Серія: правова освіта студентів вступ icon

Серія: правова освіта студентів вступ




Скачати 410.13 Kb.
НазваСерія: правова освіта студентів вступ
Сторінка1/3
Дата15.10.2012
Розмір410.13 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3



Основи


права інтелектуальної

власності в Україні


навчальний посібник для студентів

гуманітарних факультетів

Серія: правова освіта студентів




ВСТУП



Найвищим досягненням сучасної демократії в економічній сфері можна вважати вирішення проблеми відношення держави до проблеми приватної власності. Однією із складових частин цієї проблеми є питання визначення прав людини на результати своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

В умовах вузівської освіти кожен студент має широкі можливості для творчої діяльності, результати якої можуть бути використані для покращання матеріальної й духовної сторін життя як окремої особи, так і всього суспільства в цілому. Це можуть бути, наприклад, талановито розроблені наукові праці з фізичного виховання, психологічного тестування, реабілітації фізичних недоліків людини, музичні твори, зразки образотворчого мистецтва, ювелірні вироби, картини і багато чого іншого.

На жаль, практика минулих років мала надто звужені рамки, в яких право інтелектуальної власності не надбало можливості заполучити необхідної виразності та конкретики. Тільки з прийняттям Конституції України, у якій остаточно було затверджено принципи існування незалежної української держави, питання інтелектуальної власності було вирішено у повному обсязі. Але давні традиції, як це не прикро, мають певний вплив і діють по сьогодення. Це помітно, в першу чергу, із того, що в нашій країні люди не знають, а тому й не вміють скористатися тим, що у всьому світі вже давно стало аксіомою: результати інтелектуальної й творчої праці – є приватне надбання того, хто створив ту чи іншу матеріальну або духовну цінність. Ця хвора традиція має досить глибокі коріння і в сучасному українському суспільстві. Навіть серед студентської маси, окрім, мабуть, студентів, які навчаються в юридичних вузах, мало хто має більш менш приблизне уявлення про те, що таке інтелектуальна власність, для чого вона погрібна і взагалі як нею користуватися.

Ще одним суттєвим недоліком у засвоєнні змісту та суті поняття “інтелектуальна власність” є те, що сучасні закони пишуться надто формальною мовою і потребують чимало зусиль для того, щоб їх правильно й чітко зрозуміти. Не запобігли цих недоліків й правові документи, які регламентують питання інтелектуальної власності в Україні. Справа ускладнюється ще й такими обставинами як відсутність у цьому напрямку популярної літератури, яка б сприяла усвідомленню достатньо складних та об'ємних понять.

Важливість усвідомлення необхідності знання правових основ інституту інтелектуальної власності не може бути перебільшеною. Отже студенти нашого вузу мають, мабуть, не менш, але більш широкі творчі можливості, ніж інші у пошуках напрямків, які призводять до фінальної стадії – придбання й використання права на результати інтелектуальної та творчої праці. Такі можливості мають студенти усіх без винятку факультетів, оскільки їх майбутній фах має прямий зв'язок із сучасними тенденціями, які націлені на прогрес і розвиток нашого суспільства. Висловлюємо щиру надію, що цей навчальний посібник певною мірою допоможе нашим студентам заполучити необхідні знання й реалізувати свій талан і здібності у творчих пошуках.


^ Розділ І. Теоретичні основи інституту інтелектуальної власності.


1. Сутність поняття “творча діяльність”.


Унікальність людини полягає в тому, що вона перетворює навколишнє середовище для своїх потреб. Жодна інша жива істота не здібна створювати засоби виробництва. Для цього потрібні розум та свідомість. Людина має природну можливість генерувати ідеї і перетворювати їх у відповідну конкретну форму. Так духовне стає матеріальним. Цей процес постійно триває відносно довгий час, за який людина пройшла шлях від штучно зробленої кам'яної сокири до сучасних комп'ютерних та космічних технологій.

Кожна людина теоретично володіє здібностями генерувати ідеї і втілювати їх у будь яку виразну матеріальну форму. Цей процес у загальному визначені надбав назви творча діяльність. Люди, які мають пряме відношення до такого роду діяльності, часто прозиваються людьми творчої професії, наприклад, поети, письменники, артисти, художники, скульптори, винахідники, вчені тощо. З цього не важко дійти висновку, що первісною безпосередньою і, до того ж обов'язковою, вимогою інституту інтелектуальної власності є творча діяльність. Таким чином, творча діяльність є першою і головною складовою частиною на шляху надбання права інтелектуальної власності.

В процесі творчої діяльності людина досягає якогось певного результату. Чи можна кожний такий результат творчої та інтелектуальної діяльності вважати основою, за якою обов'язково настає право власності? Мабуть, тільки теоретично, оскільки сам результат повинен відповідати цілій низці вимог, тобто оригінальність, відсутність аналогів, потенційні можливості до використання та інші. При цьому треба підкреслити й добре усвідомити, що інститут інтелектуальної власності є достатньо складною й багатокомпонентною частиною суспільного життя. Кожен з таких компонентів має свою специфіку і свої особливості, які безумовно необхідно ураховувати на шляху до надбання права інтелектуальної власності.

В загальному визначені під інтелектуальною власністю розуміється потенційне право кожного громадянина держави володіти й розпоряджатися результатами своєї творчої праці. Потенційно тому, що не кожен результат може стати власністю навіть тоді, коли, на перший погляд, містить в собі всі необхідні для цього компоненти. Наприклад, у світовій практиці існує загальноприйняте рішення не визнавати інтелектуальною власністю проекти й моделі вічних двигунів. Щоб більш чітко уявити поступовість процесу надбання права інтелектуальної власності, специфіку й особливості його формування, необхідно більш детально розглянути відповідні компоненти, які складають в цілому це поняття.


^ 2. Загальна характеристика основних компонентів процесу творчої діяльності.


На початку розгляду цього питання необхідно внести певні пояснення. В даному випадку мова йде про процес творчої діяльності, який знаходиться за межами правового впливу, тобто творчий процес не може регулюватися будь-яким законодавством. Він повністю контролюється і спрямовується тільки людиною згідно з її метою і бажанням. На цьому етапі процес формування права інтелектуальної власності носить чисто суб'єктивний характер і в повній мірі залежить від суб'єкта творчої діяльності.

Суб'єктом творчої діяльності може бути людина, або група людей, оскільки тільки людина може генерувати ідеї і втілювати їх у будь яку конкретну матеріальну форму. Таким чином, первісним компонентом творчого процесу завжди виступає суб'єкт творчої діяльності, тобто фізична особа чи кілька осіб. Але фізична особа може стати суб'єктом тільки у такому випадку, коли вона планує досягти якогось конкретного результату. Наявність конкретного результату, знову ж таки не завжди може мати пряме відношення до права інтелектуальної власності. Усе залежить від того, який буде досягнуто результат і з якою метою людина до нього дійшла. Наприклад, людина вирішила створити духовну (художній твір, картину, скульптуру, музичну композицію) або ма теріальну цінність (технічний засіб, ювелірний виріб, прибор, інструменти, механічну конструкцію). Ясна річ, що кінцевий результат може бути як позитивним, так і негативним. Щось завадило людині досягти очікуваного успіху.

Тому, суб'єкт творчої діяльності повинен відповідати певним вимогам. Для того щоб сформулювати ідею, яку можна втілити в матеріальну форму необхідно мати професійну підготовку або необхідну сукупність знань у тій чи іншій галузі творчої діяльності. Так композитор навряд чи надумає писати картину, а художник оперу. Ясно, що у цьому випадку мова не йде про аматорські захоплення, які можуть мати місце, а про намір дістатися права інтелектуальної власності. Якщо людина випробує свої, навіть надто високі, творчі можливості у мало знайомій галузі, можна впевнено стверджувати, що суб'єктом творчої діяльності вона не стане, поки не набуде необхідних для цього знань.

Далі, після того, як ідея досягне необхідного ступеня визначеності її необхідно втілити в конкретну форму сприяння. Іншими словами, ідея має перетворитися у відповідну модель, яка є відповідним аналогом цієї ідеї. Для цього суб'єкт творчої діяльності повинен володіти певними вміннями, навичками, майстерством. Знову ж таки, композитор не зможе робити фарбами, а художник не знає, як складати ноти. Наявність у людини сукупності знань і вмінь у цілому складають перший і головний компонент творчого процесу – суб'єкта творчої діяльності.

Наступний етап процесу формування права інтелектуальної власності повністю залежить від мети суб'єкта творчої діяльності. Справа полягає в тому, що в реальному житті може виникнути своєрідне протиріччя: людина, яка вже створила згідно із замислом його відповідний аналог, може або не знати про існування права інтелектуальної власності, або свідомо його ігнорувати. Така позиція, можлива тоді, коли суб'єкт творчої діяльності вважає свій витвір нездібним для використання у широкому обсязі. Не так уже й рідко можна побачити у майстернях або в сільському господарстві чимало пристосувань, які в тій чи іншій мірі полегшують працю робітників. Але автори таких засобів малої механізації вважають свої вироби дрібними іграшками. Природно, що в цьому може бути певна частка здорового глузду, а іноді може статися й таке, що автори щиро помиляються. Так це, чи не так можна побачити, якщо проаналізувати наступну складову частину творчого процесу.

^ Об'єкт творчої діяльності – це безпосередньо результат, на який були спрямовані зусилля суб'єкту. Якщо суб'єкт визнається як головний компонент творчого процесу, то об'єкт має посісти місце найбільш відповідального. Справа в тому, що саме об'єкт визначає якісну сторону процесу творчої діяльності і, мабуть, аж ніяк не байдуже для кого і для чого його зроблено.

В реальному житті може скластися ситуація, коли людина вважає свою творчу діяльність природним засобом життя. Тільки пізніше вона усвідомлює, що результат її праці може надбати права інтелектуальної власності.. Може статися й так, коли людина свідомо штучно спрямовує свої зусилля на те, щоб досягти поставленої мети, тобто стати суб'єктом права інтелектуальної власності. Як перший, так і другий варіант безумовно, мали й мають місце, оскільки люди завжди поділялися на "романтиків” і на “раціоналістів”, але це вже сфера більш психологічних міркувань. Історія пам'ятає таки колоритні фігури як росіянин Кулібін і американець Едісон. Перший створив тисячі яскравих винаходів, але за все своє життя так нічого і не отримав.. Другий, навпаки, із своїх не менш яскравих винаходів зробив солідний капітал. Так чи інакше, але в будь-якому випадку об'єкт творчого процесу повинен відповідати цілій низці достатньо високих вимог.

Ці вимоги краще за все урахувати до того, як ідея тільки починає втілюватися у заплановану форму, тобто схилитися більше у бік раціоналістичного мислення. До речі, майже усі цивілізовані держави сучасного світу заохочують і підтримують саме такий підхід. З другого боку, важко уявити собі, щоб людина, яка, наприклад, пише роман, могла заздалегідь спрогнозувати його наступну долю. Тому зараз мова йде, головним чином, про те, що творча діяльність має втілювати в собі як романтичні, так і раціоналістичні ознаки. Як би там не було, але людина завжди перетворює навколишнє середовище, виходячи, у першу чергу, із своїх духовних чи матеріальних потреб. Не можна при цьому заперечити й той факт, що кожна людина, яка приймає участь у творчому процесі, повинна мати певну сукупність здібностей і талантів. Ця вимога є безумовною, оскільки вона, і тільки вона, визначає якість результатів творчої й інтелектуальної діяльності. Мабуть, не має сенсу комусь доказувати те, що безталанна людина ніколи не створить щось подібне до шедевра.

В першу чергу, об'єкт творчої діяльності має пройти своєрідний тест щодо його оригінальних відмінностей від інших аналогів, які вже було попередньо створено іншими творцями. Наскільки це не просто, можна переконатися з декількох спрощених ситуацій. Наприклад майстер-ювелір вирішив здивувати світ якоюсь незвичайною каблучкою. Різноманітних каблучок, як відомо, у світі мільйони, а може й мільярди. Незліченна кількість має перебувати у ширвжиткові, чисельна кількість примірників знаходиться у колекціонерів і, нарешті, є індивідуальні зразки, зроблені блискучими майстрами на замовлення шляхетних осіб. Як зорієнтуватися у такого роду космічній безмірності? Можна собі уявити, скільки творчих зусиль доведеться покласти майстру-ювеліру, щоб створити дійсно якусь оригінальну, глибоко відмінну від усього іншого, річ. Вільно чи невільно, а може з'явитися думка: чи взагалі є сенс город городити? На це питання може відповісти тільки сам майстер відповідно від того, наскільки він упевнений у власних творчих силах.

Більш привабливою уявляється ситуація, коли художник пише картину або письменник роман при умові, що вони щиро не мають навіть і думки про плагіат. Але чому більш привабливою? Хіба картин і романів на світі зроблено менше ніж каблучок? Не менше, а, мабуть, набагато більше. Справа в тому, що такі твори дозволяють більш виразно визначити індивідуальність людини. Дійсно, пейзажів, натюрмортів, портретів та інших картин написано безліч. Але всі вони не схожі один на одного. Може бути щось близько подібне, але все ж таки кожна робота буде відрізнятися від існуючих аналогів. Те ж саме можна стверджувати й про літературні художні твори. Інша справа, коли мова заходить про якісну сторону таких творів. Як картина, так і книга можуть бути створені генієм, людиною середніх здібностей, дилетантом або й зовсім бездарною особою. Важливо те, що всі ці автори у своїх творах віддзеркалюють свій внутрішній духовний світ, його глибину, багатство, відношення до людей, відтворюють емоційно-психологічні моделі, які тим чи іншим чином впливають на глядачів і читачів, і в чомусь, можливо, їх переконують, виховують, роблять дещо іншими. Як це не парадоксально виглядає, але у вказаних галузях творчої діяльності з однаковим успіхом можуть відобразити свою оригінальність та індивідуальність як геній, так і бездарність. Подібне твердження, само собою, не претендує на абсолют, але воно не таке вже й безгрунтовне. На його користь свідчить такий факт: твори класиків вітчизняної та зарубіжної літератури можна сьогодні знайти тільки у фірмових магазинах, а про якість “продукції”, яку розповсюджує безліч книжкових кіосків годі й казати. Тим не менш, наявність новизни або оригінальності ще зовсім не означає, що об'єкт творчої діяльності набуває права стати об'єктом інтелектуальної власності. Для цього необхідно виконати наступну вимогу – визначити певний еквівалент цінності об'єкту.

^ Цінність об'єкту творчої діяльності - мабуть, один із найголовніших критеріїв його якості. Цей критерій передумовляє головний сенс усього важкого й складного процесу творчої праці. Цінність може визначатися матеріальним або духовним еквівалентом, залежно від того, в якій формі представлено результати творчої діяльності. Матеріальна та духовна цінності об'єкту, як правило, знаходяться між собою у тісному зв'язку, але якась із сторін може мати приоритетну дію. Наприклад, така цінність як ювелірний виріб має більш приоритетну матеріальну дію, а картина, скульптура, книга, опера, пісня мають більш приоритетну емоційну, психологічну, духовну цінність. Яка з них “коштує” більше буде визначати суспільство, коли об'єкт дістане юридичного статусу.

Такий критерій суб'єкту як цінність, завжди був і залишається головною мірою у прагненні людини стати суб'єктом інтелектуальної власності. Таке прагнення є цілком природним, хоча історична практика з цього приводу містить випадки, які, мабуть, наближаються до абсурду. Наприклад, художні твори Ван Гога або Піросмані при житті художників коштували копійки, але через деякий час після їх смерті, стали рідкісними шедеврами, що коштують мільйони. Для суб'єкта творчої діяльності визначення цінності результатів своєї роботи частіш за все є надто важким завданням. Дійсно, в ювелірному виробі, окрім номінальної ціни відповідних матеріалів, оцінюється рівень мистецтва, фантазії, майстерності, винахідливості майстра. Хіба можна такі духовні одиниці виміру людського фактора втиснути у чіткі рамки грошового еквівалента?

Так само важко, навіть приблизно, оцінити коштовність творів духовного напрямку, наприклад, тієї ж книги або картини. Спрогнозувати цінність об'єкту творчої діяльності в тій чи іншій мірі, звісно, можна, але вона буде повністю залежати від того, які тенденції панують на даний момент у суспільстві. Такі тенденції складаються залежно від специфіки існуючої кон'юнктури, яку формують сучасна мода, реклама, вподобання людей, тобто те, що частіше називають попитом до використання.

^ Попит до використання визначає доцільність кінцевих результатів творчої діяльності, їх здібність до тиражування. Хоча цінність об'єкту й попит до використання тісно пов'язані одне з одним, але все ж таки ці поняття принципово відрізняються. Так, цінність може бути копійковою, а тираж досягти десятки мільйонів примірників. Найбільш виразно це проявляється, головним чином, у технічній сфері. Наприклад, ідея використати хрестоподібні насічки на головці шурупа замість однієї. Таке, на перший погляд, нехитре удосконалення призвело до виникнення нової технології у виробництві. Безумовно, що книги, картини, ювелірні вироби та інші речі люди завжди купували й будуть купувати. Але майже всім добре відомо, що одні книжки розходяться серед населення швидко й у достатньо великій кількості, а інші можуть роками лежати на прилавках. Це означає, що вони не мають попиту до використання. Така ж ситуація природно має місце у спробах авторів реалізувати свої твори через відповідні видавництва. Для того щоб певна книга увійшла до масового тиражу, видавець має бути впевненим, що вона буде мати очікуваний попит. Крім того, слід також ураховувати жанр і характер відповідної літератури. Якщо книга має вузько спрямований напрямок цілком зрозуміло, що її буде купувати та частина суспільства, яка має відповідний інтерес до цього напрямку, скажімо, професійної діяльності. Наприклад, на відмінну від художньої літератури, яку купують всі прошарки населення без винятку, навчальною або спеціальною літературою цікавиться лише вузьке коло тих, хто займається саме цією проблемою. Ясна річ, що подібні міркування носять спрощений умовний характер, оскільки формування попиту до використання є процес відносно самостійний, залежний від багатьох факторів економічного, психологічного, культурного та іншого напрямків. Автор відповідного результату навряд чи буде в змозі їх урахувати, але так чи інакше йому треба бути готовим вирішувати і таку проблему.

Суб'єкт творчої діяльності завжди повинен звертати увагу ще на одну суттєву обставину, яка відіграє значну роль у житті сучасного суспільства. Мова йде про наступну складову частину процесу – відповідність результатів творчої діяльності принципам моралі, гуманізму, естетики й культури. Хоча кожен автор у своїх творчих замислах має достатньо широкі межі вибору інтелектуальної діяльності, вона все ж таки має край доступного й розумного. Ця проблема була досить актуальною у всі часи, залишається вона такою і сьогодні. Більш того, сьогодні її роль значно підвищується, оскільки за роки незалежності в Україні значно змінилися акценти й погляди на всі сфери суспільного життя і, на жаль, не завжди в кращу сторону. Так, традиційні слов'янські звичаї і норми моралі, в тому числі й релігійні переконання, у значній мірі поступилися навалі західної сучасної культури з елементами бруду, насилля і розпусти. Усе це пояснюється надбанням, поширенням і розвитком демократії, хоча насправді негативні явища нічого загального з демократією не мають.

Тенденції, які панують зараз серед молоді, підштовхують її до розуміння демократії як усе дозвілля. Напівдорослі діти докоряють своїм батькам за те, що вони бідні, потребують шикарних автомобілів, модної одежі, красивого розважливого життя. Звідси пояснюється постійний зріст кримінальних злочинів у формі вбивств, насильства, грабунків, крадіжок, аморальної поведінки тощо.

Джерела, із яких формуються негативні тенденції ні для кого не є секретами. Це, в першу чергу, засоби масової інформації з їхніми кінофільмами, газетами, журналами, диспутами на тему: чи можна вважати порнографічну продукцію мистецтвом, професію проститутки гідною, а гомосексуалізм нормальним природним явищем? Не має сумніву в тому, що з певним часом охмарене таким чином суспільство дасть на ці питання позитивну відповідь. Тоді наша національна гідність тільки що й залишиться у передвиборчих гаслах. Чому засоби масової інформації роблять нашому суспільству таку небезпечну послугу? Причина до того тільки одна – великі гроші. Гроші стають сенсом життя, а кожен автор завжди залишається людиною з її природними слабкостями. Тому однією із суттєвих вимог, які ставляться до авторів інтелектуальної продукції – це їх відповідальність перед суспільством як за теперішній час, так і за майбутнє.

Останнім компонентом процесу або вимогою до об'єкта творчої діяльності є його відповідність до закону. Це означає, по-перше, що об'єкт по своїй суті та змісту просто не має місця у переліку об'єктів, які мають набувати права інтелектуальної власності; по-друге, такий об'єкт може суперечити чинному законодавству, навіть якщо всі попередні компоненти творчого процесу присутні. Така ситуація виразно проглядається у виробництві наркотичних засобів. Наприклад, автор прикладає багато творчих зусиль, щоб винайти формулу сучасного сильнодіючого наркотику. У наявності є всі компоненти процесу – творчість, новизна, оригінальність, цінність, попит до використання, але виробництво, поширення й продаж наркотиків чинним законодавством заборонено, окрім тих, які використовуються в медичній галузі. Таким чином, процес творчої діяльності, який складає основу інституту інтелектуальної власності, містить у собі цілу низку обов'язкових компонентів і вимог.


Візуально його можна відобразити як своєрідну блок-схему, яка більш виразно дає можливість усвідомити сутність та зміст цього процесу.


^ СУБ`ЄКТ ТВОРЧОЇ
  1   2   3

Схожі:

Серія: правова освіта студентів вступ iconТема 15. Правова свідомість та правова культура
Поняття та система правосвідомості: правова ідеологія, правова психологія, правова поведінка
Серія: правова освіта студентів вступ iconСеместровий план
...
Серія: правова освіта студентів вступ iconПравила прийому до Сумського державного університету у 2012 році суми 2012
Провадження освітньої діяльності у Сумському державному університеті (далі СумДУ) здійснюється відповідно до ліцензій монмолодьспорту...
Серія: правова освіта студентів вступ iconПравила прийому до Приватного вищого навчального закладу
Міністерства освіти І науки, молоді та спорту серія ад №041434 від 13. 07. 2012 р., термін дії ліцензії до 01. 07. 2017 р. Прийом...
Серія: правова освіта студентів вступ iconК-ть годин в сем
Вступ. Об’єкт і предмет курсу. Загальні положення та нормативно-правова база кадастру природних ресурсів. Структура та зміст, організаційне...
Серія: правова освіта студентів вступ iconМодульного тестового контролю знань студентів з курсу "інженерна та комп'ютерна графіка"
Для студентів за напрямами підготовки: 010104 "Професійна освіта", 010103 "Технологічна освіта"
Серія: правова освіта студентів вступ iconХерсонський державний університет Кафедра природничо-математичних дисциплін та логопедії
Робоча програма “Логопедія з історією логопедії” для студентів за напрямом підготовки 010102. Початкова освіта, 010101. Дошкільна...
Серія: правова освіта студентів вступ iconНавчально-методичний посібник для студентів напрямків підготовки 010 103 Технологічна освіта, 010 104 Професійна освіта 5
Деталі машин та основи конструювання. Методичні рекомендації з курсового проектування для студентів напрямків підготовки 010 103...
Серія: правова освіта студентів вступ iconП.І. Б. (повністю): Байша Кіра Миколаївна
Дисципліни: університетська освіта, маркетинг, промисловий маркетинг, вступ у спеціальність
Серія: правова освіта студентів вступ iconТема 25. Демократична правова держава
Правова держава — це держава, в якій юридичними засобами реально забезпечено максимальне здійснення, охорону І захист основних прав...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи