Загальне мовознавство icon

Загальне мовознавство




НазваЗагальне мовознавство
Сторінка8/9
Дата15.10.2012
Розмір2.19 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема 9. Третя генерація представників порівняльно-історичного мовознавства.

Формування молодограматичного (неограматичного) напряму. Теоретичні засади молодограматизму. Історизм, емпіризм. Погляди Германа Пауля. Погляди Карла Бругмана та Бертольда Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків. Фонетичні закони. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Г.Шухардт та школа “Слів і речей”. Проблема схрещування мов. Територіальне варіювання мови. Креольські мови. Погляди О.О.Шахматова на розвиток східнослов’янських мов і діалектів, на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

Тема 10. Лінгвістичні концепції Ф. де Соссюра та їх розвиток у працях зарубіжних мовознавців.

Лінгвістичні концепції Ф. де Соссюра: вчення про мову і мовлення, мову як систему знаків, синхронію і діахронію. Розвиток лінгвістичних концепцій Ф. де Соссюра у працях зарубіжних мовознавців (напрямки досліджень Женевської школи, структуральної лінгвістики, соціологічної школи). Формування мовознавчих поглядів Ф. де Соссюра (на мову і мовлення, на мову як систему знаків, на синхронію і діахронію в лінгвістиці). Оцінка Ф. де Соссюром молодограматизму.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ЛІНГВІСТИКА ХІХ-ХХІ СТ.


Тема 11. Пошуки нового підходу до вивчення мови наприкінці XIX - на початку XX ст.

Критика лінгвістичних концепцій молодограматиків. Передумови критики молодограматизму. Школа естетичного ідеалізму К.Фосслера. Мовна експресія. Зміна мови як наслідок творчої діяльності людини. Школа «Слів і речей» Г.Шухардта. Італійська неолінгвістика. «Ареальна лінгвістика».

Тема 13. Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінгвістичних школах (остання чверть ХІХ-початок ХХ ст.).

Наукові традиції у вітчизняній науці про мову. Московська школа. Погляди Пилипа Фортунатова на природу походження мови, зв’язок мови та мислення, на склад граматики (морфологічна класифікація) тощо. З історії Казанської (Петербурзької) школи мовознавства. Іван Бодуен де Куртене – засновник Казанської (Петербурзької) школи. Погляди Бодуена де Куртене на знаковий характер мови, принципи класифікації мов, звук як об’єкт мовознавчих досліджень. Вчення Казанської школи про фонему. Погляди Миколи Крушевського та Василя Богородицького як представників Казанської школи на походження людської мови, морфологічну будову слова, виникнення і розвиток письма. Сучасний стан вітчизняних фонологічних шкіл – Московської та Петербурзької. Представники цих шкіл. Розходження в поглядах на встановлення фонемної належності звуків.

Тема 13. Нові напрями в зарубіжному мовознавстві І-ї половини ХХ ст.

Соціологічний напрям у французькій школі мовознавців. Погляд А.Мейє на мову як суспільне явище. Напрями структуральної лінгвістики. Глосематика (Копенгагенська школа структуралістів), її представники. Американський структуралізм і дескриптивна лінгвістика. Л.Блумфільд як засновник дескриптивної лінгвістики. Празька та Лондонська школи, їх представники. Погляди “Лондонців” на значення мовних форм, на мову як систему систем тощо. Теоретично-лінгвістичні основи етнолінгвістики. Американська етнолінгвістика – Е.Сепір та Б.Уорф щодо походження мови, зв’язок мови і мислення. Критика “гіпотези Сепіра-Уорфа”. Генеративізм. Н.Хомський – представник і основоположник постмодернізму й пост структуралізму в мовознавстві.


Тема 14. Мовознавство на сучасному етапі.

Когнітивна лінгвістика. Дж.Міллер – основоположник когнітивної науки. Основні поняття когнітивної лінгвістики. Ономасіологічний опис мовних явищ. Когнітивна лінгвістика в Україні. Функціональна лінгвістика. Лінгвістика тексту. А.С.Зеленько – основоположник лінгвістичного детермінізму. Комунікативна лінгвістика. Математична лінгвістика. Представники математичної лінгвістики в Україні. Основні прийоми квантитативного аналізу мови. В.І.Перебийніс. Прагматика. Текстологія. Інтерпретація тексту. Школа українських фахівців в галузі прагматики.


^ СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ




Т е м а

Лекції

Практичні

заняття

Самостійна

робота

Індивідуальна робота

Змістовий модуль І. ^ ТЕОРІЯ ТА РОЗВИТОК МОВИ. МЕТОДОЛОГІЯ МОВОЗНАВСТВА. ЗАРОДЖЕННЯ ЛІНГВІСТИКИ

Тема 1. Мовознавство як наука. Знакова природа мови. Методи дослідження мови.







2




Тема 2. ^ Мова і мислення. Мова і мовлення. Мова і суспільство.






2

Тема 3. Структура і система мови. Мова як конкретно-історична категорія. Розвиток мови .

2

2

2

Тема 4. Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період. Стародавнє індійське, китайське, античне, арабське і давньоруське мовознавство.

2

2

2




Тема 5. ^ Європейське мовознав-ство епохи середньовіччя, Відродження та ХVІІ-ХVІІІ століть.

2

2

2




Тема 6. ^ Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.

2

2







Тема 7.^ Лінгвістична система Вільгельма фон Гумбольдта.


2




2




Тема 8. ^ Натуралізм і психологізм у мовознавстві другої половини ХІХ ст. Лінгвістично-філософські погляди О.О.Потебні




2







Тема 9. ^ Третя генерація представників порівняльно-істо-ричного мовознавства.

2

2







Тема 10. ^ Лінгвістичні концепції Ф. де Соссюра та їх розвиток у працях зарубіжних мовознавців.


2




2




Змістовий модуль ІІІ.^ ЛІНГВІСТИКА ХІХ-ХХІ СТ.

Тема 11. Пошуки нового підходу до вивчення мови наприкінці XIX - на початку XX ст.







2




Тема 12. ^ Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінгвістичних школах (остання чверть ХІХ- початок ХХ ст.).

2

2






Тема 13. ^ Нові напрями в зарубіжному мовознавстві І-ї половини ХХ ст.

2

2






Тема 14. ^ Мовознавство на сучасному етапі.



2

2




Усього годин: 54 годин

(1,5 кредити)

18

18

18






^ ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ


Лекція № 1

Тема. Структура і система мови.

ПЛАН

1. Системний характер мови.

2. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями.

3. Основні й проміжні рівні мови.

4. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови.

5. Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові. Система і норма.

ЛІТЕРАТУРА

1. Семчинський С В. Загальне мовознавство. - К., 1996. - С 185-198.

2. Березин Ф. М., Головин Б. Н. Общее языкознание. - М., 1979. - С. 137,159-198.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание. - М., 1974. - С. 145-148.

4. Общее языкознание / Под общ. ред. А. Е. Супруна. - Минск, 1983. - С. 221-236,283-287.

5. Общее языкознание: Внутренняя структура языка/ Отв. ред. Б. А. Серебренников. - М., 1972. - С. 386-393, 456-515.

6. Трубецкой Н. С. Некоторые соображения относительно морфоноло-гии // Пражский лингвистический кружок. - М., 1967.

7. Ахманова О. С. Фонология, морфонология, морфология. - М., 1966.

8. Реформатский А. А. Еще раз о статусе морфонологии, ее границах и задачах // Фонологические этюды. - М., 1975.

9. Булыгина Т. В. Проблемы теории и практики морфонологического описания // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. - 1975. - Т. 34. - Вып. 4.

10. Касевич В. Б. Морфонология. - Л., 1986.

11. Виноградов В. В. Словообразование в его отношении к грамматике и лексикологии // Избр. труды. Исследования по русской грамматике. - М., 1975.

12. Солнцев В. М. Язык как системно-структурное образование. - М., 1977.

13. Мельничук А. С. Понятие системы и структуры языка// Вопр. языкознания. - 1970. - № 1.

Лекція № 2

Тема . Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період. Стародавнє індійське, китайське, античне, арабське і давньоруське мовознавство.

МЕТА: ознайомити студентів з історією розвитку мовознавчої науки, основними її етапами. З’ясувати питання мовознавства у філології класичної старожитності.

ПЛАН

1. Періодизація історії мовознавства. Наука про мову в стародавньому світі.

2. Характеристика мовознавства в стародавньому Єгипті.

3. Мовознавство в стародавній Індії.

4. Давньокитайське мовознавство, основні праці.

5. Давньогрецьке мовознавство та дискусія про природу назв.

6. Мовознавчі питання у спадщині Аристотеля. Олександрійська граматична школа.

ЛІТЕРАТУРА

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень.– К.: В.школа, 1980.– С.3-23.

2. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство, Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С.6-70.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1974.– С.4-25, 30-34.

4. Березин Ф.М. История русского языкознания.– М.: Высшая школа, 1974.– С.5-44.

Лекція № 3.

Тема. Європейське мовознавство епохи середньовіччя, Відродження та ХVІІ-ХVІІІ століть.

МЕТА: З’ясувати питання мовознавства у працях учених середньовіччя і ХVІІ – ХVІІІ ст.

ПЛАН

1. Стан мовознавства в Європі епохи середньовіччя. Характеристика головних філософських течій (реалізма і номіналізма).

2. Європейське мовознавство епохи Відродження. Данте Алігієрі „Про народну мову” (1305 р.).

3. Європейське мовознавство ХVІІ – ХVІІІ століть. Лінгвістичні погляди Ж.-Ж.Руссо, Й.-Г.Гердера та інших.

4. Розвиток лексикографії та граматики у ХV – ХVІІ ст. Граматика Пор-Рояля (1660 р.) та її значення.

5. Вітчизняне мовознавство ХVІ – ХVІІІ ст. „Російська граматика” М.Ломоносова.

ЛІТЕРАТУРА

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень.– К.: В.школа, 1980.– С.15-19.

2. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство, Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С.34-52.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1974.– С. 30-37

4. Березин Ф.М. История русского языкознания.– М.: Высшая школа, 1974.– С.20-31.


Лекція № 4

Тема. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.

МЕТА: поглибити знання студентів про порівняльно-історичне мовознавство, ознайомити з представниками цього напрямку в розвитку науки про мову.

ПЛАН

1. Передвісники порівняльно-історичного мовознавства. Погляди братів Фрідріха і Августа-Вільгельма Шлегелей, А.Ф.Бернарді та ін.

2.Погляди основоположників порівняльно-історичного мовознавства. Вчення і основні праці Франца Боппа.

3.Расмус Раск і його поняття компаративістики.

4.Праці Якоба Грімма та сутність “закону Раска-Грімма”.

ЛІТЕРАТУРА

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень.– К.: В.школа, 1980.– С.19-24.

2. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство, Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С. 53-90.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1974.– С.40-44.

4. Березин Ф.М. История русского языкознания.– М.: Высшая школа, 1974.– С.50-59.


Лекція № 5

Тема. Лінгвістична система Вільгельма фон Гумбольдта.

ПЛАН

1. Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта:

а) методологічна основа філософії мови, походження і сутність мови;

б) мова і мовлення; мова і народ; форма і зміст мови;

в) звук – основа мовлення; суспільна роль мови та ін.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Григорій Михайлович Удовиченко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичих учень.– К.: Вища школа, 1980.– С. 19-36;

  2. Іван Іванович Ковалик, Степан Пилипович Самійленко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С. 53-90, 91-106.

  3. Кодухов Виталий Иванович Общее языкознание.– М.: В.школа, 1984.– С. 37.


Лекція № 6.

Тема . Третя генерація представників порівняльно-історичногомовознавства.

ПЛАН

  1. Формування молодограматичного (неограматичного) напряму.

  2. Погляди Германа Пауля.

  3. Погляди Карла Бругмана та Бертольда Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків.

  4. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Г.Шухардт та школа “Слів і речей”.

ЛІТЕРАТУРА

1.Григорій Михайлович Удовиченко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичих учень.– К.: Вища школа, 1980.– С. 61-68, 93-100;

2.Іван Іванович Ковалик, Степан Пилипович Самійленко Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки.– К.: Вища школа, 1985.– С. 123-141.

3.Кодухов Виталий Иванович Общее языкознание.– М.: В.школа, 1984.– С. 60-71.


Лекція № 7.

Тема. Лінгвістичні концепції Фердинанда де Соссюра та їх розвиток у працях зарубіжних мовознавців.

ПЛАН

  1. Формування мовознавчих поглядів Ф. де Соссюра (на мову і мовлення, на мову як систему знаків, на синхронію і діахронію в лінгвістиці).

  2. Оцінка Ф. де Соссюром молодограматизму.

ЛІТЕРАТУРА

1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство.– К., 1980.– С. 101-124.

2. Березин Г.М., Головин Б.Н. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1979.– С. 279-292.

3. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания.– М.: Просвещение, 1975.– С. 33-40.

4. Кодухов В.Н. Общее языкознание.– М.: В.школа.,1974.– С.50-54.

5. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник.– К.: "Академія", 2003.– С. 83-91.


Лекція № 8.

Тема. Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінгвістичних школах (остання чверть ХІХ- початок ХХ ст.).

ПЛАН

1. Наукові традиції у вітчизняній науці про мову.

2. Московська школа.

3. Погляди Пилипа Фортунатова на природу походження мови, зв’язок мови та мислення, на склад граматики (морфологічна класифікація) тощо.

4. З історії Казанської (Петербурзької) школи мовознавства.

5. Іван Бодуен де Куртене – засновник Казанської (Петербурзької) школи. Погляди Бодуена де Куртене на знаковий характер мови, принципи класифікації мов, звук як об’єкт мовознавчих досліджень.

6. Вчення Казанської школи про фонему. Погляди Миколи Крушевського та Василя Богородицького як представників Казанської школи на походження людської мови, морфологічну будову слова, виникнення і розвиток письма.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство.– К.: В.шк., 1985.– С. 142-207.

2. Березин Г.М., Головин Б.Н. Общее языкознание.– М.: Просвещение, 1979.

3. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания.– М.: Просвещение, 1975.

4. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник.– К.: "Академія", 2003.– С.79-82.

5. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. – К., 1980. – С. 70-90.


Лекція № 9

Тема . Нові напрями в зарубіжному мовознавстві І-ї половини ХХ ст.

ПЛАН

1. Історичні й методологічні основи структуралізму

2. Празька лінгвістична школа

3. Копенгагенський структуралізм (глосематика)

4. Американський структуралізм (дескриптивізм)

5. Генеративізм

ЛІТЕРАТУРА

1. Кодухов В. И. Общее языкознание. - М., 1974. - С. 78-96.

2. Звегинцев В. А. История языкознания XIX-XX веков в очерках и извлечениях. - М., 1960. - Ч. 2.

3. Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. - М., 1966.

4. Засорина Л. Н. Введение в структурную лингвистику. - М., 1974. - С. 5-45.

5. Мельничук А. С. Глоссематика // Философские основы зарубежных направлений в языкознании. - М., 1977.

6. Хауген Э. Направления в современном языкознании // Новое в лингвистике. - М., 1960. - Вып. 1.

7. Трансформационно-генеративная грамматика в свете современной научной критики. - М., 1980.

8. Звегинцев В. А. Предисловие //Хомский Н. Аспекты теории синтаксиса. - М., 1972.


^ ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Практичне заняття № 1

Тема . Структура і система мови.

Основні питання:

1. Структурно-системна будова мови.

2. Внутрішні рівні мовної системи. Фонетична система мови. Поняття фонологічної системи.

3. Семантична система мови. Семне членування мови.

4. Граматична система мови. Характеристика морфологічного рівня.

5. Синтаксичний рівень. Сучасні теорії речення.

6. Проміжні рівні мови. Ієрархія мовної будови та між системні зв’язки.

Література

1. Білецький А. О. Про мову і мовознавство. - К.: Артек, 1996. –С. 176-179.

2. Семчинський С. В. Загальне мовознавство. – К.: Вища школа, 1988. –

С. 138-250.

Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство. Проблеми. Методи . –К.: 1994.- С. 25-67.

Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1999. – , С. 61-155.


Практичне заняття № 2

Тема . Початкові уявлення про мову. Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період.

Основні питання:

  1. Розвиток мовознавства в стародавній Індії.

  2. Давньокитайське мовознавство, основні праці.

  3. Давньогрецьке мовознавство та дискусія про природу назв.

  4. Мовознавчі питання у спадщині Аристотеля.

  5. Олександрійська граматична школа.

  6. Мовознавство у давньому Римі. Значення античної філології.

  7. Давнє арабське мовознавство.

8. Давньоруське мовознавство. Перші лексикографічні роботи.

Література

  1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. –К.: Вища школа, 1980.- С.3-18.

  2. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки. –К.: Вища школа, 1985.- С.3-53.

  3. БерезинФ.М. История русского языкознания. – М.: Высшая школа.1974.- С.5-44.


Практичне заняття № 3

Тема. Європейське мовознавство епохи середньовіччя, Відродження та ХVІІ-ХVІІІ століть .

Основні питання:

1. Стан мовознавства в Європі епохи середньовіччя.

2. Європейське мовознавство епохи Відродження.

3. Європейське мовознавство ХVП-ХVШ століть. Лінгвістичні погляди Ж.Ж.Руссо, И.Г.Гердера, Дж. Віко та ін.

4. Вітчизняне мовознавство ХVІ-ХVШ століть. “Російська граматика” М.В.Ломоносова.

Література

Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. –К.: Вища школа, 1980.- С.19-23; 37-47.

Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки. –К.: Вища школа, 1985.- С.53-70; 78-106.

Березин Ф.М. История русского языкознания. – М.: Высшая школа.1974.- С.62-76.


Практичне заняття № 4

Тема. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов.

Основні питання:

    1. Передвісники порівняльно-історичного мовознавства. Погляди Братів Фрідріха і Августа Шлегелей, А.Ф.Бернарді та ін.

2.Погляди основоположників порівняльно-історичного мовознавства. Вчення і основні праці Франца Боппа.

3.Расмус Раск і його поняття компаративістики.

4.Праці Якоба Грімма та сутність “закону Раска-Грімма”.

5.Олександр Востоков як один з фундаторів порівняльно-історичного методу.


Література

    1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. –К.: Вища школа, 1980.- С.19-23; 37-47.

    2. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки. –К.: Вища школа, 1985.- С.53-70; 78-106.

    3. Березин Ф.М. История русского языкознания. – М.: Высшая школа.1974.- С.62-76.


Практичне заняття № 5

Тема . Натуралізм і психологізм у мовознавстві другої половини ХІХ ст.

Основні питання:

1. Слов’янські мови як об’єкт порівняльно-історичного мовознавства. Діяльність І.І.Срезневського, М.О.Максимовича, Ф.І.Буслаєва.

2. Біологічний напрям у мовознавстві. Формування методологічних поглядів Августа Шлейхера. Генеалогічна класифікація Августа Шлейхера.

3. Загальна оцінка натуралізму. Макс Мюллер про відношення мови до природи та історії.

4. Психологічний напрям у мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя.

5. В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови.

Література

1.Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство.-К., 1980. - С.37-100.

2. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. – С. 53-142.

3. Кодухов В.И. Общее языкознание.-С.29-56.


Практичне заняття № 6

Тема. Третя генерація представників порівняльно-історичного мовознавства.

Основні питання:

    1. Формування молодограматичного (неограматичного) напряму. Погляди Германа Пауля.

    2. Погляди Карла Бругмана та Бертольда Дельбрюка як представників молодограматизму. Здобутки молодограматиків.

    3. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Г.Шухардт та школа “Слів і речей”.

    4. Погляди О.О.Шахматова на розвиток східнослов’янських мов і діалектів, на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

    5. Формування мовознавчих поглядів Ф. де Соссюра (на мову і мовлення, на мову як систему знаків, на синхронію і діахронію в лінгвістиці). Оцінка Ф. де Соссюром молодограматизму.

Література

  1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. - С.61-70, 101-124.

  2. Березин Ф.М. История лингвистических учений.- М, 1975. – С. 178-198, 201-213.

  3. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. – С. 123-141.

  4. Кодухов В.И. Общее языкознание. - М, 1974. – С. 70-77.

  5. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2003. – С. 63-69, 83-90.


Практичне заняття № 7

Тема. Розвиток порівняльно-історичного методу в російських лінвістичних школах (остання чверть ХІХ ст.- початок ХХ ст.).

Основні питання:

1. Наукові традиції у вітчизняній науці про мову. Московська школа. Погляди Пилипа Фортунатова на природу походження мови, зв’язок мови та мислення, на склад граматики (морфологічна класифікація) тощо.

2. З історії Казанської (Петербурзької) школи мовознавства. Іван Бодуен де Куртене – засновник Казанської (Петербурзької) школи. Погляди Бодуена де Куртене на знаковий характер мови, принципи класифікації мов, звук як об’єкт мовознавчих досліджень.

3. Вчення Казанської школи про фонему. Погляди Миколи Крушевського та Василя Богородицького як представників Казанської школи на походження людської мови, морфологічну будову слова, виникнення і розвиток письма.

4. Сучасний стан вітчизняних фонологічних шкіл – Московської та Петербурзької. Представники цих шкіл. Розходження в поглядах на встановлення фонемної належності звуків.


Література

1.Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. - С.70-92, 101-130.

2.Березин Ф.М. История лингвистических учений. М, 1975. – С. 178-198, 201-213.

3.Кодухов В.И. Общее языкознание. М, 1974. – С. 70-77.


Практичне заняття № 8

Тема . Нові напрями в зарубіжному мовознавстві І-ї половини ХХ ст.

Основні питання:

      1. Соціологічний напрям у французькій школі мовознавців. Погляд А.Мейє на мову як суспільне явище.

      2. Напрями структуральної лінгвістики. Глосематика (Копенгагенська школа структуралістів), її представники.

      3. Американський структуралізм і дескриптивна лінгвістика. Л.Блумфільд як засновник дескриптивної лінгвістики.

      4. Празька та Лондонська школи, їх представники. Погляди “Лондонців” на значення мовних форм, на мову як систему систем тощо.

      5. Теоретично-лінгвістичні основи етнолінгвістики. Американська етнолінгвістика – Е.Сепір та Б.Уорф щодо походження мови, зв’язок мови і мислення. Критика “гіпотези Сепіра-Уорфа”.

Література

  1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство.-К., 1980. - С.124-168.

  2. Кодухов В.И. Общее языкознание.-С.77-98.

  3. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – М., 1975. - С.214-266.

  4. Перебийніс В.С. Теоретичні та прикладні проблеми структурно-математичної лінгвістики // Мовознавство. -1981. - №4.

  5. Жлуктенко Ю.О. Концепція „природних ідей” у генеративній граматиці

Н. Хомського. // Мовознавство. – 1980. - №3.

  1. Засорина Л.Н. Введение в структурную лингвистку. –М, 1974.-С. 5-45, 82-157.

Практичне заняття № 9

Тема . Мовознавство на сучасному етапі

Основні питання:

1. Мовознавство на сучасному етапі. Когнітивна лінгвістика. Дж.Міллер – основоположник когнітивної науки. Визначення понять „ментальна репрезентація”, „концепт”, „фрейм” у когнітивістиці. Характеристика теорії категоризації.

2.Основні положення функціональної лінгвістики. Характеристика теорії функціонально-семантичного поля (О.В.Бондарко). А.С.Зеленько – основоположник лінгвістичного детермінізму.

3.Контрастивна лінгвістика. Лінгвістика тексту. Вчення про дискурс, типи дискурсів. Текст і дискурс.

4.Основи комунікативної лінгвістики. Природа, компоненти і форми комунікації.

5.Ареальна лінгвістика. Лінгвогеографія.

6. Типологічне мовознавство. Сучасний стан типологічної класифікації мов (класифікації Дж.Грінберга, Ф.Містелі, Е.Сепіра та ін..

7. Математична лінгвістика. Представники математичної лінгвістики в Україні. Основні прийоми квантитативного аналізу мови. В.І.Перебийніс.

Література

  1. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. - С.169-205.

2. Березин Ф.М. История лингвистических учений. М, 1975. –С.267-298.

  1. Кодухов В.И. Общее языкознание. М, 1974. – С.99-116.

  2. Мовознавство на Україні за п’ятдесят років.-К.: Наукова думка, 1968.-С.453.



^ МОДУЛЬНІ РОБОТИ


Модульна робота № 1


В А Р І А Н Т 1.

1. Європейське мовознавство ХVІІ-ХVІІІ століть. Лінгвістичні погляди Ж.-Ж.Руссо, Й.-Г.Гердера та інших.

2.В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови, на її розвиток та суспільний характер.

3.Запишіть текст фонетичною і фонематичною транскрипціями.

Розкішними червоними гніздами одцвітає заяча капуста, жаринами горить у безлистих кущах рясний свербиус; білий ніздрюватий деревій пахне густо і владно, пробиваючи сумовиті повіви прив’ялих трав і квітів.

4. Розподілити фразеологізми за класифікацією В.В.Виноградова. Доберіть синоніми до фразеологізмів, запишіть їх.

Узяти бика за роги, слон на вухо наступив, авгієві стайні, на ловця і звір біжить, білими нитками шито, змотувати вудки, дірка з бублика, товкти воду в ступі, Альфа і Омега, на всіх парах, дивитися крізь пальці.


В А Р І А Н Т 2.

1. Мовознавча думка у стародавньому Китаї.

2. Засновники компаративістики - Якоб Грімм та Расмус Раск. Характеристика 2-х законів Раска-Грімма.

3. Доберіть синоніми до виділених слів у словосполученнях. Вкажіть тип синонімічного ряду.

Вороний кінь, безжалісна людина, вогкий вітер, швидко одужувати, непохитний кордон, ступати нечутно, безупинний рух.

4. Подані слова запишіть фонетичною транскрипцією. Дайте характеристику асиміляції:

усядься, через поле, кузня, під джерелом, Великдень, відсіля, п’ятдесят, анекдот, молодший, ось берег.


В А Р І А Н Т 3.

1.Давнє арабське мовознавство. Лексикографічна праця «Диван турецьких мов» Махмуда аль Кашгарі.

2. Розвиток лексикографії та граматики у ХV – ХVП ст. Граматика Пор-Рояля як перша спроба встановлення спорідненості мов.

3. Поділіть дані фразеологізми на такі типи: зрощення, єдності, сполучення. Доберіть синоніми до фразеологізмів, запишіть їх.

Морочити голову, тримати камінь за пазухою, відкривати Америку, перемивати кісточки, повісити носа, порушити справу, піднести гарбуза, поставити на ноги, хоч куди.

4. Введіть у речення слова-омоніми та багатозначні слова. Визначте, які з них є словами-омонімами, а які – багатозначними словами.

Роман, голова, півники, клеїти, година, за дачу, шлях, лист.


В А Р І А Н Т 4.

1.Європейське мовознавство епохи Відродження. Данте Алігієрі «Про народну мову».

2. Психологізм у порівняльно-історичному мовознавстві. Лінгвістично-психологічна теорія Геймана Штейнталя.

3. Запишіть речення фонетичною та фонематичною транскрипціями:

Край прогнутого вечорового неба, врізаючись у зорову імлу, і досі трудиться старий нагорблений вітряк; в обрисах його є упертість заповзятої роботящої людини, і життя його теж схоже на життя людини.

4. Поділіть дані фразеологізми на такі типи: зрощення, єдності, сполучення. Доберіть синоніми до фразеологізмів, запишіть їх.

Смаленого вовка не бачив, слон на вухо наступив, авгієві стайні, на ловця і звір біжить, нести хрест, змотувати вудки, дірка з бублика, товкти воду в ступі, Альфа і Омега, на всіх парах, дивитися крізь пальці.


В А Р І А Н Т 5.

1. Давньоруське мовознавство. Початки давньоруської лексикографії.

2.Загальна оцінка натуралізму. Макс Мюллер про відношення мови до природи та історії.

3. Записати слова фонетичною транскрипцією. Знайти і охарактеризувати

асиміляцію.

Піщаний, невістчин, розквіт, анекдот, весняний, хвилюється, коритце, віддзеркалити, шістнадцятий, блюдце.

4. Доберіть синоніми до виділених слів у словосполученнях.

Товста крига, багато мандрувати, ясний день, стародавній звичай, вороний кінь, збагнути прочитане, замело дороги, яскраве сонце, рухатись помалу, квітучий лан, заможний господар, хвойний бір, вірна відповідь, надавати звання.


В А Р І А Н Т 6.

1.Вітчизняне мовознавство ХVІ-ХVІІІ ст. «Російська граматика» М.Ломоносова.

2.Біологічний напрям у мовознавстві. Генеалогічна і типологічна класифікації Августа Шлейхера.

3. Записати слова фонетичною транскрипцією. Знайти і охарактеризувати асиміляцію.

Розсіваються, волочба, заквітчати, юність, дігтяр.

4. Згрупуйте словосполучення з метафорою, метонімією, синекдохою, розмежовуючи їх лексичний і стилістичний різновиди.

Холодний погляд, іде годинник, дрімає ліс, закінчив училище, вушко голки, варити сталь, їсти сливу, п’ять голів рогатої худоби, любить каву, черства людина, голова зборів, село чекає переможців, аудиторія слухає, за кущами блукали вуха, сміється сонце, біжить час, теплий прийом, Київ переміг.


Модульна робота № 2

В А Р І А Н Т І

1. Погляди Ф. де Соссюра про внутрішню і зовнішню лінгвістику, про мову як систему.

2. Харківська лінгвістична школа як одна із вітчизняних мовознавчих шкіл. Вчення О.О.Потебні про мову і мислення, про слово і його внутрішню форму.

3.Виконайте морфемний аналіз поданих слів:

Привчили, землеустрій, від’їхати, по-англійському, сузір’я, вволю, приземлення, зайнятий, постинати, бігом, найдавніший, щиросердно, привіт, задумались, відійти, працюватимеш, дружба, побажання, безвідносний, тричі.


В А Р І А Н Т ІІ

1. Дескриптивна лінгвістика. Наукові погляди Л.Блумфільда.

2. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра: про природу мовного знака, вчення про синхронію та діахронію.

3. Виконайте словотворчий аналіз поданих слів.

Альпіністка, антикомунізм, багатосерійний, багатобічність, баритональний, безвір’я, вертихвістка, дегазувати, демократизувати, запорізький, дніпропетровський, літературознавець, лікпом, УНР, МЗС, фінвідділ, вищезгаданий, нижчепідписаний, лісосмуга.


В А Р І А Н Т ІІІ

1. Казанська лінгвістична школа. Лінгвістичні концепції Івана Бодуена де Куртене, його вчення про фонему.

2. Загальна характеристика молодограматичного напряму. Молодограматики про психолого-фізіологічну основу мовлення, про звукові закони і принципи аналогії.

3. Виконати повний лінгвістичний аналіз речення.

Мчав її Уралов тими просторами, де навіть земля світилася сонячним блиском стерновищ, пролітали селами, де хати потопали у виноградниках, де садки спливали каскадами груш, яблук та абрикос, а розкішні виноградники виметували буйне листате пагіння аж на вулицю.


В А Р І А Н Т ІV

1.Погляди В.Гумбольдта на форму і зміст мови, на відношення мови до мовлення. Морфологічна класифікація мов В.Гумбольдта: загальна характеристика.

2. Позитиви та вади молодограматизму. Погляди Германа Пауля про реконструкцію мов і про психолого-фізіологічну основу мови.

3. Виконати повний лінгвістичний аналіз речення.

Щоб радувати, просвітлювати душевний світ глядача й читача, треба нести просвітленість у своєму серці, треба правду життя підносити до рівня серця, а серце нести високо.

В А Р І А Н Т V

1. Критика універсальності звукових законів молодограматиків. Гуго Шухардт та школа „Слів і речей”.

2. Американський структуралізм, основні напрями. Погляди структуралістів на системну будову мови і мовлення.

3. Виконайте синтаксичний аналіз речення.

І від того, що вони ніколи не говорили про це вголос, але твердо знали, що інакше бути не може, що кожен зробить те, що має зробити друг-побратим, Арсенові стало на душі легко і радісно.


^ Самостійна робота студентів (СРС), її зміст і обсяг у годинах





Зміст навчального матеріалу, який винесено на СРС

Кількість годин

Форми контролю

1.

Методи дослідження мови. Методики структурного та зіставного методів, соціолінгвістичні і психолінгвстичні методи. Мова як конкретно-історична категорія. Розвиток мови.

2

практичне заняття

2.

Сучасні уявлення про співвідношення мови і мовлення. Мова і мислення. Зв’язок внутрішнього мовлення і мислення.

2

іспит

3.

Функції мови. Система і структура мови. Поняття парадигми. Основні одиниці мови та їх функції.

2

практичне заняття

4.

Основні лінії розвитку мовознавства в доісторичний період. Мовознавство в стародавньому Римі.

2

практичне заняття

5.

Давньоруське мовознавство. Філософія мови Вільгельма Гумбольдта. Морфологічна класифікація мов.

2

реферат

6.

Компаративістика в галузі романістики, германістики. Компаративістика в мовах слов’янської групи: діяльність І.І.Срезневського, М.О. Максимовича, Ф.І.Буслаєва.

2

практичне заняття

7.

Ватрослав Ягич і Петербурзько-Віденська славістична школа. В.Вундт як засновник етнічної психології. Погляди В.Вундта на походження мови. Лінгвістичні концепції Ф. де Соссюра.

2

реферат

8.

Питання лінгвостилістики в працях Івана Франка. Л.В.Щерба і дальший розвиток учення про фонему. Розвиток мовознавчих ідей в Україні. Україна в науковій спадщині О.О.Шахматова, його погляди на закономірності розвитку граматичних форм російської мови.

2

реферат

9.

Мовознавство на сучасному етапі. Когнітивна лінгвістика. Функціональна лінгвістика. Комунікативна лінгвістика.

2

практичне заняття

Всього: 18 годин


МЕТОДИ НАВЧАННЯ: лекції із застосуванням таблиць,

складання графічних схем.


МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне тестування; оцінка за самостійну

роботу; підсумкова контрольна робота.


^ РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ




Змістовий модуль І


Модульна робота № 1 - 20


Модульна робота № 1


Змістовий

модуль ІІ

Модульна робота № 2 - 35



Сума




15




100 балів

30

Т1


Т2


Т3


Т4

Т5

Т6


Т7


Т8

Т9


Т

10

Т

11

Т

12

Т

13

Т

14










5


5

5

5




5

5







5

5

5

1 заліковий кредит – 50 балів



2 заліковий кредит – 50 балів



Шкала оцінювання:


90-100 балів - відмінно (А);

75-89 балів - добре (ВС);

60-74 балів - задовільно (DE);

35-59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів - незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).


МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти лекцій, ілюстративні

таблиці та схеми, картки із завданнями.


ЛІТЕРАТУРА


Основна література

1. Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке - М: Флинта: Наука, 2005.- 416 с.

2. Алпатов В.М. История лингвистических учений. Учебное пособие. - М: Языки славянской культуры. 2005. - 367 с.

3. Бацевич Ф.С Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень. - К.: «Академія». 2008. - 240 с.

4. Вдовиченко A.B. Расставание с «языком». Критическая ретроспектива лингвистического знания. – М., 2008. - 511с.

5.Гируцкий A.A. Общее языкознание. - Минск: Тетра Системс, 2003. - 304 с.

6.Гречко В.А. Теория языкознания - М: Высш. шк., 2003 - 375 с.

7.3убкова Л.Г. Общая теория языка в развитии. - М: Изд-во РУДН, 2003. - 472 с.

8.Кириченко Г.С, Кириченко СВ., Супрун А.П. Нариси загального мовознавства. - Ч.1: Мова, її будова та функції в суспільстві. - К.: ВД „Ін Юре". 2008. - 168 с; Ч. II: Основні етапи розвитку науки про мову. - К : ВД „Ін Юре", 2008. - 234 с.

9. Кобилянський Б.В. Короткий огляд історії мовознавства. - К., 1964.

10. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки: навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. - К.: Вища школа. 1985. - 216 с.

11.Кодухов В.И. Общее языкознание. - М.: Высш. шк., 2003. - 1974. - 303 с.

12. Кондратов H.A. История лингвистических учений. - Едиториал УРСС, 2006. - 224 с.

13.Кочерган М.П. Загальне мовознавство. - К: «Академія». 2006. - 464 с.

14.Общее языкознание /Под общ. ред. А.Е.Супруна. - Мн. Выш. школа, 1983. - 456 с.

15. Семчинський С.В. Загальне мовознавство.- К .: Вища школа, 1988. - 328 с.

16. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень: Навч. пос. для студентів філолог, факультетів університетів і педінститутів. - К.: Вища школа, 1980. - 216 с.

15. Хроленко А.Т., Бондалетов В.Д. Теория языка. - М.; Флинта: Наука, 2006. - 528 с.

16. Шулежкова С.И. История лингвистических учений. - М: Наука, 2007. - 408 с.


Додаткова література

  1. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. – К., 1991.

2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1997.

3. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М., 1979.

4. Березин Ф.М. История лингвистических учений - М.:Высшая школа, 1975. - 304 с.

5. Гируцкий А.А. Общее языкознание. – Минск, 2001.

6.Жовтобрюх М.А. Нарис історії українського радянського мовознавства (1918-1941). – К., 1991.

7.Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Проблеми. Методи. – К., 1994.

8. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2001.

9.Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983.

10. Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. – К.. 1995.

11. История лингвистических учений. Древний мир. – Л., 1980.

12. История лингвистических учений. Позднее средневековье. – Л., 1991.

13. История лингвистических учений. Средневековая Европа. – Л., 1986.

14. История лингвистических учений. Средневековый Восток. – Л., 1981.

15.Кондрашов Н.А. История лингвистических учений. – М., 1979.

16. Мельничук A.C. Понятие системы и структуры языка в свете диалектического материализма // Вопросы языкознания. - 1970. - №1.- С. 19-32.

17. Общее языкознание. Хрестоматия. - Минск: Выш. шк., 1976.

18. Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию. Пер. с франц. под ред. А.А.Холодовича -М.: Прогресс, 1977. – 696 с.

19. Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики - М.: Наука. - 1976. - 311с.

20. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания 2-е изд. - М.: Просвещение, 1975. -271с.

21. Grzegorczykowa R. Wstep do jezykoznawstwa. - Warszawa: WN PWN, 2008. -210 s.

22. Lachur Cz. Zarys jezykoznawstwa ogцlnego. - Opole: CO. 2004. - 320 s.

23. H.Lucznski E. Mackiewicz J. Jezyjkoznawstwo ogolne. - Gdansk. WUG. 2006. – 146 s.


1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Загальне мовознавство iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Загальне мовознавство (Лексикологія), (Стилістика)» для студентів 2 курсу інституту мов світу зі спеціальності "Прикладна лінгвістика"
«Загальне мовознавство (Лексикологія), (Стилістика)» є частиною предмету «Загальне мовознавство», що читається студентам 2-го курсу...
Загальне мовознавство iconПротокол №9 Загальне мовознавство
...
Загальне мовознавство iconПротокол №19 Загальне мовознавство
...
Загальне мовознавство iconФакультет Філологічний індівідуальний план роботи аспіранта
«Загальне мовознавство»
Загальне мовознавство iconФакультет Філологічний індівідуальний план роботи аспіранта
«Загальне мовознавство»
Загальне мовознавство iconМ. Пентилюк, І. Гайдаєнко методичні розробки з курсу "Загальне мовознавство"
Розглянуто на засіданні методичної ради факультету філології та журналістики (протокол №2 від 12. 03. 2003 р.)
Загальне мовознавство iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Загальне мовознавство (синтаксис)» для студентів II курсу інституту мов світу зі спеціальності "Прикладна лінгвістика"
Предметом курсу є будова та значення словосполучень І речень, способи та засоби зв'язку між їхніми складовими частинами
Загальне мовознавство iconЗатверджено на засіданні приймальної комісії Львівського національного університету імені Івана Франка
...
Загальне мовознавство iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Загальне мовознавство (синтаксис)» для студентів II курсу заочної форми навчання інституту мов світу зі спеціальності "Прикладна лінгвістика"
Предметом курсу є будова та значення словосполучень І речень, способи та засоби зв'язку між їхніми складовими частинами
Загальне мовознавство iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Загальне мовознавство» для студентів І курсу інституту мов світу заочне
Предметом курсу є наука про мову, її суспільна природа І функції, її внутрішня структура, закономірності функціонування, історичний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи