Михайло Димид Нормативні документи сучасної літургійної традиції угкц відповідно до кксц та партикулярного права угкц?1 icon

Михайло Димид Нормативні документи сучасної літургійної традиції угкц відповідно до кксц та партикулярного права угкц?1




НазваМихайло Димид Нормативні документи сучасної літургійної традиції угкц відповідно до кксц та партикулярного права угкц?1
Сторінка1/6
Дата23.09.2012
Розмір0.63 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6

Михайло Димид


Нормативні документи сучасної літургійної традиції УГКЦ відповідно до ККСЦ та партикулярного права УГКЦ?1


Це дослідження мало б відповісти на запит: які є нині нормативні документи сучасної літургійної традиції УГКЦ. Зразу скажу, що немає одностайної думки щодо цього питання, оскільки відповідь залежить в першій мірі від еклезіології даної Церкви, а їх в сучасній порі є дві в УГКЦ. Звідси і ми спостерігаємо дві точки зору на це, які є нормативні документи, що нині регулюють літургійну молитву УГКЦ. Постараюся коротко їх представити і показати, як, на основі вибраного напряму, по різному інтерпретується нормативні документи, в тому числі й Кодекс Канонів Східних Церков. Згодом перейду до більш детального представлення проекту Літургійних канонів Партикулярного Права УГКЦ, оскільки вважаю, що вони, якщо будуть належно зредаговані зможуть надати дійсно вселенського скерування літургійній прославі Бога УГКЦ.


^ Перший канонічно-літургійний світогляд

Один канонічно-літургійний світогляд УГКЦ спирається на ІІ Ватиканський собор, як на добру основу для сучасного літургійного відновлення в Церкві. Як наслідок цього Собору, для практичного виконання цих норм, вийшов Кодекс Канонів Східних Церков, але оскільки цього було замало для розуміння духу літургійної молитви та його реалізації, до ККСЦ додано офіційну «Інструкцію застосування літургійних приписів…» цього Кодексу2.

Такими є напрямні, згідно яких повинні розвинутися літургійні практики всіх поодиноких східних католицьких Церков в ХХІ столітті. Ця думка основується на тому, що «після Другого Ватиканського Собору найважливішу збірку норм для Східних Церков становить Кодекс Канонів Східних Церков» (Інструкція, 4). Від коли цей Кодекс набрав чинності 1 жовтня 1991 р., то згідно кан. 6.: «1-е скасовуються всі закони загального або партикулярного права, які суперечать канонам Кодексу або які стосуються справ, повністю врегульованих у цьому Кодексі; 2-е – відкликаються всі звичаї, які скасовуються канонами Кодексу або суперечать їм і не є столітніми або незапам'ятними».

Для цього, щоби зрозуміти вповні кан. 6 треба прочитати кан. 39 ККСЦ, який наказує зберігання обряду та власне традиції усього християнського Сходу і, зокрема, кожної Східної Церкви такими словами: «Слід сумлінно зберігати й підтримувати обряди східних Церков як спадок всієї Христової Церкви, в якому відзеркалюється та традиція, що походить від Апостолів через Отців, і який утворює божественну єдність католицької віри в її різноманітності». Це значить, що має бути додержана норма ІІ Ватиканського собору із декрету про Екуменізм «Unitatis redintegratio [Востановлення єдності]», 6: «Кожен повинен усвідомлювати, що надзвичайно важливо розуміти, шанувати, берегти і плекати багате літургійне і духовне надбання Східних Церков для того, щоб вірно зберігати повноту християнської традиції, і наближати примирення між християнами Сходу і Заходу».

Таким чином можна сказати, що в Церкві існують три види традиції – традиція до роз’єднання поодиноких Церков (для нас – це на жаль Берестейська унія 1596 р.); традиція, якій більше ніж сто років; традиція, якій менше ніж тридцять років. Тут слово «традиція» можна замінити «звичаєм». Оскільки, згідно кан. 1499 «Закони слід розуміти за прямим значенням слів, яке розглядається у тексті і контексті», потрібно відміняти в УГКЦ всі звичаї, які повстали для того, щоб відрізнитися від православних і задля того суперечать самій природі як Київської, так і Вселенської традиції.

Для цього ідеальною є «Інструкція», яку треба впроваджувати поступово, повертаюсь до старинних традицій в розумінні ІІ Ватиканського собору. Для того найоптимальніший варіант, щоб книги складалися в змішаних комісіях разом із православними київської традиції. Треба зміни впроваджувати через позитивне представлення старинної автентичної традиції і її багатства, а не методом протистояння чи прямого відкидання цього, що для багатьох людей стало не тільки обрядом, а але символом приналежності до Греко-католицької Церкви.


^ Другий канонічно-літургійний світогляд

Другий канонічно-літургійний світогляд в основному залишається на засадах, які були дуже поширені в Греко-католицькій Церкві до ІІ Ватиканського собору, де стверджувалося, що Православна Церква не веде до спасіння, і що греко-католикам не треба рівнятися до Православної Церкви, бо природа греко-католицизму не православна, а католицька. Оскільки крім римо-католицького богослов’я не було іншого католицького богослов’я, то означало, що греко-католикам вже не треба було зберігати православно-католицьку традицію, а бути просто римо-католиками із своєю окремою традицією, яка однак не мала бути православною. В тому ключі все, що змінювало оригінальну київську літургійну традицію було бажаним, бо віддаляло греко-католиків від православних. Це був природний спосіб думання, бо оскільки богослов’я і світосприйняття вже були римо-католицькими, то й зовнішній вияв богопочитання мав рівнятися остатньому. Ця ідеологія була потверджена на Замойському (1720 р.) і Львівському соборах (1891 р.), які стали визнані Римським престолом як універсальне право для русинів греко-католиків оскільки відповідали вповні пост-тридентійській еклезіології і відомому переконанні вищості римо-католицького обряду, що відомий нам під назвою «praestantia ritus latini»3.

Нині в УГКЦ є багато прибічників думки, що дійсно УГКЦ має свій окремий шлях, в тому значенні, що належить до римо-католицького, а не до православного світу і для того має чітко зберігати літургійні надбання, які відрізняють їх від православних. Для цього, щоб не піддатися духові ІІ Ватиканського собору, та ККСЦ, вони цитують кан. 1502 ККСЦ § 2, який так твердить: «Закон загального права, хіба що щось інше виразно застережено в самому законі, не змінює закону партикулярного права, ані закон партикулярного права, виданий для якоїсь Церкви свого права, не змінює більш партикулярного права, який діє в Церкві». Тут однак не можна забувати про § 1 того самого кан. 1502, який звучить: «Пізніший закон скасовує попередній або змінює, якщо виразно це постановляє, або якщо є йому прямо протилежний або повністю упорядковує предмет попереднього закону».

Ця друга школа уважає, що «вічними» нормами для УГКЦ є і мають бути собори Замойський і Львівський, навіть якщо вони стали вже не «praeter legem [поруч закону]», а «contra legem [проти закону]», інакше ця Церква втратить свою ідентичність. Всі літургійні книги мають їм підпорядковуватися. Винятками становлять літургійні книги видані для вжитку русинів під назвою «recensio ruthena» Римським апостольським престолом4. Оскільки цю політику неможливо вже офіційно провадити на цілу Церкву, то це нині робиться через поширення книг «для приватного вжитку».


^ Легітимна канонічно-літургійна база – це канонічні літургійні книги УГКЦ

Незалежно від існування цих двох напрямів думання, мені видається, що, законодавчою базою для літургійного богопочитання УГКЦ не мають бути нормативні документи, типу кодексів, інструкцій чи навіть соборів, а самі літургійні книги, видані Главою цієї Церкви, або ним виразно благословенні для загального вжитку в цілій УГКЦ. Саме ці книги мають бути офіційними нормуючими правилами літургійної молитви даної спільноти, в якій перебуває ціла Вселенська Церква. Немає в принципі цікавити простого священнослужителя чи світлого дяка, що там сказав один чи другий собор, а що змінив патріарший синод, що практикується в латинській, а що в православній Церкві. Всі належно прийняті легітимні рішення Синоду єпископів УГКЦ мають бути внесені сучасними редакторами літургійних книг в запропоновані тексти, які видає патріарх. Ніякі літургійні накази синоду, чи єпископа, які би не були офіційно проголошені патріархом не мають юридичної сили в УГКЦ, вони не повинні виповнятись, бо вносять тільки додаткове замішання та сприяють приватній ініціативі.5

Так, офіційні літургійні книги мають бути єдиними і остаточними нормативними документами сучасної літургійної традиції УГКЦ. Тут дуже важливою являється роль єпископів і архімандритів, які як наглядачі, повинні самі не видавати ніяких книг ніби «для приватного вжитку», (а це часто трапляється задля інертності центральних органів Церкви), не дозволяти на поширення і практичного вжитку такого типу книг в парохіях і монастирях. Вони мають, в своїх соборах і матірних монастирях, провадити прикладну літургійну молитву згідну офіційних літургійних книг УГКЦ. В тому і полягає наказ кан. 199 § 1 ККСЦ, який каже: «Єпархіяльний Єпископ, як керівник, поборник і охоронець всього літургічного життя в довіреній йому єпархії, повинен дбати про те, щоб воно якнайбільше розвивалось і регулювалось відповідно до приписів і законних звичаїв Церкви свого права. § 2. Єпархіяльний Єпископ має старатися, щоб у власній кафедральній церкві відправлялась принаймні частина церковного правила, навіть щоденного, згідно з законними звичаями власної Церкви свого права, також, щоб у кожній парафії в міру сил відслужувалось церковне правило…»


^ Проект Літургійних канонів Партикулярного Права УГКЦ


Оскільки УГКЦ існує в координаті канонічного права Римського апостольського престолу, а він видав ККСЦ в якому передбачено кілька специфічних окремих канонів для поодиноких Східних католицьких Церков, то в УГКЦ є Робоча група щодо опрацювання Партикулярного права УГКЦ, яка працює над новою редакцією Партикулярного права УГКЦ. Думаю, що в цієї Робочої групи є добра нагода вичерпно іплементувати «Інструкцію застосування літургійних приписів Кодексу Канонів Східних Церков» в Партикулярне право УГКЦ, бо ясно нині, що немає доступних для всіх літургійних книг, (тобто єдиних нормативних документів), які б регулювали молитвою цілої УГКЦ і ще довго їх не буде.

Оскільки я маю честь бути членом цієї робочої групи і неформально представляю канони літургійного змісту, вважаю, що для майбутньої гармонізації всіх літургійних норм в УГКЦ добре було б сягнути думки ширшого кола літургістів УГКЦ, а також інших богословів, щодо змісту літургійних норм Партикулярного права УГКЦ. Для цього тут представляю таблицю в якій позначені в трьох рядах: 1. Канон ККСЦ; 2. Правило ПП УГКЦ 2001; 3. Робоча пропозиція ПП УКГЦ 2012. В найближчому майбутньому чекаю на ваші зауваження, яких обов’язково донесу до Робочої групи.


Проект Партикулярного Права УГКЦ. Літургійні канони (текст неофіційний станом на березень 2012 р.)


^ Верховний архиєпископ

Кан. 10.

Кан. 94

ККСЦ

Божественну Літургію за народ усієї, очолюваної ним Церкви, Патріярх повинен правити у свята, встановлені партикулярним правом

2001

ПП УГКЦ

Патріарх – Верховний архиєпископ повинен служити Божественну Літургію за народ усієї очолюваної ним Церкви щонеділі й у свята, встановлені Синодом Єпископів.

2012 Проект

Верховний архиєпископ повинен служити Божественну Літургію за народ усієї очолюваної ним Церкви щонеділі й у такі свята:

    1. Різдво Пресвятої Богородиці;

    2. Всемірне Воздвиження Чесного І Животворящого Хреста

    3. Св. свщм. Йосафата – Архиєпископа Полоцького

    4. Введення в храм Пресвятої Богородиці

    5. Св. апостола Андрія Первозванного

    6. Різдво Христове;

    7. Богоявлення Господнє;

    8. Благовіщення Пресвятої Богородиці

    9. Вознесіння Господнє;

    10. Блаженного свящм. Миколая (Чарнецького) і тих що з ним постраждали і бл. Свящмч. Омеляна

    11. Свято Верховних Апостолів Петра і Павла

    12. Св. рівноап. Володимира Хрестителя Руси-України

    13. Преображення ГНІХ;

    14. Успіння Пресвятої Богородиці.

Джерела

Кан. 880 §3 ККСЦ відповідно до рішення Синоду 1996-1997 р.

Примітка





^ Єпархіяльний єпископ

Кан. 21.

Кан. 198

ККСЦ

Єпархіяльний Єпископ хай часто відправляє Божественну Літургію за народ довіреної йому єпархії, а в дні, приписані партикулярним правом власної Церкви свого права, повинен її служити

2001

ПП УГКЦ

Єпархіальний єпископ зобов’язаний служити Божественну Літургію за вірних, довіреної йому єпархії щонеділі і кожного встановленого загальним правом і кан. 114 Партикулярного права свята.

2012 Проект

Єпархіальний єпископ зобов’язаний служити Божественну Літургію за народ довіреної йому єпархії в усі неділі і такі свята:

  1. Різдво Пресвятої Богородиці;

  2. Всемірне Воздвиження Чесного І Животворящого Хреста

  3. Св. свщм. Йосафата – Архиєпископа Полоцького

  4. Введення в храм Пресвятої Богородиці

  5. Св. апостола Андрія Первозванного

  6. Різдво Христове;

  7. Богоявлення Господнє;

  8. Благовіщення Пресвятої Богородиці

  9. Вознесіння Господнє;

  10. Блаженного свящм. Миколая (Чарнецького) і тих що з ним постраждали і бл. Свящмч. Омеляна

  11. Свято Верховних Апостолів Петра і Павла

  12. Св. рівноап. Володимира Хрестителя Руси-України

  13. Преображення ГНІХ;

  14. Успіння Пресвятої Богородиці;

  15. Храмовий празник Катедрального собору

Джерела

880 §3 ККСЦ

Примітка





Кан. 22.

кан. 199 § 2

ККСЦ

Єпархіяльний Єпископ має старатися, щоб у власній катедральній церкві відправлялась принаймні частина церковного правила, навіть щоденно, згідно з законними звичаями власної Церкви свого права, також, щоб у кожній парафії в міру сил відслужувалось церковне правило в неділі і свята, головніші врочистості та їхні навечір'я.

2001

ПП УГКЦ

Єпархіальний єпископ повинен подбати, щоб у катедральній церкві служили принаймні частину церковного правила, навіть щоденно; також, щоб у кожній парафії, по змозі, служили церковне правило в неділі і у свято, важливі врочистості та їхні навечір’я.

2012 Проект

Єпархіальний єпископ повинен подбати, щоб у катедральному соборі служили принаймні частину церковного правила, а саме: вечірню, утреню і 6 час, навіть щоденно; також, у кожній парафії, по змозі, служили вечірню і утреню в неділі і у свята та їх навечір’я. Наполегливо рекомендується служити вечірню в неділі.

Джерела

Львівський собор (1891 рік), глава 3 частина 3.

Примітка





Протопресвітер

Кан. 36.

Кан. 278 § 1

ККСЦ

Протопресвітер, крім влади і повноважень, наданих йому партикулярним правом, має право й обов'язок:

1-е - розгортати і координувати спільну пастирську діяльність,

2-е - дбати, щоб священнослужителі вели життя, належне їх станові, і старанно сповняли свої обов'язки,

3-є - старатися, щоб Божественна Літургія і церковне правило відслужувались відповідно до приписів літургічних книг, щоб акуратно зберігалися краса й ошатність церков і святого посуду, особливо під час відправи Божественної Літургії і старанно охоронялась Пресвята Євхаристія, щоб належно велися і зберігалися парафіяльні книги, щоб дбайливо управлялось церковне майно, нарешті, щоб парафіяльному домові приділялось належне піклування

2001

ПП УГКЦ

Окрім обов’язків, наданих загальним правом, протопресвітер має такі права й обов’язки:

… 3) стежити, щоб парохи отримували миро, а старе миро було спалене; …

2012 Проект

§1 Окрім прав та обов’язків, наданих загальним правом та окреслених у «Правильнику протопресвітера УГКЦ», протопресвітер має такі права й обов’язки:

  1. вводити на уряд новоіменованого пароха, згідно з приписами богослужбових книг, хіба що єпархіальний єпископ вирішить інакше;

  2. скликати збори священнослужителів довіреної округи;

  3. подавати звіт єпархіальному єпископу про стан своєї округи;

Джерела




Примітка





^ Парох

Кан. 40.

Кан. 294

ККСЦ

Парох має часто правити Божественну Літургію за народ довіреної йому парафії, а в дні, приписані партикулярним правом власної Церкви свого права зобов'язаний правити

2001

ПП УГКЦ

Парох має обов’язок служити Божественну Літургію за вірних своєї парафії щонеділі і в дні обов’язкових свят.

Якщо парох опікується більше ніж однією парафією або дочірньою церквою, він зобов’язаний відслужити лише одну Божественну Літургію в наміренні за людей доручених йому парафій.

Якщо парох зі слушної причини не може виконати цього обов’язку, то може доручити його виконання своєму сотрудникові або іншому священикові.

2012 Проект

§1. Парох має обов’язок служити Божественну Літургію за народ своєї парафії щонеділі і в дні таких свят:

  1. Різдво Пресвятої Богородиці;

  2. Всемірне Воздвиження Чесного І Животворящого Хреста

  3. Св. свщм. Йосафата – Архиєпископа Полоцького

  4. Введення в храм Пресвятої Богородиці

  5. Св. апостола Андрія Первозванного

  6. Різдво Христове;

  7. Богоявлення Господнє;

  8. Благовіщення Пресвятої Богородиці

  9. Вознесіння Господнє;

  10. Блаженного свящм. Миколая (Чарнецького) і тих що з ним постраждали і бл. Свящмч. Омеляна

  11. Свято Верховних Апостолів Петра і Павла

  12. Св. рівноап. Володимира Хрестителя Руси-України

  13. Преображення ГНІХ;

  14. Успіння Пресвятої Богородиці;

  15. Храмовий празник Катедрального собору

§2 Якщо парохові доручено опіку над вірними в більше ніж в одній парафії, то він може відслужити лише одну Божественну Літургію за людей усіх доручених йому парафій.

§3 Якщо парох з виправданої причини не може виконати цього обов’язку, то повинен його надолужити у найближчий час, або може просити про його виконання свого сотрудника або іншого священика.

Джерела

Пропозиція робочої групи

Примітка





^ Нижче духовенство і вишкіл священиків

Кан. 46.

Кан. 327

ККСЦ

Якщо, крім Єпископів, пресвітерів або дияконів, також інші служителі, поставлені на нижчому свяченні й загально звані нижчими духівниками, допускаються чи настановляються до служіння Божому народові або до виконування обрядів Святої Літургії, то вони підлягають тільки партикулярному праву власної Церкви свого права.

2001

ПП УГКЦ

Окрім єпископів, пресвітерів або дияконів, також інші служителі, які отримали нижчі свячення і звані на загал нижчим духовенством, допускаються чи настановляються до служіння Божому народові або до звершення обрядів Святої Літургії.

Завдання єпархіального єпископа – видати відповідні норми, згідно з літургійними приписами щодо служіння нижчого духовенства.

2012 Проект

§ 1 Окрім єпископів, пресвітерів або дияконів, до служіння Божому народові та звершення Літургійних обрядів, настановляються, згідно з приписами літургійних книг, також інші служителі, а саме: піддиякони, читці, свічконосці, які отримали нижчі свячення, а тому їх називають нижчим духовенством.

§ 2 Нижчому духовенству дозволяється виконувати служіння, які вимагають вищих свячень у випадках необхідності та справжньої користі:

1-е- проповідування:

- повноваження отримане від єпархіального Єпископа;

- при виняткових обставинах;

- для компенсування нестачі духовенства;

- із збереженням канону 614 § 4, де гомілія застерігається тільки священикові.

2-е - надзвичайний служитель св. тайни Хрещення:

- повинна бути необхідність;

- відсутність або перешкода: священика, диякона і члена Інституту посвяченого життя.

Джерела




Примітка

Дискусія щодо терміну нижче духовенство, нижчі священнослужителі або нижчі служителі (Недунгатт, Путівник, с. 216).


^ Права і обов’язки священнослужителів

Кан. 56.

Кан. 377

ККСЦ

Усі священнослужителі повинні служити церковне правило відповідно до партикулярного права Церкви свого права

2001

ПП УГКЦ

Усі священнослужителі зобов’язані служити церковне правило щодня публічно або приватно, хіба що якась поважна причина звільнить їх від цього обов’язку.

2012 Проект

Усі священнослужителі зобов’язані щодня публічно або приватно молитись принаймні якусь цілісну частину церковного правила: утреню або всі часи, або вечірню, або повечір'я, або опівнічна, у відповідності до змоги та обставин часу, хіба що якась поважна причина звільняла б їх від цього обов'язку.

Джерела




Примітка





Кан. 57.

Кан. 378

ККСЦ

Священнослужителі повинні, згідно з приписом партикулярного права, часто правити Божественну Літургію, особливо в неділі і приписані свята; наполегливо рекомендується навіть щоденна відправа

2001

ПП УГКЦ

Священнослужителі зобов’язані служити Божественну Літургію в неділі й у приписані свята; наполегливо рекомендована навіть щоденна відправа.

2012 Проект

Усі священнослужителі повинні служити Божественну Літургію в неділі і у наступні свята:

  1. Різдво Пресвятої Богородиці;

  2. Всемірне Воздвиження Чесного І Животворящого Хреста

  3. Св. свщм. Йосафата – Архиєпископа Полоцького

  4. Введення в храм Пресвятої Богородиці

  5. Св. апостола Андрія Первозванного

  6. Різдво Христове;

  7. Богоявлення Господнє;

  8. Благовіщення Пресвятої Богородиці

  9. Вознесіння Господнє;

  10. Блаженного свящм. Миколая (Чарнецького) і тих що з ним постраждали і бл. Свящмч. Омеляна

  11. Свято Верховних Апостолів Петра і Павла

  12. Св. рівноап. Володимира Хрестителя Руси-України

  13. Преображення ГНІХ;

  14. Успіння Пресвятої Богородиці.

Джерела




Примітка





Доручення церковних завдань мирянам

Кан. 65.

кан. 408 § 2

ККСЦ

Крім церковних завдань, до яких миряни допускаються на підставі загального права, компетентна влада може залучати їх також до інших завдань, за винятком тих, які вимагають свячення або які виконувати виразно забороняє мирянам партикулярне право власної Церкви свого права

2001

ПП УГКЦ

Окрім церковних завдань, до яких миряни допускаються на підставі загального права, вони можуть бути залучені єпархіальним єпископом або за його дозволом іншою компетентною владою до інших завдань, беручи до уваги потреби й обставини, за винятком тих функцій, які вимагають свячень.

2012 Проект

§1. Беручи до уваги потреби й обставини Церкви або де справжня користь цього вимагають, через відсутність священнослужителів, миряни можуть, окрім церковних завдань, до яких вони допускаються на підставі загального права, збиратись у християнську громаду, головувати на не літургійних зібраннях, а також проповідувати Євангеліє вірним відповідно до приписів ККСЦ і за винятком тих функцій, які вимагають свячень.

§ 2. Мирян, котрі бажають активніше брати участь у житті церковної спільноти, слід заохочувати до прийняття нижчих свячень і служінь, передбачених церковною традицією , особливим чином готуючи їх до цього.

Джерела




Примітка






  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Михайло Димид Нормативні документи сучасної літургійної традиції угкц відповідно до кксц та партикулярного права угкц?1 iconЗагребельний І. В специфіка ставлення угкц до німецької окупаційної влади (1941-1944 р.)
Гальський приймали активну участь у боротьбі як з українським підпіллям, так І з уніатською Церквою; Сергій Карін-Даниленко, близький...
Михайло Димид Нормативні документи сучасної літургійної традиції угкц відповідно до кксц та партикулярного права угкц?1 iconАнкета учасника конференції на тему: " Програма літургійного виховання й вишколу в угкц " Львів, 1-2 липня 2010 р. Б. Ім’я та прізвище

Михайло Димид Нормативні документи сучасної літургійної традиції угкц відповідно до кксц та партикулярного права угкц?1 iconІнститут релігії та суспільства Українського Католицького Університету Комісія угкц «Справедливість І Мир»
Проблеми київського християнства у світлі новітніх концепцій примирення та діалогу
Михайло Димид Нормативні документи сучасної літургійної традиції угкц відповідно до кксц та партикулярного права угкц?1 iconПроходження науково-дослідницької практики з курсу “Жива історія підпілля угкц“
Науково-дослідницький проект “Географія греко-католицьких спільнот та душпастирської діяльності підпільних священиків у 1945-1989...
Михайло Димид Нормативні документи сучасної літургійної традиції угкц відповідно до кксц та партикулярного права угкц?1 icon16 квітня 2011 року взяти участь у науково-практичній конференції студентів «Актуальні питання сучасної науки і права»
Теоретичні та практичні питання адміністративного права і процесу, фінансового права, господарського права і процесу
Михайло Димид Нормативні документи сучасної літургійної традиції угкц відповідно до кксц та партикулярного права угкц?1 iconПорівняльні нормативні вимоги на тему літургійного служіння
Кклц 1983 року І кксц 1990 року, зауважуються ті суттєві розходження необхідні для того, щоб дихала "Церква своїми двома легенями"...
Михайло Димид Нормативні документи сучасної літургійної традиції угкц відповідно до кксц та партикулярного права угкц?1 iconНормативні курси І курс Вступ до спеціальності
Крім того, курс присвячений вивченню таких загальнотеоретичних питань, як предмет та система міжнародного права його відмінність...
Михайло Димид Нормативні документи сучасної літургійної традиції угкц відповідно до кксц та партикулярного права угкц?1 iconНормативні курси І курс Вступ до спеціальності
Крім того, курс присвячений вивченню таких загальнотеоретичних питань, як предмет та система міжнародного права його відмінність...
Михайло Димид Нормативні документи сучасної літургійної традиції угкц відповідно до кксц та партикулярного права угкц?1 iconКафедра порівняльного і європейського права Нормативні курси
Предметом навчальної дисципліни є вивчення процесів, загальних закономірностей, специфічних особливостей виникнення й розвитку держави...
Михайло Димид Нормативні документи сучасної літургійної традиції угкц відповідно до кксц та партикулярного права угкц?1 iconКафедра порівняльного і європейського права Нормативні курси
Предметом навчальної дисципліни є вивчення процесів, загальних закономірностей, специфічних особливостей виникнення й розвитку держави...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи