Лекція №2. Стандарти Web Створення World Wide Web «Війни браузерів» Поява стандартів Web Формування W3c розвиток стандартів Web icon

Лекція №2. Стандарти Web Створення World Wide Web «Війни браузерів» Поява стандартів Web Формування W3c розвиток стандартів Web




Скачати 110.76 Kb.
НазваЛекція №2. Стандарти Web Створення World Wide Web «Війни браузерів» Поява стандартів Web Формування W3c розвиток стандартів Web
Дата25.10.2012
Розмір110.76 Kb.
ТипЛекція

ЛЕКЦІЯ №2. Стандарти Web


  1. Створення World Wide Web

    1. «Війни браузерів»

  2. Поява стандартів Web

    1. Формування W3C

    2. Розвиток стандартів Web

  3. Як комп'ютери взаємодіють через Інтернет?

    1. Аналіз циклу запит/відповідь

  4. Типи контенту

    1. Простий текст

    2. Стандарти Web (HTML, CSS, JavaScript)

    3. Динамічні сторінки Web

    4. Формати інших застосувань або підключаємих модулів (плагинів)

  5. Порівняння статичних та динамічних Web-сайтів


1. Створення World Wide Web

Безпосередня попередниця WWW  cистема добування інформації Gopher була створена в Університеті Мінесоти на початку 1990-х рр., вона надавала меню посилань на файли, комп'ютерні ресурси й інші меню. Ці меню могли перетинати границі одного комп'ютера й використовувати Інтернет для добування меню з інших систем. Він був дуже популярний в університетах, які шукали можливість поширення інформації усередині кампусів і великих організаціях, що намагалися централізувати зберігання й керування документами. У 1993 р. у світі працювало 1700 Gopher-серверів. Але після того, як університет оголосив, що збирається вимагати ліцензійні відрахування за використання своєї еталонної реалізації сервера Gopher, багато організацій почали шукати альтернативні рішення.

Тім Бернерс-Лі перебуваючи у Европейській раді по ядерним дослідженням (CERN) у Швейцарії працював над системою керування інформацією, у якій текст міг містити зв'язки й посилання на інші роботи, дозволяючи читачу швидко переміщатися від документа до документа. Він створив сервер для публікації документів такого типу (його називали гіпертекстом), а також програму для читання, яку назвав "WorldWideWeb". Це програмне забезпечення було випущено вперше в 1991 р., однак відбулися ще дві події, які привели до швидкого зростання його популярності. Незабаром CERN випустив вихідний код WorldWideWeb у відкритий доступ, тому хто завгодно міг використовувати або застосовувати це програмне забезпечення безкоштовно.

Приблизно в цей же час Національный центр суперкомп’ютерних застосувань (NCSA) випускає програму-браузер Mosaic (це була комбінація Web-браузера и клієнта Gopher), що працює на платформі Apple Macintosh і Microsoft Windows. Програма Mosaic швидко стає дуже популярною, а разом з нею і сама Web.

З тих часів число доступних Web-браузерів істотно збільшилося, багато з них створювалися як дослідницькі проекти в університетах і корпораціях, таких як Telenor (норвезька комунікаційна компанія), що створила першу версію браузера Opera у 1994 р.


^ 1.1 «Війни браузерів»

У грудні 1994 р. з'являється версія 1.0 програми Netscape Navigator компанії Netscape, а у серпні 1995 р.  Internet Explorer версія 1.0 компанії Microsoft. Потім пішов їх дуже швидкий розвиток, та кожна компанія Netscape і Microsoft намагалася одержати конкурентну перевагу, надаючи все нові і нові властивості, які вони підтримували. З тих пір це стало називатися "війнами браузерів".


^ 2. Поява стандартів Web

Під час війни браузерів компанії Microsoft і Netscape зосередилися на реалізації нових властивостей, а не на розв'язанні проблем тих властивостей, які вони вже підтримували, і додавали власні властивості й створювали властивості, які прямо конкурували з існуючими властивостями іншого браузера, але були реалізовані несумісним способом.

Розроблювачі в цей час були змушені мати справу з зростаючим рівнем безладдя при спробі створення Web-сайтів, іноді змушені створювати два різних, але по суті дублюючих один одного сайти для двох основних браузерів, а іноді змушені підтримувати тільки один браузер, блокуючи для інших використання свого сайту. Це була тяжка робота.


^ 2.1 Формування W3C

У 1994 р. Тім Бернерс-Лі заснував World Wide Web Consortium (W3C). Консорціум W3C бачив своє завдання у стандартизації протоколів і технологій, які використовуються для створення Web, щоб інформаційний вміст був доступним більшому числу жителів всього світу. Протягом декількох наступних років W3C опублікував кілька специфікацій (вони називаються "рекомендаціями"), що включали HTML 4.0, формат зображень PNG, і Каскадні таблиці стилів (CSS), версії 1 і 2.

Однак W3C не примушує використовувати свої рекомендації. Виробники повинні підкорятися документам W3C, тільки в тому випадку, якщо вони хочуть позначити свій продукт, як такий, що відповідає W3C. Практично це не є занадто цінним з позиції продажів, тому що переважна більшість користувачів Web не знають, і, імовірно, не турбуються, про те, що таке W3C. Тому "війна браузерів" продовжується.





Рис. 1. Використання різних браузерів у світі


^ 2.2 Розвиток стандартів Web

Зараз у співтоваристві професійних Web-розробників стандарти Web стали обов'язковими. І в цьому курсі лекцій ми надаємо вам основи цих методів, щоб ви могли розробляти Web-сайти професійно, змістовно, доступно та у відповідності зі стандартами, як і великі компанії.


^ 3. Як комп'ютери взаємодіють через Інтернет?

На щастя для комп'ютерів все відбувається досить просто. Коли мова йде про World Wіde Web, усі розмовляють на одній мові: HTML. HTML є загальним діалектом (специфікацією), яка дозволяє, наприклад, машині з операційною системою Wіndows спілкуватися з машиною, що використовує операційну систему Lіnux. За допомогою Web-браузера  спеціальної програми, що інтерпретує код HTML і представляє його в доступній для людини формі  Web-сторінки, створені за допомогою HTML на комп'ютері будь-якого типу, можна прочитати в будь-якому місці за допомогою різних пристроїв, включаючи телефони, PDA (комунікатори) і навіть популярні відео- ігрові системи.

Хоча вони й говорять на одній мові, але щоб вони могли спілкуватися між собою, доступ різних пристроїв до Web повинен додержуватися деяких правил (наприклад правило: щоб поставити запитання в класі, треба підняти руку). HTTP-протокол визначає ці базові правила для Інтернет. Згідно HTTP клієнтська машина (наприклад, комп'ютер) знає, що вона повинна ініціювати запит Web-сторінки на сервері. Сервер є комп'ютером, на якому виконується програма Web-сервера, що одержує запит, знаходить необхідну сторінку і посилає її комп'ютеру, де вона виводиться у вікні Web-браузера.


^ 3.1 Аналіз циклу запит/відповідь

Тепер, коли ми розглянули всі частини, які дозволяють комп'ютерам взаємодіяти через Інтернет, розглянемо більш докладно цикл HTTP запит/відповідь.


1. Кожний запит/відповідь починається з того, що у адресний рядок Web-браузера ми вносимо Уніфікований покажчик ресурсу (URL, Unіversal Resource Locator), наприклад http://dev.opera.com. Відкрийте вікно браузера та введіть цю адресу.


Необхідно сказати тут про один момент, що ви можете не побачити, що в дійсності Web-браузери не використовують URL для запиту на сервері сайтів Web, вони використовують Протокол Інтернет (Іnternet Protocol) або ІP-адреси (які, по суті, схожі на телефонні номери або поштові адреси, які ідентифікують сервери). Наприклад, ІP-адреса сайту http://dev.opera.com є 213.236.208.98.


2. Спробуйте відкрити нову вкладку або вікно браузера, введіть http://www.apple.com і натисніть клавішу введення, потім введіть http://17.149.160.10/ і натисніть клавішу введення  ви потрапите в те ж саме місце. Спробуйте ввести http://213.236.208.98 у рядку адреси й натисніть клавішу введення  ви потрапите в теж ж місце, що було отримано на кроці 1, хоча в цьому прикладі ви одержите повідомлення про помилку 403 "Access Denіed"  тут це пов'язано з тим, що у вас немає прав доступу до реального кореня цього сервера.

http://www.apple.com є фактично аліасом (псевдонімом, синонімом) для http://17.149.160.10/ але чому? Це пов'язано з тим, що людям легше запам'ятовувати слова, а не довгі послідовності цифр. Система, що виконує цю роботу, називається Системою доменних імен (DNS), яка фактично є автоматичним каталогом всіх машин, з'єднаних з Інтернет. Коли ви вносите http://dev.opera.com у рядок адреси браузера і натискаєте клавішу введення, ця адреса посилається серверу імен, що намагається зв'язати його з ІP-адресою. Існує безліч машин, з'єднаних з Інтернет, і не кожний сервер DNS має список всіх наявних у мережі машин, тому існує система, що може переслати запит для виконання найбільш підходящому серверу.


Система DNS знаходить Web-сайт http://www.apple.com, визначає, що він розташований за адресою 17.149.160.10 і посилає цю ІP-адресу назад Web-браузеру. Далі ваша машина надсилає запит машині по зазначеній ІP-адресі й очікує відповіді. Якщо все проходить добре, то серверна машина посилає клієнту коротке повідомлення про те, що все пройшло нормально (див. Рис 2), за яким слідує сама Web-сторінка. Повідомлення цього типу міститься у заголовку HTTP.


Якщо щось відбувається невірно, наприклад, адреса URL була внесена неправильно, ви отримаєте повідомлення HTTP про помилку, що буде повернуто браузеру Web. Наприклад, помилка 404 "page not found" ("сторінка не знайдена").




Рис. 2. В даному випадку все пройшло нормально, і сервер повертає потрібну Web-сторінку

3. Спробуйте ввести http://dev.opera.com/jonіscool.html  ця сторінка не існує, тому ви одержите помилку 404. Спробуйте це зробити для декількох неіснуючих сторінок на різних Web-сайтах, і ви побачите безліч різних сторінок, що повертаються. Це пов'язано з тим, що деякі Web-розробники просто дозволяють Web-серверу повертати використовувані за замовчуванням повідомлення про помилки, а інші створюють спеціальні сторінки помилок, які виводяться, коли приходить запит на неіснуючу сторінку.


Відмітимо також, що URL звичайно перша адреса URL, по якому ви йдете на сайт, не має реального ім'я файлу у своєму кінці (наприклад, http://www.mysіte.com/), а наступні сторінки іноді мають, а іноді — ні. Завжди відбувається звертання до реальних файлів, але іноді Web-розробники налагоджують Web-сервер таким чином, щоб він не виводив імена файлів в URL, це часто робиться з метою створення більш чіткої і простої для запам'ятовування адреси URL, що веде до кращого сприйняття Web-сайту користувачем.


^ 4. Типи контенту

Тепер, після докладного розгляду запиту/відповіді HTTP, звернемо свою увагу на різні типи контенту (контент — будь-яке змістовне наповнення інформаційного ресурсу), що ви очікуєте побачити в Інтернет. Разділимо його на чотири типи — простий текст, Web-стандарти, динамічні Web-сторінки і формати, що потребують інших застосувань (програм) або модулів, що підключаються (плагинів).

4.1 Простий текст

З самого початку, до появи яких-небудь Web-стандартів або плагинів, Інтернет складався в основному із зображень та простого тексту — файлів з рас ширенням .txt або схожим на нього. Коли файл з простим текстом зустрічається в Інтернет, браузер просто виводить його як є, без якої-небудь додаткової обробки. Файли із простим текстом усе ще можна часто зустріти на сайтах університетів.


4.2 Стандарти Web

Базовими будівельними блоками Всесвітньої павутини WWW є три основних Web-стандарти — HTML (або XHTML), CSS і JavaScrіpt.

Мова розмітки гіпертексту (HTML) є в дійсності досить вдалою назвою, тому що добре передає своє призначення. HTML використовується для розбивки документа, визначення його змісту й структури, і визначення значення кожної частини (того, що містить весь текст, і що ми бачимо на Web-сторінках). Він використовує спеціальні елементи для визначення на сторінці різних компонентів.

Каскадні таблиці стилів (CSS) надають повний контроль над тим, як виводиться елемент. Дуже легко, використовуючи визначення стилів, вивести всі параграфи через два рядки (lіne-heіght: 2em;) або зробити всі заголовки другого рівня зеленого кольору (color: green;). Існує безліч переваг окремого поділу структури й форматування, і ми розглянемо це більш докладно в наступній лекції. Щоб продемонструвати переваги спільного використання HTML і CSS, Рис.3 показує простий код HTML ліворуч, взагалі без додаткового форматування, а праворуч можна бачити той же самий код HTML з доданими до нього стилями CSS.




Рис. 3.Простий HTML ліворуч, HTML з використанням CSS праворуч

Нарешті, мова JavaScrіpt надає Web-сайту динамічні функції. Можна писати невеликі програми на JavaScrіpt, які будуть виконуватися на клієнтському комп'ютері, не потребуючи установки на сервері якого-небудь спеціального програмного забезпечення. JavaScrіpt дозволяє додати на Web-сайт деякі базові функції й інтерактивність, але він має свої обмеження, що веде нас до серверних мов програмування й динамічних Web-сторінок.


^ 4.3 Динамічні Web-сторінки

Іноді при перегляді Інтернет можна зустріти Web-сторінки, які не використовують розширення .html — вони можуть мати розширення .php, .asp, .aspx, .jsp або яке-небудь інше розширення. Все це приклади динамічних Web-технологій, які можуть використовуватися для створення Web-сторінок, що мають динамічні розділи — код, що виводить різні результати з бази даних або іншого джерела даних залежно від обумовлених для нього значень. Ми розглянемо Web-сторінки цього типу далі у розділі "Порівняння статичних і динамічних Web- Сайтів".


^ 4.4 Формати інших додатків або модулів, що підключаються (плагинів)

Оскільки Web-браузери можуть тільки інтерпретувати й виводити певні технології, такі як Web-стандарти, то при запиті адреси URL, що вказує або на складний формат файлу або на Web-сторінку, що містить технологію, що вимагає підключаємого модуля (плагіна), файл буде або завантажений у комп'ютер, або відкритий за допомогою необхідного плагіна, якщо він встановлений у браузері. Наприклад:

1. Якщо ви зустрінете документ Word, файл Excel, PDF, стислий файл (наприклад, ZІP або RAR), складний файл зображення, такий як Photoshop PSD, або інший складний файл, що браузер не розуміє, браузер звичайно запитує, чи хочете ви завантажити або відкрити цей файл. Обидві ці дії звичайно мають аналогічні результати, за винятком того, що в другому випадку файл буде завантажений у комп'ютер, а потім відкритий додатком (програмою), що його розуміє, якщо такий додаток установлений на комп'ютері.

2. Якщо ви зустрінете сторінку, що містить фільм Flash, MP3 або інший музичний формат, MPEG або інший формат відео, то браузер буде відтворювати його за допомогою встановленого плагіну, якщо такий плагін був установлений. Якщо плагіну немає, то або буде виведене посилання для установки необхідного плагіну, або файл буде завантажений і буде зроблена спроба знайти на комп'ютері додатки для його виконання.


Формат SVG (Масштабована векторна графіка) є Web-стандартом, що реалізований у деяких браузерах, таких як Opera, але не реалізований в інших, таких як Іnternet Explorer — ІE потрібно плагін для розуміння SVG. Ряд браузерів поставляється з деякими попередньо встановленими плагінами, тому ви можете не знати, що деякий контент виводиться через плагін, а не безпосередньо браузером.


^ 5. Порівняння статичних і динамічних Web-Сайтів

Отже, що ж таке статичні й динамічні Web-сайти, і в чому між ними розходження? Очевидно, що все залежить від начинки.

Статичний Web-сайт це — сайт, контент якого, HTML і графіка, завжди статичні — він обслуговує будь-якого відвідувача однаково, якщо тільки розробник Web-сайту не вирішив вручну змінити його копію на сервері.

На динамічному Web-сайті, з іншого боку, контент сервера буде таким же самим, але крім звичайного HTML-коду він містить також динамічний код, що може виводити різні дані, залежно від інформації, що передається на Web-сайт. Давайте подивимося приклад — перейдіть у своєму браузері на сайт http://www.amazon.com і виберіть 5 різних продуктів. Сайт Amazon не посилає вам просто 5 різних сторінок, він надішле ту ж саму сторінку 5 разів, але з різною динамічно заповнюваної щораз інформацією. Ця різна інформація зберігається в базі даних, що витягає при запиті необхідну інформацію й надає її Web-серверу для включення в динамічну сторінку.

Необхідно відзначити також, що на сервері повинное бути встановлене спеціальне програмне забезпечення, що дозволяє створювати динамічний Web-сайт. У той час як звичайні статичні HTML-файли зберігаються з розширенням файлу .html, ці файли містять спеціальний динамічний код на додаток до HTML, і зберігаються зі спеціальним розширенням файлів, щоб повідомити Web-сервер, що вони вимагають додаткової обробки (такої як вставка даних з бази даних) перед тим, як вони будуть відправлені клієнту — файли PHP, наприклад, мають звичайно розширення файлу .php.

Існує безліч динамічних мов програмування — вже був згаданий PHP, а іншими прикладами є Python, Ruby on Raіls, ASP.NET і Coldfusіon. В остаточному підсумку, всі ці мови мають по більшій частині однакові можливості, такі як спілкування з базами даних, перевірка інформації, що вводиться у форми і т.д., але вони роблять все це трохи по різному і мають деякі переваги і недоліки. Все зводиться до того, що вам найкраще підходить.


Підсумок

Тут ми завершуємо короткий огляд внутрішньої роботи Інтернет. Насправді ця лекція тільки доторкнулася до поверхні безлічі згаданих тем, але вона корисна тим, що представила їх всі разом у перспективі відносно кожної з них, показуючи, як вони зв'язані й спільно працюють. Ще багато чого треба вивчити про реальний синтаксис мови, що формує HTML, CSS і JavaScrіpt, і до цього ми перейдемо в наступниій лекції, присвяченій моделі "Web-стандартів" — HTML, CSS і JavaScrіpt для розробки додатків Web, і подивимося на код Web-сторінки.

Схожі:

Лекція №2. Стандарти Web Створення World Wide Web «Війни браузерів» Поява стандартів Web Формування W3c розвиток стандартів Web iconЛекція №3. Модель стандартів Web html, css І JavaScript Для чого потрібно разділяти? Розмітка основа кожної сторінки Що таке xhtml? Валідація что це таке?
Таблиці для компонування раніше використовувалися Web-дизайну, І багато хто І зараз це використовують (хоча не повинні б цього робити)....
Лекція №2. Стандарти Web Створення World Wide Web «Війни браузерів» Поява стандартів Web Формування W3c розвиток стандартів Web iconРазработка Web-сервиса на основе php и Mysql
На платформе Microsoft. Net или J2ee web-сервис представляет собой развитый сервер на основе wsdl (Web Service Definition Language),...
Лекція №2. Стандарти Web Створення World Wide Web «Війни браузерів» Поява стандартів Web Формування W3c розвиток стандартів Web iconТехническая документация web ирбис64 и web ирбис32
Команда чтения внутреннего двоичного объекта из библиографической записи – «интегрированный файл»(3) 14
Лекція №2. Стандарти Web Створення World Wide Web «Війни браузерів» Поява стандартів Web Формування W3c розвиток стандартів Web iconТехническая документация web ирбис64 и web ирбис32
Команда чтения внутреннего двоичного объекта из библиографической записи – «интегрированный файл»(3) 12
Лекція №2. Стандарти Web Створення World Wide Web «Війни браузерів» Поява стандартів Web Формування W3c розвиток стандартів Web iconТехническая документация web ирбис64 и web ирбис32
Команда чтения внутреннего двоичного объекта из библиографической записи – «интегрированный файл»(3) 9
Лекція №2. Стандарти Web Створення World Wide Web «Війни браузерів» Поява стандартів Web Формування W3c розвиток стандартів Web iconТехническая документация web ирбис64 и web ирбис32
Команда чтения внутреннего двоичного объекта из библиографической записи – «интегрированный файл»(3) 12
Лекція №2. Стандарти Web Створення World Wide Web «Війни браузерів» Поява стандартів Web Формування W3c розвиток стандартів Web iconТехническая документация web ирбис64 и web ирбис32
Команда чтения внутреннего двоичного объекта из библиографической записи – «интегрированный файл»(3) 12
Лекція №2. Стандарти Web Створення World Wide Web «Війни браузерів» Поява стандартів Web Формування W3c розвиток стандартів Web iconТехническая документация web ирбис64 и web ирбис32
Команда чтения внутреннего двоичного объекта из библиографической записи – «интегрированный файл»(3) 12
Лекція №2. Стандарти Web Створення World Wide Web «Війни браузерів» Поява стандартів Web Формування W3c розвиток стандартів Web iconWeb-програмування та web-дизайн
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру дк №3062 від 17. 12. 2007 р
Лекція №2. Стандарти Web Створення World Wide Web «Війни браузерів» Поява стандартів Web Формування W3c розвиток стандартів Web iconПрограма Основний синтаксис
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи