Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи icon

Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи




НазваМетодичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи
Сторінка2/3
Дата08.04.2013
Розмір0.55 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3

^ ОРГАНІЗАЦІЯ ДИПЛОМУВАННЯ


Дипломна робота є формою державної атестації студентів. Тривалість дипломування визначається чинними навчальними планами. Захист дипломної роботи здійснюється перед державною екзаменаційною комісією (ДЕК), яка створюється відповідно до встановленого порядку. Робота ДЕК здійснюється згідно з відповідним графіком, який затверджує перший проректор НМетАУ.

Тематика дипломних робіт повинна відповідати спеціальності. Зміст розділів дипломних робіт має відповідати таким вимогам науковості:

а) експліцитність, тобто всі правила для опису й вивчення документознавчої та інформаційної діяльності мають бути сформульовані в явному вигляді;

б) системність, тобто кожний зафіксований факт пов’язаний причинним зв’язком або спостерігається поряд з іншими фактами;

в) контрольованість, тобто аналізовані явища розглядаються з максимальною ретельністю, узагальнення формулюються лише після досконалішої та ретельнішої оцінки з достатньою обачністю та постійною увагою до деталей.

Зміст розділу має бути спрямований на вирішення якогось одного завдання. Висновки за розділами ґрунтуються на достатній бібліографічній базі; має чітко простежуватися авторська позиція по проблемі, що розглядається. Кожний елемент розділу має бути доповнений конкретикою, ілюстративними матеріалами, описом шляхів досягнення того чи іншого висновку.

Теми дипломних робіт визначаються випусковою кафедрою до початку навчального року. Перелік тем дипломних робіт щороку поновлюється. До переліку тем дипломних робіт можуть додаватися теми на замовлення органів державної влади, місцевого самоврядування, інших установ. Студентам надається право вибору теми дипломної роботи. Студент може запропонувати для дипломної роботи власну тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її розробки.

Зміна теми дипломної роботи дозволяється у надзвичайних випадках. Підставою для зміни теми дипломної роботи може бути:

а) відсутність можливості збирання матеріалів для виконання дипломної роботи за затвердженою темою;

б) технічні помилки.

Зміну теми дипломної роботи оформляють наказом по НМетАУ.


Оформлення завдань до дипломної роботи.

Завдання до дипломної роботи керівник розробляє відповідно до затвердженої теми дипломної роботи. Завдання до дипломної роботи оформлюється згідно з додатком.


Організація виконання дипломної роботи.

Керівниками дипломних робіт призначаються доктори і кандидати наук випускової кафедри, професори, доценти, висококваліфіковані викладачі, наукові співробітники з науковими ступенями інших підрозділів академії, наукові співробітники і висококваліфіковані фахівці інших установ і підприємств.

Керівник дипломної роботи виконує певні обов’язки :

  • бере участь у закріпленні тем дипломних робіт, розробці та видачі індивідуальних завдань на дипломну роботу кожному студенту;

  • надає студенту допомогу в складанні календарного плану (графіка) роботи на весь період виконання дипломної роботи;

  • проводить систематичні, передбачені регламентом консультації;

  • рекомендує студенту необхідну основну літературу, довідкові матеріали та інші джерела за темою;

  • надання допомоги студентам у визначенні переліку питань і матеріалів, які вони повинні вивчити і зібрати під час практики;

  • перевіряє виконання дипломної роботи за частинами або в цілому.

  • надає відгук на дипломну роботу.

За пропозицією керівника дипломної роботи, якщо необхідно, випусковій кафедрі надається право запрошувати консультантів з окремих розділів дипломної роботи за рахунок ліміту часу, який відведено на керівництво дипломною роботою. Консультантами окремих розділів дипломної роботи можуть призначатися професори і доценти академії, а також висококваліфіковані фахівці та наукові співробітники з науковими ступенями інших установ і підприємств.

До обов’язків консультантів окремих частин дипломних робіт належать:

- визначення і узгодження з керівником дипломної роботи від випускової кафедри змісту відповідних розділів роботи;

- забезпечення регулярних консультацій;

- контроль та своєчасне інформування випускової кафедри про відставання студента у виконанні відповідних частин дипломної роботи;

- забезпечення виконання і оформлення студентом відповідної частини дипломної роботи згідно з правилами;

- своєчасна перевірка відповідної частини дипломної роботи.

Консультанти перевіряють відповідну частину дипломної роботи, яку виконав студент, і ставлять свій підпис.

Студент може за рекомендацією кафедри подати додатково короткий зміст дипломної роботи однією з іноземних мов, який оголошується на захисті, та може супроводжуватися питаннями до студента цією мовою.

Робота над дипломною роботою здійснюється студентом, як правило, в аудиторії з наданням йому місця в аудиторії (або лабораторії). В окремих випадках дипломна робота може виконуватися на виробництві, в організації, наукових та інших установах.

Перед початком виконання дипломної роботи студент зобов’язаний розробити календарний графік на весь період з вказівкою черговості виконання окремих етапів та, після схвалення керівником, подати на затвердження завідувачу випускової кафедри.

Завідувач випускової кафедри встановлює терміни періодичного звіту студентів з виконання дипломної роботи. В обумовлений завідувачем кафедри термін студент звітує перед ним та керівником, і вони визначають ступінь готовності дипломної роботи.

За прийняті у дипломній роботі рішення та за достовірність усіх даних відповідає студент – автор дипломної роботи.


^ ПОШУК МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ


Щодня збільшується кількість друкованої продукції, яку зберігають бібліотеки. Добір літератури для самостійної роботи студентів (СРС) треба починати з відомих джерел – підручників, енциклопедій, періодичних фахових видань. Для розширення джерел СРС слід звернутися до довідково-бібліографічного апарату (ДБА) бібліотеки – системи каталогів, картотек, покажчиків (бібліографічних та допоміжних), сукупності видань довідникового характеру. Різні частини ДБА створюються планомірно, взаємопов’язано та доповнюючи одна одну. Його завдання – розкривати фонди бібліотек в інтересах читачів.

За алфавітним каталогом розшукують друки, у яких відомі автори та назви. За систематичним каталогом – літературу з певної галузі знань людської діяльності, яка викладена за певною – завчасно обумовленою – системою. Ці каталоги є у кожній сучасній бібліотеці. Предметний каталог побудований за принципом енциклопедичного словника і дає чіткі відомості з конкретних (вузьких) питань. Застосовується він у великих наукових бібліотеках.

^ Систематична картотека статей (СКС) побудована за принципом систематичного каталогу і містить інформацію про новітні (переважно 7-10 років) публікації в усіх видах друкованої продукції: у книгах, журналах, газетах. Це універсальний засіб отримання відомостей з теми (проблеми, питання), що більш-менш логічно окреслено. Тематичні картотеки можуть присвячуватися різним датам, подіям, заходам, персоналіям тощо. Краєзнавча картотека відбиває друки, рукописи, образотворчі альбоми, карти, що якимось чином стосуються певної місцевості.

Допоміжним покажчиком у роботі ДБА бібліотеки є алфавітно-предметний покажчик (АПП), який ще називають «ключем». Він за алфавітом містить відомості-рубрики та відповідні ним шифри. За цими шифрами і слід шукати необхідну літературу у систематичному каталозі та систематичній картотеці статей.

Змістовну групу бібліографічних покажчиків становлять державні «Літописи». Вони реєструють всі публікації, здійснені протягом певного часу на території країни (державна бібліографія). Бібліографічні посібники та довідники, що задовольняють фахові потреби науковців, реферативні журнали, бюлетені реєстрації науково-дослідних робіт є науково-допоміжною бібліографією. Рекомендована бібліографія (посібники, списки) дає відомості про науково-популярні видання, що дозволяють розпочати вивчення тієї чи іншої теми. Своєрідним видом бібліографії є біо- бібліографічні видання – «Літописи життя та праці» певних видатних діячів. Такі друки поєднують порічну та поденну хроніку життя людини з посиланням кожного запису на документне джерело. Бібліографія бібліографії (бібліографія другого ступеня) дає відомості про себе, про свої рух та розвиток, які відбивають роль та місце цієї галузі суспільної діяльності у світовому культурному просторі.

У пошуку матеріалів для СРС слід пам’ятати про літературу довідникового характеру. Це універсальні та галузеві енциклопедії, енциклопедичні словники, всілякі довідники, словники тощо. Також бібліографія, що супроводжує монографії, науково-популярні видання, дисертації, звіти, статті може бути використана як довідниковий матеріал або окреслений шлях до власної СРС.

Довідковий апарат архіву створює доступ до інформації, яку зберігають джерела НАФу. Цей апарат дає всі відомості про документні матеріали, забезпечуючи розкриття їх складу та змісту, охорону, розшук, підбір для використання тощо. Він формується кожним архівом відповідно до свого профілю на єдиних для всіх архівів методологічних засадах. У державному архіві комплексно можуть існувати описи, реєстри описів, каталоги, огляди документних матеріалів, путівники по фондах, електронні довідники тощо. Вони мають містити дані на рівнях: одиниця зберігання, фонд, архів, НАФ.

Основним довідниковим посібником по матеріалах архіву є інвентарний опис. У ньому охоплено всі без винятку документи фонду, кожну одиницю зберігання обліковано, описано та найменовано. Опис закріплює систематизацію документних матеріалів фонду та фіксує місце в ньому кожної одиниці зберігання. Це найстаріший архівний довідник, обов’язковий у відомчих архівах з початку XIX століття. Переважно використовуються описи аркушної форми з розграфленням, за якими зручно досліджувати зміст певного фонду (фондів) або шукати конкретний документ (групу документів).

Відбирають потрібні описи за анотованим реєстром описів, які сьогодні існують у більшості архівів (у деяких також у вигляді електронних версій).

Каталоги – тематичні покажчики, обов’язковий елемент довідкового апарату сучасного архіву. Їх планове створення в державних архівах розпочалося у 1960-х рр. Система каталогів має повністю відбивати зміст та склад фондів архіву. Складаються архівні каталоги на картках за одиницями описування (документ, фрагмент документа, група документів, справа, група справ) без урахування їх фондової належності.

У систематичному каталозі інформація дається за галузями знань і практичної діяльності суспільства згідно зі «Схемою єдиної класифікації документної інформації для державних архівів». Тематичний каталог складається за однією темою, відомості в ньому розміщуються за наперед визначеною умовою. Хронологічний каталог містить дані за періодами часу, уможливлює розкриття історичних зв’язків та послідовностей між подіями. В основу предметного, іменного та географічного каталогів покладено формальний принцип абетки, за якою розташовуються назви предметів, явищ, установ, подій, географічних та топографічних об’єктів, прізвища, імена, псевдоніми осіб, що є авторами документів або в них згадуються. Архівні огляди є систематизованими переліками відомостей з джерелознавчою оцінкою про окремі комплекси документів. Вони можуть містити інформацію про джерела одного (огляд фонду) або декількох (тематичний огляд) фондів. Призначаються для активного використання широкими колами зацікавлених осіб.

^ Архівні путівники та довідники з фондів архівів застосовують на перших стадіях архівного пошуку для з’ясування документних сховищ, до яких слід звернутися. Можуть створюватися та видаватися по фондах усіх архівів країни, декількох архівів, окремого архіву, по комплексу фондів одного архіву. Більш оперативну інформацію з питання складу та змісту фонду – оскільки архіви комплектуються постійно – одержують зі списку фонду та систематичного покажчика фонду, складеного на картках за тематичною ознакою.


^ ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ


Дипломна робота подається українською мовою на аркушах формату А4 (210 х 297 мм). Її виконують за допомогою комп’ютерної техніки з одного боку аркуша білого паперу.

Текст друкується 14 шрифтом гарнітури Times New Roman через півтора інтервала, з розрахунку не більше 32 рядків на сторінці – за умови рівномірного її заповнення. Береги: верхній, лівий і нижній – не менш 20 мм, правий – не менш 10 мм.

Помилки, описки допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого машинописним способом або від руки. Виправлене повинне бути чорного кольору.

Обсяг основної частини дипломної роботи бакалавра 35-50 сторінок (бібліографія та додатки можуть починатися с 51-ї сторінки).

Заголовки розділів слід розташовувати по центру симетрично до тексту і друкувати великими літерами без крапки в кінці.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів пояснювальної записки слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Абзацний відступ – 1,25 см.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається.

Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має бути 2 рядки.

Не допускається розміщувати назву структурного елементу в нижній частині сторінки, якщо після неї буде тільки один рядок тексту або немає тексту.

Сторінки нумеруються арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту пояснювальної записки. Номер сторінки проставляють у правому нижньому куті сторінки без крапки у кінці. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки, номер сторінки на ньому не проставляється.

Розділи основної частини повинні мати порядкову нумерацію в межах усієї роботи і позначатися арабськими цифрами. Підрозділи розділів основної частини нумеруються в межах відповідного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять,

наприклад, 1.1, 1.2 і т. д.

Пункти нумеруються у межах відповідного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять,

наприклад, 1.1, 1.2 або 1.1.1, 1.1.2 і т. д.

Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь,

наприклад, Додаток А.

Заголовки «Вступ», «Висновки», «Перелік посилань» не нумеруються.

Дипломна робота готується у двох примірниках. Перший примірник дипломної роботи переплітається. Другий примірник дипломної роботи подається в електронному вигляді на кафедру.


Вимоги до оформлення таблиць.

Цифровий матеріал, коли його багато, або є необхідність у зіставленні даних, бажано оформляти у вигляді таблиць. Як правило, таблиці є результатом обробки й аналізу цифрових показників i сприяють виявленню i формулюванню певних закономірностей. У такому разі після таблиць бажано зробити узагальнення: «Дані табл. 1.1 дають змогу зробити висновок, що…», «…з результатів, наведених у табл. 3.1 видно, що…» тощо.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Розміщують їх після першого згадування в тексті, або на наступній сторінці, або у додатках.

Усі таблиці нумерують арабськими цифрами у межах розділу або додатку. Номер таблиці складається з номеру розділу (літери додатка) й порядкового номера таблиці в межах розділу (додатка), розділених точкою. Наприклад, 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 4.1, А.1, А.2, Б.1 та ін.

Слово «Таблиця ___» указують один раз зліва над першою частиною таблиці з зазначенням її порядкового номера. Далі через тире розміщують стислу назву, яка повинна відбивати зміст таблиці. Назву друкують малими літерами (крім першої великої). При перенесенні таблиці на другу сторінку назви графи нумерують і переносять їхню нумерацію на наступну сторінку після слів «Продовження табл. ___».

Розміри таблиць добирають довільно, у залежності від викладання матеріалу. Висота рядків таблиці повинна бути не менше за 8 мм. Заголовки і підзаголовки граф таблиці починають з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Числові величини в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість десяткових знаків. Коли цифрові, або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.


Таблиця _______ ˗ _________________

номер назва таблиці

Шапка

таблиці
















Заголовки граф
















Підзаголовки
























Рядки














































Боковик

Графи (колонки)










Вимоги до оформлення ілюстрацій.

Усі ілюстрації нумерують арабськими цифрами у межах розділу або додатка. Номер ілюстрації складається з номера розділу (літери додатка) й порядкового номера ілюстрації в межах розділу (додатка), розділених крапкою. Наприклад, 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 4.1, А.1, А.2, Б.1 тощо. Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом «Рисунок ___», його вказують зліва після пояснювальних даних із зазначенням порядкового номера ілюстрації. Далі через тире розміщують стислу назву, яка повинна відбивати зміст ілюстрації. Назву друкують малими літерами (крім першої великої).

У аналітичних роботах найчастіше використовують графіки, тобто умовні зображення величин та їх співвідношень через геометричні фігури, точки, лінії. За їхньою допомогою можна подати результати обробки числових даних. Використовують графіки як для аналізу, так і для підвищення наочності ілюстративного матеріалу.

Крім геометричного образу, графік містить обов’язкові допоміжні елементи: загальний заголовок графіка; словесне пояснення умовних знаків і сенсу окремих елементів графічного образу; осі координат, шкалу із масштабами і числові сітки; числові дані, що доповнюють або уточнюють величини нанесених на графік показників.

Осі координат графіка викреслюють суцільними лініями. На координатних осях вказують умовні позначення і розмірності викладених величин у прийнятих скороченнях. На графіку слід писати лише умовні означення, прийняті у тексті. Написи, що стосуються окремих кривих і точок, залишають лише у тих випадках, коли їх небагато і вони є короткими. Багатослівні підписи замінюють цифрами, а розшифровку наводять у підписі під рисунком.

Якщо крива, зображена на графіку займає невеликий простір, то для економії місця числові поділки на осях можна починати не з нуля, а обмежити тими значеннями, в межах яких розглядається функціональна залежність. Наочним є також діаграми – один із способів графічного зображення залежності між величинами. У діаграмах відбивають і аналізують масиви даних.

Відповідно до форми побудови розрізняють діаграми лінійні, площинні (стовпчикові або стрічкові) та об’ємні. Для побудови лінійних діаграм звичайно використовують координатне поле. На осі абсцис у певному масштабі викладають час або факторіальні ознаки, на осі ординат – показники аналітичного сигналу на певний момент часу, або розміри ознаки. Вершини ординат з’єднуються відрізками, у результаті чого отримують ломану лінію. На лінійній діаграмі можна одночасно наносити декілька показників.

На стовпчикових (стрічкових) діаграмах дані зображуються у вигляді прямокутників або стовпчиків однакової ширини, розміщених вертикально або горизонтально. Довжина прямокутників пропорційна зображеним ними величинам. При вертикальному положенні прямокутників діаграма зветься стовпчиковою, при горизонтальному – стрічковою.

1   2   3

Схожі:

Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи iconМетодичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломної роботи
Методичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломної роботи спеціаліста для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності...
Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи iconМіністерство освіти І науки україни пвнз «херсонський економічно-правовий інститут» Кафедра обліку І аудиту Реєстр. № Методичні рекомендації щодо виконання, оформлення та підготовки до захисту дипломної роботи
Методичні рекомендації щодо виконання, оформлення та підготовки до захисту дипломної роботи для студентів спеціальності 050106 «Облік...
Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи iconМетодичні рекомендації до виконання дипломної роботи для підготовки фахівців за окр „спеціаліст
Методичні рекомендації щодо структури, змісту та оформлення дипломної роботи для студентів спеціальності 03050901 „Облік і аудит”...
Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи iconМетодичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломної роботи спеціаліста для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності
Методичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломної роботи спеціаліста для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності...
Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи iconМетодичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломної роботи спеціаліста для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності
Методичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломної роботи спеціаліста для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності...
Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи iconМетодичні рекомендації щодо структури, змісту та оформлення дипломної роботи для підготовки фахівців за окр «магістр»
Методичні рекомендації щодо структури, змісту та оформлення дипломної роботи для студентів спеціальності 03050901 «Облік і аудит»...
Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи iconМетодичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи
«Документознавство та інформаційна діяльність» спеціальності 02010501 «Документознавство
Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи iconМетодичні рекомендації щодо підготовки дипломної роботи маґістра з економіки для студентів зі спеціальності
...
Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи iconМетодичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломної роботи: для студентів спеціальності денної та заочної форми навчання за спеціальністю 050206 „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності К.: Усз, 2010. 37 с
Методичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломної роботи: для студентів спеціальності денної та заочної форми навчання за...
Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи iconМетодичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи студентами за напрямом 0201 «Культура»
Програма розглянута та ухвалена на засіданні кафедри документознавства та інформаційної діяльності. Протокол №8 від 18. 04. 2013
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи