Тема 20 електроосвітлювальні установки ключові поняття icon

Тема 20 електроосвітлювальні установки ключові поняття




Скачати 143.55 Kb.
НазваТема 20 електроосвітлювальні установки ключові поняття
Дата03.06.2013
Розмір143.55 Kb.
ТипДокументи

3

ТЕМА 20

ЕЛЕКТРООСВІТЛЮВАЛЬНІ УСТАНОВКИ

Ключові поняття: сила світла, світловий потік, освітленість, джерела світла, лампа розжарювання, газорозрядна лампа, люмінесцентна лампа, ртутна лампа, освітлювальна арматура, світильник, метод питомої потужності.

20.1. Загальні відомості

Правильна організація електричного освітлення на будівельному майдан­чику має істотне значення для успішного виконання будівельно-монтажних ро­біт, особливо в осінньо-зимовий період при скороченні світлого часу доби. Не­достатня освітленість робочого місця знижує продуктивність праці, погіршує якість роботи і, крім того, часто є причиною травматизму.

Достатність освітлення і його якість оцінюють показниками, для визна­чення яких служать світлові величини й одиниці їхнього виміру.

У Міжнародній системі одиниць ^1) основною світловою величиною є сила світла (позначається латинською буквою J); одиниця її виміру - кандела (скорочено - кд).

Друга, не менш важлива світлова величина - світловий потік (познача­ється латинською буквою Р); одиниця його виміру - люмен (скорочено - лм).

Достатність освітлення на тій або іншій площині або в тій або іншій точці визначається величиною освітленості (позначається латинською буквою Е); одиниця виміру освітленості - люкс (лк).

Для виконання точних робіт в механічних майстернях за нормами потріб­на освітленість в 100-150 лк, для читання - порядку 75 лк.

Будівельними нормами і правилами встановлені мінімальні величини освітленості, необхідні для тих або інших виробничих, службових і побутових приміщень. На їхній основі розроблені норми електричного освітлення будіве­льних і монтажних робіт (табл. 20.1).

Освітлення може бути загальним, місцевим і комбінованим. При цьому загальне освітлення підрозділяється на рівномірне і локалізоване.

При загальному рівномірному освітленні освітлюється все приміщення або зовнішня площадка, світильники встановлюють рівномірно. При загально­му локалі-зованому освітленні на окремих ділянках приміщення або зовнішньої території створюється більша освітленість. На таких ділянках встановлюють додаткові світильники або їх розміщують більш часто. При місцевому освіт­ленні освітлюють тільки робочі поверхні, при комбінованому - застосовують і загальне і місцеве освітлення.

В умовах будівництва застосовують як загальне (рівномірне й локалізо­ване), так і комбіноване освітлення місць роботи (останнє в ремонтних заводах, майстернях та інших подібних приміщеннях).


Крім звичайного (робочого) освітлення, влаштовують аварійне освітлен­ня, що забезпечує мінімальну освітленість. Для аварійного освітлення влашто­вують окреме живлення.

20.2. Джерела світла і освітлювальна арматура

20.2.1. Джерела світла. Як джерела світла у будівництві і у промисловос­ті застосовують лампи розжарювання і газорозрядні лампи, які, в свою чергу, підрозділяються на ртутні лампи низького тиску - люмінесцентні і ртутні лампи високого тиску - лампи ДРЛ.

У лампах розжарювання світлова енергія виходить за рахунок нагріван­ня тонкої вольфрамової нитки електричним струмом, що проходить по ній. Ни­тка вміщена у скляну колбу, заповнену інертним газом; є також конструкції ламп розжарювання, в яких нитка вміщена у вакуум - з колби відкачане повітря. Розпечена (при температурі порядку 3000°С) нитка яскраво світиться. Колба лампи укріплена на металевому різьбовому цоколі, за допомогою якого лампа ввертається у патрон, який служить для її приєднання до проводів електроме­режі. Лампи розжарювання випускають на напруги 220, 127, 36 і 12 В. На буді­вельних майданчиках, як правило, застосовують лампи на 220 В. Їх випускають потужністю від 15 до 1500 Вт. Лампи розжарювання для напруг 36 і 12 В випу­скають потужністю від 11 до 100 Вт.

При зниженні напруги проти номінальної світловий потік і світловіддача ламп розжарювання різко знижуються. Підвищення напруги понад 105% номі­нальної значно зменшує термін служби лампи.

Дія газорозрядних ламп заснована на електричному розряді в середовищі розрідженого газу. В порівнянні з лампами розжарювання вони характеризу­ються меншим споживанням електричної енергії.

Люмінесцентна лампа (рис. 20.1,а) являє собою довгу (порядку 450­1500 мм) скляну трубку з двома цоколями на кінцях, заповнену розрідженим газом - аргоном і невеликою кількістю парів ртуті. На внутрішню поверхню трубки нанесений шар спеціального складу - люмінофора. У цоколі лампи впа­яні вольфрамові електроди. При включенні лампи до електричної мережі між її електродами в парах ртуті в трубці виникає газовий розряд і невидиме ультра­фіолетове випромінювання, під впливом якого люмінофор починає світитися - дає яскраве видиме світло.

Люмінесцентні лампи включають до мережі за допомогою спеціальних пускорегулюючих пристроїв (ПРП).

Люмінесцентні лампи випускають потужністю у 15, 20, 30, 40 і 80 Вт, п'я­ти типів за кольоровістю (фарбуванням) випромінюваного світла: ЛДЦ - денно­го світла, призначені для правильної світлопередачі; ЛД - денного світла; ЛХБ - холодного білого світла; ЛТБ - теплого білого світла і ЛБ - білого світла.


За світловіддачею на 1Вт потужності всі люмінесцентні лампи значно (в 2,5...4 рази) перевершують лампи розжарювання. Найбільшу світловіддачу ма­ють лампи білого світла (ЛБ), вони рекомендуються для освітлення всіх вироб­ничих приміщень, крім тих, де потрібне правильне розрізнення колірних відтінків.

Ртутна лампа високого тиску типу ДРЛ за зовнішнім виглядом схожа на велику лампу розжарювання. Її будова показана на рис. 20.1,6.

На відміну від люмінесцентної лампи в лампі ДРЛ електричний розряд в ртутних парах відбувається не у всій колбі, а в маленькій трубці («пальнику») з кварцового скла, прозорого для ультрафіолетових променів (рис. 20.1,б). Під впливом ультрафіолетового випромінювання пальника спеціальний люмінофор, нанесений на внутрішню поверхню колби, дає яскраве, злегка зеленувате світло (близьке до білого).

Лампи ДРЛ мають різьбовий цоколь і вгвинчуються до тих же патронів, що й лампи розжарювання. Але до мережі вони включаються так само, як і лю­

мінесцентні, за особливою схемою за допомогою спеціальних пускорегулюю- чих апаратів (ПРА), що містять дросель, конденсатори, розрядники та ін.

Випускають лампи ДРЛ потужністю 250, 500, 750 і 1000 Вт. Вони є висо- коекономічними джерелами світла.

20.2.2. Освітлювальна арматура. Правильно організоване освітлення, насамперед, повинне створювати достатню освітленість для того, щоб око лю­дини могло легко, не стомлюючись, розрізняти всі деталі, необхідні при даній роботі. Крім того, освітлення повинне бути якомога рівномірним, без різких ті­ней; джерело світла не повинне бути видним безпосередньо оком (для того щоб не було сліпучої дії).

Для створення необхідних умов освітлення, що задовольняють вказаним вимогам, служить освітлювальна арматура.

Освітлювальна арматура разом з вміщеною до неї лампою називається світильником. Основні типи світильників, застосовуваних в люмінесцентними і ДРЛ, представлені на умовах будівництва, з лампами розжарювання, рис. 20.2 - рис.20.5.


Світильники служать для освітлення предметів, розташованих на віднос­но невеликих відстанях. Як освітлювальні прилади далекої дії застосовують прожектори різних типів. Для освітлення будівельних майданчиків служать прожектори заливаючого світла, які працюють із звичайними лампами розжа­рювання потужністю від 200 до 1000Вт (рис.20.5).

20.3. Обладнання електричного освітлення на будівельних майдан­чиках

Зовнішнє освітлення території будівельних майданчиків здійснюється пе­реважно прожекторами заливаючого світла. Прожектори (головним чином, ти­пу ПЗС-35) встановлюють групами по 3-4 і більше на щоглах, висота яких за­лежить від сили світла й потужності прожекторів: чим більше сила світла про­жектора, тим вище він повинен бути встановлений.





При цьому оптична вісь прожектора встановлюється майже горизонталь­но - під кутом 8-15° униз по горизонталі. Практично приймається наступна мі­німальна висота установки прожекторів над рівнем землі: ПЗС-45 з лампою 1000Вт - 21 м, ПЗС-35 з лампою 500Вт - 13 м.

Доцільно застосовувати інвентарні переносні прожекторні щогли. Одна з конструкцій таких щогл подана на рис. 20.6.

Відстань між прожекторними щоглами вибирають звичайно від 80-100 до 200-250 м (менші цифри відносяться до прожекторів меншої потужності).

Для додаткового освітлення робочих зон застосовуються інвентарні пере­носні стояки з прожекторами малої потужності (з лампами 200Вт) або із світи­льниками. На рис. 20.7 представлені такі інвентарні стояки. Крім того, на екс­каваторах та інших великих будівельних машинах також встановлюють проже­ктори малої потужності, які додатково освітлюють зону роботи.


Освітлення доріг, які не попадають до зони, освітленої прожекторами, здійснюється світильниками з арматурами зовнішнього освітлення СПО або «Універсаль» з лампами потужністю 200-300 Вт. Світильники підвішують на кронштейнах до опор (стовпів) їхньої живильної повітряної лінії на висоті бли­зько 6 м від землі й на відстані 25-35 м один від одного. Для цієї ж мети, а та­кож і для освітлення окремих майданчиків території будівництва з успіхом мо­жуть застосовуватися світильники з більш економічними ртутними лампами типу ДРЛ.

Загальне освітлення виробничих підприємств будівництва здійснюється або лампами розжарювання, або люмінесцентними лампами за допомогою сві­тильників (рис. 20.2 і 20.3).

Для сухих виробничих приміщень застосовують світильники «Універ- саль», кільцеві ПМ-1 з лампами розжарювання або світильники типів ОД і ОДР з люмінесцентними лампами. Сирі і пильні приміщення освітлюють ущільне­ними світильниками типу ПУ або РН з лампами розжарювання; можуть засто­совуватися також світильники «Універсаль». Світильники підвішують звичайно на висоті 2,5-3,5 м над робочими поверхнями, відстань між ними приймають приблизно рівною подвоєній висоті підвісу. Місцеве освітлення робочих місць у майстернях виконують за допомогою світильників, що випускаються для цих цілей, АМ0-60 і іншими з лампами розжарювання. Для тимчасового освітлення споруджуваних будинків використовують ті ж перелічені вище світильники з лампами розжарювання. На додаток до загального освітлення застосовують, як правило, місцеве освітлення робочих зон, для чого використовують інвентарні переносні стояки й підвісні пристрої із світильниками. За вимогами техніки безпеки тимчасове освітлення будинків рекомендується влаштовувати на зни­женій напрузі (36 В), одержуваній від понижувальних трансформаторів. Якщо ж тимчасове освітлення має напругу 220 і 127 В, світильники, відповідно до правил, повинні бути підвішені на висоті не менше 2,5 м від підлоги або насти­лу; при цьому необхідно звернути особливу увагу на стан ізоляції проводів тимчасової проводки, цілісність ізолюючої оболонки патронів та ін.

20.4. Норми освітленості, спрощені способи розрахунку освітлюва­льних установок

В умовах будівництва в ряді випадків (при відсутності проекту електрич­ного освітлення) може трапитися необхідність визначення кількості й потужно­сті освітлювальних приладів-прожекторів або світильників - для створення не­обхідної за нормами освітленості на тому або іншому майданчику території бу­дівництва або в будь-якому приміщенні. Для цих цілей найбільш зручний прос­тий метод розрахунку, що називається методом питомої потужності.

Розглянемо порядок розрахунку за цим методом. Дані за нормами освіт­леності, якими необхідно керуватися при розрахунку, наведені в табл. 20.2.

Зовнішнє прожекторне освітлення. Число прожекторів, необхідне для освітлення заданої площі, за методом питомої потужності визначають за фор­мулою


де ω-питома потужність ламп прожекторів, що доводиться на 1 м2 освітлюва­ній площі й 1 лк освітленості (її слід приймати: для прожекторів ПЗС-35 - рів­ною 0,25÷0, 4 Вт/(м·лк), а для прожекторів ПЗС-45 - рівною 0,2÷0,3

Вт/(м·лк)); Е - освітленість, лк (див. табл. 20.1); ^ S - площа, що підлягає освіт-

ленню, м2 ; Рл - потужність лампи прожектора, Вт.

Приклад 1. Необхідно освітити прожекторами будівельний майданчик розміром 205 х 100 м.

За даними табл. 20.1 слід прийняти освітленість (Е) майданчика на рівні землі рівною 2 лк.

Тип прожекторів приймаємо ПЗС-35 з лампою 500Вт.

Знаходимо освітлювану площу: ^ S = 205 х 100 = 20500 м2 .

Питому потужність прожекторів (ω) приймаємо рівною 0,30Вт/(м·лк).

Визначаємо число прожекторів за формулою (20.1): п = 24,6шт.

Треба встановити 24 прожектори на шести щоглах висотою порядку 13м, розмістивши щогли по контуру майданчика.

Внутрішнє освітлення. Розрахунок загального освітлення усередині ви­робничих, адміністративно-управлінських та інших будинків, а також у примі­щеннях споруджуваних будинків виконують аналогічним методом питомої по­тужності.

Дані, необхідні для проведення найпростіших розрахунків, наведені в табл. 20.2.

Таблиця 20.2 - Питома потужність загального рівномірного освітлення світильником "Універсаль" без затінювача з лампами розжарювання

Наведемо хід розрахунку з використанням цих таблиць. Визначають за табл. 20.1 величину освітленості, що відповідає заданим умовам. Вибирають для даного приміщення тип світильника, намічають (відповідно до розмірів приміщення) розрахункову висоту підвісу світильників. Потім з табл. 20.2 зна­ходять для даного типу світильника, розрахункової висоти підвісу, площі при­міщень і необхідної освітленості величину питомої потужності у Вт/м . Розра­хунковою висотою підвісу (позначається hр) називається висота підвісу світи­льника над освітлюваною робочою поверхнею (верстата, стола).

Знайдене значення питомої потужності помножують на площу примі­щення, обчислюють загальну потужність ламп світильників, необхідну для да­ного приміщення:




де ω' - питома потужність ламп світильників, Вт/м ; S - площа приміщення, м2 .

Після цього, знаючи стандартні потужності ламп, придатні для даного світильника, вибирають кількість світильників і потужність ламп.

Приклад 2. Необхідно освітити монтажну майстерню площею 190 м2. Висота підвісу світильників над підлогою не повинна бути нижче за 3,5 м.

Для освітлення виберемо лампи розжарювання. Вибираємо для освіт­лення майстерні світильник "Універсаль"; висота підвісу над підлогою 3,5 м. Приймаючи висоту освітлюваних поверхонь (верстатів) над підлогою у 0,8 м, знаходимо розрахункову висоту підвісу світильника hp, рівну 3,5-0,8 = 2,7 м.

З табл. 20.1 знаходимо для майстерні мінімальну освітленість - 50 лк (норма для групи «монтаж обладнання»).

З табл. 20.2 знаходимо для заданих умов величину питомої потужності - 10,2 Вт/м . Загальну потужність ламп для освітлення майстерні визначаємо за формулою (20.2):




Необхідно встановити 10 світильників з лампами 200Вт (2 ряди по 5 світильників).

З більш точними методами розрахунків, характеристиками джерел світ­ла і освітлювальної арматури можна ознайомитися в [2.23].

Контрольні запитання з теми 20

  1. В яких одиницях вимірюють силу світла, світловий потік і освітленість?

  2. Які види освітлення робочих місць застосовують в умовах будівництва?

  3. Які джерела світла застосовують на будівельних майданчиках і під­приємствах будівельної індустрії?

  4. У чому полягають особливості люмінесцентних ламп?

  5. Які види світильників застосовують на практиці?

  6. В яких випадках застосовують прожектори?



Схожі:

Тема 20 електроосвітлювальні установки ключові поняття iconЕлектричні ручні машини ключові поняття
Ключові поняття: електрична ручна машина, клас ізоляції, комбінований еле- ктромеханізм, вібратор
Тема 20 електроосвітлювальні установки ключові поняття iconТема 15 регулювання швидкості електроприводів ключові поняття
Ключові поняття: регулювання швидкості, діапазон регулювання кутової швидкості, плавність регулювання, економічність регулювання,...
Тема 20 електроосвітлювальні установки ключові поняття iconЕлектрообладнання інженерних систем будівель ключові поняття
Ключові поняття: система кондиціювання повітря, спліт-система, ліфт, елект- роконвектор
Тема 20 електроосвітлювальні установки ключові поняття iconПерелік теоретичних питань підсумкового контролю Предмет І ключові поняття дисципліни „Менеджменту персоналу”
Предмет І ключові поняття дисципліни „Менеджменту персоналу”, її взаємозв’язок з іншими науковими дисциплінами
Тема 20 електроосвітлювальні установки ключові поняття iconТема 22 електробезпека в будівництві
Ключові поняття: електричний удар, електричний опік, електричний знак, ме­талізація шкіри, електроофтальмія, наряд, розпорядження,...
Тема 20 електроосвітлювальні установки ключові поняття iconТема 19 електропрогрів бетону І ґрунту
Ключові поняття: електропрогрів бетону (електродний, індукційний, інфраче­рвоний, непрямий, електропрогрів поза формою), електропропарювання,...
Тема 20 електроосвітлювальні установки ключові поняття iconТема 8 методи електричних вимірювань
Ключові поняття: похибка (систематична, випадкова, груба, абсолютна, відносна, приведена), чутливість, клас точності евп, прямі й...
Тема 20 електроосвітлювальні установки ключові поняття iconТема 12 синхронні електричні машини
Ключові поняття: збудник, неявнополюсний ротор, явнополюсний ротор, індуктор, якір, характеристика холостого ходу см, зовнішня характеристика...
Тема 20 електроосвітлювальні установки ключові поняття iconТема Загальне вчення про право План
Різні підходи до визначення поняття права: а) державно-організаційне поняття права; б) соціологічне поняття права; в) психологічне...
Тема 20 електроосвітлювальні установки ключові поняття iconЕлектричні машини тема 10 електричні машини постійного струму
Ключові поняття: номінальні параметри, зовнішня характеристика, характе­ристика холостого ходу, швидкісна характеристика, механічна...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи