Наказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю \"Дитяча гематологія\" icon

Наказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча гематологія"




НазваНаказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча гематологія"
Сторінка4/15
Дата09.10.2012
Розмір1.2 Mb.
ТипНаказ
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15



















DEXA

таб./в/в

10 мг/м2/доба



















VP-16

Інф. 2 години

100 мг/м2/доба



















ARA-C

Інф. 1 година

150 мг/м2 (через 12 годин)
















IMD-MTX

Інф. 24 години

0,5 г/м2



















Leukovrin

В/в

12 мг/м2 (48, 54 г.)



















IFO

Інф. 1 година

800 мг/м2/доба



















MTX

ARA-C

PRED

i. th.
















6

16

4

мг

1

2

3

4

5

8

20

6

мг
















10

26

8

мг
















12

30

10

мг




Блок B



















DEXA

таб./в/в

10 мг/м2/доба
















DOX

Інф. 1 година

25 мг/м2



















IMD-MTX

Інф. 24 години

0,5 г/м2



















Leukovorin

В/в

12 мг/м2 (48, 54 ч.)
















CPM+MESNA

Інф. 1 година

200 мг/м2



















MTX

ARA-C

PRED

i. th.
















6

16

4

мг

1

2

3

4

5

8

20

6

мг
















10

26

8

мг
















12

30

10

мг




Блок A



















DEXA

таб./в/в

10 мг/м2/доба
















VP-16

Інф. 2 години

100 мг/м2/доба
















ARA-C

Інф. 1 година

150 мг/м2 (через 12 годин)
















^ MHD-MTX (HD-MTX)

Інф. 24 години

1 г/м2
















Leukovrin

В/в

15 мг/м2 (42, 48 г.)
















IFO

Інф. 1 година

800 мг/м2/доба
















MTX

ARA-C

PRED

i. th.
















6

16

4

мг

1

2

3

4

5

8

20

6

мг
















10

26

8

мг
















12

30

10

мг




Блок В



















DEXA

таб./в/в

10 мг/м2/доба
















DOX

Інф. 1 година

25 мг/м2
















^ MHD-MTX (HD-MTX)

Інф. 24 години

1 г/м2
















Leukovrin

В/в

15 мг/м2 (42, 48 г.)
















CPM+MESNA

Інф. 1 година

200 мг/м2/доба
















MTX

ARA-C

PRED

i. th.
















6

16

4

мг

1

2

3

4

5

8

20

6

мг
















10

26

8

мг
















12

30

10

мг




Блок AA



















DEXA

таб./в/в

10 мг/м2/доба
















VCR

В/в

1,5 мг/м2 (макс. 2 мг)
















VP-16

Інф. 2 години

100 мг/м2/доба
















ARA-C

Інф. 1 година

150 мг/м2 (через 12 годин)
















^ MHD-MTX (HD-MTX)

Інф. 24 години

1 г/м2
















Leukovrin

В/в

15 мг/м2 (42, 48 г.)













КМ+!

IFO

Інф. 1 година

800 мг/м2/доба
















MTX

ARA-C

PRED

i. th.
















6

16

4

мг

1

2

3

4

5

8

20

6

мг
















10

26

8

мг
















12

30

10

мг


При можливості контролювати рівень Метотрексату у сироватці крові відділення може виконувати блок з дозою МТХ у 5 г/м2 інфузією за 24 години, , при цьому проводиться лише два ендолюмбальні введення (на 2-гу та 5-ту добу), доза інтратекальних медикаментів не змінюється.


Блок AAz






















DEXA

таб./в/в

20 мг/м2/доба






















VCR

В/в

1,5 мг/м2 (макс. 2 мг)



















VP-16

Інф. 2 години

100 мг/м2/доба






















ARA-C

Інф. 1 година

150 мг/м2 (через 12 годин)



















^ MHD-MTX (HD-MTX)

Інф. 24 години

1 г/м2



















Leukovrin

В/в

15 мг/м2 (42, 48 г.)



















IFO

Інф. 1 година

800 мг/м2/доба






















MTX

ARA-C

PRED

i. th.



















6

16

4

мг

1

2

3

4

5

6

8

20

6

мг



















10

26

8

мг



















12

30

10

мг


При можливості контролювати рівень Метотрексату у сироватці крові відділення може виконувати блок з дозою МТХ 5 г/м2 інфузією за 24 години, при цьому проводиться лише два ендолюмбальні введення (на 2-гу та 5-ту добу), доза інтратекальних медикаментів не змінюється.



Блок ВВ



















DEXA

таб./в/в

10 мг/м2/доба
















VCR

В/в

1,5 мг/м2 (макс. 2 мг)
















DOX

Інф. 1 година

25 мг/м2
















^ MHD-MTX (HD-MTX)

Інф. 24 години

1 г/м2
















Leukovrin

В/в

15 мг/м2 (42, 48 г.)













КМ+

CPM+MESNA

Інф. 1 година

200 мг/м2/доба
















MTX

ARA-C

PRED

i. th.
















6

16

4

мг

1

2

3

4

5

8

20

6

мг
















10

26

8

мг
















12

30

10

мг


При можливості контролювати рівень Метотрексату у сироватці крові блок може виконуватись з дозою МТХ 5 г/м2 інфузією за 24 години, при цьому проводиться лише два ендолюмбальні введення (на 2-гу та 5-ту добу), доза інтратекальних медикаментів не змінюється.


Блок ВВz






















DEXA

таб./в/в

20 мг/м2/доба



















VCR

В/в

1,5 мг/м2 (макс. 2 мг)



















DOX

Інф. 1 година

25 мг/м2



















^ MHD-MTX (HD-MTX)

Інф. 24 години

1 г/м2



















Leukovrin

В/в

15 мг/м2 (42, 48 г.)



















IFO

Інф. 1 година

200 мг/м2/доба



















CPM+MESNA

ARA-C

PRED

i. th.



















6

16

4

мг

1

2

3

4

5

6

8

20

6

мг



















10

26

8

мг



















12

30

10

мг


При можливості контролювати рівень Метотрексату у сироватці крові бажано виконувати блок з дозою МТХ 5 г/м2 інфузією за 24 години, при цьому проводиться лише два ендолюмбальні введення препаратів (на 2-гу і 5-ту добу) без зміни дози медикаментів.



Блок СС



















DEXA

таб./в/в

20 мг/м2/доба
















VDS

В/в

3 мг/м2 (макс. 5 мг)
















HD-ARA-C

Інф. 3 години

^ 2 г/м2 (через 12 годин.)
















VP-16

Інф. 2 години

100 мг/м2 (через 12 г.)
















MTX

ARA-C

PRED

i. th.
















6

16

4

мг

Вік до 1 року

1

2

3

4

5

8

20

6

мг

Вік від 1 року до 2-х років
















10

26

8

мг

Вік від 2-х до 3-х років
















12

30

10

мг

Вік старше 3-х років




Блок ССz




























DEXA

таб./в/в

20 мг/м2/доба

























VDS

В/в

3 мг/м2 (макс. 5 мг)

























HD-ARA-C

Інф. 3 години

^ 2 г/м2 (через 12 годин.)

























VP-16

Інф. 2 години

100 мг/м2 (через 12 г.)

























MTX

ARA-C

PRED

i. th.

























6

16

4

мг

Вік до 1 року

1

2

3

4

5

6

7

8

8

20

6

мг

Вік від 1 року до 2-х років

























10

26

8

мг

Вік від 2-х до 3-х років

























12

30

10

мг

Вік старше 3-х років



Начальник управління організації

медичної допомоги дітям і матерям Моісеєнко





ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

від 20.07.2005 № 364


ПРОТОКОЛ

^ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ЛІМФОГРАНУЛЕМАТОЗОМ

(хвороба Ходжкіна)


Шифр МКХ-10 : С 81


ЛІМФОГРАНУЛЕМАТОЗ (або хвороба Ходжкіна) відноситься до групи злоякісних лімфом і вражає переважно лімфатичну систему, але може також вражати нелімфатичні органи і тканини. Специфічними для захворювання вважаються одноядерні пухлинні клітини Ходжкіна і багатоядерні клітини Березовського-Ріда-Штернберга, які визначаються у гістологічних препаратах уражених тканин.

За гістологічною класифікацією на основі вмісту різних клітин у специфічній гранульомі виділяють чотири основних типи лімфогранулематозу:

  • збагачений лімфоцитами варіант (нодулярний або дифузний);

  • варіант нодулярного склерозу (1 та 2 типу за ступенем злоякісності);

  • варіант змішаної клітинності;

  • збіднений на лімфоцити (варіант лімфоцитарної деплеції).

За класифікацією REAL лімфогранулематоз у варіанті лімфоцитарної переваги має назву „збагаченого лімфоцитами класичного типу хвороби Ходжкіна”.

Розрізняють також чотири стадії захворювання за класифікацією Ann Arbor, які у свою чергу поділяються на категорії A і B в залежності від відсутності (А) або наявності (В) під час встановлення діагнозу симптомів загальної інтоксикації (втрата ваги тіла на >=10% на протязі останніх 6 місяців та/або поява чи персистенція лихоманки понад 38* С та/або підвищена пітливість у нічні години).

Провідними симптомами є безболісне збільшення лімфатичних вузлів (найчастіше шийної та медиастинальної груп), які формують конгломерати/пакети, що може спричинити порушення функцій сумісних органів (трахеї, бронхів або судин), можуть збільшуватись печінка і селезінка. Ураженні екстранодальних структур може проявлятись у вигляді пухлини, випоту, болю, а також порушенням функцій внутрішніх органів.

Абсолютно необхідним заходом діагностики захворювання є здійснення біопсії ураженого лімфатичного вузла (перевага надається ексцизійній біопсії лімфовузла, яка надає можливість вивчити його архитектоніку) Пункційна біопсія не є достатньою для встановлення діагнозу лімфогранулематозу. Так само вивчення цитологічних препаратів, отриманих під час пункції кісткового мозку або іншого нелімфоїдного органу не є достатнім для визначення їх ураження (для встановлення IV стадії захворювання внаслідок ураження кісткового мозку абсолютно необхідним є здійснення трепанобіопсії). У випадках масивної медиастинальної пухлини та при небезпеці загрозливих для життя дихальних розладів біопсія проводиться під місцевою анестезією або після попереднього лікування кортикостероїдами. Уражені тканини досліджуються цитологічно (відбитки), гістологічно, імуногістохімічно та, в сумнівних випадках (для диференційної діагностики з неходжкінськими лімфомами), молекулярно-генетичними методами. Обов’язковим є підтвердження гістологічного діагнозу референтною лабораторією.


Терапевтичне стадіювання передбачає наступний обсяг необхідних клінічних і лабораторних обстежень:

  • ретельна документація усіх визначених пальпаторно уражених лімфатичних вузлів (включно з їх розмірами), розмірів печінки і селезінки, обстеження носоглотки (кільця Вальдейєра);

  • УЗД органів черевної порожнини та периферічних груп лімфовузлів;

  • рентгенівське дослідження органів грудної клітини у двох проекціях;

  • комп’ютерна томографія грудної клітини (обов’язково з технікою дослідження легенів та м’яких тканин);

  • комп’ютерна або магніторезонансна томографія усіх клінічно або сонографічно зареєстрованих як уражені регіонів (для планування променевої терапії та оцінки відповіді на лікування);

  • загальний аналіз крові, коагулограмма, аланінамінотрансфераза (далі АЛТ), аспартатамінотрансфераза (далі АСТ), гамма-ГТ, лужна фосфатаза (далі ЛФ), лактатдегідрогеназа (далі ЛДГ), креатінін сироватки крові; серологічне дослідження вірусів (вірус Епштейн-Бар (далі ЕБВ), цитомегаловірус (далі ЦМВ), герпесу простого, варіцелли, ВІЛ), токсоплазмозу, кандід, аспергілли, електрокардіографія (далі ЕКГ), сонокардіографія.


Тільки у деяких випадках додатково потрібні:

  • комп’ютерна томографія (далі КТ) або ядерно магнітно-резонансна томографія (далі ЯМРТ) черевної порожнини (при сумнівних результатах УЗД);

  • Сцинтіграфія скелету (при підозрі на ураження кісток);

  • КТ або ЯМРТ-дослідження підозрілих на наявність ураження регіонів.

Починаючи від II B-стадії обов’язково здійснюються 1-2 трепанобіопсії кісткового мозку.

При підозрі на ураження скелету може проводитись біопсія одного з вогниш. При немож-ливості точного визначення стадії за даними ультразвукове дослідження (далі УЗД) або КТ органів черевної порожнини може виконуватись лапаротомічна/лапароскопічна біопсія підозрілих лімфовузлів, тканини селезінки та печінки. Показана біопсія збільшених периферичних лімфовузлів, якщо це необхідно для стадіювання процесу або планування променевої терапії.


Лікування лімфогранулематозу включає комбінацію поліхіміотерапії з опроміненням ініціально уражених регіонів. Найбільш ефективними для дітей та одночасно найменш небезпечними з точки зору віддалених наслідків є схеми OEPA/ ОРРА і COPP (Протоколи DAL-HD-90 та GPOH-HD-95), необхідна кількість яких обумовлена стадією захворювання і врахуванням ступеню ураження нелімфоїдних органів (див. додаток). В залежності від кількості циклів поліхіміотерапії в свою чергу планується кумулятивна доза опромінення уражених хворобою регіонів. Не проводиться опромінення ініціально уражених легенів та печінки.

Рішення про обсяг променевої терапії (зони та дози опромінення) повинно прийматись відразу після встановлення діагнозу і визначення стадії захворювання сумісно лікарем – гематолом дитячим (онкологом дитячим) і лікарем-радіотерапевтом


Для підлітків від 15 років більш ефективним є лікування у відповідності до Протоколів терапії дорослих хворих за схемами ABVD і BEACOPP у різних комбінаціях (у відповід- ності до Протоколів GHSG-LP HD та HD 10-12), при цьому найбільш ефективним для лікування продвинених стадій є використання схеми BEACOPP-“підсиленого” (див. додаток). Враховуючи існуючий ризик зниження фертильності після виконання 8 блоків хіміотерапії за схемою BEACOPP, пацієнтам до початку лікування можуть бути запропоновані заходи з консервації гамет. Оскільки загальний обсяг хіміотерапії при даному типі лікувального протоколу значно перевищує хіміотерапевтичне навантаження, передбачене Протоколом DAL-HD-90 і -95, опроміненні здійснюється тільки з зонах, в яких не відбулася нормалізація розмірів лімфатичних вузлів або присутні інші прояви лімфогранулематозного ураження по закінченні блоків полі хіміотерапії (за винятком ураження кісток, зона якого опромінюється у будь-якому разі).


^ Супроводжуюче лікування передбачає мінімізацію можливих інфекційних ускладнень, викликаних як розвитком клінічно значущої нейтропенії, так і значним ступенем імуносупресії, яка зберігається на протязі до 6 місяців від закінчення лікування, а при опроміненні селезінки – більш ніж 1-1,5 роки після його проведення. Обов’язковим є застосування орального ко-тримоксазолу, протигрибкових препаратів, бактеріальної деконтамінації (при загрозі нейтропенії), профілактичне вживання ацикловіру при зниженні абсолютного рівня лімфоцитів (<300/мкл), ретельне дотримання правил гігєни ротової порожнини, інших слизових.


Оцінка відповіді на лікування здійснюється, крім пальпації, шляхом повторних рентгенографічних, сонографічних, КТ і ЯМРТ-досліджень первинно уражених хворобою регіонів після кожних 1-2 циклів ПХТ. Ремісія констатується після нормалізації розміру ініціально збільшених груп лімфатичних вузлів, печінки, селезінки.

Моніторинг первинно уражених зон здійснюється кожні три місяці на протязі перших двох років після закінчення лікування, кожні 6 місяців на 3-му і 4-му році, а потім – при виникненні підозри на рецидив захворювання.


При підозрі на рецидив лімфогранулематозу його діагноз обов’язково мусить бути підтвердженим гістологічно,тобто повинна бути здійснена біопсія підозрілої на специфічне ураження тканини/органу.


Лікування рецидиву та первинно-резистентних форм лімфогранулематозу здійснюється шляхом використання сальвадж-поліхіміотерапії та опромінення уражених зон (у випадку прогностично сприятливого рецидиву) або шляхом інтенсивної сальваджної поліхіміотерапії з метою досягнення ремісії з наступним здійсненням аутотрансплантації стовбурових гемопоетичних клітин (далі ТСГК), яка показана в усіх інших випадках.

Ранні рецидиви (на протязі року по закінченні ініціального лікування) а також усі рецидиви що виникли в первинно опромінених зонах потребують ТСГК як інтенсифікації лікування.

У випадку наявності абсолютних протипоказань для здійснення мегадозової хіміотерапії з ауто-ТСГК та при рецидиві після ауто-ТСГК показаним є проведення алогенної ТСГК або паліативне лікування.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Наказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю \"Дитяча гематологія\" iconНаказ №365 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча нефрологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча нефрологія”
Наказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю \"Дитяча гематологія\" iconНаказ №365 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "Дитяча нефрологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча нефрологія”
Наказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю \"Дитяча гематологія\" iconНаказ №350 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю " Дитяча неврологія"
Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю “Дитяча неврологія”
Наказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю \"Дитяча гематологія\" iconНаказ №18 м. Київ Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"
На виконання спільного наказу Міністерства охорони здоров’я та Академії медичних наук України від 11. 09. 03 №423/59 та з метою покращання...
Наказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю \"Дитяча гематологія\" iconНаказ №181 м. Київ Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча отоларингологія"
На виконання доручення Президента України від 06. 03. 03 №1-1/252 та спільного наказу Міністерства охорони здоров’я та Академії медичних...
Наказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю \"Дитяча гематологія\" iconНаказ №767 Про затвердження Протоколів діагностики та лікування алергологічних хвороб у дітей
Я та Академії медичних наук України від 11 вересня 2003 року №423/59 „Про затвердження складу робочих груп з розробки протоколів...
Наказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю \"Дитяча гематологія\" iconНаказ №355 м. Київ Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю "Дитяча імунологія" На виконання доручення Президента України від 03. 2003
Міністерства охорони здоров‘я України та Академії Медичних наук України від 11 вересня 2003 №423/59 з метою уніфікації вимог до обсягів...
Наказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю \"Дитяча гематологія\" iconПро затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Кардіологія
Наказ від 03. 07. 2006 №436 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Кардіологія
Наказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю \"Дитяча гематологія\" iconНаказ №593 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Нефрологія"
України від 06. 03. 2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення І запровадження державних стандартів у сфері охорони здоров’я, протоколів...
Наказ №364 м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю \"Дитяча гематологія\" iconНаказ № м. Київ Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів"
На виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/252 щодо прискорення розроблення І запровадження протоколів лікування...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи