Електричні машини тема 10 електричні машини постійного струму icon

Електричні машини тема 10 електричні машини постійного струму




Скачати 283.77 Kb.
НазваЕлектричні машини тема 10 електричні машини постійного струму
Дата03.06.2013
Розмір283.77 Kb.
ТипДокументи

ЕЛЕКТРИЧНІ МАШИНИ

ТЕМА 10

ЕЛЕКТРИЧНІ МАШИНИ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

Ключові поняття: номінальні параметри, зовнішня характеристика, характе­ристика холостого ходу, швидкісна характеристика, механічна характеристика.

Необхідність використання машин постійного струму (МПС), як генера­торів так і двигунів, в електротягових і піднімальних пристроях, в електропри­воді з широким діапазоном регулювання швидкості обумовлена рядом їхніх особливостей. У будівництві машини постійного струму використовують в еле­ктрозварювальних установках, в електроприводі баштових кранів та ін.

^ 10.1. Будова машини постійного струму

Конструктивно генератор і електродвигун постійного струму виконують­ся однаково і складаються з двох основних частин: нерухомого електромагніта - індуктора, що створює основне магнітне поле машини, і обертового якоря.

Нерухомий індуктор складається (рис. 10.1,а) із сталевої литої станини 1, головних 2 і додаткових 3 полюсів. На головних полюсах розміщають обмотки збудження, до яких підводять постійний струм, що створює в магнітному колі машини основне магнітне поле (полюс - повітряний зазор - якір - повітряний зазор - полюс - станина - полюс).




Рис.10.1 - Індуктор (а) і якір (б) машини постійного струму



Головні полюси набирають з лакованих листів електротехнічної сталі товщи­ною 0,5 мм для зменшення втрат від вихрових струмів, що виникають через пуль­сацію магнітного поля при обертанні якоря. Додаткові полюси виконують звичайно з кованої сталі, а їхню обмотку збудження включають послідовно з обмоткою яко­ря. Додаткове магнітне поле, створюване ними, служить для поліпшення комутації.


Обертова частина машини постійного струму - якір з обмотками і колек­тором (рис. 10.1,б). Осердя якоря набирають з пластин електротехнічної сталі. На зовнішній поверхні якоря є пази, у які укладають замкнуту обмотку. Обмот­ку якоря виконують з мідного ізольованого проводу у вигляді секцій. Секції обмотки укладають в пази у два шари (двошарова обмотка), ізолюють і закріп­люють в них дерев'яними клинами, а частини обмотки, що виходять по торцях якоря з пазів, кріплять сталевими дротовими бандажами, щоб запобігти вири­ванню обмотки з пазів при обертанні якоря. Секції обмотки з'єднують між со­бою і з колекторними пластинами й утворюють замкнуту обмотку з певним чи­слом паралельних гілок. Кількість гілок визначається типом обмотки.

Розрізняють паралельні (петльові) і послідовні (хвильові) обмотки. Петлеві (рис. 10.2,а) мають число паралельних гілок, яке дорівнює числу пар полю­сів машини, а хвильові (рис. 10.2,б) утворюють одну пару паралельних гілок. Простота і надійність послідовної обмотки обумовлюють її велике поширення в машинах загального застосування.






а




Колектор (рис. 10.3), до якого приєднують обмотку якоря, складається з окремих мідних пластин 1, ізольованих одна від одної і від вала прокладками з міканіту 2 (ізоляційний матеріал на основі слюди).

Колектор призначений для ви­прямлення змінного струму якоря для зовнішнього кола у генераторів; у двигунів - для зміни напрямку струму в про­відниках обмотки якоря при його обертанні. З однієї сторо­ни до пластин колектора при­паюють секції обмотки якоря. По колектору ковзають неру­хомі щітки, які закріплюють у рис.10.3 - Будова колектора МПС спеціальних щіткотримачах.

Будова МПС у зібраному вигляді показана на рис.10.4. До станини 6 бол­тами кріплять головні полюси, що складаються з осердя 4 і котушки обмотки збудження 5. З торцевих сторін до станини кріплять бічні щити 7 з підшипни­ками, що утримують вал машини. Якір машини складається з осердя 3, обмотки 9 і колектора 1. На валу якоря укріплений вентилятор 8, на колекторі розташо­вані нерухомі щітки 2.




^ 10.2. Принцип дії генератора постійного струму

У генераторі постійного струму відбувається перетворення механічної енергії, що підводиться від первинного двигуна, на електричну, яка знімається з обмотки якоря за допомогою колектора й щіток. До щіток генератора приєдну­ються споживачі електричної енергії.

Дія генератора основана на явищі електромагнітної індукції (див. п.4.2.2). ЕРС обмотки якоря Е машини постійного струму визначається конструкцією машини, швидкістю обертання якоря і величиною магнітного потоку, створю­ваного системою збудження:

г





де - конструктивна постійна машини, що залежить від типу обмотки


якоря і числа пар полюсів; ^ N - загальне число провідників якоря; α - число пар паралельних гілок обмотки якоря; р - число пар полюсів; п - швидкість обер­тання, об/хв; Ф - магнітний потік пари полюсів машини, Вб.

Таким чином, ЕРС якоря прямо пропорційна швидкості обертання маши­ни і магнітному потоку. Звичайно швидкість обертання якоря теж є постійною величиною, тому регулювання величини ЕРС, а отже, і напруги генератора оде­ржують зміною магнітного потоку шляхом регулювання струму в обмотках збудження полюсів. Якщо зовнішнє коло генератора розімкнуте (режим холос­того ходу), то напруга на затискачах машини дорівнює ЕРС U0 = Е. Якщо гене­ратор навантажений, то по обмотці якоря протікає струм, і напруга на затиска­чах машини стає меншою за ЕРС на величину падіння напруги на опорі в колі якоря:




де Rя - сумарний опір кола якоря.


^ 10.3. Втрати енергії і ККД

Процеси перетворення механічної енергії на електричну і навпаки, що відбу­ваються в машині постійного струму, супроводжуються втратами енергії. Ці втрати підрозділяють на електричні, магнітні, механічні і додаткові. До електричних втрат відносять втрати в обмотках якоря і збудження, а також втрати в щітковому контакті.

Втрати в обмотці якоря і в послідовній обмотці збудження пропорційні квадрату струму і дорівнюють І2·R (R - опір якірного кола машини). Електричні втрати в щіткових контактах визначають, виходячи із струму якірного кола і падіння напруги під щітками однієї полярності:




Електричні втрати в опорах якірного кола, включаючи щітковий контакт, становлять приблизно 50% всіх втрат енергії у машині.

Втрати енергії в обмотці збудження машин з незалежним, паралельним і змішаним збудженням прийнято визначати через потужність, що поглинається цією обмоткою ∆Рзб = Uзб ·Iзб. Вони становлять 0,5 - 7% від номінальної потуж­ності машини, причому менший відсоток втрат належить до більш потужних машин. Сумарні електричні втрати в машині постійного струму




де Rзб, Rд.п., - опори послідовної обмотки збудження й обмотки додаткових полюсів.

У машинах постійного струму магнітний потік нерухомий у просторі і постійний у часі. Тому при обертанні перемагнічується тільки сталь якоря, в силу чого його осердя виконують набраним з листового матеріалу. Магнітні втрати в сталі якоря ∆Рс становлять менше 1 - 3% від номінальної потужності машини. До магнітних відносять також втрати в полюсних наконечниках, голо­вних полюсах і в ярмі, обумовлені пульсаціями магнітного потоку, причиною яких є зубчаста конструкція якоря.

Механічні втрати ∆Рмех, до яких відносять втрати від тертя в підшипни­ках, вентиляційні втрати і втрати на тертя щіток об колектор, залежать від час­тоти обертання якоря, і для машин потужністю 10 - 500 кВт становлять 0,5 - 2% від Рном (менший відсоток належить потужним машинам).

У машинах постійного струму є ще інші втрати, об'єднані в групу додат­кових втрат ∆Рдод. Вважають, що вони дорівнюють 0,01 Рном.

Знаючи суму всіх втрат у машині




можна визначити її ККД (у відсотках)


:






де Р1 - потужність, яку підводять до двигуна; Р2 - корисна потужність, що від­дається генератором.

Машини потужністю до 100 кВт мають ККД 75 - 90%, потужністю 500÷1000 кВт - 91 - 95%.




^ 10.4. Схеми включення обмоток збудження

Залежно від схеми включення розрізняють МПС з незалежним, паралель­ним, послідовним і змішаним збудженням. У машинах з незалежним збуджен­ням (рис. 10.5,а) обмотка збудження живиться від стороннього джерела елект­ричного струму, безпосередньо не зв'язаного з якірними колами машини. У МПС паралельного збудження обмотка збудження з'єднана паралельно з колом якоря (рис. 10.5,б). При необхідності обмотку збудження цієї машини можна включити і за схемою з незалежним збудженням. У машинах послідовного збу­дження обмотка збудження з'єднана послідовно з колом якоря (рис. 10.5,в). Її виконують проводами великого перерізу з малою кількістю витків і малим опо­ром. На головних полюсах машин змішаного збудження (рис. 10.5,г) є по дві котушки, одна з яких з'єднана з колом якоря послідовно, а друга - паралельно.








У МПС невеликої потужності (десятки - сотні ват) магнітне поле збу­дження створюється постійними магнітами.

^ 10.5. Номінальні параметри і характеристики машин постійного струму

Номінальними параметрами електричних машин називають такі парамет­ри, що характеризують номінальний режим роботи машини, тобто режим робо­ти при умовах, для яких вона призначена.

Під номінальною потужністю МПС розуміють:

а) у режимі генератора - електричну потужність, що віддається зовніш­ньому колу;

б) у режимі двигуна - корисну механічну потужність на валу.

Властивості й особливості електричних машин прийнято аналізувати за

допомогою графіків - характеристик, які наводять у довідниках технічних да­них або каталогах, чи знімають експериментально (окремі характеристики мо­жна розрахувати).

Найбільший практичний інтерес для генераторів представляє залежність напруги на його затискачах ^ U від струму навантаження ІЯ при постійних швид­кості обертання ю і струмі обмотки збудження ІЗБ - U = f(ІЯ). Цю залежність на­зивають зовнішньою характеристикою. Часто використовують характеристику холостого ходу, що являє собою залежність напруги U від струму збудження ІЗБ

при постійній швидкості обертання і розімкнутому зовнішньому колі. Оскільки при цьому напруга на генераторі дорівнює його ЕРС Е, то характеристика холо­стого ходу є залежністю Е = f(IЗБ) при ωном = const і ІЯ = 0.

Для двигунів постійного струму найбільший інтерес становить залеж­ність швидкості обертання ω від струму ІЯ або від обертового моменту М при постійній напрузі живлення. Залежність ω = f(ІЯ) називають швидкісною хара­ктеристикою, а залежність ω=f(М) - механічною характеристикою.


^ 10.6. Електродвигуни постійного струму

10.6.1. Двигун постійного струму з незалежним збудженням. Схема вклю­чення двигуна постійного струму незалежного збудження подана на рис. 10.6. Якір двигуна М і його обмотка збудження отримують живлення від різних, незалежних один від одного джерел напруги U і Uзб, що дозволяє окремо регулювати напругу на якорі двигуна і на обмотці збудження й виконувати їх на різну номінальну напругу. Тільки при наявності мережі постійного струму обмотка збудження живиться від того ж джерела напруги, що і якір двигуна. Але й в цьому випадку струм збудження Ізб не залежить від струму І якоря двигуна.

Напрямки струму І і ЕРС обертання


двигуна^ Е, що показані на рис. 10.6, відповідають роботі в режимі двигу­на, коли електрична енергія спожива­ється двигуном з мережі (від джерела напруги U) і перетворюється на ме­ханічну енергію. На валу двигуна ви­никає обертовий електромагнітний


момент Мем. Корисний обертовий момент М на валу двигуна менший за електромагнітний на значення проти­діючого моменту, створюваного в машині силами тертя й рівного моме­нту Мхх в режимі холостого ходу, тобто М=Мемхх.




З механіки відомо, що механічну потужність двигуна^ Р можна виразити через обертовий момент і кутову швидкість:

г , г





де - кутова швидкість обертання якоря, рад/с; п - частота обертання, об/хв.

Тоді корисний обертовий момент двигуна М (Н·м), виражений через корисну потужність Р, кВт, визначиться в такий спосіб




Залежність між М і ω двигуна визначається його механічною характеристикою. Аналітичний вираз механічної характеристики двигуна може бути отриманий з рівняння рівноваги напруг, складеного для якірного кола схеми (рис. 10.6). При сталому режимі роботи двигуна прикладена напруга U урівноважується падін­ням напруги в якірному колі I·R і наведеною в якорі ЕРС обертання Е, тобто




де ^ I - струм в якірному колі двигуна, А; R - сумарний опір якірного кола, Ом, що включає зовнішній опір резистора Rр і внутрішній опір якоря двигуна Rя.

ЕРС обертання визначається швидкістю обертання якоря і величиною ма­гнітного потоку


де k - коефіцієнт, що залежить від конструктивних даних двигуна, k = p·N/2πα (де p - число пар полюсів двигуна; N - число активних провідників обмотки якоря; α - число пар паралельних гілок обмотки якоря); Ф і ω - відповідно маг­нітний потік, Вб, і кутова швидкість двигуна, рад/с.

Якщо в (10.10) замість Е підставити її значення з (10.11), то одержимо рі­вняння для швидкості двигуна


яке являє собою залежність швидкості двигуна від струму якоря. Таку залеж­ність ω = f(I) називають електромеханічною характеристикою двигуна.

Для одержання рівняння механічної характеристики необхідно знайти за­лежність швидкості від моменту двигуна. Момент, що розвивається двигуном, зв'язаний із струмом якоря і магнітним потоком залежністю


Підставимо до (10.12) значення струму I, знайдене з (10.13), і одержимо вираз для механічної характеристики двигуна:

Механічна характеристика двигуна незалежного збудження при незмін­них параметрах U, Ф і R є прямою лінією. Змінюючи той або інший параметр, можна регулювати швидкість обертання двигуна.

На рис. 10.7 представлені механічні характеристики двигуна незалежного збудження для різних опорів якірного кола. З рис.10.7 видно, що при М = 0 всі характеристики проходять через одну точку на осі ординат. Кутова швидкість в цій точці має значення, що не залежить від опору якірного кола, вона зветься швидкістю ідеального холостого ходу ω0 і визначається виразом


При швидкості ідеального холостого ходу, коли струм у якірному колі дорів­нює нулю, ЕРС якоря, спрямована назустріч прикладеній напрузі, дорівнює їй за аб­солютним значенням. Якщо двигун до прикладання навантаження мав кутову швид­кість ω0, то з появою на його валу моменту опору кутова швидкість буде знижувати­ся. Наслідком цього буде зменшення ЕРС обертання Е відповідно до (10.11) і збіль­шення струму якоря відповідно до (10.10) і моменту двигуна за (10.13). Кутова шви­дкість буде знижуватися доти, поки момент двигуна не зрівняється з моментом опо­ру. Різниця значень сталих швидкостей електропривода до й після прикладання зада­ного статичного навантаження називається статичним падінням швидкості.


Другий член (10.15) хара­ктеризує статичне падіння ку­тової швидкості (перепад) від­носно кутової швидкості ідеа­льного холостого ходу:




Таким рівняння для швидкості двигуна можна записати в такий спосіб:


Верхня характеристика на рис. 10.17, називається при­родною. Природною характе­ристикою називають таку ха­рактеристику двигуна, що має місце при відсутності зовнішніх резисторів в якірному колі і номінальних зна­ченнях напруги і магнітного потоку двигуна. Жорсткість природної характери­стики залежить від внутрішнього опору якірного кола двигуна Rя. Відповідно перепад швидкості для природної характеристики




За (10.18) визначається статичне падіння швидкості для кожної з характе­ристик двигуна незалежного збудження, поданих на рис. 10.7. Наприклад, при додатково включеному реостаті, який має опір Rp, статичне падіння швидкості визначиться із співвідношення

4 7

Розділивши (10.19) на ω0, отримаємо статичне падіння швидкості у відно­сних одиницях:




Якщо до якірного кола двигуна включений додатковий резистор (реос­тат), то отримані при цьому механічні характеристики називаються штучними або реостатними характеристиками. Ці характеристики перетинаються всі в одній точці ю0. Реостатні характеристики так само лінійні, як і природна харак­теристика, але мають значно більший нахил до осі моментів, тобто мають мен­шу жорсткість. Чим більшим є введений до кола якоря опір резистора, тим кру­тіше йде характеристика, і тим менша її жорсткість.

З рівняння електричної рівноваги кола якоря двигуна (10.10) видно, що в момент пуску коли ω = 0 і ЕРС обертання Е = 0, пусковий струм двигуна

набагато (у 10 ÷ 30 разів) перевищує номінальне значення. Тому прямий


пуск двигуна, тобто безпосереднє включення якоря на напругу мережі, непри­пустимий. Щоб обмежити великий пусковий струм якоря, перед пуском послі­довно з якорем включають пусковий реостат Rп.

^ 10.6.2. Двигун з послідовним збудженням. Обмотка збудження двигуна включається послідовно з якорем (рис. 10.8,а), тому струм у навантаженні є струмом якоря і струмом збудження (I = Ія = Ізб). Це істотно впливає на власти­вості й характеристики двигуна, тому що зміна моменту навантаження немину­че супроводжується зміною магнітного потоку статора.







Для електродвигуна послідовного збудження рівняння електромеханічної характеристики, так само як і для двигуна незалежного збудження, має вигляд


де R = RЯ + Rзб + RР - сумарний опір якірного кола.

На відміну від двигуна незалежного збудження тут магнітний потік Ф є функцією струму якоря І. Ця залежність (рис. 10.9) називається кривою намаг­нічування. Для неї немає точного аналітичного виразу, тому важко надати точ­не аналітичне вираження для механічної характеристики двигуна. Якщо припу­стити лінійну залежність між потоком і струмом якоря, тобто вважати Ф = α· І, то момент двигуна можна виразити наступним чином


Підставивши у (10.21) значення струму з (10.22), отримаємо вираз для механічної характеристики:




Звідси випливає, що при ненасиченому магнітному колі двигуна механіч­на характеристика зображується кривою (рис. 10.10), для якої вісь ординат є асимптотою. Значне збільшення кутової швидкості при малих навантаженнях викликане відповідним зменшенням магнітного потоку.

Рівняння (10.23) дає загальне уявлення про механічну характеристику двигуна послідовного збудження, але у розрахунках ним користуватися не мо­жна, тому що машин з ненасиченою магнітною системою не будують. Побудо­ву дійсних механічні характеристик виконують на підставі даних каталогів, де наводять природні характеристики: ω = f(I) і М = f(I). Для серії двигунів певного типу ці характеристики дають у відносних одиницях:




Двигуни послідовного збудження широко застосовують в піднімальних установках (кранові двигуни) і на електротранспорті (тягові двигуни), де по­трібний великий обертовий момент (особливо при пуску).

^ 10.6.3. Двигун змішаного збудження (рис. 10.11) має дві обмотки збуджен­ня: незалежну ОЗ2 і послідовну ОЗ1, тому його механічні характеристики займають проміжне положення між відповідними характеристиками двигунів незалежного і послідовного збудження. Механічна характеристика розглянутого двигуна внаслі­док зміни магнітного потоку при зміні навантаження не має аналітичного виразу, тому при розрахунках звичайно користуються природними універсальними харак­теристиками моменту й швидкості від струму якоря, які дають в каталогах. Такі ха­рактеристики у відносних одиницях подані на рис. 10.12.

На відміну від двигуна послідовного збудження двигун змішаного збу­дження має кінцеве значення швидкості ідеально холостого ходу, яка визнача­ється тільки магнітним потоком, створеним магніторушійною силою незалеж­ної обмотки, і дорівнює:






де Ф0 - магнітний потік, створений струмом збудження незалежної обмотки





Співвідношення магнітору­шійних сил незалежної і по­слідовної обмоток різні для двигунів різних серій. Най­більш уживаним є співвід­ношення, яке при номіналь­ному струмі дає рівність ма­гніторушійних сил обох об­моток збудження. Швидкість двигуна змішаного збуджен­ня при малих навантаженнях змінюється значно, а потім майже за прямою, як у дви­гуна незалежного збудження. Це відбувається внаслідок того, що при великих навантаженнях наступає насичення машини, і хоча магніторушійна сила послі­довної обмотки зростає, магнітний потік уже майже не змінюється.

^ Контрольні запитання з теми 10

  1. Назвіть основні частини машини постійного струму, поясніть її конс­трукцію.

  2. Поясніть принцип дії генератора постійного струму і призначення коле­ктора у генератора та у двигуна.

  3. Як можна змінити ЕРС генератора?

  4. Поясніть принцип дії двигуна постійного струму.

  5. Запишіть рівняння противо-ЕРС і струму якоря двигуна.

  6. Виведіть рівняння обертового моменту двигуна. Як змінити напрямок обертання якоря двигуна?

  7. Виведіть рівняння швидкості двигуна і поясніть можливості її регулю­вання.

  8. Поясніть призначення пускового реостата й вибір величини його опору.

  9. Особливості схеми двигуна з паралельним збудженням.

  10. Поясніть регулювання швидкості двигуна зміною струму збудження. Чому розрив кола збудження небезпечний для двигуна?

  11. Поясніть регулювання швидкості двигуна з паралельним збудженням зміною напруги на якорі.

  12. Як змінюється швидкість двигуна з послідовним збудженням при зміні навантаження на його валу? Чому робота з малим навантаженням для двигуна є неприпустимою?

  13. Поясніть, як регулюють швидкість двигуна з послідовним збудженням.

  14. Як змінюються обертовий момент і швидкість двигуна із змішаним збудженням із зростанням навантаження?




  1. Які з втрат у машині постійного струму залежать від навантаження? Які втрати є постійними?


Задачі до теми 10 і приклади їхнього розв'язання

Задача 10.1. Машина постійного струму в режимі двигуна має наступні номінальні дані: Рн; UH; IH; Rя; Iзб; nн. Визначити необхідну швидкість обертання якоря МПС, що працює в режимі генератора з напругою Ur Обчислити номі­нальну потужність цього генератора, якщо насичення сталі і нагрівання прийн­яти такими ж, як у двигуна. Вихідні дані наведені в табл. 10.1.




Розв'язання задачі для варіанта К.

Визначаємо струм якоря двигуна й генератора

Обчислюємо ЕРС двигуна й генератора без урахування падіння напруги в щітковому контакті:


Швидкість обертання якоря генератора визначаємо із співвідношення




оскільки за умовою Фг = Фдв




Якщо врахувати падіння напруги в щітковому контакті, наприклад при ∆Uщ = 2 В, тоді





і швидкість обертання повинна бути




Знаходимо номінальний струм і номінальну потужність:




Задача 10.2. Визначити швидкість обертання якоря генератора з Рн = =16,5 кВт, Uн = 230 В,nн.г = 1460 об/хв, Rя = 0,18 Ом, Rзб = 82 Ом при роботі двигуном з Uдв = 220 В, якщо насичення сталі й нагрівання двигуна прийняти такими ж, як у генератора. Обчислити електромагнітну потужність двигуна. Вихідні дані наведені в табл. 10.2.

Розв'язання задачі для варіанта К.

Знаходимо струм якоря генератора й двигуна:




Струм, споживаний двигуном з мережі, дорівнює




Обчислюємо ЕРС генератора й двигуна:




Швидкість обертання якоря двигуна знаходимо із співвідношення




Визначаємо електромагнітну потужність двигуна:




Номінальна потужність двигуна буде трохи меншою.

Схожі:

Електричні машини тема 10 електричні машини постійного струму iconЕкзаменаційні питання з дисципліни “Електричні машини (постійного струму)” для студентів спеціальності „Електричні машини та апарати”
Побудова механічних характеристик дпс з рівнобіжним збудженням з використанням паспортних даних
Електричні машини тема 10 електричні машини постійного струму iconМетодичні вказівки щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «електричні машини» (розділ «машини постійного струму») для студентів денної та заочної форм навчання
«Електричні машини» (розділ «Машини постійного струму») для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 050702 – «Електромеханіка»...
Електричні машини тема 10 електричні машини постійного струму iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "електричні машини", з розділу "двигуни постійного струму" для студентів денної та заочної форм навчання
Електричні машини”, розділ “Двигуни постійного струму” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 050702 – «Електромеханіка»...
Електричні машини тема 10 електричні машини постійного струму iconЗ навчальної дисципліни "спеціальні електричні машини"
Конспект лекцій з навчальної дисципліни "Спеціальні електричні машини" для студентів денної форми навчання зі спеціальності 092200...
Електричні машини тема 10 електричні машини постійного струму iconМіністерство освіти І науки україни
«Електричні машини» (розділ «Машини постійного струму») для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 050702 – «Електромеханіка»...
Електричні машини тема 10 електричні машини постійного струму iconЗмістовий модуль 2 трансформатори І електричні машини
Трансформатори і електричні машини належать до пристроїв, у яких здійснюється перетворення енергії: у трансформаторах електричної...
Електричні машини тема 10 електричні машини постійного струму iconІ. О. Махов електричні машини
Електричні машини: Методичні вказівки до практичних занять (для студентів, які навчаються за напрямом 050702 – "Електромеханіка")...
Електричні машини тема 10 електричні машини постійного струму iconДоцента кафедри електротехніки І світлотехніки фсу
Написання навчальних, робочих навчальних програм з дисциплін: «Електричні машини та апарати», «Електричні машини» для факультету...
Електричні машини тема 10 електричні машини постійного струму iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "електричні машини", з розділу "синхронні машини" для студентів денної та заочної форм навчання
Електричні машини”, розділ “Синхронні машини” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 050702 – «Електромеханіка»...
Електричні машини тема 10 електричні машини постійного струму icon”електричні машини”
Електричні машини”, розділ “Трансформатори” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 050702 – «Електромеханіка»...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи