«Анатомія людини» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010200 «Фізичне виховання» icon

«Анатомія людини» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010200 «Фізичне виховання»




Скачати 338.73 Kb.
Назва«Анатомія людини» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010200 «Фізичне виховання»
Дата15.10.2012
Розмір338.73 Kb.
ТипДокументи
джерело

Програма навчальної дисципліни

«Анатомія людини»

для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації

спеціальність – 6.010200 «Фізичне виховання»

(за вимогами кредитно-модульної системи)




Структура програми навчальної дисциплини

«Анатомія людини»


Опис предмета курсу


Курс: 1-й

Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів ECTS: 3

Модулів: 3

Змістових модулів: 4

Загальна кількість годин: 81

Тижневих годин: 4

7.010103 –

Педагогічна освіта

6.010200 - Фізичне виховання

Бакалавр

1 рік підготовки

1 семестр

Лекції (теоретична підготовка): 20 годин

Лабораторні та практичні заняття: 24 години

Самостійна робота: 31 година

Індивідуальна робота -6

Вид контролю: іспит



Мета

В системі підготовки спеціалістів з фізичного виховання анатомія людини являється однією з фундаментальних наук серед дисциплін методико-біологічного циклу, забезпечуючи студентів знанням об'єкта їх практичної діяльності.

Курс анатомії ставить своєю метою дати студентам знання про будову організму людини з обліком історичного розвитку з взаємозв'язком з зовнішнім середовищем і створювати необхідні передумови для вивчення ними у подальшому медико-біологічних дисциплін. В курсі «Анатомія людини» вирішуються наступні завдання:

  1. Формування у студентів діалектичного світогляду про закономірність розвитку людини, природи і суспільства.

  2. Поглиблення і розширення загальнотеоретичної біологічної і методичної підготовки студентів.

  3. Забезпечення знань про форму, будову і розвиток людини у взаємозв'язку його з оточуючим середовищем.

4. Прищеплення навичок і вмінь у використанні отриманих знань по анатомії в практичній діяльності (при аналізі фізичних вправ, побудови навчально-тренувальних занять для різних вікових груп спортивної орієнтації, індивідуалізації спортивного тренування та ін.).

5. Підготовка до вивчення дисциплін медико-біологічного циклу (фізіології, спортивної морфології, валеології, біомеханіки, спортивної медицини).

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

  • клітину і тканину будови організму і його розвиток;

  • будову кісткової системи;

  • будову м'язової системи;

  • будову внутрішніх органів;

  • будову органів внутрішньої секреції;

  • будову судинної системи;

  • будови нервової системи і органів чуття;

• принципи і методи анатомічного аналізу положень і рухів людини.

В цілях посилення прикладного значення анатомії студент повинен вміти:

  • проводити анатомічний аналіз спортивних рухів і положень тіла спортсмена;

  • визначати на живій людині проекцію кісток, кісткових виступів, суглобних щілин;

  • визначати направлення зв'язок, контурів м'язів, місця їх початку та прикріплення;

  • визначати проекцію внутрішніх органів, судин і периферичних нервів.

Основними формами контролю є експрес-контроль кожної теми, конт­роль виконання СРС, модульний контроль, підсумковий тест.)


ПРОГРАМА

Вступ

ЗМІСТОВІЙ МОДУЛЬ I. Системи виконання рухів (опорно-руховий апарат)

Тема 1. Загальна частина.

Введення в анатомія людини. Предмет, завдання та методи вивчення анатомії, фізіології та валеології. Єдність організму і середовища. Організм як єдине ціле. Рівні організації організму людини (клітина. тканини. органи. системи органів. Загальний огляд зовнішньої форми тіла людини. Поняття про конституцію. Класифікація конституційних типів. Площини симетрії. Осі обертання. Анатомічна номенклатура.

^ Клітини та тканини. Будова та функції клітини. Тканини, клітини та міжклітинна речовина. Класифікація тканин. Епітеліальні тканини. Тканини внутрішнього середовища (сполучені тканини, тканини зі спеціальними властивостями, скелетні та рідкі тканини). М’язові тканини (поперечносмугаста, гладка та серцева), Нервова тканина.

^ Тема 2. Вчення про кістки та їх з'єднання (остеоартросиндесмологія)

Загальна остеологія. Загальні дані про будування функції скелету. Механічні і біологічні функції скелету. Короткі дані про розвиток скелета в філогенезі та онтогенезі. Види кісток і їх різниця, зв'язок з будовою, функцією і розвитком. Хіміч­ний склад і фізичні властивості кісток.

^ Загальна синдесмологія. Класифікація з'єднання кісток. Безперервні з'єднання кісток. Синдесмози, синхондрози та сіностози скелету. Перервні з'єднання кісток. Суглоб, його будова і функції. Біомеханіка суглобів. Класифікація суглобів.

^ Скелет голови. Мозковий та лицевий відділи черепу. Функції черепу. Кістки мозкового і лицевого черепу, їх будова та місце знаходження. Повітряносні пазухи і їх функціональне значення. Поєднання кісток черепу. Основа черепу. Топографічні утворення черепу.

^ Скелет голови і тулубу. Мозковий та лицевий відділи черепу. Функції черепу. Кістки мозкового і лицевого черепу, їх будова та місце знаходження. Повітряносні пазухи і їх функціональне значення. Поєднання кісток черепу. Основа черепу. Топо­графічні утворення черепу. Хребтовий стовп. Положення, будова і функції хребтового стовпа. Загальний план будови хребця і різниця їх будови в різ­них відділах. З'єднання окремих хребтів. Грудна клітина. Грудина, ребра і їх будова. З'єднання ребер з грудиною і хребтовим стовпом. Рух ребер.

^ Скелет верхніх кінцівок. Відділи верхніх кінцівок, їх кісткова основа. Кістки поясу верхніх кінцівок, їх будова і місце знаходження. З'єднання кісток поясу з тулубом і між со­бою. Кістки вільної верхньої кінцівки і їх поєднання. Особливості будови скелету верхньої кінцівки, пов'язані з вертикальним положенням тіла. Роль праці в процесі становлення верхньої кінцівки.

Скелет нижніх кінцівок. Відділи нижніх кінцівок, їх кісткова основа. Кістки поясу нижніх кінцівок та їх поєднання. Таз у цілому. Вікові, статеві та індивідуальні особливості тазу. Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання. Ступня, як ціле утво­рення. Особливості будови стопи людини в зв'язку з прямоходінням.

^ Тема 3. Вчення про м'язи (міологія)

Загальна міологія. Будова м'язів як органа. Допоміжні апарати м'язів. Класифікація м'язів. Біомеханіка м'язів. Важільний принцип роботи опорно-рухового апарату. Важелі І та II роду у опорно-руховому апараті. Принципи анатомічного аналізу положень та рухів тілу людини.

^ М’язи голови та шиї. Топографо-анатомічний поділ язів голови: м’язі шиї: площина група м’язів шиї, середня група м’язів шиї, глибокі м’язи шиї. Фасції м’язів голови та шиї. Функціональні групи м’язів, які роблять рухи голови.

^ М'язи спини. Площинні м'язи спини, прикріплюванні до кісток верхніх кінцівок, м'язи, прикріплюванні до стегон. Глибокі м'язи спини: довгі та короткі. Глибокі м'язи потиличної області. Функціональні групи м'язів, виконуючі рухи хребтового стовпа верхньої кінцівки та стегон. Діафрагма. Грудино- пояс-нична фасція та її функціональне значення.

^ М'язи груди та живота. М'язи груди. М'язи, прикріплюванні до кісток верхніх кінцівок. Власні м'язи груді. М'язи живота. М'язи передній, бічний та задній стінки живо­та. Фасції та топографічні утворення стінки живота. Піхва прямого м'язу живота. Слабо захисне місце черевної порожнини, черевний прес, його функція. Функціональні групи м'язів, виконуючі рухи хребтового стовпа, верхніх кінцівок, тазу та стегон. Механізм обертання грудної клітини та зміни грудної площини при вдиху та видиху. Основні та допоміжні м'язи вдиху та видиху.

^ М'язи верхніх кінцівок. Топографо-анатомічний поділ м'язів верхніх кінцівок: м'язи плечового по­ясу, м'язи плеча, м'язи передпліччя, м'язи кісток. Фасції верхніх кінцівок і їх функціональне значення. Функціональні групи м'язів, які виконують ру­хи верхньої кінцівки. Робота м'язів верхньої кінцівки при дистальній опорі.

Змістовій модуль II. Системи забезпечення і управління рухами

Тема 1. Вчення про внутрішні (спланхнологія)

^ Загальна спланхнологія. Загальна характеристика внутрішніх органів. Класифікація внутрішніх ор­ганів. Загальний план будови трубчатих порожніх органів. Будова внутрі­шніх органів, які не мають порожнин. Залози та їх класифікація. Загальний план будови залоз внутрішніх органів. Лімфоїдні утворювання.

^ Система органів травлення. Положення та функціональне значення органів травлення. Будова та топографія органів травлення; ротова порожнина, глотка, тонка кишка, товста кишка, пряма кишка. Залози слизової оболонки травного тракту. Будова та топографія великих травних залоз: привушна, підщепна, під’язична, печінка, підшлункова залоза. Сфінктери травного каналу та їх функціональне значення. Будова та функції черевини.

^ Система органів дихання. Положення та функціональне значення органів дихання. Повітряносні шляхи, їх функція та особливості будови: носова порожнина, горлянка, трахея, бронхи. Форма, топографія, будова та функція легень. Плевра, її будова функції. Середостіння, органи утворюючі середостіння.

^ Сечостатева система. Сечові органи. Нирки, їх форма, топографія, зовнішня та внутрішня будова. Сечові вивідні шляхи, їх будова, топографія: чашечки та лоханки, сечоточник сечовий міхур.

Чоловічі статеві органи, їх будова, топографія та функція: яєчко, додаток яєчка, мошонка, сім’яний канатик, сім’яний махорок, передміхурова залоза, статевий член.

Жіночі статеві органи. Будова органів: яєчник, маточні труби, матка , піхва. Будова, топографія та функція: зовнішні статеві органи: великі та малі страмні губи, клітор, дівоча плевра.

^ Тема 2 Вчення про судини (ангіологія)

Загальна ангіологія. Загальна характеристика судинної системи, її поділ на кровоносну та лім­фатичну. Схема кровообігу: серце, артерії, капіляри, вени. Великий і малі коли кровообігу. Закономірності розгалуження кровоносних судин. Будова стінок артерій, вен і капілярів. Мікроциркуляторне русло, особливості його будови в печінці та нирках. Поняття про анастомози та огинаючий кровообігу.

^ Судини малого кола кровообігу. Форма, розміри та топографія серця. Будова стінки серця. Відмінності м’язової тканини від скелетної поперечносмугастої м’язової тканини. Будова передсудів та шлуночків. Клапанний апарат серця. Послідовність току крові в камерах серця. Судини малого кола кровообігу.

^ Судини великого кола кровообігу. Артерії великого кола кровообігу. Аорта, її частини: луковиця аорти, східна аорта, дуга аорти. Розгалуження аорти. Артерии верхньої кінцівки. Артерії ніжньої кінцівки. Вени великого кола кровообігу. Система верхньої полої вени. Внутрішня яремна вена. Зовнішня яремна вена. Вени верхньої кінцівки. Система нижньої полої вени. Загальна підвздошна вена та її основні притоки: зовнішня та внутрішня підвздошна вени, площині та глибокі вени нижньої кінцівки. Воротна вена та її притоки. Особливості венозного кровообігу в печінці та нирках.

^ Лімфатична система. Загальний огляд лімфатичної системи та її зв'язок з кровоносною. Лімфа, її основні відмінності від крові. Лімфатичні капіляри, їх будова та відмінність від кровоносних капілярів. Лімфатичні судини. Лімфатичні вузлі, будова та топографія. Лімфатичні протоки. Органи кровотворення. Червоний кістковий мозок.

^ Тема 3. Вчення про органи внутрішньої секреції (ендокринологія)

Залози внутрішньої секреції. Органи внутрішньої секреції, їх зв'язок з судинною та нервовою системами. Залози внутрішньої секреції, як ефектори нервової системи. Поняття про нейрогуморальну регуляцію організму. Будова, топографія та функція епіфізу та гіпофізу, щитовидної залози, паращитовидної та вилочкової залози; наднирники і хромафіник тельців. Внутрішньо секреторна частина підшлункової та статевої залоз.

^ Тема 4. Вчення про нервову систему (неврологія)

Загальні принципи будови нервової системи. Поділ нервової системи за топографічної та функціональної ознаками. Будова нервової тканини. Нейрон. Поняття про сіру та білу речовини. Типи просторового зв'язку нейронів в ЦНС. Організація нейронів в периферичній нервовій системі. Класифікація нейронів. Будова сінапсу. Рефлекторний принцип діяльності нервової системи. Соматична та вегетативна рефлекторна дуга.

^ Спинної мозок. Форма, розмір, положення та зовнішня будова спинного мозку. Внутрішня будова спинного мозку: сіра та біла речовини. Передні, задні і бокові рога сірої речовини. Локалізація рухових, вегетативних і вставних нейронів. Сегментарна будова спинного мозку. Спинномозкові нерви. Спинномозкові рідини.

^ Спинномозкові нерви. Утворення спинномозкового нерва, будова, топо­графія та гілки.

Задні гілки спинномозкових нервів, їх хід і області іннервації. Передні гілки спинномозкових нервів. Утворення шийного, плечового, криже-куприкового сплетіння, їх будова та топографія. Короткі та довгі гілки сплетіння, їх хід та області іннервації. Проекція основних гілок на зовнішні покрови. Міжстегневі нерви, їх топографія та області іннервації.

^ Головної мозок. Стовбурна частина головного мозку, топографія, зовнішня та внутрішня будова його відділів: довгий мозок, міст, середній мозок, проміжний мозок. Мозочок, зовнішня та внутрішня будова. Кінцевий мозок. Півкулі кінцевого мозку. Нюховий мозок. Мозолясте тіло. Зовнішня будова півкуль голо­вного мозку. Кора півкуль. Локалізація коркових центрів. Внутрішня будова півкуль головного мозку: базальні ядра та біла речовина. Шлуночки головного мозку та їх зв'язок з підпаутинною порожниною.

^ Черепно-мозкові нерви. Порядок нумерації та називання нервів. Класифікація черепно-мозкових нервів. Чутливі нерви: нюховий, зоровий, предвірно-равликовий. Рухові нерви: око руховий, блоковий, відводящий, додатковий, під’язиковий. Змішані нерви: трійчастий, лицевий, блукаючий, язиковоглотний. Будова, локалізація ядер. Область іннервації.

^ Провідникові шляхи ЦНС. Огляд провідних шляхів головного і спинного мозку. Класифікація провідних шляхів та їх функціональна характеристика. Проекційні провідні шляхи півкуль великого мозку. Аферентні провідні шляхи, короткі та довгі. Пірамідальна система та її функціональне значення. Проекційні провідні шляхи середнього мозку: аферентні та еферентні провідні шляхи. Екстрапірамідальна система та її функціональне значення. Проекційні шляхи мозочку.

^ Вегетативна нервова система. Загальний план будови вегетативної нервової системи. Поділ вегетативної нервової системи на симпатичну та парасимпатичну. Симпатична нервова система. Центральний відділ симпатичної нервової системи. Прикордонний симпатичний ствол, його будова, топографія. Гілки шийного, грудного, поперекового та кресового відділів симпатичного ствола. Нервові сплетіння черевної порожнини тазу. Парасимпатична нервова система. Центральний відділ парасимпатичної нервової системи. Периферична частина парасимпатичної нервової системи.

^ Тема 5. Вчення про органи чуття (естезіологія)

Будова та класифікація аналізаторів. Вчення І.П. Павлова про аналізатори. Периферичний, провідниковий та центральний відділи аналізаторів, їх функціональна єдність. Класифікація аналізаторів. Класифікація рецепторів. Внутрішні аналізатори. Будова та функціональне значення рухового, вестибулярного та вісцерального аналізаторів.

^ Аналізатори зовнішнього світу. Аналізатори зовнішнього світу, як джерело інформації про становище та зміни зовнішнього середовища. Будова та функціональне значення зорового, слухового, смакового, нюхового та шкірного аналізаторів.

^ Органи чуття. Поняття про органи почуття. Органи зору, очне яблуко, його будова. Оболонка ока. Світлозаломленні середовища ока. Акомодаційний апарат ока. Короткозорість та далекозорість, астигматизм. Нерви та судини ока. Орган рівноваги, їх будова. Зовнішнє вухо. Зовнішній слуховий прохід. Барабана перепона. Середнє вухо, його топографія, будова. Орган смаку. Орган нюху. Шкіра як орган чуття.


^ СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ «Анатомія людини»


№ п п

Назва теми

години навантаження

Розподіл балів







лекції

практичні заняття

самостійна робота

індивідуальна робота

модульний контроль




^ Змістовий модуль 1 Системи виконання рухів (опорно-руховий апарат)

1

Загальна частина

2




2







1-2

2

Вчення про кістки та їх з'єднання (остеоартросиндес-мологія)

4

6

2







4-8

3

Вчення про м'язи (міологія)

2

8

3







5-10

4

Морфокінезіологічний аналіз опоно-рухового апарату













2




5

Динамічна анатомія










6




12-16

Усього: 37

8

14

7

6

2

34-52

^ Змістовий модуль 2 Системи забезпечення і управління рухами

1

Вчення про внутрішні (спланхнологія)

2




8







3-6

2

Вчення про судини (ангіологія)

2




8







3-6

3

Вчення про органи внутрішньої секреції (ендокринологія)







2







1-2

4

Вчення про нервову систему (неврологія)

6

4

6







5-10

5

Вчення про органи чуття (естезіологія)

2

2










1-2

6

Організм як єдине ціле













2

12-16

Усього: 44

12

6

24







25-42

За активність на заняттях
















1-6

РАЗОМ: 81

20

20

31

6

4

60-100

^ Підсумковий тест




40











Зміст і технологічна карта дисципліни



^ Вид занять, назва теми, короткий зміст

Кількість годин

1

2

3




ЛЕКЦІЇ




1.

Введення в анатомію людини. Предмет вивчення анатомії. Єдність організму і середовища. Клітина. Тканини. Органи. Системи органів. Організм, як ціле. Загальний огляд зовнішньої форми тіла людини. Поняття про конституцію. Класифікація конституційних типів. Площини симетрії. Осі обертання. Анатомічна номенклатура.

2

2.

^ Загальна остеологія. Загальні дані про будування функції скелету. Механічні і біологічні функції скелету. Короткі дані про розвиток скелета в філогенезі та онтогенезі. Види кісток і їх різниця, зв'язок з будовою, функцією і розвитком. Хіміч­ний склад і фізичні властивості кісток.

2

3.

^ Загальна синдесмологія. Класифікація з'єднання кісток. Безперервні з'єднання кісток. Синдесмози, синхондрози та сіностози скелету. Перервні з'єднання кісток. Суглоб, його будова і функції. Біомеханіка суглобів. Класифікація суглобів.

2

4.

^ Загальна міологія Будова м'язів як органа. Допоміжні апарати м'язів. Класифікація м'язів. Біомеханіка м'язів. Важільний принцип роботи опорно-рухового апарату. Важелі І та II роду у опорно-руховому апараті. Принципи анатомічного аналізу положень та рухів тілу людини.

2

5.

^ Загальна спланхнологія. Загальна характеристика внутрішніх органів. Класифікація внутрішніх органів. Загальний план будови трубчатих порожніх органів. Будова внутрі­шніх органів, які не мають порожнин. Залози та їх класифікація. Загальний план будови залоз внутрішніх органів. Лімфоїдні утворювання.

2

6.

^ Загальна ангіологія. Загальна характеристика судинної системи, її поділ на кровоносну та лімфатичну. Схема кровообігу: серце, артерії, капіляри, вени. Великий і малі коли кровообігу. Закономірності розгалуження кровоносних судин. Будова стінок артерій, вен і капілярів. Мікроциркуляторне русло, особливості його будови в печінці та нирках. Поняття про анастомози та огинаючий кровообігу.

2

7.

^ Загальна неврологія. Поділ нервової системи по топографічному та функціональному ознаку. Будова нервової тканини. Нейрон. Поняття про сіру та білу речовини. Типи просторового зв'язку нейронів в ЦНС. Організація нейронів в периферичній нервовій системі. Класифікація нейронів. Будова синапсу. Рефлекторний принцип діяльності нервової системи. Соматична та вегетативна рефлекторна дуга.

2

8.

^ Провідникові шляхи ЦНС. Огляд провідних шляхів головного і спинного мозку. Класифікація провідних шляхів та їх функціональна характеристика. Проекційні провідні шляхи півкуль великого мозку. Аферентні провідні шляхи, короткі та довгі. Пірамідальна система та її функціональне значення. Проекційні провідні шляхи середнього мозку: аферентні та еферентні провідні шляхи. Екстрапі-рамідальна система та її функціональне значення. Проекційні шляхи мозочку.

2

1

2

3

9.

Будова та класифікація аналізаторів. Вчення І.П. Павлова про аналізатори. Периферичний, провідниковий та центральний відділи аналізаторів, їх функціональна єдність. Класифікація аналізаторів. Класифікація рецепторів. Внутрішні аналізатори. Будова та функціональне значення рухового, вестибулярного та вісцерального аналізаторів.




10.

Аналізатори зовнішнього світу. Аналізатори зовнішнього світу, як джерело інформації про становище та зміни зовнішнього середовища. Будова та функціональне значення зорового, слухового, смакового, нюхового та шкірного аналізаторів.




ВСЬОГО:

20




^ Лабораторні роботи




1.

Скелет голови і тулубу. Мозковий та лицевий відділи черепу. Функції черепу. Кістки мозкового і лицевого черепу, їх будова та місце знаходження. Повітряносні пазухи і їх функціональне значення. Поєднання кісток черепу. Основа черепу. Топографічні утворення черепу. Хребтовий стовп. Положення, будова і функції хребтового стовпа. Загальний план будови хребця і різниця їх будови в різних відділах. З'єднання окремих хребтів. Грудна клітина. Грудина, ребра і їх будова. З'єднання ребер з грудиною і хребтовим стовпом. Рух ребер.

2

2.

^ Скелет верхніх кінцівок. Відділи верхніх кінцівок, їх кісткова основа. Кістки поясу верхніх кінцівок, їх будова і місце знаходження. З'єднання кісток поясу з тулубом і між собою. Кістки вільної верхньої кінцівки і їх поєднання. Особливості будови скелету верхньої кінцівки, пов'язані з вертикальним положенням тіла. Роль праці в процесі становлення верхньої кінцівки.

2

3.

Скелет нижніх кінцівок. Відділи нижніх кінцівок, їх кісткова основа. Кістки поясу нижніх кінцівок та їх поєднання. Таз у цілому. Вікові, статеві та індивідуальні особливості тазу. Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання. Ступня, як ціле утворення. Особливості будови стопи людини в зв'язку з прямоходінням

2

4.

^ М'язи спини. Площинні м'язи спини, прикріплюванні до кісток верхніх кінцівок, м'язи, прикріплюванні до стегон. Глибокі м'язи спини: довгі та короткі. Глибокі м'язи потиличної області. Функціональні групи м'язів, виконуючі рухи хребтового стовпа верхньої кінцівки та стегон. Діафрагма. Грудино- пояс-нична фасція та її функціональне значення.

2

5.

^ М'язи груди та живота. М'язи груди. М'язи, прикріплюванні до кісток верхніх кінцівок. Власні м'язи груді. М'язи живота. М'язи передній, бічний та задній стінки живота. Фасції та топографічні утворення стінки живота. Піхва прямого м'язу живота. Слабо захисне місце черевної порожнини, черевний прес, його функція. Функціональні групи м'язів, виконуючі рухи хребтового стовпа, верхніх кінцівок, тазу та стегон. Механізм обертання грудної клітини та зміни грудної площини при вдиху та видиху. Основні та допоміжні м'язи вдиху та видиху.

2

6.

^ М'язи верхніх кінцівок. Топографо-анатомічний поділ м'язів верхніх кінцівок: м'язи плечового по­ясу, м'язи плеча, м'язи передпліччя, м'язи кісток. Фасції верхніх кінцівок і їх функціональне значення. Функціональні групи м'язів, які виконують рухи верхньої кінцівки. Робота м'язів верхньої кінцівки при дистальній опорі.

2

7.

^ М'язи нижньої кінцівки. Топографо-анатомічний поділ нижньої кінцівки: м'язи тазу, м'язи стегна, м'язи гомілки, м'язи стопи. Фасції нижньої кінцівки та їх функціональне значення. Функціональні групи м'язів, які виконують рухи нижньої кінцівки. Робота м'язів нижньої кінцівки при дистальній опорі.

2

8.

^ Спинний мозок. Форма, розмір, положення та зовнішня будова спинного мозку. Внутрішня будова спинного мозку: сіра та біла речовини. Передні, задні і бокові рога сірої речовини. Локалізація рухових, вегетативних і вставних нейронів. Сегментарна будова спинного мозку. Спинномозкові нерви. Спинномозкові рідини.

2

9.

^ Головний мозок. Стовбурна частина головного мозку, топографія, зовнішня та внутрішня будова його відділів: довгий мозок, міст, середній мозок, проміжний мозок. Мозочок, зовнішня та внутрішня будова. Кінцевий мозок. Півкулі кінцевого мозку. Нюховий мозок. Мозолясте тіло. Зовнішня будова півкуль головного мозку. Кора півкуль. Локалізація коркових центрів. Внутрішня будова півкуль головного мозку: базальні ядра та біла речовина. Шлуночки головного мозку та їх зв'язок з півпаутинною порожниною.

2

10.

^ Органи чуття. Поняття про органи почуття. Органи зору, очне яблуко, його будова. Обо­лонка ока. Світлозаломленні середовища ока. Акомодаційний апарат ока. Короткозорість та далекозорість, астигматизм. Нерви та судини ока. Орган рівноваги, їх будова. Зовнішнє вухо. Зовнішній слуховий прохід. Барабана перепона. Середнє вухо, його топографія, будова. Орган смаку. Орган нюху. Шкіра як орган чуття.







ВСЬОГО:

20




^ САМОСТІЙНА РОБОТА




1.

Клітини та тканини. Будова та функції клітини. Тканини, клітини та міжклітинна речовина. Класифікація тканин. Епітеліальні тканини. Тканини внутрішнього середовища (сполучені тканини, тканини зі спеціальними властивостями, скелетні та рідкі тканини). М’язові тканини (поперечносмугаста, гладка та серцева), Нервова тканина.

2

2.

^ Скелет голови. Мозковий та лицевий відділи черепу. Функції черепу. Кістки мозкового і лицевого черепу, їх будова та місце знаходження. Повітряносні пазухи і їх функціональне значення. Поєднання кісток черепу. Основа черепу. Топографічні утворення черепу.

2

3.

^ М’язи голови та шиї. Топографо-анатомічний поділ язів голови: м’язі шиї: площина група м’язів шиї, середня група м’язів шиї, глибокі м’язи шиї. Фасції м’язів голови та шиї. Функціональні групи м’язів, які роблять рухи голови.

3

4.

^ Система органів травлення. Положення та функціональне значення органів травлення. Будова та топографія органів травлення; ротова порожнина, глотка, тонка кишка, товста кишка, пряма кишка. Залози слизової оболонки травного тракту. Будова та топографія великих травних залоз: привушна, підщепна, під’язична, печінка, підшлункова залоза. Сфінктери травного каналу та їх функціональне значення. Будова та функції черевини.

2

5.

^ Система органів дихання. Положення та функціональне значення органів дихання. Повітряносні шляхи, їх функція та особливості будови: носова порожнина, горлянка, трахея, бронхи. Форма, топографія, будова та функція легень. Плевра, її будова функції. Середостіння, органи утворюючі середостіння

2

6.

^ Сечостатева система. Сечові органи. Нирки, їх форма, топографія, зовнішня та внутрішня будова. Сечові вивідні шляхи, їх будова, топографія: чашечки та лоханки, сечоточник сечовий міхур. Чоловічі статеві органи, їх будова, топографія та функція: яєчко, додаток яєчка, мошонка, сім’яний канатик, сім’яний махорок, передміхурова залоза, статевий член. Жіночі статеві органи. Будова органів: яєчник, маточні труби, матка , піхва. Будова, топографія та функція: зовнішні статеві органи: великі та малі страмні губи, клітор, дівоча плевра.

4

7.

^ Залози внутрішньої секреції. Органи внутрішньої секреції, їх зв'язок з судинною та нервовою системами. Залози внутрішньої секреції, як ефектори нервової системи. Поняття про нейрогуморальну регуляцію організму. Будова, топографія та функція епіфізу та гіпофізу, щитовидної залози, паращитовидної та вилочкової залози; наднирники і хромафіник тельців. Внутрішньо секреторна частина підшлункової та статевої залоз.

2

8.

^ Судини малого кола кровообігу. Форма, розміри та топографія серця. Будова стінки серця. Відмінності м’язової тканини від скелетної поперечносмугастої м’язової тканини. Будова передсудів та шлуночків. Клапанний апарат серця. Послідовність току крові в камерах серця. Судини малого кола кровообігу.


2

9.

^ Судини великого кола кровообігу. Артерії великого кола кровообігу. Аорта, її частини: луковиця аорти, східна аорта, дуга аорти. Розгалуження аорти. Артерии верхньої кінцівки. Артерії ніжньої кінцівки. Вени великого кола кровообігу.Система верхньої полої вени. Внутрішня яремна вена. Зовнішня яремна вена. Вени верхньої кінцівки. Система нижньої полої вени. Загальна підвздошна вена та її основні притоки: зовнішня та внутрішня підвздошна вени, площині та глибокі вени нижньої кінцівки. Воротна вена та її притоки. Особливості венозного кровообігу в печінці та нирках.

4

10.

^ Лімфатична система. Загальний огляд лімфатичної системи та її зв'язок з кровоносною. Лімфа, її основні відмінності від крові. Лімфатичні капіляри, їх будова та відмінність від кровоносних капілярів. Лімфатичні судини. Лімфатичні вузлі, будова та топографія. Лімфатичні протоки. Органи кровотворення. Червоний кістковий мозок.

2

11.

^ Спинномозкові нерви. Утворення спинномозкового нерва, будова, топографія та гілки. Задні гілки спинномозкових нервів, їх хід і області іннервації. Передні гілки спинномозкових нервів. Утворення шийного, плечового, криже-куприкового сплетіння, їх будова та топографія. Короткі та довгі гілки сплетіння, їх хід та області іннервації. Проекція основних гілок на зовнішні покрови. Міжстегневі нерви, їх топографія та області іннервації.

2

12.

^ Черепно-мозкові нерви. Порядок нумерації та називання нервів. Класифікація черепно-мозкових нервів. Чутливі нерви: нюховий, зоровий, предвірно-равликовий. Рухові нерви: око руховий, блоковий, відводящий, додатковий, підязиковий. Змішані нерви: трійчастий, лицевий, блукаючий, язиковоглотний. Будова, локалізація ядер. Область іннервації.

2

13.

^ Вегетативна нервова система. Загальний план будови вегетативної нервової системи. Поділ вегетативної нервової системи на симпатичну та парасимпатичну. Симпатична нервова система. Центральний відділ симпатичної нервової системи. Прикордонний симпатичний ствол, його будова, топографія. Гілки шийного, грудного, поперекового та кресового відділів симпатичного ствола. Нервові сплетіння черевної порожнини тазу. Парасимпатична нервова система. Центральний відділ парасимпатичної нервової системи. Периферична частина парасимпатичної нервової системи.

2




ВСЬОГО:

31

Практичні заняття




Модульний контроль 1. Морфокінезіологічний аналіз опорно-рухового апарату. Рухи у суглобах стовпа та в атланто-потилочному зчленуванні. Функціональні групи м’язів, які здійснюють рухи хребта та голови. Рухи у суглобах грудної клітки. Головні, додаткові та допоміжні дихальні м’язи. Рухи у суглобах верхньої кінцівки при проксимальної і дистальної опорах. Функціональні групи м’язів, які здійснюють ці рухи. Рухи у суглобах нижньої кінцівки при проксимальної і дистальної опорах. Функціональні групи м’язів, які здійснюють ці рухи.

2




Модульний контроль 2. Організм як єдине ціле. Морфофункціональна єдність соматичних та вегетативних органів. Інтегративна роль нервової, ендокринної та серцево-судинної систем об’єднанні організму у єдине ціле. Аналізатори як анатомічний субстрат, який забезпечує взаємодію організму з навколишнім середовищем

2




^ ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ







Анатомічний аналіз положень та рухів тіла у обраної танцювальної вправі. Класифікація і техніка вивчення положень чи рухів тіла. Механіка викона­ного положення чи руху. Стан між зовнішніми на внутрішніми силами, які діють на тіло. Положення та рухи ЗЦТ та центру важкостей окремих біоланок тіла. Морфологія положення яке вивчається чи рухів. Положення та рухи біоланок тіла у окремих суглобах. Функціональні групи м'язів, які забезпечують це положення чи рухи. Характеристика роботи м'язів (пере­борюючи, поступаючи, утримуюча). Анатомічні особливості дихання.

6


^ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Лекції з наочними посібниками

Виконання практичних робот

Індивідуальні консультації


^ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ


Поточне тестування (опитуван­ня) на лабораторних заняттях, експрес-контроль

Контроль виконання СРС, індивідуальна робота (захист рефератів)

Модульний контроль, підсумковий тест


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

Лабораторні заняття, самостійна робота

Рівні

Характеристика рівня знань та навичок

Бали

Достатній

Завдання виконано у повному обсягу, практичні навички існують.

2

Недостатній

Завдання виконано не повністю , практичні навички відсутні.

1

Індивідуальна робота, модульний контроль

Рівні

Характеристика рівня знань та навичок

Бали

Високий

Відповіді повні, матеріал засвоєно в повному обсязі, демонстрація практичних навичок впевнена, презентовано додатковий матеріал

24

Достатній

Відповіді вірні, але не повні, додатковий матеріал відсутній, наявність практичних навичок

18

Середній

Відповіді неповні, в більшості віріні, відсутність додаткового матеріалу, невпевненість практичних дій

12

Низький

Відповіді помилкові, невпевнені, практичні дії невпевнені

6

^ Оцінка академічної успішності студента

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої систем (ЕСТS).


шкала ЕСТ8

національна шкала

примітка

А

90...100

ВІДМІННО

запис підсумкової оцінки у балах національної шкали у залікову книжку і відомість

призначається стипендія

підвищена

С

75...89

добре

індивідуального навчального плану студента




БЕ

60...74

задовільно




РХ

35...59

незадовільно

без запису в заліковій книжці

можливість повторного складання під час

підсумкової атестації

Р

1...34

незадовільно

обов'язковий повторний курс поза держбюджетом

Студенту, який не склав відповідний заліковий модуль, проставляється "0"

Студент, який протягом семестру склав на 1...59 балів залікові модулі з будь-якого виду аудиторних за­нять даної навчальної дисципліни, має оцінку "незадовільно" з даної навчальної дисципліни


^ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

ОСНОВНА

  1. Козлов В.И. Анатомия человека. – М., 1978. – 547 с.

  2. Иваницкий Н.О. Анатомия человека. – Т. 1. – М., 1956. – 548 с.

  3. Иваницкий Н.О. Анатомия человека. – М., 1985. – 544 с.

ДОДАТКОВА

  1. Гладьішева А.А. Анатомия человека. – М., 1977. – 343 с.

  2. Привес М.Г. й др. Анатомия человека. – А., 1969. – 343 с.

  3. Сапин М.Р., Билич Г.А. Анатомия человека. – М., 1989. – 544 с.

  4. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Т. 1. – М., 1972. – 458 с.

  5. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Т. 2. – М., 1973. – 468 с.

  6. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – Т. 3. – М., 1974. – 399 с.


Схожі:

«Анатомія людини» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010200 «Фізичне виховання» icon«Анатомія, фізіологія дітей та підлітків з основами валеології» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010105 «Корекційна освіта»
...
«Анатомія людини» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010200 «Фізичне виховання» iconДжуринський п. Б. Теорія І методика викладання плавання напрям підготовки 0102 Фізичне виховання, спорт І здоров’я людини спеціальність 010201 Фізичне виховання для студентів I курсу Інституту фізичної культури та реабілітації
Державний заклад „південноукраїнський державний педагогічний університет імені к. Д. Ушинського”
«Анатомія людини» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010200 «Фізичне виховання» iconРобоча програма о сновиекологі ї для студентів Інституту фізичної культури та реабілітації Спеціальність 010201 «фізичне виховання», 010105 «корекційна освіта (за нозологією)»
«людина-суспільство-природа». Формування екологічного світогляду сприяє розвитку творчого потенціалу людини, тобто його здатностей...
«Анатомія людини» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010200 «Фізичне виховання» iconРобоча програма основи медичних знань для студентів ІІІ курсу інституту фізичної культури та реабілітації спеціальність: "Фізичне виховання І спортивно-масова робота "
Міністерства Освіти та Науки України №43 від 02. 02. 2001 р. І структурної програми навчального курсу «вища освіта україни І болонський...
«Анатомія людини» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010200 «Фізичне виховання» iconРобоча програма основи медичних знань для студентів ІІІ курсу інституту фізичної культури та реабілітації спеціальність: "Фізичне виховання у спеціальному дитячому закладі "
Водночас вчитель несе моральну І юридичну відповідальність за збереження життя І здоров'я дітей на час перебування в навчальному...
«Анатомія людини» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010200 «Фізичне виховання» iconМетодичні рекомендації для студентів, які навчаються за фахом фізичне виховання
Розглянуто на засіданні вченої ради інституту фізичної культури та реабілітації (протокол №2 від 2008 )
«Анатомія людини» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010200 «Фізичне виховання» iconПитання до самостійної роботи для студентів ІV курсу Інституту фізичного виховання І спорту Спеціальність «Фізичне виховання»
Поняття про засоби фізичного виховання. Фізична вправа – основний І специфічний засіб фізичного виховання
«Анатомія людини» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010200 «Фізичне виховання» iconПрограма фахового випробування для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра у галузі знань 0102 «Фізичне виховання, спорт І здоров’я людини»
«Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини» за напрямом підготовки 6010201 «Фізичне виховання*»
«Анатомія людини» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010200 «Фізичне виховання» iconПрограма фахового випробування для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста у галузі знань 0102 «Фізичне виховання, спорт І здоров’я людини» за напрямом підготовки 701020101 «Фізичне виховання*»
«Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини» за напрямом підготовки 701020101 «Фізичне виховання*»
«Анатомія людини» для студентів 1 курсу інституту фізичної культурі та реабілітації спеціальність – 010200 «Фізичне виховання» iconІнститут фізичної культури та здоров’я
Альошина Алла Іванівна координатор ects від інституту фізичної культури та здоров’я, кандидат наук з фізичного виховання І спорту,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи