Робоча програма з навчальної дисципліни «Ф ілософія історії» для студентів спеціальності «філософія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи ) icon

Робоча програма з навчальної дисципліни «Ф ілософія історії» для студентів спеціальності «філософія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи )




Скачати 404.18 Kb.
НазваРобоча програма з навчальної дисципліни «Ф ілософія історії» для студентів спеціальності «філософія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи )
Сторінка2/4
Дата15.10.2012
Розмір404.18 Kb.
ТипРобоча програма
1   2   3   4



МОДУЛЬ 1.

Змістовий модуль I

Історія як відтворювання минулого. Минуле в античній і середньовічній історіософії

^ ТЕМА І. Філософія історії: загальна характеристика. Співвідношення філософії історії з іншими галузями соціально-гуманітарних знань


Філософія історії як підсистема філософських знань. Місце філософії історії в системі сучасних філософських знань, її взаємозв’язки з іншими галузями філософського пізнання. Уявлення про виникнення історії людства. Міфологічне та наукове мислення в історії. Теократична та міфологічна історія Месопотамії. Міфопоетична та міфотворча думка в стародавньому Вавилоні та Єгипті. Типи історичного уявлення – апріорне та перцептивне. Рештки минулого та можливості його реконструкції. Історична і джерелознавча критика та ментальні настанови дослідників. Зовнішня (мала) та внутрішня (велика) критика джерел. Історія як мистецтво маніпулювання свідоцтвами джерел. Синкретичність міфологічного історико-філософського та художнього мислення в освоєнні історичної реальності.

^ ТЕМА 2. Антична ідея історії


Антична історія як перетворення думки в знання. Уявлення про час та рушійні сили історії. Поняття про ентелехію Аристотеля. Поняття про потос, гібріс та арете. Історико-філософські ідеї Гомера. Вчення про п’ять віків у «Теогонії» Гесіода. Філософія історії Гекатея Мілетського. Логографи. Геродот, Фукідид, Ксенофонт. Полібій та його перша «Всесвітня історія». Корнелій Тацит, Лукрецій Кар та його вчення про три віки історії людства. Гуманістичність та оптимістичне уявлення про сутність людини. Метафізичність як основа субстанціональності. Історія як циклічний процес.

^ ТЕМА 3. Християнська ідея історії. Історико-філософські погляди доби середньовіччя


Лінійна концепція історії. Августин Блаженний і патрістика. Бажання, первородний гріх та благодать як рушійні сили історії. Бог як чиста діяльність. Особливості розуміння історії в праці Аврелія Августина «Про Град Божий»: ідея про два «гради», категорія часу та проблема її визначення. Всесвітня історія як усесвітній суд. Універсальність, провіденціальність та періодичність історії. Періоди по царюванням Бога-батька, Бога-сина і Бога-святого духу. Періодизація по 4-х імперіях. Апокаліптика й есхатологія. Трансцендентність та іманентність. Ідея мінливості Оттона Фрейзінгенського. Розуміння всесвітньої історії Іоанном Солсберійським. Особливості середньовічного історичного знання.

^ ТЕМА 4. Епоха Відродження. “Спіральна” теорія та її наслідки


Історія людських пристрастей (Ж. Боден, Ф. Бекон). Схоластика і гуманізм: спадкоємність і незбіг. Філософія історії Нікколо Макіавеллі. Скептицизм. «Наукова революція» в середині XVII ст. Рене Декарт і картезіанці. Жан Мабільон і його дипломатика. Антикартезіанці. Дж. Локк, Д. Берклі, Д. Юм, Дж. Віко і теорія «історичного круговороту». Поява «допоміжних історичних дисциплін», потреба в історичній критиці джерел. Гносеологічні (”verum et factum cоnvertuntur”) і періодизаційні принципи Дж. Віко, його розподіл рушійних сил історії по епохах.


Змістовий модуль ІІ

Розвиток історико-філософських ідей від епохи Просвітництва до сучасності

ТЕМА 5. Філософія історії європейського Просвітництва та романтизму


Наступники Дж. Віко в епоху Просвітництва, класицизму та романтизму. Філософія історії як критичний спосіб пізнання минулого. Гелграфічний детермінізм та його особливості. Філософсько-історичні погляди Ш. Монтеск’є. Філософія історії Вольтера, А. Тюрго, М. Кондорсе. Філософсько-історичні ідеї Ж. Мельє, Д. Дідро, П. Гольбаха, Г. Гердера. Філософія історії європейського романтизму: Ф. Шлегель, Ф. Шеллінг, Ж. де Местр, Ф. Шиллер.


^ ТЕМА 6. Утопія та її місце в соціальному бутті людини. Проблеми виходу утопічного ідеалу за межі трансцендентного


Проблема визначення поняття "утопія" та його співвідношення з такими дефініціями як "утопічна свідомість" та "утопізм". Основні риси, характерні для утопії; функції, які виконує утопічна думка в соціальному середовищі. Взаємодія утопії з гносеологічними та аксіологічними категоріями: ідеал, мета, істина, дійсність, час та простір. Класифікація утопій за схемою, запропонованою польським вченим Є. Шацьким та відношення до неї сучасних науковців. Еволюція утопічної думки та її особливості. Можливості утопії «підірвати» соціальну реальність. Проблема визначення історичної дійсності в утопічній думці. «Коммунітарні експерименти», утопія і революція, утопія та реформаторський проект.


^ ТЕМА 7. Історичні концепції XIX ст. Методологія і феноменологія


Філософсько-історичні ідеї істориків «епохи реставрації» – О. Т’єррі, Ф. Гізо, Ф. Міньє, А. Тьєр. Г. Гегель та І. Кант – методологія і феноменологія. Неокантіанство, номотетичні та ідіографічні науки. Гегельянство і марксизм. Теорія суспільно-економічних формацій. Еволюціонізм і теорії історичного прогресу. “Позитивна філософія” О. Конта та позитивізм Л. Ранке. Суспільство як предмет об'єктивного наукового дослідження. Позитивізм в історії як розвиток картезіанства.


^ ТЕМА 8. Некласична філософія історії та цивілізаційні концепції історії XIX – першої половини XX ст. ст.


Посткласична та некласична філософія історії як багатовекторний поліцентрічний процес осмислення історичної реальності. Формування позитивістського та антипозитивістського напрямів осягнення історичної реальності. Соціал-еволюціонізм Д. Леббока. М. Данилевський і теорія “культурно-історичних типів”. “Занепад Європи” О. Шпенглера. Теорія культурних кіл. Інтуїтивізм і gestalt культури та цивілізації. “Енвайронментальний детермінізм” А. Тойнбі. “Чисті системи” цивілізації як об'єкти наукового вивчення. П. Сорокін та його суперсистеми.


^ ТЕМА 9. Історична антропологія і школа “Анналів”


Історико-філософський екзістенціалізм. Мета історії, “осьовий час” та схема світової історії Карла Ясперса. Зміст та призначення історії. Єдність всесвітньої історії. Два подихи людства. Доісторія, історія і світова історія. Час “структур” і час “кон'юнктур” Ф. Броделя. Структури повсякденності та Вічне Середземномор'я. Поняття про «природну історико-географічну структуру». “Час світу”. М. Блок і “Апологія історії”. “Бої за історію” Л. Февра. “Тотальна” і “глобальна” історії в уявленнях істориків-анналістів. “Нерухома історія” Е. Леруа Ладюрі. Ментальність як основа культури і цивілізації. Поняття про “колективне неусвідомлене”. Зміна ментальностей як критерій історико-культурної періодизації.


^ ТЕМА 10. Філософія історії та синергетика. Постнекласична парадигма сучасного вивчення історії


Криза традиційної філософії історії та формування постнекласичної парадигми вивчення історичної реальності. Синергетика як основа постнекласичної науки. Синергетика та гуманітарне знання. Основні поняття синергетики: диссипація, флуктуація, аттрактори, біфуркація. Розвиток синергетичних методів в гуманітарних науках. Синергетика та історія – основні принципи взаємодії. Історія як процес чередування фаз ієрархізації та деієрархізацїї, що відображує прагнення всієї системи відповідно до «простих» та «складних» аттракторів. Ритми розвитку ідеалів. Междисциплінарність та прогностичність синергетики.


^ Теми семінарських занять




п/п

Теми семінарських занять

Кількість годин

МОДУЛЬ 1

Змістовий модуль I.

Історія як відтворювання минулого. Минуле в античній і середньовічній історіософії

Тема 1.

Поняття про філософію історії. Структура та функції філософії історії

1

Своєрідність філософії історії як системи знань стосовно історичної науки та філософії



2

2

Співвідношення філософія історії із загальною філософією, натурфілософією, соціальною філософію, а також з філософією політики, ідеології, історичної та соціальної психології.

3

Об’єкт та предмет філософії історії. Світоглядна та методологічна функція філософії історії.

4

Моністичний, дуалістичний та плюралістичний підходи у філософії історії. Основні риси ідеалістичного та матеріалістичного тлумачення історії. Відмінності натуралістичного та соціального напрямів філософії історії.

5

Функції філософії історії та їх характеристика: дескриптивна, пояснювальна, аксіологічна, прогностична, евристична, діагностична.

Тема 2.

І. Циклічна концепція історії та її характеристика: антична модель історичного кругообігу

1

Проблема прогресу та регресу в філософії історії Гесіода («Труди і дні», «Теогонія»).



2

2

Місце «Історії» Геродота в античній філософсько-історичній думці.

3

Фукідид та його вимоги до історика.

4

«Всезагальна історія» Полібія.

5

Міфологічний історизм Платона. Питання свободи та необхідності.

6

Розуміння категорій «рух», «час» та «простір», «мета» в філософії історії Аристотеля.

Тема 3.

ІІ. Циклічна концепція історії та її характеристика: відношення до історичного процесу в філософії епохи Відродження


1

Характерні риси ренесансного світобачення. Основні течії історичного знання в епоху Відродження.



2

2

Розуміння категорії часу та основні її риси.

3

Лоренцо Валла та його внесок до розвитку поглядів на історію.

4

Нікколо Макіавеллі: зміст робот, основні передумови.

5

Спіральна концепція історії Дж. Віко та її особливості.

6

Ренесансний циклізм та його відмінності від античного.

Тема 4.

ІІІ. Циклічна концепція історії та її характеристика в культурно-цивілізаційних концепціях ХХ століття

1

Ідея «культурно-історичних типів» М. Данилевського.



2

2

«Присмерк Європи» О. Шпенглера. Місце культури в історичному процесі.

3

Концепція «виклику-відповіді» А. Тойнбі.

4

Соціокультурні суперсистеми П. Сорокіна та їх характеристика.

5

«Хвильовий циклізм» та його риси:

  • «довгі хвилі» М. Кондратьєва;

  • «Третя хвиля» Е. Тофлера.

Тема 5.

Лінійна концепція історії та її відмінність від циклічної

1

Середньовічна лінійна модель історії:

  • розуміння історії в праці Аврелія Августина «Про Град Божий»;

  • провіденціалізм та есхатологія як головні риси середньовічної теології історії;

  • категорія часу та проблема її визначення;

  • періодизація історії.






2

2

Формаційна модель історичного процесу як приклад лінійної концепції Нового часу.

^ Змістовий модуль IІ.

Розвиток історико-філософських ідей від епохи Просвітництва до сучасності

Тема 6.

І. Утопія як взірець ідеалістичних уявлень епохи Просвітництва: можливості утопії «підірвати» історичну реальність

1

Визначення поняття "утопія та його співвідношення з такими дефініціями як "утопічна свідомість" та "утопізм".



2

2

Співвідношення та взаємозв’язок з утопією народних рухів, революції, реформ (народна та соціально-теоретична утопія).

3

Просвітницькі витоки Великої французької революції, місце в них утопії.

4

Утопічний вимір реальності в реформаторських проектах («Фрагменти республіканських установ» Л. А. Сен-Жюста, «Постійний кадастр» Г. Бабьофа, «Катехізис людського роду» Ф. Буасселя).

Тема 7.

ІІ. Утопія як взірець ідеалістичних уявлень епохи Просвітництва: раціональні підвалини просвітницької утопії

1

Визначення мислителями XVIII століття місця природи в утворені суспільства.



2

2

Суспільні вади, їх витоки та характеристика.

3

Розуміння мислителями таких аксіологічних категорій як «добро», «зло» та «щастя».

4

Значення розуму в прогресі суспільних відносин на прикладі ідей М. Кондорсе та В. Годвіна. Прогресистський характер просвітницької утопії.

Тема 8

ІІІ. Утопія як взірець ідеалістичних уявлень епохи Просвітництва: альтернативність утопічного ідеалу стосовно соціальної реальності

1

Проблема зміни суспільного ладу та шляхи подолання пороків людського буття XVIII століття.



2

2

Образ ідеального державного устрою.

3

Вимоги до правителя.

4

Відношення просвітницької утопії до релігії:

  • деїзм як пануючий напрямок релігійно-філософського відношення до світу (Г. Б. де Маблі, Е.-Г. Мореллі);

  • атеїстичне спрямування (Ф. Буассель, Ж. Мельє, С. Марешаль).




Тема 9.

Критичні погляди на філософію історії

1

Ф. Ніцше про безглуздість історико-філософських доктрин.



2

2

«Ідея історії» Р. Колінгвуда.

3

Онтологія історичного буття М. Гайдеггера та її риси.

4

«Убозтво історіцизма» Карла Поппера. Основні вади традиційної філософії історії.

5

Постмодетністська критика історичної раціональності (Ж. Ф. Ліотар, М. Фуко, Ж. Дельоз).

Тема 10.

^ Філософія історії та синергетика. Постнекласична парадигма сучасного вивчення історії

1

Криза традиційної філософії історії та формування постнекласичної парадигми вивчення історії. Синергетика як основа постнекласичної науки. Синергетика та гуманітарне знання.



2

2

Основні поняття синергетики: диссипація, флуктуація, аттрактори, біфуркація. Розвиток синергеричних методів в гуманітарних науках. Синергетика та історія – основні принципи взаємодії.

3

Історія як процес чередування фаз ієрархізації та деієрархізацїї. Ритми розвитку ідеалів. «Ефект Ікара». Междисциплінарність та прогностичність синергетики.




Всього годин:

20



^ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ




Назва теми

Кількість

годин

1

Ознайомитися з основними теоретичними принципами і практикою історичного аналізу

2

2

Ознайомитися з головними історико-філософськими принципами Платона та Аристотеля, з науковими принципами історизму Геродота і Фукідіда

2

3

Дослідити основні ідеї всесвітньої історії Полібія, Тіта Лівія, Цезаря, Тацита

2

4

Розібрати поняття про парадигму як засіб виконування практичних та інтелектуальних завдань. Концептуальна забезпеченість історичних парадигм

2

5

Вкажіть основні принципи взаємодії синергетика і історії

2

6

Схарактеризуйте об’єкт, предмет, структуру і основні функції філософії історії в системі наукового пізнання минулого

2

7

Охарактеризуйте кризу традиційної філософії історії та формування постнекласичної парадигми вивчення історії

2

8

Охарактеризувати, що таке наука та наукове мислення.

2

9

Дослідити основні риси гуманітарного мислення.

2

10

Проаналізувати основні риси природно-наукового мислення.

2

11

Розглянути проблему минулого з наукової точки зору.

2

^ Всього годин:

22


1   2   3   4

Схожі:

Робоча програма з навчальної дисципліни «Ф ілософія історії» для студентів спеціальності «філософія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи ) iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Робота з перекладними словниками» для студентів 5 курсу інституту мов світу зі спеціальності "Переклад" (за вимогами кредитно-трансферної системи)
Предметом курсу є види словників та їх застосування в перекладацькій діяльності
Робоча програма з навчальної дисципліни «Ф ілософія історії» для студентів спеціальності «філософія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи ) iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Старослов’янська мова» для студентів 3 курсу факультету української філології (за вимогами кредитно-трансферної системи навчання)
Назва спеціальності: Педагогіка І методика середньої освіти. Українська мова та література
Робоча програма з навчальної дисципліни «Ф ілософія історії» для студентів спеціальності «філософія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи ) iconРобоча програма з навчальної дисципліни "Західноєвропейська утопія епохи Просвітництва" для студентів спеціальності «Історія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи )
На цій основі живиться постійна актуалізація утопії, а саме просвітницької утопії як одного з історичних її різновидів
Робоча програма з навчальної дисципліни «Ф ілософія історії» для студентів спеціальності «філософія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи ) iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Вступ до слов’янської філології» для студентів 3 курсу факультету української філології (за вимогами кредитно-трансферної системи навчання)
Назва спеціальності: Педагогіка І методика середньої освіти. Українська мова та література
Робоча програма з навчальної дисципліни «Ф ілософія історії» для студентів спеціальності «філософія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи ) iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Основи прикладної лінгвістики» для студентів 1 курсу зі спеціальності «Прикладна лінгвістика» (за вимогами кредитно-трансферної системи)
Мета підготовки фахівців за спеціальністю «Прикладна лінгвістика» полягає в тому, щоб
Робоча програма з навчальної дисципліни «Ф ілософія історії» для студентів спеціальності «філософія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи ) iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Основи редагування перекладів» для студентів-магістрантів інституту мов світу зі спеціальності "Переклад" (за вимогами кредитно-трансферної системи)
Предметом курсу є редагування перекладів згідно з жанрово-стилістичною домінантою
Робоча програма з навчальної дисципліни «Ф ілософія історії» для студентів спеціальності «філософія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи ) iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Етнолінгвістика» для студентів-магістрів інституту мов світу зі спеціальності "Переклад " (за вимогами кредитно-трансферної системи)
Дисципліна «Етнолінвгістика» є частиною курсу професійно-орієнтованих вибіркових дисциплін, який присвячено провідним лінгвістичним...
Робоча програма з навчальної дисципліни «Ф ілософія історії» для студентів спеціальності «філософія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи ) iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Семіотика» для студентів III курсу інституту мов світу зі спеціальності «Переклад» (за вимогами кредитно-трансферної системи)
Предметом курсу є ґрунтовне знайомство з системою семіотичної термінології, яка фактично допомагає поясненню та осмислення мовних...
Робоча програма з навчальної дисципліни «Ф ілософія історії» для студентів спеціальності «філософія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи ) iconРобоча програма з навчальної дисципліни Основи термінознавства для студентів 4 курсу інституту мов світу зі спеціальності "Прикладна лінгвістика" (за вимогами кредитно-трансферної системи)
Предметом курсу є терміни та їх сукупності (термінології та терміносистеми), місце термінів в словарному складі сучасної мови
Робоча програма з навчальної дисципліни «Ф ілософія історії» для студентів спеціальності «філософія» ( за вимогами кредитно-трансферної системи ) iconРобоча програма з навчальної дисципліни «основи редагування перекладів» для студентів V курсу інституту мов світу зі спеціальності "Переклад" (за вимогами кредитно-трансферної системи)
Предметом курсу є редагування перекладів згідно з жанрово-стилістичною домінантою
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи