Затверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності icon

Затверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності




Скачати 333.29 Kb.
НазваЗатверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності
Дата24.12.2012
Розмір333.29 Kb.
ТипПротокол

міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни




КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ




Затверджую

Ректор КНУТД

І.М.Грищенко

“______ ” ____________ 2012 р.


ПРОГРАМА ФАХОВИХ

ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ



на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

зі спеціальності 8.05160202 «Конструювання та технології швейних виробів»

шифр назва напряму (спеціальності)



РЕКОМЕНДОВАНО

вченою радою факультету ТЛП







від “____” _______ 2012 р.

Протокол № ____




^ РОЗГЛЯНУТО ТА СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри ТКШВ







від “ ” 2012 р.

Протокол № ___




Київ – 2012




ВСТУП



Вступний іспит на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» складається з основних спеціальних предметів, які визначають фахову підготовку студентів напрямку бакалавр 6.051602 Технологія виробів легкої промисловості.

Курс складається з знання наступних дисциплін:

  • “Технологія швейного виробництва”

  • “Проектування швейних підприємств”

  • “Управління якістю швейних виробів”

  • “Експертиза якості швейних виробів”

  • “Технологічні процеси швейного виробництва з використанням комп’ютерної техніки”

  • “Конструювання швейних виробів з елементами САПР”

  • “Проектування асортименту одягу”

  • “Проектування пластичних форм одягу”

  • “Конструювання виробів”

  • “Основи прикладної антропології а біомеханіки”

  • “Основи технічної творчості та патентознавства”

Предметом і змістом іспиту є виявлення прогресивних високоефективних технологій виготовлення швейних виробів на всіх етапах виробництва.

^ Метою іспиту є виявлення у майбутніх спеціалістів знань концепції сучасного проектування одягу на всіх етапах життєвого циклу його виробництва з метою отримання повної характеристики процесів розробки та впровадження об’єкту проектування відповідно до сучасного розвитку науки і техніки, а також виконати конструкторську та технологічну розробку об’єкту проектування і вміння визначати критерії якості та об’єкти контролю.




^ ОПИС ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ ТА ЇХ КОРОТКИЙ ЗМІСТ


Технологія швейного виробництва

Курс дисципліни є одним з основних спеціальних предметів, який визначає фахову підготовку і вивчається студентами у 5 - 8 семестрах. Курс складається з трьох розділів:

Розділ І – Процеси підготовчо-розкрійного виробництва швейних виробів

Розділ ІІ – Основи технології виготовлення швейних виробів

Розділ ІІІ – Раціональна організація праці на підприємствах швейного виробництва

^ Предметом і змістом дисципліни є викладення новітньої високоефективної технології виготовлення швейних виробів на всіх етапах виробництва.

Метою дисципліни є формування у майбутніх спеціалістів знань процесів технології виготовлення одягу на всіх етапах життєвого циклу його виробництва з метою отримання практичних навичок та умінь в розробці нових прогресивних технологічних процесів виготовлення швейних виробів відповідно до сучасного розвитку науки і техніки.

Завдання навчальної дисципліни :

  • вивчення технологічних процесів підготовчо-розкрійного виробництва;

  • ознайомлення з нитковими з’єднаннями деталей одягу та обладнанням для їх виконання;

  • ознайомлення з процесами волого-теплової обробки швейних виробів та обладнанням для її виконання;

  • ознайомлення з клейовими та зварними з’єднаннями деталей одягу та обладнанням для їх виконання;

  • вивчення технологічних процесів виготовлення швейних виробів різного асортименту;

  • ознайомлення з основними принципами раціональної організації праці на підприємствах швейного виробництва

  • ознайомлення з основними напрямками хімізації швейної промисловості та можливостями розробки новітніх технологій на основі хімічних матеріалів та методів з'єднання.

^ Місце дисципліни у структурно-логічній схемі підготовки фахівців та міждисциплінарні зв’язки: дисципліна викладається після вивчення студентами наступних професійно-орієнтованих дисциплін: «Основи проектування та виробництва одягу», «Основи конструювання виробів», «Матеріалознавство швейних виробів», «Управління якістю швейних виробів». Знання, отримані студентами під час вивчення дисципліни забезпечують засвоєння ними циклу наступних дисциплін: «Проектування швейних підприємств», «Експертиза якості швейних виробів», «Технологія процесів швейного виробництва з використанням комп’ютерної техніки», «Сучасна техніка та технологія виробництва», «Новітні технології виготовлення одягу».


^ Проектування швейних підприємств

Курс дисципліни є одним з основних спеціальних предметів, який визначає фахову підготовку і вивчається студентами у 7 - 8 семестрах. Курс складається з двох розділів:

Розділ І – Проектування потоків швейних цехів

Розділ ІІ – Проектування підготовчо-розкрійного виробництва

^ Предметом і змістом дисципліни є викладання прогресивних методів проектування швейних підприємств на всіх етапах виготовлення швейних виробів.

Метою дисципліни є формування у майбутніх спеціалістів знань процесів проектування основного виробництва швейного підприємства на всіх етапах виготовлення швейних виробів з метою отримання практичних навичок та умінь в проектуванні швейних підприємств різної потужності відповідно до сучасного розвитку науки і техніки.

Завдання навчальної дисципліни :

  • ознайомлення з вимогами до проектування промислового поточного виробництва;

  • вивчення вихідних даних для розрахунку технологічних потоків швейних цехів;

  • ознайомлення з класифікацією швейних потоків діючих в сучасних умовах швейного виробництва;

  • вивчення способів запуску в швейних потоках;

  • ознайомлення з розрахунками та проектуванням потоків в швейних цехах;

  • ознайомлення з видами робіт та структурою технологічного процесу підготовчо-розкрійного виробництва;

  • вивчення основних принципів раціональної організації процесів підготовчого, розкрійного та експериментального цехів;

  • ознайомлення з розрахунками кількості робітників, обладнання та площі підготовчого, розкрійного та експериментального цехів;

  • ознайомлення з методами планування розкрійного, підготовчого та експериментального цехів підприємств різної потужності.


^ Управління якістю швейних виробів

Дисципліна є одним з основних спеціальних предметів, який визначає фахову підготовку і вивчається у п’ятому семестрі.

^ Предметом дисципліни є вивчення системи технічного регулювання якості, яка ґрунтується на таких засадничих складових, як нормативне забезпечення, метрологічне забезпечення та технічний контроль.

^ Метою дисципліни є формування у студентів знань і практичних навичок, що мають забезпечити їх кваліфіковану участь у вирішенні виробничих питань, які пов’язані з технологією забезпечення якості.

^ Завдання навчальної дисципліни :

  • вивчення видів та форм технічного контролю; нормативного та правового забезпечення якості на міжнародному, регіональному та національному рівні;

  • ознайомлення з сучасними системами управління якістю та набуття навичок застосовувати методи управління якістю;

  • вміння користуватись засобами технічного регулювання якості.


^ Експертиза якості швейних виробів

Дисципліна є одним з основних спеціальних предметів, який визначає фахову підготовку і вивчається у восьмому семестрі.

^ Предметом дисципліни є вивчення методів та способів оцінки рівня якості і відповідності швейних виробів.

Метою дисципліни є формування у студентів знань, що забезпечують їх кваліфіковану участь у вирішенні питань, які пов’язані з технологією забезпечення якості, оцінкою технічного рівня, сертифікацією продукції і систем управління якістю на виробництві та прогнозуванні конкурентоспроможності швейних виробів.

Завдання навчальної дисципліни :

  • вивчення методів оцінки рівня якості швейних виробів та засобів моніторингу якості продукції;

  • ознайомлення з метрологічним забезпеченням якості;

  • вивчення видів сертифікації та знаків відповідності, якими маркуються вітчизняні вироби та продукція економічно розвинених країн;

  • ознайомлення з процедурами оцінки відповідності згідно з модульним принципом;

  • вивчення методів оцінки рівня якості швейних виробів

^ Технологічні процеси швейного виробництва з використанням комп’ютерної техніки

Курс дисципліни є одним з основних спеціальних предметів, який визначає фахову підготовку і вивчається студентами у 7 семестрі.

^ Метою дисципліни є забезпечення майбутнього технолога теоретичною та практичною основами для опанування інформаційною технологією, що існує на підприємстві і удосконалення традиційної інформаційної технології шляхом її комп’ютерізації.

^ Завдання навчальної дисципліни :

  • вивчення технологічних можливостей комп’ютерних програмно-технічних комплексів, що найбільш поширені у підготовчому, розкрійному та швейному виробництві підприємств галузі;

  • набуття практичних навичок на комп’ютерних програмно-технічних комплексах;


^ Конструювання швейних виробів з елементами САПР

Курс дисципліни є одним з основних спеціальних предметів, який визначає фахову підготовку і вивчається студентами у 7 семестрі.

^ Предметом і змістом дисципліни є викладення прогресивних високоефективних особливостей виконання основних видів проектно-конструкторських робіт із застосуванням комп’ютерної техніки.

^ Метою дисципліни є оволодіння основними принципами та навичками вирішення задач проектування одягу в автоматизованому режимі.

Завдання навчальної дисципліни :

  • вивчення принципів проектування одягу в автоматизованому режимі;

  • набуття навичок розробки системи моделей одягу із застосуванням ПЕОМ на етапі художнього проектування;

  • оволодіння методами та засобами розробки комплектів лекал швейних виробів в електронному варіанті на етапі інженерного проектування.



^ Проектування асортименту одягу

Курс дисципліни є одним з основних спеціальних предметів, який визначає фахову підготовку

Предметом і змістом дисципліни є підготовка спеціалістів до проектно-конструкторської діяльності в умовах великих та малих підприємств різної форми власності на посаді інженера-технолога-конструктора.

^ Метою дисципліни є вивчення принципів, методів та засобів системного проектування одягу промислового виробництва.

Завдання навчальної дисципліни :

  • вивчення принципів проектування систем моделей одягу різної складності;

  • вивчення структури процесу проектування асортименту одягу, де асортимент розглядається як одна із промислових систем виробів;

  • вивчення методичних засобів проектування систем моделей одягу;


^ Проектування пластичних форм одягу

Курс дисципліни є одним з основних спеціальних предметів, в якому визначаються нові досягнення в теорії та практиці з тих питань, що розглядаються в межах дисципліни, узагальнюється матеріал з найважливіших тем курсу, вони знайомлять студентів з результатами науково-дослідних робіт.

Курс складається з п’яти розділів.

^ Предметом і змістом дисципліни є методи, прийоми і засоби проектування об'ємно-просторової форми одягу. До таких методів перш за все відноситься метод наколки і його окремий випадок – муляжний метод.

^ Метою дисципліни є вивчення принципів, методів та засобів художнього проектування об’ємно-просторової форми одягу з урахуванням властивостей різних швейних матеріалів.

^ Завдання навчальної дисципліни :

  • розгляд теоретичних положень щодо основних чинників, які визначають пластичну форму костюму;

  • знайомство з особливостями створення сучасних форм одягу різними способами, в т.ч. з використанням принципів та традицій українського народного костюму;

  • засвоєння студентами практичних прийомів творчого пошуку пластичної форми одягу;

  • одержання студентами навичок збагачення поверхні одягу в залежності від пластичних властивостей матеріалів.


^ Конструювання виробів

Курс дисципліни є одним з основних спеціальних предметів, який визначає фахову підготовку. Курс складається з шести розділів:

Розділ І - вихідні дані до проектування одягу;

Розділ ІІ - принципи та методи побудови креслень деталей конструкцій одягу;

Розділ ІІІ - оцінка якості конструкцій одягу;

Розділ ІV - конструювання комірів та дрібних деталей одягу;

Розділ V - конструктивне моделювання одягу;

Розділ VІ - основи конструкторської та технологічної підготовки виробництва.

^ Предметом і змістом дисципліни є підготовка спеціалістів до проектно-конструкторської діяльності в умовах промислового виробництва одягу

Метою дисципліни є вивчення існуючих принципів та методів конструювання одягу промислового виробництва у системі “людина-одяг-середовище”.

^ Завдання навчальної дисципліни :

  • формування вихідних данних до побудови первинних креслень типових конструкцій;

  • освоєння методів побудови креслень деталей конструкцій різних типів плечового і поясного одягу та їх елементів;

  • освоєння прийомів перевірки якості побудовикреслень деталей конструкцій та вимог до виготовлення макетів виробів;

  • вивчення прийомів конструктивного моделювання деталей конструкцій;

  • вивчення методів побудови первинних креслень конструкцій різних типів покроїв рукавів (сорочкового, з поглибленою проймою, реглану, з суцільно кроєними рукавами);

  • освоєння методів побудови основних, похідних та допоміжних лекал одягу;

  • вивчення процесу конструкторської підготовки виробництва;

  • освоєння методів розробки та оформлення проектно-конструкторської документації;

  • вивчення методів градації лекал одягу;

  • освоєння методики оцінки та відпрацювання конструкцій одягу на технологічність;

  • вівчення методів розрахунку прогнозованих та фактичних показників технологічності на всіх етапах розробки моделей одягу.


^ Основи прикладної антропології

Курс дисципліни є одним з основних спеціальних предметів, який визначає фахову підготовку і вивчається студентами у 3 - 4 семестрах.

^ Предметом і змістом дисципліни є викладання прогресивних знань щодо будови тіла людини, її пропорцій, отримання навичок виміру фігури та вміння застосувати антропометричну інформацію при побудові конструкції одягу.

^ Метою дисципліни є формування у майбутніх спеціалістів знань основ класичної анатомії, будови тіла та розмірів тіла людини, принципів побудови розмірної типології, ознайомлення з принципами розрахунку теплового балансу одягу різного призначення.

^ Завдання навчальної дисципліни :

  • ознайомлення з анатомічною (скелет та м’язи) та морфологічною будовою тіла людини (зовнішні форми тіла людини, пропорції, постави);

  • вивчення тотальних та парціальних параметрів тіла людини, її фізичного розвитку, процесу акселерації;

  • ознайомлення з теоретичними основами розробки розмірної типології населення для цілей проектування одягу;

  • вивчення основних методів дослідження поверхні фігури людини;

  • ознайомлення з характеристиками процесу розробки системи конструкторських манекенів для цілей проектування одягу.


^ Основи технічної творчості та патентознавства

Програма дисципліни складена в відповідності з кваліфікаційною характеристикою бакалавра легкої промисловості і включає два розділи:

Розділ І - основи технічної творчості;

Розділ ІІ - основи патентознавства.

У першому розділі вивчаються теоретичні положення та практичні навики творчої діяльності при пошуку нових технічних рішень в сфері виробництва одягу.

В результаті студент повинен знати закономірності розвитку технічних систем і творчого мислення, методи пошуку нових технічних рішень, елементи теорії вирішення винахідницьких задач. Вміти застосовувати на практиці сучасні методи технічної творчості та використовуючи їх запропонувати нове технічне рішення на рівні вимог та змісту програми дисципліни.

В другому розділі розглядається питання захисту інтелектуальної власності в світі і в Україні. В результаті студент повинен знати правила оформлення патентної документації для захисту інтелектуальної власності.

Таким чином, програмою дисципліни передбачено розвиток у студентів творчих здібностей при вирішенні технічних задач та придбання навичок з патентно-ліцензійної роботи.

^ Предметом і змістом дисципліни є процеси і методи активізації пошуку нових технічних рішень з урахуванням специфіки майбутньої виробничої діяльності студента і засвоєння правил захисту інтелектуальної власності.

^ Метою дисципліни є навчання майбутнього технолога і конструктора швейного виробництва основам технічної творчості і патентознавства для створення і захисту об’єктів інтелектуальної власності.

^ Завдання навчальної дисципліни :

  • ознайомлення з закономірностями розвитку технічних систем та творчого мислення;

  • ознайомлення з сучасними методами пошуку нових технічних та технологічних рішень;

  • ознайомлення з сучасними прийоми та методами технічної творчості, та розроблення за їх допомогою нових технічних рішень технологічних задач галузі швейного виробництва;

  • вивчення основних вимог до оформлення заявки на раціоналізаторську пропозицію, заявки на винахід, промисловий зразок і знаки для творів та послуг;

  • ознайомлення з Міжнародною патентною класифікацією (МПК);

  • вивчення основ патентного законодавства України, права власника об'єктів промислової власності;

  • вивчення порядка патентування українських винаходів в інших країнах.



ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, що виносяться на фахове вступне випробування


1^ ТЕХНОЛОГІЯ ШВЕЙНОГО ВИРОБНИЦТВА


Розділ «Процеси підготовчо-розкрійного виробництва»

  1. Надати характеристику основних етапів процесу створення нових моделей швейних виробів, характеристику устаткування, що можна застосовувати для здійснення цього процесу, опис засобів для автоматизування окремих етапів процесу.

  2. Надати перелік та зміст основних конструкторських та технологічних документів, які розробляються в процесі створення нових моделей виробів та підготовки їх до запуску у виробництво.

  3. Надати характеристику основних етапів процесу підготовки нових моделей швейних виробів до запуску у виробництво, характеристику устаткування, що можна застосовувати для здійснення цього процесу, опис засобів для автоматизування окремих етапів процесу.

  4. Нормування матеріалів в швейній промисловості. Шляхи раціонального використання матеріалів. Технічні вимоги до виконання розкладок лекал. Технічні вимоги до виконання настилів.

  5. Надати характеристику основних етапів процесу підготовки матеріалів до розкрою, характеристику устаткування, що можна застосовувати для здійснення цього процесу, опис засобів для автоматизування окремих етапів процесу, перелік та зміст технологічної документації, що оформлюється на різних етапах процесу.

  6. Надати характеристику основних етапів процесу розкрою матеріалів, характеристику устаткування, що можна застосовувати для здійснення цього процесу, опис засобів для автоматизування окремих етапів процесу, перелік та зміст технологічної документації, що оформлюється на різних етапах процесу.


^ Розділ “Швейне обладнання та ниткові з’єднання”

  1. Процес петлеутворення 2-х ниткового човникового стібка (301). Робочі органи машини, умови їх взаємодії. Умовне позначення стібка та його властивості. Класи машин, їх використання.

  2. Процес петлеутворення 2-х ниткового зигзагоподібного човникового стібка (304). Робочі органи машини, умови їх взаємодії. Умовне позначення стібка та його властивості. Класи машин, їх використання.

  3. Процес петлеутворення однониткового ланцюгового стібка (101). Робочі органи машини, умови їх взаємодії. Умовне позначення стібка та його властивості. Класи машин, їх використання.

  4. Процес петлеутворення однониткового ланцюгового потаємного стібка (103). Робочі органи машини, умови їх взаємодії. Умовне позначення стібка та його властивості. Класи машин, їх використання.

  5. Процес петлеутворення двониткового ланцюгового стібка (401). Робочі органи машини, умови їх взаємодії. Умовне позначення стібка та його властивості. Класи машин, їх використання.

  6. Процес петлеутворення однониткового ланцюгового обметувального стібка (501). Робочі органи машини, умови їх взаємодії. Умовне позначення стібка та його властивості. Класи машин, їх використання.

  7. Процес петлеутворення двониткового ланцюгового зшивально-обметувального стібка (502). Робочі органи машини, умови їх взаємодії. Умовне позначення стібка та його властивості. Класи машин, їх використання.

  8. Процес петлеутворення трьохниткового ланцюгового зшивально-обметувального стібка (504). Робочі органи машини, умови їх взаємодії. Умовне позначення стібка та його властивості. Класи машин, їх використання.

  9. Швейні машини ланцюгового стібка для отримання стібка 406. особливості машин, робочі органи. Використання машин.

  10. Швейні машини для отримання зшивально-обметувальної строчки 516 (401+504). Робочі органи та особливості машин. Використання.


Розділ «Клейові та зварювальні з’єднання»

  1. Сутність процесів зварювання текстильних матеріалів. Види зварювальних швів.

  2. Порівняльна характеристика способів зварювання (переваги, недоліки, область застосування).

  3. Специфіка термоконтактного способу зварювання. Область застосування, обладнання.

  4. Високочастотний спосіб зварювання, його сутність, область застосування і засоби реалізації.

  5. Ультразвуковий спосіб зварювання, сутність, сфера застосування і засоби реалізіції.

  6. Системний підхід до оцінки волого-теплової обробки швейних виробів.

  7. Первинні властивості полімерних текстильних матеріалів і їх прикладне значення стосовно волого-теплової обробки швейних виробів.

  8. Гігротермічні і фізико-механічні властивості полімерних текстильних матеріалів – основа формалізації вимог до процесів волого-теплової обробки швейних виробів.

  9. Фактори, які визначають стадійність та умови забезпечення енергетичної ефективності реалізації процесів ВТО.

  10. Порівняльна енергокінетична характеристика процесів ВТО при використанні сучасного обладнання.

  11. Асортимент клеїв і клейових прокладкових матеріалів, способи виготовлення, область застосування клейової технології.

  12. Основи технології процесів склеювання текстильних і шкіряних матеріалів, операції клейової технології.

  13. Гармонізація підбору клейових прокладкових матеріалів з позицій забезпечення високої якості виготовлення швейних виробів різного асортименту.

  14. Параметризація процесів склеювання деталей одягу з позиції забезпечення необхідної якості (жорсткості, міцності до розшарування формостійкості тощо, мінімізація ризиків при дублюванні.


Розділ «Методи обробки швейних виробів»

Питання:

  1. Загальна характеристика процесу виготовлення швейних виробів. Способи подання інформації про методи обробки швейних виробів.

  2. Методи обробки верхнього жіночого та чоловічого одягу (піджаків, жакетів, пальт, курток, плащів тощо)

    1. Загальна схема збирання

    2. Початкова обробки деталей та вузлів верхнього одягу.

    3. Обробка шлиць.

    4. Методи обробки кишень (прорізних, накладних, кишень, що розташовані у швах, внутрішніх)

    5. Методи обробки бортової прокладки та бортів у верхньому одязі.

    6. Методи обробки комірів та з’єднання їх з виробом.

    7. Методи обробки рукавів та з’єднання їх з виробом.

    8. Методи обробки підкладки, утеплюючої прокладки, плечових накладок та з’єднання їх з виробом.

  3. Методи обробки штанів

3.1 Загальна схема послідовності збирання деталей штанів.

3.2 Початкова обробка основних деталей штанів.

3.3 Методи обробки кишень штанів.

3.4 Методи обробки застібок штанів.

3.5 Методи обробки верхніх зрізів брюк.

3.6. Методи обробки нижніх зрізів брюк.

  1. Методи обробки спідниць.

4.1. Загальна схема збирання деталей спідниць

4.2. Методи обробки застібки спідниць.

4.3. Методи обробки верхніх зрізів спідниць.

    1. Методи обробки низу спідниць.

  1. Методи обробки чоловічих сорочок .

    1. Початкова обробка чоловічих сорочок.

    2. Методи обробки кишень чоловічих сорочок.

    3. Методи обробки застібок чоловічих сорочок.

    4. Методи обробки комірів чоловічих сорочок і з'єднання їх з виробом.

    5. Методи обробки рукавів чоловічих сорочок і з'єднання їх з виробом.

  2. Методи обробки жіночих суконь.

    1. Методи початкової обробки основних деталей суконь.

    2. Методи обробки кишень у сукнях.

    3. Методи обробки застібок у сукнях.

    4. Методи обробки комірів у сукнях і з'єднання їх з виробом.

    5. Методи обробки рукавів у сукнях і з'єднання їх з виробом.

    6. Методи обробки суконь по лінії талії.

    7. Методи обробки низу суконь.

  3. Порівняльний аналіз варіантів методів обробки основних вузлів швейних виробів.


Завдання:

  1. Надати характеристику методів обробки основних вузлів (у вигляді графічних схем збирання) швейного виробу, представленого на рисунку.

  2. На один з вузлів швейного виробу (кишеню, комір, низ рукава, застібка і т.п.), представленого на рисунку надати технологічну послідовність обробки (в табличній формі).

  3. Запропонувати два-три варіанти обробки заданого вузла виробу, представленого на рисунку (надати графічні схеми збирання вузла та операції технологічної послідовності). Провести аналіз запропонованих варіантів.


2^ ПРОЕКТУВАННЯ ШВЕЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ


  1. Розкрити суть організації технологічного процесу підготовчо-розкрійного виробництва з використанням комп’ютерної техніки.

  2. Визначити принципи проектування підготовчо-розкрійного виробництва на швейних підприємствах малої потужності. Розкрити організаційно – технологічний процес підготовчого цеху швейного підприємства малої потужності

  3. Визначити принципи проектування підготовчо-розкрійного виробництва на швейних підприємствах великої потужності. Розкрити та пояснити спільні і відмінні риси конвеєрного потоку та потоку малих серій, навести схеми потоків.

  4. Розкрити організаційно-технологічний процес розкрійного цеху при використанні на операціях настилання тканин напівавтоматичних та автоматичних настилочних комплексів.

  5. Навести порівняльний аналіз організаційно-технологічного процесу експериментального цеху швейного підприємства, яке працює на внутрішній ринок та на давальницький сировині.

  6. Розкрити особливості розрахунку та побудови агрегатно-групових потоків. Навести та розкрити сутність переваг та недоліків агрегатно-групових потоків.

  7. Розкрити організаційно – технологічний процес підготовчого цеху швейного підприємства масового виробництва.

  8. Розкрити та пояснити спільні і відмінні риси конвеєрного потоку та потоку малих серій, навести схеми потоків.

  9. Надати порівняльний аналіз розрахунку конвеєрного потоку з послідовно-асортиментним та циклічним запуском.

  10. Розкрити сутність послідовного, послідовно-асортиментного та циклічного запусків моделей в швейних потоках.



3. ^ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ ТА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ


  1. Контроль якості продукції на стадії розкрійного виробництва. Об’єкти контролю, засоби контролю та критерії якості.

    1. Контроль якості продукції на стадії пошивного виробництва. Об’єкти контролю, засоби контролю та критерії якості.

    2. Визначення сорту швейних виробів різного призначення. Неприпустимі виробничі дефекти.

    3. Номенклатура стандартів на продукцію швейної галузі. Нормативні вимоги до швейних виробів різного призначення.

    4. Сертифікація та оцінювання відповідності продукції.

    5. Номенклатура стандартів ДСТУ ISO серії 9000. Принципи управління якістю та процесний підхід у СУЯ. Сертифікація систем управління якістю.

    6. Статистичні методи контролю та аналізу якості швейних виробів

    7. Послідовність виконання контролю якості готового плечового, поясного одягу, корсетних виробів та комплектів одягу.

    8. Технологічні допуски та похибки вимірювань. Методи вимірювань та засоби вимірювань для контролю якості швейних виробів

    9. Вхідний, вихідний та приймальний контроль якості швейних виробів. Об’єкти контролю, засоби контролю та критерії якості.


4 ^ ТЕХНОЛОГІЯ ПРОЕКТУВАННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ


      1. Основні етапи та принципи розрахунку кусків тканини в  настили за допомогою програмного комплексу.

      2. Основні етапи та принципи виконання розкладок лекал в системі Julivi.

      3. Основні етапи та принципи виконання послідовності та складання схеми розподілу праці за допомогою АРМ Технолога.

      4. Етапи виконання малюнка (моделі та схеми розміщення робочих місць в потоці) в системі Xara/

      5. Основні етапи та принципи  виконання розкладки лекал в системі PAD.


5. ^ КОНСТРУЮВАННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ З ЕЛЕМЕНТАМИ САПР


  1. Функції АРМ конструктора.

  2. Функції АРМ художника-модельєра.

  3. Режими проектування.

  4. Характеристика підсистем САПР одягу.

  5. Види забезпечення САПР.

  6. Периферійні пристрої, які застосовують для автоматизації конструкторських робіт.


6. ^ ОСНОВИ ПРИКЛАДНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ


  1. Характеристика класифікації типових фігур жінок для проектування одягу.

  2. Основні антропометричні точки фігури людини їх назва та місце розташування.

  3. Розмірні ознаки фігури людини для проектування одягу ( їх назва, умовні зазначення).

  4. Характеристика класифікації типових фігур чоловіків для проектування одягу.

  5. Характеристика класифікації типових фігур дітей для проектування одягу.

  6. Як забезпечується захистно-гігієнічна функція при проектуванні одягу різного призначення (плаття, пальта, спецодяг)?

  7. Основні принципи розрахунків теплозахисних властивостей одягу за методикою

проф.Г.М.Кондратьєва.

  1. Основні принципи розрахунків теплозахисних властивостей одягу по методиці ЦНДІШП.


7. ^ ПРОЕКТУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ОДЯГУ


  1. Характеристика видів систем моделей одягу. Їх визначення та структурні схеми будови.

  2. Характеристика принципів проектування систем моделей.

  3. Характеристика етапів проектування асортименту одягу як системи.

  4. Характеристика системи „конструктор” :визначення, алгоритм проектування, структура.


8. ^ ПРОЕКТУВАННЯ ПЛАСТИЧНИХ ФОРМ ОДЯГУ



  1. Загальна характеристика прийомів утворення ПФО.

  2. Загальна характеристика основних факторів, які визначають ПФО.


9. ^ КОНСТРУЮВАННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ


Питання:

  1. Характеристика типової конструкції жіночого плечового одягу. Вихідні дані до побудови креслень основних деталей конструкції. Характеристика типової конструкції жіночого поясного одягу. Вихідні дані до побудови креслень основних деталей конструкції. Характеристика видів прибавок та припусків, які використовуються при конструюванні одягу.

  2. Методи формоутворення, що використовуються при конструюванні сучасного одягу.

  3. Характеристика вимог до проектування одягу промислового виробництва.

  4. Характеристика методів конструювання одягу, які широко використовуються на практиці (сутність, умови застосування, переваги та недоліки).

  5. Характеристика розрахунково-графічного методу (систем крою), як засобу побудови первинних креслень деталей одягу. План побудови креслень основних деталей одягу за даним методом.

  6. Структура існуючого процесу проектування одягу. Характеристика етапів.

  7. Сутність і задачі типового проектування одягу. Поняття базова конструкція, типова конструкція. Їх роль у промисловому виробництві одягу.

  8. Класифікація комірів та капюшонів. Принципи побудови комірів для закритої та відкритої горловини.

  9. Класифікація дефектів одягу. Способи усунення конструктивних дефектів.

  10. Характеристика способів градації лекал деталей конструкцій одягу. Мета процедури градації лекал.

  11. Види промислових лекал. Вимоги до оформлення лекал-еталонів.

  12. Розробка проектно-конструкторської документації та її склад.

  13. Характеристика прийомів конструктивного моделювання І, ІІ, ІІІ видів.

  14. Характеристика конструкцій одягу з рукавами сорочкового типу та його модіфікацій. Способи його модифікації, побудови конструкцій даного типу.

  15. Характеристика конструкцій одягу типу реглан та його модифікацій. Способи побудови конструкцій даного типу.

  16. Характеристика конструкцій одягу з суцільнокроєними рукавами, модифікацій конструкцій даного типу. Способи побудови конструкцій даного типу.


Завдання:

  1. Виконати моделювання деталей конструкції моделі одягу, наданої ескізом на основі базової конструкції у М 1:4. Вказати напрямок нитки основи на деталях.

  2. Виконати розрахунок лінійних вимірів моделі одягу, наданої ескізом. Виконати технічний рисунок даної моделі на основі виконаного розрахунку.

  3. Розробити ескіз моделі одягу з урахуванням властивостей заданого матеріалу. Дати характеристику застосованих методів формоутворення.

  4. Виконати моделювання деталей конструкції моделі одягу, наданої ескізом, та розробити 3 моделі-модифікації на основі її деталей.

  5. Виконати розрахунок лінійних вимірів моделі одягу, наданої ескізом. Виконати моделювання її деталей на основі базової конструкції у М 1:4.

  6. Надати зображення основних типів спідниць (зовнішній вигляд, основні конструктивні деталі і лінії, формотворні елементи).

  7. Надати зображення основних типів брюк за силуетом (зовнішній вигляд, основні конструктивні деталі і лінії, формотворні елементи).

  8. Надати зображення типової конструкції сукні жіночої (зовнішній вигляд, основні конструктивні деталі і лінії, формотворні елементи).

  9. Надати зображення типової конструкції піджака чоловічого (зовнішній вигляд, основні конструктивні деталі і лінії, формотворні елементи).

  10. Запропонувати засоби підвищення технологічності моделі одягу, наданої ескізом.

  11. Виконати побудову похідних деталей моделі верхнього одягу, використовуючи надані основні деталі конструкції.

  12. Виконати градацію лекал наданої конструкції одягу у масштабі 1:1.

  13. Виконати пропорційне зображення деталей моделі одягу, наданої ескізом, та визначити технологічні припуски до контурних ліній деталей.



^ СТРУКТУРА ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ


Випробування проводиться за єдиним білетом, який складається з теоретичної та практичної частин. Кожна частина являє собою комплексне завдання, виконання якого вимагає знань усього циклу конструкторських та технологічних дисциплін.


міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

^ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

КАФЕДРА Технології та конструювання швейних виробів


Затверджую

Ректор КНУД

І.М.Грищенко

______ ” ____________ 2011 р.


^ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ


для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

зі спеціальності 8.05160202 «Конструювання та технології швейних виробів»

шифр назва напряму (спеціальності)


^ Теоретична частина: Визначити концепцію індивідуальної наукової розробки в рамках об’єкта проектування, обґрунтувати її актуальність, ціль і завдання наукових досліджень.

^ Практична частина: Виконати конструкторську та технологічну розробку об’єкту проектування. Визначити критерії якості та об’єкти контролю.


Затверджено на засіданні кафедри технології та конструювання швейних виробів протокол № 8 від " 16 " лютого 2011 року


Зав. кафедри ТКШВ проф. С.М. Березненко

(Підпис)


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДЕЙ


Сума набраних рейтингових балів переводиться в оцінки системи оцінювання ЕСТS . Система передбачає семибальну шкалу (А, В, С, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статичне) визначення цих оцінок


Оцінка

Бали

За шкалою ЕСТS

Пояснення

5-відмінно



90-100

A

Відмінно

(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

4-добре

82-89

B

Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома помилками)




75-81

C

Добре

(в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

3-задовільно

67-74

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)




60-66

E

Достатньо

(виконання відповідає мінімальним критеріям)

2-незадовільно

35-59

FX

Незадовільно

(з можливістю повторного складання)




1-34

F

Незадовільно

(з обов’язковим повторним курсом)



^ ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА


  1. Агошков Л.О. Методи побудови розгорток при проектуванні одягу. К.: УМК ВО, 1991. – 84 с.

  2. Амирова Э.К.,Сакулина О.В. Конструирование одежды. М.: Академія, 2005.-495 с.

  3. Андреева М.В. Еще раз к вопросу выбора САПР для швейного предприятия.// Швейная промышленность 2003.- № 6, с. 18-20.

  4. Андреева М.В., Романюк А.Ю.. Андреева К.Г. САПР «АССОЛЬ»: новая технология ввода лекал в компьютер – «Фотодигитайзер»».// Швейная промышленность.- 2001.- № 1-6.

  5. А.Л.Славінська. Побудова лекал деталей одягу різного асортименту: навчальний посібник для вищих навчальних закладів. – Хмельницький: ТУП, 2000. – 116с.

  6. Баженов В.И. Материалы для швейных изделий. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. - 314 с.

  7. Базюк И.И. Резание и режущий инструмент в швейном производстве. – М.:Л.И., 1980. – 192 с.

  8. Борецька Є.Я. Легкий жіночий і дитячий одяг. К.: Вища шк., 1995. –384 с.

  9. Булатова Е.Б., Размахнина В.В., Ещенко В. Компьютерные технологии проектирования одежды на базе системы «Грация»// Швейная промышленность.- 2000.- № 1, с. 38-40.

  10. Бланк А.Ф., Фомина З.М. Практическая книга по моделированию женской одежды. М.: Легпромбытиздат, 1992. – 256 с.

  11. Білевич А.Ю. Конспект лекцій з дисципліни „проектування пластичної форми одягу” для студентів спеціального 7. 09.1801” КИЇВ КНУТД 2007

  12. Баранова Е., Кынчев М. От виртуального образца до готового изделия…// Швейная промышленность 2003.- № 6, с. 33-35.

  13. Березненко М.П., Головко Д.Б., Савчук Н.Г. Метрологія: історія та сьогодення. – К.: КНУТД, 2002

  14. Березненко С.М., Савчук Н.Г., Арабулі А.Т. Нормативні вимоги до швейних виробів / Методичний посібник до виконання робіт щодо технічного регулювання якості швейних виробів. – К.: КНУТД, 2006

  15. Березненко Н.П., Комиссаров О.Ю. Системы автоматизированного проектирования в легкой промышленности. К., 1992

  16. Білоусова Г.Г., Масловська Л.О. Методи виготовлення спідниць. –К.: КНУТД. 2002. – 32 с.

  17. Білоусова Г.Г., Масловська Л.О. Методи виготовлення штанів. –К.: КНУТД. 2002. – 28 с.

  18. Білоусова Г.Г., Масловська Л.О.Методи виготовлення кишень. –К.: КНУТД. 2003. – 60с.

  19. Білоусова Г.Г., Масловська Л.О. Методи обробки чоловічих сорочок. –К.: КНУТД. 2004. – 32 с.

  20. Білоусова Г.Г., Масловська Л.О. Методи виготовлення суконь з корсетами. –К.: КНУТД. 2005. – 43 с.

  21. Білоусова Г.Г., Масловська Л.О. Методи виготовлення суконь. –К.: КНУТД. 2006. – 86с.

  22. Вакула В.Л., Притыкин Л.М. Физическая химия адгезии полимеров. - М.: Химия, 1984.-224 с.

  23. Веселов В.В., Колотилова Г.В. Методи и средства исследований технологических процессов швейного производства. Учебное пособие. -Иваново: ИвТИ, 1983. - 95 с.

  24. Веселов В.В., Колотилова Г.В. Химизация технологических процессов швейного производства. - М.: Легпромбьітиздат, 1985. - 128 с.

  25. Веселов В.В., Кузьмичев В.Е. Химизация технологических процессов швейного производства. - Иваново: ИвТИ, 1990. -71с.

  26. Г.Г., Літвіненко Г.Є. Організація робочих місць у швейних потоках. Білоусова Навчальний посібник, К.: КНУТД. 2003.- 40 с.

  27. Гриншпан И.Я. Конструирование мужской верхней одежды по индивидуальным заказам. М.: Легпромбытиздат, 1987. – 272с.

  28. ГОСТ 17917-86 «Фигуры мальчиков типовые. Размерные признаки для проектирования одежды.» -М.: Изд-во стандартов, 1986.

  29. ГОСТ 17522-72 «Типовые фигуры женщин. Размерные признаки для проектирования одежды.» -М.: Изд-во стандартов, 1972.

  30. Гумилевская С.А. и др. Организация раскройного производства на швейных фабриках. – М.: Л.И., 1970. – 229 с.

  31. ГОСТ 12807-88 Изделия швейные. Классификация стежков, строчек и швов. – М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1988. – 42 с.

  32. ДСТУ 2027 – 92 “Вироби швейні й трикотажні. Терміни та визначення”. Держстандарт України, Київ.

  33. ДСТУ 2162-93. Технологія швейного виробництва. Термін та визначення. К.: Держстандарт України, 1993. – 13 с.

  34. ДСТУ 2023-91. Деталі швейних виробів. Термін та визначення. К.: Держстандарт України, 1993. – 9 с.

  35. Доможиров Ю.А. и др. Способы внутрипроцессного транспортирования пачек деталей и полуфабрикатов швейных изделий. _ В обзоре: Швейная промышленность, 1979, вып.2

  36. Дунаевская Т.Н., Коблякова Е.Б., Ивлева Г.С. Размерная типология населения с основами анатомии и морфологии: [Учебник для вузов] – М.: Легкая индустрия, 1980. –216с.

  37. Ермаков А.С. Оборудование швейных предприятий. – М.: Издательский центр «академия», 2004. – 432 с.

  38. Единая методика конструирования одежды СЭВ (ЕМКО СЭВ). Теоретические основы. Том 1. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1988. – 165 с.

  39. Ермакова К.И. Основные, производные и подсобные лекала для женского пальто. М. 1968. С-115.

  40. Жаров А. Железо ІВМ 99 или все о современном компьютере. М.: Микроарт, 1999. – 352 с.

  41. Зак И.С. и др. Справочник по швейному оборудованию. – М.: Легкая индустрия, 1981. – 272 с.

  42. Кузьмичев В.Е., Веселов В.В. Управление процессами клеевых соединений деталей одежды. Текст лекций. -Иваново: ИХТИ, 1989.- 64 с.

  43. Кардашов В.А., Петрова А.П. Полимерньые клей. - М.: Химия, 1985. - 256 с.

  44. Коблякова Е.Б., Ивлева Г.С., Романов В.Е. и др. Конструирование одежды с элементами САПР. – М.: Легпромбытиздат, 1988. – 464 с.

  45. Комиссаров О.Ю., Скирута М.А. и др. Прогрессивное оборудование и компьютерные системы в производстве одежды. К., 1992

  46. Комиссаров О.Ю., Скирута М.А. Одежда и компьютер. – М.: Легпромбытиздат, 1991

  47. Кобурн Дж. Эффективная работа с Corel 7. СПб.: Питер, 1997.

  48. Кынчев М., Нутрихина Н. Швейная САПР лицом к конструктору.// Швейная промышленность 2003.- № 4, с. 31-34.

  49. Коробцева Н.А. САПР одежды: исторический экскурс и обзор существующих систем. //Текстильная промышленность, 2003.- № 6,С. 63 - 65.

  50. Козлова Т.В., Ритвинська Л.Б.,Тимашева З.Н. Моделирование и художественное оформление женской и детской одежды. – М. ЛЕГПРОМБЫТИЗДАТ, 1990-320.

  51. Кокеткин П.П. и др. Пути улучшения качества изготовления одежды. – М.: Легпромбытиздат, 1989. – 234с.

  52. Кокеткин П.П. Промышленная технология одежды. – М.: Легпромбытиздат, 1982. – 640с.

  53. Крючкова Г.А. Технология и материалы швейного производства. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 384 с.

  54. Лазарев В.А. Система проектирования одежды “ЛЕКО”.// Швейная промышленность 2005.- № 1, с. 33-36.

  55. Лабораторный практикум по технологии швейных изделий. Под ред. Меликова Е.Х. – М.: Легкая индустрия, 1988. – 272 с.

  56. Мигальцо И.И. и др. Термические процессы в швейной промышленности. – К.: Техника.- Б.: Мюсаки, 1977. – 211 с.

  57. Мотейл В. Машины и оборудование в швейном производстве. – М.: Легпромбытиздат, 1986. – 240с.

  58. Мартынова А.И. Автоматизированное проектирование одежды //Швейная промышленность, 2005.- № 1, С. 37-38.

  59. Методика конструирования женской верхней одежды. ЦНИИШП. М.: ЦНИИТЭИлегпром, 1980. – 127 с.

  60. Методичні вказівки до виконання дипломного проекту для студентів спеціальності 7.091801-Швейні вироби/Упор.О.І.Поліщук та ін. К.:КНУТД,2004.- 60 с.

  61. Методичні вказівки до виконання лабораторних та самостійних робіт з дисципліни “Конструювання виробів” для студентів спеціальності 6.091801 – Швейні вироби всіх форм навчання. Частина 1. /Упор. О.І.Поліщук та ін. – К: КНУТД, 2007. – 98 с.

  62. Меликов Е.Х., Мурыгин В.Е. Лабораторный практикум по технологии швейных изделий: Учебн. пособие.- М.: Легпромбытиздат, 1988.- 272 с.

  63. Мельник П.В., Свищов М.В., Скрипка В.К. Лабораторний практикум з основ технології, обладнання та оргашзації технологічного процесу виготовлення швейних виробів.- К.: Перун, 1997.- 240 с.

  64. Матузова Е.М., Гончарук Н.С., Соколова Р.Н. Разработка конструкций изделий по моделям. М.: Легкая индустрия, 1975. – 248 с.

  65. Методические указания по оформлению лекал-эталонов и технической документации. КТИЛП, 1989.

  66. Матузова Е.М., Гончарук Н.С., Соколова Р.Н. Разработка конструкций изделий по моделям. М.: Легкая индустрия, 1975. – 248 с.

  67. Наумович С.В., Эглит Л.А. Проектирование одежды с использованием САПР «Комтенс». //Швейная промышленность, 2002.- № 4, С. 17-18.

  68. Основы промышленной технологии поузловой обработки верхней одежды.-М.: Лег. индустр. 1978. – 560 с.

  69. Основы промышленной технологии поузловой обработки легкой женской и детской одежды.- М.: Лег. индустр. 1975.

  70. Основы промышленной технологии поузловой обработки верхних сорочек и белья.- М.: Лег. индустр. 1975.

  71. Основи прикладної антропології та біомеханіки. Конспект лекцій для студ спец. 7.091801 «Швейні вироби» напрямку 0918 «легка промисловість» денної та заочної форм навчання. І частина /Упор.: Т.А.Пурчіношвілі, О.В. Гладкіх, О.П.Сидоренко – К.: КНУТД, 2006. – 48 с. Укр.. мовою.

  72. Основи прикладної антропології та біомеханіки. Конспект лекцій для студ спец. 7.091801 «Швейні вироби» напрямку 0918 «легка промисловість» денної та заочної форм навчання. ІІ частина /Упор.: Т.А.Пурчіношвілі, О.В. Гладкіх, О.П.Сидоренко – К.: КНУТД, 2006. – 36 с. Укр.. мовою.

  73. ОСТ 17-67-71 «Изделия швейные. Измерения типовых фигур мальчиков.» -М.: Изд-во стандартов, 1971.

  74. ОСТ 17-326-81 «Изделия швейные, трикотажные, меховые. Типовые фигуры женщин. Размерные признаки для проектирования одежды.» -М.: Изд-во стандартов, 1981.

  75. ОСТ 17-325-86 «Изделия швейные, трикотажные, меховые. Типовые фигуры мужчин. Размерные признаки для проектирования одежды.» -М.: Изд-во стандартов, 1987.

  76. Отделка хлопчатобумажных тканей. Справочник. ч. І. под ред.Мельникова Б.Н., ч. 2 под ред. Егорова Н.В. - М.: Легпромбытиздат, 1991.-346 с.

  77. Остапенко Н.В., Колосніченко М.В. Нормативне забезпечення з оцінювання відповідності – К.: КНУТД, 2007 (НД6В)

  78. Першина Л.П. и.др. Технология швейного производства. – М.: Легпромбытиздат, 1991. – 415с.

  79. Промышленная технология одежды: Справочник / П.П.Кокеткин и др.. – М.: Легпромбытиздат, 1988. – 640 с.

  80. Петров А.В., Черненький В.М. Проблемы и принципы создания САПР. М., 1990.

  81. Поліщук О.І. Дизайн одягу промислового виробництва. К.:КНУТД,2001.- 59 с.

  82. Размерная типология населения стран-членов СЭВ/ Ю.С.Куршакова, П.И.Зенкнвич, Т.Н.Дунаевская и др. –М.:Легкая индустрия,1974. – 440с.

  83. Рахманов Н. А.. Стаханова С. И. Устранение дефектов одежды. М.: Легкая индустрия, 1985.-128 с.

  84. Родионова О.Л. Современные подходы и методы компьютерного проектирования одежды в САПР «Автокрой».// Швейная промышленность 1999.- № 6, с. 29-30.

  85. Рогова А.П., Табакова А.И. Изготовление одежды повышенной формоустойчивости. М.: Легкая индустрия, 1979. – 184 с.

  86. Рябуха В.Н., Морозов И.Ю., Костюкевич А.И., Головацкий В.В., Кашура А.Л. «JULIVI» - система, созданная профессионалами фирмы «САПРЛЕГПРОМ».// Легка промисловість. – 2002.- №2, с. 20-21.

  87. Савчук Н.Г., Березненко С.М., Березненко М.П. Квалітологія швейного виробництва. – К. : Арістей, 2006

  88. Савчук Н.Г., Гордієнко В.П. Збірник нормативних документів на контроль якості швейних виробів– К.: КНУТД, 2001 (НД3)

  89. Савостицкий А.В. и др. Технология швейных изделий. – М.: Легкая промышленность, 1982. – 439 с.

  90. Справочник по швейному оборудованию / Зак И.С. и др. – М.: Легкая индустрия, 1981.- 272 с.

  91. Справочник по подготовке и раскрою материалов при производстве одежды. Под ред. Галынкера И.И. – М.:Л.И., 1980. – 272 с.

  92. Саламатова С.М. Конструирование одежды. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 272 с.

  93. Сердюкова Т.С. Конструирование легкого платья и белья.М.: Легкая индустрия, 1968. – 496 с.

  94. Сушан А.Т., Поліщук О.І., Трунова О.Л. Конструктивне моделювання деталей одягу. КНУТД. 2003. – 68с.

  95. Смирнов М.И., Павлов В.С., Кудряшов В.Н. Конструирование мужской верхней одежды. М.: Легкая индустрия, 1977.-248с.

  96. Справочник по конструированию одежды. Под ред. Кокеткина П.М. Легкая и пищевая промышленность. 1982. С-376.

  97. Труханова А.Т. Основы технологии швейного производства. –М.: Высш.шк., 2002. – 336 с.

  98. Тимашева З.Н. Технология швейного производства.- М.: МТИЛП, 1985, - 383с.

  99. Тайц А.М., Тайц А.А. Проектирование программного обеспечения САПР. М., 1990.

  100. Тайц А.М., Тайц А.А. Corel Xara 2,0 графика для Internet, офиса и полиграфии. С-Пб.: БХВ – Санкт-Петербург, 1999. – 336 с.

  101. Типовая техническая документация по конструированию, технологии изготовления, организации производства и труда, основным и прикладным материалам, применяемым при изготовлении женского пальто. М. 1983.

  102. Третьякова Л.И. и др. Поузловая обработка легкой женской и детской одежды.- К.: Техника, 1981. -345 с.

  103. Третьякова Л.И., Матус К.С. Технологія одягу масового виробництва.- К.: Вища шк., 1971. – 356 с.

  104. Федоров Б.С, Гуляев Н.Б. Проектирование программного обеспечения САПР. М., 1990.

  105. Флерова Л.Н. и др. Технология и оборудование швейно-трикотажного производства. – М.: Высшая школа, 1986. – 256 с.

  106. Цимбал Т. В. Антропометрична стандартизація проектування одягу: Монографія. — К.: КНУТД, 2004. — 148 с.

  107. Шершнева Л.П. Конструирование женских платьев. М.: Легпромбытиздат, 1991. – 256 с.

  108. Шершнева Л.П., Рогова А.Н. Проектирование и производство женского платья. – М. Легкая и пищевая промышленность, 1983. С-286.

  109. Шишова В.А. и др. Технология швейного производства. – М.: Легпромбытиздат, 1985, -376 с.

  110. Янчевская Е.А. Конструирование одежды. М., 1986. – 444 с.

  111. Яцук А.А., Морочко В.А. Серийные приспособления малой механизации. – Ж. Швейная промышленность, 1984, №3, С. 23-25.




Схожі:

Затверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую Ректор кнутд д е. н., проф І. М. Грищенко “ “ 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” зі спеціальності 03050801 “Фінанси І кредит”
Державними екзаменаційними комісіями. До вступних випробувань допускаються особи, які мають базову освіту освітньо-кваліфікаційного...
Затверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую ректор кнутд І. М. Грищенко 2012 р. Програма фахових вступних випробувань
«Електронні системи» проводяться у вигляді письмового іспиту. Завдання для фахового вступного випробування розроблені у тридцяти...
Затверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст зі спеціальності
Вступний іспит на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» складається з основних спеціальних предметів, які визначають фахову...
Затверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую Ректор кнутд проф. Грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на скорочену форму навчання на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр галузь знань
«Текстильна та легка промисловість» за напрямом 051601 «Технології та дизайн текстильних матеріалів» передбачено проведення фахових...
Затверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую ректор кнутд І. М. Грищенко 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр (спеціаліст) зі спеціальності 7(8). 03050201 «Економічна кібернетика» рекомендовано розглянуто та схвалено
Мета вступного іспиту зi спецiальностi Економiчна кібернетика – виявлення знань за напрямками професійної дiяльностi бакалавра та...
Затверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую ректор кнутд І. М. Грищенко 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр (спеціаліст) зі спеціальності 7(8). 03050201 «Економічна кібернетика» рекомендовано розглянуто та схвалено
Мета вступного іспиту зi спецiальностi Економiчна кібернетика – виявлення знань за напрямками професійної дiяльностi бакалавра та...
Затверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую ректор кнутд І. М. Грищенко 2012 р. Програма фахових вступних випробувань
«Електронні системи» проводяться у вигляді письмового іспиту. Завдання для фахового вступного випробування розроблені у тридцяти...
Затверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності
У ході проведення іспиту серед абітурієнтів, котрі отримали диплом бакалавра у галузі знань «Текстильна та легка промисловість» за...
Затверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр з напряму 030601 «Менеджмент організацій І адміністрування»
Мета вступного іспиту – є встановлення рівня теоретичних знань, практичних умінь і навичок, необхідних для опанування навчальних...
Затверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую ректор кнутд І. М. Грищенко 2012 р. Програма фахових вступних випробувань
Окр молодшого спеціаліста проводяться у вигляді письмового іспиту. Завдання для фахового вступного випробування розроблені у десяти...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи