Затверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка icon

Затверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка




Скачати 118.4 Kb.
НазваЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка
Дата02.08.2012
Розмір118.4 Kb.
ТипДокументи


СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Володимира Даля

кафедра прикладної філософії та теології


Затверджую


Ректор _____ О.Л. Голубенко

«_____» ___________ 2012 р.


Пояснювальна записка

щодо проведення фахового вступного випробування для осіб,
які вступають на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки СПЕЦІАЛІСТІВ або МАГІСТРІВ зі спеціальності
"Богослов'я (теологія)"
на базі раніш здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр або спеціаліст


Пояснювальна записка складається з:

  • Програми фахових вступних випробувань;

  • Вимог до рівня підготовки вступників;

  • Переліку рекомендованої літератури;

  • Критеріїв оцінювання;

  • Порядку проведення фахового випробування.



Луганськ, 2012

1. Програма фахового вступного випробування


Необхідний обсяг знань вступника, що має освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра з напряму підготовки "Філософія" або спеціаліста з "Релігієзнавства" і "Філософії" та забезпечують наступні нормативні дисципліни, передбачені навчальним планом.

^ Предмет та завдання основного богослов’я. Відновлення цілісної істини як головна задача основного богослов’я. Зв’язок з природничими та гуманітарними науками, з одного боку, та з богословськими дисциплінами – з іншого. Огляд основних джерел та посібників.

^ Сутність релігії. Необхідність вирішення питання про сутність релігії. Етимологія слова «релігія», різні гіпотези: Цицерон, Арнобій, Лактанцій, блаж. Августин, сучасні концепції. Нерелігійні та християнські концепції розуміння сутності релігії. Проблема визначення релігії. Необхідні елементи релігії: віра в персонального Бога та в надприродний світ, необхідність Одкровення, віра в безсмертя души, зв’язок релігії з моральністю, необхідність Церкви та релігійного культу. Священне. Відміна Церкви від тоталітарної секти. Типи релігій: теїзм, деїзм і пантеїзм; монотеїзм і політеїзм, світові та племінні релігії, поганство.

^ Походження релігії. Важливість правильного рішення питання про первинний характер релігії. Християнське вчення про первинність релігії в людському роді. Прамонотеїзм та виникнення політеїзму в результаті гріхопадіння. Докази на користь первинності монотеїзму. Свідоцтва сучасної науки (етнографії) на користь прамонотеїстичної концепції про походження релігії.

^ Віра та розум. Філософська апологетика: основні проблеми, методи їх рішення. Філософія та християнство. Відношення отців Церкви до філософії. «Філософія – служанка богослов’я» (Климент Олександрійський). Можливість використання різних філософських систем для потреб християнської апологетики.

^ Християнська антропологія. Душа її існування та безсмертя. Докази безсмертя души (Платон, Плотін, Максим Сповідник, Фома Аквінський, Лейбниць). Відношення християнства до людського тіла. Унікальність християнства як релігії, що пояснює сенс земного життя людини, суперечливість всіх інших релігій. Необхідність турботи про тілесне здоров’я, думки отців Церкви про це. Філософське розуміння особистості. Обмеженість філософського та психологічного підходів. Необхідність переходу на релігійний рівень. Необхідність рішення трінітарного питання для розуміння особистості. Особистість людини як образ і подобу Божественної Особи.

^ Християнство та культура. Визначення поняття «культура», вузький (мистецтво) та широкий (усе створене людством) сенс. Культура як синтез вищих цінностей людства – Істин, Добра та Красоти. Духовні основи культури. Культурологічний сенс православного вчення про обоження.


^ Наука и християнство. Виникнення сучасної науки в XVI-XVII ст. з християнських та філософських положень. Віра в Бога – Творця і Законодавця світу як необхідна передумова виникнення науки. Інші постулати, що лежать в основі сучасної науки: вчення про людину як образ Божий, Боговтілення як освячення світу, математизація природознавства, його теоретичність. Антиєретична і антиокультна спрямованість науки в XVII ст. Православне вчення про чудеса. Природа чудес. Проблема визначення чуда. Чудо як подія, що суперечить законам природи. Онтологічне обгрунтування можливості чуда. Приклади чудес: унікальні (в т.ч. євангельські) та постійно діючі. Життя як чудо з точки зору фізики. Спроба Шрьодінгера пояснити життя з точки зору фізики, її невдача. Євхаристія як найбільш наглядне чудо. Причини невизнання людьми навіть самих очевидних чудес.

^ Біблія та наука. Історична унікальність біблейського описання створення світу. Відповідність «шестодніва» положенням сучасних наук: фізики, геології, біології. Креаціонізм і еволюціонізм в розумінні створення та розвитку світу. Християнство і окремі науки: фізика, математика, геологія, біологія, антропологія. Антропний принцип. Проблема виникнення життя, відношення до еволюції, походження людини.

Історична апологетика. Унікальність Біблії. Доказ історичності ветхозавітних подій: археологічні дані, кумранські рукописи, ретельна методика переписування Ветхого Завіту в древності як гарантія достеменності тексту. Історичність євангельських подій. Свідоцтва нецерковних істориків про Христа (Йосиф Флавій, Тацит, Пліній Молодший, Светоній). Надійність Євангелій як історичних документів. Мученичество апостолів як свідоцтво істинності Євангелій

^ Вчення про християнське откровення. Поняття про откровення та його головні види. Визначення. Розділення на надприродне та природне, безпосереднє та посереднє, зовнішнє та внутрішнє. Умови можливості надприродного откровення: існування надприродного взагалі та відсутність підґрунтя для твердження його неможливості: метафізичних, фізичних , динамістичних (сила божественної всемогутності) і моральних. Ознаки надприродного откровення: чудеса та пророцтва. Пророцтва і чудеса в Біблії. Неповнота ветхозавітного откровення і його підготовче значення до появи повного откровення в християнстві. Про Божественне походження християнської релігії. Про Божественне достоїнство Засновника християнської релігії.

^ Етичне богослов'я: |богослов'я|Релігія і моральність. Підсвідомість і плоть. Проблема нової етики і подолання|здолання| эстетизма| і моралізму. Брак|шлюб| в Стародавньо-римській імперії і Старому Завіті.


^ 2. Вимоги до рівня підготовки вступників


Вступник повинен:

ЗНАТИ:

  • основні досягнення, сучасні проблеми та тенденції розвитку теології, її взаємозв’язок з іншими науками;

  • становлення предмету богослов'я на різних етапах розвитку науки;

  • основні теоретико-методологічні проблеми теології;

  • умови формування особи|особистості|, її свободи, відповідальності за збереження|зберігання| життя, природи, культури; розуміти роль насильства і ненасильства в історії і людській поведінці, етичних обов'язків людини по відношенню до інших і самому собі;

  • історичні і регіональні типи|типів| культури, їх динаміку, основні досягнення в різних областях культурної практики, розвиток культури в ХХ столітті|віці|;

  • особливості релігійно-теологічних оцінок місця|місце-милі| релігії в суспільстві|товаристві|, культурі, в сферах духовно-етичного життя, проблеми діалогу віруючих і невіруючих, міжконфесійного діалогу;

  • методи наукових досліджень у вужчих напрямах|направленнях| теології.

УМІТИ:

  • користуватись вивченими активними методами навчання в системі "викладач – студент",та запроваджувати ці методи у практичну діяльність;

  • готувати лекційні, практичні, семінарські заняття згідно вивченій методиці, використовуючи новизну в наукових розробках;

  • розкривати роль богослов'я (теології) в житті суспільства;

  • визначати завдання, які ставить перед собою сучасна теологія;

  • вільно орієнтуватися і самостійно досліджувати літературу по теологічній проблематиці на російському і одній з іноземних мов|язиків|;

  • здійснювати пошук інформації через бібліотечні фонди|фундації|, комп'ютерні системи інформаційного забезпечення, періодичний друк|печатку|;

  • необхідні навики|навички| для практичної роботи, що припускає|передбачає| теологічну проблематику, в різних структурах і органах управління в системі державної влади, в релігійних, суспільних|громадських| організаціях і в комерційних структурах;

  • володіти основними навиками|навичками| педагогічної, методичної і науково-дослідної роботи, міжособового спілкування і роботи в колективі, практичного аналізу логіки різного роду міркувань, навиками|навичками| публічної|прилюдної| мови|промови|, аргументації, ведення дискусій і полеміки, науково-літературної і редакторської роботи.




  • дати характеристику позаконфесійним релігійно-філософським школам, а також основним нетрадиційним релігійним напрямкам ХХ ст.

  • аналізувати проблему державно-церковних відносин на України;

  • здійснювати аналітику перспективи утворення державної церкви в майбутньому;



^ 3. Перелік рекомендованої літератури


  1. Бурдо Л. Вопрос о смерти, его различные решения. – СПб.,– 1911.

  2. Буткевич Т.И., прот. Религия, ее сущность и происхождение. В 2 кн. – Харьков, 1902-1904.

  3. Бриллиантов А.И. Влияние восточного богословия на западное в произведениях Иоанна Скота Эригены. – М., 1998. С. 124-242.

  4. Введенский А. Вера в Бога, ее происхождение и основание. – М., 1891.

  5. Введенский А. Религиозное сознание язычества. Опыт философской истории естественных религий. – М., 1902.

  6. Гаврилов М.Н. Туринская плащаница. Описание и научное объяснение. – Тула, 1992.

  7. Глаголев С. О происхождении и первобытном состоянии рода человеческого. – М., 1984.

  8. Глаголев С. Очерки по истории религий, ч. 1. – Сергиев Посад. – Св. Троице-Сергиева Лавра, 1902.

  9. Глаголев С. Прошлое человека. – Сергиев Посад, 1917.

  10. Глаголев С., проф. Из чтений о религии. Религия как основа жизни. Религия в ее исторических формах. – Св. Троице-Сергиева Лавра, 1905.

  11. Голубев В. Бог как первая причина бытия, с философской и естественнонаучной точки зрения. – Харьков, 1905.

  12. Джемс У. Многообразие религиозного опыта. – СПб., 1993

  13. Израиль (Лукин), архим. Обозрение ложных религий: языческой, новоиудейской и магометанской. – Харьков, 1849.

  14. Иисус Христос в документах истории. – СПб., 1999.

  15. Кабо В. Круг и крест. – Канберра, – 2002.

  16. Кабо В. Происхождение религии: история проблемы. – Канберра, 2002.

  17. Клитин М.М., прот., проф. История религии (Опыт историко-богословского исследования), т. 1. – Одесса, 1910.

  18. Кураев А., диакон. Все ли равно как верить. – М., 1999.

  19. Покровский А. Библейское учение о первобытной религии. Опыт библейско-апологетического исследования. – Св. Троице-Сергиева Лавра, 1901.

  20. Рождественский Н.П. Христианская апологетика. Курс основного богословия. – СПб., 1884.

  21. Осипов А.И. Путь разума в поисках истины. – М.2004.

  22. Михаил (Мудьюгин), архиеп. Введение в основное богословие. – М.1995.

  23. Лега В.П. Лекции по основному богословию // http://www.legavp.ru/apolog.htm

  24. Лега В.П. Философия Плотина и патристика. – М., 2002. С. 81-91.

  25. Франк С.Л. Непостижимое, гл. 10 // Франк С.Л. Сочинения. – М., – 1990. – С. 510-555.

  26. Левицкий С.А. Трагедия свободы. – М., – 1995.

  27. Левицкий С.А.. Свобода и ответственность. – М., – 2003.

  28. Ляшевский С., прот. Библия и наука о сотворении мира. – М., 1997.

  29. Мейендорф И., прот. Христос в восточном православном богословии. – М., – 2000.

  30. Синельников В., свящ. Туринская плащаница на заре новой эры. – М., 2001

  31. Тайна Библии. Сост. свящ. В. Синельников. – М., 2000.

  32. Филиппов Б.А. Свидетельница воскресения. – М., 2004.

  33. Фиолетов Н.Н. Очерки христианской апологетики. – Клин, – 2000.

  34. Франк С.Л. Смысл жизни. – Париж, – 1925.

  35. Чудинов Э.М. Природа научной истины. – М., 1977.

  36. Шестоднев против эволюции. В защиту святоотеческого учения о творении / Под ред. диакона Даниила Сысоева. – М., 2000.



^ 4. Критерії оцінювання

Оцінювання рівня підготовки, тобто знань і умінь вступника, відбувається на підставі наступних критеріїв:

  1. Правильність відповіді;

  2. Ступінь усвідомлення програмного матеріалу;

  3. Вміння користуватись засвоєним матеріалом.

Результати фахового вступного випробування оцінюються за 12-ти бальною шкалою з урахування вищезазначених критеріїв за наступною шкалою:


^ Рівень підготовки

Вимоги рівня підготовки згідно критеріям оцінювання

Відповідність умінь та знать вступника рівню підготовки

Бал за
12-ти бальною системою


1

2

3

4

високий

Вступник глибоко і в повному обсязі володіє програмним матеріалом, грамотно, вичерпано та логічно викладає його в усній або письмовій формі. При цьому знає рекомендовану літературу, виявляє творчий підхід і правильно обґрунтовує прийняти рішення, добре володіє різносторонніми уміннями та навичками при виконанні практичних задач

Вище середнього рівня вимог

12

На середньому рівні вимог

11

Нижче середнього рівня вимог

10

середній

Вступник знає програмний матеріал, грамотно і за суттю викладає його в усній або письмовій формі, припускаючи незначні неточності в доказах, трактовці понять та категорій. При цьому володіє необхідними уміннями та навичками при виконанні практичних задач

Вище середнього рівня вимог, але нижче попереднього

9

На середньому рівні вимог

8

Нижче середнього рівня вимог

7

достатній

Вступник знає тільки основний програмний матеріал, припускає неточності, недостатньо чіткі формулювання, непослідовність у викладанні відповідей в усній або письмовій формі. При цьому нетривке володіння уміннями та навичками при виконанні практичних занять

Вище середнього рівня вимог, але нижче попереднього

6

На середньому рівні вимог

5

Нижче середнього рівня вимог

4

низький

Вступник не знає значної частини програмного матеріалу. При цьому припускає принципові помилки в доказах, трактовці понять та категорій, виявляє низьку культуру оформлення знань, не володіє основними уміннями та навичками при виконанні практичних задач. Вступник відмовляється від відповіді на контрольні запитання

Вище середнього рівня вимог, але нижче попереднього

3

На середньому рівні вимог

2

Нижче середнього рівня вимог

1

дуже низький

Знання та уміння з програмного матеріалу практично відсутні




0


Низький та дуже низький рівень підготовки є недостатніми для участі у рейтинговому конкурсі на зарахування.


  1. ^ Порядок проведення фахового вступного випробування


Фахове вступне випробування проводиться у формі письмового екзамену. Для проведення вступного екзамену формуються окремі групи вступників в порядку надходження (реєстрації) документів. Список допущених до вступного екзамену ухвалюється рішенням фахової атестаційної комісії, про що складається відповідний протокол, який передається до приймальної комісії.

Для проведення вступного екзамену головами фахових атестаційних комісій попередньо готуються екзаменаційні білети відповідно до "Програми фахових вступних випробувань". Програма фахових вступних випробувань оприлюднюється засобами наочної інформації на Web-сайті (http://www.snu.edu.ua) та інформаційних стендах кафедри прикладної філософії та теології.

Екзамен проводиться у строки передбачені Умовами прийому до СНУ ім.В.Даля.

На екзамен вступник з'являється з паспортом, при пред'явленні якого він отримує екзаменаційний лист, завдання (екзаменаційний білет). Екзаменаційний білет містить одне теоретичне питання та тестове завдання, з дисциплін, вказаних у програмі фахових вступних випробувань, і відповідає на них з попередньою підготовкою 1,5 години в цілому. Користуватися при підготовці друкованими або електронними інформаційними засобами забороняється.

При підготовці відповіді використовуються листи відповіді, які зберігаються після випробування в приймальній комісії.

Результати випробування оцінюються за 12-бальною шкалою за правилами вказаними в розділі “Критерії оцінювання” даної пояснювальної записки і відмічаються у "Екзаменаційному листі". Рівень знань вступника за результатами екзамену заноситься також до екзаменаційної відомості і підтверджується підписами трьох членів комісії. Відомість оформляється одночасно з "екзаменаційним листом" вступника і передається до приймальної комісії.

Заяву про апеляцію вступник може подати в день оголошення результатів до 17.00 години


Голова фахової атестаційної

комісії ______________ проф. Суханцева В.К.


Завідувач кафедри прикладної

філософії та теології ______________ проф. Ісаєв В.Д.



Схожі:

Затверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка iconЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко „ ” 2012 р. Пояснювальна записка пояснювальна записка
move to 213-161267
Затверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка iconЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко „ ” 2012 р. Пояснювальна записка пояснювальна записка
...
Затверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка iconЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка
move to 213-161262
Затверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка iconЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка
move to 213-161259
Затверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка iconЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка
move to 213-161256
Затверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка iconЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка
move to 213-161255
Затверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка iconЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка
move to 213-161300
Затверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка iconЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка
move to 213-161253
Затверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка iconЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка
move to 213-161252
Затверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка iconЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка
move to 213-161250
Затверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка iconЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко 2012 р. Пояснювальна записка
move to 213-161249
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи