Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня \"Магістр\" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня \"Бакалавр\" icon

Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр"




НазваПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр"
Сторінка1/5
Дата06.07.2013
Розмір0.8 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5

Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра історії України


"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Голова приймальної комісії Рівненського державного гуманітарного університету проф. Постоловський Р.М.

________________

"___"_________20__р.


Програма фахового випробування

для вступників на здобуття

освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр"

зі спеціальності 8.02030201 «Історія»

на основі освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр"


Схвалено вченою радою історико-соціологічного факультету

Протокол № 8 від 26 березня 2013 р.


Голова вченої ради історико-соціологічного факультету доц. Шеретюк В.М.


Укладачі: Постоловський Р., Галуха Л., Давидюк Р., Десятничук І. Савчук П., Шеретюк В., Бондар І.


Рівне – 2013

Постоловський Р., Галуха Л., Давидюк Р., Десятничук І. Савчук П., Шеретюк В., Бондар І. Історія України. Всесвітня історія. Методика викладання історії. Програма фахового випробування для вступників до РДГУ на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» у галузі знань 0203 «Гуманітарні науки» напряму 8.02030201: «Історія» (на основі кваліфікаційного рівня «Бакалавр»). – Рівне: РДГУ, 2013.


Схвалено і рекомендовано до друку на засіданні кафедри історії України РДГУ (протокол № 8 від 07 березня 2013 р.)


Програма обговорена і затверджена на засіданні кафедри всесвітньої історії РДГУ (протокол № 3 від 12 березня 2013 р.)


©Постоловський Р.М.

©Галуха Л.Ю.

©Давидюк Р.П.

©Десятничук І.О.

©Савчук П.О.

©Шеретюк В.М.

Вступ


Вступне випробування є перевіркою готовності випускників вищих навчальних закладів кваліфікаційного рівня «Бакалавр» до навчання у магістратурі у галузі знань 0203 «Гуманітарні науки» напряму 8.02030201 «Історія».

До змісту програми вступних випробувань включено матеріали з навчальних курсів «Історія України» та «Всесвітня історія», .

Програма вступного випробування передбачає аналітичний підхід до розкриття поставлених проблем, глибокого опанування фактологічного матеріалу, висвітленого у навчальних посібниках та підручниках для студентів-істориків вищої школи, використання новітніх наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених, опублікованих у фахових історичних виданнях та монографіях. Це спонукає абітурієнтів до глибокого та детального розуміння та розкриття поставлених проблем.

Враховуючи профіль майбутньої спеціальності, вступники мають продемонструвати:

-розуміння суті і глибини поставленої проблеми;

-вміння аналітично розкрити матеріал;

-вміння творчо підходити до застосування набутих знань у практичній роботі.

Відповіді абітурієнтів мають бути чіткі, лаконічні, змістовні, повинні засвідчити про готовність до навчання у магістратурі за обраною спеціальністю.


^ Порядок проведення вступного випробування:

  • Допуск до вступного випробування вступників здійснюється за умови наявності екзаменаційного листа та документа, який засвідчує особу (паспорта, свідоцтва про народження тощо);

  • вступне випробування проводиться згідно з розкладом, складеним приймальною комісією РДГУ;

  • вступникам, які беруть участь в усних вступних випробуваннях дозволяється мати при собі ручку з чорнилом (пастою);

  • вступник отримує тільки один комплект екзаменаційних завдань, заміна завдань не дозволяється;

  • вступник має право звернутися до екзаменаторів з проханням щодо уточнення умов завдань;

  • під час вступного випробування не дозволяється порушувати тишу, спілкуватися з іншими вступниками, користуватися електронними, друкованими, рукописними інформаційними джерелами;

  • запис відповіді на екзаменаційні завдання здійснюється в аркуші усної відповіді, під якою ставиться підпис вступника та членів екзаменаційної комісії;

  • випускники, які не з'явилися на вступне випробування без поважних причин у визначений розкладом час, до участі у подальших випробуваннях та в конкурсі не допускається; за наявності поважних причин, підтверджених документально, вступники можуть бути допущені до пропущеного вступного випробування (випробувань) з дозволу відповідального секретаря приймальної комісії в межах встановлених термінів та розкладу вступних випробувань;

  • перескладання вступних випробувань не дозволяється.

Оцінювання відповіді вступників на вступному випробуванні здійснюється членами екзаменаційної комісії, призначеної згідно з наказом ректора, за шкалою оцінок від 106 до 200 балів, відповідно до повноти і правильності відповіді на кожне з питань. При цьому фаховою атестаційною комісією виставляється оцінка за такими критеріями:



^ Критерії оцінювання

Оцінка за 4-х бальною шкалою

Шкала оцінювання 106-200 балів

Значення оцінки

Правильне і глибоке розуміння суті питання програмового матеріалу; уміння інтегрованого застосування теоретичних знань із фахових дисциплін, вільне володіння і адекватне застосування термінології; переконлива аргументація відповіді.

5

181-200

Відмінно

Правильне і глибоке розуміння суті питання програмового матеріалу, допускаються окремі неточності непринципового характеру; самостійне виправлення допущених помилок, володіння термінологією.

4

152-180

Добре

Правильне розуміння суті питання програмового матеріалу, при цьому допускаються окремі неточності у формулюваннях, доведеннях тверджень; відповідь характеризується поверховістю і фрагментарністю; неправильне тлумачення термінів чи понять.

3

124-151

Задовільно

Неправильні, фрагментарні відповіді, що демонструють нерозуміння суті програмового матеріалу в цілому, не володіння спеціальною термінологією.

2

106-123

Незадовільно


^ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Еволюція людини і найдавніших цивілізацій на українських землях

Палеоліт та мезоліт. Залюднення території України. Стоянки первісних людей. Людина сучасного типу. Форми соціальної організації. Розвиток знарядь праці. Основні заняття. Зародження перших релігійних уявлень і мистецтва. Виникнення землеробства й скотарства.

Досягнення людей у добу неоліту та енеоліту. Трипільська культура. Трипільці, їх прабатьківщина та розселення. Господарство і побут трипільських племен. Поселення і житла трипільців. Релігійні уявлення та розвиток мистецтв. Землероби та скотарі доби бронзи.

Кіммерійці. Скіфи. Сармати. Походження та розселення. Заняття і матеріальна культура. Суспільне життя. Характерні риси релігії та мистецтва.

Причини грецької колонізації Північного Причорномор’я. Найдавніші міста-держави. Боспорське царство. Населення. Господарське життя. Політичний устрій і духовне життя. Римський період в історії Північного Причорномор’я.

Походження, речові та писемні відомості про слов’ян. Розселення слов’янських племен. Анти. Господарство. Побут, звичаї та вірування. Відносини з сусідніми народами.

Германські племена на території України. Велике переселення народів (ІV – VІ ст.). Гуни. Авари.


^ Київська Русь

Розселення слов’янських племен – предків українців. Виникнення перших державних утворень у Середньому Подніпров’ї. Союзи племен. Основи господарського життя: рільництво, скотарство, розвиток ремесел і торгівлі.

Заснування і розвиток Києва та інших міст. Князь Кий. Становлення держави з центром у Києві. Зміни в соціально-економічному та політичному устрої. Зародження земельної аристократії. Утворення держави з центром у Києві. Князі Дір і Аскольд.

Початок поширення християнства на Русі. Перший похід на Візантію. Держава за часів Олега. Доба князя Ігоря. Зміцнення Київської держави в середині Х ст. Княгиня Ольга та її “реформи”. Зовнішньополітична діяльність: подорож до Константинополя, налагодження відносин з Німеччиною. Поширення християнства на Русі. Князь Святослав. Війни з хозарами, булгарами, ясами (аланами) і касогами. Підкорення в’ятичів. Війни на Дунаї. Початок правління Володимира Великого. Реформи князя. Війни з кочівниками. Відносини з іноземними державами та зміцнення міжнародного авторитету Русі.

Передумови та причини прийняття християнства в Київській державі. Хрещення Русі 988 р. Історичне значення запровадження християнства в Київській державі.

Міжусобна боротьба після смерті Володимира Великого. Ярослав Мудрий та його внутрішня політика. Церковне життя. Митрополит Іларіон. Міжнародне становище Київської держави. Культурно-просвітницька діяльність Ярослава Мудрого. “Руська Правда”. Господарське життя Київської держави. Формування економічних і суспільних відносин. Соціальна структура суспільства. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Аграрні відносини (вотчина, повинності селян, селянська громада та її функції). Київська держава за Ярославичів. Боротьба за київський престол після смерті Ярослава Мудрого. “Правда Ярославичів”. Любецький з’їзд 1097 р. Боротьба з половцями.

Володимир Мономах. Боротьба за об’єднання усіх київських земель. Міжнародне становище Київської Русі. “Статут Володимира Мономаха” та його значення. Мстислав Володимирович. Політична роздробленість Київської Русі. Причини роздробленості Київської Русі. Економічний і політичний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського, Переяславського, Галицького та Волинського князівств. Зруйнування Києва Андрієм Боголюбським.

Культура Київської Русі. Основні віхи формування українського етносу: території, мова, психіка, духовне життя, побут. Перша згадка назви “Україна”. Походження і розвиток національної символіки. Усна народна творчість. Освіта. Літописання (“Повість минулих літ”, “Київський літопис”). Література (“Слово про закон і благодать”, “Слово о полку Ігоревім”, “Повчання дітям Володимира Мономаха”). Архітектура і живопис. Музика.

Історичне значення Київської Русі. Боротьба України-Русі проти монголо-татарських завойовників. Битва на р. Калці 1223 р. Вторгнення орд хана Батия і знищення Києва. Розорення Галицько-Волинського князівства та інших земель. Значення боротьби проти монголо-татар.


^ Галицько-Волинська держава

Передумови утворення Галицько-Волинської держави. Волинське і Галицьке князівства у другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл. Об’єднання Романом Мстиславичем Галицького і Волинського князівств в одну державу. Поширення влади на Київ та інші українські землі. Боротьба з боярами. Взаємовідносини з Польщею.

Данило Галицький. Боротьба за Галицьку землю після смерті Романа Мстиславича. Початок князювання в Галичі Данила Романовича. Монголо-татарська навала і відбудова князівства. Війни з Угорщиною і Польщею. Міжнародна політика Галицько-Волинської держави. Відносини із Золотою Ордою. Коронація та останні роки правління Данила Галицького.

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича. Занепад Галицько-Волинської держави.

Культура Галицько-Волинської держави. Усна народна творчість. Освіта і писемність. Літописання. Галицько-Волинський літопис. Архітектура й містобудування. Живопис. Художні ремесла. Побут.


^ Розвиток українських земель від середини ХІV – до середини ХVІ ст.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Встановлення влади литовських князів над Волинню, Чернігово-Сіверською землею, Поділлям, Київщиною та Переяславщиною. Характер Литовсько-Руської держави. Політика князів Гедиміна та Ольгерда.

Київське удільне князівство Володимира Ольгердовича.

Польська експансія на українські землі наприкінці ХІV ст. Перша спроба Казимира ІІІ приєднати до Польщі Галичину. Боярське правління в Галичині на чолі з Дмитром Дедьком. Встановлення польської влади в Галичині. Суперечки між Польщею та Угорщиною за галицькі землі. Ліквідація автономії Галичини у складі Польщі. Зміна адміністративного устрою та системи органів державного управління. Становище українського населення. Кревська унія 1385 р. Прилучення до Польщі Галичини (1387 р.). Політичне становище українських земель після Кревської унії.

Великий князь литовський Вітовт і його політика. Участь українців у боротьбі з Тевтонським орденом. Грюнвальдська битва 1410 р.

Удільні українські князівства. Спроби збереження української державності. Волинь за Свидригайла Ольгердовича. Битва під Вількомиром 1435 р. Остаточна ліквідація Волинського та Київського князівств. Повстання М.Глинського 1508 р.

Українські землі у складі Угорщини, Османської імперії та Московської держави.

Завоювання Закарпаття угорським королем Стефаном І. Українські володіння у Підкарпатті (Мукачівщині). Князь Федір Корятович.

Включення Буковини й Покуття до складу Молдавського князівства. Перехід Молдавії у васальну залежність від Туреччини.

Крим та українське Причорномор’я. Тмутараканське князівство і Таврія. Утворення Кримського ханства. Встановлення турецького протекторату.

Входження Чернігово-Сіверщини до складу Великого князівства Литовського. Московсько-литовські війни ХІV – початку ХV ст. Завоювання Московською державою чернігово-сіверських земель.

Соціальна та етнічна структура населення українських земель. Національні й соціальні рухи на українських землях. Етнічні процеси в Україні. Основні риси економічного життя. Українське село. Початок процесу закріпачення. Розвиток міст. Магдебурзьке право. Ремесла й торгівля.

Культура й церковне життя від середини ХІV – до середини ХVІ ст. Умови та стан розвитку культури. Розвиток української мови. Усна народна творчість. Освіта й писемність. Літописання. Архітектура й містобудування. Живопис. Художні ремесла. Побут. Становище православної церкви на землях Великого князівства Литовського та Польського королівства.


^ Українські землі під владою Речі Посполитої

Соціальна структура українського суспільства. Церковне життя. Сільське господарство. Розвиток міст, ремесел і торгівлі. Експансія Польщі на українські землі.

Передумови об’єднання Великого князівства Литовського й Польського королівства. Укладення Люблінської унії, її основні положення та наслідки для України. Адміністративно-політичний устрій України у складі Речі Посполитої у другій половині XVI ст. Братства. Становище Української православної церкви. Берестейська церковна унія 1596 р., її наслідки.

Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі. Причини виникнення українського козацтва. Українська колонізація Причорноморських степів. Господарська діяльність козаків. Поява перших січей. Дмитро Вишневецький та його діяльність. Життя і побут козаків. Роль церкви в житті козаків. Козацтво як явище світової історії.

Запорозька Січ – козацька республіка. Військова майстерність козаків. Передумови створення військової організації козацтва. Запорозька Січ – державно-політичне утворення українського народу. Військово-політична організація Запорозької Січі Місце Запорожжя в міжнародній політиці тогочасної Європи. Козацька символіка. Організація реєстрового козацтва.

Перші козацькі повстання 90-х років XVI ст. Передумови розгортання національно-визвольної боротьби. Козацьке повстання 1591-1593 рр. під проводом К.Косинського. Козацька війна під керівництвом С.Наливайка: перебіг, причини поразки. Наслідки козацьких повстань 1591-1596 рр. Боротьба українського козацтва з іноземними загарбниками.

Турецько-татарські набіги в Україну та їхні наслідки. Боротьба козаків з ординцями. Самійло Кішка. Морські походи козаків. П.Конашевич-Сагайдачний, його політична, військова та просвітницька діяльність. Хотинська війна 1621 р.

Козацько-селянські рухи 20-30-х років XVII ст.

Соціальне економічне та політичне становище України 20-30-х років XVII ст. Розгортання народної боротьби за національне визволення. Повстання 1625 р. під проводом М.Жмайла. Повстання 1630-1631 рр. під проводом Т.Федоровича (Трясила). І. Сулима. Зруйнування Кодака. Козацьке повстання 1637-1639 рр. П.Бут, Я.Остряниця, Д.Гуня. Значення козацьких повстань у розгортанні національно-визвольної боротьби українського народу.

Церковне життя наприкінці XVI – у першій половині XVII ст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Відновлення православної ієрархії. Й.Борецький. П.Могила та церковні реформи. Уніатська церква. Спроби церковного порозуміння. Реформаційні рухи на українських землях.

Умови національно-культурного відродження в Україні. Розвиток української мови. Пересопницьке Євангеліє. Освіта. Стан шкільної освіти в Україні. Острозька академія. Братські школи. Створення Києво-Могилянської академії. Єзуїтські колегії. Перші шкільні підручники. Початок книгодрукування. Ш.Фіоль. Діяльність І.Федорова в Україні. Література, музика, архітектура, мистецтво. Розвиток полемічної літератури. Продовження традицій літописання (Короткий Київський, Густинський літописи тощо). Тогочасні жанри літератури. Зародження театру. Музика. Шкільна драма. Перші українські інтермедії. Вертеп. Усна пісенна народна творчість. Кобзарство. Церковний спів. Архітектура. Живопис. Книжкова мініатюра. Гравюра.


^ Національно-визвольна революція середини ХVIІ ст.

Передумови та початок Національно-визвольної революції. Причини Національно-визвольної революції. Б. Хмельницький. Повстання на Січі. Початок дипломатичної діяльності гетьмана Б. Хмельницького. Народні рухи у Подніпров’ї. Початок збройної боротьби з Річчю Посполитою. Битви під Жовтими Водами і Корсунем.

Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648-1649 рр. Наростання всенародної боротьби. Битва під Пилявцями. Похід Б. Хмельницького в Галичину. Облога Львова і Замостя. Вступ козацької армії до Києва. Програма розбудови Української держави.

Відновлення воєнних дій у 1649 р. Облога Збаража. Зборівська битва. Зборівський мирний договір. Утворення Української козацької держави.

Політико-адміністративний устрій держави. Створення регулярної української армії. Сподвижники Б. Хмельницького. Економічна й соціальна політика. Зовнішня політика. Місце України в міжнародних відносинах тогочасної Європи.

Воєнно-політичні події 1650-1653 рр. Відновлення воєнних дій проти Польщі. Берестецька битва 1651 р. Білоцерківський мирний договір 1651 р. Батозька битва 1652 р. Жванецька облога 1653 р. Молдавські походи. Внутрішнє і зовнішньополітичне становище козацької держави наприкінці 1653 р.

Продовження війни в 1654-1657 рр. Відносини між Гетьманщиною та Московською державою. Українсько-московська міждержавна угода 1654 р. та відношення до неї різних суспільних верств і церкви в Україні. Воєнні дії проти Польщі в 1654-1655 рр. Віленське перемир’я 1656 р. Підготовка українсько-шведсько-семигородського військово-політичного союзу. Дії корпусу А.Ждановича в Галичині та Польщі 1657 р.

Хмельницький – людина, державний, політичний і військовий діяч.

Україна в роки правління гетьмана І.Виговського. Становище України після смерті Б.Хмельницького. Обрання гетьмана І.Виговського. Основні напрями його державної політики. Розбудова Української держави. Корсунський договір 1657 р. між Гетьманщиною і Швецією. Гадяцький договір 1658 р. Агресія Московської держави проти України. Конотопська битва 1659 р. Кінець гетьманування І.Виговського.

Порушення територіальної цілісності України.

Гетьманство Ю.Хмельницького. Переяславські статті 1659 р. Чуднівська кампанія та укладення нового українсько-польського союзу. Поділ Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну Україну. Обрання гетьмана П. Тетері. Боротьба старшинських угрупувань за владу. Чорна рада 1663 р. в Ніжині. Гетьманство І.Брюховецького. Московські статті 1665 р. Андрусівське перемир’я.

Внутрішня й зовнішня політика гетьмана П.Дорошенка на Правобережжі.

Гетьманство Д. Многогрішного. Глухівські статті. І.Самойлович. Заходи гетьмана щодо реорганізації державного життя Лівобережної Гетьманщини.

Військово-політичний союз П.Дорошенка з Туреччиною. Бучацький мирний договір 1672 р. Зречення гетьманства П.Дорошенком. Гетьманування Ю.Хмельницького. Чигиринські походи. Занепад Правобережної України. Бахчисарайський мирний договір 1681 р. «Вічний мир» 1686 р. Кримський похід 1687 р.

Запорозька Січ у другій половині XVII ст. Участь запорожців у війнах із Польщею, Османською імперією та Кримським ханством. Визволення полонених з турецько-татарської неволі. Кошовий отаман І.Сірко. Політика московського уряду щодо Запорозької Січі. Економічне життя на Запорожжі.

Українська колонізація земель у верхів’ях Псла, Ворскли, Сіверського Дінця. Заснування і розвиток слобідських міст. Сільське господарство і поземельні відносини Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України. Соціальна структура населення. Розвиток ремесел, промислів, торгівлі. Зростання міст.

Утворення слобідських полків та Бєлгородського адміністративного округу. Адміністративно-політичний устрій Лівобережної Гетьманщини. Підпорядкування Української церкви Московському патріархату.

  1   2   3   4   5

Схожі:

Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня \"Магістр\" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня \"Бакалавр\" iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр"
Голова приймальної комісії Рівненського державного гуманітарного університету проф. Постоловський Р. М
Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня \"Магістр\" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня \"Бакалавр\" iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр"
Голова приймальної комісії Рівненського державного гуманітарного університету проф. Постоловський Р. М
Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня \"Магістр\" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня \"Бакалавр\" iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр"
Голова приймальної комісії Рівненського державного гуманітарного університету проф. Постоловський Р. М
Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня \"Магістр\" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня \"Бакалавр\" iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» зі спеціальності 02010101 «Культурологія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»
Програма фахового випробування для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» на базі освітньо-кваліфікаційного...
Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня \"Магістр\" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня \"Бакалавр\" iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" за напрямом підготовки 010102 „Початкова освіта”
Програма фахового випробування призначена на допомогу вступникам на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра на основі...
Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня \"Магістр\" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня \"Бакалавр\" iconДля вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» зі спеціальності 04030201 «Інформатика»* на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»
Основною метою фахового випробування є перевірка фахових знань вступників в межах освітньо-професійної програми бакалавра, виявлення...
Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня \"Магістр\" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня \"Бакалавр\" iconДля вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» зі спеціальності 04030101 «Прикладна математика» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»
Основною метою фахового випробування є перевірка фахових знань вступників в межах освітньо-професійної програми бакалавра, виявлення...
Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня \"Магістр\" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня \"Бакалавр\" iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» зі спеціальності 04020101 «Математика*» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»
«Фізико-математичні науки» зі спеціальності 04020101 «Математика*» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» / Укладачі:...
Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня \"Магістр\" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня \"Бакалавр\" iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» зі спеціальності 03010201 – «Психологія*» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»
Воробйов А. М., кандидат педагогічних наук, професор, зав кафедри загальної психології та психодіагностики рдгу
Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня \"Магістр\" зі спеціальності 02030201 «Історія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня \"Бакалавр\" iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» зі спеціальності 02020201 «Хореографія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»
Метою фахового випробування є перевірка теоретичних знань, володіння методикою викладання хореографічних дисциплін,виконавської майстерності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи