Затверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності icon

Затверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності




НазваЗатверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності
Сторінка1/9
Дата24.12.2012
Розмір0.51 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ








Затверджую

Ректор КНУТД

_________Грищенко І.М.

“____”____________2011 р.




Програма фахових вступних випробувань


на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

зі спеціальності 8.05160101 «Технології та дизайн трикотажу»

шифр назва спеціальності



РЕКОМЕНДОВАНО

вченою радою факультету

технологій легкої промисловості

(повна назва факультету)


Протокол № 7

від “_21_” ___12_____ 2011 р.

Декан факультету ТЛП Зубкова Л.І.
^

Розглянуто та схвалено

на засіданні кафедри технології трикотажного виробництва

(повна назва кафедри)

Протокол № 7

від “ 19 ” ___12__ 2011 р.


Зав. кафедри ТТВ

Галавська Л.Є.



Київ – 2011

Вступ


Процедурою зарахування абітурієнтів на навчання на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр передбачено проведення фахових вступних випробувань. У ході проведення іспиту серед абітурієнтів, котрі отримали диплом бакалавра у галузі знань «Текстильна та легка промисловість» за напрямом «Технологія і дизайн текстильних матеріалів» зі спеціальності «Технологія і дизайн тканин і трикотажу», виявляється рівень фахової підготовки.

Програмою передбачено включення до орієнтовного переліку питань з дисциплін професійно-орієнтованого блоку. А саме: «Основи теорії в’язання», «Основи теорії в’язання візерункового трикотажу», «Основи технології виробів заданої форми» та «Функціональні групи в’язальних машин».

Крім того, до завдань для фахового вступного випробування для зарахування на навчання включено питання з дисципліни «Методи та засоби досліджень», що дозволяє перевірити рівень знань абітурієнтів для подальшого їх застосування під час планування та проведення експериментальних досліджень наукового характеру з метою виконання випускової кваліфікаційної магістерської роботи.

Вступне випробування проводиться у письмовій формі. Білет складається з одного теоретичного завдання фахового спрямування та одного практичного завдання науково-дослідного характеру. На надання письмової відповіді абітурієнту відводиться 2 години.

Зарахування на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр за держзамовленням чи на контрактній основі здійснюється на підставі оцінки, одержаної на фахових вступних випробуваннях. Крім того, враховується наявність диплома бакалавра з відзнакою; оцінка, отримана на випускному фаховому державному іспиті; середній бал залікової книжки під час навчання на освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр та екзаменаційні оцінки з профілюючих дисциплін: «Основи теорії в'язання», «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу», «Основи технології виробів заданої форми» та «Функціональні групи в'язальних машин».


^ Опис основних розділів та їх короткий зміст

До завдань з фахового вступного іспиту внесено питання з наступних основних профілюючих дисциплін: «Основи теорії в’язання», «Основи теорії в’язання візерункового трикотажу», «Основи технології виробів заданої форми» та «Функціональні групи в’язальних машин». Перевірка рівня засвоєння знань із зазначених дисциплін та вміння розв’язувати основні технологічні задачі дозволяє з’ясувати питання щодо можливості зарахування абітурієнта на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр. Абітурієнт – фахівець у галузі знань «Текстильна та легка промисловість» за напрямом «Технологія і дизайн текстильних матеріалів» повинен бути обізнаним у теорії в’язання трикотажу в цілому та візерункового зокрема, в технології вироблення виробів заданої форми, орієнтуватися у функціональних групах в’язальних машин різного типу і модифікації, вміти планувати та проводити експериментальні дослідження наукового характеру, передбачені у текстильній галузі. З метою підготовки до складання вступного випробування для зарахування на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр абітурієнт повинен підготуватися за наступними п'ятьма розділами.


Розділ 1. Основи теорії в’язання

Предметом даної навчальної дисципліни є трикотаж, в’язальні машини.

Метою навчальної дисципліни є навчити студентів вирішувати питання вибору способів петлетворення, типу і класу в’язальних машин, розробляти технологію в’язання для створення трикотажу високої якості. Сформувати у них глибокі знання теорії процесів в’язання, структури і властивостей трикотажу головних і похідних переплетень. Розвити у студентів вміння аналізувати кожну операцію процесу петлетворення і її вплив на якість в’язання трикотажу, визначити і розрахувати параметри трикотажу головних і похідних переплетень, обґрунтовано вибирати лінійну густину нитки або пряжі для в’язальних машин різних класів.

У результаті вивчення курсу студенти повинні:

знати:

  • терміни, які використовуються в трикотажному виробництві;

  • історію виникнення і розвитку трикотажного виробництва;

  • загальне поняття трикотаж, трикотаж кулірний і основов’язаний; основні параметри трикотажу;

  • суть процесу петлетворення; процеси петлетворення при трикотажному, в’язальному і основов’язальному способах;

  • поняття про клас в’язальних машин;

  • особливості процесів петлетворення на двофонтурних машинах;

  • суть кожної операції процесу петлетворення і особливості її виконання;

  • співвідношення між товщиною нитки і класом машини;

  • класифікацію переплетень трикотажу;

  • геометричні параметри трикотажу;

  • поняття про геометричну модель петлі трикотажу;

  • трикотаж переплетення гладь, його геометрична модель, методи розрахунку параметрів; властивості: розтяжність, міцність, розпускальність, закручуваність країв, орієнтація петельних рядів і петельних стовпчиків у полотні;

  • особливості будови, геометричні моделі і властивості трикотажу переплетення ластик;

  • будова і властивості трикотажу двовиворітних переплетень;

  • особливості будови і властивостей трикотажу основов’язаних головних переплетень; принципи складання графічного і аналітичного записів переплетення;

  • особливості будови і властивостей трикотажу похідних переплетень;

  • механічні властивості трикотажу з урахуванням властивостей пряжі і ниток.

вміти:

  • визначити тип і клас будь-якої в’язальної машини, петлетвірні органи і спосіб петлетворення, систему петлетворення;

  • намалювати схему процесу петлетворення (10 операцій);

  • змінювати технологічні параметри в’язання трикотажу на в’язальних машинах, глибину кулірування, натяг нитки;

  • визначити довжину нитки в петлі безпосередньо на в’язальній машині;

  • встановити причину виникнення дефектів трикотажу при порушенні окремих операцій процесу петлетворення;

  • визначити лінійну щільність нитки або пряжі в залежності від класу в’язальної машини і способу петлетворення;

  • визначати вид переплетення зразків трикотажу підкласів головних і похідних переплетень;

  • розрізняти лице і виворіт трикотажу, петельний ряд і петельний стовпчик;

  • зарисувати структуру і скласти графічний запис переплетення, аналітичний запис основов’язальних переплетень;

  • визначати експериментально параметри трикотажу: довжину нитки в петлі (), кількість петельних стовпчиків на 100 мм (NС), кількість петельних рядів на 100 мм (NР), поверхневу щільність(ms);

  • розрахувати основні параметри структури трикотажу головних і похідних переплетень в петлі (), щільності (NС, NР), коефіцієнт співвідношення щільностей (с), поверхневу щільність (ms), модуль петлі ().

Курс побудований як узагальнюючий і дозволяє вивчити технологічні основи трикотажного способу виробництва текстильних виробів, незалежно від конструктивних модифікацій, що використовуються у виробництві в’язальних машин.

Основою для вивчення курсу „Основи теорії в’язання” є цикл природничо-наукових, фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, перелік яких приведений у навчальному плані для спеціальності „Технологія і дизайн тканин і трикотажу”

Розділ 2. Основи теорії в’язання візерункового трикотажу

Предметом зазначеної навчальної дисципліни є трикотаж візерункових та комбінованих переплетень та в'язальне обладнання, на котрому можливе його виготовлення.

Метою вивчення навчальної дисципліни є навчити студентів вирішувати питання щодо розробки технології в'язання того чи іншого візерункового переплетення на в'язальному обладнанні; розширення асортименту та поліпшення якості трикотажних виробів; проектування та розрахунку візерунків. Сформувати у них глибокі знання будови, властивостей та технології виготовлення візерункових і комбінованих переплетень на різних типах в'язального обладнання. Розвивати у студентів вміння визначити на підставі зразка трикотажу вид візерункового чи комбінованого переплетення та, виходячи з розміру рапорту, встановити параметри механізму візерункотворення; розрахувати параметри петельної структури візерункового чи комбінованого переплетення та заправну карту на їх виготовлення на в'язальному обладнанні.

У результаті вивчення даної дисципліни студенти повинні

знати:

  • класифікації трикотажу візерункових та комбінованих переплетень;

  • узорні ефекти на трикотажі візерункових та комбінованих переплетень;

  • елементи структури трикотажу візерункових переплетень;

  • будову та властивості трикотажу візерункових і комбінованих переплетень;

  • принцип одержання візерункових переплетень на в'язальному обладнанні різних типів;

  • процес петлетворення трикотажу вказаних переплетень;

  • різновиди того чи іншого візерункового переплетення;

  • конструкції механізмів візерункотворення;

  • способи відбору робочих органів;

  • основи проектування та розрахунку візерунків;

вміти:

  • встановлювати на підставі структури вид візерункового чи комбінованого переплетень;

  • розрахувати можливі розміри рапорту виходячи з параметрів механізму візерункотворення;

  • розробити патрон візерунка;

  • відтворити графічний запис візерункового чи комбінованого переплетення на основі розробленого патрона візерунка;

  • розраховувати параметри петельної структури вказаних переплетень;

  • розраховувати заправну карту на виготовлення візерункового чи комбінованого переплетення;

  • здійснити необхідні переключення клинів на виготовлення того чи іншого візерункового чи комбінованого переплетення.

Основою для вивчення дисципліни «Основи теорії в'язання візерункового трикотажу» є знання та вміння, одержані під час вивчення наступних професійно-орієнтованих дисциплін нормативної частини: «Основи технології трикотажу», «Основи теорії в'язання», а також загально-інженерних та загально-технічних дисциплін, перелік яких наведений у навчальному плані підготовки спеціалістів освітньо-кваліфікаційного рівня – бакалавр зі спеціальності «Технологія і дизайн тканин і трикотажу».

Курс побудований як узагальнюючий і дозволяє студентам вивчити принцип одержання візерункових та комбінованих переплетень на в'язальному обладнанні різного типу незалежно від їх конструктивних модифікацій.


Розділ 3. Основи технології виробів заданої форми

Предметом даної навчальної дисципліни є трикотажні вироби, в’язальні машини.

Метою дисципліни є надання студентам теоретичних знань та практичних навиків по технології виготовлення трикотажних виробів напіврегулярним та регулярним способами та технології в’язання суцільнов’язаних виробів.

В результаті вивчення курсу студенти повинні

знати:

    • види трикотажних виробів заданої форми;

    • способи виробництва трикотажних виробів та їх техніко-економічну оцінку;

    • способи надання виробам заданої форми в процесі в’язання;

    • способи в’язання початкових рядів в виробах заданої форми на плоскофангових машинах, рукавичних автоматах, панчішно-шкарпеткових автоматах, котонних машинах , ластичних автоматах та основов’язальних машинах;

    • способи зміни ширини в’язання при в’язанні варобів по контуру;

    • способи в’язання об’ємних виробів;

    • способи в’язання п’яток та мисків панчішних виробів;

    • технологію в’язання панчішно-шкарпеткових виробів;

    • технологію в’язання рукавичних виробів;

    • технологію в’язання купонів на ластичних автоматах, круглов’язальних машинах, плокофангових машинах;

    • технологію в’язання деталей виробу на котонних машинах;

вміти:

  • розробити технологію в’язання початкових рядів в виробах заданої форми;

  • розробити технологію в’язання деталей виробу на котонній машині;

  • розробити технологію в’язання купонів на круглов’язальних машинах;

  • розробити технологію в’язання панчішно-шкарпеткових виробів на панчішно-шкарпеткових автоматах;

  • розробити технологію в’язання рукавичних виробів на рукавичних автоматах;

  • робити порівняльний аналіз техніко-економічних показників при виготовленні виробів розкрійним, регулярним та напіврегулярним способами.

Основою для вивчення курсу „Основи технології виробів заданої форми” є цикл природничо-наукової підготовки та цикл професійної та практичної підготовки включаючи такі дисципліни як „Основи теорії в’язання ” та “Основи теорії в’язання візерункового трикотажу”.


Розділ 4. Функціональні групи в’язальних машин

Предметом навчальної дисципліни є функціональні групи в’язальних машин.

Метою вивчення навчальної дисципліни є навчити студентів опановувати технологічними можливостями в’язального устаткування будь-яких типів, оцінювати конструктивні особливості функціональних груп в’язального устаткування, які визначають якість виготовленої продукції та продуктивність устаткування.

В результаті вивчення курсу студенти повинні:

знати:

  • склад функціональних груп в’язального устаткування;

  • принципи дії кожної функціональної групи та методи регулювання їх роботи;

  • вимоги до кожної функціональної групи;

вміти:

  • визначити технічні і технологічні можливості в’язального устаткування будь якого типу;

  • встановити ступінь відповідності технічних можливостей функціональних груп устаткування технологічним і механічним вимогам до них;

  • встановити місця регулювання окремих вузлів і механізмів в’язального устаткування і їх призначення;

  • аналізувати принципи дії окремих механізмів, що входять до складу функціональних груп в’язального устаткування.

Основою для вивчення курсу „Функціональні групи в'язальних машин” є цикл природничо-наукової підготовки та цикл професійної та практичної підготовки, що включає такі дисципліни як „Основи теорії в’язання ”, “Основи теорії в’язання візерункового трикотажу” та “Основи технології виробів заданої форми”.


Розділ 5. Методи та засоби досліджень та НДРС

Предметом навчальної дисципліни є методи і засоби виконання наукових досліджень у галузі технології трикотажного виробництва.

Метою вивчення навчальної дисципліни є здобуття знань в галузі наукових досліджень, їх виконання із застосуванням теоретичних та експериментальних досліджень, а також здобуття навичок виконання експериментальних робіт із застосуванням спеціальної дослідницької апаратури.

В результаті вивчення курсу студенти повинні:

знати:

  • типи НДР за призначенням та обсягом;

  • види експериментів та методи їх планування і обробки експериментальних даних;

  • сучасні методи та засоби виконання НДР;

вміти:

  • обрати тему НДР та скласти бібліографію;

  • спланувати попередній і систематичний експерименти і обробити їх результати;

  • одержати кореляційну однофакторну математичну модель (КОФМ) на базі пасивного експерименту;

  • одержати регресійну однофакторну математичну модель (РОФМ) на базі активного експерименту;

  • виконати реферативний огляд за вказаного керівником темою та зробити доповідь на семінарі.

Курс Методи та засоби досліджень та НДРС у відповідності з навчальним планом вивчається у двох семестрах і є по суті основами наукових досліджень, якими повинні опанувати студенти.


^ Орієнтовний перелік питань, що виносяться

на фахове вступне випробування

  1. Дати характеристику й проаналізувати процес петлетворення при трикотажному способі. Як можна змінювати довжину нитки в петлі на машинах при трикотажному способі?

  2. Дати характеристику й проаналізувати процес петлетворення при в'язальному способі. Як можна змінювати довжину нитки у петлі на машинах при в'язальному способі ?

  3. Проаналізувати особливості основов'язального процесу петлетворення на машинах з крючковими голками. Визначити, від яких факторів залежить довжина нитки в петлі на основов'язальних машинах.

  4. Аналіз операції замикання. Замикання безпосереднє, зосереджене, загальне, фронтальне та послідовне. Визначити сили, що діють на петлю під час виконання цієї операції. Вплив цієї операції на якість трикотажу та продуктивність обладнання.

  5. Аналіз операції прокладення нитки. Прокладання періодичне та послідовне. Петельний та голковий кути подачі нитки. Особливості прокладання нитки на основов'язальних машинах. Вплив цієї операції на якість трикотажу та продуктивність обладнання.

  6. Аналіз операції кулірування. Визначити натяг нитки при куліруванні на різних її відрізках. Кут кулірування. Визначити, від чого залежить кількість платин, що одночасно виконують операцію кулірування. Кулірування з віддачею та без віддачі, просте та складне. Вплив операції кулірування на якість трикотажу.

  7. Аналіз операції скидання. Скидання при трикотажному та в'язальному способах петлетворення. Визначити сили, що діють на петлі під час операції скидання. Дати оцінку, як впливають на цю операцію такі характеристики пряжі, як волокнистий склад, крутка, товщина. Обґрунтувати необхідність деяких змін у конструкції голок для полегшення виконання цієї операції.

  8. Аналіз будови та властивостей трикотажу головних кулірних переплетень (розпускальність, закручуваність, розтяжність, міцність). Теоретична модель трикотажу переплетення гладь та методи проектування параметрів.

  9. Аналіз будови та властивостей трикотажу одинарних похідних основов'язаних переплетень двотрико та тритрико. Дати графічні та аналітичні записи цих переплетень.

  10. Аналіз будови та властивостей одинарних головних основов'язаних переплетень ланцюжок, трико, атлас. Дати графічні та аналітичні записи переплетень.

  11. Аналіз будови та властивостей трикотажу похідних кулірних переплетень. Визначити, як впливає структура переплетень на такі властивості трикотажу, як розпускальність, закручуваність, розтяжність.

  12. Кулірний гладкий і перемінний платирований трикотаж. Будова, властивості, правила платировки. Назвіть способи виготовлення трикотажу перемінної платировки.

  13. Основов’язаний платирований трикотаж. Будова, властивості трикотажу гладкої та перемінної платировки. Способи виготовлення (правила платировки).

  14. Будова та властивості одинарного та подвійного гладкого трикотажу пресових переплетень (фанг, напівфанг). Графічний запис, приклад з схематичним розставленням клинів. Способи одержання на машинах з крючковими та язичковими голками.

  15. Трикотаж жакардових переплетень, його види та принцип виготовлення.

  16. Способи виготовлення кулірного трикотажу футерованих переплетень на машинах з крючковими і язичковими голками. Навести приклад.

  17. Способи виготовлення кулірного трикотажу плюшевих переплетень на машинах з крючковими і язичковими голками.

  18. Трикотаж філейних переплетень, його види і способи виготовлення.

  19. Проаналізувати способи виробництва трикотажних виробів та дати їх техніко-економічну оцінку.

  20. Розробити та проаналізувати структуру початкових рядів при в'язанні виробу на панчішному автоматі ЧА.

  21. Розробити та обґрунтувати в'язання перехідних рядів на плосков'язальних машинах.

  22. Проаналізувати технологію в'язання класичної п'ятки на односистемному панчішному автоматі.

  23. Проаналізувати групи та види панчішних виробів.

  24. Проаналізувати види мисків панчішно-шкарпеткових виробів та способи їх в'язання.

  25. Проаналізувати умови взаємодії п'ятки робочого органу при послідовному процесі петлетворення з клином в'язального замка та встановити вимоги до механічного та технологічного кутів кулірування.

  26. Проаналізувати взаємодію робочих органів котонної машини при петлетворенні та встановити вплив їх розмірів на величину їх переміщень.

  27. Проаналізувати взаємодію робочих органів круглопанчішного автомата та встановити вплив їх розмірів на продуктивність автомату.

  28. Проаналізувати взаємодію робочих органів основов'язальних машин з крючковими голками та встановити вплив розмірів голки на продуктивність в'язальної машини.

  29. Проаналізувати умови пасивної ниткоподачі на в'язальних машинах та встановити складові, які обумовлюють величину натягу нитки.

  30. Проаналізувати принцип дії дискового та барабанного механізму візерункотворення та встановити їх технологічні можливості.

  31. Яка математична модель називається статичною?

  32. Який тип математичної моделі застосовується для встановлення залежності міцності трикотажу від маси?

  33. До якого типу перетворювачів деформації відноситься тензодатчик?

  34. Яка математична модель називається динамічною?

  35. Яка математична модель підходить для описання залежності міцності трикотажу від затискної довжини на розривній машині?

  36. Яким повинно бути співвідношення частоти досліджуваного процесу та власної частоти коливань тензометричної вимірювальної системи?

  37. Яка математична модель називається детермінованою?

  38. Який експеримент необхідно застосовувати для визначення залежності довжини нитки у петлі трикотажу від глибини кулірування та сили відтягування полотна?

  39. Які вимоги повинен задовольняти пружний елемент тензометричного пристрою?

  40. Який пружний елемент тензометричного пристрою має найбільшу жорсткість?

  41. Яка математична модель називається регресійною?

  42. Який процес зветься стаціонарним?

  43. Які умови застосування методу регресійного аналізу?

  44. Як встановлюється відтворюваність дослідів?

  45. Який критерій застосовують для визначення відповідності емпіричного розподілу теоретичному нормальному розподілу?

  46. Який критерій застосовують для визначення різко відмінних експериментальних значень?

  47. Як визначається адекватність одержаних математичних моделей експериментальним даним?

  48. Як визначається значущість коефіцієнтів регресії?

  49. Які існують методи планування експерименту?

  50. В чому полягає метод класичного планування експерименту?

  51. В чому суть факторного планування експерименту?



Критерії оцінювання відповідей

Оцінювання відповідей здійснюється за шкалою ECTS

^ Оцінка «А» (Відмінно) ставиться абітурієнту за відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок. У такому випадку письмова робота з фахового вступного випробування повинна містити вичерпну відповідь як на теоретичне завдання фахового спрямування, так і на завдання науково-дослідного характеру з усіма необхідними рисунками чи кресленнями. Усі завдання білету повинні бути бездоганно та охайно виконані.

^ Оцінка «В» (Дуже добре) ставиться абітурієнту за виконання вище середнього рівня з кількома помилками. При цьому письмова робота повинна містити повну відповідь на теоретичне питання фахового спрямування і на завдання науково-дослідного характеру. Допускаються деякі неточності у виконанні рисунків та під час відповіді на друге завдання.

^ Оцінка «С» (Добре) ставиться абітурієнту за у загальному вірне виконання з певною кількістю помилок. У такому разі можлива відсутність необхідних рисунків чи креслень при наданні повної відповіді на теоретичне питання. Передбачається припущення абітурієнтом декількох несуттєвих помилок під час відповіді на завдання науково-дослідного характеру.

^ Оцінка «D» (Задовільно) ставиться абітурієнту за непогане виконання завдання, але зі значною кількістю помилок. У такому разі відповідь на теоретичне питання не повна, завдання науково-дослідного характеру висвітлене зі значною кількістю суттєвих помилок.

^ Оцінка «E» (Достатньо) ставиться абітурієнту за виконання завдання за мінімальним критерієм. У такому випадку можливе виконання лише одного завдання білету, або при наявності відповіді на обидва завдання з припущенням грубих помилок та за відсутності необхідного графічного матеріалу чи креслень.

^ Оцінка «F» (Незадовільно) ставиться у випадку відсутності правильної відповіді на обидва завдання білету. З такою оцінкою абітурієнт не може бути зарахованим на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр.

^ Літературні джерела

таблиця 1

Перелік основної літератури

№ п/п

Назва

Автор



Основы теории вязания. – М.: Легкая индустрия, 1970. – 432с.

А.С. Далидович



Технология трикотажного производства, М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. – 296с.

Шалов И.И., Далидович А.С., Кудрявин Л.А.



Технология трикотажа. – М., Легпромбытиздат, – 1986. – 376с.


Шалов И.И., Далидович А.С., Кудрявин Л.А.



Основи технологии трикотажного производства, М.: Легпромбытиздат, 1991. – 496с.

Кудрявин Л.А., Шалов И.И.



Лабораторный практикум по технологии трикотажного производства. – М., Легкая индустрия. – 1979, 432с.

Кудрявин Л.А., Поспелов Е.Н., Соловьев Н.А. и др.



Задачи по курсу технологии трикотажа, – М.: Легкая индустрия. – 1986, 128с.

Панфилова Л.А., Викторов В.И. и др.



Будова, властивості і особливості петлетворення трикотажу візерункових і комбінованих переплетень. – К.: КНУТД, 2003. – 178с.

Переклад з російської мови Король В.П.



Особливості процессу в'язання кулірного трикотажу футерованих переплетень на круглов'язальних машинах– К.: КНУТД, 2007. – 44с.

Король В.П.



Рабочие процессы трикотажных машин, М.: Легкая индустрия, 1976. – 368с.

Далидович А.С.



Дослідження у трикотажній промисловості. – Київ: КНУТД, 2006. – 190с.

Клочко О.І.



Методы и средства исследования механико-технологических процессов текстильной промышленности. – М., Легкая индустрия, 1980. – 392с.

Севостьянов А.Г.



таблиця 2

Перелік додаткової літератури

№ п/п

Назва

Автор

  1. д

Проектування в’язальних машин, Харків: , 1994. – 336с.

Мойсеєнко Ф.А.

  1. д

Вязальное оборудование трикотажных фабрик. – М.: , 1985. – 339с.

Колесникова Е.И. и др.

  1. д

Справочник-каталог на игольно-платинные изделия.




  1. д

Текстильное материаловедение, М.: Легпромбытиздат , 1989, – 352с.

Кукин Г.О., Соловьев А.Н., Кобляков А.И.

  1. д

Конструкция и рабочие процессы плосковязальных автоматов., С-Петербург, 2002. – 126с.

Агапов В.А., Крячкова Т.А., Труевцев А.В., Барснов А.Ю.

  1. д

Технология и оборудование котонного производства, М.: Легпромбытиздат, 1970. – 456с.

Гензер М.С., Костылёва А.И.

  1. д

Устройство, работа и обслуживание основовязальных машин. – М.: Легпромбытиздат, 1982. – 304с.

Каценеленбоген А.М., Верховинина Л.Д.

  1. д

Машины и технология круглочулочного производства. – М.: Легпромбытиздат, 1968. – 347с.

Шалов И.И., Михайлов К.Д.

  1. д

Многосистемные кругловязальные машины Интерлок., М.: легкая индустрия, 1963. – 268с.

Симин С. Х., Миркин М. С.

  1. д

Основы проектирования трикотажного производства с элементами САПР. – М.: Легпромбытиздат, 1989. – 288с.

И.И.Шалов,

Л.А.Кудрявин

  1. д

Трикотажные рисунчатые переплетения. – М.: Легкая индустрия, 1966. – с.

О.И.Марисова

  1. д

Одинарные котонные машины для производства верхнего трикотажа. – М.: легпромбытиздат, 1973. – 328с.

Гонтаренко А.Н. и др.

  1. д

Новое оборудование перчаточного производства. – М.: Легпромбытиздат, 1978. – 96с.

Шляхова З.Н. и др.

  1. д

Чулочно–носочные изделия. Справ очник. – М.: Легпромбытиздат, 1989. – с.

Ровинская Л.П. и др.

  1. д

Наладка и эксплуатация плосковязальных трикотажных машин. М.: Легпромбытиздат, 1983. – 136с.

Присяжнюк П.А.

  1. д

Кругловязальные машины для полурегулярных изделий. – М.: Легкая индустрия, 1969. – 364с.

Симин С.Х.,

Миркин М.С.

  1. д

Вязальное оборудование трикотажных фабрик – М.: Легпромбытиздат, 1985. – 339с.

Колесникова Е.Н. и др.

  1. д

Технология вязания бесшовных чулок. – М.: Легпромбытиздат, 1969. – с.

Богданович В.С.

  1. д

Круглые чулочно-носочные автоматы. – М.: легпромбытиздат, 1984. – 224с.

Антонов Г.К.

  1. д

Проектирование трикотажных машин. – Л.: Машиностроение, 1980. – 472с.

Гарбарук В.Н

  1. д

Проектування в’язальних машин. – Харків: Основа. 1994. – 336с.

Мойсеєнко Ф.А.

  1. д

Основы технологии трикотажных машин. – М.: Легпромбытиздат, 1981. – 216с.

Офферман П. Тауш-Мартон Х.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Затверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую Ректор кнутд д е. н., проф І. М. Грищенко “ “ 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” зі спеціальності 03050801 “Фінанси І кредит”
Державними екзаменаційними комісіями. До вступних випробувань допускаються особи, які мають базову освіту освітньо-кваліфікаційного...
Затверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності
Вступний іспит на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» складається з основних спеціальних предметів, які визначають фахову...
Затверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую Ректор кнутд проф. Грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на скорочену форму навчання на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр галузь знань
«Текстильна та легка промисловість» за напрямом 051601 «Технології та дизайн текстильних матеріалів» передбачено проведення фахових...
Затверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую ректор кнутд І. М. Грищенко 2012 р. Програма фахових вступних випробувань
«Електронні системи» проводяться у вигляді письмового іспиту. Завдання для фахового вступного випробування розроблені у тридцяти...
Затверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст зі спеціальності
Вступний іспит на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» складається з основних спеціальних предметів, які визначають фахову...
Затверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую Ректор кнутд І. М. Грищенко “ ” 2012р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр з напряму 030601 «Менеджмент організацій І адміністрування»
Мета вступного іспиту – є встановлення рівня теоретичних знань, практичних умінь і навичок, необхідних для опанування навчальних...
Затверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст зі спеціальності
У ході проведення письмового іспиту серед абітурієнтів, котрі отримали диплом бакалавра у галузі знань «Текстильна та легка промисловість»...
Затверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую ректор кнутд І. М. Грищенко 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр (спеціаліст) зі спеціальності 7(8). 03050201 «Економічна кібернетика» рекомендовано розглянуто та схвалено
Мета вступного іспиту зi спецiальностi Економiчна кібернетика – виявлення знань за напрямками професійної дiяльностi бакалавра та...
Затверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую ректор кнутд І. М. Грищенко 2012 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр (спеціаліст) зі спеціальності 7(8). 03050201 «Економічна кібернетика» рекомендовано розглянуто та схвалено
Мета вступного іспиту зi спецiальностi Економiчна кібернетика – виявлення знань за напрямками професійної дiяльностi бакалавра та...
Затверджую Ректор кнутд грищенко І. М. “ ” 2011 р. Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності iconЗатверджую ректор кнутд І. М. Грищенко 2012 р. Програма фахових вступних випробувань
«Електронні системи» проводяться у вигляді письмового іспиту. Завдання для фахового вступного випробування розроблені у тридцяти...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи