінки-матері в біблійно-філософській поемі “Марія” (1859).

Інтенсивність літературно-мистецького та культурно-наукового життя України другої половини ХІХ ст., його базові структури (суспільно-політичні й культурні чинники). Активізація літературного життя. Роль журналу «Основа», полеміки на його сторінках. Трактування поняття національної самобутності української літератури в літературно-критичних працях П. Куліша. Роль регіональних видань. Початки громадівського руху. Творчість П. Куліша. Народницько-просвітницький характер громадянської лірики у збірках «Досвітки», «Думи і поеми» (1862). Творча еволюція у збірці «Хуторна поезія» (1882). Жанровий спектр збірки «Дзвін» (1893).

Збірка творів “Народні оповідання” (І том – 1857, ІІ том – 1862) Марка Вовчка. Нові інтерпретаційні підходи в опрацюванні селянської теми – оповідання “Сестра”, “Викуп”, “Інститутка”, “Козачка”, “ПавлоЧорнокрил”, “Три долі”. Характерологія жіночого світовідчуття - “Два сини”, “Інститутка”. Жанр героїко-романтичної повісті.

Творчість І. Нечуя-Левицького. Початок прозової творчості у 60-х рр. ХІХ ст. – “Дві московки” (1868), “Рибалка Панас Круть” (1868), “Причепа” (1869). Проблематика, композиція, образи повісті-хроніки “Микола Джеря”. Соціально-побутова повість “Кайдашева сім′я”. Реалістичні твори з життя інтелігенції (“Хмари” (1874), “Над Чорним морем” (1890). Історична проза І.Нечуя-Левицького (“Князь Єремія Вишневецький” (1897), “Гетьман Іван Виговський” (1899).

Творчість Панаса Мирного. Рання проза Панаса Мирного (“Лихий попутав” (1872); “П′яниця”(1874)). Новий літературний герой (інтелігент-різночинець) у повісті “Лихі люди” (“Товариші”, 1875). Історія створення роману “Хіба ревуть воли як ясла повні?” (“Пропаща сила”, 1975), співвідношення реального факту і художнього вимислу.. Трагедія жіночої долі в романі “Повія” (1905). Драматичні спроби Панаса Мирного. “П'єса для читання” “Лимерівна” (1892).

Домінанти громадянської лірики Михайла Старицького. Морально-етичний конфлікт у драмі «Не судилось» (1881). Спроба створення соціодетермінізму конфлікту («Ой не ходи, Грицю..», 1887). Віршовані драми на історичні теми – «Богдан Хмельницький» (1897, перша редакція 1887), «Маруся Богуславка» (1887), «Оборона Буші» (1898), «Остання ніч» (1899). Історична романтична трилогія "Богдан Хмельницький” (1894-1897), "Молодість Мазепи” (1898), "Руїна” (1899). Творчість М.Кропивницького. Соціально-побутова драма "Дай серцю волю, заведе в неволю”. Драма "Доки сонце зійде, роса очі виїсть” (1882). Драма "Глитай, або ж Павук” (1882). Творчість І. Карпенка-Карого (Івана Карповича Тобілевича). Еволюція І.Карпенка-Карого від етно-побутових тем і мистецького їх антуражу ("Бурлака”, "Наймичка”, "Безталанна”) до тем характерно авторських ("Мартин Боруля”, "Розумний і дурень”, "Сто тисяч”, "Хазяїн”). Дилогія "Суєта” (1903) та "Житейське море” (1904). Драма "Сава Чалий” (1899) – вершина романтико-героїчної драматургії І.Карпенка-Карого.

Творчість І.Франка. Зближення художньої творчості з духовною практикою самоосягнення особистості у збірці "З вершин і низин” (1887, 1893). Мотиви інтимної лірики збірки "Зів’яле листя” (1896). Переосмислення І.Франком власних ідей та переконань попереднього етапу самоосягання у збірці "Мій Ізмарагд” (1898). Поетичні збірки "Semper tiro” (1906), "Давнє і нове” (1911) як своєрідний розвиток основних інтенцій попередніх збірок поета. Проза (повісті “Boa constrictor”, “Борислав сміється”) І.Франка. Соціально-психологічний роман “Перехресні стежки” (1900). Повість “Захар Беркут”. Драматургія І. Франка. Драма “Украдене щастя” (уперше поставлена в театрі “Руська бесіда”, 1893). І.Франко як літературний критик. Характеристика літературно-критичних праць “Література, її завдання і найважливіші ціхи”, “Слово про критику”, “Із секретів поетичної творчості”. Концептуальні питання розвитку літератури і власне творчості.

Літературний процес кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст.

Піднесення визвольного руху, національної свідомості, їх вплив на загальне пожвавлення літературного процесу. Розширення тематичних обріїв української літератури, шукання нових прийомів узагальнення життєвого матеріалу і способів організації сюжетів. Оновлення творчої практики письменників реалістичної школи. Становлення раннього українського модернізму, співвідношення неоромантизму, символізму, імпресіонізму, неореалізму. Розвиток поезії. Продовження традицій і водночас модерні пріоритети лірики (І.Франко, Леся Українка, В.Самійленко, О.Олесь). Еволюція прози. Акцентація на поглибленому психологізмі в дослідженні людських характерів та аналізі соціальних явищ життя. Активні пошуки оновлення прози через її зближення з музикою, живописом, графікою. Творчість І.Франка, Б.Грінченка, В.Самійленка, О.Кобилянської, М.Коцюбинського, В.Стефаника. Експериментальна природа драматургії кінця ХІХ – початку ХХ ст. П’єси О.Олеся, Г.Хоткевича, Лесі Українки. Гостра філософська проблематика, подолання соціального побутовізму, розширення жанрового поля драматургії. Вплив символістської поетики.

Літературний процес 20-30-х років ХХ ст.

«Розстріляне відродження» – умовна назва літературно-мистецької генерації 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст., репресованої комуністичною системою. Піднесення націєтворчих і художніх сил, де провідну роль відігравала література. Багатоманітність літературних угруповань, їхні маніфести. Літературна дискусія 1925-1928 рр. Розвиток поезії. Розмаїття стильових тенденцій (символізм, неоромантизм, «неокласика», футуризм, конструктивізм). Творчість П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри, М.Бажана, М.Зерова. Є.Плужника. Формування нової прози 20-х рр., її проблемно-тематичний і жанрово-стильовий спектр. Творчість М.Хвильового, Ю.Яновського Г.Косинки, В.Підмогильного, Б.Антоненка-Давидовича, Остапа Вишні. Експериментальна проза М.Йогансена, Гео Шкурупія. Розвиток театру та драматургії. Поєднання традицій і новаторства (Г.Юра, Л.Курбас). Проблемно-тематичні та жанрово-стильові пошуки драматургів.

Творчість М.Куліша, І.Кочерги, К.Буревія. «Соціалістичний реалізм» –штучний напрям у літературі й мистецтві. Деформація естетичних категорій, надання їм політичного, вузько класового змісту. Розпуск літературних організацій (1932), створення єдиної Спілки радянських письменників (1934) з «комуністичною фракцією» в ній. Репресії проти письменників. Занепад літературної творчості. Література Західної України. Стрілецька поезія. Творчість Б.І.Антонича, Б.Кравціва, С.Гординського. Література еміграції. «Празька школа» поетів (Є.Маланюк, Л.Мосендз, О.Ольжич, О.Теліга). Близька до неї творчість Ю.Клена (О.Бургардта). Проза В.Винниченка, Н.Королеви, Ю.Липи, У.Самчука.

Літературний процес 40-50-х років ХХ ст.

Література періоду Другої світової війни. Ослаблення репресивних заходів щодо майстрів слова. Здобутки поезії (П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, В.Сосюра), прози (О.Довженко), драматургії (І.Кочерга). Творчість письменників еміграції Івана Багряного, Юрія Клена, Н.Королеви, О.Ольжича, М.Ореста. Нове посилення ідеологічного тиску на літературу в перше повоєнне десятиліття. Драматична доля творів М.Рильського, Ю.Яновського, В.Сосюри. Новаторські пошуки в поезії (Д.Павличко, Л.Костенко) і прозі (О.Довженко, О.Гончар). Діяльність Мистецького Українського Руху (1945-1948, Німеччина). Художні пошуки поетів (Юрія Клена, Т.Осьмачки, Василя Барки), прозаїків (У.Самчука, Д.Гуменної, В.Петрова (Домонтовича), Т.Осьмачки).

Літературний процес 60-80-х років ХХ ст.

Хрущовська «відлига» і література. Відсвіження творчості поетів старшого покоління М.Рильського, В.Сосюри, М.Бажана. «Шістдесятництво» як суспільний і мистецький феномен. Поява яскравих творчих особистостей у поезії (Д.Павличко, Л.Костенко, В.Симоненко, І.Драч, М.Вінграновський), прозі (Гр.Тютюнник, В.Дрозд, Є.Гуцало, Вал.Шевчук). Дисидентський рух в Україні й участь у ньому письменників. Творчість і трагічна доля В.Стуса. «В’язнична» лірика І.Світличного, І.Калинця, М.Руденка. Художня практика поетів «київської школи» (М.Воробйов, В.Голобородько, В.Кордун). «Тиха» поезія Л.Талалая, В.Затуливітра. Розвиток прози лірико-романтичної (О.Гончар, М.Стельмах), реалістичної (А.Дімаров, Ю.Мушкетик, Б.Харчук), «химерної» (В.Земляк, В.Дрозд, Ю.Щербак). Історична белетристика П.Загребельного, Р.Іваничука, Р.Федоріва. Криза «соціалістичного реалізму». Прорив його нормативів у творчості Л.Костенко, І.Драча, М.Вінграновського, Д.Павличка. Свіжі віяння у збірках поетів-«вісімдесятників» (В.Герасим’юк, І.Римарук, С.Короненко, П.Гірник, І.Малкович). Неоавангардизм літературних угрупувань «Бу-Ба-Бу», «ЛуГоСад». Звернення до заборонених тем, проблем, постатей у прозі Р.Андріяшика, А.Дімарова, П.Загребельного, Ю.Мушкетика. Література українського зарубіжжя. Об’єднання українських письменників «Слово» (США). Завершення творчого шляху Івана Багряного, Д.Гуменної, Н.Лівицької-Холодної, О.Лятуринської, Є.Маланюка, Т.Осьмачки, У.Самчука. Творчість «нью-йоркської групи» поетів (Е.Андієвська, Б.Бойчук, Б.Рубчак, Ю.Тарнавський).

Сучасна література

Інтенсивний розвиток багатогранного процесу оновлення письменства, зумовленого остаточним занепадом «соціалістичного реалізму», освоєнням традицій вітчизняного мистецтва слова і світового художнього досвіду. Виникнення нових літературних організацій і угрупувань письменників («Червона Фіра», Асоціація українських письменників), часописів, видавництв. Реабілітація заборонених тоталітарною системою творів класиків, митців «розстріляного відродження» та еміграції. Утвердження в літературі безумовної творчої свободи митця, світоглядно-естетичної плюральності, що зумовило розширення її проблемно-тематичних горизонтів, вільний розвиток різних художніх систем, жанрів і напрямів (зокрема, співіснування традиційного реалістичного письма з неоавангардизмом, постмодернізмом). Пізня творчість І.Драча, Л.Костенко, П.Мовчана, Д.Павличка; А.Дімарова, П.Загребельного, Р.Іваничука, Ю.Мушкетика. Нові книжки поезії і прози М.Воробйова, В.Голобородька, В.Кордуна, «вісімдесятників» Ю.Андруховича, О.Забужко, М.Матіос, В.Медвідя, Є.Пашковського, «дев’яностиків» І.Андрусяка, Ю.Винничука, С.Жадана, Ю.Іздрика. «Нова хвиля» і «новітня хвиля» в драматургії. Творчі доробки Я.Верещака, Н.Ворожбит, К.Демчук, О.Ірванця.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Возняк М.С. Історія української літератури. – Львів, 1920-1924. – Т. 1-3; Львів, 1993-1994. – Т. І-ІІІ.

  2. Грицай М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я. Давня українська література.– 2-е вид., доп. – К.: Вища школа, 1989.

  3. Єфремов С.О. Історія українського письменства. – К., 1995. –Т. 1-2.

  4. Золоте слово. Хрестоматія літератури України-Русі епохи Середньовіччя ІХ-ХV ст. – У 2 кн. – К.: Аконіт, 2002 / Упоряд. В.Яременка та О.Сліпушко.

  5. Сліпушко О. Софія київська. Українська література Середньовіччя: доба Київської Русі (Х-ХІІІ століття). – К.: Аконіт, 2002.

  6. Європейське Відродження та українська література XІV-XVIII ст.: Зб. ст. – К.: Наук. думка, 1993.

  7. Українські гуманісти епохи Відродження. Антологія: У 2-х частинах. –К.: Наукова думка, Основи, 1995.

  8. Українське літературне бароко: Зб.наук.праць. – К.: Наук.думка, 1987.

  9. Денисюк І.О. Розвиток української малої прози ХІХ – поч. ХХ ст. –К., 1981.

  10. Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія. У трьох книгах. – К., 1996-1999.

  11. Міщук Л.С. Українська оповідна проза 50-60 рр. ХІХ ст. – К., 1979.

  12. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн. – К., 2005.

  13. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.: Навч. посібник / За ред. В.Г.Дончика. – К., 1998.

  14. Історія української літератури. Кінець ХІХ – початок ХХ ст.: У 2 кн.: Підручник / За ред. проф. О.Д.Гнідан. – К., 2005-2006.

  15. Ковалів Ю. Письменство «розстріляного відродження»: від літературних угруповань до літературної дискусії. – К., 2004.

  16. Наєнко М. Художня література України: Науково-популярний нарис. –К., 2008.

  17. Павличко С. Теорія літератури. – К., 2002.

  18. Розстріляне відродження: Антологія. 1917-1933. Поезія – проза – драма – есей / Упоряд., передмова, післямова Ю.Лавріненка; післямова Є.Сверстюка. – К., 2002.

  19. Семенюк Г. Українська драматургія 20-х років. – К., 1993.

  20. Сеник Л.Т. Роман опору: Український роман 20-х років: проблема національної ідентичності. – Львів, 2002.

  1   2   3

Схожі:

Програма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» iconПрограма фахового вступного випробування Для абітурієнтів, які вступають на факультет іноземної філології за освітньо-кваліфікаційнимИ рівнями «спеціаліст»
Прийом на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» здійснюється на конкурсній основі за результатами вступних випробувань...
Програма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко «23» лютого 2013 року Кафедра української мови та української літератури програма
Програма вступного фахового випробування з української мови та літератури для абітурієнтів, які вступають до пнпу імені В. Г. Короленка...
Програма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко «23» лютого 2013 року Кафедра української мови та української літератури програма
Програма вступного фахового випробування з української мови та літератури для абітурієнтів, які вступають до пнпу імені В. Г. Короленка...
Програма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко «23» лютого 2013 року Кафедра української мови та української літератури програма
Програма вступного фахового випробування з української мови та літератури для абітурієнтів, які вступають до пнпу імені В. Г. Короленка...
Програма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» iconПрограма комплексного фахового екзамену з англійської мови І зарубіжної літератури та методики їх викладання для вступу на навчання для здобуття окр «Спеціаліст» Спеціальність «Мова та література (англійська)»
Програма завершується списком рекомендованої для опрацювання при підготовці до іспиту основної літератури
Програма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко «23» лютого 2013 року Кафедра української мови та української літератури програма
Програма вступного фахового випробування з української мови та літератури для абітурієнтів, які вступають до пнпу імені В. Г. Короленка...
Програма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст»
Програма фахового вступного випробування на освітньо-професійний рівень «спеціаліст», «магістр»: спеціальності 090401, 090401, "Металургія...
Програма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст»
Термічна обробка металів” у відповідності з освітньо-професійною програмою “спеціаліст”, “магістр” – напрям підготовки 050403 “Інженерне...
Програма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст»
Програма фахового вступного випробування передбачає перевірку знань бакалаврів по комплексу основних дисциплін, які визначаються...
Програма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст»
Програма складена у відповідності із освітньо-кваліфікаційною характеристикою бакалавра за напрямом підготовки 050103 «Програмна...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи