Програма Курсу вступ до мовознавства icon

Програма Курсу вступ до мовознавства




Скачати 150.24 Kb.
НазваПрограма Курсу вступ до мовознавства
Дата15.10.2012
Розмір150.24 Kb.
ТипПрограма


ПРОГРАМА КУРСУ


Вступ до мовознавства


для студентів факультету іноземних мов

спеціальності 7.010103 „Мова і література

(англійська, німецька) заочної форми навчання”


Анотація

до навчальної дисципліни

Вступ до мовознавства”


У час великих змін в економічному, політичному і культурному житті України важливе місце посідає реорганізація всієї системи освіти. Як ніколи постало зараз питання про підготовку висококваліфікованих національних кадрів, про формування духовно багатої особистості. Все це здійснити неможливо без оволодіння державною національною мовою як засобом спілкування, мислення, пізнання й самоутвердження у суспільному житті.

Саме початковий, пропедевтичний курс “Вступ до мовознавства” розпочинає лінгвістичну підготовку студентів філологічних факультетів, готує їх до засвоєння інших мовознавчих дисциплін. В цьому курсі викладаються важливі проблеми мовознавства, розглядаються різні рівні мови та їх системна організація і пояснюються лінгвістичні терміни, які фактично є інструментом пояснення та осмислення мовних явищ.

Основна мета курсу “Вступ до мовознавства” – допомогти студентам-першокурсникам оволодіти методологічними основами сучасного мовознавства, сформувати у них наукове розуміння сутності мови як суспільного явища, що виникло, розвивається й функціонує за специфічними законами, розширити світогляд студентів, подати найважливіші теоретичні відомості з мовознавчої науки, тим самим підготувати студентів до наукового вивчення конкретної мови – рідної чи іноземної, а також виробити уміння самостійно аналізувати мовний матеріал.

Відповідно до всіх цих завдань курсу “Вступ до мовознавства” згідно з діючою програмою цього курсу (видана у 1979 році) і розподіляються лекційні години та години практичних занять: лекції – 6 наст. годин, практичні – 4 годин, іспит.

Нормативні дані навчання: курс – І

семестр - І


І. ^ Тематика лекційного курсу


Тема 1. Вступ. Предмет і проблематика мовознавства. Методи дослідження мови.(2 год.).

Основні питання:

  1. Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу „Вступ до мовознавства”. Місце мовознавства в системі наук.

  2. Основні проблеми мовознавства.

  3. Роль і значення методологічних засад у науці про мову. Визначення терміна метод.

  4. Характеристика основних методів дослідження мови:

а) описовий метод;

б) порівняльно-історичний метод;

в) зіставний метод;

г) структурний метод, його методики.


Тема 2. Структурні рівні мови – загальна характеристика (2 години).

Основні питання:

  1. Структура мови. Основні й проміжні рівні мови.

  2. Фонематичний рівень. Поняття фонологічної системи.

  3. Характеристика морфемного рівня.

  4. До питання про словотвірний і морфологічний рівні мови.

  5. Слово як одиниця лексичного рівня. Поняття лексико-семантичної системи.

  6. Основні одиниці синтаксичного рівня. Сучасні теорії речення.


Тема 3. Мови світу, їх вивчення та класифікації (2 години).

Основні питання:

  1. Загальна характеристика мов світу. Найпоширеніші мови світу і міжнародні мови.Основні принципи та критерії побудови генеалогічної класифікації. Порівняльне вивчення мов.

  2. Поняття про порівняльно-історичний метод як основу генеалогічного дослідження мов. Лексичне значення термінів „сім’я”, „група” („гілка”) мов.

  3. Характер взаємозв’язку між територіальною спільністю мов та генетичною їх спорідненістю. Ареальна лінгвістика.

  4. Поняття типологічної класифікації мов. Характеристика ізолюючих (кореневих) мов, аглютинативних мов, інкорпоруючих (полісинтетичні) та флективних мов.

  5. Особливості класифікацій мов В.Гумбольдта, Е.Сепіра, А.Шлейхера.

  6. Інші спроби типологічної класифікації мов.


_______________________________________________________________

Загальна кількість годин лекційного курсу: 6 годин


ІІ.^ ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Практичне заняття № 1.

Тема. Мовознавство як наука. Методологічна основа мовознавства (2 год.).

Питання:

1.Мовознавство як наука про мову. Види мовознавства.Предмет і проблематика мовознавства. Зв’язок мовознавства з іншими дисциплінами.

2.Як Ви розумієте, що таке мова? Розкрийте антинаукові пояснення мови представниками біологічного, психологічного напрямів. Мова як суспільне явище.

3.Основні теорії щодо походження мови.

4.Загальна характеристика мовознавчих методів. Описові методи дослідження мови.

5. Реконструктивні методи дослідження мови. Індукція та дедукція.

6. Чому звукова мова є найважливішим засобом спілкування людей? Чи існують інші засоби спілкування? Розкажіть про вербальні і невербальні засоби спілкування.

7. Сутність розвитку мови. Поняття про синхронію та діахронію.

Практичні завдання:

  1. Поясніть і мотивуйте прикладами думку про те, що:

„від початку ХХ ст. мовознавча теорія зробила новий крок уперед: об’єктом дослідження стає мова людства у трьох її аспектах – взаємозв’язках мови з мисленням, мова і суспільство, структура мови” (В.М.Русанівський).

  1. Наведіть (письмово) висловлення видатних письменників, діячів культури і науки про місце, роль і значення мови в суспільстві.

3. Перекладіть українською мовою. Розкрийте роль територіальних діалектів у виформуванні давньоруської мови. Які мовні, соціальні процеси сприяли утвердженню мови давніх східних слов’ян?

І. Древние славянские племена были многочисленны, постоянно соседствовали и сталкивались с иноязычними племенами, меняли места своего жительства, испытывали сложные общественные переустройства и т.д., т.е. переживали длительную историю. Все это не могло не отражаться на их языке. Общеславянский язык с самого начала своего существования состоял из близкородственных диалектов или диалектных зон, состав которых и отношения между которыми должны были постоянно меняться.

ІІ. В VІ – VІІ вв. н.э. славянские племена расселились на огромных пространствах от Ильменя на севере до Греции на юге, от Оки на востоке до Эльбы на западе. Они оказались в разных природных и культурных условиях, вступили в контакты с племенами и народностями разного происхождения и неодинакового уровня развития, хозяйственные и иные связи между отдельными племенными союзами давно уже были нарушены.

4. Поясніть суть застереження вченого: "Коли тим чи іншим методам починають надавати загально-методологічного, філософського значення, мирному співіснуванню напрямів кладеться кінець, бо інакше наукова терпимість, необхідна для прогресу обертається на безпринципність, яка може тільки гальмувати розвиток науки" (Ф.П.Філін).

^ Практичне заняття № 2.

Т е м а. Мова і мислення. Мова і мовлення. Функції мови (2 год.).

П и т а н н я:

1. Що таке мислення? Що таке свідомість? Охарактеризуйте діалектичну єдність мови і мислення в процесі їх виникнення і розвитку.

2. Типи мислення. В чому помилковість "гіпотези Сепіра – Уорфа"?

3. Поясніть характер взаємозв'язків між мовою і мовленням.

4. Коли і чому факти мовлення стають фактами мови? Укажіть на спільне і відмінне, що характерні для існуючого мовлення і писемної мови; мовлення усного літературного і діалектного. Поняття "внутрішнє мовлення", його типи.

5. Назвіть основну функцію мови. Які структурні елементи мови виконують комунікативну функцію? Поясніть прикладами положення про те, що мова виконує мислеоформлюючу функцію.

6. Укажіть основні, характерні риси, властиві функціям мови: репрезентативній, акумулятивній, емоційній, експресивній, імпресивній. Чи виявляються ці функції постійно в процесі використання мови? Наведіть приклади використання факультативних функцій мови.

7. Назвіть основні розділи мовознавства в їх ієрархічній послідовності та базові терміни в кожному з них. Основні одиниці мови та їх функції.

Практичні завдання:

1. Яка частина наведеного нижче матеріалу ( і чому) виконує функції:

а) називну; б) комунікативну?

І. Слава твоя; вся прозора від мислі; любов’ю рясна і червона; пісня з земного вкраїнського лона; людям на серце на душу, на очі; із грозою симфоній, із Гонтою темної ночі; криком Прометеєвим; з садочком вишневим край хати; Тарасову пісню.

ІІ. Устає твоя слава, вертає салютом стокрилим,

Обнімися з Гомером, чоломкайся, брате, з Сократом.

Вся прозора від мислі, любов’ю рясна і червона –

Не вмира твоя пісня з земного вкраїнського лона;

Прищепилася людям на серце, на душу, на очі,

З Прометеєвим криком, з садочком вишневим край хати.

Не підходьте тирани, - ховайте сокири й догмати! (А. Малишко)

2. Перекладіть українською мовою, ілюструючи основні думки власними прикладами.

Признание и развитие двух коммуникативных состояний знаковых единиц общения позволяет сформулировать следующие определения: а) язык – это совокупность и система знаковых единиц общения и отвлечения от языкового материала, в их коммуникативной готовности; это знаковый механизм общения; б) речь – это последовательность (взятых из языка) знаковых единиц общения в конкретном языковом материале в их коммуникативном применении. В языке – "набор" единиц общения и система "правил" их применения; в речи – "выбор" из этого "набора" и реализации "правил". В речи выбранные единицы общения организуются в последовательность, в цепь по "правилам" языка и в соответствии с требованиями выражаемой информации.


ІІІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


1. Міжнародне й національне законодавство про мову.

Українська мова як найважливіша ознака нації і

самостійної держави .............................................................................

2. Загальнонародна мова та її диференціація.

Функціональні стилі мови.........................................................................

3. Психолінгвістичні основи інтерференції та види білінгвізму.

Поняття мовної ситуації............................................................................

4. Особливості внутрішнього і зовнішнього мовлення ............................

5. Комбінаторні та позиційні звукові зміни..................................................

6. Функціональна роль значення слова в породженні мови.

Значення і смисл слова, його внутрішня структура............................

7. Лексика сучасної української мови з погляду її

походження. Запозичення.........................................................................

8. Лексична система мови: синоніми, антоніми, омоніми,

пароніми (сучасні класифікації).............................................................

9. Фразеологія. Сучасні класифікації фразеологізмів................................

10.Текст та дискурс: сучасні погляди лінгвістів........................................

11. Диференціація та інтеграція. Основні процеси розвитку мов............

12. Синтетичні та аналітичні граматичні способи.....................................

13. Специфіка функціональної граматики................................................

14. Розвиток граматичної будови мови....................................................

15. Фонетичний розвиток мови. Спонтанні звукові зміни.....................

16. Семантика і референція.......................................................................

17. Морфеміка. Зміни морфемного складу слова. Морфонологія..........


^ КОНТРОЛЬНА РОБОТА


з курсу “Вступ до мовознавства


для студентів І курсу факультету іноземних мов


Варіант 1

  1. Внутрішні причини мовних змін. Що таке мовний союз, навести приклади.

  2. Комбінаторні фонетичні зміни – дати визначення, навести приклади.

  3. Доберіть до поданих фразеологізмів синоніми, пояснять їх значення. Визначте тип фразеологізмів за класифікацією В.В.Виноградова:

^ Не спускати з нього ока, хоч на край світу, дамоклів меч, обоє рябоє, лебедина пісня, землі під собою не чути.

4. Зробити морфемний аналіз слів:

Подібний, палій, лимонад, призвичаїтися, займенник, возз’єднати, госпрозрахунок, післязавтра, замшілий, покровитель, б’ю, смієшся.

5. Записати речення фонетичною транскрипцією. Вказати асиміляцію і дисиміляцію. До будь-яких 3 іменників з речення дібрати синоніми і утворити синонімічний ряд.

А під теплими снігами спить мати-земля, набирається снаги та буяння весняного, тужавіє могуттю життєдайною, леліє в грудах посіяне восени житнє зерно, тулить в долонях, гріє в цибулинки дивоквітів, боронить од студені глибинні корековища дубів та слабі паростки трав. (Р. Федорів).


Варіант 2

  1. Визначити мову і мовлення. Навести відмінності між ними.

  2. Навести 3 критерії спорідненості мов. Акустичні характеристики звуків.

  3. Підберіть до поданих фразеологізмів синоніми, поясніть їх значення. Визначте тип фразеологізмів за класифікацією В.В.Виноградова:

^ Опустити руки, спалити мости за собою, авгієві стайні, перевернути душу, поставити крапки над “і”, як на голках.

4. Зробити морфемний аналіз слів:

Трикутник, місткість, добродійка, навздогін, сутінки, прізвище, ллю, по-справжньому, авторозкидач, усамітнитися, визволитель, б’єшся.

5. Речення записати фонетичною транскрипцією. Вказати асиміляцію і дисиміляцію. До будь-яких 3 іменників з речення дібрати синоніми і утворити синонімічний ряд.

Із-за обрію стали накочуватися хмари, що громадилися все більше і більше, з білих робилися попелястими; потім стали бузиновими; нарешті завирували, закипіли і тяжко рушили вперед, підминаючи під себе небо, опускаючись все нижче і нижче, так, що на землі ставало все важче і важче дихати людям. (Григорій Тютюнник)

Варіант 3

  1. Назвати внутрішні причини мовних змін. Тенденції мовного розвитку, дати характеристику.

  2. Слово і поняття. Сутність трикутника Реформатського. Дати визначення денотата та конотата.

  3. Доберіть до поданих фразеологізмів синоніми, поясніть їх значення. Визначне тип фразеологізмів за класифікацією В.В.Виноградова:

^ Куций, мов заячий хвіст; землі під собою не чути; чужими руками жар загрібати; пальцем у небо попасти; скинути ідола в Дніпро; ні в зуб.

4. Зробити морфемний аналіз слів:

^ Водій, матеріалізувати, кип’ячений, утихомирювати, дієприкметниковий, позалекційний, гадюченя, боєздатність, повсякчасний, нестримний, п’ю, гнешся.

5.Речення з картки записати фонетичною транскрипцією. Вказати асиміляцію, дисиміляцію. До будь-яких 3 іменників з речення дібрати синоніми і утворити синонімічний ряд.

В долині біля обсмиканого, схожого на гриб стогу заспівали жайворонки, що так зарання прилетіли в цьому році; злякавшись хлопчика, вони табунцем злетіли вгору, а потім знову сірими грудочками впали на протиснуту, притрушену снігом стежину, що обривалась біля стогу (М. Стельмах).


к.філол.н., доц. Боєва Е.В.

^ Питання до іспиту з курсу “Вступ до мовознавства

для студентів І курсу факультету іноземних мов заочної форми навчання


1. Мовознавство як наука про мову. Лінгвістичне розуміння поняття „мова”. Загальне і конкретне мовознавство.

2. Предмет і проблематика мовознавства. Місце мовознавства серед інших наук та зв’язок з ними.

3. Дослідні методи мовознавства. Поняття про синхронію та діахронію.

  1. Мова як суспільне явище. Мова та інші засоби спілкування.

  2. Форми існування мови: літературна мова, територіальні і соціальні діалекти, просторіччя, койне, мови-піджини, креольські мови. Функціональні стилі мови.

  3. Мова і мислення. Психофізичні основи зв’язку мови і мислення. В чому помилковість “гіпотези Сепіра–Уорфа”?

  4. Мова і мовлення, їх зміст та форма. Поняття „внутрішнього мовлення”, його типи. Діалог та монолог як форми мовленнєвої діяльності.

  5. Функції мови.

  6. Мова як система знаків. Специфіка мовного знака. Унілатеральні та білатеральні концепції мовного знака.

  7. Система і структура мови. Поняття парадигми. Специфіка розвитку різних рівнів мовної структури.

  8. Основні одиниці мови та їх функції.

  9. Розділи мовознавства в їх ієрархічній послідовності та базові терміни в кожному з них.

  10. Мова й етногенез. Передумови виникнення людської мови. Закономірності розвитку мов.

  11. Лінгвістичні основи комп’ютерної техніки.

  12. Структурні рівні мови. Фонетичний рівень. Звук і фонема. Вітчизняні фонологічні школи, основні напрями їх досліджень.

  13. Три аспекти вивчення звуків: акустика, фізіологія, лінгвістика. Характеристика акустичних параметрів звуків людського мовлення: висоти, сили, довготи, тембру, тону і шуму.

  14. Класифікація голосних звуків (на прикладі української чи іноземної мови, яку вивчаєте).

  15. Класифікація приголосних (на прикладі української чи іноземної мови, яку вивчаєте).

  16. Комбінаторні звукові зміни (асиміляція, дисиміляція, акомодація, дієреза, епентеза, метатеза, гаплологія, стяжіння).

  17. Фонетична транскрипція (основні принципи та завдання).

  18. Склад та його види. Теорії визначення складу. Український складоподіл.

  19. Суперсегментні фонетичні одиниці: наголос, інтонація, пауза.

  20. Лексикологія. Слово і поняття. Внутрішня форма слова. Характеристика понять денотат, конотат, сигніфікат. Сутність семіологічного трикутника.

  21. Лексика сучасної української мови з погляду її походження. Іншомовна лексика. Запозичення, їх типи за характером запозичених слів.

  22. Полісемія та омонімія. Класифікація омонімів.

  23. Лексичний склад мови: синоніми, антоніми та пароніми.

  24. Активна і пасивна лексика: історизми, архаїзми, неологізми.

  25. Фразеологія. Класифікація фразеологізмів за В.В.Виноградовим, А.Н.Шанським, В.Л.Архангельським, С.Г.Гавриним.

  26. Лексикографія. Типи словників. Сучасний стан науки.

  27. Предмет і склад граматики. Граматичне значення і граматична категорія.

  28. Морфемний рівень мови. Афіксація (класифікація афіксів). Історичні зміни в структурі слова: опрощення, ускладнення, перерозклад, декореляція.

  29. Словотвір. Способи словотвору (морфологічні і неморфологічні). Синтетичні та аналітичні мовні форми на матеріалі української, російської та інших мов.

  30. Текст. Лінгвістика і стилістика тексту.

  31. Частини мови та принципи їх класифікації. Повнозначні і службові частини мови. Нові підходи до класифікації.

  32. Словосполучення і синтагма. Види підрядного зв’язку у словосполученні та п’ять типів смислових відношень між членами словосполучення.

  33. Речення. Основні синтаксичні категорії (синтаксичного часу, синтаксичного способу, об’єктивної модальності, суб’єктивної модальності, предикативності).

  34. Граматичне та актуальне членування речення.

  35. Три критерії спорідненості мов.

  36. Загальна характеристика мов світу. Порівняльно-історичний метод дослідження мов. Представники цього методу.

  37. Генеалогічна класифікація мов. Поняття про ностратичну макросім’ю.

  38. Романські мови серед інших мов індоєвропейської сім’ї.

42.Соціолінгвістика, її предмет, завдання і проблеми. Поняття мовної

ситуації та мовної політики.

43. Сутність типологічного мовознавства. Загальна характеристика типологічних

класифікацій мов В.Гумбольдта, А.Шлейхера, Е.Сепіра.

44. Мова і письмо. Основні етапи розвитку письма. Значення письма в історії суспільства.

45. Графіка і орфографія. Основні принципи української орфографії.

46. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація, держава. Міжнародне й національне законодавство про мову.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

Основна література

  1. Баранникова Л.И. Введение в языкознание. – Саратов, 1973.

  2. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1997.

  3. Будагов Р.А. Введение в науку о языке. – М., 1965.

  4. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

  5. Головин Б.Н. Введение в языкознание. – 3-е изд. – М.: Высш.шк., 1983.

  6. Доленко М.Т. Вступ до мовознавства. Збірник вправ і завдань. – К., 1975.

  7. Донець Л.С., Мацько Л.І. Вступ до мовознавства. Практикум. – К., 1989.

  8. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К., 1974.

  9. Камчатнов А.М., Николина Н.А. Введение в языкознание. – М., 1999.

  10. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К.; Одеса, 1991.

  11. Касім Г.Ю. Матеріали до практичних занять із вступу до мовознавства для студентів українського відділу філологічного факультету. – Одеса, 1981.

  12. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987.

  13. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000.

  14. Кочергина В.А. Введение в языковедение. – М., 1991.

  15. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1987.

  16. Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. – Воронеж, 1972.

  17. Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 1996.

  18. Русанівський В.М. Джерела розвитку східнослов’янських літературних мов. – К., 1985.

  19. Широков О.С. Введение в языкознание. – М., 1985.

  20. Ющук І.П. Вступ до мовознавства. Навчальний посібник. – К., 2000.

Додаткова література

  1. Баранникова Л.И. Основные сведения о языке. – М., 1982.

  2. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Основы общей фонетики. СПб., 1991.

  3. Левицький Ю.М. Мови світу: Енциклопедичний довідник. – Львів, 1998.

  4. Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990.

  5. Лингвистические исследования в конце ХХ в. – М., 2000.

  6. Мурат В.П. Введение в языкознание: Методические указания для студентов филологических факультетов университетов. – М., 1988.

  7. Перебийніс В.С. Статистичні методи для лінгвістів. – К., 2002.

  8. Плунгян В.А. Почему языки такие разные. – М., 1996.

  9. Потапенко О.І. Цікаве мовознавство. – Біла Церква, 1996.

  10. Потебня А.А. Мысль и язык. – К., 1993.

  11. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. – К., 1999.

  12. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. – 1999.

  13. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2001.

  14. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: Енциклопедичний словник. – К., 1998.

  15. Энциклопедический словарь юного филолога. – М., 1984.



Програма складена кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри української та зарубіжної літератур Боєвою Е.В.

Програма затверджена на засіданні кафедри української та зарубіжної літератур.

Протокол № від « ___ _» _________ 2011 р.

Схожі:

Програма Курсу вступ до мовознавства iconПрактикум з мовознавства заняття №1 Мовознавство як наука про мову Питання для обговорення Предмет мовознавства. Система мовознавчих дисциплін
Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник. / М. П. Кочерган. – К. Вц „Академія”, 2008. – с. 7 – 16
Програма Курсу вступ до мовознавства iconРобоча програма з навчальної дисципліни Загальне мовознавство (Вступ до мовознавства) для студентів І курсу інституту мов світу зі спеціальності "Прикладна лінгвістика"
Предметом курсу є науку про мову, її суспільна природа І функції, її внутрішня структура, закономірності функціонування, історичний...
Програма Курсу вступ до мовознавства iconМодуль а заняття №1 Вступ. Предмет, завдання й методи науки про мову
Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник. / М. П. Кочерган. – К. Вц „Академія”, 2008. – с. 7 – 16
Програма Курсу вступ до мовознавства iconПрограма навчального курсу Вступ до мовознавства
Як ніколи постало зараз питання про підготовку висококваліфікованих національних кадрів, про формування духовно багатої особистості....
Програма Курсу вступ до мовознавства iconВ. О. Сухомлинського Факультет філології та журналістики Кафедра мовознавства та логопедії «Затверджую» ректор будак в. Д. "26" лютого 2013 Р. Програма
Програма затверджена на засіданні кафедри мовознавства та логопедії. Протокол №6 від 08 січня 2013 р
Програма Курсу вступ до мовознавства iconВ. О. Сухомлинського Факультет філології та журналістики Кафедра мовознавства та логопедії «Затверджую» Ректор Будак В. Д. "26" лютого 2013 Р. Програма
Розробник програми к п н., доцент кафедри мовознавства та логопедії Рускуліс Л. В
Програма Курсу вступ до мовознавства iconРобоча програма з навчальної дисципліни " Вступ до перекладознавства " для студентів ІІ курсу інституту мов світу зі спеціальності "Прикладна лінгвістика" (заочна форма навчання)
Теоретичний курс «Вступ до перекладознавства» є частиною курсу професійно-орієнтованих дисциплін, який присвячено провідним аспектам...
Програма Курсу вступ до мовознавства iconВ. А. Юшко програма І робоча програма навчальної дисципліни «вступ до будівельної справи»
Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Вступ до будівельної справи» (для студентів 1 курсу денної І заочної форм навчання...
Програма Курсу вступ до мовознавства iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Вступ до перекладознавства» для студентів 2 курсу інституту мов світу зі спеціальності "Переклад" (за вимогами кредитно-трансферної системи)
Дисципліна «Вступ до перекладознавства» є частиною курсу професійно-орієнтованих обов’язкових дисциплін, який присвячено провідним...
Програма Курсу вступ до мовознавства iconПрограма навчального курсу «Вступ до спеціальності» для студентів 1–го курсу факультету економіки спеціальність «Банківська справа»
Програма навчального курсу «Вступ до спеціальності» для студентів 1-го курсу факультету економіки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи