Робоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2009-2010 навчальний рік Факультет icon

Робоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2009-2010 навчальний рік Факультет




НазваРобоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2009-2010 навчальний рік Факультет
Сторінка2/2
Дата09.10.2012
Розмір0.56 Mb.
ТипДокументи
1   2
^

Всього: 8 годин

Разом годин: 108



Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини

«16» квітня 2009 року (протокол № 27)


Завідувач кафедри сімейної медицини,

д.мед.н., професор С.В. Білецький


^ Основна мета викладання дисципліни “Сімейна медицина”

для студентів медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і

фармацевтичних фахівців за спеціальністю “Сестринська справа”

(медична сестра-магістр)


Перехід у системі охорони здоров'я України до медико-санітарного забезпечення за принципом сімейної медицини передбачає функціонування сімейного лікаря, медсестри сімейного лікаря та менеджера медичних сестер.

Згідно з планом підготовки медсестер викладання курсу “Сімейна медицина” для магістрів з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців проводиться в ІІ-ІІІ-му семестрах. Курс охоплює 30 годин лекцій, 186 годин практичних занять і 108 годин самостійної роботи.

Метою викладання курсу є підготовка медсестри для роботи в амбулаторії сімейних лікарів.

Медсестринство в сімейній медицині - це, на нашу думку, інтегруючий курс, який охоплює певні розділи терапії, педіатрії, неврології, хірургії та інших суміж­них дисциплін. Лекційний матеріал подано посиндромно з акцентом на диференційну діагностику. Увагу звернено на найбільш часті захворювання, які зустрічаються в практиці сімейного лікаря, програмі обстеження пацієн­тів, небезпечних захворювань.

При вивченні матеріалу звертається увага на раннє розпізнавання форм захворювання, питання диспансеризації і профілактики захворювань, а також швидкого і якісного надання невідкладної медичної допомоги. Особлива увага має звертатися на засвоєння санології, валеології, формування здорового способу життя дітей і підлітків та роль у цій справі всіх членів сім'ї (родини).

На практичних заняттях, студенти вчаться засто­совувати медсестринський процес до всіх членів родини, працюють в денному стаціонарі та на прийомі з лікарем.

Для самостійної роботи виносяться такі теми, як додаткові методи обстеження пацієнтів. Студенти, використовуючи знання, отримані на лекціях та практичних заняттях, ознайомлюються з показами та протипоказами до проведення обстежень, даними самих обстежень в нормі і при патології. Основною базою занять є амбулаторії або відділення сімейної медицини.

Для виявлення знань студентів програмою передбачено 2 підсумкових модульних контроля.


Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини

«16» квітня 2009 року (протокол № 27)


Завідувач кафедри сімейної медицини,

д.мед.н., професор С.В. Білецький


^ Перелік дисциплін, необхідних для вивчення дисципліни “Сімейна медицина”

для студентів медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і

фармацевтичних фахівців за спеціальністю “Сестринська справа”

(медична сестра-магістр)


Оптимальне засвоєння матеріалу з дисципліни “Сімейна медицина” студентами І-ІІ-го курсу на медичному факультеті №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців можливе за умови попереднього поєднаного вивчення таких дисциплін:

  • догляд за хворими (для надання загального та диференційованого догляду за хворими);

  • медсестринство в терапії, педіатрії, хірургії (для чіткого розуміння етіології, патогенезу, клініки захворювань органів дихання, ССС, ШКТ, ендокринних захворювань, патології опорно-рухового апарату);

  • основи психології та міжособове спілкування (для вміння вести діалог з пацієнтами різних типів характерів (типами нервової діяльності);

  • медсестринська етика та деонтологія (для правильної поведінки з хворими, із співробітниками);

  • обстеження та визначення стану здоров’я (для правильного розуміння алгоритмів обстеження пацієнтів з різними захворюваннями);

  • фармакології ( для адекватного проведення фармакотерапії).



^ Засоби та форми для проведення початкового, поточного та підсумкового контролю


Початковий контроль знань студентів здійснюється під час проведення практичних занять і включає в себе перевірку знань теоретичного та практичного матеріалу, який вивчався на попередніх курсах (медсестринство в терапії, догляд за хворими, основи психології та міжособистісне спілкування, етика та деонтологія), що проводиться методом фронтального усного опитування, або написання контрольних робіт.

Поточний контроль знань проводиться на практичному занятті, більшість з яких проводиться в клініці і включає перевірку знань теоретичного матеріалу теми та контроль оволодіння практичними навичками, які передбачені методичними розробками занять відповідних тем. Перевірка знань студентів здійснюється за допомогою усного фронтального опитування, вирішення тестових завдань різного ступеню важкості. Розв’язування клінічних ситуаційних задач. Теми для самостійного вивчення зараховуються на практичному занятті.

Підсумковий контроль знань здійснюється по завершенню модуля і включає в себе контроль теоретичних знань, практичних навичок і вмінь. Проводиться в три етапи:

комп’ютерне тестування;

перевірка рівня засвоєння практичних вмінь і навичок;

усна відповідь на контрольні запитання.


Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини

«16» квітня 2009 року (протокол № 27)


Завідувач кафедри сімейної медицини,

д.мед.н., професор С.В. Білецький


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з медсестринської справи

та лабораторної діагностики «____»_______________ 2009 року (протокол № )


Голова предметної методичної комісії з

медсестринської справи та лабораторної діагностики,

д.мед.н., професор Т.В. Сорокман

^ Оцінювання рівня підготовки студентів

з дисципліни “Сімейна медицина”


Методика проведення підсумкових контрольних занять з сімейної медицини по завершенню модулів для студентів І-ІІ курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “сестринська справа” (медична сестра-магістр)

Підсумковий контроль проводиться на 31-му та 72-му практичних заняттях після завершення модулів 1, 2 (відповідно). Здійснюється контроль теоретичних знань, набутих практичних навичок і вмінь. Максимальна кількість балів модульного підсумкового контролю дорівнює 80. Модуль вважається зарахований, якщо студент набрав не менше 50 балів. Проводиться в 3 етапи:

І етап - тестовий комп’ютерний контроль рівня теоретичної підготовки студентів. Кожному студенту пропонуються 30 тестових завдань, які оцінюються в 1 бал за кожне;

ІІ етап - індивідуальна контрольна письмова робота, яка містить 10 контрольних запитань. Правильна відповідь на кожне запитання оцінюється в 3 бали;

ІІІ етап - перевірка рівня засвоєння практичних вмінь і навичок. Цей етап оцінюється у 20 балів.

Рейтингова система балів, що присвоюються студентам І-ІІ курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “сестринська справа” (медична сестра-магістр)

Оцінка з дисципліни “Сімейна медицина” виставляється як середня з оцінок за 2 модулі, на які вона структурована.

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок поточного контролю та підсумкової оцінки, яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни “Сімейна медицина”.

Максимальна кількість балів при вивченні кожного модуля – 200, у тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою, які потім конвертуються у бали, залежно від кількості тем у модулі, таким чином:


Оцінка

Модуль 1

Модуль 2

5”

4

3

4”

3

2

3”

2,5

1,5

2”

0

0


Вага кожної теми в межах одного модуля є однаковою.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу і дорівнює 120 балам.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі.

Кількість балів за індивідуальну самостійну роботу студента при вивченні модуля вираховується як різниця між максимальною кількістю балів за поточну навчальну діяльність (120 балів) і максимальною кількістю балів за поточну успішність студента. Бали за індивідуальну самостійну роботу нараховуються при успішному її захисті.


^ Розподіл балів, присвоюваних студентам при вивчені модулів:


Модуль І

п.п.

Змістовий модуль 1

Кількість балів

1.

Теми 1-30

4 бали х 30




Разом

120




Тема 31

80







^ РАЗОМ сума балів

200


Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля І, вираховується шляхом множення кількості балів (^ 4), що відповідають оцінці “5”, на кількість тем (30) і становить 120 балів.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля І, є критерієм допуску до модульного підсумкового контролютема 31, вираховується шляхом множення кількості балів (2,5), що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі (30) і становить 75 балів.

Модуль ІІ

п.п.

Змістові модулі 

Кількість балів

1.

Змістовий модуль 2

60




Теми 32-51

3 бали х 20

2.

Змістовий модуль 3

24




Теми 52-59

3 бали х 8

3.

Змістовий модуль 4

24




Теми 60-67

3 бали х 8

4.

Змістовий модуль 5

12




Тема 68

3




Тема 69

3




Тема 70

3




Тема 71

3




Разом змістові модулі

120




Тема 72

80

РАЗОМ сума балів

200


Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну успішність модуля 2, вираховується шляхом множення кількості балів (3), що відповідають оцінці “5”, на кількість тем (40) і становить 120 балів.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля 2, є критерієм допуску до модульного підсумкового контролютема 72, вираховується шляхом множення кількості балів (1,5), що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі (40) і становить 60 балів. Для допуску до модуля 2 студент ще повинен виконати індивідуальну роботу.

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які повністю відвідали аудиторні навчальні заняття з дисципліни, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який не виконав всі види робіт, передбачені навчальною програмою, з поважної причини, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Максимальна кількість балів модульного підсумкового контролю дорівнює 80, який вважається зарахованим у випадку, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінка з дисципліни “Сімейна медицина” виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни. Визначається загальною кількістю балів, які набрав студент на всіх практичних і на 2-х підсумкових заняттях. Одержана сума ділиться на 2, і набрані бали конвертуються у 4-ри бальну шкалу таким чином:

^ За шкалою ЕСТS

За національною шкалою

За шкалою БДМУ

(у балах)

А (відмінно)

відмінно

180-200

В (дуже добре)

добре

165-179

С (добре)

150-164

^ D (задовільно)

задовільно

135-149

Е (слабко)

120-134



незадовільно з можливістю повторного складання

70-119

F

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

1-69


Оцінка з дисципліни FХ, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FХ виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль.

Повторне перескладання підсумкового модульного контролю здійснюється: впродовж 2-ох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру на 1 курсі та під час зимових канікул на 2 курсі за затвердженим графіком. Повторне перескладання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше 2-х разів.

Оцінка F виставляється студентам, які не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до модульного підсумкового контролю. Студенти, які одержали оцінку F по завершенню вивчення дисципліни, повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.


^ Номер модуля, кількість навчальних годин/

кількість кредитів ESTS

Кількість змістових

модулів, їх номери

Кількість практичних

занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів

^ Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС

5”

4”

3”

2”



Модуль 1 108/3

1

№1

30

4

3

2,5

0

-

75

Модуль 2

108/3

4

№2-5

40

3

2

1,5

0

18

60


Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини

«16» квітня 2009 року (протокол № 27)

Завідувач кафедри сімейної медицини,

д.мед.н., професор С.В. Білецький


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з медсестринської справи

та лабораторної діагностики «____»_______________ 2009 року (протокол № )

Голова предметної методичної комісії з

медсестринської справи та лабораторної діагностики,

д.мед.н., професор Т.В. Сорокман

^ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК

з дисципліни “Сімейна медицина” для студентів медичного факультету №4

з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців

за спеціальністю “Сестринська справа” (медична сестра-магістр)


  1. Заповнювати відомість викликів у поліклініці, консультації вдома (Ф М039/У-88), заповнювати медичну документацію.

  2. Вміти користуватися сумкою сімейного лікаря.

  3. Надавати невідкладну допомогу при відвідуваннях пацієнтів вдома.

  4. Організувати гігієнічні заходи, дати рекомендації щодо дієти хронічним хворим.

  5. Організувати домашній стаціонар.

  6. Вимірювати об'єм рухів в суглобах.

  7. Провести фізіотерапію і лікувальну фізкультуру при артралгії.

  8. Провести біцилінопрофілактику ревматизму.

  9. Записати ЕКГ.

  10. Провести терапію больового синдрому при стенокардії, інфаркті міокарда.

  11. Організовувати догляд і спостереження за пацієнтами зі стенокардією. Виявляти фактори ризику ішемічної хвороби серця.

  12. Давати рекомендації щодо здорового способу життя.

  13. Давати рекомендації щодо дієтичного харчування при атеросклерозі, ішемічній хворобі серця.

  14. Забір матеріалу для вірусологічного дослідження (носоглоткові мазки).

  15. Забір харкотиння для мікроскопії і посіву.

  16. Провести пневмотахометрію.

  17. Зробити шкірні алергічні проби.

  18. Провести оксигенотерапію.

  19. Взяти мазок з мигдаликів.

  20. Надавати невідкладну допомогу при:

серцевій астмі,

набряку легень,

непритомності,

колапсі,

шлунковій кровотечі,

кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу за допомогою зонда Блекмора.

  1. Застосовувати медсестринський процес до пацієнтів з постгеморагічною анемією.

  2. Визначати групи крові.

  3. Володіти методикою переливання крові.

  4. Проводити проби на біологічну сумісність при переливанні крові.

  5. Провести пальпацію щитовидної залози.

  6. Визначення рівня глюкози в крові за допомогою тест-смужок, електронного глюкометра.

  7. Вміти провести підшкірні ін'єкції інсуліну.

  8. Вміти провести розрахунок дози інсуліну при гіперглікемії.

  9. Вміти провести тест на толерантність до глюкози.

  10. Оцінка вікових показників маси тіла, зросту, психічного та фізичного розвитку дитини.

  11. Загальний огляд, перкусія, аускультація органів та систем дитячого організму.

  12. Оцінка та інтерпретація даних рентгенографії, ендоскопії та УЗД органів і систем дитячого організму.

  13. Оцінка ступеня важкості дитини.

  14. Реанімаційні заходи (закритий масаж серця, штучна вентиляція легень, внутрішньо серцеве введення ліків) у дітей.

  15. Розрахунок доз медичних препаратів в дитячому віці.

  16. Основи дитячої дієтології.

  17. Інтерпретувати суб’єктивні та об’єктивні дані, отримані при обстеженні хірургічного хворого.

  18. Надання медичної допомоги на догоспітальному етапі при невідкладних станах в хірургії.

  19. Оцінка рентгенологічних, інструментальних обстежень органів грудної клітки, черевної порожнини, сечовивідних шляхів.

  20. Огляд урологічного хворого.

  21. Оцінка результатів загальних аналізів сечі, крові, секрету простати, еякуляту.

  22. Пальпація органів сечостатевої системи (нирок у двох положеннях тіла, сечового міхура, органів калитки, передміхурової залози).

  23. Катетеризація сечового міхура.

  24. Заповнити повідомлення на онкохворого.

  25. Пальцеве дослідження прямої кишки.

  26. Пальпація щитовидної залози.

  27. Пальпація лімфатичних вузлів.

  28. Проведення зовнішнього та внутрішнього акушерського дослідження.

  29. Огляд та пальпація молочних залоз.

  30. Діагностика вагітності, визначення її термінів та положення плоду.

  31. Виявлення симптомів ранньої та пізньої патології вагітності.

  32. Ведення вагітних з екстрагенітальною патологією.

  33. Скла­дання плану лікарського нагляду за вагітною.

  34. Проведення консультування з питань планування сім’ї.

  35. Призначення різних методів контрацепції.

  36. Проведення профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом.

  37. Провести збір неврологічного анамнезу та оцінити його.

  38. Провести дослідження рефлекторно-рухової сфери.

  39. Провести дослідження всіх видів чутливості.

  40. Провести дослідження координації рухів, статики та ходи.

  41. Провести дослідження менінгеальних симптомів.

  42. Надання невідкладної допомоги при струсі, забитті і стисненні головного мозку.



Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини

«16» квітня 2009 року (протокол № 27)


Завідувач кафедри сімейної медицини,

д.мед.н., професор С.В. Білецький

^ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

для підсумкового модульного контролю

з дисципліни “Сімейна медицина” для студентів медичного факультету №4

з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “Сестринська справа” (медична сестра-магістр)


  1. Концепція сімейної медицини. Розвиток сімейної медицини в Україні.

  2. Нормативні документи, які регламентують розвиток сімейної медицини.

  3. Положення про сімейну медичну сестру.

  4. Функціональні обов'язки сімейної медсестри.

  5. Медична документація в роботі сімейного лікаря і сімейної медсестри.

  6. Відвідування хворого на дому. Сумка сімейного лікаря.

  7. Домашній стаціонар. Роль медсестри в організації домашнього стаціонару.

  8. Програма лабораторного та інструментального обстеження пацієнтів із захворюваннями органів дихання.

  9. Небезпечні захворювання, які супроводжуються болем в горлі. Покази до консультації спеціаліста.

  10. Диференціальна діагностика кашлю в дорослих.

  11. Догляд і спостереження за пацієнтами з хворобами верхніх дихальних шляхів і легень.

  12. Невідкладна допомога при приступі бронхіальної астми і астматичному статусі.

  13. Диференційна діагностика болю в грудній клітці у дорослих.

  14. Програма лабораторного та інструментального обстеження пацієнтів з болем в грудній клітці. Покази до госпіталізації.

  15. Догляд і спостереження за пацієнтами зі стенокардією.

  16. Невідкладна допомога при інфаркті міокарда.

  17. ЕКГ-діагностика інфаркту міокарда.

  18. Дієтичне харчування при ішемічній хворобі серця, атеросклерозі.

  19. Національна програма з артеріальної гіпертензії. .

  20. Програма лабораторного і інструментального обстеження пацієнта з артеріальною гіпертензією.

  21. Немедикаментозне лікування есенціальної гіпертензії.

  22. Догляд і спостереження за пацієнтами з артеріальною гіпертензією.

  23. Дієтичне харчування при артеріальній гіпертензії, ожирінні.

  24. Невідкладна допомога при гіпертонічному кризі, кризі при феохромоцитомі.

  25. Диференційна діагностика аритмій.

  26. Програма інструментального та лабораторного обсте­ження при аритміях.

  27. ЕКГ-діагностика аритмій.

  28. Невідкладна допомога при пароксизмальній миготливій аритмії, суправентрикулярній та шлуночковій пароксизмальній тахікардіях, екстрасистолії.

  29. Порушення ритму і провідності, небезпечні для життя. Покази до тимчасово і постійної електрокардіостимуляції.

  30. Диференційна діагностика суглобового синдрому.

  31. Програма інструментального та лабораторного обсте­ження пацієнтів з суглобовим синдромом..

  32. Догляд і спостереження за пацієнтом з артралгією або артритом.

  33. Дієтичне харчування при подагрі, деформуючому остеоартриті.

  34. Диференційна діагностика гострої судинної недостатності.

  35. Диференційна діагностика хронічної серцево-судинної недостатності.

  36. Програма обстеження пацієнта з недостатністю кровообігу.

  37. Догляд і спостереження за пацієнтом з хронічною серцево-судинною недостатністю.

  38. Невідкладна допомога при непритомності, колапсі, гострій лівошлуночковій недостатності.

  39. Програма інструментального і лабораторного обстеження при захворюваннях органів травлення.

  40. Програма інструментального і лабораторного обстеження при захворюваннях гепатобіліарної системи.

  41. Невідкладна допомога при жовчній та нирковій коліці.

  42. Диференційна діагностика типів цукрового діабету.

  43. Програма лабораторного та інструментального обстеження пацієнта з цукровим діабетом.

  44. Організація лікування цукрового діабету.

  45. Дієтичне харчування при цукровому діабеті.

  46. Ускладнення цукрового діабету. Покази до консультації спеціаліста.

  47. Диференційна діагностика зобу.

  48. Програма лабораторного та інструментального обстеження пацієнтів з зобом. Покази до консультації спеціаліста.

  49. Специфічна профілактика інфекційних хвороб у дітей.

  50. Календар профілактичних щеплень. Наказ МОЗ України №48 від 03.02.2006 р. “Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обсягу медичних імунобіологічних препаратів”.

  51. Можливі реакції та ускладнення при проведенні профілактичних щеплень. Їх профілактика та лікування.

  52. Діагностика, лікування та профілактика ГРВІ.

  53. Організація лікування дітей на дому із гострими захворюваннями. Принципи антибактеріальної терапії інфекційних захворювань.

  54. Вигодовування доношеної та недоношеної дитини.

  55. Харчування дітей першого року життя.

  56. Харчування жінки, яка годує дитину, профілактика та лікування гіпогалактій.

  57. Принципи організації природного, змішаного та штучного харчування.

  58. Корекція харчування у дітей грудного віку. Методи розрахунку добового об’єму їжі та режиму харчування.

  59. Рахіт: етіологія, клініка, лікування, профілактика.

  60. Обструктивний синдром у дітей раннього віку.

  61. Гострі пневмонії у дітей. Діагностика. Лікування.

  62. Вроджені вади серця у дітей. Класифікація.

  63. Особливості лікування серцевої недостатності у дітей.

  64. Невідкладна допомога при інфекційно-токсичному шоці у дітей.

  65. Принципи лікування при хронічних розладах харчування у дітей.

  66. Стенозуючий ларинготрахеїт у дітей.

  67. Дискінезії та запальні захворювання жовчовивідних шляхів у дітей.

  68. Інфекція сечовивідних шляхів у дітей.

  69. Екзантемні інфекційні хвороби у дітей, диференційна діагностика.

  70. Диференційна діагностика болю в животі.

  71. Програма інструментального і лабораторного обстеження при болі в животі.

  72. Диференціальна діагностика шлунково-кишкових кровотеча.

  73. Термінальна діагностична програма інструментального і лабораторного обстеження пацієнта зі шлунково-кишковою кровотечею.

  74. Невідкладна допомога при гастродуоденальній кровотечі.

  75. Гострий апендицит: класифікація, клініка, діагностика, лікування.

  76. Защемлені кили.

  77. Гостра кишкова непрохідність: класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.

  78. Гострий холецистит: класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.

  79. Гострий панкреатит: класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.

  80. Аномалії яєчка. Варикоцеле.

  81. Діагностика та лікування аномалії нирок, сечового міхура. Нефроптоз.

  82. Неспецифічні запальні хвороби сечостатевої системи, діагностика та лікування.

  83. Сечокам’яна хвороба, діагностика та лікування.

  84. Інструментальні методи в урології (показання та протипоказання, принципи виконання, ускладнення): оглядова рентгенографія; екскреторна рентгенографія; ретроградна рентгенографія; цистоуретрографія; скенування.

  85. Травматичні ушкодження сечових і статевих органів, діагностика та лікування.

  86. Принципи діагностики та лікування злоякісних пухлин.

  87. Передрак і рак молочної залози.

  88. Рак щитоподібної залози.

  89. Рак легень.

  90. Рак шлунка.

  91. Пухлини сечостатевої системи.

  92. Пухлини шкіри.

  93. Екстрагенітальні захворювання та вагітність. Покази до госпіталізації.

  94. Клімакс.

  95. Запальні захворювання в акушерстві та гінекології.

  96. Антенатальна охорона здоров'я плоду та перинатальна патологія.

  97. Законодавчі акти України і консультування населення з питань планування сім'ї.

  98. Методи сучасної контрацепції та природного планування сім'ї.

  99. Захворювання, що передаються статевим шляхом.

  100. Клінічні методи дослідження неврологічного хворого.

  101. Методи параклінічних досліджень в клініці нервових хвороб.

  102. Радикуліти, невралгії. Етіологія, клініка, діагностика, лікування.

  103. Неврити, поліневрити. Етіологія, клініка, діагностика, лікування.

  104. Ішемічні та геморагічні інсульти. Етіологія, патогенез, клініка.

  105. Хронічна недостатність мозкового кровообігу.

  106. Сучасні методи діагностики судинних захворювань.

  107. Поетапне лікування та реабілітація мозкових інсультів.

  108. Менінгіти. Клініка, діагностика, лікування.

  109. Енцефаліти. Етіологія, клініка, діагностика, лікування.

  110. Мігрень. Етіологія, клініка, діагностика, лікування.

  111. Немедикаментозні методи лікування в неврології.

  112. Наслідки черепно-мозкових травм.

  113. Неврозоподібні стани.

  114. Невідкладна допомога при внутрішньочерепній гіпертензії.



Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини

«16» квітня 2009 року (протокол № 27)


Завідувач кафедри сімейної медицини,

д.мед.н., професор С.В. Білецький


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з медсестринської справи

та лабораторної діагностики «____»_______________ 2009 року (протокол № )


Голова предметної методичної комісії з

медсестринської справи та лабораторної діагностики,

д.мед.н., професор Т.В. Сорокман


^ Перелік навчально-методичних посібників та навчально-наочних засобів

для забезпечення навчального процесу з дисципліни “Сімейна медицина”

для студентів медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і

фармацевтичних фахівців за спеціальністю “Сестринська справа”

(медична сестра-магістр)


Кафедра сімейної медицини Буковинського державного медичного університету є багатопрофільною і розташована на наступних базах: КМУ міська поліклініка №3 (вул. Південно-Кільцева, 14), Чернівецька обласна клінічна дитяча лікарня №2, міська дитяча поліклініка (пр-кт Незалежності), пологовий будинок №1 (вул. Буковинська), КМУ міська поліклініка №1 (вул. Шкільна, 6), лікувальні бази 3-ї міської лікарні. Учбовий блок складає 8 аудиторій, які забезпечені необхідним навчально-методичним матеріалом, таблицями, муляжами, проекційною технікою та ін. Практичні заняття із студентами І-ІІ курсу проводяться в учбових кімнатах, кімнаті доклінічної підготовки та палатах. Лекційний матеріал читається в лекційній залі КМУ міської поліклініки №3. Для поглибленого засвоєння матеріалу з питань профільної патології, поряд з роботою в базовому терапевтичному відділенні, студентам надається можливість у проведенні занять з хворими в інших спеціалізованих відділеннях терапевтичного спрямування, які розташовані в обласній клінічній лікарні (відділення нефрології, ревматології, пульмонології та гастроентерології). Сучасні інструментальні методи обстеження хворих опановуються студентами в кабінетах функціональної та УЗД діагностики, рентгенологічному, ендоскопічному, оглядовому кабінетах.


Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини

«16» квітня 2009 року (протокол № 27)


Завідувач кафедри сімейної медицини,

д.мед.н., професор С.В. Білецький


^

Перелік рекомендованої навчальної та навчально-методичної літератури




ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:


  1. Актуальні питання педіатрії: Навчально-методичний посібник для лікарів загальної практики-сімейної медицини. – К.: Изд-во „Червона Рута-Турс”, 2006. – 430 с.

  2. Алгоритми невідкладної допомоги в практиці сімейного лікаря /За ред. проф. С.В.Білецького, проф. Т.М.Христич, доц. С.І.Іващука, доц. Л.П.Сидорчук. – Чернівці: БДМА, 2004. – 325 с.

  3. Базилевич Я.П., Заремба Є.Ф., Борисович М.Д. Медична сестра сімейного лікаря: обов'язки, права і відповідальність. В зб.: Актуальні питання медицини. Львів, 1995. – С. 235-239.

  4. Довідник сімейного лікаря. /Орест Мулька. – Львів, “Медична газета України", 1997. – 236 с.

  5. Заремба Є.Х.., Левченко Г.Ф., Михальчук В.М., Пирогова В.І., Заремба В.С. Медсестринство в сімейній медицині. – Київ.: Здоров’я, 2001. – 312 с.

  6. Настольная книга семейного врача: справочник. Неотложная помощь. Болезни и их лечение. Лекарственные препараты / Под ред. Литовченко К.А., Уманской О.Н. – Харьков: Орбита-Каравелла, 2004.- 656 с.

  7. Настольная книга семейного врача: Справочник. Фитотерапия, Народная Медицина. Питание и здоровье / Под ред. Литовченко К.А.– Харьков: Орбита, 2003.- 608 с.

  8. Общепрактическая и семейная медицина / Под ред. М. М. Кохена. Минск Беларусь, 1997. – 344 с.

  9. Поліклінічна справа і сімейний лікар / За ред. Є.Я. Склярова, І. О. Мартинюка, Б. Б. Лемішко та ін. – К.: Здоров’я, 2003. - С. 76-208; 243-335.

  10. Реорганізація первинної медико-санітарної допомоги населенню на засадах загальної лікарської практики-сімейної медицини: інструктивно-методичні матеріали для сімейного лікаря / За ред. проф. В.М. Пономаренка. – Київ, 2001. – 181 с.

  11. Семейная медицина /Под ред. А.Ф.Краснова, Р.А.Галкина, Б.Л.Мовшович. – Самара: Самарский Дом печати, 1994. - тт.1-2.

  12. Сестринська справа / Апанасенко Г.Л. та ін. – Київ.: "Здоров'я", 1994. – 432 с.

  13. Сімейна медицина / За ред. проф. В. Б. Гощинського, проф. Є. М. Стародуба. – Тернопіль: ТДМУ, 2005.- С. 15-292.

  14. Сімейна медицина /За ред. проф. В.Г.Передерія, проф. Є.Х.Заремби. Київ: Здоров’я, 2005. – С. 18-292; 757-791.

  15. Сімейна медицина: Збірник нормативних документів. Частина І / Гол. ред. Заболотько В.М. – К.: МВЦ “Медінформ”, 2005. – 440 с.

  16. Сімейна медицина: Збірник нормативних документів. Частина ІІ /Гол. ред. Заболотько В.М. – К.: МВЦ “Медінформ”, 2005. – 440 с.

  17. Справочник врача общей практики / Дж.Мерта. Практика. Москва. – 540 с. Пер.с англ. Ма-Гроу-Хилл Либри. Италия.

  18. Справочник семейного доктора /Н.Зрячкин, А.Суворов, Е.Потапова и др. – М.: ЭКСМО, 2005. – 1040 с.

  19. Щуліпенко І.М. Загальний і спеціальний догляд за хворими з основами валеології. – Київ: Кий, 1998. – 384 с.


Додаткова:

  1. Вітенко І.С., Чабан О.Є., Бусло О.О. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих. – Тернопіль: Укрмедкн., 2002. – 186 с.

  2. Кушаковский М.С. Аритмии сердца. – М.:Медицина,1992. – 544 с.

  3. Лысенко Г.И., Ткаченко В.И. Проблема боли в общеврачебной практике (учебно-методическое пособие для семейных врачей). – Киев: Медкнига, 2007. – 196 с., илл.

  4. Невідкладні стани в клінічній практиці та їх лікування / Є.Х.Заремба і співавт. - Львів, 1998.- 35с.

  5. остапенко А.П. Етика и деонтология среднего медицинского работника. – Л.: Медицина, 1985.

  6. Пропедевтика внутренних болезней /Под ред.В.Х.Василенко. – М.: Медицина, 1989. – 572 с.

  7. Скляров Є.Я., Мартинюк І.О., Лемішко Б.Б. Поліклінічна справа і сімейний лікар. – Київ: Здоров’я, 2003. – 636 с.

  8. Шегедин М.Б. Медсестринство в Україні: Навчальний посібник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 280 с.
1   2

Схожі:

Робоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2009-2010 навчальний рік Факультет iconРобоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2008-2009 навчальний рік Факультет
Факультет: медичний факультет №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Робоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2009-2010 навчальний рік Факультет iconРобоча навчальна програма з топографічної анатомії та оперативної хірургії на 2007/2008 навчальний рік
Робоча навчальна програма підготовлена у відповідності Програми навчальної дисципліни “Топографічна анатомія та оперативна хірургія”...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2009-2010 навчальний рік Факультет iconНа 2009-2010 навчальний рік
План лекцій з дисципліни “терапія ” для студентів ІІІ –го курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2009-2010 навчальний рік Факультет iconВ. М. Тюріна Василевська Н.Є. Програма навчальноі дисципліни І робоча навчальна програма з дисципліни
Програма навчальної дисципліни І робоча навчальна програма з дисципліни «Бухгалтерський облік» для студентів 3 курсу денної форми...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2009-2010 навчальний рік Факультет iconВ. М. Тюріна Карпушенко М. Ю. Програма навчальної дисципліни І робоча навчальна програма з дисципліни
Програма навчальної дисципліни І робоча навчальна програма з дисципліни «Облікова політика підприємства» (для студентів 3 курсу денної...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2009-2010 навчальний рік Факультет iconВ. М. Тюріна Василевська Н.Є., Левченко Н. А. Програма навчальноі дисципліни І робоча навчальна програма з дисципліни
Програма навчальної дисципліни І робоча навчальна програма з дисципліни «Бухгалтерський облік» для студентів 3 курсу заочної форми...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2009-2010 навчальний рік Факультет iconЗатверджую т в. о ректора М.І. Ступнік 2009 р. Робоча навчальна програма з дисципліни “ Електропостачання ”
Робоча навчальна програма за кредитно-модульною системою складена на основі освітньо-професійної програми за професійним спрямуванням...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2009-2010 навчальний рік Факультет iconКурсу за вибором "Деонтологія в медицині" на 2008- 2009 навчальний рік
Робоча навчальна програма складена на основі власних розробок кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Буковинського державного медичного...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2009-2010 навчальний рік Факультет iconЗатверджую т в. о ректора М.І. Ступнік 2009 р. Робоча навчальна програма з дисципліни “ Нетрадиційні автономні джерела електроенергії ”
Робоча навчальна програма за кредитно-модульною системою складена на основі освітньо-професійної програми за професійним спрямуванням...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Сімейна медицина» на 2009-2010 навчальний рік Факультет iconЗатверджую т в. о ректора М.І. Ступнік 2009 р. Робоча навчальна програма з дисципліни “Надійність та діагностика систем електропостачання”
Робоча навчальна програма за кредитно-модульною системою складена на основі освітньо-професійної програми за професійним спрямуванням...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи