М. М. Укладач Коротун Суми: Видавництво СумДУ, 2009. 19 с. Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти» icon

М. М. Укладач Коротун Суми: Видавництво СумДУ, 2009. 19 с. Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти»




Скачати 172.32 Kb.
НазваМ. М. Укладач Коротун Суми: Видавництво СумДУ, 2009. 19 с. Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти»
Дата06.06.2013
Розмір172.32 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


2567

ПРОГРАМИ ВИРОБНИЧОЇ

ТА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ


для студентів спеціальностей

6.090203, 7.090203,8.090203 «Металорізальні

верстати та системи»

та 6.090204, 7.090204, 8.090204 «Інструментальне виробництво»

усіх форм навчання


Суми

Видавництво СумДУ

2009

Програми виробничої та переддипломної практик для студентів спеціальностей 6.090203, 7.090203, 8. 090203 «Металорізальні верстати та системи» та 6.090204, 7.090204, 8. 090204 «Інструментальне виробництво»/М.М. Укладач Коротун - Суми: Видавництво СумДУ, 2009. – 19 с.


Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти»







ЗМІСТ











С.

ВСТУП

4


^ 1 ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА


4


1.1 Мета та задачі практики


4


1.2 Організація практики


5


1.3 Програма практики


6


1.4 Технічний звіт з практики та вимоги до нього


9


2 ПЕРЕДДИПЛОМНа ПРАКТИКА


10


2.1 Мета та задачі практики

10


2.2 Зміст конструкторської частини практики

11


2.3 Зміст технологічної частини практики


12


2.4 Економічна частина та охорона праці


14


2.5 Особливості практики магістрів

15


2.6 Індивідуальні завдання

15


2.7. Вимоги до звіту з переддипломної практики


16


^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


17


ДОДАТОК А Форма титульного аркуша


18



ВСТУП


На сьогодні існує два види практик: виробнича – для студентів денної форми навчання та переддипломна – для студентів усіх форм навчання. Виробнича практика передбачена навчальним планом для студентів, що закінчили  курс, і триває 5 тижнів. Переддипломна практика для усіх форм навчання триває 4 тижні.


^ 1 Виробнича ПРАКТИКА


1.1 Мета та задачі практики


Метою виробничої практики є загальне ознайомлення студентів з роботою основних та допоміжних цехів верстатоінструментального або машинобудівного виробництва. У зв’язку з новими підходами до розподілу молодих спеціалістів ті студенти, які мають контрактні обов’язки на час проведення виробничої практики, знайомляться з виробництвом згідно з контрактом, яке необов’язково може бути верстато - або машинобудівним. Незалежно від стану виробництва головну увагу слід спрямувати на знайомство з технологією механічної обробки деталей та інструментів, перевірити себе, як теоретичні знання з верстатів, металознавства, технології металів та інші набуті знання можна використати для поліпшення стану виробництва i в разі необхідності та за потреби запропонувати свої послуги підприємству. Майбутньому бакалавру для розширення кругозору, набуття потреби “чуття металу”необхідно володіти роботою на будь-якому верстаті i тому, окрім теоретичних i практичних знань за час практики, студентам слід самостійно або ж за допомогою робітників виробництва підібрати собі металообробне або інше обладнання, на якому засвоїти робочі навички. Під час ринкової економіки слід зазначити, що студентам надається багато самостійності як у набутті знань, так i при їх використанні, тобто тепер студентам треба засвоїти, що тільки їх знання, їх енергійність, їх бажання запропонувати свої послуги можуть виступати надійним гарантом їх майбутньої діяльності.

^ 1.2 Організація практики


В зв’язку з переходом студентів на контрактні стосунки з підприємствами в організації практики також передбачаються деякі зміни. Кафедра ТМВІ зі свого боку організовує розподіл студентів на практику згідно з контрактами, проводить організаційні збори, призначає керівників практики, забезпечує завданнями на практику, програмами та ін. Але згідно з рекомендаціями вченої ради університету керівників практики може бути лише 1 - 2, що значно менше місць проходження практики. Тому не тільки в навчальному, але i в організаційному плані студенти набувають певної самостійності. Під час практики студент не буде постійно перебувати під наглядом викладача, і тому його поведінка під час практики, його ставлення до роботи впливатимуть на його стосунки як з підприємством, так i з колективом, в якому доведеться працювати після закінчення навчання. Перевірка студентів під час практики проводиться частково, тобто в кожному конкретному випадку особисто керівником практики. Після закінчення практики кафедра ТМВІ проводить конференцію, на якій студенти роблять коротенькі доповіді про те, чому вони навчилися під час практики на виробництві і що запропонували для поліпшення стану на робочому місці, на дiлянцi, в цеху. Оцінює роботу на практиці керівник практики з виробництва, але ця оцінка може бути змінена, якщо керівник практики від університету виявить формальне проходження практики студентом.


1.3 Програма практики


Програма практики в умовах контрактних стосунків з підприємствами та ринкової економіки не може бути всеохоплюючою, оскільки студенти перебувають на практиці на досить різних підприємствах. Але головним у програмі є те, що визначено метою практики, а саме: набуття знань і перевірка себе як спеціаліста з тих питань, які вже вивчені теоретично. Незалежно від бази практики студентам необхідно познайомитись з:

— методами виробництва заготовок; якщо вони виробляються на підприємстві, то звернути увагу на методи формування, обрубки відливок, кування та штампування заготовок;

— виконати креслення для одного відливка або штамповки.

Якщо таких заготовок на підприємстві немає, то потрібно:

— ознайомитись з сортаментом матеріалу заготовок, як його ріжуть, рубають, з верстатами та інструментами, які при цьому використовують, марками матеріалу;

- виконати креслення профілів прокату та його розмірів; креслення (ескізне) верстата для рублення або різання металу.

За наявності на підприємстві інструментального цеху або ділянки потрібно вивчити:

— обладнання цеху (ділянки); виконати компонування одного з верстатів інструментального виробництва; записати його технічні характеристики;

— виконати ескізне креслення розміщення металорізального обладнання на дiлянцi (в цеху);

— ознайомитись із методами термічної обробки iнструментiв або деталей і навести графіки розжарювання та охолодження металів.

В інструментальному цеху або на дiлянцi ознайомитися з методами закріплення різальних пластин на інструментах. Але в обов’язково необхідно виконати креслення:

— різальних iнструментiв, бажано з механічним закріпленням різальних пластин.

У механічних та складальних цехах потрібно ознайомитися:

— з номенклатурою продукції, яка виробляється;

— виконати ескізи креслення 2—3 деталей, які виробляються;

— записати маршрут їх виготовлення і простежити його на підприємстві.

Маршрутна технологія не забезпечується картами ескiзiв; за окремим (особистим) завданням керiвникiв практики потрібно:

— виконати 2—3 характерних креслення для доповнення маршрутної технології.

Крім того, при вивченні маршрутної технології не можна обійтися без знань з теорії різання металів. Тому потрібно для 2 креслень з маршрутної технології (наприклад, фрезерування, свердлування тощо) виконати розрахунки режимів різання;

— розрахунки режимів різання виконати так, як це виконувалося в домашніх завданнях з теорії різання та порівняти їх з тим, що є на робочих місцях.

Під час виробничої практики бажано ознайомитися з роботехнiкою та автоматизацією виробництва, використанням ЕОМ, верстатів з ЧПК, з системами ЧПК, які використовуються у цеху, на виробництві. Якщо на виробництві використовуються роботи, маніпулятори, верстати-автомати, то потрібно виконати:

— креслення одного з перелiчених засобів автоматизації виробництва i зробити пояснення до нього.

Потрібно також вивчити конструкцію i призначення будь — якого технологічного оснащення (приладів для закріплення деталей на верстатах, пристроїв для контролю, для орiєнтації деталей тощо) і виконати ескізне креслення однієї з розробок технологічного обладнання.

На робочому мiсцi або ж на пiдприємствi в цiлому студентам варто ознайомитися з питаннями метрології i стандартизації, вивчити нормативно—технічну докумектацiю зі стандартизації i записати її до списку використаної літератури. У роздiлi з метрології та стандартизації також потрібно виконати:

- креслення одного з iнструментiв, які використовувалися на робочому мiсцi під час практики (так, як це було зроблено в ОДЗ з ВСТВ).

Як обумовлено метою практики під час її проходження дуже бажано, щоб студенти запропонували свої послуги. Взагалі це може бути якась пропозиція, нове технічне рішення, яке з точки зору практиканта дає можливість поліпшити технологію виробництва; підвищити якість виробництва i таке інше. Такі пропозиції потрібно оформити у вигляді креслень та пояснень до нього за методикою з основ технічної творчості.


1.4 Технічний звіт з практики та вимоги до нього


Технічний звіт повинен давати повне уявлення про роботу, яку студент виконав під час практики. Звіт повинен мати усі матеріали, які перелічені у програмі практики, а також пропозиції, які студенти подають на пiдприємствi. У критичному ставленні до конструкцій машин, технології, компоновок обладнання, з одного боку, i творчого пошуку - з іншого є цiннiсть практики для майбутнього спецiалiста.

Звіт повинен бути виконаний відповідно до ГОСТ 2.105 - 2006 технічних звiтiв i мати:

- титульний аркуш за формою, встановленою на кафедрі ТМВІ (див. додаток А);

- зміст з основним надписом за ГОСТ 2.104 - 2006;

- креслення та пояснення до них відповідно до завдання;

- розрахунок режимів різання;

- технічне рішення (пропозицію);

- список використаних джерел.

Таким чином, технічний звіт за розміром не перевищує 22—25 сторінок формату А4 за ГОСТ2.104 – 2006. Окремі креслення доцільно виконувати на форматах А3.


2 ПЕРЕДДИПЛОМНа ПРАКТИКА


^ 2.1 Мета та задачі практики


Мета практики — закріплення та поглиблення теоретичних знань, які студенти набули під час навчання протягом усіх років; подальший розвиток навичок самостійного рішення конкретних наукових, технічних задач, творчого підходу до рішення конструкторських та технологічних проблем; вивчення питань механiзацiї, автоматизації, стандартизації, охорони праці та інших питань виробництва.

Задачі практики — збирання та всебічний аналіз матерiалiв до дипломного проекту чи роботи щодо металорізальних верстатів та верстатних комплексів, щодо технології автоматизованого інструментального виробництва, подальше вивчення ролі майстра та інженера—механіка (технолога) на виробництві. Під час переддипломної практики слід звертати увагу на:

- критичне осмислення суті відомих технічних рішень;

- пошук нових технічних рішень з урахуванням останніх світових досягнень; аналіз варіантів рішень з урахуванням їх технічної, економічної та соціальної доцільності;

- комплексне застосування інженерних та спеціальних знань при розв’язанні конкретних технічних задач, використання сучасних засобів розв’язання технічних проблем, у тому числі новітніх методів дослідження, обчислювальної техніки тощо.

Переддипломну практику проходять майбутні магістри та спеціалісти. Їх практика дещо відрізняється. Магістри проходять практику, як правило, на кафедрі або в науково – дослідній установі. Спеціалістам варто проходити практику на підприємстві. Практика магістрів складається з науково – дослідної частини, і до неї не вдходять економічна частина та охорона праці. Переддипломна практика спеціалістів складається з трьох основних частин: конструкторсько – технологічної, економічної та охорони праці (безпеки життєдіяльності).


2.2 Зміст конструкторської частини практики (для спеціалістів)

При проходженні конструкторської практики студенти повинні вдосконалити практичні навички виконання і оформлення верстатних вузлів, складальних креслень вузлів машин, які виготовляють на пiдприємствi, пристроїв до верстатів, збірного інструменту; ознайомитися з методикою розроблення конструкцій машин i технологічного обладнання, з порядком і змістом технологічного завдання на розроблення вузла або верстата; виявити суть та призначення і обґрунтування технічних вимог до конструкції.

При вивченні роботи конструкторського вiддiлу або групи та знайомства з технічними розробками студент повинен ознайомитися з рекомендаціями щодо застосування марок матеріалів, з призначенням допусків і посадок за єдиною системою допусків та посадок (ЄСДП), з призначенням та режимами термічної обробки, а також з факторами та параметрами, за якими оцінюють технологічність деталей і виробів на підприємстві. Особливу увагу надати вивченню питань автоматизації, механізації, роботизації та комп’ютеризації виробництва. На цей розділ керівником практики видається завдання, яке уточнюється з огляду на тему дипломного проекту.

2.3 Зміст технологічної частини практики

(для спеціалістів)

Працюючи у складі технологічної групи, студенти беруть участь у проектуванні технологічних процесів механічної обробки, складання, контролювання, а також у проектуванні технологічного обладнання, в налагодженні верстатів—автоматів та напівавтоматів, виконують інші завдання керівника технологічної групи.

Студенти повинні вивчити методику і організацію розроблення технологічних процесів, виготовлення технологічної документації, у тому числі і за допомогою персональних комп’ютерів, організацію та контроль якості продукції, роботу технологічної та метрологічної лабораторії виробництва.

У допоміжних цехах та службах студенти ознайомлюються з виготовленням, загостренням та експлуатацією металорізального інструменту, з кiлькiсним спiввiдношенням iнструментiв стандартизованих та спеціальних. На технологічну частину практики також видається завдання, яке узгоджене з темою дипломного проекту.


^ Після закінчення практики студентам потрібно:

— знати загальну структуру машинобудівного або іншого (згідно з контрактом) виробництва; можливе місце роботи за фахом; головні типи металообробного та інструментального обладнання; шляхи розвитку металообробного обладнання, автоматизації та комп’ютеризації виробництва;

— вміти виявляти характер технологічних процесів за станом обладнання, що використовується; розпізнавати тип металорізальних верстатів, виконувати креслення схем обробки, закріплення та базування заготовок на верстатах, читати креслення вузлів верстатів, роботів, манiпуляторiв, орієнтуватись у програмах для верстатів з програмним керуванням;

— мати навички виконання креслень верстатних вузлів, iнструментiв, їх наладок на обробку деталей; виконання елементів програм для верстатів з програмним керуванням.


2.4 Економічна частина та охорона праці


При виконанні питань економічної частини потрібно співвідносити їх з темою дипломного проекту. Під час практики можна розглянути такі питання:

- характеристика галузі використання створеного або модернізованого об’єкта (верстата, пристрою, допоміжного інструменту) у відповідності до його призначення;

- переваги створеного або модернізованого об’єкта порівняно з обраним прототипом;

- характеристика і вибір критерію економічної ефективності створеного об’єкта.

Але це тільки орієнтовний набір питань, які уточнюються консультантом з економічної частини відповідно до теми дипломного проекту. Студенти повинні отримати завдання на практику з економічної частини та звітувати про його виконання після закінчення практики.

Усі питання (завдання) стосовно охорони праці також видаються консультантом з охорони праці на практику. Необхідно звернути увагу на створення безпечних умов праці та безаварійної роботи обладнання, на оздоровлення трудового процесу. Для покращання умов праці необхідно передбачити механізацію виробничих процесів.

При розробленні відповідного розділу слід керуватися методичними настановами кафедри БЖД. Розділ цілком узгоджується з консультантом з охорони праці.


2.5 Особливості практики магістрів

Практика для студентів, що виконують дипломні роботи магістрів, відрізняється тим, що може проходити за індивідуальними планами і графіками виконання розділів науково – дослідних робіт. Такі індивідуальні програми та графіки розробляються керівниками науково – дослідної роботи, у разі потреби узгоджуються із завідувачем кафедри. Це необхідно тоді, коли для виконання роботи потрібно створити стенди для досліджень, використовувати обладнання, що потребує певних матеріальних та організаційних витрат. Обсяг звіту з практики та його склад теж узгоджуються з керівником науково – дослідної роботи. Але потрібно пам’ятати, що обсяг звіту не повинен бути значно зменшений у порівнянні із звітом для студентів, що виконують проекти спеціаліста.


2.6 Індивідуальні завдання


Виконання індивідуального завдання потребує поглибленого вивчення конструкторських розробок, технології, обладнання, вивчення пристроїв автоматизації, робототехніки, набуття практичних навичок. Iндивiдуальнi завдання можугь мати такий зміст:

— розроблення конструкції металорiзального або іншого верстата;

— розроблення конструкції захоплення та руки робота;

— розроблення конструкцiї допоміжного технологiчного обладнання;

— збір матерiалiв i розроблення технологічної пропозиції;

—дослідження конструктивних заходів підвищення технологічності конструкції;

— розрахунок технологічних розмірних ланцюгів;

— органiзацiя конструювання на пiдприємствi;

— впровадження системи PLS на підприємстві;

— розроблення нових варіантів дизайну верстата, оснащення і т. ін.

2.7. Вимоги до звіту з переддипломної практики

У відповідності до програми практики звіт повинен складатися з частин, що входять до програми.

Звіт повинен мати завдання на практику і бути оформлений відповідно до вимог до текстових документів за ГОСТ 2.104 -2006.

Обсяг звіту визначається завданням на практику, але не може бути меншим ніж 23 – 25 сторінок формату А4. Звіти науково – дослідних робіт магістрів виконуються на форматах А4 без основного надпису. Звіт може мати додатки будь – якого обсягу у вигляді таблиць, креслень, рисунків, фотографій і т. ін. Перед додатками потрібно розмістити список літератури. Звіт підписується виконавцем, консультантами з економіки та охорони праці, керівником практики. Захист звіту проводиться одразу після закінчення практики, чому передує конференція за підсумками практики. За результатами практики виставляється диференційована оцінка.


Список літератури

1 Аршинов В.А., Алексеев Г.А. Резание металлов и режущий инструмент.- М. :Машиностроение, 1976. — 440с.

2 Металлорежущие станки / Под ред. В.Э.Пуша.- М.: Машиностроение, 1986.- 486 с. с ил.

3 Металлорежущие станки/ Н.С. Колев, Л.В. Красниченко Н.С. Никулин и др. – М.: Машиностроение, 1980. – 500 с. :с ил.

4 Металлорежущие станки и автоматы / Под ред. А.С.Проникова.— М.: Машиностроение, 1981.- 496с.

5 Справочник технолога-машиностроителя. — М.: Машиностроение, 1972. - Т.1, 2.

6 Мациевский А.Г., Эрлих Л.Б. Рационализация расчетов при конструировании станков. — М.: Машиностроение, 1971.— I52с.

7 Меламед Г.И., Цветков В.Д., Айзман Д.С. Агрегатные станки.— М. :Машиностроение, 1984.

8 Кузнецов Ю.Н.Станки с ЧПУ: Учеб.пособие - К.: Выща шк., 1991.- 278 с.: ил.

9 Методичні вказівки до виконання дипломних проектів та робіт для студентів спеціальності 7.090203, 8.090203 «Металорізальні верстати та системи»/ Укладач М.М. Коротун - Суми: Видавництво СумДУ, 2009. – 26 с.

10 Методичні вказівки до виконання дипломних робіт та проектів для студентів спеціальності «Інструментальне виробництво»/Укладач С.В.Швець – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – 36 с.

11 Методические указания к выполнению экономической и организационной частей дипломного проекта для студентов специальностей 7.090202, 7.090203, 7090204 /Сост.А.Г.Дегтя-ренко, А.Ю.Жулавский – Сумы: СумГУ, 1998. – 42с.

12 Пуш В.Э. Конструирование металлорежущих станков. — М. : Машиностроение, 1977. — 380с.

13 Тарзиминов Г.А. Проектирование металлорежущих станков. — М.: Машиностроение, 1972. — 312с.


Додоток А

(обов’язковий)

^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Сумський державний університет

Інженерний факультет (для денної форми навчання)

Інститут заочного та дистанційного навчання

(для заочної форми навчання)

Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти»


З В І Т

з виробничої ( переддипломної) практики

на ___________________________________

(зазначити підприємство)

_____з _______________по_______________

(зазначити строки практики)


Виконав: студент

групи ________ ____________ (прізвище, ініціали)

(підпис)

Керівник практики

від підприємства ______________ (прізвище, ініціали)

(підпис)

Консультант з

економічної частини_____________ (прізвище, ініціали)

(для переддипломної практики) (підпис)

Консультант

з охорони праці _________________ ( прізвище, ініціали)

(для переддипломної практики) (підпис)

Керівник практики

від кафедри ______________ (прізвище, ініціали)

(підпис)


Суми 20___

Навчальне видання


Програми виробничої та переддипломної практик

для студентів спеціальностей 6.090203, 7.090203, 8. 090203 «Металорізальні верстати та системи», 6.090204, 7.090204,

8. 090204 «Інструментальне виробництво»

усіх форм навчання


Відповідальний за випуск В.О.Залога


Укладач М. М. Коротун

Редактор Н.В.Лисогуб

Комп’ютерне верстання М.М.Коротуна


Підп.до друку 16.02.09 , поз.

Формат 60х84/16. Папір офс.

Гарнітура Тіmes New Roman Cyr. Друк офс.

Ум.друк.арк. Обл.- вид. арк.

Тираж 40 пр. Собівартість вид.

Зам.№


Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті

40007, Суми, вул. Р.-Корсакова,2

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру ДК №3062 від 17.12.2007.

Надруковано у друкарні СумДУ

40007, Суми, вул. Р.- Корсакова, 2.





Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


До друку та в світ

дозволяю на підставі

"Єдиних правил",

п.2.6.14

Заступник першого проректора –

начальник організаційно – методичного управління В.Б.Юскаєв
^

2567Програми виробничої та

переддипломної практик

для студентів спеціальностей 6.090203, 7.090203, 8. 090203 «Металорізальні верстати та системи» та 6.090204, 7.090204,

^

8. 090204 «Інструментальне виробництво»


усіх форм навчання



Усі цитати, цифровий та

фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, запис одиниць

відповідає стандартам




.



Укладач М.М.Коротун


Відповідальний за випуск В.О.Залога


В.о.декана факультету О.Г.Гусак


Суми

Видавництво СумДУ

2009







Схожі:

М. М. Укладач Коротун Суми: Видавництво СумДУ, 2009. 19 с. Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти» iconМетодичні вказівки до виконання дипломних проектів та робіт для студентів спеціальності
Методичні вказівки до виконання дипломних проектів та робіт для студентів спеціальності 090203, 090203 «Металорізальні верстати та...
М. М. Укладач Коротун Суми: Видавництво СумДУ, 2009. 19 с. Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти» iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009 Міністерство освіти І науки України Сумський державний університет
Організація баз даних та знань: Конспект лекцій/ Укладач А. В. Неня.– Суми: Вид-во СумДУ, 2009.– 199 с
М. М. Укладач Коротун Суми: Видавництво СумДУ, 2009. 19 с. Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти» iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009
Внутрішній економічний механізм підприємства: Конспект лекцій/ Укладач І. В. Новикова. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 185с
М. М. Укладач Коротун Суми: Видавництво СумДУ, 2009. 19 с. Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти» iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009
Психологія творчості : Конспект лекцій / Укладач О. А. Кривопишина.– Суми: Вид-во СумДУ, 2009.– 81 с
М. М. Укладач Коротун Суми: Видавництво СумДУ, 2009. 19 с. Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти» iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009
Психологія творчості : Конспект лекцій / Укладач О. А. Кривопишина.– Суми: Вид-во СумДУ, 2009.– 81 с
М. М. Укладач Коротун Суми: Видавництво СумДУ, 2009. 19 с. Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти» iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010
Технологія інструментального виробництва: конспект лекцій /Укладач Л. М. Сєдінкін. Суми: Вид-во СумДУ, 2010. 180 с
М. М. Укладач Коротун Суми: Видавництво СумДУ, 2009. 19 с. Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти» iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010
Технологія інструментального виробництва: конспект лекцій /Укладач Л. М. Сєдінкін. Суми: Вид-во СумДУ, 2010. 180 с
М. М. Укладач Коротун Суми: Видавництво СумДУ, 2009. 19 с. Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти» iconМетодичні вказівки до виконання розрахунково графічних робіт з дисципліни "технологічні основи машинобудування" для студентів, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним
«Технологічні основи машинобудування»/Укладач О. У. Захаркін. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 12 с
М. М. Укладач Коротун Суми: Видавництво СумДУ, 2009. 19 с. Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти» iconМетодичні вказівки до практичної роботи "Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання"
Основи конструювання контрольно-вимірювальних пристроїв” для студентів спеціальності 090202 та 090202 “Технологія машинобудування”...
М. М. Укладач Коротун Суми: Видавництво СумДУ, 2009. 19 с. Кафедра «Технологія машинобудування, верстати та інструменти» iconКонспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009 Психологія журналістської творчості: Конспект лекцій /Укладач О. А. Кривопишина. Суми: Вид-во СумДУ, 2009. 131 с
Психологія журналістської творчості: Конспект лекцій /Укладач О. А. Кривопишина. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009.– 131 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи