Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІ курсу icon

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІ курсу




Скачати 427.86 Kb.
НазваМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІ курсу
Сторінка1/2
Дата13.04.2013
Розмір427.86 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ


ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК


Методичні рекомендації

для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь і навичок

для студентів ІІ курсу

напрям підготовки «Облік і аудит»

спеціальність 5.03050901 «Бухгалтерський облік»


Рівне – 2013


Борковська Г.В., викладач облікових дисциплін, спеціаліст вищої категорії


Рецензент: Матвійчук Л.А., викладач облікових дисциплін, методист,

спеціаліст вищої категорії


Методичні рекомендації містять перелік питань для самостійного опрацювання, рекомендовану літературу, короткі теоретичні відомості із наведених питань та питання для самоконтролю з дисципліни «Фінансовий облік» для студентів ІІ курсу спеціальності 5.03050901 «Бухгалтерський облік»


Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії облікових дисциплін

Протокол №6 від 14 січня 2013 року

Голова циклової комісії _____________________Г.В.Борковська

ЗМІСТ


Вступ ………………………………………………………………………… 4


  1. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів з дисципліни «Фінансовий облік»

    1. Тема 1.1. Вступ. Організація обліку за національними стандартами…..5

    2. Тема 1.2. Облік грошових коштів…………………………………………7

    3. Тема 1.3. Облік розрахункових операцій та інших активів……………..9

    4. Тема 1.4. Облік зобов’язань ……………………………………………..12

    5. Тема 1.5. Облік товарно-матеріальних цінностей……………………...14

    6. Тема 1.6. Облік поточних біологічних активів та сільськогосподарської продукції…………………………………………………………………. 16

    7. Тема 1.7. Облік капітальних інвестицій………………………………...18

    8. Тема 1.8. Склад та облік необоротних активів…………………………20

    9. Тема 1.9. Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань ……..23


Висновки ………………………………………………………………………..26

Список літератури………………………………………………………………27


Вступ


Умовою ефективної професійної підготовки фахівців з обліку є якісне методичне забезпечення навчального процесу.

Входження України в європейський освітній простір на засадах Болонського процесу ставить нові вимоги до навчальної літератури, зокрема «Фінансового обліку», яка покликана формувати знання змісту основних категорій і принципів організації бухгалтерського обліку, знання яких є невід’ємною умовою для чіткого розуміння питань практики бухгалтерського обліку.

В зв’язку з тим, що навчальним планом передбачена самостійна робота студентів над вивченням курсу „Фінансовий облік” у обсязі більше 30% від загального обсягу годин, виникла потреба в методичних рекомендаціях для самостійної роботи студентів.

У запропонованому посібнику висвітлено рекомендації, які допоможуть студенту самостійно оволодіти матеріалом, викладеним в підручниках.

Важливо, що навчившись працювати з методичними рекомендаціями, студент оволодіє основними навиками наукових досліджень. Наведені рекомендації стануть для нього прикладом можливого узагальнення інформації при роботі зі спеціальною літературою.

Навчальний посібник відповідає програмі курсу, чітко виражає його основну ідею, не містить зайвого та другорядного.


Тема 1.1. Вступ. Організація обліку за національними стандартами.

  1. Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.

  2. Фінансовий та управлінський облік.

  3. План рахунків бухгалтерського обліку.

  4. Стан і завдання удосконалення бухгалтерського обліку в Україні


Прочитайте і опрацюйте:

  1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-ХІ від 16.07.99 р. (зі змінами і доповненнями).

  2. Бухгалтерський фінансовий облік : Підручник. / За редакцією Ф.Ф. Бутинця. – Житомир : ПП „Рута” 2006. – ст. 40-47.

  3. Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах : Підручник / за редакцією М.Ф. Огійчука. – К., Алерта, 2009. – ст.14-44.


Короткі теоретичні відомості

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

  • створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;

  • удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Основи системи бухгалтерського обліку закладено в Законі України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, прийнятому Верховною Радою 16 липня 1999 року та конкретизовано у відповідних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Цей закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародних нормах обліку та звітності, основні вимоги до яких встановлені Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпеченні реєстрації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження опрацьованих документів, регістрів і звітності впродовж встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або уповноважений ним орган (посадова особа), який керує підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

^ Фінансовий облік – це комплексний синтетичний облік всіх засобів і коштів та всієї економічної діяльності підприємства. Він включає аналітичний облік розрахунків з постачальниками, покупцями, іншими організаціями та особами, а також аналітичний облік фінансовий операцій (облік акцій, дивідендів, облігацій, векселів, кредитів і процентів, інвестицій тощо).

^ Управлінський облік ведеться підприємствами для забезпечення внутрішніх інформаційних потреб керівництва даного підприємства. Головним при цьому є своєчасне одержання детальної, достовірної інформації про прибутки і витрати як на підприємстві в цілому, так і в його окремих підрозділах. В рамках управлінського обліку здійснюється детальний облік витрат і калькуляція собівартості випущеної продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

У зарубіжній і вітчизняній літературі досить детально висвітлені питання організації і принципів побудови фінансового та управлінського обліку, їх завдання, особливості, відмінності. Стверджують, що управлінський облік є продовженням фінансового обліку і використовується перш за все для відображення внутрішніх операцій підприємства.

Важливим кроком на шляху реформування системи бухгалтерського обліку в Україні є затвердження Міністерством фінансів України Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування.

^ Планом рахунків називається систематизований перелік рахунків, який визначає організацію всієї системи поточного бухгалтерського обліку на підприємствах і в організаціях. Він є одним з важливих нормативних документів, що регламентують єдність методології бухгалтерського обліку.

План рахунків включає окремі розділи (класи) рахунків, в якому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) і субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою – номер синтетичного рахунку, третьою – номер субрахунку. Всього передбачено дев’ять класів балансових рахунків і один клас (нульовий) – позабалансових рахунків.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. №911-р схвалено Стратегію застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні. Відповідно до цієї стратегії буде продовжено подальшу гармонізацію нормативної бази бухгалтерського обліку відповідно до Регламенту Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 19 липня 2002 року. Виконання заходів Стратегії посилить захист прав та інтересів акціонерів, інвесторів, кредиторів та інших користувачів фінансової звітності суб’єктів господарювання. Завдяки цьому буде прискорено інтеграцію економіки України до світової спільноти, формуватиметься привабливий інвестиційний клімат, підвищуватиметься професійний рівень вітчизняних бухгалтерів.


Запам’ятайте!

Завданнями бухгалтерського фінансового обліку є:

  • забезпечення збереження майна підприємства;

  • контроль, який забезпечує ефективне управління підприємством;

  • визначення фінансових результатів діяльності;

  • перерозподіл ресурсів у галузях економіки.

Метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності згідно Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.


Питання для самоконтролю:

  1. Бухгалтерський облік у системі управління і користувачі облікової інформації.

  2. Фінансовий облік: суть і значення.

  3. Управлінський облік: суть і значення.

  4. Назвіть основні завдання бухгалтерського обліку.

  5. Перерахуйте основні принципи бухгалтерського обліку.

  6. Правове регулювання обліку і звітності в Україні.

  7. Хто несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві?

  8. Хто несе відповідальність за методологію ведення бухгалтерського обліку на підприємстві?

  9. Які форми організації бухгалтерського обліку передбачені Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” ?

  10. Яка будова Плану рахунків бухгалтерського обліку?

  11. Назвіть завдання удосконалення бухгалтерського обліку в Україні.


Тема 1.2. Облік грошових коштів.


  1. Економічний зміст і завдання обліку грошових коштів.

  2. Посадові обов’язки, права і відповідальність касира.

  3. Облік операцій в іноземній валюті.

  4. Систематизація операцій в іноземній валюті.

  5. П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”.


Прочитайте і опрацюйте:

  1. П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”.

  2. Бухгалтерський фінансовий облік : Підручник. / За редакцією Ф.Ф. Бутинця. – Житомир : ПП „Рута” 2006. – ст. 275-279, ст.724-731.

  3. Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах : Підручник / за редакцією М.Ф. Огійчука. – К., Алерта, 2009. – ст.73-75, ст. 119-137, ст.804-809.


Короткі теоретичні відомості.

В складі оборотних засобів важливе місце займають кошти, які потрібні для розрахунків за придбані матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги; для оплати зобов’язань перед фінансовими органами по платежах у бюджет, установами банку за одержані кредити, виплати заробітної плати тощо.

Основними джерелами надходження коштів є виручка від реалізації продукції, виконаних робіт, інші надходження коштів.

Підприємства зберігають свої вільні кошти на рахунках в установах банків України за своїм вибором і за згодою цих банків.

Підприємства можуть проводити фінансові інвестиції, під якими розуміють активи, що утримуються з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів, роялті тощо. Носіями таких активів є цінні папери.

^ Облік коштів і фінансових інвестицій повинен забезпечити: виконання операцій з грошовими коштами за розрахунками з постачальниками і підрядниками, покупцями і замовниками, різними дебіторами і кредиторами, контроль за дотриманням касової і розрахункової дисципліни; своєчасне і правильне документальне оформлення операцій з руху грошових коштів, щоденний контроль за збереженням готівки і цінних паперів у касі підприємства; своєчасну звірку даних підприємства і установи банку; своєчасне ведення операцій з фінансовими інвестиціями і правильний розподіл прибутку від їх здійснення; своєчасне і правдиве відображення інформації про рух коштів і фінансових інвестицій у фінансовій звітності.

Усі операції по руху грошей у касі здійснює спеціальна особа – касир, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження грошей і цінних паперів в касі. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам. На підприємствах, де за штатним розписом не передбачена посада касира, обов’язки останнього можуть виконуватися бухгалтером чи іншими працівниками за письмовим розпорядженням керівника підприємства за умови укладання з ними угоди про повну матеріальну відповідальність. Касир оформляє касові документи, реєструє їх, здійснює погашення оформлених документів по закінчених господарських операціях, приймає і видає готівкові кошти.

^ Для обліку коштів в іноземній валюті використовують субрахунок 312 „Поточні рахунки в іноземній валюті”. За дебетом субрахунку 312 відображають надходження валютних коштів, а за кредитом – витрачання. Аналітичні рахунки відкривають най кожний вид іноземних валют. Записи на субрахунку 312 здійснюють на підставі виписок банку і розрахунково-платіжних документів, за якими одержані або оплачені суми в іноземній валюті. В первинних документах і бухгалтерських регістрах ведеться паралельно облік іноземної валюти з українськими гривнями. Для запису операцій на валютному рахунку в українських гривнях проводиться перерахунок іноземної валюти по курсу Національного банку України, що діяв на дату складання розрахунково-платіжних або інших документів. Банк видає виписки з валютного рахунку за видами валют і в українських гривнях.

При бухгалтерській обробці виписки з банківського рахунку на її полях проставляють кореспондуючі рахунки за кожною операцією поряд з відповідною сумою. Сальдо цього рахунку повинно бути тотожним як в обліку банку, так і підприємства.

Облік операцій на рахунках в банку в іноземній валюті ведуть у Журналі-ордері №2 с. г. та Відомості до нього. Обороти за кредитом рахунків 312 і 314 з Журналу-ордеру переносять в кінці місяця в Головну книгу.

^ Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

Для складання Звіту про рух грошових коштів необхідно використовувати показники Балансу, Звіту про фінансові результати та дані аналітичного обліку за рахунками обліку активів і зобов’язань.


Запам’ятайте!

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Методологічні засади формування інформації про грошові кошти та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 3 „Звіт про рух грошових коштів”. Під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Основними завданнями обліку грошових коштів є:

  • правильна організація, своєчасне й законне проведення безготівкових і готівкових розрахункових операцій;

  • своєчасне і правильне документування операцій з руху грошових коштів;

  • забезпечення збереження грошових коштів і цінних паперів у касі підприємства;

  • контроль за витрачанням грошових коштів;

  • періодичне проведення інвентаризацій грошових коштів.


Питання для самоконтролю:

  1. Економічна суть і значення грошей.

  2. Завдання обліку грошових коштів.

  3. Посадові обов’язки, права і відповідальність касира.

  4. Особливості обліку коштів в іноземній валюті та валютних операцій.

  5. Курсові різниці та їх відображення в обліку.

  6. Систематизація операцій в іноземній валюті.

  7. Суть П(С)БО 3 „Звіт про рух грошових коштів”.



Тема 1.3. Облік розрахункових операцій та інших активів.


  1. Економічний зміст розрахункових операцій і завдання їх обліку.

  2. Загальні положення про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.

  3. Облік довгострокової дебіторської заборгованості.

  4. Нормативно-правове забезпечення розрахунків з підзвітними особами.

  5. Облік резерву сумнівних боргів.

  6. П(С)БО 12 „Інвестиції”.


Прочитайте і опрацюйте:

  1. П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість”.

  2. П(С)БО 12 „Фінансові інвестиції”.

  3. Постанова КМУ „Про службові відрядження в межах України та за кордон

4. Бухгалтерський фінансовий облік : Підручник. / За редакцією Ф.Ф. Бутинця. – Житомир : ПП „Рута” 2006. – ст. 320-330, ст.360-374.

5. Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник / за редакцією М.Ф. Огійчука. – К., Алерта, 2009. – ст.192-198, ст. 241-242.


Короткі теоретичні відомості

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 „Дебіторська заборгованість”.

^ Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємства на певну дату. Відповідно до виникнення і строків погашення розрізняють довгострокову і поточну дебіторську заборгованість.

Поточна дебіторська заборгованість за можливістю погашення класифікується за трьома напрямами:

  • нормальна (дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у погашенні її боржником);

  • сумнівна (дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість у погашенні її боржником);

  • безнадійна (дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її непогашенні боржником).

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Теперішньою вартістю є сума, яка підлягає отриманню, що визначена за відповідною поточною відсотковою ставкою за вирахуванням резерву сумнівних боргів та витрат на отримання дебіторської заборгованості в разі потреби.

^ Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості використовують рахунок 18 „Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи”. Облік ведеться за субрахунками. Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення і погашення. Синтетичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться в Журналі-ордері №8 с.г. та Відомості до нього.

Поточною дебіторською заборгованістю вважається заборгованість, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Порядок відшкодування витрат на відрядження працівнику встановлюється „Інструкцією про службові відрядження у межах України і за кордон”, затвердженої Наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. №59 (зі змінами і доповненнями) та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. №663 „Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон” (зі змінами і доповненнями).

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів регламентовані П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість”.

Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості. Джерелом списання сумнівної (безнадійної) заборгованості може бути створений на підприємстві резерв сумнівних богів. Для обліку резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення, використовують пасивний регулюючий рахунок 38 „Резерв сумнівних боргів”. Цей рахунок уточнює оцінку поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги за звітний період. У підсумок валюти активу балансу включається чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості, яка визначається шляхом вирахування з поточної дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності визначені П(С)БО 12 „Фінансові інвестиції”, П(С)БО 2 „Баланс” та іншими нормативними документами з організації та ведення бухгалтерського обліку.

^ Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Носіями активів, що утримуються підприємством, є цінні папери: акції, облігації, казначейські зобов’язання, депозитні сертифікати.

Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю, яка складається з ціни їх придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Фінансові інвестиції за строками вкладень поділяють на довгострокові і поточні. Довгостроковими є фінансові інвестиції, які утримуються підприємством більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.


Запам’ятайте!

Для обліку розрахункових операцій у Плані рахунків передбачені класи 3 „Кошти, розрахунки та інші активи”, 5 „Довгострокові зобов’язання”, 6 „Поточні зобов’язання”. Структура рахунків і субрахунків цих класів забезпечує організацію бухгалтерського обліку на підприємствах агропромислового комплексу за єдиною методологією.

Облік коштів та розрахункових операцій повинен забезпечити: належний контроль за надходження і витрачанням коштів, цільовим призначенням їх відповідно до діючого законодавства, своєчасне і правильне оформлення документами розрахункових операцій; регулярний контроль за станом розрахунків з бюджетом, заготівельними організаціями, різними дебіторами, засновниками; вжиття заходів щодо зниження і ліквідації заборгованості.


Питання для самоконтролю:

  1. Якими нормативними документами регламентується облік операцій з різними дебіторами?

  2. Дайте визначення дебіторської заборгованості.

  3. Дайте визначення теперішньої вартості довгострокової дебіторської заборгованості.

  4. Який порядок обліку розрахунків з підзвітними особами?

  5. Дайте визначення сумнівного боргу.

  6. Дайте визначення безнадійного боргу.

  7. Як створюють резерв сумнівних боргів і як його використовують?

  8. Якими нормативними документами регламентується облік фінансових інвестицій?

  9. Які основні положення П(С)БО 12 „Фінансові інвестиції?

  10. Як оцінюють фінансові інвестиції?



Тема 1.4. Облік зобов’язань.


  1. Поняття, оцінка та види зобов’язань.

  2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 „Зобов’язання”.

  3. Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями.

  4. Облік довгострокових зобов’язань з оренди.

  5. Облік інших довгострокових зобов’язань.


Прочитайте і опрацюйте:

1. П(С)БО 11 „Зобов’язання”.

  1. П(С)БО 14 „Оренда”.

3. Бухгалтерський фінансовий облік : Підручник. / За редакцією Ф.Ф. Бутинця. – Житомир : ПП „Рута” 2006. – ст. 426, ст.462-464, ст..468-469.

4. Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник / за редакцією М.Ф. Огійчука. – К., Алерта, 2009. – ст.462-468, ст. 149-171.


Короткі теоретичні відомості

Згідно з П(С)БО 11 „Зобов’язання”, зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

^ Умови визнання:

  • їх оцінка може бути достовірно визначена;

  • існує ймовірність зменшення економічних вигод в майбутньому внаслідок їх погашення.

Сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор. Боржник – особа, яка зобов’язана погасити заборгованість на користь кредитора. Кредитор – особа, що має право вимагати від божника погашення боргів.

З метою правильного ведення бухгалтерського обліку, слід чітко розрізняти зобов’язання, групи яких наведено у П(С)БО 11:

  • поточні зобов’язання;

  • довгострокові зобов’язання;

  • забезпечення;

  • непередбачені зобов’язання;

  • доходи майбутніх періодів.

Поточні зобов’язання відображаються у балансі за сумою погашення – недисконтованою сумою грошових коштів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

^ Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються у балансі за теперішньою вартістю – дисконтованою сумою майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше дванадцяти місяців з дати балансу призначений рахунок 52 „Довгострокові зобов’язання за облігаціями”. За дебетом цього рахунку відображається погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій, погашення заборгованості з нарахованих премій, облік сум дисконту за випущеними облігаціями. За кредитом рахунку відображається облік боргових зобов’язань за номінальною вартістю облігацій, нарахування сум премій за випущеними облігаціями, списання нарахованих сум дисконту. Аналітичний облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ведеться за видами та термінами погашення облігацій.

Для узагальнення інформації про стан розрахунків з орендодавцем за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди, призначено рахунок 53 „Довгострокові зобов’язання з оренди”. За дебетом цього рахунку відображається погашення заборгованості, переведення довгострокових зобов’язань, списання тощо. За кредитом – нарахування заборгованості перед орендодавцем за одержані об’єкти довгострокової оренди. Аналітичний облік довгострокових зобов’язань з оренди ведеться за кожним орендодавцем та об’єктом орендованих необоротних активів.

Для узагальнення інформації про розрахунки з іншими кредиторами та за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточним зобов’язанням та облік яких не відображається на решті рахунків п’ятого класу призначено рахунок 55 „Інші довгострокові зобов’язання”. За дебетом цього рахунку відображається погашення довгострокових зобов’язань , переведення їх до короткострокових, списання тощо. За кредитом – збільшення довгострокових зобов’язань. Аналітичний облік інших довгострокових зобов’язань ведеться за кожним кредитором та видами залучених коштів.


Запам’ятайте!

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом 12 місяців починаючи з дати балансу.

^ Довгострокові зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними.

Основними завданнями обліку зобов’язань є:

  • своєчасне, правильне, повне документальне оформлення зобов’язань;

  • своєчасне та повне відображення даних первинного обліку в регістрах;

  • правильне використання синтетичних рахунків, субрахунків та аналітичних рахунків для відображення зобов’язання та розрахунків за товарними і нетоварними операціями.

Питання для самоконтролю:

1. Якими нормативними документами регламентується облік зобов’язань?

2. За яких умов зобов’язання відображаються у балансі?

3. Які є види оцінок зобов’язань?

4. На які групи поділяються зобов’язання?

5. Дайте визначення поточних зобов’язань.

6. Дайте визначення довгострокових зобов’язань.

7. Як ведеться облік довгострокових зобов’язань за облігаціями?

8. Як ведеться облік довгострокових зобов’язань з оренди?

9. Як ведеться облік інших довгострокових зобов’язань?

10. Назвіть основні завдання бухгалтерського обліку зобов’язань.


Тема 1.5. Облік товарно-матеріальних цінностей (запасів).


    1. Економічний зміст запасів на сільськогосподарських підприємствах, їх класифікація і завдання обліку.

    2. П(С)БО 9 „Запаси”.

    3. Особливості оцінки продукції сільськогосподарського виробництва за П(С)БО 30 „Біологічні активи”.

    4. Формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

    5. Оперативно-бухгалтерський метод обліку матеріальних цінностей.

    6. Організація контролю за зберіганням матеріальних цінностей. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей.

    7. Функціональні обов’язки, права і відповідальність бухгалтера матеріального обліку.


Прочитайте і опрацюйте:

  1. П)С)БО 9 „Запаси”.

  2. П(С)БО 30 „Біологічні активи”.

  3. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. №69.

4. Бухгалтерський фінансовий облік : Підручник. / За редакцією Ф.Ф. Бутинця. – Житомир : ПП „Рута” 2006. – ст. 674-695.

5. Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник / за редакцією М.Ф. Огійчука. – К., Алерта, 2009. – ст.242-244, ст. 298-301. ст. 751-767.


Короткі теоретичні відомості

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”.

Для здійснення процесу виробництва підприємство повинно мати, крім засобів праці і робочої сили, в необхідних розмірах предмети праці, які на відміну від засобів праці приймають участь тільки в одному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на створений продукт. Предмети і продукти праці являють собою оборотні засоби в матеріальній формі і відносяться до групи запасів. Щоб правильно організувати бухгалтерський облік запасів, їх поділяють на такі класифікаційні групи:

  • сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби;

  • незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

  • готова продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

  • товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

  • малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

  • поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за П(С)БО 9 „Запаси”, а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

^ У разі відпуску запасів у виробництво, продажу та іншого вибуття оцінка їх може здійснюватися за одним з таких методів, передбачених П(С)БО 9 „Запаси”: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО), нормативних затрат, ціни продажу.

^ Основні завдання обліку запасів:

  1. Контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням товарно-виробничих запасів, їх збереженням за місцями зберігання та на всіх стадіях обробки.

  2. Відповідність фактичного розміру складських запасів нормативам.

  3. Раціональна оцінка запасів.

  4. Розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів і їх залишків за місцями зберігання та за статтями балансу.

  5. Забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів.

  6. Своєчасне відображення операцій випуску, відвантаження і реалізації продукції в регістрах обліку та в системі бухгалтерських рахунків.

  7. Контроль за виконанням плану за обсягом реалізації готової продукції, номенклатурою, асортиментом і якістю, а також визначення результатів від її реалізації.

Одним з прогресивних способів (методів) організації обліку і спостереження за рухом матеріальних цінностей є оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод. Суть сальдового методу обліку полягає в тому, що облік продукції і матеріалів в бухгалтерії, на складах і в інших місцях зберігання об’єднують в єдиний оперативно-бухгалтерський. При цьому методі кількісний облік ведуть тільки в місцях їх зберігання. В бухгалтерії підприємства аналітичний облік заміняють щомісячні звіти завідуючих складами і сальдові відомості, які складаються на основі цих звітів – по кожній матеріально-відповідальній особі.

Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей проводиться в порядку розміщення їх в місцях зберігання і по матеріально відповідальних особах.

Виявлені в результаті інвентаризації розходження фактичної наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку фіксують у спеціальній відомості результатів інвентаризації.

У всіх випадках виявлення лишків чи нестач встановлюють причини і винних у цьому, вказують на вжиття заходів щодо запобігання таким явищам.


Запам’ятайте!

Запаси - це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

^ Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

З метою збереження об’єктивності оцінки запасів в умовах цінової нестабільності та згідно з принципом обачності запаси відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.


Питання для самоконтролю:

  1. Поняття про запаси, їх класифікація та нормативне призначення.

  2. За яких умов запаси визнаються в обліку?

  3. Як оцінюють виробничі запаси при їх надходженні на підприємство?

  4. Як оцінюють виробничі запаси при їх вибутті та списанні?

  5. В чому полягає суть сальдового методу обліку матеріалів і продукції?

  6. Як проводять інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей і відображають її результати?

  7. Які основні завдання бухгалтерського обліку запасів?



Тема 1.6.Облік поточних біологічних активів та сільськогосподарської продукції


  1. П(С)БО 30 „Біологічні активи”. Поняття, порядок визнання і види біологічних активів.

  2. Оцінка біологічних активів при первісному визнанні, інших надходженнях та на дату балансу.

  3. Порядок проведення інвентаризації поточних біологічних активів тваринництва.

  4. Первинний облік надходження та вибуття продукції.

  5. Організація синтетичного і аналітичного обліку біологічних активів.

  6. Облік поточних біологічних активів рослинництва. Визнання та оцінка сільськогосподарської продукції.


Прочитайте і опрацюйте:

  1. П)С)БО 30 „Біологічні активи”.

  2. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені наказом Мінфіну України від 29.12.06р. № 1315.

  3. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. №69.

  4. Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах : Підручник / за редакцією М.Ф. Огійчука. – К., Алерта, 2009. – ст.302-323, ст. 329-331., ст.280-289.


Короткі теоретичні відомості

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи й сільськогосподарську продукцію та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені П(С)БО 30 „Біологічні активи”.

Відповідно до цього положення біологічний актив – тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

^ Біологічні перетворення – процес якісних і кількісних змін біологічних активів.

До сільськогосподарських відносяться біологічні активи, які здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, які призначені для продажу або використання у сільськогосподарській діяльності. Інші біологічні активи, не пов’язані з сільськогосподарською діяльністю, визнаються запасами чи основними засобами.

^ Сільськогосподарська продукція при її відокремленні від біологічного активу (у рослинництві – зерно, плоди, ягоди, овочі, зелена маса, отримані під час збирання врожаю; у тваринництві – вовна, молоко, яйця, мед, отримані під час настригу, надоюю здору тощо) або при припиненні процесів життєдіяльності біологічних активів (деревина, отримана при вирубці насаджень тощо) перестає бути елементом біологічних активів і визнається як окремий актив.

Від окремих біологічних активів та їх груп, крім сільськогосподарської продукції, можуть бути отримані додаткові біологічні активи (у рослинництві – саджанці, розсада, міцелій (гриби), живці, бульбоцибулини, кореневище); у тваринництві – приплід, поросята відлучені, ягнята на час відлучення, діловий молодняк, мальки, ремонтний молодняк, матка плідні і неплідна, пакети із бджолами (рої).

^ Додаткові біологічні активи – це біологічні активи, одержані в процесі біологічних перетворень. Додаткові біологічні активи тваринництва (приплід тварин) на відміну від додаткових біологічних активів рослинництва можна відразу після народження визнати біологічним активом, оскільки вони відповідають всім критеріям визнання та процес біологічних перетворень триває (тварини ростуть). Додаткові біологічні активи тваринництва відразу обліковуються на рахунку 21 „Поточні біологічні активи” (за відповідними субрахунками). При отриманні додаткових біологічних активів рослинництва (саджанці, розсада, живці тощо) процес їх біологічних перетворень призупиняється до їх висаджування у грунт. Тому додаткові біологічні активи рослинництва розглядаються як сільськогосподарська продукція і оприбутковуються за дебетом рахунку 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва”.

Інвентаризація поточних біологічних активів тваринництва проводиться не рідше 1 разу на квартал (на1 квітня, на 1 липня, на 1 вересня) і перед складанням річної бухгалтерської звітності – на 31 грудня; сім’ї бджіл – не менше 2 разів на рік (весною і восени).


Запам’ятайте!

Біологічний актив визнається активом, якщо:

  • підприємству перейшли ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на біологічний актив;

  • підприємство здійснює управління біологічним активом та контроль за його використанням;

  • є впевненість, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з його використанням у сільськогосподарській діяльності;

  • вартість біологічного активу може бути достовірно визначена.


Питання для самоконтролю:

  1. Дайте визначення біологічного активу, додаткового біологічного активу.

  2. За яких умов біологічний актив визнається активом?

  3. Як класифікуються біологічні активи для цілей бухгалтерського обліку?

  4. За якою оцінкою відображаються в обліку біологічні активи?

  5. Який порядок проведення інвентаризації біологічних активів?

  6. Які особливості обліку поточних біологічних активів рослинництва?

  7. Які особливості обліку поточних біологічних активів тваринництва?


Тема 1.7. Облік капітальних інвестицій.


  1. Загальні положення з обліку капітальних інвестицій.

  2. Облік придбання та виготовлення інших необоротних матеріальних активів.

  3. Облік придбання та виготовлення нематеріальних активів.

  4. Облік витрат на закладання і вирощування багаторічних насаджень.



Прочитайте і опрацюйте:

1. Бухгалтерський фінансовий облік : Підручник. / За редакцією Ф.Ф. Бутинця. – Житомир : ПП „Рута” 2006. – ст. 674-695.

2. Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник / за редакцією М.Ф. Огійчука. – К., Алерта, 2009. – ст.436, ст. 447-455.


Короткі теоретичні відомості

Основним джерелом здійснення розширеного відтворення є капітальні інвестиції. ^ Капітальні інвестиції – це сукупність витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

Основними завданнями обліку капітальних інвестицій є: систематичний контроль за ефективним використанням коштів, призначених на капітальні інвестиції; контроль за виконанням програми капітальних робіт та витрат; правильне і своєчасне документальне відображення обсягу виконаних робіт та всіх видів видатків; точне визначення фактичної собівартості введених у дію об’єктів і витрат на незавершене будівництво; контроль за додержанням фінансової дисципліни на будівництві; контроль за економним витрачанням матеріальних і трудових ресурсів у здійсненні капітальних інвестицій; контроль за виконанням кошторису накладних витрат і правильним їх включенням у собівартість введених у дію об’єктів.

Усі види капітальних інвестицій обліковують на рахунку 15 „Капітальні інвестиції” за такими субрахунками: 151 „Капітальне будівництво”, 152 „Придбання (виготовлення) основних засобів”, 153 „Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів”, 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів”, 155 „Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів”.

За дебетом рахунку 15 „Капітальні інвестиції” відображають збільшення визнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом – їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених необоротних активів тощо).


Запам’ятайте!

Окрему групу капітальних інвестицій на сільськогосподарських підприємствах становлять витрати на закладання і вирощування багаторічних насаджень та витрат на формування основного стада, облік яких ведеться на субрахунку 155 „Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів”. До рахунка 155 відкривають окремі аналітичні рахунки за видами насаджень, роками садіння, місцезнаходженням багаторічних насаджень та „Придбання дорослих тварин”, „Переведення молодняку тварин в основне стадо”.


Питання для самоконтролю:

  1. Що таке капітальні інвестиції і як їх класифікують?

  2. Як ведеться облік витрат на придбання (виготовлення) інших необоротних активів?

  3. Як обліковують витрати на придбання (створення) нематеріальних активів?

  4. Які особливості обліку придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів рослинництва і тваринництва?

  5. Який порядок ведення бухгалтерських регістрів капітальних інвестицій?


Тема 1.8. Склад та облік необоротних активів.


  1. Економічний зміст основних засобів і завдання їх обліку.

  2. Облік витрат на поліпшення та утримання основних засобів.

  3. Облік інших необоротних матеріальних активів.

  4. Облік гудвілу.

  5. Операції з обліку оренди основних засобів.

  6. Облік витрат з біологічного перетворення незрілих довгострокових біологічних активів.

  7. Облік переоцінки основних засобів.

  8. Групи основних засобів та норми нарахування амортизації згідно податкового обліку.

  9. Амортизація основних засобів.


Прочитайте і опрацюйте:

  1. П)С)БО 7 „Основні засоби”.

  2. П(С)БО 14 „Оренда”.

  3. П(С)БО 19 „Об’єднання підприємств”.

  4. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені наказом Мінфіну України від 29.12.06р. № 1315.

  5. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. №69.

  6. Бухгалтерський фінансовий облік : Підручник. / За редакцією Ф.Ф. Бутинця. – Житомир : ПП „Рута” 2006. – ст. 47-50, ст. 65-81, ст.130-133, ст.92-99.

  7. Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах : Підручник / за редакцією М.Ф. Огійчука. – К., Алерта, 2009. – ст.340-341, ст. 403-406, ст.423-436, ст..349-352.


Короткі теоретичні відомості

Для здійснення процесу виробництва необхідно мати: засоби праці, предмети праці і робочу силу. ^ Засоби праці – це такі засоби, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на виготовлену продукцію або виконану роботу. Такі засоби відносять до основних засобів.

Обов’язковою умовою ефективного використання і продовження строку експлуатації основних засобів є постійне підтримання їх в робочому стані за рахунок проведення періодичних ремонтів і технічного обслуговування.

У зв’язку з тим, що згідно П(С)БО 7 „Основні засоби” первісна вартість основних засобів збільшується лише на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), яке призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від його використання витрати по ремонту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів відображають на рахунках витрат операційної діяльності (23,91,92,93,94).

Ремонтні роботи повинні проводитись відповідно до затверджених кошторисів і відомостей дефектів.

Облік наявності і руху інших необоротних матеріальних активів, які не знайшли свого відображення на рахунку 10 „Основні засоби”, ведуть на рахунку 11 „Інші необоротні матеріальні активи”.

Відповідно до П(С)БО 19 „Об’єднання підприємств” гудвіл – це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання. Негативний гудвіл – це перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань над вартістю придбання на дату придбання.

Для узагальнення інформації про гудвіл і негативний гудвіл, що виникають при придбанні, та/або гудвіл, який виник у процесі приватизації (корпоратизації) підприємства, використовують рахунок 19 „Гудвіл”, який має такі субрахунки: 191 „Гудвіл при придбанні”, 192 „Негативний гудвіл”, 193 „Гудвіл при приватизації (корпоратизації”.

Облік орендованих необоротних активів здійснюється відповідно до П(С)БО 14 „Оренда”.

Оренда – це угода, за якою орендар набуває права користуватися необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку.

Фінансова оренда – це оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування та володіння активом.

Орендар відображає у бухгалтерському обліку одержаний у фінансову оренду об’єкт одночасно як актив (дебет рахунків 10,11,12) і зобов’язання (кредит рахунку 53 „Довгострокові зобов’язання з оренди”) за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.

У свою чергу, орендодавець відображає в бухгалтерському обліку переданий у фінансову оренду об’єкт як дебіторську заборгованість орендаря в сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає отриманню, з визнанням іншого доходу.

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів та інших необоротних матеріальних активів включається до складу додаткового капіталу, крім тих об’єктів, по яких раніше проводилась індексація (дооцінка, уцінка).

Чергову індексацію основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, по яких уже раніше проводилась до оцінка та уцінка, відображають у такому порядку:

  • дооцінку у сумі, яка не перевищує різницю між попередніми уцінками і попередніми до оцінками залишкової вартості об’єкта, спрямовують до доходів звітного періоду, а перевищення цієї різниці – на збільшення додаткового капіталу;

  • уцінку у сумі, яка не перевищує різницю між попередніми дооцінками і попередніми уцінками залишкової вартості об’єкта, спрямовують на зменшення додаткового капіталу, а перевищення цієї різниці – на витрати звітного періоду.

Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (стаття 8 Амортизація) основні фонди підлягають розподілу за такими групами

  • група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

  • група 2 – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього ; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

  • група 3 – будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1,2 і 4;

  • група 4 – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, амортизація у податковому обліку нараховується щоквартально за такими нормами у відсотках до балансової вартості групи основних фондів, визначеної на початок кварталу: І – 2%, ІІ – 10%, ІІІ – 6%, ІV – 15%.

Інвентаризацію основних засобів (за виключенням тварин) проводять не менше одного разу на рік перед складанням річної звітності, але не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних засобів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів – один раз у п’ять років.

Інвентаризацію дорослих тварин проводять не менше одного разу у квартал і перед складанням річних бухгалтерських звітів – на 31 грудня звітного року.


Запам’ятайте!

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).


Питання для самоконтролю:

  1. Якими нормативними документами регламентується облік операцій з основними засобами?

  2. Які критерії визнання основних засобів і як їх оцінюють?

  3. Як ведуть облік інших необоротних матеріальних активів?

  4. Як нараховують амортизацію основних засобів у податковому обліку?

  5. В чому полягають особливості обліку операційної і фінансової оренди?

  6. Дайте визначення гудволу і негативного гудволу. Коли він виникає?

  7. Як ведеться облік витрат на поліпшення та утримання основних засобів?

  8. Як відображається в обліку сума переоцінки основних засобів?

  9. Як ведеться облік витрат з біологічного перетворення незрілих довгострокових біологічних активів?

  10. Які особливості проведення інвентаризації основних засобів?



Тема 1.9. Облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань.


  1. Облік вилученого і неоплаченого капіталу.

  2. Облік забезпечення майбутніх витрат та платежів.

  3. Облік фонду відтворення орендованих основних засобів у сільськогосподарських підприємствах.


Прочитайте і опрацюйте:

  1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

  2. П(С)БО 2 „Баланс”.

  3. Бухгалтерський фінансовий облік : Підручник. / За редакцією Ф.Ф. Бутинця. – Житомир : ПП „Рута” 2006. – ст. 405-418.

  4. Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник / за редакцією М.Ф. Огійчука. – К., Алерта, 2009. – ст.661-665.


Короткі теоретичні відомості

Капіталом в бухгалтерському обліку називається виражена в грошовій одиниці сукупність майнових та інших засобів, що служать для господарських цілей. У такому розумінні вся сума балансу підприємства (тобто сума активу або рівна їй сума пасиву) і є його капіталом.

^ Вилучений капітал – це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених акціонерним товариством у його учасників з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.

Для обліку вилученого капіталу призначений рахунок 45 „Вилучений капітал”, за дебетом якого відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом – вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Сума вилученого капіталу (сальдо дебетове рахунку 45) в балансі наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

^ Неоплачений капітал – це сума зобов’язань засновників за внесками до статутного капіталу. Для обліку та узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу призначений рахунок 46 „Неоплачений капітал”, за дебетом якого відображають дебіторську заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом – погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.

Сума неоплаченого капіталу (сальдо дебетове рахунку 46) в балансі наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

За рішенням підприємства можуть резервувати кошти для забезпечення майбутніх витрат і платежів, які включають до витрат поточного року: забезпечення виплат відпусток; додаткове пенсійне забезпечення; забезпечення гарантійних зобов’язань; забезпечення інших витрат і платежів.

Для обліку забезпечення майбутніх витрат і платежів використовують рахунок 47 „Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.

Створення резерву відпусток відображають за дебетом рахунків основного, допоміжних, інших виробництв і кредитом субрахунку 471 „Забезпечення виплат відпусток”.

При відображенні в обліку операцій з оренди необоротних активів слід виходити з того, що об’єктом оренди виступають конкретно визначені об’єкти основних засобів. Майновий пай не може бути об’єктом оренди. Оренда основних засобів, які належать фізичним особам визнається операційною орендою.

Якщо у договорі оренди передбачено, що частина орендної плати акумулюється у орендаря у фонді відтворення основних засобів, то операції з формування і поповнення цього фонду за рахунок орендної плати відображуються за дебетом рахунка 684 “Розрахунки за нарахованими доходами” і кредитом рахунка 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”, де відкривається окремий субрахунок “Фонд відтворення орендованих основних засобів”. За кредитом цього субрахунку відображуються кошти, отримані як джерело фінансування, за дебетом – суми, використані на відтворення орендованих активів, а також повернення не використаних сум, які виплачуються власникам у разі, якщо відновлювальні роботи не проводились.

Виведення з експлуатації орендованих основних засобів з причин технічної непридатності оформляється актом на списання основних засобів, а відчуження – актом приймання-передачі. На підставі цих актів вибуття орендованих об’єктів відображається на позабалансовому рахунку 01 “Орендовані необоротні активи”.

Оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих в результаті ліквідації або демонтажу орендованих основних засобів, відображається за дебетом відповідних рахунків та кредитом рахунка 48, субрахунок “ФВООЗ”, якщо передбачено договором оренди.

За рахунок фонду відтворення основних засобів може проводитися ремонт, реконструкція, модернізація та придбання основних засобів. Напрями використання фонду відтворення обов’язково повинні бути обумовлені договором між орендарем та орендодавцями. При отриманні або модернізації основних засобів за рахунок коштів фонду відтворення всі витрати накопичуються на рахунку 152. На вартість придбаних або модернізованих об’єктів дебетується рахунок 972 і кредитується рахунок 152. В результаті цієї операції зменшується фонд відтворення основних засобів і збільшується дохід від реалізації необоротних активів. Тому одночасно з попередньою операцією необхідно складати паралельні бухгалтерські проводки:

Д-т 48 і К-т 742 на вартість придбаних (модернізованих) основних засобів;

Д-т 742 і К-т 641 на суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Якщо договором оренди передбачено, що ремонт орендованих основних засобів орендар проводить за рахунок фонду відтворення то всі витрати по ремонту накопичуються на рахунку 23 “Виробництво”, а по його завершенні на вартість ремонту дебетується рахунок 903 і кредитується рахунок 23.

Одночасно складаються паралельні бухгалтерські проводки:

Д-т 48 і К-т 703 на вартість ремонту орендованих основних засобів;

Д-т 703 і К-т 641 на суму податкового зобов’язання з ПДВ.


Запам’ятайте!

Власний капітал –частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Основні завдання обліку капіталу:

    • забезпечення обліку даних та узагальнення інформації про стан і рух власного капіталу;

    • контроль за правильністю і законністю формування власного капіталу;

    • своєчасне, повне, правильне відображення формування і всіх змін власного капіталу;

    • чітке документування розрахунків щодо визначення сум забезпечень зобов’язань;

    • майновий пай не може бути об’єктом оренди;

    • оренда основних засобів, які належать фізичним особам визнається операційною орендою.


Питання для самоконтролю:

  1. Якими нормативними документами регламентується облік власного капіталу та забезпечення зобов’язань?

  2. Як здійснюють облік вилученого капіталу?

  3. Як здійснюють облік неоплаченого капіталу?

  4. Як ведуть облік забезпечення майбутніх витрат і платежів?

  5. З якою метою сільськогосподарські підприємства створюють фонд відтворення орендованих основних засобів?


^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
  1   2

Схожі:

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІ курсу iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІІ курсу
Методичні рекомендації містять перелік питань для самостійного опрацювання та рекомендовану літературу з дисципліни «Податкова система»...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІ курсу iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІІ курсу
Методичні рекомендації містять перелік питань для самостійного опрацювання та рекомендовану літературу з дисципліни «Податкова система»...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІ курсу iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів з курсу
Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів з курсу "Радіоелектроніка" (для студентів 2 курсу денної та заочної...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІ курсу iconМетодичні рекомендації по самостійної роботі студентів з дисципліни «електрообладнання І електропостачання рудникового транспорту» для спеціальності 090603
Самостійна робота – це виконання студентами в навчальний І поза навчальний час системи різноманітних завдань з метою засвоєння професійних...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІ курсу iconМетодичні рекомендації по самостійної роботі студентів з дисципліни «електрообладнання І електропостачання рудникового транспорту» для спеціальності 090603
Самостійна робота – це виконання студентами в навчальний і поза навчальний час системи різноманітних завдань з метою засвоєння професійних...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІ курсу iconМетодичні рекомендації до семінарських занять > Методичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів
Робоча навчальна програма з дисципліни «Конституційне право» для студентів 2 курсу денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІ курсу iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи з основ сценарної роботи в діяльності соціального педагога для студентів напряму підготовки
Практичним результатом творчої роботи студентів мають стати захист студентами сценарних розробок виховних заходів. Підсумковий контроль...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІ курсу iconТестовий контроль знань, умінь І навичок з модуля „Мікроекономіка”
Тестовий контроль знань, умінь І навичок студентів з модуля „Мікроекономіка”. Тестові завдання за змістовими модулями для студентів...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІ курсу iconМетодичні рекомендації до модулів самостійної роботи з курсу "Логопедія з практикумом" для студентів спеціальності 010106 Дефектологія
Навчально-методичні рекомендації до модулів самостійної роботи з курсу “Логопедія з практикумом” для студентів спеціальності 010106...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів згідно вимог до знань, умінь І навичок для студентів ІІ курсу iconЗавдання для контрольної роботи методичні рекомендації для виконання контрольної роботи
Контрольна робота є формою самостійного опанування навчального матеріалу курсу студентами заочної форми навчання та підсумковим завданням,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи